Хто робить легалізацію документів

0 Comments

Хто робить легалізацію документів

Апостиль проставляється на документі, який використовуватимуть у країні, яка ввійшла до переліку країн-учасниць, що підписали Гаазьку Конвенцію. Підписання Конвенції передбачає домовленість між країнами-учасницями про скасування вимог консульської легалізації іноземних офіційних документів, для використання на їх територіях.

  • Консульська легалізація (повна процедура легалізації документів).

Якщо ж країна не входить до переліку країн-учасниць Гаазької Конвенції, то документ виданий в цій країні потребує здійснення його консульської легалізації у посольстві тієї країни, де заплановано цей документ пред’являти.

3. Що таке апостиль?

Апостиль – це офіційний спеціальний штамп на документі, який має назву «Apostille» (у деяких країнах має вигляд окремого листка закріплений з документом), який проставляється компетентним органом держави, в якій складено документ. Апостиль, наразі, посвідчує справжність підписів посадових осіб, дійсність відбитків штампів та печаток, якими скріплено документ, чим і підтверджує чинність документа на території держав-учасниць Гаазької Конвенції.

4. Що таке консульська легалізація?

Консульська легалізація – це процедура засвідчення офіційного документа, яка має на меті підтвердити дійсність документа для можливості його використання у іноземній країні (тобто відмінній від країни його видачі), у разі якщо ця країна не є учасницею Гаазької Конвенції .

Відмінність консульської легалізації від апостиля полягає у процедурі здійснення самої легалізації. Якщо проставлення апостилю передбачає накладення одного штампу з назвою Апостиль, то консульська легалізація – це проставлення декількох штампів на документі, які проставляються в обов’язковій послідовності у країні видачі документа та завершальним етапом є засвідчення документа консулом країни для якої готується цей документ.

5. Чи потрібно робити переклад документа та на якому етапі?

Перекладати документ потрібно завжди, якщо державна мова є різною у країні видачі документа та країні, де буде використовуватись документ.

У випадку здійснення легалізації документа шляхом проставлення апостилю, ми рекомендуємо робити переклад у країні, для якої проставляється апостиль. Це допоможе уникнути додаткових дій з легалізації самого перекладу, а також дозволить більш коректно перекласти документ, адже перекладати будуть перекладачі, які є носіями мови та краще знають вимоги до перекладу у своїй країні.

Якщо ж документ проходить повну легалізацію (консульську легалізацію), то він підлягає обов’язковому попередньому перекладу. Це зумовлено тим, що консул відповідної країни не може засвідчити документ, який не має перекладу, адже документ без перекладу може бути незрозумілим для нього.

6. Як відбувається переклад іноземного документа в Україні?

Іноземний документ, який необхідно офіційно пред’явити в тих чи інших державних органах України, повинен бути обов’язково легалізований і перекладений на державну мову (українську).

Офіційний переклад в Україні може здійснювати тільки перекладач, який має диплом державного зразка, що підтверджує його кваліфікацію як перекладача з певної мови. Для підтвердження достовірності перекладу та повноважень перекладача, який зробив переклад документа, такий переклад з підписом перекладача, обов’язково повинен завірити нотаріус. Нотаріус самостійно перевіряє кваліфікацію перекладача та достовірність його диплому і заносить у свою базу перекладачів. Тому, офіційний переклад документа можна зробити у того перекладача, який є у базі нотаріуса з яким він співпрацює.

7. Що робити, якщо потрібна довіреність для представника в Україні?

Довіреність дає можливість представляти ваші інтереси на території України тільки в тому випадку, якщо вона належним чином оформлена (засвідчена нотаріусом та легалізована) та текст довіреності відповідає вимогам та нормам українського законодавства.

Для оформлення довіреності за межами України, рекомендуємо дотримуватись такої послідовності дій*:

  • Замовити розробку тексту (проекту) довіреності у юристів, який буде відповідати вашим потребам та цілям використання такої довіреності. Інколи текст довіреності доцільно отримати у конкретного нотаріуса, якщо довіреність призначена саме для здійснення певних нотаріальних дій у цього ж нотаріуса (наприклад, покупка квартири).
  • Отриманий від українських юристів проект довіреності засвідчити у нотаріуса, в країні вашого перебування.
  • Замовити проставлення апостиля на довіреності (в багатьох країнах, інформацію щодо цієї послуги надасть сам нотаріус, який засвідчує довіреність).
  • Передати оригінал довіреності довіреній особі в Україну. В Україні довірена особа може представляти інтереси довірителя тільки у разі пред’явлення оригіналу довіреності, оформленої належним чином.
  • Здійснити переклад на українську мову довіреності та апостиля у перекладача, повноваження якого засвідчує нотаріус. Цю завершальну дію може здійснити довірена особа в Україні, після отримання оригіналу довіреності.

Примітка: Найоптимальніший варіант розробки проекту довіреності – це двомовна довіреність, тобто зроблена одночасно на українській мові та мові країни перебування довірителя, таким чином можна уникнути проблем з відповідністю перекладу. Якщо іноземний нотаріус відмовляється завіряти двомовну довіреність, про що варто поцікавитись заздалегідь, то вважаємо, що тоді, буде доцільним в Україні здійснити переклад проекту довіреності на офіційну мову країни, де перебуває довіритель.

*Вказаний перелік дій підходить тільки, якщо обидві країни є країнами-учасницями Гаазької Конвенції

8. Що треба легалізувати: оригінал чи копію?

Ви можете легалізувати як оригінал, так і нотаріально посвідчену копію оригінала документа. Нотаріус своїм засвідченням копії документа підтверджує її відповідність оригіналу. Легалізований оригінал та легалізована нотаріально засвідчена копія матимуть однакову юридичну силу, в більшості випадків. Таким чином, можна уникнути втрати оригінала документа внаслідок його передачі стороннім людям чи неповернення з тих чи інших державних (недержавних) структур. Але, завжди варто поцікавитись чи за місцем призначення документа, приймуть копію, а не оригінал.

9. Оформлення довіреності в консульстві України як альтернатива легалізації.

Дипломатичні та консульські установи України можуть здійснювати нотаріальні дії, передбачені законодавством України, у країнах їх розташування. Тобто, нотаріальне засвідчення довіреності також можна зробити в консульстві України за місцем перебування особи.

Важливо зазначити, що консульський відділ з такими повноваженнями є у більшості країнах, але варто завчасно уточнити повноваження консульського відділу у країні перебування довірителя, якщо обрали такий шлях оформлення довіреності.

Оформлення довіреності у консульстві України, може значно скоротити час та її вартість. Особливо це відчувається при оформленні довіреності в країнах, які не належать до країн – учасниць Гаазької Конвенції та спрощена легалізація (проставлення апостиля) там не діє.

Консул приймає проект довіреності, складений на українській мові. Тому, завчасно складений текст довіреності юристами в Україні, максимально відповідатиме вимогам та потребам для подальшого використання цієї довіреності. Довіреність складена на українській мові та засвідчена консулом України, в подальшому не потребує перекладу та легалізації, що є хорошою альтернативою процедурі оформлення довіреності з подальшою її повною легалізацією.

10. Якщо документ видано в Україні, але пред’явити його необхідно за межами України.

Першочергово, необхідно знати у якій саме країні заплановано використовувати документ, який видали в Україні. Якщо ця країна входить до переліку країн – учасниць Гаазької конвенції, то на документ достатньо тільки проставити апостиль. Якщо країна не входить до цього переліку, то документ потребує повної легалізації. Також, зазначу, що не всі офіційні документи є можливість легалізувати. Не підлягають легалізації документи, які мають характер листування, копії паспортів чи трудових книжок, військових білетів, також на документах, виданих закордонними дипломатичними установами України, на адміністративних документах, що мають пряме відношення до комерційних або митних операцій.

Читайте також:

Що таке легалізація перекладу і хто її робить?

Існує чимало ситуацій, коли людині доводиться їхати за кордон, використовувати там документи, видані в рідній країні. Оскільки правові системи держав мають свої тонкощі та нюанси, виникають чималі труднощі з доказом справжності іноземних документів. Саме тому з’явилася гостра необхідність легалізації перекладу і проставлення апостиля. Що це таке, що для цього потрібно, до кого звертатися за допомогою?

Що означає легалізувати переклад

Легалізація перекладу — це процедура підтвердження справжності документів, щоб вони набули юридичної сили не тільки в Україні, а й за її межами. Послуга офіційного засвідчення паперів непроста. Ще в 1961 році деякі держави підписали Гаазьку конвенцію і тим самим ввели в ужиток більш просту процедуру легалізації, іменовану апостилем. Але якщо вам потрібно потрапити з документами на територію країни, яка не брала участі в підписанні міжнародного акту, з метою працевлаштування, вступу до вищого навчального закладу, то без консульської легалізації не обійтися.

Легалізований документ має всі повноваження для того, щоб його використовувати за кордоном. Однак варто пам’ятати, що неможливо підтвердити справжність перекладу, поки не була підтверджена дійсність офіційного паперу. Тепер ви знаєте, що означає легалізація перекладу, і для чого вона потрібна.

Як зробити легалізацію перекладу

Як отримати легалізацію перекладу? Процедура являє собою певні послідовні дії, які можуть варіюватися, отримувати додавання. Кожен конкретний випадок варто розглядати окремо, але існують етапи, загальні для всіх:

  • на копію документа або його оригінал ставиться печатка в Мін’юсті;
  • далі відбувається засвідчення офіційного паперу уповноваженими особами у відділі Департаменту консульської служби МЗС;
  • диплом, довідка, атестат з уже зробленим перекладом відправляються в посольство або консульство потрібної вам країни.

У деяких випадках потрібно провести легалізацію не тільки першоджерела документа, але і його перекладу, тобто зробити подвійну процедуру, щоб згодом не отримати відмову при вступі на роботу або на навчання за кордоном. Для цього потрібно завірити печатки, штампи, підписи, які є на документах. Це робиться в МЗС і Мін’юсті. Після цього професіонали перекладають текст на вказану вами іноземну мову. Далі його завіряє нотаріус, після чого готовий документ знову відправляється в МЗС, Мін’юст, консульський відділ. Це відповідь на питання, що таке успішна легалізація перекладу, до якої ніхто не зможе причепитися при вашому від’їзді в іншу країну.

Хто робить легалізацію перекладу

Крім усього іншого потрібно знати, де зробити легалізацію перекладу, щоб незабаром отримати готовий завірений документ. У Києві ви знайдете консульства багатьох іноземних держав. Там же розташовані МЗС, Мін’юст, інші держоргани. Але звернення в ці служби зовсім не спрощує і не прискорює процедуру завірення, оскільки будь-який неправильний нюанс може стати приводом для відмови. І пояснювати вам ніхто і нічого не буде.

Щоб не витрачати час даремно, найкраще звернутися до професійних юристів, які детально розберуться у вашій проблемі і займуться легалізацією без вашої участі. Адже завірення паперів в кожному індивідуальному випадку має свої особливості, тому цим займатися повинні фахівці, знавці своєї справи. Найкраще звернутися в професійне бюро, щоб не шукати виконавців для виконання перекладу і легалізації в різних місцях.

Скільки коштує легалізація перекладу

Ціна легалізації переказу не має своєї фіксованої суми. У кожному окремому випадку вона визначається виходячи зі складності виконання послуги, країни, куди збирається поїхати людина, від загального набору документів. Вартість завірення одного аркуша прописана у прайсі агентства. Що стосується індивідуальних розрахунків, то ціна може змінюватися в залежності від обраних додаткових послуг. Також грають роль терміни виконання замовлення — якщо вам потрібно буде зробити легалізацію терміново, це буде коштувати дорожче стандартних умов.