Звідки беруться гроші

0 Comments

Мільярди мільйонників. Звідки гроші в найбагатших міст і на що їх витрачають

Якість життя в регіонах майже повністю залежить від місцевої влади. Коштів для цього достатньо. Потрібно лише контролювати їх використання.

Середа, 16 червня 2021, 16:00 – Марія Очеретяна, Андрій Карпенко, Центр спільних дій

Часто люди, які бачать проблеми у своєму місті, у першу чергу нарікають на державу. Утім, здебільшого центральна влада не має жодного стосунку ні до ям на дорогах, ні до застарілого медичного обладнання, ні до невивезеного сміття.

Розв’язувати такі проблеми повинна влада територіальної громади (ТГ), яка після реформи децентралізації має достатньо повноважень та грошей. Мова йде про десятки мільярдів гривень коштів місцевих громад. Наприклад, в Одесі цьогоріч витратять 11 млрд грн, у столиці України – 60 млрд грн.

Звідки беруться ці гроші, наскільки сумлінно виконує свої обов’язки місцеве самоврядування громад-мільйонників та на що витрачаються мільярди гривень найбільших українських міст? Дані для матеріалу отримані з Open Budget.

Звідки беруться гроші

Завдяки фінансовій децентралізації бюджети громад наповнюють загальнодержавні податки, зокрема податок на доходи фізосіб (ПДФО).

За загальним правилом ставка ПДФО становить 18% (в окремих випадках 0%, 5% та 9%). Оподатковуються зарплати, доходи ФОПів, доходи від здавання в оренду землі. Від суми сплаченого ПДФО 25% ідуть до держбюджету, 75% – до місцевих бюджетів. Останні у 2020 році отримали 177,7 млрд грн.

Місцева влада повністю розпоряджається цими грошима. Відповідають за їх використання міський голова, місцева рада та її виконком.

У січні-березні 2021 року ПДФО становив щонайменше 40% доходів громад-мільйонників. Найменше коштів від цього податку отримав бюджет Києва – 41,28%, тоді як в Одесі ПДФО становить майже половину всіх надходжень.

На другому місці – кошти, отримані з єдиного податку. З цього джерела Київ, Харків та Одеса в першому кварталі отримали 15-19% усіх своїх доходів.

Єдиний податок – податок, що сплачують суб’єкти господарської діяльності на спрощеній системі оподаткування. Це основний підприємницький податок. У 2020 році надходження від його сплати становили 37,9 млрд грн.

Бюджет Дніпра єдиний податок цьогоріч наповнив на 14,7%, трохи більше місто отримало від сплати податку на майно. Його місцева влада встановлює самостійно. Найменше на це джерело розраховує Одеса – близько 10%.

Також бюджети громад-мільйонників наповнює акциз на алкоголь, тютюн і пальне, проте для Києва це джерело не пріоритетне. Столиця більше орієнтується на податок на прибуток підприємств. Це ще один податок, який до децентралізації наповнював лише державний бюджет.

Різною мірою бюджети мільйонників залежать від міжбюджетних трансфертів, тобто від субвенцій та дотацій. Це кошти, які Київ отримує від держави, а інші громади-мільйонники – від держави або області.

Найменша частка цього джерела доходів – у бюджеті столиці (9,58%), найбільша – у бюджеті Одеси (14,26%). Субвенції даються місцевим громадам на конкретні потреби, наприклад, на зарплати вчителям. Чим менший відсоток таких надходжень, тим більш фінансово незалежна громада.

Щоб посилити свою незалежність, місцева влада може заохочувати локальних підприємців і створювати для них комфортні умови. Так місцевий бюджет отримає більше грошей, адже бізнес платить податки та створює робочі місця. Чи означає це, що секрет комфортного життя в громаді – лише в грошах? Ні.

Гаманець на три роки: скільки отримає і витратить Україна до 2024 року

У пошуках балансу

Щоб вирішити проблеми громади і зробити життя в ній комфортним, місцева влада повинна розумно витрачати отримані кошти.

Перше правило – дотримуватися балансу між доходами та видатками. Якщо громада витрачає більше, ніж отримує, вона залізе в борги. Позичати доведеться в сусідів або в області чи держави. Тоді доведеться думати про те, як заробити достатньо грошей, щоб розплатитися з кредиторами.

Протилежна ситуація, коли доходи значно перевищують видатки, теж не вигідна владі. Це означає, що вона не змогла покращити умови життя в громаді.

Згідно з бюджетними планами на 2021 рік, якісно планує бюджет харківське місцеве самоврядування: очікувані доходи цієї громади перевищують заплановані витрати лише на 1,1%. Несуттєва різниця і в Києві – 4,5%.

В Одесі невитрачених коштів буде трохи більше: 8,6%. Дніпро ж у 2021 році ризикує опинитися в боргах: за бюджетним планом витрати перевищують доходи цієї громади на 13,2%, тобто на понад 2 млрд грн.

На що йдуть гроші

Якщо доходи громади збільшилися, але мешканці не відчувають покращень, ймовірно, місцева влада виділяє кошти на інші потреби або не вміє правильно ними розпоряджатися. Дізнатися про це можна з місцевих бюджетів.

Усі громади-мільйонники найбільше коштів виділяють на освіту. Київ, до прикладу, у січні-березні витратив на цю сферу майже половину бюджету. Харків та Одеса витрачають на галузь близько 40%. Дніпро виділяє на освіту лише 35%, однак і для нього ця сфера є пріоритетною.

Такі солідні частки на освіту можна пояснити тим, що громади отримують від держави субвенцію на зарплати вчителям. Ці гроші громади не заробляють, але вони проходять через їх бюджети. З власних грошей місцева влада може доплачувати освітянам, будувати та ремонтувати школи, купувати обладнання.

Протилежна ситуація з охороною здоров’я: ця сфера пріоритетна лише для Києва. У січні-березні 2021 року столична влада направить на медицину близько 8% коштів. Цьому теж є пояснення.

Оскільки медичні послуги оплачує Національна служба здоров’я лікарям, ці кошти не проходять через місцеві бюджети. На плечах місцевої влади – медобладнання, ремонт лікарень, закупівля автомобілів швидкої допомоги.

У Києві, наприклад, у 2020 році планували купити 20 автомобілів швидкої допомоги, але, згідно зі звітом, грошей на це не виділили.

Для міст-мільйонників пріоритетна дорожньо-транспортна сфера. На неї громади виділяють від 7-8% (Дніпро й Одеса) до 15-16% бюджету (Харків та Київ). Однак є нюанс: не за всі дороги в громаді відповідає місцеве самоврядування. На дороги районного, обласного та державного значення кошти повинні виділяти район, область або держава відповідно.

Житлово-комунальне господарство теж займає вагому частку витрат для всіх, окрім столичної громади. Дніпро, Одеса й Харків виділяють на ЖКГ 9-12% бюджету. На ці кошти встановлюють освітлення, прибирають вулиці, вивозять сміття, ремонтують житло, забезпечують мешканців якісною водою.

Наприклад, жителі колишнього селища Чаплі (нині район Дніпра) понад 20 років страждають від нестачі води. Деякі його вулиці не мають водопостачання.

Мешканці скаржаться: у них висохли навіть струмки та колодязі. Тому місцева рада Дніпровської громади організувала підвезення питної води мешканцям двічі на тиждень і витратила на це у 2020 році близько 500 тис грн.

Тільки влада Києва та Харкова у 2021 році виділяє гроші на соціальний захист. На цю сферу громади в першому кварталі витратили 7,81% та 2,9% бюджетів відповідно. Кошти пішли на допомогу вразливим верствам населення, пільговий проїзд у транспорті, харчування школярів з багатодітних родин.

Цікаво, що Київ на соціальний захист планує виділити найбільшу частку бюджету серед решти громад обласних центрів.

Приблизно однакову частку бюджету (10-15%) громади-мільйонники виділяють на роботу органів місцевого самоврядування. Ці кошти, зокрема, йдуть на потреби місцевої ради і виплату зарплати її виконкому. Усі чотири громади витрачають на цю сферу більше, ніж, наприклад, на комунальну сферу.

Лише Одеса та Дніпро вважають пріоритетною сферу будівництва та регіонального розвитку. Йдеться про важливі для громади об’єкти: дитсадки, школи, лікарні, будинки для літніх людей, центри для людей з інвалідністю.

Якщо влада виділяє на це достатньо коштів, це може свідчити, що вона працює для громади не лише напередодні виборів. Обидві громади виділили на ці потреби 5-6% бюджету: Одеса – 118 млн грн, Дніпро – близько 142 млн грн.

Влада бідкається?

Місцеві депутати часто запевняють, що не можуть розв’язати проблеми громади, оскільки держава не виділила на це кошти. Однак зараз центральна влада не зобов’язана опікуватися всіма сферами життя.

Ледь не половина бюджету громади наповнюється не дотаціями від держави, а податками звичайних громадян. Та й місцеве самоврядування має достатньо повноважень, щоб відремонтувати школу та полагодити вуличне освітлення.

Щоб дізнатися і контролювати, на що місцева влада витрачає кошти, необхідно звернутися до бюджетів та бюджетних планів. Їх можна знайти за допомогою інструменту Мінфіну Open Budget або на сайті місцевої ради.

Щоб вплинути на формування та виконання бюджету, можна брати участь у громадських слуханнях, подавати проєкти на громадський бюджет, підписувати петиції, влаштовувати вуличні акції та залучати ЗМІ. Тобто не бути байдужим.

Що таке гроші і звідки вони беруться

Що таке гроші? Універсальний еквівалент обміну. Але це лише одна функція грошей. Дати однозначне визначення терміну «гроші» дуже важко, його просто не існує. Гроші виконують три функції: вони являють собою засіб платежу, одиницю розрахунку і засіб накопичення.

Коли ми говоримо про гроші, дуже важливо розуміти міру їх ліквідності. Можна говорити про різні так звані грошові агрегати. Є вузькі та широкі визначення поняття грошей. Найвужче визначення поняття грошей — це грошова база: якщо абстрагуватися від деталей, це готівка, яку надрукував Нацбанк, плюс кошти комерційних банків на кореспондентських рахунках в НБУ. Є ще поняття М0— це готівкові кошти в обігу, тобто готівка, яку надрукував Національний банк і яка не лежить у сховищах у комерційних банках.

Що таке переказні депозити? Це, по суті, поточні рахунки. Рахунки, з яких ви можете зняти гроші одразу, без будь-яких обмежень чи покарань за зняття. Позначимо їх як М1. Також є М2 — це М1 плюс переказні депозити в іноземній валюті. Якщо ви подумаєте, що таке М2, ми добавляємо менш ліквідні кошти на кожному етапі. Тому що взяти гроші з депозиту в іноземній валюті насправді трошки складніше, ніж взяти гроші з депозитів у національній валюті. Тобто М2 має оцей елемент, відносно менш ліквідний. Є ще поняття М3 — до М2 додаються оці цінні папери. В інших країнах ще є М4 та М5.

Коли економісти – ті, хто створює економічну політику, говорять про гроші, насправді вони говорять саме про ці речі, а не просто про готівку в обігу. Оскільки, як можна побачити на нашому графіку, є велика різниця між грошовим агрегатом і агрегатом, що представляє готівку. І тепер, коли ми будемо говорити про зв’язок між кількістю грошей в економіці, інфляцією та валютним курсом, нам потрібно фокусуватися не на готівці, а на більш широких грошових агрегатах.

Хто насправді контролює кількість грошей в економіці? По суті, Центральний банк контролює дуже вузькі грошові агрегати — М0 та грошову базу. Скажімо, ми беремо М2 і М0 — різницю між ними створює і контролює далеко не Центральний банк. Насправді, контролюють комерційні банки, але хороші новини в тому, що ми з вами також це контролюємо. Тобто населення та інші економічні агенти так само контролюють кількість грошей в економіці.

Є така фраза: «Банки створюють гроші». Як? Комерційні банки не мають друкарських машин, як же ж вони можуть створювати гроші? За допомогою мультиплікатора. По суті, це відбувається завдяки так званій фракційній системі резервування. У якому випадку можуть знадобитися ці резерви? Як правило, вони потрібні для того, аби розрахуватися з вкладниками, з депозиторами, тому що в будь-який момент вкладник може прийти назад і попросити свої гроші. Якщо у банка в цей момент не виявиться на руках певної суми грошей, по суті, банк має або ліквідувати свій кредитний портфель, що дуже невигідно, бо він втратить на цьому багато грошей, або оголосити про банкрутство. В будь-якому випадку сценарій не дуже райдужний.

Хороша новина для банку полягає в тому, що за нормальних умов він приблизно може прогнозувати, скільки людей до нього прийдуть за грошима, який відсоток вкладників прийде завтра, післязавтра, через місяць. І, скажімо, для нього така норма — 15% вкладників. Тобто, по суті, йому на руках треба мати 15% від всіх депозитів як готівку для того, щоб мати можливість віддати їм цю готівку на руки, а решту можна віддавати кредитам. То оці 15%, скажімо, які вони зберігають, це і називається резервами. Фракційна система, тому що вони зберігають не 100% депозитів у вигляді резервів, а лише частину.

Якщо завтра буде інфляція, то, будь ласка, не вважайте її причиною вчорашні дії Національного банку

Давайте подумаємо, як банки створюють гроші. На банк з неба впало 100 гривень. Він ці 100 гривень хоче віддати в кредит і почати заробляти на них гроші. Якийсь підприємець прийшов, взяв ці 100 гривень в кредит — скажімо, щоб вкласти їх в бізнес або купити щось. Тобто ця людина пішла, віддала 100 гривень в обмін на товар, продовжує свій бізнес, але ці 100 гривень хтось отримав на руки. Припустимо, що людині, яка отримала ці 100 гривень, вони на руках не потрібні, а вона їх принесла назад в банк. Це може бути інший банк.

Банк отримав ці 100 гривень депозиту. Наприклад, його ставка резервування — 10%. Тобто банк кладе 10% (10 гривень) до свого сховища, а 90 віддає у вигляді нових кредитів. Що відбувається далі? Те ж саме: ці 90 гривень були витрачені на якісь товари та послуги, хтось інший ці 90 гривень отримав на руки і, припустимо, приніс в якийсь інший банк, але в межах нашої банківської системи. Тобто тепер вже принесли 90 гривень. З них 10%, тобто 9 гривень, цей банк вирішив лишити як резерви, 81 гривню – віддати як кредит. І так далі. Продовжувати можна до нескінченності.

Тепер давайте порахуємо, скільки нових грошей в економіці було створено. Візьмемо, наприклад, означення М1 (готівка плюс депозити, тобто всі ці депозити, які тепер були створені в банківській системі). Скільки у нас було депозитів? 100, ще 90, і ще 81 — 271. І так далі.

Якщо тепер ми додамо оці всі нові депозити, які були створені: 100, 90, 81 і так далі, то з формули прогресії разом воно складеться все в 1000 гривень. Центральний банк влив 100 гривень в економіку. Із цих 100 гривень вийшло 1000 депозитів. Ось ми тут говоримо про так званий грошовий мультиплікатор. Вливши 100 гривень в економіку, Національний банк, по суті, отримує в цьому випадку в 10 разів більше грошей. Готівкою було 100 гривень, депозитів – у 10 разів більше. Різниця Р тут — це так звана ставка резервування. Зміна в грошовому агрегаті — це мультиплікатор, помножений на зміну в кількості готівки в економіці.

Тепер подумаємо про економічну активність; я маю на увазі навіть не інфляцію. Зв’язок між економічною активністю і грошима полягає в тому, що ми повинні дивитися не на кількість готівки в економіці, не на М0 чи на монетарну базу, а на широкі грошові агрегати — М2, М3 і так далі.

І якщо ми говоримо про оці 100 гривень, які Національний банк дав комерційному банку, то це, по суті, була монетарна політика. У нас вона називається «грошово-кредитна політика», чомусь слово «монетарна» не люблять. Монетарна політика спрямована на зменшення чи збільшення кількості готівки в економіці, яке в свою чергу повинно відобразитися в динаміці таких широких монетарних агрегатів, як М2 чи М3. Між широкими монетарними агрегатами і існує зв’язок, між ними і інфляцією. Економісти давно встановили, що насправді не варто дивитися на кількість готівки в економіці і намагатися прогнозувати інфляцію. Треба дивитися на те, що відбувається з цими монетарними агрегатами.

Кількість резервів, яку комерційні банки хочуть собі лишати, змінюється в залежності від економічних умов. Уявімо, за яких умов банки захочуть тримати більше резервів чи менше резервів. Що на це впливає? Стабільність економіки, перш за все. Якщо економіка є нестабільною, банки насправді не дуже хочуть давати кредити, тому що ризик дефолту по цих кредитах чи банкрутства людей, які беруть в них кредити, зростає. Також на мультиплікатор впливає бажання суспільства тримати готівку на руках.

Тобто все залежить від поведінки суспільства, нас з вами: наскільки нам взагалі потрібна ліквідність на руках, наскільки ми боїмося нести гроші в банк; від поведінки комерційних банків — наскільки вони готові видавати кредити; поведінки знову ж-таки суспільства — наскільки люди готові брати ці кредити. Тому що є завжди дві сторони медалі. Може, банк і хоче дати кредит, але ніхто не бере, і насильно він його нікому не віддасть. Чи навпаки — суспільство хоче брати кредити, а банки не хочуть давати. Тому на цей грошовий мультиплікатор впливає не стільки Національний банк, скільки як раз поведінка населення, підприємств і поведінка комерційних банків. Національний банк може встановлювати ставку обов’язкового резервування.

Тобто зв’язок між кількістю готівки в економіці й широкими монетарними агрегатами є дуже нестабільним. Він залежить від поведінки комерційних банків, населення і так далі. Отже, зв’язок між монетарним агрегатом та інфляцією існує, але він так само є нестабільним. Взагалі ж, на інфляцію в економіці впливає не тільки кількість грошей, а і багато інших факторів.

Якщо подивитися по часових логах, скільки часу проходить між моментом, коли Національний банк збільшив кількість готівки в економіці, і початком інфляції, це відбувається зовсім не моментально. У нас часто в газетах пишуть: «Національний банк сьогодні влив 100 мільйонів гривень готівки в економіку. Все, завтра піде інфляція». Так ось, дослідження економістів говорять, що між моментом влиття готівки і її впливом на інфляцію проходить від 12 до 24 місяців. Це означає, якщо Національний банк сьогодні надрукував гроші, приблизно через рік очікується інфляція. А якщо завтра буде інфляція, то, будь ласка, не вважайте її причиною вчорашні дії Національного банку. Можливо, він рік назад зробив щось таке, що вплинуло на завтрашню інфляцію.

«Principles of Economics» – це другий сезон щотижневого лекторію «Економічна лабораторія», в якому відомі експерти розповідають про те, як влаштовані економіка, суспільство і держава, звідки беруться кризи, як і навіщо ми витрачаємо гроші і чому весь час вибираємо популістів.

Бюджет 2022 ухвалили. Скільки кому дали грошей

Що зміниться у наших гаманцях? Хто найбільше дає у бюджет? На що більше витратять?

“Епоха бідності” триває?

Бюджет 2022 року передбачає підвищення соціальних стандартів. Але не так часто і не так швидко, як у попередні роки.

Мінімальна зарплатня на початок 2022 року становитиме 6500 грн на місяць, – такою вона стала з 1 грудня 2021 і такою ж залишатиметься до жовтня 2022, коли вона зросте на 200 грн або на 3%.

Це явно менше річної інфляції у 6,2%, яку уряд закладає в бюджет.

Базовий соціальний стандарт – прожитковий мінімум, який підвищать з 1 січня, 1 липня та 1 грудня 2022 року, традиційно буде приблизно удвічі меншим, ніж фактичний показник.

На 1 січня 2022 року він становитиме 2393 грн, а до грудня зросте до 2589 грн. Для порівняння: за підрахунками мінсоцполітики, у жовтні 2021 фактичний прожитковий мінімум становив 4389 грн, а з урахуванням усіх обов’язкових платежів – усі 5026 грн.

Крім того, український прожитковий мінімум традиційно залишається нижчим за рівень “абсолютної бідності” – фізіологічного мінімуму, необхідного для життя людини, запропонований ООН (5 доларів на день відповідно до паритету купівельної спроможності для країн Центральної й Східної Європи та СНД).

При цьому саме цей показник впливає на розмір оплати праці у бюджетній сфері, на пенсії за віком, а також інші платежі (допомога з безробіття, з вагітності та пологів, догляду за дитиною, сума аліментів).

На що витрачаємо?

Автор фото, UNIAN

Можна сказати, що за напрямком призначенням видатків у 2022 році Україна найбільше витратить на безпеку та оборону – 286,6 млрд грн або понад 5% свого ВВП, як і вимагає закон.

Але якщо розглянути ці видатки детальніше, то суто на оборону піде понад 152 млрд грн.

Водночас МВС, якому підпорядковуються і національна гвардія, і прикордонна служба, отримає приблизно таку саму суму, як і у 2021 році – майже 100 млрд грн.

Традиційно однією з найбільших статей видатків залишається сума, що її виділяють з бюджету на покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду. У 2022 вона становитиме трохи більше 200 млрд грн, що лише на пару відсотків більше, ніж у 2021. А сам Пенсійний фонд залишається найбільшим розпорядником бюджетних коштів, оперуючи сумою у понад пів трильйона гривень.

Ці видатки враховують інфляцію, прогнозований обсяг ЄСВ (Єдиного соціального внеску, із якого фінансується Пенсійний фонд), зміни у розмірі мінімальної пенсії, індексація пенсій у березні 2022 року. А також продовження виплати щомісячної доплати у розмірі 500 грн 80-річним пенсіонерам та 400 грн пенсіонерам, яким виповнилося 75 років (до досягнення ними 80-річного віку).

При цьому, як відзначають у Рахунковій палаті, щоб здійснити усі запроваджені з ініціативи президента доплати, Пенсійний фонд вже вдається до короткострокових запозичень у Казначействі, щоб покрити касові розриви, – сума боргу на жовтень 2021 перевищила 75 млрд грн.

Автор фото, UNIAN

Так само як анексія Криму та втрата контролю над частиною Донбасу у 2014 році показала важливість фінансування армії, пандемія коронавірусу засвідчила важливість адекватного фінансування медицини.

Видатки на охорону здоров’я у проєкті державного бюджету на 2022 рік визначені в обсязі 194 млрд грн. В уряді запевняють, що цього буде достатньо для підвищення зарплат лікарям до 20 тис. грн, а медичного персоналу – до 13,5 тис. на місяць.

Видатки на програму медгарантій становитимуть 157 млрд грн, проте вони все ще не дотягують до закріплених законодавчо мінімальних 5% від ВВП.

На вакцинацію у 2022 році виділяють стільки ж, як і у 2021 – 2,6 млрд грн.

Водночас коштів на доплати лікарям, які працюють із хворими на коронавірус пацієнтами, не передбачили.

Звідки беруться гроші?

Автор фото, UNIAN

Найбільшим “донором” бюджету наступного року є підприємства. Від оподаткування їхніх прибутків уряд розраховує отримати майже 160 млрд грн. Ця стаття до другого читання проєкту бюджету зросла на понад 20 млрд грн.

Крім того, на 24 млрд грн порівняно із першим читанням зросли і рентні платежі, які загалом становитимуть понад 70 млрд грн.

З іншого боку, сумарно більшу суму в бюджет сплатить населення. Саме прості українці формують головні дохідні статті бюджету через податок на додану вартість (ПДВ) та акцизи у кінцевій ціні товарів та податок на доходи фізичних осіб (ПДФО).

Від ПДВ з товарів, що імпортують в Україну, в бюджет має надійти понад 400 млрд грн. А з товарів, що вироблені в самій Україні, ще майже 180 млрд грн.

ПДФО має забезпечити майже 150 млрд грн доходів бюджету. До другого частину цього податку вирішили перерозподіляти через місцеві бюджети на покриття різниці із ринковим рівнем тарифів на тепло.

А акцизи – на українські та імпортні товари – дадуть ще понад 150 млрд грн.

Усі податкові надходження, крім податку на доходи фізичних осіб, були значно збільшені до другого читання – загалом, на понад 60 млрд грн. Найбільше зростання – у рентних платежах, які зростуть на майже 25 млрд грн.

Що цікавого?

Автор фото, UNIAN

З огляду на те, що цей опалювальний сезон Україна має пережити в умовах рекордно високих цін на енергоносії, особливу увагу депутатів, експертів та навіть МВФ привернули видатки на комунальні субсидії.

Спочатку уряд подав проєкт бюджету із видатками на субсидії у 34 млрд грн, а під час першого читання в парламенті їх вирішили збільшити до 38,4 млрд грн.

Представляючи проєкт нового бюджету у вересні урядовці казали, що це на понад 3 млрд грн більше цьогорічних видатків, і що цього буде більш ніж достатньо, аби забезпечити субсидіями усіх, хто їх потребує.

Але у жовтні урядовцям і депутатам довелося терміново збільшувати фінансування субсидій навіть на цей рік, – загальна сума до кінця 2021 року перевищать 47 млрд грн.

Тож наразі заплановані на 2022 рік видатки на субсидії є суттєво меншими, ніж ті, що реально знадобилися українцям у 2021 році. Як зазначають у рахунковій палаті, у разі подорожчання комунальних послуг, зокрема за рахунок зростання ціни на газ, і збільшення кількості субсидіантів “посилюються ризики необхідності перегляду таких видатків”.

Втім, як заявив міністр фінансів Сергій Марченко, в уряді вважають, що виділених коштів буде цілком достатньо для виплати субсидій, а у разі, як не вистачить, уряд попросить парламент переглянути ці видатки – як і в поточному році.

Автор фото, UNIAN

Тоді як у бюджеті на 2021 були закладені 7,4 млрд грн доходів від ліцензування грального бізнесу, у 2022 планові доходи від ліцензування азартних ігор та лотерей є у 6 разів меншими і становлять 1,2 млрд грн.

Коли влітку 2020 Рада легалізувала гральний бізнес, ініціатори закону говорили про щорічні надходження у близько 7 млрд грн.

Проте вже влітку 2021 року депутати ухвалили в першому читанні проєкт закону, за яким оподаткування та ліцензування азартних ігор пропонують суттєво знизити.

Доходи від приватизації, яка вже кілька років є “провальною” статтею українських бюджетів, заплановані в удвічі меншому обсязі. Якщо у 2021 від приватизації хотіли отримати 8 млрд грн (а наразі отримали лише 2 млрд грн), то у 2022 план знижено до 4 млрд грн.

До другого читання в проєкт бюдлжету на 2022 рік внесли 1 млрд грн на статутний капітал “Українських національних авіаліній”.

Ініціативу створити державну авіакомпанію президент Зеленський озвучив наприкінці листопада на форумі “Велике будівництво – авіація і туризм”. Він заявив, що Україна у партнерстві з європейською компанією Airbus розвиватиме “Українські національні авіалінії”. Цю ідею різко розкритикували експерти.

На реалізацію проєкту “Президентський університет” у бюджеті 2022 року виділили майже 500 млн грн.

При цьому до другого читання ці видатки збільшили на 400 млн грн. Для порівняння: на підтримку пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок в українських університетах передбачено 105 млн грн. У 2021 році ці видатки планувалися на рівні у 100 млн грн, а фактично профінансували близько десятої частини.

На фонд президента з підтримки науки, освіти та спорту піде ще 500 млн грн.

Ще 4 млн грн має піти на президентський грант молодим діячам мистецтва для створення і реалізації творчих проєктів в сфері кінематографії та премії за видатні досягнення у галузі кінематографії.

Як і в попередні роки, ухвалення бюджету на 2022 рік відбувалося із порушеннями податкового та бюджетного кодексів і парламентського регламенту, а також рішення Конституційного суду.

За законом, бюджет на наступний рік має бути ухвалено не пізніше 1 грудня попереднього року, і він не може скасовувати чи змінювати положення інших законів, наприклад, податкових. Проте всі ці вимоги закону не дотримані і цього разу.

Поданий урядом проєкт бюджету 2022 року до другого читання парламентський комітет розглядав вночі, і навіть після цього не зміг сказати, чи враховані у ньому податкові зміни, які депутати схвалили 30 листопада.

“У супровідних матеріалах до доопрацьованого законопроєкту не наведено пояснень щодо стану врахування положень законопроєкту № 5600 у показниках доходів доопрацьованого проєкту державного бюджету на 2022 рік за видами податків”, – йдеться у висновках профільного комітету.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!