Як звати премєр-міністра

0 Comments

Хто може стати прем’єром Зеленського? Головні претенденти

Після впевненої перемоги партії “Слуги народу” на виборах стало зрозуміло, що вона матиме власну парламентську більшість у 254 депутати й навряд чи потребуватиме союзників по коаліції.

Голова Офісу президента Андрій Богдан заявив, що нова Верховна Рада збереться на перше засідання у вересні. Саме тоді може з’явитись і новий уряд.

Але “кастинг” на посаду прем’єра вже давно триває. ЗМІ пишуть про щонайменше шістьох головних претендентів. Їхні кандидатури, хоч і неохоче, але коментують представники команди Зеленського.

Автор фото, Aivaras Abromavicius

Айварас Абромавічус заінтригував фото імовірних кандидатів у прем’єри з підписом “Одного разу у Києві”. Зліва направо – Владислав Рашкован, Олександр Данилюк, Андрій Коболєв та сам автор.

Одразу після парламентських виборів президент Володимир Зеленський заявив, що прем’єр-міністром в його уряді має бути професійний економіст, який зможе говорити з іноземними інвесторами англійською мовою.

Також він не мав очолювати у минулому уряд чи керувати фракцією в парламенті. Одним словом – досить нове обличчя.

У приватних розмовах з представниками команди Зеленського найчастіше називають прізвища економістів Олексія Гончарука та Владислава Рашкована.

Але звучать і прізвища представників команди Зеленського Олександра Данилюка і Айвараса Абромавічуса, а також топменеджерів “Нафтогазу” Андрія Коболєва та Юрія Вітренка.

Автор фото, UNIAN

Олексій Гончарук, заступник голови Офісу президента України, відповідає за економічний напрямок

Одним з імовірних кандидатів на посаду прем’єр-міністра в майбутньому уряд все частіше називають нинішнього заступника голови Офісу президента Андрія Богдана, 35-літнього Олексія Гончарука.

Пан Гончарук з 2015 року керував Офісом ефективного регулювання (BRDO) – аналітичного експертного центру, створеного на західні грантові кошти.

В офісі працюють понад 60 людей, які займаються впровадженням ефективного державного регулювання та розвитком бізнесу. Центр створений за підтримки Євросоюзу колишнім міністром економіки Айварасом Абромавічусом.

На парламентських виборах кілька співробітників BRDO пройшли до парламенту за списками “Слуги народу”.

До 2015 року пан Гончарук певний час був радником міністра екології в уряді Арсенія Яценюка Ігоря Шевченка.

Політичну кар’єру пан Гончарук починав у партії “Сила людей”, в якій у 2014 році зібрались багато активістів та молодих політиків. Чи не найвідомішим з яких є Олександр Солонтай.

На парламентських виборах 2014 року пан Гончарук був першим номером списку, але партія тоді набрала 0,11%.

На той момент він був керуючим партнером юридичної фірми “Констрактів Лоєрс”.

Перед президентськими виборами 2019 року Олексій Гончарук з низкою відомих політиків, таких як Сергій Гусовський та Максим Нефьодов, створили рух “Люди важливі”. Вже навесні 2019 року він мав стати партією та йти на парламентські вибори.

Проте ці плани не здійснились, а значна частина ініціаторів руху так чи інакше опинилась у команді нового президента.

Автор фото, UNIAN

Олексій Гончарук зараз супроводжує Володимира Зеленського у регіональних поїздках

Олексій Гончарук народився 7 липня 1984 року на Чернігівщині.

Вищу юридичну освіту отримав в Інституті права Міжрегіональної академії управління персоналом. Згодом закінчив Академію державного управління при президентові України.

Олексій Гончарук починав кар’єру юриста на Городнянському заводі продтоварів. В 2007 році отримав посвідчення адвоката й врешті став засновником юридичної фірми “Констрактів Лоєрс”, яка спеціалізується на послугах у сфері інвестицій та будівництва.

Пан Гончарук володіє англійською мовою.

В українських ЗМІ пишуть, що у команду президента Олексія Гончарука кілька місяців тому привів Андрій Богдан.

Голова партії “Слуга Народу” Дмитро Разумков в інтерв’ю журналістам відмовлявся відповідати на питання, чи може Гончарук стати прем’єром, проте назвав його “професійною людиною”.

Пан Гончарук вже встиг заявити західним ЗМІ, що серед першочергових реформ нового уряду має бути запровадження ринку землі, приватизація державних банків, залізниці та “Укрпошти”.

Автор фото, Національний банк України

Голова НБУ Яків Смолій (ліворуч) та Владислав Рашкован

Владислав Рашкован, представник України у Міжнародному валютному фонді

Ще одним порівняно новим обличчям, якого називають претендентом на посаду керівника уряду, є Владислав Рашкован.

Те, що він – серед претендентів, нещодавно підтвердив Андрій Богдан.

41-літній Рашкован добре знається на співпраці України та МВФ, адже з 2016 року є представником України у фонді.

В 2014 році Владислав Рашкован прийшов на роботу в Національний банк, де два роки працював заступником голови.

Потім він пішов з НБУ, але дуже швидко став представником України в МВФ.

Він народився у травні 1978 року в Одесі. У 2000 році закінчив Одеський державний економічний університет за спеціальністю “Фінанси та кредит”.

Після навчання залишився в аспірантурі та викладав на кафедрі банківської справи. Кілька років аспірантури провів в університеті Генуї.

До роботи в Нацбанку до 2014 року Рашкован працював у групі “УніКредит”.

Спочатку був директором управління проєктів та розвитку бізнесу, з 2010 року став членом правління “УніКредит Банк”, а в 2013 році керував процесом приєднання ПАТ “УніКредит Банк” до ПАТ “Укрсоцбанк”.

У 2011 році керував банківським комітетом Американської торгової палати, а також був членом ради директорів Київської школи економіки.

Владислав Рашкован останнім часом зустрічається з багатьма українськими політиками. У ніч виборів заходив в гості у штаб партії “Голос” Святослава Вакарчука.

Пан Рашкован володіє англійською та італійською мовами.

Автор фото, UNIAN

Олександр Данилюк, секретар РНБО

44-річний Олександр Данилюк прийшов до команди Володимира Зеленського ще до президентських виборів.

Він відповідав за міжнародні відносини, економіку, фінансову і банківську політику. Нещодавно їздив до США на перемовини щодо майбутнього візиту президента Зеленського і зустрічі з Дональдом Трампом.

З 28 травня Данилюк працює секретарем Ради національної безпеки і оборони. Це призначення стало несподіваним кадровим рішенням Зеленського на фоні попередника – Олександра Турчинова.

Пан Данилюк закінчив Київський інститут інвестиційного менеджменту, Національний технічний університет (КПІ) за фахом інженер-електрик, а також Бізнес-школу Індіанського університету (США).

У 2000-х роках він працював у декількох інвестиційних фондах, у тому числі в Москві та Лондоні, був радником прем’єр-міністра Юрія Єханурова та позаштатним радником Віктора Януковича.

Після обрання Петра Порошенка президентом України пан Данилюк став його представником в уряді та заступником голови президентської адміністрації.

У квітні 2016 року Верховна Рада призначила Олександра Данилюка міністром фінансів в уряді Володимира Гройсмана.

На цій посаді він проводив перемовини з МВФ щодо чергових траншів кредитів.

Згодом у нього виник конфлікт з прем’єром, який переріс у публічну площину.

У травні 2018 року уряд вп’яте відмовився призначити заступником міністра кандидатуру, яку подав Данилюк. Через це голова Мінфіну написав листа послам країн “Великої сімки”, у якому поскаржився на прем’єра.

У червні 2018 року Володимир Гройсман вніс до парламенту пропозицію звільнити Олександра Данилюка.

Пан Данилюк має дружину і двох синів, які є громадянами Великої Британії. Говорить англійською мовою.

Автор фото, UNIAN

Айварас Абромавічус, керівник наглядової ради концерну “Укроборонпром”

Ще одним кандидатом на посаду прем’єр-міністра називають колишнього міністра економіки в другому уряді Арсенія Яценюка, 43-літнього Айвараса Абромавічуса

Пан Абромавічус тільки в 2014 році отримав громадянство України.

На момент призначення в уряд був громадянином Литви, партнером відомої шведської інвестиційної компанії East Capital.

Він народився та виріс у Литві, у складі дитячої збірної якої в 1988 році став чемпіоном СРСР з баскетболу.

Вищу освіту отримав у приватному міжнародному університеті Concordia у столиці Естонії Таллінні.

Певний час працював у Hansabank та інвесткомпанії Brunswick Emerging Markets, 1999 року переїхав до Швеції.

Там перейшов на роботу в компанію East Capital, що спеціалізувалася на роботі у Східній Європі. Згодом він переїхав у її російський офіс.

У своїй роботі Айварас Абромавічус займався інвестиціями в Росії та колишніх країнах Радянського Союзу.

З кінця 2000-х років Айварас Абромавічус очолив київський офіс компанії й переїхав із сім’єю жити до Києва. Його дружина українка.

Одним з найбільших досягнень пана Абромавічуса за час роботи в уряді був запуск системи електронних закупівель “Прозорро”.

Відставка Айвараса Абромавічуса на початку 2016 року спричинила гучний політичний скандал.

Тоді він заявив, що керівництво держави блокує системні реформи в країні, а представники команди президента намагаються взяти під контроль державні підприємства і призначити в його міністерство “потрібних заступників”.

У цьому він звинувачував особисто заступника голови фракції БПП і близького соратника Петра Порошенка Ігоря Кононенка.

Айварас Абромавічус долучився до команди Зеленського ще до президентських виборів.

Сам він на своїй сторінці у Twitter активно поширює всі статті, де Олексія Гончарука називають найімовірнішим кандидатом у прем’єри.

Автор фото, UNIAN

Андрій Коболєв, голова правління “Нафтогазу”

Серед можливих прем’єр-міністрів – голова НАК “Нафтогаз України”, 40-літній Андрій Коболєв.

Про нього позитивно відгукуються представники команди Зеленського. Понад те, його як найкращу кандидатуру на керівника уряду називав бізнесмен Ігор Коломойський, з яким сам Коболєв мав конфлікти в 2014-2015 роках.

Андрій Коболєв має гарну репутацію як в Україні, так і серед західних партнерів.

Його найбільшими заслугами вважають перемогу “Нафтогазу” над російським “Газпромом” в Стокгольмському арбітражі та налагодження постачання газу через систему реверсу після припинення закупівлі в Росії.

“Він врятував для країни від 50 до 80 мільярдів доларів”, – якось оцінював роботу Коболєва Ігор Коломойський.

На адресу Коболєва також лунало і багато критики через велику заробітну платню керівника “Нафтогазу”, а також премію у 8 мільйонів доларів за перемогу у Стокгольмському арбітражі.

З іншого боку, багато експертів наполягали, що менеджер такого рівня і такої компанії має отримувати конкурентну платню, щоб уникнути корупційних ризиків.

Андрій Коболєв народився в 1978 році у Києві, закінчив Київський інститут міжнародних відносин за напрямком “міжнародних економічних відносин”.

Свого часу працював у міжнародній консалтинговій групі PricewaterhouseCoopers (PwC), потім на різних посадах в “Нафтогазі”, а в 2010-2014 роках був співзасновником та партнером інвестиційної-банківської групи AYA Capital.

Після Революції гідності 25 березня він очолив “Нафтогаз” і керував ним весь час президентства Порошенка.

Попри конфлікти з урядом, Коболєв зумів зберегти посаду, а перемога над “Газпромом” у суді суттєво посилила його позиції.

Навесні 2019 року уряд намагався звільнити пана Коболєва, але врешті не зробив цього.

Андрій Коболєв вільно володіє англійською мовою.

Автор фото, UNIAN

Юрій Вітренко, комерційний директор “Нафтогазу”

Серед імовірних претендентів на посаду прем’єр-міністр у пресі іноді називають головного комерційного директора “Нафтогазу”, 42-літнього Юрія Вітренка.

Пан Вітренко разом з Коболєвим вважаються обличчями успіху “Нафтогазу України” в останні п’ять років.

Щоправда, останнім часом між ними виникає все більше непорозумінь і суперечок щодо розвитку компанії.

Пан Вітренко народився у Києві в 1976 році. Закінчив Київський національний економічний університет та Київський інститут міжнародних відносин. Кілька років навчався закордоном.

Юрій Вітренко свого часу працював у відомій аудиторській компанії “PricewaterhouseCoopers”, на різних посадах у “Нафтогазі” та лондонському відділенні банку Merrill Lynch.

З 2010 року разом з Андрієм Коболєвим створив та є співвласником компанії AYA Capital.

Після Революції гідності він також повернувся на роботу в “Нафтогаз України”.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber.

Правовий статус Прем’єр-міністра України

Прем’єр-міністр (від фр. premier – перший) – посадова особа виконавчої влади, яка очолює уряд. Кабінет Міністрів України очолює Прем’єр-міністр України. Для здійснення функціональної діяльності Прем’єр-міністр України наділений відповідними повноваженнями.

Повноваження Прем’єр-міністра України визначені ст. 42 Закону України “Про Кабінет Міністрів України”:

  • 1) керує роботою уряду, спрямовує його діяльність на забезпечення здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, та здійснення інших повноважень, покладених на уряд;
  • 2) вносить на розгляд Президента України:

* подання про призначення членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади та їх заступників;

* подання про утворення, реорганізацію та ліквідацію міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України на утримання цих органів;

* подання про призначення на посаду голів місцевих державних адміністрацій;

  • 3) формує проект порядку денного засідання уряду;
  • 4) скликає засідання Кабінету Міністрів України та головує на них;
  • 5) підписує акти Кабінету Міністрів України;
  • 6) скріплює підписом акти Президента України у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 5, 8, 10, 14, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24 ч. 1 ст. 106 Конституції України;
  • 7) представляє Кабінет Міністрів України у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами;
  • 8) вступає у відносини з урядами іноземних держав, веде переговори і підписує міжнародні договори відповідно до закону та актів Президента України;
  • 9) вносить на розгляд уряду пропозиції щодо затвердження голів спільних міжурядових комісій з питань співробітництва, що утворюються на підставі міжнародних договорів, укладених від імені Кабінету Міністрів України та інші.

Для здійснення Прем’єр-міністром України своїх повноважень у складі Секретаріату Кабінету Міністрів України утворюється патронатна служба (апарат Прем’єр-міністра України), керівник якого призначається на посаду та звільняється з посади в установленому порядку Кабінетом Міністрів України.

У разі відсутності Прем’єр-міністра України його повноваження виконує Перший віце-прем’єр-міністр України або віце-прем’єр-міністр України згідно з визначеним Кабінетом Міністрів України розподілом повноважень. Отже, Прем’єр-міністр України очолює Кабінет Міністрів України і на виконання своїх управлінських функцій наділений значним обсягом повноважень.

Компетенція і повноваження Кабінету Міністрів України

Компетенція Кабінету Міністрів України – це його юридичні права та обов’язки, форми і методи їх реалізації, а також предмети відання. Повноваження Кабінету Міністрів України – це його права та обов’язки, визначені Конституцією та законами України.

Повноваження уряду доцільно класифікувати на певні види.

Виконавчі повноваження уряду – це його права та обов’язки щодо здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, забезпечення державного суверенітету і економічної самостійності України, виконання Конституції і законів України, актів Президента України:

* здійснення заходів щодо забезпечення обороноздатності та національної безпеки України, громадського порядку, боротьби із злочинністю, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

* організація і забезпечення провадження зовнішньоекономічної діяльності, митної справи;

* забезпечення розвитку і державної підтримки науково-технічного та інноваційного потенціалу держави та ін.

Законодавчі повноваження уряду – це його права та обов’язки у сфері розробки проектів законів України:

o право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України (ч. 1 ст. 93 Конституції України);

* право розробки і внесення у парламент проекту Закону про Державний бюджет України. Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради України проект Закону про Державний бюджет України на наступний рік (п. 6 ст. 116, ч. 2 ст. 96 Конституції України).

Установчі повноваження уряду – це його права та обов’язки у сфері утворення, реорганізації та ліквідації відповідно до закону інших органів виконавчої влади, які він здійснює в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади. Установчі повноваження Кабінету Міністрів України визначені Законом України “Про Кабінет Міністрів України”:

* Кабінет Міністрів України розглядає питання щодо: а) погодження кандидатур заступників голів обласних держадміністрацій; б) надання у разі вмотивованої відмови голови обласної держадміністрації або підтримки головою обласної держадміністрації вмотивованої відмови голови районної держадміністрації погодити призначення керівника територіального органу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, керівника підприємства, установи, організації, що перебуває в управлінні міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, згоди на призначення відповідного керівника (пункти 1,2 ч. 2 ст. 23);

* Кабінет Міністрів України затверджує граничну чисельність працівників міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України для утримання органів виконавчої влади (ч. 7 ст. 21);

* Кабінет Міністрів України в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, може утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати відповідно до закону державні господарські об’єднання, підприємства, установи та організації, зокрема для здійснення окремих функцій з управління об’єктами державної власності. Кабінет Міністрів України затверджує положення та статути державних господарських об’єднань, підприємств, установ та організацій, граничну чисельність працівників, призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників і заступників керівників (ч. І ст. 24);

* для забезпечення здійснення своїх повноважень Кабінет Міністрів України може утворювати тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи (ч. 1 ст. 49);

* Кабінет Міністрів України розглядає питання щодо погодження кандидатур заступників голів обласних державних адміністрацій (п. 1 ч. 2 ст. 23),

Контрольні повноваження уряду – це його права та обов’язки у сфері нагляду за дотриманням законності у діяльності інших органів державної виконавчої влади. Установчі повноваження Кабінету Міністрів України визначені Законом України “Про Кабінет Міністрів України”:

* голови місцевих державних адміністрацій під час здійснення своїх повноважень відповідальні перед урядом, місцеві державні адміністрації та їх голови підконтрольні та підзвітні Кабінету Міністрів України у межах його повноважень (ч. 4 ст. 23);

* у разі неналежного виконання Головою Ради Міністрів АРК покладених на нього повноважень Кабінет Міністрів України має право звернутися до Президента України та до Верховної Ради АРК з поданням про звільнення його з посади (ч. 5 ст. 22);

* подання Президенту України пропозицій щодо скасування актів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, з одночасним зупиненням їх дії (п. З ч. 2 ст. 23);

* Кабінет Міністрів України може скасовувати акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади повністю чи в окремій частині (ч. 8 ст. 21);

o Рада Міністрів АРК підконтрольна та підзвітна Кабінету Міністрів України з питань виконання нею державних функцій і повноважень (ч. 2 ст. 22);

* Кабінет Міністрів України заслуховує звіти Голови Ради Міністрів АРК з питань виконання Радою Міністрів АРК державних функцій і повноважень (ч. З ст. 22).

Отже, Кабінет Міністрів України наділений значним обсягом повноважень, спрямованим на виконання Конституції та законів України.