У чому полягають особливості композиції повісті Шинель

0 Comments

Шинель (1842)

Цикл петербурзьких повістей. П’ять повістей М. Гоголя: «Невський проспект», «Портрет», «Записки божевільного» (1835), «Ніс» (1836), «Шинель» (1842), а також «Повість про капітана Копєйкіна» (вставна повість до поеми «Мертві душі», 1841), хоча й відрізняються за сюжетом і героями, утворюють за своєю внутрішньою єдністю цілісний цикл. Образ міста відтворено в усіх петербурзьких повістях М. Гоголя. Письменник зображує спочатку парадність Петербурга, його Невський проспект і столичних мешканців, а потім викриває той світ, де «всё обман, всё не то, что кажется» і де «сам демон зажигает фонари» (рос.).

З образом столиці в петербурзьких повістях М. Гоголя пов’язана ціла низка тем і мотивів: руйнування мрій та ілюзій, втрата людського «я», купівля та продаж, трагічна доля митця, чиновницьке свавілля, смерть, боротьба божественного й диявольського у світі й душі людини, божевілля тощо. Поєднання реалістичного та філософського (міфопоетичного) планів у петербурзьких повістях дає змогу письменникові створити узагальнений образ світу, що стає моделлю трагічного буття. Власне гоголівський Петербург — це символ тодішньої Росії, суспільні порядки якої викривав митець.

Тема «маленької людини». Великим художнім відкриттям М. Гоголя стала тема «маленької людини». У її розробці М. Гоголь наслідував О. Пушкіна, який у творах «Станційний доглядач», «Мідний вершник» писав про ситуації, коли звичайна людина, ображена й беззахисна, залишалася наодинці з бездушним містом, стикалася з ворожістю й несправедливістю навколишнього світу, утіленням якого був Петербург. М. Гоголь продовжив пушкінську лінію зображення «маленької людини», надавши їй масштабності та філософської глибини. У петербурзьких повістях зображується «непарадний бік» столичного життя, у якому «маленька людина» приречена на трагедію. До зображення образу «маленької людини» пізніше зверталися Ф. Достоєвський, М. Салтиков-Щедрін, А. Чехов, О. Купрін, О. Бунін та ін. Отже, М. Гоголь започаткував традицію, що стала плідною для подальшого розвитку літератури. Тема «маленької людини» є провідною в повісті «Шинель».

«Гоголівський Петербург — це місто абсурду й несправедливості, разючих контрастів багатства й бідності, холодне й байдуже до проблем людини» (Ю. Барабаш).

«Образ “маленької людини” у М. Гоголя — це не тільки відображення життя пересічної людини у звичних для неї обставинах, а й своєрідна притча про людину, утілення філософських роздумів письменника про трагізм долі людини, про її стосунки зі світом і людством» (Н. Крутікова).

Творча історія повісті «Шинель». П. Анненков писав: «Одного разу в присутності М. Гоголя хтось розповів історію про бідного чиновника, який любив полювати, але не мав хорошої рушниці. Завдяки величезній економії та працьовитості він накопичив необхідні кошти для купівлі рушниці за 200 рублів. Щасливий, він вирушив на маленькому човні Фінською затокою на полювання, поклавши рушницю перед собою на краю човна. Випадково рушниця впала у воду. Усі зусилля відшукати її були марними. Чиновник повернувся додому, захворів і невдовзі помер. Усі сміялися, крім М. Гоголя, який слухав замислившись». Ця історія надихнула письменника до написання повісті «Шинель».

Особливості сюжету та композиції. Головний герой повісті Акакій Акакійович Башмачкін, чиновник невисокого рангу (титулярний радник), живе бідно й самотньо. Старий капот (накидка з капюшоном) зносився, а його заміна потребує значних непередбачених витрат. У повісті чітко виокремлено два періоди в житті гоголівського героя, які умовно можна визначити як «період капота» і «період шинелі». Третій період, дуже короткий, — це «втрата шинелі» (крадіжка невідомими особами) і ходіння героя по інстанціях у пошуках захисту. Не знайшовши справедливості, обкрадений і ображений герой помирає. Завершує повість фантастичний епілог, у якому привид Башмачкіна лякає перехожих і знімає шинелі з чиновників. Хоча повість і має назву «Шинель», але у творі йдеться не про матеріальну річ, а про трагедію існування «маленької людини» в умовах тогочасного суспільства.

Герой і Петербург. Повість М. Гоголя розпочинається з характеристики світу, де живе його герой. У «Шинелі» автор не називає точно місця, де відбуваються події, а лише зазначає, що «в одном департаменте служил один чиновник» (рос.). Використання слів в одном та один набуває широкого узагальненого значення: ідеться не про конкретний випадок із життя конкретної людини, а про всю суспільну систему, де сама людина нічого не варта, важливим є тільки її чин, що й підкреслено митцем.

Ім’я головного героя, Акакія Акакійовича Башмачкіна, на початку твору автор не називає, і це теж є своєрідним засобом характеристики мертвотного й бездушного світу. Тут людина не є людиною, вона не живе повною мірою, не має навіть свого імені, адже тільки чин визначає систему стосунків у такому світі.

Український погляд М. Гоголя на Петербург

У «Ночі перед Різдвом» Петербург відкривається здивованому зору коваля Вакули в небаченому коловороті карет, коней і людей. Усе вирувало й рухалося довкола Вакули: «мосты дрожали», «кареты летали», «снег свистел», «пешеходы жались» (рос.). Але найбільше його вразило в Петербурзі те, скільки тут «панства». У петербурзьких повістях М. Гоголя столиця постає як місто-міф, місто-фантом, де все дихає оманою, де «маленька людина» не має захисту. М. Гоголь сприймав Петербург як чужий і ворожий простір.

К. Лавро. Ілюстрація до повісті М. Гоголя «Ніч перед Різдвом». Вакула летить над Петербургом. 2008 р.

«Історія придбання нової шинелі є спробою героя ніби втілитися у форми навколишнього світу, увійти в його виміри. Але Петербург виштовхує й знищує людину» (С. Бочаров).

Акакій означає «незлобивий», ім’я героя взято з «Житія святого Акакія Синайського», відомого покорою й незлобивістю.

Акакій Акакійович зображений не як особистість, а як «гвинтик» величезної бюрократичної машини. Петербург з його прагматизмом і засиллям чину, бездушністю й жорстокістю спотворює особистість, позбавляє її індивідуальності, а згодом — і самого життя.

С. Бродський. Ілюстрація до повісті М. Гоголя «Шинель». 1978-1981 рр.

Середовище визначає спосіб життя героя, його життєвий простір, стосунки з людьми, емоції, хвороби й, нарешті, смерть. Уже на перших сторінках повісті «Шинель» письменник підкреслює поганий колір обличчя Башмачкіна, обумовлений петербурзьким кліматом. Суворий мороз, вітер, холоднеча — ці характеристики Петербурга набувають значення символів. Людині в цьому місті холодно й незатишно. Вона нікому не потрібна, ніхто не простягне їй руку допомоги й підтримки. Саме тут, у Петербурзі, Башмачкін опинився сам на сам із своїм великим горем, коли зносився старий капот. Тут, у Петербурзі, він обережно ступає по кам’яних плитах, щоб не стерти черевиків і заощадити гроші на нову шинель. Тут, у Петербурзі, де повз нього щодня проходять тисячі людей, Акакій Акакійович настільки самотній, що навіть нова шинель видається йому бажаною подругою.

У сприйнятті Акакія Акакійовича Петербург постає в якомусь спотвореному вигляді, як жахливий фантом, що тяжіє над його долею. Тільки з появою нової шинелі Башмачкін несподівано відкриває для себе новий, інший Петербург, починає розрізняти окремі обриси світу, де він жив. Однак Петербург залишається для «маленької людини» холодною й мертвою пустелею, безмежною, як море, де людина не має ані захисту, ані притулку. Саме ці порівняння — пустеля, море — з’являються в описах Петербурга, що передують сцені пограбування Башмачкіна. Жахлива пустеля столиці лякає «маленького героя» — це не випадково. Петербург мовчки спостерігає за тим, як з Акакія Акакійовича якісь невідомі люди знімають шинель, а потім стає мовчазним свідком марних спроб добитися справедливості.

Звертаючись до різних посадових осіб, Башмачкін відчуває пронизливий холод, що з усіх боків віє з петербурзьких установ. А після того як «одна значна особа» остаточно зруйнувала його надії на захист, петербурзький вітер стає ще холоднішим і призводить до смерті героя. Петербург відібрав в Акакія Акакійовича не тільки шинель, а останню надію й сенс його життя. Отже, Петербург постає в повісті М. Гоголя «Шинель» як символ холоду й смерті. Це місто, де вмирає все живе, де гине людина, де втрачаються надії й сподівання.

«Гоголівський Петербург — це місто-міф, модель трагічного буття, символ соціального абсурду й безглуздості дійсності. Він постає як утілення всіх безчинств і несправедливостей» (Ю. Манн).

Чиновництво. Письменник показав чиновництво багатоаспектно й багатозначно, у конкретно-історичному й морально-філософському плані, використавши великий арсенал різноманітних засобів. Чиновництво в зображенні митця — це бездушна маса, світ чинів і посад, де людина нівелюється, знищується її єство. Відсутність індивідуальності, нівеляція особистості та її якостей — основні риси гоголівських чиновників. Найпоширенішими засобами змалювання мертвотного духу чиновництва в повісті М. Гоголя є метонімія, гіперболізація та іронія.

Письменник гіперболізує поняття «чин», показуючи, як чин змінює людину, знищує в ній усе людське. Для Акакія Акакійовича Башмачкіна не існувало в житті нічого, крім переписування паперів. Він не думав про свій одяг, їжу, розваги та кохання. Служба стала його пристрастю та єдиною розрадою в житті.

Одним із поширених прийомів зображення чиновництва в повісті М. Гоголя є відтворення духовної трансформації персонажа під впливом чину. Найбільш яскраво це виявляється в зображенні «однієї значної особи». Розповідач з іронією повідомляє, що «одна значна особа» лише нещодавно стала «значною», але які вона мала обов’язки, ніхто не знав. Генеральська посада знищила в ній усе людське.

С. Бродський. Ілюстрація до повісті М. Гоголя «Шинель». 1978-1981 рр.

Акакій Акакійович плекав надію на повернення викраденої шинелі, тому зустріч із «значною особою» була для нього надзвичайно важливою. Але для генерала (його ім’я навіть не назване — важливий чин, а не ім’я) людина та її доля нічого не варті. Показуючи свою значущість у присутності приятеля, генерал, не розібравшись у ситуації, страшним голосом (над яким спеціально працював) промовив: «Знаете ли вы, кому это говорите? Понимаете ли вы, кто стоит перед вами? Понимаете ли вы это? Я вас спрашиваю» (рос.). Цей момент є психологічною кульмінацією повісті. Акакій Акакійович утратив останню надію на повернення шинелі, а з цією надією — і сенс життя. Значну особу цікавила не людина, а ефект, який полягав у тому, щоб викликати жах у присутніх. У такий спосіб М. Гоголь підкреслює жахливість і згубність чиновницької машини для людини. Розв’язка повісті після зустрічі Башмачкіна зі значною особою настає швидко: хвороба героя, втрата свідомості, його божевільні марення, і, нарешті, смерть. Згодом на його місце в департаменті прийняли нового чиновника. Акцентуючи заміну одного чиновника на іншого, М. Гоголь підкреслював живучість бюрократичної машини, для якої люди — лише «гвинтики» у державному механізмі.

Після смерті привид Акакія Акакійовича здобуває бажану свободу й ширяє над містом як вічний докір йому та як його найвища кара. М. Гоголь за допомогою засобів фантастики допоміг героєві протистояти несправедливому й абсурдному світу.

Фантастичний фінал повісті. Смерть стає для героя звільненням від жаху й того бездушного світу, де він не жив по-справжньому й не був людиною в повному сенсі цього слова. У фіналі повісті привид Акакія Акакійовича наводить жах на чиновників, ширяючи над Петербургом.

С. Бродський. Ілюстрація до повісті М. Гоголя «Шинель». 1978-1981 рр.

У фантастичному епілозі історія значної особи отримує продовження. М. Гоголь знову використав сюжетну ситуацію зустрічі героїв, але тепер жах відчуває не Акакій Акакійович, а значна особа, побачивши привид чиновника, який зняв з неї шинель. Цей випадок справив на високопосадовця сильне враження, і він навіть рідше став говорити підлеглим: «Как вы смеете, понимаете ли, кто перед вами?» — если же произносил, то уж не прежде, как выслушав сперва, в чём дело» (рос.). Гірка авторська іронія відчувається в цих словах. Ідеться лише про формальні зміни в поведінці високопосадовця, а суспільна система залишилася незмінною — такою ж бездушною й несправедливою до людини.

Дослідники про петербурзькі повісті М. Гоголя

«Велике місто знищує людину. Дійові особи петербурзьких повістей — люди знищеного, зміненого “я”. Людини ніби немає; є лише оманливі фантасмагорії міста, потворні кошмари безглуздої дійсності, є суворі закони капіталу. Живі не живуть. Живуть речі, існує золото. Мертве панує над живим» (В. Петров).

«У петербурзьких повістях Гоголь зображує людей, які “втрачають себе”. Світ і чорт ловлять людину не тільки величним і піднесеним, а й дрібницями, не тільки полум’яним коханням до жінки, не тільки мрією про неземне щастя, не тільки горами золота, а й буденністю, жалюгідними, украяними від жебрацької платні шелягами, шинеллю» (Д. Чижевський).

«Місто “речове”, матеріальне й місто фантасмагоричної оманливості; місто реальне й місто-примара, що губить “маленьку людину”; місто обмеженого чиновництва й місто надзвичайної краси, мистецьких надбань — таким постає Петербургу М. Гоголя» (Н. Крутікова).

«У М. Гоголя немає Пушкінового замилування Петербургом. Місто постає перед митцем у вигляді накиданих будинків, шумних вулиць, киплячої меркантильності, потворності мод, парадів, диких північних ночей, блиску й низької безбарвності. Розвиток гоголівського образу імперської столиці йде від фантасмагорії нічного “Петембурга”, що відкрилася враженому Вакулі, і далі — до містичного хаосу, де все дихає оманою, до жахливої загадковості міста-фантома, у якому владарює чортівня» (Ю. Барабаш).

Заклик до людяності. М. Гоголь розкрив величезну трагедію «маленької людини» — непомітної, звичайної, нічим не видатної, але такої, що варта уваги й поваги оточення та суспільства. Письменник утверджував цінність кожної особистості, її право на гідне життя й соціальний захист.

Тема «маленької людини» стала найбільш зворушливою темою російської літератури, яка звучить і нині. А Башмачкін так і залишився великим шедевром і великою таємницею російської словесності. Про нього відомо лише те, що він маленький — не добрий, не злий, не розумний, не благородний, просто маленький. Але його треба пожаліти й полюбити, бо він «брат твій», як навчає автор. І в цьому було велике відкриття М. Гоголя: він говорив про християнську любов не до позитивного героя, а до людини взагалі. У теперішньому світі також є ще багато «маленьких людей», які потребують нашої любові, співчуття й захисту.

Психологізм — художнє зображення внутрішнього світу персонажів, їхніх думок, переживань і бажань, розкриття складності та суперечливості духовних процесів свідомого та підсвідомого, яскраво індивідуального та неповторного.

ПІДСУМКИ

• М. Гоголь увійшов у літературу як автор романтичної збірки «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1831), у якій відображено українські міфи та легенди, народні характери й традиції.

• У середині 1830-1840-х роках письменник перейшов на позиції реалізму, зробивши головним об’єктом зображення тогочасну дійсність («Миргород», «Арабески», «Мертві душі» та ін.).

• У соціально-філософській комедії «Ревізор» (1836) митець викривав аморальність і несправедливість соціального устрою, а також явище корупції, якою була наскрізь просякнута Російська імперія.

• Повість «Шинель» (1842) належить до циклу петербурзьких повістей, у яких М. Гоголь розкрив трагедію «маленької людини» — чиновника Башмачкіна, який не мав ані достатку, ані гідних умов існування, ані захисту держави.

• М. Гоголь закликав сучасників і нащадків до християнської любові й гуманізму.

КОМПЕТЕНТНОСТІ

Обізнаність. 1. Як жив Акакій Акакійович у «період капота»? Опишіть спосіб його життя, уподобання. 2. Які психологічні зміни відбулися з героєм у той час, коли в нього з’явилася мета — нова шинель? 3. Назвіть засоби психологізму, які використані для зображення Башмачкіна. 4. Розкрийте динаміку ставлення чиновників до Башмачкіна в різні періоди його життя. Поясніть. 5. Визначте чинники, які обумовили поведінку високопосадовця. Чому він не захотів допомогти героєві? 6. Охарактеризуйте образ розповідача та його позицію.

Комунікація. Обговорення проблеми «Чому чин (посада) знищує людське єство?».

Самовираження. Напишіть твір на тему: а) «Шинель як художній символ»; б) «Образ Петербурга в повісті “Шинель” М. Гоголя»; в) «Психологія людини у творах М. Гоголя» (1 за вибором).

Ініціативність і практичність. 1. Як ви вважаєте, чи був практичною людиною Акакій Акакійович? Доведіть. 2. Визначте причини трагедії героя — суспільні й психологічні.

Робота з цифровими носіями. За допомогою Інтернету з’ясуйте, хто такий титулярний радник. Поясніть, чому саме цей чин М. Гоголь вибрав для Башмачкіна.

Соціальні та громадянські навички. 1. Як ви думаєте, кого можна назвати «маленькими людьми» у нашому житті? Якої допомоги вони потребують? 2. Як спонукати сучасних посадовців звернути увагу на «маленьких людей»?

Уміння навчатися. Розкажіть про твори української та зарубіжної літератур, де звучить тема «маленької людини».

Радимо прочитати

Гоголь М. Зібрання творів у 7 т. — К., 2008.

Гоголь М. Повісті: У 2 т. / пер. Миколи Садовського, Максима Рильського. — К., 2009.

ГЕРОЇ М. ГОГОЛЯ НА СЦЕНІ ТА В КІНО

П’єса М. Гоголя «Ревізор» має багату сценічну й екранну історію. Репертуари відомих театрів світу прикрашають яскраві вистави за його безсмертним твором. Режисери й актори по-своєму намагаються розкрити характери гоголівських персонажів, висвітлити причини страху чиновників перед високопосадовцями. Образ городничого створювали видатні актори, починаючи з І. Сосницького та М. Щепкіна (якого свого часу, завдяки зусиллям І. Котляревського, було викуплено з кріпацтва). Потрібно згадати й більш сучасних блискучих виконавців цієї ролі: І. Ільїнського, А. Папанова.

Е. Дмитрієв-Мамонов. М. Щепкін у ролі городничого. 1840-і роки

Екранізації комедії «Ревізор» підкреслюють актуальність суспільних проблем твору. У кіноверсіях твору М. Гоголя зроблено акцент на комізмі ситуацій (реж. Л. Гайдай, СРСР, 1977 р.; О. Баранов, Росія, 2014 р.) і психології персонажів (реж. С. Газаров, Росія, 1996 р.).

А. Папанов у ролі городничого в кінофільмі «Інкогніто з Петербурга» (реж. Л. Гайдай, СРСР, 1977 р.)

Повість «Шинель» отримала нове життя в драматичних виставах різних країн, зокрема театрів України. Полтавським академічним обласним українським музично-драматичним театром імені М. В. Гоголя до 200-річного ювілею видатного земляка була підготовлена вистава «Шинель». У новій театральній версії (реж. Б. Чернявський, 2009 р.) зображуються не тільки сумні проблеми «маленької людини», а й справа, справа-пристрасть, яка без останку поглинає героя.

Сцена з вистави «Шинель» за однойменною повістю М. Гоголя. Полтавський академічний обласний музично-драматичний театр ім. М. В. Гоголя

Понад тридцять років режисер Ю. Норштейн працював над мультиплікаційним фільмом «Шинель» з музичним супроводом із творів композитора А. Шнітке (Росія, 1981 р.). Автор фільму побачив у повісті М. Гоголя трагічну історію людської самотності. За словами режисера, він прагнув засобами анімації відтворити різні почуття героя, тому обличчя Башмачкіна неможливо запам’ятати, воно постійно змінюється. Чорно-білі кольори підкреслюють відчуженість героя від інших людей, а також від холодного й ворожого міста, де він жив і загинув.

Кадри з мультиплікаційного фільму «Шинель» (реж. Ю. Норштейн, Росія, 1981 р.)

Перегляньте в Інтернеті один із фільмів («Шинель» або «Ревізор») або виставу за творами М. Гоголя. Поділіться враженнями від сценічної або кіноверсії гоголівського твору.

ОСОБЛИВОСТІ СЮЖЕТУ Й КОМПОЗИЦІЇ ПОВІСТІ М. В. ГОГОЛЯ «ШИНЕЛЬ». ОБРАЗ БАШМАЧКІНА ТА ЗАСОБИ ЙОГО СТВОРЕННЯ – РЕАЛІЗМ

Усі уроки зарубіжної літератури. 9 клас. II семестр – 2017 рік

Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння значення образу Акакія Акакійовича Башмачкіна для світової літератури, символічності шинелі для головного героя повісті М. В. гоголя «Ревізор», упливу решти персонажів на долю головного героя; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх образів; творчі й артистичні здібності; гуманістичні почуття; неприйняття культу речей); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; творче й асоціативне мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: вміння визначати головне та роль деталі в тексті; навички роботи з книгою; загальнокультурні: естетичний смак; вишукані читацькі вподобання; світогляд).

Тип уроку: урок формування знань, умінь і навичок.

Основні терміни й поняття: біографія, світогляд.

Міжпредметні зв’язки: історія, географія, психологія, міфологія.

Обладнання: підручник; літературознавчий і тлумачний словники; портрет письменника, видання його творів, ілюстрації до них (зокрема, Ю. М. Ігнатьєва); фотозображення шинелі, яку демонстрували на Київському ГогольFest-2008; роздавальний матеріал за темою уроку; фрагменти документального проекту «Птах-Гоголь» (Росія, 2009, реж. Л. Г. Парфьонов); медіазасоби.

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Як часто у житті ми надаємо занадто великого значення речам, які маємо або хочемо придбати. Усі думки, усі вчинки підпорядковуємо одному прагненню: отримати її, бажану річ; вона ніби виростає, збільшується, поглинає решту наших поривань і бажань. Чи не те саме трапилося з Акакієм Акакійовичем? Чим шинель стала для нього? Більше, ніж річчю,— господарем, що позбавляє людину особистості, хижаком, що поглинає свою жертву. Проте нашого героя вбиває не лише й навіть не стільки втрата шинелі, скільки людська байдужість, жорстокість, беззахисність простої людини перед бюрократичною машиною. Саме цим проблемам ми приділимо увагу сьогодні на уроці, тому що час свідчить: на жаль, подібні проблеми актуальні досі.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

1) Робота з текстом літературного твору

ü Перекажіть І умовну частину повісті М. В. Гоголя «Шинель», прокоментуйте основні епізоди.

2) Інтерактивна вправа «Сонечко»

ü За допомогою схеми «Сонечко» поясніть, чим для Акакія Акакійовича була шинель.

Очікувана відповідь (див. схему на с. 89)

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Словникова робота (запис до зошитів)

Шинель, шинеля — формене пальто особливого крою, зі складкою на спині та хлястиком — вузькою смужкою тканини, пришитою чи пристебнутою ззаду для стягування шинелі.

2. Аналіз тексту й образів літературного твору (запис до зошитів)

ü Прочитайте ІІ умовну частину повісті М. В. Гоголя «Шинель» (від епізоду, коли Башмачкін одягнув нову шинель і вирушив на роботу, до кінця твору). Випишіть цитати до образу головного героя.

3. Інсценування фрагмента літературного твору (або художнє читання за ролями)

(Учні інсценують (або читають за ролями) епізод повісті М. В. Гоголя «Шинель» — діалог Башмачкіна та «значної людини» — див. додаток до цього уроку.)

4. Сприйняття творів інших видів мистецтва

ü Перегляньте фрагменти документального проекту «Птах-Гоголь» режисера Леоніда Геннадійовича Парфьонова (від слів «Это повесть об убожестве. » до «Ну вот, тут и живу» та від слів «Калинкин мост через Фонтанку. » до слів «Написанная за десять лет до смерти, «Шинель» останется его последним законченным произведением, дошедшим до потомков»), а також ілюстрації Ю. М. Ігнатьєва до повісті М. В. Гоголя «Шинель» (зокрема, «Акакій Акакійович у новій шинелі»). Чи змінилося ваше ставлення до головного героя твору Гоголя «Шинель»? Якщо так, то чому?

5. Евристична бесіда

ü Яким ми бачимо Акакія Акакійовича в епізоді зустрічі привида зі «значною людиною»? (Рішучим, грізним, він прагне помсти.)

ü На вашу думку, що його змінило? (Смерть, він вже нікого не боїться.)

ü Як автор ставиться до живого Башмачкіна та його привида?

(Живому співчуває, як і привидові; прагне справедливості.)

ü На вашу думку, чому привид «здирає з усіх плечей, не зважаючи ні на чин, ні на звання, всякі шинелі»? (Це помста за байдужість: ніхто не заступився за нього, не допоміг йому.)

ü Чи вплинула якось ця історія на генерала? Наведіть цитату.

6. Аналіз образів літературного твору

ü Складіть порівняльну таблицю світів Акакія Акакійовича (внутрішнього та зовнішнього, у старій шинелі й у новій). Зробіть висновок.

Світи Башмачкіна: внутрішній і зовнішній, у старій шинелі й у новій

Похмурий, сповнений нелегкої щоденної праці, принижень із боку не лише начальства й молодих чиновників, а навіть від сторожів; мороз додає проблем; довкола чиниться беззаконня, а «значні люди» не виконують своїх службових обов’‎язків, погано ставляться до простих людей

Убогий, безрадісний; єдина втіха — переписування паперів, яке є улюбленим заняттям героя, заняттям, сповненим особливого, таємничого й незбагненного змісту

У старій шинелі

Сумирний, старанний, боязкий, звик терпіти приниження, не здатний до творчості; усе життя переписує папери; «маленька людина» з убогим внутрішнім світом; своєрідний «ксерокс»

Жвавий, упевнений; усміхається, спілкується, чи не вперше навіть згоден розважитися; зацікавився світом довкола, відчув смак життя

Висновок. Із появою мрії про нову шинель, а особливо після її пошиття Башмачкін почувається якщо не «значною людиною», то, принаймні, людиною

ü За запропонованим планом схарактеризуйте образ Башмачкі- на, висловлюючи власне ставлення до героя.

План характеристики образу Башмачкіна

3. Ставлення оточення до персонажа.

4. Ставлення Башмачкіна до навколишнього світу.

5. Моє ставлення до образу Акакія Акакійовича.

7. Міні-лекція вчителя

— «Сюжет «Шинелі» дуже простий. Бідний маленький чиновник приймає важливе рішення й замовляє нову шинель. Поки її шиють, вона перетворюється на мрію його життя. Першого ж вечора, коли він її вдягає, шинель у нього відбирають злодії на темній вулиці. чиновник помирає з горя, і його привид блукає містом. Ось і вся фабула, але, звісно, справжній сюжет (як завжди у Гоголя) — у стилі, у внутрішній структурі цього. анекдоту»,— так переказав сюжет повісті Володимир Володимирович Набоков.

Експозиція повісті М. В. Гоголя «Шинель» — історія обрання імені для героя, його портрет і робота в департаменті. Зав’‎язка сюжету пов’‎язана з виникненням ідеї пошити нову шинель або полагодити стару. Розвиток дії — відвідування Башмачкіним кравця Петровича, збирання коштів на шинель за рахунок жорсткої економії на своїх потребах, перший вихід у обновці, відвідування іменин, на яких мали «обмити» й шинель. Кульмінацією дії є крадіжка нової шинелі. Розв’‎язка — марні намагання героя повернути шинель; смерть Башмачкіна, який застудився без теплого одягу й горював через втрату своєї мрії. Завершує повість епілог — фантастична історія про привида чиновника, який шукає свою шинель.

Оповідь у «Шинелі» ведеться від першої особи. Оповідач добре знає життя чиновників, висловлює своє ставлення до того, що відбувається у численних ремарках. «Що ж робити! Винен петербурзький клімат»,— зазначає він щодо негарної зовнішності героя. Саме клімат і змушує Акакія Акакійовича шукати засобів для придбання нової шинелі, через яку потім він і гине. Цей мороз — алегорія усього гоголівського Петербурга.

Усі художні засоби, які використовує Гоголь у повісті: портрет, деталі інтер’‎єру помешкання, у якому проживає герой, сюжет, гра слів, каламбури та інші засоби комічного — наводять на думку, що перед нами — «маленька людина», яка, з одного боку, викликає співчуття, а з іншого — навіть певний осуд.

8. Складання опорного конспекту уроку (запис до зошитів)

ü За прослуханою міні-лекцією вчителя складіть опорний конспект.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІ МАТЕРІАЛУ

ü Хто є виразником авторського ставлення до героя? (Молодий чиновник, який нещодавно влаштувався працювати до департаменту.)

ü Коли та у зв’‎язку з чим у Башмачкіна з’‎явилася ідея придбати нову шинель? (Стало холодно в старій шинелі.)

ü Назвіть вартість пошиття нової шинелі. (150-200 рублів, Петрович пошиє за 80.)

ü Скільки грошей було в Башмачкіна? (Лише 40 рублів.)

ü На які жертви Акакій Акакійович пішов заради здійснення мрії? (Заощаджував на всьому.)

ü Як вплинуло на героя прагнення пошити шинель? (З’‎явилася мета, сенс життя.)

ü розкажіть про поведінку Акакія Акакійовича на вечорі в помічника столоначальника. (Нудьгував; навіть два бокали шампанського не дали забути, що час вирушати додому.)

ü Як до втрати шинелі Башмачкіним поставилися чиновники, будочник? (З байдужістю — будочник; з насмішкою та співчуттям — чиновники в департаменті.)

ü Кого з персонажів творів, вивчених у попередніх класах, нагадує «значна людина», до якої звернувся по допомогу Акакій Акакійович? Чим саме? (Очумєлова і Тонкого з оповідань А. П. Чехова; чиношануванням. )

ü Що спричинила розмова Акакія Акакійовича з генералом? (Башмачкін захворів і помер.)

ü Який спадок залишив по собі Акакій Акакійович? (Майже жодного.)

ü Як відреагували на сумну подію в департаменті? (Узяли на місце Башмачкіна нового чиновника.)

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Інтерактивний прийом «Мікрофон»

ü Продовжте речення: «Для мене «маленька людина» — це. ».

2. Завершальне слово вчителя

— Якою б не була людина — багатою чи бідною, розумною чи не дуже, вона — брат твій. Можливо, саме в цьому і полягає місія Акакія Акакійовича: нагадати людям, що вони усі — брати.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: уміти характеризувати образ Башмачкіна; висловлювати оцінні судження й аналізувати особливості сюжету й композиції повісті М. В. Гоголя «Шинель».

Індивідуальне: підготувати повідомлення про Петербург часів М. В. Гоголя.

ДОДАТОК ДО УРОКУ 46

МАТЕРІАЛ ДЛЯ ІНСЦЕНУВАННЯ ДІАЛОГУ БАШМАЧКІНА ТА «ЗНАЧНОЇ ЛЮДИНИ» (ЗА ПОВІСТЮ М. В. ГОГОЛЯ «ШИНЕЛЬ»)

Нарешті, наговорившись, а ще більше намовчавшись досхочу та викуривши цигарку в дуже вигідних кріслах з відкидними спинками, він, нарешті, начебто враз згадав і сказав секретареві, що спинився біля дверей з паперами для доповіді: «Ага, там же стоїть, здається, чиновник; скажіть йому, що він може зайти». Побачивши покірливий вигляд Акакія Акакійовича та його старенький віцмундир, він обернувся до нього і раптом сказав: «чого вам треба?» — голосом уривчастим і твердим, якого він навмисне вчився заздалегідь у себе в кімнаті, на самоті й перед дзеркалом, ще за тиждень до того, як дістав теперішню свою посаду і генеральський чин. Акакій Акакійович уже заздалегідь відчув належний острах, трохи зніяковів і, як умів, скільки могла дозволити йому здатність до мови, висловив, додаючи навіть частіше, ніж іншим разом, часточки «той», що була, мовляв, шинель зовсім нова, і тепер пограбований нелюдським способом, і що він звертається до нього, щоб він заступництвом своїм як-небудь, той, списався б з паном обер-поліцмейстером чи з ким іншим і розшукав шинель. Генералові, не знати чому, видалася така поведінка фамільярною.

— Що ж ви, шановний пане,— провадив він уривчасто,— не знаєте порядку? куди ви зайшли? не знаєте, як ведуться справи? Про це ви б повинні були спершу подати прохання до канцелярії; воно пішло б до столоначальника, до начальника відділу, потім передали б його секретареві, а секретар приставив би його вже до мене.

— Але ж, ваше превосходительство,— сказав Акакій Акакійович, намагаючись зібрати всю невеличку жменю духу, що тільки була в ньому, і почуваючи разом з тим, що він упрів страшенно,— я, ваше превосходительство, насмілився утруднити тому, що секретарі, той. ненадійний народ.

— Що, що, що? — сказав значна особа.— Звідки ви набрались такого духу? звідки ви думок таких набрались? що це за буйство таке повелося поміж молодими людьми проти начальників та вищих!

Значна особа, здавалося, не помітив, що Акакієві Акакійовичу переступило вже за п’‎ятдесят років. Виходить, якби він і міг назватися молодою людиною, то хіба тільки відносно, тобто відносно до того, кому вже було сімдесят років.

— Чи знаєте ви, кому ви це кажете? Чи розумієте ви, хто стоїть перед вами? Чи розумієте ви це? Я вас питаю!

Тут він тупнув ногою, підвищивши голос до такої сильної ноти, що навіть і не Акакієві Акакійовичу зробилося б страшно. Акакій Акакійович так і обмер, заточився, затрусився всім тілом і ніяк не міг устояти: якби не підбігли тут же сторожі підтримати його, він би звалився на підлогу; його винесли майже непритомного. А значна особа, втішений тим, що ефект перевищив навіть його сподівання, і зовсім захоплений від думки, що слово його може вкинути людину в непритомність, скоса поглянув на приятеля, щоб побачити, якої він про це думки, і не без втіхи спостеріг, що приятель перебував у найнепевнішому стані і починав навіть і сам відчувати острах.

Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов’язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2024 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.