Які постійні ознаки має займенник

0 Comments

2. Розряди займенників за значенням

Особові займенники бувають трьох осіб, змінюються за числами і відмінками; займенник він змінюється також за родами.

Для виявлення ввічливого ставлення до співрозмовника в українській мові займенники ти , твій замінюють займенниками Ви , Ваш у звертаннях до однієї особи. Ці займенники пишуться з великої літери :
Привів, Насте Василівно, Вам свого школяра. Може, і з нього буде якийсь толк (Михайло Стельмах).

Зворотний займенник себе вказує на того, хто виконує дію. Він не має ані роду, ані числа і називного відмінка; змінюється за відмінками.

Зворотний займенник може бути віднесений до будь-якої особи, однієї чи багатьох:
Батько сам себе не впізнав. Хлопці побачили себе у цьому списку.

Питальні містять у собі запитання про особу ( хто ), предмет ( що ), ознаку ( чий, який, котрий ), кількість ( скільки ). Уживаються тільки на початку у питальних реченнях: Скільки зірок на небі? Хто написав цей твір?

Займенники хто , що , скільки змінюються за відмінками; чий , який , котрий — за родами, числами й відмінками, як прикметники.

Відносні ( ті самі, що й питальні) уживаються тільки для поєднання простих речень у складне:
Не відомо досі, скільки зірок на небі. Той, хто написав цей твір, мав талант.

В український мові відносний займенник «що» збігається за написанням і звучанням зі сполучником «що» , який також з’єднує залежне речення з головним у складному.

Якщо ми можемо слово «що» замінити синонімічним йому «який» , то це займенник:
Вона так гарно намалювала сімейку грибів-боровиків, що (які) стали в коло на лісовій галявині (В. Чухліб).
Коли ж така заміна неможлива, то «що» — сполучник:

Заперечні вказують на відсутність особи, предмета, ознаки чи кількості, утворюються додаванням префікса ні до питальних займенників: ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки, нікотрий .

Неозначені вказують на неозначену (невідому) особу, предмет, ознаку чи кількість, утворюються додаванням часток будь-, -небудь, казна-, хтозна-, аби-, де-, -сь до питальних займенників: будь-хто, що-небудь, казна-скільки, хтось, абиякий, дехто.

Неозначені й заперечні займенники мають ті ж морфологічні ознаки, що й питальні, від яких вони утворюються.

Указують на приналежність предмета будь-якій особі: мій, наш, твій, ваш, його, її, їхній, змінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники. Займенники його, її — незмінні.

Вказівні цей, той, такий указують на один предмет, стільки — на невизначену кількість.

Займенники цей, той (отой), такий змінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники. Займенник стільки змінюється лише за відмінками.

Означальні вказують на ознаку предмета весь, сам, самий, всякий, кожний, інший і змінюються як прикметники.

Займенник: правила, цікавинки та таємниці

Колись-то давно, не з нашої пам’яті, коли ще й дідів наших не було на світі, жили собі мешканці країни Морфологія. Одного разу стався неспокій: деякі частини мови (так звуться мешканці) почали доводити свої переваги над іншими та принижувати значущість одне одного.

Поважний Іменник запевняв, що він найбагатший, а рід йо­го найчисленніший. Прикметник зауважив, що він найпишніший, бо всьому навколо дає ознаку, а Числівник зазначив, що він – найпунктуальніший, бо всьому знає і рахунок, і порядок.

За ними чемно спостерігав Займенник, а потім промовив: «‎Я також маю відмінки, роди та числа, ба більше – хто може замінити кожного з вас, коли вас немає в реченні? Звісно ж, я. Я заступаю на службу і за тебе, Іменнику, і за тебе, Числівнику, і за тебе, Прикметнику. Я вказую і на особи, і на предмети, і на їхні ознаки, і на кількість. Утім, я не називаю жодного з вас». Стало тихо, всі погодилися з Займенником та об’єдналися для милозвучності й різнобарвності нашої мови.

У цій статті йтиметься про займенник – головного героя казки й одну з найзагадковіших частин мови.

Що таке займенник

Займенник – це самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки або кількість, не називаючи їх. Займенник відповідає на запитання хто? що? який? чий? скільки? Так само як іменник, прикметник і числівник.

Оскільки займенник не називає поняття, це робить наше спілкування різноманітним і допомагає уникати повторів. Також займенники пов’язують зміст окремих речень і роблять їх більше зрозумілими. Він може вживатися замість іменника, числівника та прикметника.

Синтаксичні ознаки

Оскільки займенник як частина мови може «‎заміщувати» іменник, прикметник і числівник, він може виступати тим же членом речення, як і вони. А саме:

  • Підметом (Я обожнюю олімпіади «‎На Урок». Ми взяли участь у конкурсі. Він допоміг мені з домашнім завданням).
  • Означенням (Втілюю свої мрію. Цей письменник із нашого міста);
  • Додатком (Заробив собі проблем. Щось тебе не чути);
  • Обставиною (Вони зібралися біля вчителя; Відповіді шукайте в собі).

У таких випадках постає цілком логічне запитання: як підкреслюється займенник при розборі речення? Звісно, як і відповідні члени речення: підмет – суцільна риска, означення – хвиляста лінія, додаток – пунктир, обставина – крапка з рискою. Речення з займенниками мають певні правила. Займенники мають йти після слів чи понять, що їх позначають.

Морфологічні ознаки

За морфологічними ознаками та лексичним значенням виділяємо такі розряди займенників:

  • Особові займенники – я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони.
  • Зворотний займенник – себе.
  • Присвійні займенники – мій, твій, наш, ваш, їхній, свій.
  • Вказівні займенники – цей, той, такий, стільки.
  • Означальні займенники – весь, всякий, кожний, інший, сам, самий.
  • Питальні займенники – хто? що? (стосується іменників), який? чий? (стосується прикметників), котри́й? скільки? (стосується числівників);
  • Відносні займенники. Ті ж питальні, але без знаку питання, вживаються для приєднання підрядних речень до головних: хто, що, який, чий, котри́й, скільки.
  • Неозначені займенники – будь-, -небудь, -хтозна, -казна (пишуться через дефіс), аби-, де-, -сь (пишуться разом);
  • Заперечні займенники – ті, що й питальні, лише з часткою ні-, а також жодний.

Зверніть увагу на наголоси! Питальний і відносний займенник «‎котри́й» має наголос на другому складі.

Поєднуємо приємне з корисним. Вправа на визначення займенників і їхніх розрядів:

1. Прослухайте пісню гурту Океан Ельзи «‎Не йди». Випишіть займенники, розподіліть їх за розрядами та визначте їхню синтаксичну роль.

2. Пригадайте інші українські пісні, які мають речення з займенником. Яку функцію вони виконують? Проаналізуйте їх самостійно або ж запропонуйте вчителю чи вчительці проаналізувати їх на уроці разом із однокласниками.

Хочете опанувати більше тем із цікавими прикладами та вправами? Завітайте на онлайн-курси з української мови «‎На Урок».

Відмінювання займенників

Принцип відмінювання займенників залежить від того, яку частину мови вони позначають:

  • Як прикметники твердої групи відмінюються займенники наш, ваш, всякий, кожний, інший, сам, самий, такий, який, котрий.
  • Як прикметники м’якої групи відмінюється займенник їхній.
  • Як числівник два відмінюються займенники скільки та стільки.

Інші займенники відмінюються майже кожен по-різному. Розглянемо на конкретних прикладах:

Особові займенники я, ти, ми, ви та зворотний себе відмінюються так:

  1. Зворотний займенник себе не має форми називного відмінка. Він відмінюється, починаючи з родового відмінка за аналогією до займенника ти. Основи особових займенників у Називному відмінку та непрямих відмінках різні.
  2. До займенників третьої особи в родовому, знахідному та місцевому відмінках додається звук н(у нього, над ним).
  3. В орудному відмінку до займенників третьої особи звук н додається завжди (нею, ним).
  4. Перед займенником 1 особи однини Орудного відмінка – мною до прийменників над, з, під, перед додається голосна і: зі мною, надімною. Це відбувається для милозвучності вимови, оскільки слово починається збігом двох приголосних.
  • Їхній – це присвійний займенник. Він означає належність – той, що належить їм. Наприклад: «‎Усі вони наче живі вставали в моїй уяві – хазяїн, хазяйка та їхні діти» (Михайло Коцюбинський).
  • Їх – це форма родового або знахідного відмінка займенника «‎вони». Наприклад: «‎Ми поїхали в гості до родичів, а їх не виявилося вдома».

Питальні та відносні: таблиця займенників:

Ой, хто, хто Миколая любить?

Ой, чиє ж то жито.

Присвійні та вказівні займенники

Зверніть увагу:

Відмінюючи неозначені та заперечні займенники, не потрібно змінювати частки. Відмінюються лише частини хто, що, який, чий, скільки, котрий. Наприклад: будь-хто, будь-кого, будь-кому, будь-ким.

Морфологічний розбір

Однією з популярних вправ шкільної програми є морфологічний розбір частин мови. Розглянемо відповідний розбір на прикладі:

Там спомин і мрія
В єдине сплелося,
Зробилось від того
Душі моїй світло.

(Вадим Крищенко, Ніні Матвієнко)

1. Запишіть слово.
Моїй.

2. Визначте частину мови.
Займенник.

3. Знайдіть початкову форму (називний відмінок; для займенників прикметникової форми – називний відмінок однини чоловічого роду).
Мій

4. Визначте розряд за значенням.
Присвійний

5. Визначте морфологічні ознаки: рід (якщо є), число (якщо є), відмінок.
Жіночий рід, однина, Давальний відмінок.

6. Визначте синтаксичну роль слова.
Означення.

Кожна частина мови – важлива цеглинка для красивого спілкування та влучного донесення думок. Тож плекайте мову! Нехай її милозвучність розходиться з-поміж нас і стає доброю повсякденною традицією, яка не потребує додаткових підстав.

Все про займенник

Для школярів це досить загадкова частина мови. Бо, крім особових, є ще інші типи займенників, яким зазвичай приділяють мало уваги на уроках української мови. Власне, із займенником виникає чимало проблем під час виконання завдань ЗНО (НМТ). Його легко плутають з іменником та прикметником, а також припускаються помилок у відмінюванні і правописі займенників.

Що таке займенник?

Частина мови, яка не завжди помітна в реченнях, на перший погляд, але її семантична функція надзвичайно важлива. Адже ця самостійна частина мови вказує на предмет, особу, ознаку, кількість, але не називає їх прямо. Тобто займенник об’єднує слова, що використовуються замість конкретної назви. Таке заміщення допомагає уникати повторів і всіляко урізноманітнює мовлення. Займенники можуть вживатися замість іменників, прикметників, числівників. Вони роблять зміст більш чітким і зрозумілим, тісніше пов’язуючи фрази та речення між собою (як частини складного речення, так і частини абзацу). До того ж за участю займенників різних типів формулюються висновки та узагальнювально-підсумкові частини тексту. Займенник як частина мови має такі морфологічні особливості: До речі, термін походить від латинського “pronomen”, що означає “замість імені”. Звідси походить і поняття “прономіналізація”, тобто перехід інших частин мови в займенники через набуття ними вказівної функції. Наприклад, давно не бачили один одного (перехід числівника в займенник), цілий день (перехід прикметника в займенник), не чути було ні душі (тобто нікого, перехід іменника в займенник). Вживання цієї частини мови має певні особливості. Зокрема, слід уважно перевіряти наявність зв’язку наступної думки з попередньою у реченнях, що містять займенники. Найчастіше спостерігається смислова двозначність, яка виникає через неточне розташування займенника в реченні і невизначеність, якого слова він насправді стосується. Наприклад: Зникли коштовності наших сусідів Нестеренків, які були їхньою єдиною надією на погашення боргу. А в цьому реченні порушено узгодження у числі: Журі зібралося, і їм було запропоновано послухати кращі поезії юних авторів. У першому реченні слід перенести підрядну частину до слова, якого вона безпосередньо стосується: У наших сусідів Нестеренків зникли коштовності, які були їхньою єдиною надією на погашення боргу. Ось як треба виправити друге речення: Журі зібралося, і йому було запропоновано послухати кращі поезії юних авторів.

На які питання відповідає займенник?

  • підмет:Хтоце був?
  • додаток: Прокоготи говориш?
  • означення: Підйогомузику
  • обставина: Залишайсябіля мене.
  • іменна частина складеного присудка: Нехайстане будь-ким, аби не артистом!

Займенник – обов’язкова тема НМТ. Аби не витрачати час на сидіння за підручниками і відразу перейти до осмисленої практики, можна спробувати заняття з репетитором. Попит і пропозиція на підготовку до НМТ завжди високі, проте в BUKI School ви гарантовано знайдете перевіреного професіонала для цікавих та інтерактивних онлайн занять.

Розряди займенників

Загалом розрізняють 9 розрядів за значенням:

Особові

Форми нього, ньому, ній, неї, них вживаються після прийменників. В орудному відмінку форми ним, нею, ними є загальними.

Приклад речення: Мабуть, вона забула про цю зустріч, пам’ять знову її зрадила.

Зворотний займенник

Приклад у реченні: Подякуйте собі за майстерно виконану роботу.

Присвійні

Приклад речення: Ваш годинник зламався, пані, тому й здається, що час плине так повільно.

Вказівні

Вони допомагають виражати послідовний зв’язок між одиницями висловлювання. У діалектному мовленні можуть вживатися архаїчні форми: сей, ся, тії, тая, цеє, ції, такеє, такії.

Приклад у реченні: Припиніть вживати такі слова! Це ніяке не свідчення вашого інтелекту!

Означальні

Приклад у реченнях: Чому весь ранок йде дощ? Сьогодні кожен сам за себе.

Питальні

Це запитання до іменника (хто?, що?), до прикметника (який?, чий?), до числівника (скільки?, котрий?). У реченні вони виступають питальними словами. Наприклад: Хто зголоситься на таке? Чому чи кому присвячено захід?

Відмінюються, як іменники або прикметники. А питальний займенник скільки та його вказівний відповідник стільки відмінюються, як числівник два.

Відносні

Ті самі, що й питальні, але в реченні вони виконують роль сполучних слів. Вживаються для приєднання підрядної частини до головної.

Приклади речень: Усі, хто тільки міг, висипали з вагонів і розсипалися по перону, наче грона різнобарвних ягід. Настане день, що змінить весь попередній стан речей.

Неозначені

За будовою вони бувають складні і складені.

Приклади у реченнях: Я не хочу, щоб хтось про це чув! І взагалі ти не повинен був зраджувати нашої таємниці якому-небудь заїжджому незнайомцю. Звісно, де в чому батько таки правий, мушу це визнати.

Заперечні

Це тип займенників, які утворюються додаванням до питальних форм частки ні.

Особливістю заперечних і неозначених відмінкових форм може бути наявність прийменника, який розділяє власне займенник і словотвірну частку. Тоді всі три слова пишуться окремо: ні в кого, аби з ким, де в чому. Приклади в реченнях: Ніяка сила не змусить мене передумати! Я запитувала про дрібні гроші: немає ні в кого.

Також на письмі часто трапляються сумнівні форми, по моєму, по своєму, по іншому, правопис яких залежить від приналежності до частини мови. Якщо це займенник з прийменником, то після нього має стояти іменник, наприклад, по моєму годиннику, по своєму рішенню і т.п. Займенник з по пишеться окремо.

Найкраще зрозуміти усі ці нюанси допоможе докладне пояснення педагога. Повністю вивчити теорію можна за один урок, а засвоїти її за допомогою вправ – за кілька уроків. І це стосується не лише займенника. Заняття з репетитором значно економлять ваш час і роблять ваші зусилля найбільш продуктивними. Зокрема, репетитор з української мови допоможе:

  • зрозуміти нудні правила зсередини і надійно запам’ятати винятки;
  • закарбувати знання шляхом якісного виконання вправ;
  • розширити словниковий запас;
  • покращити навички правопису і вміння формулювати думки;
  • не лише підготуватися до НМТ на вищому рівні, а й здобути загальні навички, необхідні для професійної реалізації.