Пеларгонія назва в народі

0 Comments

Зміст:

Пеларгонія (Pelargonium): догляд, фото, види

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 09 серпня 2023 Опубліковано: 01 лютого 2019 Перша редакція: 02 серпня 2013 🕒 9 хвилин 👀 192132 рази 💬 8 коментарів

  • Ботанічний опис
  • Стисло про вирощування
  • Фото пеларгонії
  • Пеларгонія – відео
  • Догляд за пеларгонією у домашніх умовах
    • Освітлення
    • Температура
    • Полив пеларгонії
    • Обприскування пеларгонії
    • Підживлення пеларгонії
    • Обрізування пеларгонії
    • Пересадка пеларгонії
    • Пеларгонія з насіння
    • Розмноження пеларгонії живцями
    • Отруйність пеларгонії
    • Пеларгонія ароматна / Pelargonium graveolens
    • Пеларгонія великоквіткова / Pelargonium grandiflorum
    • Пеларгонія головчаста / Pelargonium capitatum
    • Пеларгонія духмяна / Pelargonium odoratissimum
    • Пеларгонія забруднююча / Pelargonium inquinans
    • Пеларгонія зональна / Pelargonium zonale
    • Пеларгонія клобучкова / Pelargonium cucullatum
    • Пеларгонія кутаста / Pelargonium angulosum
    • Пеларгонія кучерява / Pelargonium crispum
    • Пеларгонія пухнастолиста / Pelargonium crithmifolium
    • Пеларгонія рожева / Pelargonium radens
    • Пеларгонія чотирикутна / Pelargonium tetragonum
    • Пеларгонія щиткоподібна / Pelargonium peltatum
    • Коментарі

    Ботанічний опис

    Пеларгонія (лат. Pelargonium) – рослина родини Геранієвих. У природі налічується до 350 видів рослин, зазвичай це трав’янисті багаторічники, але є і сукулентні рослини, і кущі.

    Домашня пеларгонія дивує тим, що може діяти на людей діаметрально протилежним чином: одним від аромату пеларгонії стає погано, а інших він заспокоює і розслабляє. Тільки деякі види пеларгонії культивували, але це не означає, що вибрати нема з чого.

    Крім своїх декоративних якостей, пеларгонії виділились і корисними – застосовуються в медицині та парфумерії. Ефірна олія пеларгонії використовується не тільки як ароматизатор для мила або парфумів, але ще і є чудовим засобом для очищення повітря від шкідливих домішок і мікроорганізмів.

    Стисло про вирощування

    • Цвітіння: з травня по жовтень.
    • Освітлення: яскраве сонячне світло.
    • Температура: навесні і влітку – 25-30 ºC, взимку – не вище 14 ºC.
    • Полив: навесні і влітку – через 3-4 дні після того, як висохне верхній шар грунту в горщику. Взимку – коли земляна грудка висохне на третину глибини.
    • Вологість повітря: звичайна для житлових приміщень.
    • Підживлення: навесні і влітку – один раз в два тижні мінеральним добривом для квітучих рослин. Після завершення цвітіння підживлення припиняють.
    • Період спокою: з листопада по березень.
    • Обрізування: щорічно під час періоду спокою до початку березня.
    • Пересадка: молоді рослини – щорічно, а дорослі – коли коріння повністю обплете земляну грудку.
    • Субстрат: перегнійна, листова, дернова земля і пісок в рівних частинах.
    • Розмноження: насінням і живцями.
    • Шкідники: білокрилки і тля.
    • Хвороби: коренева гниль, сіра гниль, втрата листям привабливості через неправильні умови утримання.
    • Властивості: деякі види пеларгонії отруйні!

    Фото пеларгонії

    Пеларгонія – відео

    Догляд за пеларгонією у домашніх умовах

    Освітлення

    Кімнатна пеларгонія якраз належить до рослин, які не тільки добре зносять прямі сонячні промені, а ще й потребують їх. Висновок – для пеларгонії найбільше підходять вікна на південній стороні. Але, незважаючи на це, рослина добре росте навіть на північній стороні, аби лиш світловий день був довгим, інакше пагони витягуються. Влітку пеларгонію виносять на вулицю або балкон, якщо є така можливість. Кімнату з пеларгонією треба провітрювати, тому що їй для нормального розвитку необхідне свіже повітря.

    Температура

    Влітку температура повинна бути від 25 до 30 °C, тобто кімнатною літньою температурою. Взимку температура має бути досить низькою, що необхідно для нормального цвітіння пеларгонії. Тому протягом усієї зими температурі бажано не підніматися вище 14 °C.

    Полив пеларгонії

    Влітку рослину пеларгонія в домашніх умовах слід поливати через 3-4 дні після висихання верхнього шару ґрунту. Можна перевірити, заглибивши палець на 1-2 см в субстрат. Узимку полив проводять таким чином, щоб ґрунт просто не пересох. При зниженій температурі повітря і високій вологості ґрунту може загнити коріння, що, своєю чергою, може призвести до захворювання всієї рослини і її загибелі.

    Обприскування пеларгонії

    Квітка пеларгонія не потерпає від сухого повітря, тому обприскувати пеларгонію не обов’язково. Якщо ж улітку температура дуже висока, то не зайвим буде і трохи обприскати листя.

    Підживлення пеларгонії

    Підживлення пеларгонії проводять раз або два з інтервалом у два тижні через кілька місяців після пересадки. Підживлюють для покращення цвітіння, для чого використовують фосфорні добрива. Підживлення органічними добривами небажане – рослина погано їх засвоює.

    Обрізування пеларгонії

    Пеларгонії в кімнатних умовах щорічно обрізують, залишаючи пагони тільки з 2-4 вузлами. Це робиться для того, щоб отримати пишний квітучий кущ. У пеларгонії необхідно видаляти листя, що пожовкло або всохло. Для цього використовують дуже гострий ніж, і ні в якому разі не відривають листки, оскільки рвані краї можуть почати гнити. Щоби цього не сталося, місце зрізу посипають товченим деревним вугіллям. Обрізати листя потрібно так, щоб основа черешка залишилася на рослині.

    Пересадка пеларгонії

    Молоді пеларгонії потребують щорічної пересадки, а більш дорослі – коли коріння повністю обплете горщик. На дно горщика, звісно ж, насипають дренаж, а зверху – ґрунтову суміш: перегнійна, дернова і листова земля, торф і пісок – усе в рівних частинах.

    Пеларгонія з насіння

    Пеларгонії при розмноженні насінням можуть втратити сортові ознаки, що потрібно враховувати при посадці. Для посіву складають ґрунтову суміш із рівних частин торфу, піску й дернової землі, насипають його в невисокий контейнер. Для швидкої появи сходів температура повинна бути в районі 22 °C, тоді насіння проросте протягом двох тижнів. Сіянці пікірують в індивідуальні невеликі горщики, а коли горщик стане малий, їх перевалюють у горщики 9 см у діаметрі. Перше цвітіння при правильному догляді спостерігається через рік із гаком.

    Розмноження пеларгонії живцями

    Домашня пеларгонія найкраще розмножується верхівковими живцями. Зрізають живці та укорінюють їх або наприкінці зими, або в кінці літа. Живець зрізають верхівковий, а зріз роблять під кутом трохи нижче вузла. На черешку повинно бути не менше трьох листочків, найкраще – від 3 до 5. Живці на кілька годин залишають підсохнути, а перед посадкою місця зрізу обробляють стимулятором коренеутворення і товченим деревним вугіллям. У контейнер насипають субстрат із рівних частин дернової землі, піску і торфу, а живці висаджують по периметру. Можна прищипнути живець, щоб квітка пеларгонія вийшла пишною. Посудину з живцями ставлять на місце з яскравим розсіяним світлом і регулярно обприскують ґрунт. Через 15-20 днів живці повинні вкоренитися. Коли саджанці зміцніють, їх розсаджують по індивідуальних горщиках. Потрібно враховувати, що від розміру горщика залежить рясність цвітіння: що більший горщик, то гірше цвіте пеларгонія. Через 5-7 місяців після вкорінення пеларгонія зацвіте.

    Отруйність пеларгонії

    Не всі пеларгонії отруйні, але краще мити руки після роботи з квіткою, якщо не відомо, чи отруйний цей вид.

    Хвороби і шкідники пеларгонії

    Пеларгонія не цвіте. Якщо рослина не хворіє і не уражена шкідниками, то це могло бути викликано зимівлею при високій температурі повітря та яскравому освітленні.

    Сохнуть краї у нижніх листків пеларгонії, що жовтіють. Пеларгонії не вистачає вологи в ґрунті – необхідно збільшити частоту поливань.

    Нижнє листя пеларгонії в’яне, жовтіє і гниє. Занадто часті поливання, ґрунт не встигає просихати між ними. Листя потрібно зрізати, а місце зрізу посипати порошком товченого вугілля.

    Чорніє основа стебла пеларгонії. Це коренева гниль, вона ж «Чорна ніжка». Читайте в розділі «Хвороби», як із нею боротися.

    Здуття на листі пеларгонії. Надлишок вологи в ґрунті. Поливати пеларгонію слід через кілька днів після висихання верхнього шару ґрунту.

    Сіра гниль на пеларгонії. Пеларгонія не зносить застою води в субстраті. Неправильний полив – сіра гниль тут як тут!

    Шкідники пеларгонії. Пеларгонією найчастіше харчуються білокрилка і попелиця.

    Види пеларгонії

    Пеларгонія ароматна / Pelargonium graveolens

    Вічнозелений сильно розгалужений чагарник, опушений, у висоту доростає до метра. Листя опушене, розділене на 5-7 частин, зелене. Приємно пахне. Суцвіття парасолеподібні, квітки численні – рожеві. Період цвітіння – впродовж літа.

    Пеларгонія великоквіткова / Pelargonium grandiflorum

    Вічнозелений метровий чагарник із великою кількістю гілок. Листя часточкове або розсічене, брунькоподібно-округле, незначно опушене або без волосинок. На квітконосі росте до 3 білих квіток із жилками червоного кольору; квітки в діаметрі доростають до 3-4 см. Цвітіння припадає на середину весни – початок літа.

    Пеларгонія головчаста / Pelargonium capitatum

    Вид представлений вічнозеленими напівчагарниками, що виростають у висоту до півметра з гаком. Пагони і листя опушені. Пагони прямі. Листя наче зім’яте, поділяється на 3-5 частин, зелене. Суцвіття парасолькоподібне. Квітки сидячі, ростуть у великій кількості, рожевого кольору (з відтінками фіолетового). Період цвітіння – середина-кінець літа. Листя пахне.

    Пеларгонія духмяна / Pelargonium odoratissimum

    Чагарник, листя не скидає, пагони короткі. Листя до 5 см завширшки, серцеподібно-округлої форми, зі злегка рваними краями, вкрите дуже короткими і м’якими волосинками, дуже приємно пахне. Суцвіття парасолеподібні. Квітки зібрані по 8-10 штук, рожево-білого кольору.

    Пеларгонія забруднююча / Pelargonium inquinans

    Півтораметровий вічнозелений чагарник із м’ясистими пагонами. Листя округлої брунькоподібної форми, темно-зелене. Суцвіття парасолеподібні. Квітконіжки короткі. Квітки червоного кольору. Залежно від догляду може цвісти наприкінці весни, влітку, восени і взимку.

    Пеларгонія зональна / Pelargonium zonale

    Вічнозелені метрові напівчагарники з опушеними і м’ясистими пагонами. Листя зазвичай цілісне і лише іноді незначно лопатеве, зеленого кольору з коричневою облямівкою по краю. Сидячі червоні квітки зібрані в багатоквіткові суцвіття. Цвіте з кінця весни до початку осені.

    Пеларгонія клобучкова / Pelargonium cucullatum

    Вічнозелений опушений чагарник родом із ПАР. Листя на довгих черешках, зелене. Суцвіття – парасолькоподібне. Численні квітки червоно-фіолетові. Період цвітіння припадає на кінець літа – початок осені. Зустрічаються сорти з махровим листям.

    Пеларгонія кутаста / Pelargonium angulosum

    Вічнозелена пеларгонія виростає до одного метра у висоту. Листки трохи схожі на дубові, але частки листка хвилясті, а не прямі. Ростуть на короткому черешку. Суцвіття парасолькоподібне. Квіток багато, найчастіше яскраво-червоних. При правильному догляді цвітіння припадає на кінець літа – середину осені.

    Пеларгонія кучерява / Pelargonium crispum

    Вічнозелені кущі з великою кількістю гілок, доростають до півметра. Листя росте у два ряди, форма наближено нагадує серцеподібну, щільне, краї рвано-хвилясті, зубчасті. Цвіте в середині-кінці літа. Квітки ростуть на невисоких квітконіжках по дві-три штуки. Листя приємно пахне.

    Пеларгонія пухнастолиста / Pelargonium crithmifolium

    Це сукулентні листопадні рослини з товстими сланкими пагонами. Листки поділені на частки перистої форми і сизуватого кольору, в довжину досягають 8 см, можуть бути як вкриті волосинками, так і неопушеними. Суцвіття – парасолеподібні. Квітконіжки 1,5-2 см завдовжки, квітки ростуть по 5-6 штук, білого кольору; зів із червоними цятками.

    Пеларгонія рожева / Pelargonium radens

    Вічнозелені півтораметрові чагарники з великою кількістю опушених пагонів. Листки опушені з обох сторін: знизу м’якими, а зверху жорсткими волосинками; краї листків загнуті; листя дуже глибоко розділене. Дуже приємно пахне. Квітконос парасолеподібний, опушений. Квітки рожеві з темними жилками, ростуть по кілька штук на квітконосі.

    Пеларгонія чотирикутна / Pelargonium tetragonum

    Цей вид – листопадний чагарник, що виростає до 60-70 см у висоту. Стебла прямі, чотиригранні, світло-зелені або з відтінком сірого. Листки серцеподібної форми, черешкові, вкриті рідкісними волосинками, завширшки виростають до 5 см; край листка червонувато-коричневий. Квітки звичайно складаються з 5 пелюсток білого кольору (з кремовим або рожевим відтінком) – 3 великі пелюстки вгорі і 2 менші внизу.

    Пеларгонія щиткоподібна / Pelargonium peltatum

    Ампельний вічнозелений чагарник. Пагони бувають опушеними або голими. Листки м’ясисті, щитоподібної форми, блискучі, зелені, теж бувають опушеними або голими, розділені на п’ять часток, краї гладкі. Квітки, зібрані по кілька штук у парасолеподібних суцвіттях, бувають білого, рожевого, червоного кольору. Цвіте з середини весни до кінця літа.

    Пеларгонія (Герань): догляд, пересадка, розмноження

    Пеларгонія – багаторічна трав’яниста, кущиста рослина з гарними квітами різного кольору з родини геранієвих. Пеларгонію в народі також називають калачики а на західній Україні – мушкателька. Декілька рекомендацій по догляду за пеларгонією.

    На сьогоднішній день налічується 250 видів пеларгоній. У природному середовищі пеларгонія росте у Південній Африці на гірських схилах і сухих неродючих землях.

    В Європі ця квітка з’явилася у кінці ХVII ст. і вирощується як кімнатна рослина. Пеларгонія вважається зовсім непримхливою рослиною, за нею дуже легко доглядати. Це одна і небагатьох квітучих рослин, яка не боїться прямих сонячних променів і добре себе почуває улітку на південних вікнах, балконах чи дахових терасах Вашого будинку.

    Пеларгонію можна без труднощів вирощувати як у кімнатних умовах, так і на дворі. Початківцям слід починати саме з цієї квітки. Пеларгонія себе прекрасно почуває і рясно цвіте з весни аж до пізньої осені у садах, як в горщиках так і у відкритому грунті в тіні на сонячних, напівсонячних місцях. В результаті багаторічної роботи селекціонерів з’явилися багато сортів кімнатної герані. Існують сорти різних кольорів, з двоколірними, махровими квітами, двоколірними листками також виведені карликові види пеларгоній.

    Види пеларгоній

    Пеларгонію можна поділити на групи кущові і ампельні. Кущові бувають квітучі (P.Hortorum, P.Springtime., P.Modesty , P.Electra….) і запашні (P.Capitatum, P.Graveolens…).

    Ампельні пеларгонії можна поділити на звичайні і махрові.

    Завдяки безлічі гібридних видів ми можемо обрати рослину за кольором і формою квітки. При правильному догляді ці красиві квіти будуть милувати Ваше око своїм рясним довготривалим цвітом.

    Догляд за пеларгонією

    Пеларгонія дуже легка у догляді ці квіти себе прекрасно почувають і рясно цвітуть з весни аж до пізньої осені у садах, як в горщиках так і у відкритому грунті в тіні на сонячних, напівсонячних місцях на підвіконниках, терасах…

    Температура повітря

    Спеціального клімату для пеларгонії створювати непотрібно. Пеларгонія витримує температуру повітря до +8( ампельна +12 градусів), що дозволяє нам значно швидше на весні виносити її на відкрите повітря ніж інші квіти. Цвісти герань почне при температурі +15 С. Улітку витримує температуру 25 – 30 градусів С ( до 35 С у відкритому грунті). Пізньої осені пеларгонію викопують і заносять у прохолодне приміщення(+10 С), де тримають до ранньої весни.

    Яскравість світла

    Пеларгонія добре себе почуває і рясно цвіте на сонці, в тіні і напівсонячних місцях. Якщо у літні спекотні дні герань стоїть на південному підвіконні, вона буде гарно цвісти але нижні листки почнуть сохнути краще переставити рослину у яскраве місце без прямих сонячних променів. Запашні пеларгонії (P. Capitatum, P. Graveolens…) надають перевагу легко притіненим місцям.

    Полив пеларгонії та вологість повітря

    Поливати пеларгонію улітку потрібно часто, у спекотні дні підливаємо 2 рази, увечері і зранку. Зимою підливають по мірі висихання землі. Вода підходить будь яка дощова, з під крану… Обприскування листків не потребує. У сильну жару краще переставити у тінь.

    Пересадка пеларгоній та грунт

    Для щорічного цвітіння пересаджувати пеларгонію необхідно кожної весни. Грунт можна купити у квіткових магазинах,вибирайте для квітучих, або ж зробити самостійно.

    Підживлення пеларгоній

    Починати підживляти пеларгонію потрібно в період бутонізації і протягом весни – осені один раз на 14 днів. Добрива використовуйте для квітучих. Для запашних підійде добриво з вмістом азоту. Азот активізує ріст листя і сповільняє цвітіння.

    Обрізання та прищипування пеларгоній

    Щоб отримати пишні кущі пеларгонії варто їх обрізати, як кущові так і ампельні краще це робити весною, або восени перед занесенням їх до будинку залишаючи від 10-20 см. висоти, відрізані пагони укорінюються.

    Для посилення гіллястості стебел можна також прищипувати молоді пагони. Робити це можна в будь-який час року при необхідності. Відщипуємо новоутворені вершечки (1-2 верхніх листочка).

    Розмноження пеларгоній

    Розможується пеларгонія насінним і вегетативним способом розділенням куща та живцями.

    Вегетативним способом пеларгонію можна розмножувати цілий рік.

    Шкідники та хвороби

    Насправді у пеларгонії мало ворогів. Це білокрилка, попелиця, цикламенів кліщ, білокрилка. Перед тим як занести рослину у будинок восени необхідно використати хім. препарати і ніякі шкідники рослині не будуть загрожувати.

    Не забувайте що хім. препарати дуже шкідливі і токсичні для людини, потрібно вжити всіх необхідних заходів безпеки.

    Хворобами пеларгонія хворіє дуже рідко, а саме їй загрожує чорна ніжка.

    Помилки в догляді пеларгоній

    • Відсутнє цвітіння: надто висока температура повітря.
    • Краї листя жовтіють, сохнуть і опадають : недостатній полив, зараження білокрилкою.
    • Всі листки опали стебла залишились голі: замало світла, зараження білокрилкою.
    • На листках сіра гниль, гниття стебел, водянисті крапочки: надмірний полив, бажано пересадити у легшу землю і поставити на більш сонячне місце.

    Схожі записи

    Як доглядати за живою ялинкою в домашніх умовах

    Жива ялинка на Новий рік чи на Різдво завжди була присутня у наших оселях. Але останнім часом незаконна вирубка хвойних лісів у великих масштабах саме під зимові свята, стала великою проблемою для навколишнього середовища, по-перше зникають молоді хвойні ліси, а друга проблема пов’язана з викиданням і спалюванням вже непотрібних ялинок після свят, які забруднюють навколишнє середовище, а при спалювані забруднюється і атмосфера.

    Рослина калачики (герань, пеларгонія): догляд у домашніх умовах, фото + відео

    Йтиметься сьогодні про калачики або герані (пеларгонію), які є найвідомішими і популярними домашніми декоративними рослинами ось уже протягом багатьох років. У мене в квітковій колекції є такі квіти, причому з часом я почала вирощувати досить багато сортів.

    Калачики дуже невибагливі, цвітіння чудове, догляд досить простий. Є, звичайно, свої особливості у догляді, але вони прості, і виростити може така рослина навіть квітникар-початківець. Хочу поділитися своїм досвідом, що є доглядом за калачиками або геранню в домашніх умовах.

    Рослина калачики (герань, пеларгонія): догляд у домашніх умовах, фото + відео

    Йтиметься сьогодні про калачики або герані (пеларгонію), які є найвідомішими і популярними домашніми декоративними рослинами ось уже протягом багатьох років. У мене в квітковій колекції є такі квіти, причому з часом я почала вирощувати досить багато сортів.
    Калачики дуже невибагливі, цвітіння чудове, догляд досить простий. Є, звичайно, свої особливості у догляді, але вони прості, і виростити може така рослина навіть квітникар-початківець. Хочу поділитися своїм досвідом, що є доглядом за калачиками або геранню в домашніх умовах.

    Короткий опис

    Всі знають цю рослину і люблять її. Загалом у світі відомо понад 400 видів калачиків, які можуть бути однорічними та багаторічними. Квітнуть практично всі різновиди майже цілий рік і є окрасою будь-якого інтер’єру.

    Переваги калачиків (герані)

    • Якийсь час тому ця рослина втратила популярність завдяки появі інших екзотичних квітів, але зараз знову повертає собі лідируючі позиції в домашніх квіткових колекціях квітникарів. Герань має низку незаперечних переваг.
    • По-перше, це яскраво квітуча прекрасна рослина, що має довгий період цвітіння, що не вимагає особливого догляду.
    • По-друге, калачики мають специфічний аромат і цілющі властивості. Запах відганяє багатьох шкідників, у тому числі кімнатних.
    • Калачики можна вирощувати як у приміщенні, так і саду. Сортів дуже багато, і можна вибрати будь-який смак. Привезено рослину з Південної Африки. З 15 – 16 століття стало фаворитом спочатку в будинках аристократів, як декоративна і ошатна рослина, а потім набула популярності серед усіх верств населення.

    Особливості вирощування – загальні рекомендації

    • У зимовий період для цієї квітки необхідно організувати температуру повітря більш прохолодну, ніж у решту місяців року. Однак менше +10 градусів не має бути.
    • На відміну від багатьох кімнатних квітів, калачики (герань) не боїться сонця та дуже любить його. Можна цю квітку ставити на південну сторону, і вона порадує вас пишною зеленню та прекрасними суцвіттями.
    • Рослина – екзотична, тропічна, тому може радувати господарів цвітінням майже 365 днів на рік. Для цього необхідно забезпечити хороший догляд та необхідну кількість світла.
    • Щоб кущик розростався вшир і був пухнастим, потрібно періодично прищипувати верхівки гілочок. Квітки, які відцвіли, потрібно відразу видаляти, щоб вони не забирали в рослини поживні речовини. Обрізка також потрібна рослинам.
    • Калачики рідко хворіють, а причиною стає поганий догляд та надмірний полив. Сіра гнилизна, чорна ніжка – наслідок перезволоження ґрунту.

    Догляд узимку

    Герані погано переносять холод. Тому весь догляд за пеларгонією в зимовий період полягає у турботі про квітку, яка зводиться до вмісту її в сонячному, теплому місці. Навіть невелике похолодання може призвести пеларгонію до загибелі.

    Один із способів, що дозволяють зберегти калачики взимку – це розміщення їх у просторих горщиках, які сприяють вільному розташуванню коренів. Потім потрібно зробити обрізання герані, залишивши від рослини лише половину чи третину за висотою. Також слід не забувати про регулярне поливання та сонячне розташування.

    Доглядаємо калачиків (геранью, пеларгонією)

    Як уже говорилося, догляд найпростіший і мінімальний, але якщо робити все правильно, то рослина буде цвісти постійно і матиме здоровий вигляд і пишну крону.

    Місце

    1. Головне правило – має бути багато сонця, південна сторона – ідеальне місце для рослини. Лише у дуже спекотні та посушливі дні можна трохи затінювати вікно, щоб листові пластини не отримали опіків.
    2. Якщо поставити рослину в тінь або в сирий кут, де відкриваються вікна і є протяги, то калачики реагуватимуть пожовтінням листя та відсутністю цвітіння.

    Полив

    Категорично не рекомендується поливати калачики холодною водою – під крана з великим вмістом хлору і вапна. Тільки тепла вода використовується, яка попередньо обстоюється. Можна використовувати фільтровану.

    В осінні та зимові місяці полив здійснюється кілька разів на тиждень у міру підсихання верхнього шару ґрунту. У спекотні, літні чи весняні дні поливайте землю в горщику щодня. Але заливати не можна, щоб не почала підгнивати коренева система.

    Обов’язково у вазоні, де росте герань, зробіть дренажний шар, щоб волога не застоювалася кореневою системою. Горщик вибирається невеликого розміру. Потрібно, щоб коріння повністю займало весь обсяг. У надто великому вазоні квітка не буде цвісти, доки коренева система не розростеться.

    Вологість

    • Ця рослина не переносить обприскування і душу. Також не можна протирати листя вологими серветками. Можна тільки дуже рідко проводити цю процедуру, коли квітка надто запилиться. Підвищена вологість дуже негативно впливає на калачики.
    • Якщо поруч стоять рослини, які потребують посиленого зволоження та обприскування, то намагайтеся не потрапляти на герань.

    Температурний режим

    Калачики чудово ростуть за звичайної кімнатної температури протягом усього року. В осінньо-зимовий період температура повітря має бути в межах +10-15 градусів. Варто переставити горщик з калачиками на підвіконня або в приміщення, яке не так сильно опалюється.

    Добрива

    1. Категорично не рекомендується вносити в ґрунт органіку. Герань украй негативно переносить її.
    2. У період вегетації (зростання та цвітіння) потрібно вносити добрива для кімнатних квітучих рослин. Схема – не більше кількох разів на 30 днів.
    3. Добрива вносяться у рідкому вигляді. Бажано поєднувати його з поливом.
    4. У період розвитку та для більш тривалого та рясного цвітіння можна використовувати такий рецепт підживлення: 1 краплю звичайного йоду розчиніть у 1 л води. Поливати потрібно по стінах горщика, щоб не обпалити кореневу систему.

    Обрізка

    • Цю процедуру зазвичай проводять восени. Залишають пагони, на яких має бути лише 6 – 8 листків.
    • Необхідно видалити гілочки, які ростуть не з ґрунту, а з пазух листових пластин.
    • У третій декаді лютого і на початок березня також можна провести обрізку. Видаліть гілки і залиште тільки по кілька бруньок на пагонах.
    • Ті гілочки, які обріжете, використовуйте для розмноження. Виходять чудові живці.
    • Якщо ви прагнете зробити кущ калачиків пишними і густішими, прищипуйте верхні частини гілочок, залишаючи 4 – 5 листків.
    • У зимовий період обрізування не проводиться.

    Як пересадити калачики

    Квітка не дуже потребує такої процедури. До того ж калачики не люблять, коли їх пересаджують, тому цей захід не слід проводити надто часто і без нагальної потреби.

    Пересаджувати рослину потрібно лише тоді, коли коріння починає виглядати з горщика. Садити або пересаджувати квітку рекомендується лише у першій половині весни, коли у калачиків починається період вегетації.

    Вибирайте новий вазон лише на кілька сантиметрів більше ніж минулий. У завеликому горщику цвітіння настане не скоро.

    Обов’язково на дно вазону покладіть шар дренажу, а потім засипайте звичайний універсальний ґрунт для квітів. Можна скористатися тільки садовою або городною землею.

    Пересаджування

    Для кращого цвітіння при догляді геранню рекомендується пересадка. Але тільки в тому випадку, коли її коріння у своєму розвитку потребує більшого обсягу або при випадковому переливі води в процесі поливу. Роблячи пересадку, необхідно враховувати, що калачики не люблять просторих горщиків.

    Розміщуючи квітку в новому горщику необхідно подбати про хороший дренаж, щоб уникнути застоювання води після поливу, інакше у коріння можливе загнивання. До складу субстрату для герані не потрібно додавати спеціальних інгредієнтів. Для нього добре підійде звичайний ґрунт, який можна придбати в магазині, і навіть просто земля із саду.

    Способи розмноження

    Є кілька основних методів, які використовують квіткарі при розведенні калачиків. Подивимося, що потрібно для цих заходів.

    Насіннєвий спосіб

    1. На відміну від багатьох рослин, такий варіант розмноження герані зовсім не становить жодних труднощів. Насіннєвий матеріал дуже непогано сходить і схожість майже 100%.
    2. Якщо висаджувати насіння з калачиків, які є у вас вдома, то вирощена рослина відрізнятиметься від материнської, оскільки втратить сортові ознаки. Особливо це стосується гібридів.
    3. Поживний ґрунтозміш можна приготувати самостійно, змішайте такі компоненти: 1 частина – торф, 1 частина – річковий пісок, 1 частина – дернова земля. Перед посадкою потрібно ґрунт зволожити. Зверху після посадки присипати насіння цим же ґрунтом. Можна посипати зволоженим піском шаром трохи більше 1,5 див.
    4. Грунт перед посадкою знезаражується розчином перманганату калію, щоб калачики не захворіли на таке небезпечне захворювання як «чорна ніжка».
    5. Далі посаджене насіння накривається плівкою або склом і підтримується температура в районі +18 – 20 градусів. Коли насіння проростає, то укриття необхідно зняти, температуру трохи знизити до +16 – 20 градусів. Місткість поставити на освітлене сонцем місце.
    6. Через 2 місяці виростуть кілька самостійних дорослих листочків. Тоді потрібно провести процедуру пікірування, тобто розсадити паростки по окремих невеликих горщиках.
    7. За наявності 5-6 листків бажано прищипнути верхні частини пагонів, щоб крона ставала пишною і розросталася.

    Живцювання

    • Паростки можна заготовити після обрізки протягом усього року. Але найсильнішими живцями будуть зрізані у весняний період.
    • Довжина їх має бути 7 – 8 см, на кожному залиште кілька листків. Далі 24 години підсушуйте паросток, а місце зрізу обробіть дрібно стовченим активованим вугіллям.
    • Потім висадіть паросток у поживний субстрат. Він має бути дуже пухким, можна використовувати навіть зволожений пісок.
    • Зволожуючи субстрат, уникайте попадання вологи на листя та стебла рослини. Температура у приміщенні має бути близько 22 градусів тепла.
    • Укривати живці немає потреби. Коли живці укоріняться, далі їх пересаджують у постійні горщики.

    Опис

    Рослина 10-50 см висоти, зелена з тонким довгим стрижневим коренем. Стебла численні, прямі або припіднімаються, рідше лежачі, зазвичай від основи гіллясті, внизу іноді брудно-пурпурові, опушені рідкими простими волосками або голі.

    Листя довгочершкове, з ниркоподібною пластинкою, 2-6 см завдовжки і 3,5-8,5 см завширшки, з п’ятьма повними напівкруглими лопатями і двома мало розвиненими крайовими, по краю нерівномірно зубчастою або майже городчастою. Зверху листя голі або іноді між лопатями з рідко розсіяними волосками, знизу також голі або з небагатьма простими волосками по жилках, рідко повністю опушені простими волосками. Черешки зверху по жолобку густо опушені, в решті майже голі. Прилистки зелені, ланцетні майже голі, по краю довго-війчасті.

    Квітки по 2-10 в пазухах листя майже від основи стебла, на квітконіжках, які вдвічі-втричі довші за квітки, при плодах сильно подовжуються. Приквітки схожі з прилистками, більш бліді, плівчасті. Підчашшя з трьох вузьколінійних листочків. Чашка до ⅔ надрізана на яйцевидно-трикутні частки, здебільшого гола, що прикриває плід. Віночок білуватий або блідо-ліловий; пелюстки довгасто-ланцетні, на верхівці злегка виїмчасті, довжиною до 10 мм, не більше ніж у 1,5 рази перевищують чашечку, ледве виступаючи з неї.

    Дробні плоди розпадаються на 8-12 мерікарпієв, голі або коротко опушені, бічна грань сітчасто-зморшкувата, ребра підняті, гострі.

    Хімічний склад

    У листі до 85% дубильних речовин, а в плодах – 0,1% аскорбінової кислоти. За іншими даними, у листі – 112,2-243,2 мг%, а плодах – 30 мг% аскорбінової кислоти. Листя містить 10,2 мг% каротину. У всіх частинах рослини немає алкалоїдів, але багато слизу.

    У траві виявлено вуглевод октокозан, у квітках – антоціан мальвідин, а в насінні до 18% жирної олії зеленого кольору.

    Види пеларгонії.

    Пеларгонія є одним з найпопулярніших рослин для горщиків для будинку. Часто в побуті її називають герань або калачик, хоча насправді це не одне й те саме. У домашньому квітникарстві частіше зустрічається зональна пеларгонія. Вона здатна цвісти протягом усього року і не має яскраво вираженого періоду спокою.

    Існує неймовірна кількість сортів зональної герані. Вони відрізняються за висотою, кольором, формою і т.д. Залежно від форми квітів виділяють махрові, немахрові та напівмахрові сорти. Ампельна герань також досить поширена в кімнатному квітникарстві. Її використовують для озеленення балконів і лоджій, а також для вирощування підвісних кашпо.

    На окрему увагу заслуговує королівська пеларгонія. Вона більш вимоглива до умов утримання, проте відрізняється більшою декоративною привабливістю через великі кольори неоднорідного забарвлення.

    Опис просвірника

    Просвірник, або мальва – трав’яниста рослина із сімейства Мальвових. Стебла у культури гіллясті, до 120 см завдовжки, можуть бути як прямими, і повзучими. Корінь стрижневий, тонкий, з численними бічними відгалуженнями. Листя – округло-серцеподібної форми з кількома лопатями і пилчастим краєм, до 6 см у довжину, з голими або злегка опушеними сторонами. За кольором листові пластини просвірника насичено-зелені та яскраві.

    Просвірник, мальва чи калачики — багаторічна рослина з вираженими лікувальними властивостями

    З липня по серпень рослина приносить дрібні білувато-рожеві бутони. На квітконіжках вони розташовуються по одному, але при цьому просвітник покривається суцвіттями рясно, тому в середині літа стає дуже декоративним. Після завершення цвітіння на місці бутонів з’являються плоди — схизокарпії науковою мовою та «калачики» в народі. І плоди, та інші частини мальви повністю придатні для внутрішнього вживання, отруйними властивостями вони не мають.

    Бутони у просвірника розташовуються близько один до одного і формують гарне цвітіння

    Батьківщиною багаторічника є Середня Азія, але в даний час він росте практично по всьому світу. У України її можна побачити калачики у Криму й у Краснодарському краї, у Скандинавії та Далекому Сході, у середній смузі. В основному просвітник зустрічається біля доріг і на пустирях, у парках та городах.

    Увага! Існує кілька десятків різновидів мальви, між собою вони відрізняються за висотою та відтінком квіток, але збігаються з точки зору лікарських властивостей.

    Герань – нескладний догляд.

    Полив. Поливають пеларгонію у міру підсихання ґрунту. Рослина любить рясний полив, але переливати його категорично не можна – це призводить до загнивання та виникнення хвороб.

    Світло. Рослина світлолюбна. Може винести і легку півтінь. На північних підвіконнях для цвітіння потрібне додаткове освітлення.

    Грунт. Кімнатна герань добре росте на нейтральних та слаболужних ґрунтах. Для зниження кислотності ґрунту в субстрат можна додати трохи золи, яка також є добрим добривом. А, взагалі, рослина невимоглива до поживного ґрунту. І навіть наявність вентильованого та пухкого субстрату необов’язкова. Головне – забезпечити хороший дренаж, що дозволить уникнути застою води у ґрунті та загнивання кореневої системи.

    Добриво. Як і більшість рослин, герань добре реагує на підживлення мінеральними добривами. Тим не менш, зловживання підгодівлею може призвести до хімічного опіку. Також не слід підгодовувати рослину органічними добривами, краще придбати спеціальне добриво для пеларгонії або декоративно-квітучих кімнатних рослин з підвищеним вмістом фосфору та калію. Особливо Вам буде вдячна за це королівська пеларгонія.

    Температура. Якщо весняно-літній період герань добре почувається при температурі 20-25°С, то взимку їй необхідно створити прохолодні умови – до 15-16°С. Особливо це стосується королівської герані, для якої оптимальна температура взимку – 10-13°С. Сухе повітря також шкідливе для рослини, проте герань не любить обприскування. Достатньо поставити ємність з водою поруч із рослиною або скористатися спеціальними зволожувачами повітря, щоб забезпечити нормальний догляд на період зимівлі. Занадто сухе повітря та високі температури не дають пеларгонії набратися сил до нового сезону, і часто навесні можна бачити замість розкішного та пишного куща витягнуті гілки блідо-зеленого кольору, які не здатні рясно зацвісти.

    Обрізання. Навесні рослині необхідне обрізання.

    Молоді пеларгонії прищипують зверху, залишаючи від 4 до 8 міжвузлів для розгалуження. Дорослу герань обрізають для поліпшення зовнішнього вигляду: видаляють витягнуті стебла, пожовкле листя і хворі гілки. Сильна обрізка рослині не потрібна, достатньо провести косметичне формування.

    Пересадження. Щоб отримати квітучу рослину, її необхідно пересадити в горщик невеликого діаметру. У просторих горщиках пеларгонія краще розвивається та кущиться, але дає менше квітів. Пересаджують герань за потребою: якщо вона переросла горщик або потребує оновлення субстрату.

    Розмноження. Розмножують герань двома способами: живцями та насінням. Перший спосіб найбільш популярний: рослини швидко приживаються та йдуть у зріст.

    До розмноження насінням вдаються для отримання витриваліших і рясно квітучих рослин. Насіння у герані дрібне, витягнутої форми. Схожість не надто висока, тому садять багато насіння. Посів поверхневий у вологий, добре дренований субстрат. Перші паростки з’являються протягом місяця.

    Догляд за геранню

    Догляд у домашніх умовах за геранню визначається його південним походженням. Це рослина, яка дуже любить сонце. Його краще ставити в будинку на найсвітлішому місці, особливо в зимовий час. Влітку пеларгонію можна висадити у відкритий ґрунт на вулиці. Після попадання на свіже повітря вона набуває розкішного вигляду, і в неї з’являються нові листки та квіти. Квітучу герань слід періодично підгодовувати, щоб квіти були яскравими і численними. Для цього використовують рідке добриво, яке розводиться у звичайній воді для поливу. Влітку підживлення роблять кожний другий тиждень. Взимку в цьому немає потреби. Розквітає герань напровесні і цвіте до середини зими. Для нормального зростання кімнатної герані підходить звичайна кімнатна температура 20 ° C. Але ці квіти не люблять протяги. Поливають калачики невеликою кількістю води, але постійно. Ґрунт для цих рослин має бути завжди вологим. Під час поливу необхідно уникати попадання води на листя, тому обприскування ніколи не роблять.

    При догляді за пеларгонією, як кімнатною рослиною багато квітників переживають, коли листя у неї починає жовтіти. Але це цілком нормальне явище. Жовтизна листя може бути викликана природним відмиранням. Таке явище спостерігається при переносі герані з вулиці в будинок восени, пожовкле і відпале листя – це неминучий і природний процес. Таким чином, відбувається адаптація до умов, що змінилися. Іноді це відбувається тому, що настав час замінити горщик більшим.

    Види пеларгонії

    Рід Пеларгонія поєднує близько 250 видів різних рослин сімейства гераневих. Є серед них трав’янисті, якими ми їх звикли бачити, та чагарники. Рослина під назвою герань виділено окремий рід. Але часто кімнатну квітку пеларгонію називають геранню. Назва квітки походить від грецького слова “пеларгос”, що в перекладі означає “лелека”. Адже його квіти нагадують голову цього птаха. У нас його прийнято називати калачиком. Напевно, це пов’язано із круглою формою листя.

    Всі численні види пеларгонії, або калачика, умовно поділяються на:

    Ампельні ростуть вниз, кущові – вгору.

    Калачики зональні – рослини з гарними квітками, які можуть мати 5, до 8 (напівмахрові) та більше (махрові) пелюсток.

    Іноді важко повірити, що це все калачики. Квіти (фото) можуть бути найрізноманітнішою формою.

    Вони зібрані в напівсферичну парасольку. Забарвлення різноманітне: від білого, лососевого, рожевого до бордового, майже чорного. Не бувають тільки чисто жовтими та синіми калачиками. Квіти часто пофарбовані у два кольори. При цьому розташування їх може бути таке:

    • усередині – світлий, зовні – темніший;
    • обідок по краю пелюстки;
    • різні пелюстки пофарбовані в різні кольори.

    Листя теж може бути однотонним або з різнокольоровими зонами (тому калачик називається зональним). Можуть бути навіть триколірними. Сорти з дуже яскраво забарвленим листям виділяють в окремий підвид. Забарвлення їх може бути червоним, коричневим, жовтим, білим, фіолетовим.

    Королівські (англійські великоквіткові) калачики квіти мають такі великі, що досягають у діаметрі шести сантиметрів. Вони, як принцеса, потребують особливого догляду. Взимку їх потрібно підсвічувати, а температура не повинна бути вищою за 10 градусів, інакше квіткові бруньки не утворюються. І цвітуть вони лише 3-4 місяці.

    Калачики цього виду відрізняють по темно-бордових плямах або темних смужках біля жилок на нижніх пелюстках.

    Калачики “Ангели” мають квіти, схожі на віоли. Кущ заввишки 30 см цвіте все літо.

    Багато пеларгонії мають сильний запах. Таку квітку називають запашною пеларгонією. Він цвіте дрібними фіолетовими або рожевими квіточками. Вся його краса – у розсіченому листі, що має запах м’яти, лимона, бузку, хвої, ананаса, троянди та багатьох інших ароматних рослин. З листя цього калачика видобувають геранієву олію.

    Ампельні калачики мають стебла до метра завдовжки з дрібним листям, схожим на плющ, і різнокольоровими бутонами.

    Є ще сукулентні калачики, але у нас вони не розповсюджені. Їх використовують у створенні композицій у стилі бонсай.

    Кущ герані росте у висоту від 10 см (мініатюрні) до 60 сантиметрів. Але може бути й вище, досягаючи 80 см (айріни). Бувають і мікромініатюрні калачики, висота яких менше ніж 10 см.

    Цвіте рослина в наших широтах з кінця березня до листопада.

    Що таке пеларгонія

    Батьківщина пеларгонії – африканські савани. Теплолюбна культура легко переносить сухість повітря. Рослини цього роду мають прямі та стеляться гіллясті стебла. У них злегка опушене листя округлої форми, пальчасті або пальчасто-розсічені. Забарвлення листя різних видів змінюється від світло-зеленого до смарагдового. У деяких представників світлі листові пластини мають темні малюнки.

    Парасолькові суцвіття культури складаються з 20 п’ятипелюсткових квіток. Їх пелюстки пофарбовані у білий, жовтий та червоний колір усіх відтінків. Виведені сорти із махровими квітками. Плід – коробочка з чашолистками, що зберігаються.

    Пеларгонія – джерело цінної геранієвої олії. Квітка виділяє фітонциди, що вбивають мікроби. У косметології екстракт кімнатної герані використовується як компонент масок для шкіри обличчя та волосся. У народній медицині олія герані використовується проти запалень, стресу, для покращення кровообігу.

    Види пеларгоній

    «Бабулини калачики» – так називали в народі найпоширеніші (зональні) види пеларгонії. Сьогодні налічується близько 75 тисяч сортів та гібридів культури. Видове розмаїття вражає формою квіток та яскравістю суцвіть:

    • Rose-bud Zonal. Махрові ефектні квіти схожі на троянди. У суцвітті вони мають вигляд мініатюрного букета. Рідкісний вигляд зустрічається в колекціях досвідчених квітникарів.
    • Tulipe-bud. Тюльпановидний сорт отримано під час спонтанної мутації рослини. Суцвіття виглядають як букет тюльпанів, що не розкрилися.
    • Stellar Zonal. Через гостру форму пелюсток пеларгонія отримала назву «зірчастої». Виведені сорти з махровими квітками різного забарвлення.
    • Cactus. Квіти кактусоподібної пеларгонії великі, із загостреними голчастими пелюстками. Суцвіття має задерикуватий «стрепаний» вигляд.
    • Carnation. Суцвіття виглядають як мініатюрний букет гвоздик. Краї пелюсток зубчасті.
    • Ivy-leaved. Листя ампельного вигляду схоже на листові пластинки плюща. Стебла, що стеляться, можуть досягати близько 1 м довжини. Квітки найчастіше махрові. Ряболистий вигляд відрізняється темним листям зі світлим малюнком, що нагадує павутину, і суцвіттям з простих 5-листових квіток.
    • Regal Pelargonium. Кожна квітка – до 7 см у діаметрі. Його контрастні відтінки, виділені іншим кольором прожилки, строкаті плями, кропини – характерна риса образу. Квітки можуть бути з простими або махровими пелюстками.
    • Angel. Ампельний вигляд з пишною зеленою масою та дрібними квітками ніжного забарвлення. Середина або окантування світлих пелюсток частіше бардова (червона).
    • Unique. Вид «Унікуми» поєднує кілька сортів із дрібними пелюстками багатобарвної палітри. Листя химерно розсічене. Бувають сорти з гофрованим листям, яке випромінює незвичайний запах. Наприклад, листя виду Paton’s Unique пахне фруктами.

    Розмноження

    Калачик – квітка, що легко розмножується живцями. Їх відламують чи відрізають від бічних гілок чи верхівки. Довжина живця має бути від 5 до 7 сантиметрів і мати не менше двох листків. Висаджують відразу на постійне місце у легку землю. Місце зрізу обробляють золою.

    Живцювати можна цілий рік. Але краще це робити навесні – у березні чи квітні, і восени – у серпні та вересні.

    Живцювання допомагає покращити зовнішній вигляд рослини. Якщо воно дуже довге, і квіти розміщуються тільки вгорі, обрізанням верхівки викликають зростання бічних пагонів зі сплячих бруньок. Надалі вони покриються квітконосами.

    Зів’ялі квіти видаляють для того, щоб швидше утворилися нові.

    Освітлення

    Калачик – квітка, яка дуже любить сонячне світло. Легко переносить навіть потрапляння прямих сонячних променів. Це дозволяє вирощувати калачики на клумбах. У дуже сильну спеку їх трохи затіняють, щоб листя не червоніло і не обгоряло.

    Добре ростуть у півтіні. Можна створити гарні композиції, використовуючи такі як калачики, квіти.

    Поливають рослини в міру висихання ґрунту. Калачик – квітка, яка любить вологу, але заливати її не варто. Влітку калачик поливають частіше, у період спокою значно рідше. Але все ж таки грунт постійно повинен бути зволоженим.

    Зайва волога виходить через піддон. Але дренаж у горщику при цьому має бути якісним.

    Калачик не потрібно обприскувати. Він любить сухе повітря.

    Калачики – кімнатні квіти. Але влітку вони краще почуваються на свіжому повітрі.

    А підживлення їм не завадить. Проводять її раз на два тижні рідким комплексним мінеральним добривом. Можна використовувати засіб “Бутон”.

    Застосування

    Калачик запашний має бактерицидні речовини. Перебуваючи в повітрі, вони вбивають багато хвороботворних мікробів і навіть стафілокок.

    Допомагає запашна пеларгонія лікувати ангіну. Для цього використовують настій із листя.

    При отит листя герані розминають і роблять компрес на вухо, який знімає біль і зменшує запальний процес.

    Такий самий компрес, але з більшої кількості листя, прикладають при радикуліті або остеохондрозі.

    Благотворна дія має запах запашного калачика на хворих на неврастенію, гіпертонію, хвороби серця і шлунка, що страждають від безсоння.

    Але головне його призначення – прикрашати наше життя. Як тільки мине загроза заморозків, величезна кількість калачиків різних видів і кольорів з’являється на вулицях міст.

    Чому калачик не цвіте

    • Це може бути тому, що в приміщенні дуже тепло взимку, і квітка не може увійти до стану спокою. Тому він продовжує випускати листя, а не квітконоси.
    • Через ураження кліщами, довгоносиками та іншими шкідниками або сірою гниллю.
    • Через неправильне поливання. Від надлишку вологи рослина загниє і в’яне. При її нестачі листя засихає.
    • Поразка кореня грибковими та бактеріальними хворобами.
    • Дуже великий горщик.

    Серед цих причин особливе занепокоєння викликають хвороби та шкідники. Без їх усунення калачик пропаде.