Як часто писати щоденники в історії хвороби

0 Comments

Завершену історію хвороби підписують лікуючий лікар та завідувач відділення. На підставі даних історії хвороби дозаповнюють форму № 066/о, після чого історію хвороби передають до кабінету статистики для оброблення даних, а потім до архіву закладу, де вона зберігатиметься упродовж 25 років.

47). Отже, відповідно до вимог Закону України "Про захист персональних даних", щоб отримати персональні дані, зокрема копії медичної документації, пацієнт подає запит щодо доступу до персональних даних до закладу охорони здоров'я.

Історію розвитку захворювання (anamnesis morbi) викладають коротко. В анамнезі захворювання мають бути відображені відомості, які безпосередньо стосуються перебігу цього захворювання або впливають на тактику ведення пацієнта. Далі збирають відомості про життя (anamnesis vitae) пацієнта, перенесені ним захворювання.

Попередній діагноз виставляється на основі скарг, анамнезу хвороби і життя, даних об'єктивного обстеження, проведених не повністю, тобто не у всіх деталях. Диференціальний діагноз — це коли проводиться порівнювання клінічної картини даного захворювання з симптомами інших ймовірних хвороб.

Її мета та позитив у тому, що вона зберігається в одному місці, до якого має доступ пацієнт та лікар у будь-який час доби у будь-якому місці. Якщо медичний заклад або лікар все ж відмовляють у наданні копій історії хвороби, ви можете оскаржити їхні дії у суді.





Щоденникові записи в історії хвороби лікуючий лікар робить щодня, а при інтенсивному спостереженні записи можуть бути навіть погодинними. Записи потрібно формулювати коротко і чітко, обов’язково зазначати час проведення огляду пацієнта. Огляд пацієнта лікуючим лікарем, …