Що називають добою Яка тривалість

0 Comments

3. Типи календарів. Астрономія та визначення часу

Типи календарів. У сучасному календарі усіх європейських країн за основу береться 1 тропічний рік, але при створенні ідеального календаря виникає ускладнення, адже тропічний рік не має цілого числа діб.

Довгий час в Європі користувалися юліанським календарем, який був запроваджений ще Юлієм Цезарем у 46 р. до н. е. У цьому календарі тривалість тропічного року була взята за 365 діб 6 год 00 хв 00 с, а для того, щоб рік мав ціле число діб, було прийнято, що кожні три роки поспіль триватимуть по 365 діб, а четвертий рік — 366 діб (високосний рік). Але в середньому кожний календарний рік був довший за тропічний на 11 хв 14 с (365 діб 6 год 00 хв 00 с — 365 діб 5 год 48 хв 46 с). Тобто коли тропічний рік уже реально закінчувався, рік за юліанським календарем тривав ще 11 хв 14 с. Тому за чотири роки похибка накопичувалася, і календар відставав уже на 44 хв 56 с, а за 400 років — майже на 3 доби.

Григоріанський календар, що діє в наш час, виправив цю неточність. У ньому вилучили три доби з кожних 400 років, тобто три високосні роки зробили простими. На рис. 3.1 показано, які роки були високосними за юліанським календарем, а кружечком обведені ті, які стали простими за григоріанським. Легко помітити, що це ті роки, які закінчуються двома нулями і число сотень яких не ділиться на чотири без остачі. Григоріанський календар теж не є ідеальним, але похибку на одну добу він дає приблизно через 33 століття.

Рис. 3.1. Високосні роки за юліанським календарем. Кружечком обведені роки, які за григоріанським календарем не є високосними

Тропічний рік — проміжок часу між двома послідовними проходженнями центра диска Сонця через середню точку весняного рівнодення

Прості роки мають 365 діб.

Високосний рік має 366 діб. Цю додаткову добу вводять 29 лютого

За григоріанським календарем рік вважається високосним, якщо він ділиться на 4 без остачі, крім тих років, які закінчуються на два нулі і число сотень яких не ділиться на 4

Дізнайтеся про використання різних типів календарів та літочислення у країнах світу.

Для допитливих

Нову реформу календаря було здійснено в 1582 р. за пропозицією Папи Римського Григорія XIII. Для того, щоб виправити накопичену на той час помилку, оголосили, що 1582 р. триватиме тільки 355 діб.

Новий календар був названий григоріанським (або новим стилем) на честь Папи Римського і поступово був уведений у всіх країнах Європи та Америки. Тепер різниця між юліанським і григоріанським календарями досягла вже 13 діб і ще збережеться в XXI ст. У цивільному житті України новий стиль був запроваджений урядом Центральної Ради в 1918 р.

Астрономія та визначення часу. Час є філософською, фізичною та соціальною категорією, тому задача точного вимірювання часу є однією з найважливіших проблем сучасної науки. З нашого досвіду відомо, що час «тече» рівномірно, подібно до води в тихій річці. За цим принципом в давнину були сконструйовані водяні та пісочні годинники. З часом був створений механічний годинник, дія якого основана на принципі періодичних коливань маятника, що довго може зберігати сталим період своїх коливань. Принцип дії найточніших сучасних електронних годинників базується на використанні коливань в електромагнітному полі кристалів або навіть окремих молекул.

Хоча годинники протягом віків змінювали вигляд (рис. 3.2, 3.3) і збільшувалась точність вимірювань, деякі одиниці для визначення часу залишилися одними й тими самими — рік і доба, тому що вони пов’язані з рухом Землі навколо Сонця та її обертанням навколо своєї осі.

Рис. 3.2. Старовинний сонячний годинник

Рис. 3.3. Перший атомний годинник

Для визначення кутової швидкості обертання Землі орієнтирами можуть служити небесні світила — Сонце, зорі та ін. Тому і використовують дві системи відліку часу — зоряний час і сонячний час. Зоряний час переважно використовують астрономи, а в повсякденному житті люди застосовують тільки сонячний час. Проміжок часу, що дорівнює одному періоду обертання Землі навколо власної осі, називають добою. Залежно від способу визначення цього періоду в астрономії використовують означення: справжня сонячна доба.

Сонячний час у певному місці, або місцевий час, можна визначити за допомогою сонячного годинника — звичайної палички, тінь від якої допоможе приблизно виміряти місцевий час. Місцевий полудень — 12 година за місцевим часом — настає о тій порі, коли триває верхня кульмінація Сонця, — тоді тінь від палички найкоротша.

У повсякденному житті користуватись місцевим часом незручно, адже в кожній точці на поверхні Землі він різний, і ми, переїжджаючи від одного місця до іншого, мусили б постійно переводити стрілки годинника на кілька хвилин. Ця проблема усувається, якщо користуватись поясним часом, який запровадили наприкінці XIX ст. Землю поділили меридіанами на 24 годинні пояси і домовились, що всі годинники в одному поясі будуть показувати однаковий час, який дорівнює місцевому часу середнього меридіана (рис. 3.4).

Рис. 3.4. Годинні пояси. Земля поділена на 24 пояси, у кожному з яких всі годинники показують однаковий час. Переїжджаючи з одного поясу в інший, мандрівники переводять стрілки годинників на ціле число годин

Мандрівники переводять годинники на одну годину тільки у випадку, коли вони перетинають межу відповідного поясу. Нульовий пояс проходить через

Гринвіцький меридіан, тому годинники у Великій Британії показують місцевий час Гринвіцького меридіана. Цей час називають всесвітнім часом і застосовують в астрономії для визначення моментів різних космічних подій.

Справжня сонячна доба — проміжок часу між двома послідовними однойменними (верхніми або нижніми) кульмінаціями центра сонячного диска

Місцевий час визначається за допомогою сонячного годинника. Кожний меридіан має свій місцевий час

Поясний час дорівнює місцевому часу середнього меридіана відповідного поясу

Контрольні запитання

  • 1. Які існують типи календарів? Чим вони відрізняються?
  • 2. Назвіть одиниці вимірювання часу. Чому протягом багатьох років вони залишаються незмінними?
  • 3. У чому полягає відмінність юліанського календаря від григоріанського?
  • 4. Чому неможливо скласти абсолютно точний календар?

Що називають добою яка тривалість одних земних діб за яких умов добу можуть

1. На які групи ділить планети Сонячної системи. Чим отлічаютсяпланети. що входять в ці групи.
2. Як Сонце впливає на Землю.
3. Назвіть планети Сонячної системи. Які з них отримують від Соолнца більше тепла і світла. ніж Земля. а які менше.

4. Що називають добою. За яких умов добу можуть стати довший або коротший?
5. Які географічні слідства обертання Землі навколо своєї осі?
6. Що таке географічний полюс. екватор.
7. Чому відстань від центру Землі до географічних полюсів менше, ніж від центру Землі до екватора.
8. Чому на Землі проісходет зміна пір року?
9. Які географічні слествія рух Землі навколо Сонце?

називаються такі подовжені роки? ДАЙТЕ ВІДПОВІДЬ БУДЬ ЛАСКА

тепла, ніж наша планета? А які – менше?

2. У чому полягає вплив Сонця на природу Землі?

3. Що таке орбіта?

4. За який час Земля робить повний оборот навколо Сонця?

5. Що таке добу? За яких умов можна змінитися тривалість земної доби?

6. Що таке географічні координати? Які найменші і наібольшее- значення можуть мати географічна широта і географічна довгота?

7. Чи є на Землі точки, для визначення географічного положе-ня яких досить лише однієї координати?

8. Визначте за картою півкуль, які з об’єктів мають координати: а) 2 ° пд.ш.. 78 ° з.д. б) 28 ° с.ш. 77 ° В.Д. в) 13 ° пд.ш. 26 ° східної довготи Який з цих об’єктів найпівнічніший, найпівденніший, самий захід-ний і найсхідніший?

9. Оскільки екватор – це коло, він містить 360 °, що составля- ет приблизно 40 ТОВ км. Визначте, чому дорівнює довжина 1 ° дуги еква- тора. Якщо відстань між об’єктами по екватору становить 15 °, то чому дорівнює яку в кілометрах?

10. Скільки меридіанів і паралелей можна провести на земній кулі?

11. Користуючись картою атласу, назвіть великі міста, розташовані в жаркому поясі освітленості.

Форма і розміри Землі – конспект

Як люди визначили форму Землі? Земля, як і всі інші планети Сонячної системи, – величезна куля. Однак люди не відразу здогадалися про це (рис. 17). Але навіть в давнину багато народів знали, що Земля не плоска. Стародавні вчені Піфагор і Арістотель вже вважали Землю кулею. Аристотель зауважив, що під час місячних затемнень на Місяці видно круглий край земної тіні. Таким чином, докази кулястості Землі люди накопичували поступово.

Найпереконливіший з цих доказів – спостереження, знімки і вимірювання Землі, зроблені з космосу (рис. 18). Інші докази (кругосвітні подорожі, форма земної тіні на Місяці) свідчать лише про те, що наша планета опукла, а не плоска.

Розміри Землі. Точні виміри показали, що Земля – не ідеальний куля. Через обертання навколо своєї осі вона трохи сплюснута біля полюсів. Тому довжина кіл, які можна провести на ній, на відміну від кулі, різна. Найбільша з них – екватор.

Вавилоняни і стародавні індійці помітили, що на відкритій місцевості видима частина земної поверхні (горизонт) має форму кола. Його величина збільшується з підйомом спостерігача вгору. Тому вони вважали Землю опуклою.

За малюнком 19 визначте, на скільки відстань від центру планети до Північного полюса менше відстані від центру до екватора.

Екватор – це уявна коло на поверхні Землі, проведена на рівній відстані від Північного і Південного полюсів.

Довжина екватора – 40076 км. Так як Земля стиснута біля полюсів, відстань від її центру до полюсів менше, ніж від центру до екватора (рис. 19). Площа земної поверхні – 510 млн км2.

Як форма і розміри Землі впливають на життя планети. Завдяки своїм розмірам Земля володіє достатньою силою тяжіння для того, щоб утримати повітря і воду. Без них життя на планеті була б неможлива. Через те що Земля – куля, сонячні промені падають на її поверхню під різним кутом. Поблизу екватора земна поверхня нагрівається сильніше, а біля полюсів – слабше. Тому на Землі спостерігається зміна природних умов при русі від екватора до полюсів.

Запитання і завдання

Яке доказ кулястості Землі найбільш переконливо?
Чому Земля – не ідеальний куля?
Яка роль форми і розмірів Землі в житті планети?
Підсумкові питання і завдання

Як можна орієнтуватися по зірках?
Що таке Сонячна система? Які космічні тіла входять до її складу?
Що таке орбіта планети? Яку форму мають орбіти планет Сонячної системи?
Який за рахунком планетою від Сонця є Земля? Між якими планетами вона розташована?
На які групи ділять планети Сонячної системи? Чим відрізняються планети, що входять в ці групи?
Як Сонце впливає на Землю?
Назвіть планети Сонячної системи. Які з них отримують від Сонця більше світла і тепла, ніж Земля, а які – менше?
Що називають добою? Яка тривалість одних земних діб? За яких умов добу можуть стати довший або коротший?
Які географічні слідства обертання Землі навколо своєї осі?
Що називають роком? Яка тривалість одного земного року? Чому кожен четвертий рік на Землі довше трьох попередніх на одну добу? Як називаються такі подовжені роки?
Що таке географічний полюс? екватор? Яка довжина екватора Землі?
Чому відстань від центру Землі до географічних полюсів менше, ніж від центру Землі до екватора?