ТОП-10 хвороб томатів: як врятувати помідори від плям і гнилі

Ви вирішили вирощувати томати. Сіяли насіння томатів, доглядали, поливали, виростили розсаду, правильно висадили її в теплицю чи відкритий ґрунт. І відтепер почалося: чи не побив її вчорашній дощ з градом? Чи шкідники не почали їсти коріння? Чи не дав про себе знати грибок?

Ці переживання цілком виправдані. Адже кожному, хто хоча б раз мав справу із власним садом чи городом, знайоме це прикре відчуття, коли сезон видався провальним, а вкладені гроші, сили і час — даремними. І не важливо, наскільки великі масштаби вашої плантації — цілі поля чи присадибна ділянка — у будь-якому разі з цим варто щось робити. Як то кажуть «ворога треба знати в обличчя», тому давайте розбиратися з основними хворобами помідорів і тим, як з ними боротися.

Основні збудники хвороб на помідорах — це віруси, бактерії або гриби. І, на жаль, зустрітися з ними ви можете не лише на пізніх етапах чи під час плодоношення, а й на самому початку, ще тільки вирощуючи розсаду. Чорні та білі плями на листі, засихання, гниль на стеблах, зміна кольору і структури плодів — це ознаки хвороб томатів, але сучасний світ дає нам можливості з ними боротися.

Через недостатню вентиляцію, відсутність сівозміни і високу вологість повітря з першими хворобами томатів ви можете «познайомитися» вже на етапі розсади. І один з перших недугів, який може спровокувати грибок — це фітофтороз.

Фітофтороз

Це одна з найбільш розповсюджених хвороб томатів. Збудник живе і в насінні, і в самому ґрунті, куди може проникати через садовий інвентар, рослинні рештки тощо. Виникає фітофтороз на фоні надмірної вологості повітря і ґрунту, а також при різких перепадах денних і нічних температур, туманах, частому випаданню роси. Розповсюджується повітряно-крапельним шляхом, часто «приходить» на томати із зараженої фітофторозом картоплі. Слабкою ланкою для цієї хвороби можуть стати рослини, яким не вистачає йоду, міді, калію і марганцю.

Зазвичай спочатку проявляється на листі (ближче до країв пластини) і стеблах у вигляді коричневих плям, які з часом чорніють, унаслідок чого листя згодом засихає і відмирає, а стебла втрачають стійкість. Грибок уражає і кореневу систему рослини, тому фітофтороз на молодих сіянцях може нагадувати ознаки іншої хвороби — чорної ніжки (стоншується прикоренева частина стебла, чорніє, рослина в’яне і гине). Фітофтороз на самих плодах також виглядає як темні коричневі або чорні плями неправильної форми, поверх яких інколи виникає білий наліт.

У тепличних умовах фітофтороз швидко розвивається, тому важливо не «заливати» томати та вчасно вилучити заражені рослини.

Усі пестициди тут

Захистіть свій сад, город і поле разом із SuperAgronom.com

Методи боротьби. Лікування фітофторозу — непроста справа.

Зазвичай рекомендована обробка рослин контактними або системними фунгіцидами на основі азоксистробіну, мандіпропаміду, манкоцебу, оксадиксилу, сульфату міді триосновного, полікарбацину тощо.

А також застосування препаратів на основі триходерми та сінної палички. Окрім цього — підживлення калійними та фосфорними добривами.

Для профілактики хвороби помідори на відкритому ґрунті можна регулярно обробляти молочною сироваткою, яка не дає спорам гриба розвиватися.

Що стосується тепличних рослин, то для уникнення надмірного поливу і вологості нижніх листків та стебла рекомендують поливати рослини через пластикову пляшку з відрізаним дном. По боках пляшки (у тій зоні, яка буде занурена у землю) цвяхом робите отвори і частково закопуєте біля куща томатів. Надалі наливаєте воду у пляшку і крапельний полив своїми руками готовий, а рослина не мокне зайвий раз.

Якщо ж фітофтороз вже почав «косити» ваші томати, то решту ще здорової розсади рекомендовано обприскати бордоською рідиною (водний розчин сульфату міді та вапна).

З народних методів — обробка часниковою настоянкою. У 10 л води додати 1,5 склянки протертого часнику, 2 столові ложки рідкого мила та 1,5 г марганцівки. Суміш треба розмішати, настояти та процідити. Обробляти помідори таким розчином рекомендовано кожні 2 тижні. Також радять обробляти рослини йодним розчином (10 л води, 20 крапель йоду та 1 л молока невисокої жирності). Для профілактики — кожні 7-14 днів обприскувати томати розчином 1 л скислого кефіру у відрі води.

Важливо: краще не компостуйте «хвору» розсаду, щоб у майбутньому уникнути розповсюдження хвороби. Уражені рослини краще спалити.

Чорна ніжка (коренева гниль)

Вже з самої назви зрозуміло, як проявляється ця хвороба на томатах. Частіше всього це відбувається ще на етапі розсади. Причина чорної ніжки — знову-таки, висока вологість ґрунту і повітря, або ж надмірна густота рослин. Спори гриба поширюються з грудками ґрунту, насінням, рослинними залишками. Вражають кореневу шийку рослини, після чого розсада не отримує достатньої кількості вологи та поживних елементів. Прикоренева частина стебла стоншується, чорніє, згодом сіянці гинуть.

Залежно від типу гриба, який спричинив хворобу, на місці уражених ділянок стебла може з’являтися павутинний або просто білий наліт.

Методи боротьби. Значно пошкоджені томати навряд вдасться врятувати, адже грибок уражає судини прикореневої зони стебла рослини, і навіть якщо їй вдасться вижити, то на урожай розраховувати не варто. Для упередження розвитку чорної ніжки слід обробляти томати протигрибковими фунгіцидами, а помідори із легким проявом хвороби рекомендовано обприскати мідним купоросом. Серед народних методів — обробка рослин розчином 2 чайних ложок соди у 1 л води.

Для профілактики чорної ніжки радять підсипати висаджені рослини піском (товщина шару — близько 2 см), поливати їх марганцевокислим калієм (3-5 г на 10 л води), часто провітрювати теплицю, вапнувати та розпушувати ґрунт.

Хворі сіянці слід видалити, а місце, де вони росли, притрусити просіяною золою та прожареним річковим піском.

Альтернаріоз (суха плямистість)

Найчастіше ця хвороба вражає ранньостиглі сорти томатів. Сприяє розвитку альтернаріозу тепла і волога погода. Перші ознаки сухої плямистості — сіро-коричневі цятки діаметром близько сантиметра на нижніх листках томатів. Наступна фаза доволі очевидна із назви хвороби — сухі плями із чорним нальотом на листках та плодах. Розмір таких плям сягає кількох сантиметрів, і незалежно від погоди вони залишаються сухими.

Методи боротьби. Для профілактики можна проводити обробку томатів хлорокисом міді або бордоською рідиною.

Альтернаріоз — доволі серйозна проблема, бо може спричинити знищення близько 85% вашого врожаю. Тому на ранніх етапах розвитку хвороби все-таки доцільно застосувати фунгіциди на основі дифеноконазолу, манкоцебу, хлорокису міді. Також радять використовувати препарати на основі сінної палички та триходерми.

І загальна рекомендація — помірно поливати рослини та не садити томати на ділянках, де раніше росла картопля чи пасльонові овочі, оскільки багато хвороб на ваших помідорах може з’явитися саме від «попередників». І бажано, щоб ділянка з томатами та картоплею навіть не межували між собою.

Септоріоз (біла плямистість)

Частіше всього зустрічається на ранніх сортах томатів на відкритому ґрунті, але може вражати й рослини у теплицях та парниках. Виглядає як брудно-білі плями розміром 2-4 мм із численними чорними цятками та бурою окантовкою на листі (інколи й на стеблах). Спочатку хвороба атакує нижній ярус листя томатів і поступово йде догори. Може вражати й зелені плоди. За активного перебігу плями зливаються і покривають майже всю листкову пластину.

Традиційно хвороба активно розвивається у спекотну погоду із надмірною вологістю повітря (понад 75%). Пошкоджене листя скручується, сохне та опадає, часто від септоріозу гинуть цілі кущі томатів.

Зазвичай біла плямистість виникає на томатах із надмірним азотним живленням. Також сприяє розвитку хвороби загущена посадка помідорів.

Методи боротьби. Для профілактики септоріозу рекомендують обробляти ґрунт перед посівом розсади. Для цього підійде 3-5% розчин марганцю або звичайна гаряча вода (понад 80 °C). Для боротьби з білою плямистістю рекомендовано використовувати фунгіциди на основі манкоцебу, гідроксиду міді, ципродинілу та хлорокису міді, або обробляти томати бордоською рідиною. Перш ніж висадити рослини у відкритий ґрунт, рекомендовано повторити обприскування (за 1,5-2 тижні до висадки). Уражене листя слід негайно видалити.

Фузаріоз (фузаріозне в’янення)

Характерною ознакою хвороби є рожевий наліт на прикореневій зоні стебла (нижня частина, дотична із ґрунтом), втрата кольору, блідуватість та пожухлість нижнього листя томатів, пожовтіння прожилок на листі. Спочатку грибок уражає кореневу систему, а згодом в’яне і решта листя зі стеблом та гине весь кущ. Загалом рослина виглядає так, ніби їй недостатньо води. Фузаріоз активно розвивається при температурі 22-30 °C, нестачі світла та надмірній вологості повітря. Часто причиною виникнення фузаріозу є пошкодження кореневої системи під час пікіровки розсади. Хвороба розвивається доволі швидко, тож інколи рослина може загинути за одну ніч.

Характерною особливістю фузаріозу є те, що значно пошкоджена рослина легко витягується із землі, немов зовсім не має коріння.

Методи боротьби. Для профілактики хвороби рекомендовано обробити ґрунт і насіння 3% розчином марганцю.

Для боротьби з фузаріозом можна використовувати ті ж методи, що і при фітофторозі. Загальні рекомендації — дезінфікувати ґрунт мідним купоросом (50 г речовини на 10 л води), обробляти томати препаратами на основі хлорокису міді, обприскувати рослини, які контактували з хворими томатами біопрепаратами на основі бактерії Bacillus subtilis (сінної палички). Можна застосовувати фунгіциди на основі беномілу, тіофанат-метилу, тіофанат-метилу, азоксистробіну, флудиоксонілу та ципродинілу. Також доцільно підгортати землю під кожним кущем на висоту 15 см.

Тютюнова мозаїка

Це вірусна хвороба, яка атакує розсаду на етапі пересадки в ґрунт, або ж може зберігатися на самому насінні чи потрапити на томати внаслідок контакту зі звичайною попелицею (тлею). Основні симптоми — листя помітно жовтіє, зовні стає схожим на строкату мозаїку зі світло-жовтих та світло-зелених зон, починає скручуватися, у занедбаних випадках — з’являються сухі плями. Вірус уражає і стовбур рослини, він стає крихким. Самі плоди також покриваються плямами, а при їх розрізі ви побачите некротичні зелені зони.

Неозброєним оком видно, як кущі, заражені вірусом тютюнової мозаїки, відстають у рості й розвитку від інших рослин та дають дрібний несмачний урожай.

Методи боротьби. Лікування від такого роду вірусних хвороб, на жаль, немає. Тому дуже важливо дотримуватися загальних рекомендацій при роботі із насінням і розсадою: якісний насіннєвий матеріал, обробка ґрунту перед посадкою, чистота робочого інвентарю та відсутність рослинних решток на ділянці, де будуть рости томати. Хворі рослини слід негайно вилучити з грядки (бажано разом із грудкою ґрунту довкола) та спалити.

Місце, де ріс хворий томат, слід обробити розчином марганцівки. І один із головних моментів — боротися з комахами-шкідниками, адже саме вони є переносниками вірусу. Тож слід вчасно подумати про застосування інсектицидів та підживлення рослин, а також можна робити профілактичні обприскування томатів розчином знежиреного молока із сумішшю мікроелементів (2-3 рази за сезон).

Борошниста роса

Збудник хвороби зимує на рослинних рештках бур’янів. Розпізнати це захворювання доволі просто — виглядає воно так, ніби на листя томатів натрусили борошна.

Спочатку грибок уражає нижній ярус рослини і поступово рухається догори. На місцях, де був білий пил, утворюються виразки. Листя поступово жовтіє та опадає. Згодом весь кущ засихає, а плоди м’якнуть і осипаються.

Методи боротьби. Для тепличних томатів борошниста роса — ворог номер один, тому для профілактики слід часто провітрювати теплицю, протирати її стіни, уникати утворення парникового ефекту. Як тільки ви помітили ознаки цієї хвороби — не зволікайте. Інколи рослинам може допомогти збільшення калійного та фосфорного живлення та зменшення кількості азотних добрив. Серед народних методів боротьби — обприскування томатів содово-мильним розчином (50 г харчової соди, 2-3 столові ложки натертого господарського мила, до повного розчинення, та 10 л води) або розчином марганцівки. Також можна застосувати і настій часнику.

У складніших випадках доцільно використовувати біопрепарати та фунгіциди на основі пенконазолу, беномілу, карбендазиму, міклобутанілу.

Вершинна гниль

Цю хворобу часто можна сплутати з фітофторозом. Але насправді це захворювання має і бактеріальну, і фізіологічну природу. Тому виявивши його на своїх томатах, одразу бігти до обприскувача не варто.

Якщо причина виникнення гнилі фізіологічна, то на перших етапах хвороба виглядає як невеликі цятки, які часто виникають ще на зелених плодах. Коричневі плямки доволі швидко розростаються, покриваючи собою значну частину плода. Згодом ділянки бурого кольору, що постраждали, стають увігнутими, зморщеними та чорними.

Бактеріальна вершинна гниль також уражає верхівку плода, там з’являється сіро-зелена водяниста пляма, яка згодом буріє і починає гнити зі специфічним запахом.

Але найчастіше причина верхової гнилі — недостатня кількість кальцію та різка зміна температур. Чому може не вистачати кальцію? Через посуху, надлишок гною чи аміачної селітри (іон амонію не дає рослині засвоювати кальцій), або ж штучна посуха внаслідок перенасиченості ґрунту добривами, через що рослина не може спожити солону воду, а відтак — і кальцій.

Методи боротьби. Основний метод — це достатній полив. Також можна зробити позакореневе підживлення кальцієвою селітрою. Пошкоджені томати прибирати з ділянки не обов’язково, адже єдине, що може статися — рослина може почати «тягнути» кальцій з плодів.

На перших етапах розвитку захворювання може допомогти обробка рослин 0,2% розчином хлориду кальцію. Також рекомендовано зробити кореневе підживлення настоєм із попелу. Практикується також використання кальцієвої селітри та обприскування томатів розчином нітрату кальцію (0,5-1%) чи йодним розчином.

Бура плямистість (кладоспоріоз)

Ця хвороба дуже швидко поширюється та прогресує. Збудник кладоспоріозу — грибок — осідає спочатку на листі рослини, а потім перебирається і на самі плоди. Розпізнати хворобу можна за жовтими плямами на листках, які спочатку з’являються на тильній його частині, а потім і на лицевій. Через деякий час на плямах з нижньої сторони листків формується коричневий пухкий наліт, а самі плями також стають коричневими. Листя скручується, кущ починає всихати. Якщо хвороба вразила томат на етапі цвітіння, то зав’язь також опадає. Спори гриба швидко розносяться вітром на сусідні рослини, а з водою потрапляють у ґрунт. Тому реагувати треба швидко і обмежити полив на час загострення хвороби.

Розвиток кладоспоріозу сповільнюється, якщо вологість повітря падає до 70-75%. А при вологості 60% вже не відбувається нових заражень.

Методи боротьби. Ушкоджене листя слід зрізати. На початку вегетації рослини можна обробити препаратами, що містять мідь. У другій половині вегетації доцільно використати біопрепарати на основі псевдомонади чи сінної палички.

Для обприскування вже хворих рослин можна зробити розчин 15 крапель йоду та 0,5 л молока у 5 л води. Також може допомогти суміш відвару із деревної золи та молочної сироватки або настій часнику. Щодо фунгіцидів — можна спрацювати препаратами на основі хлороталонілу, азоксистробіну, хлорокису міді, тебуконазолу.

Фомоз (бура гниль)

Впізнати цю хворобу можна за коричневою плямою на плодах томатів, яка утворюється довкола плодоніжки або поблизу неї. Зовні розмір плями — близько 4 см, але всередині гнилі значно більше. Інколи зовні ушкодження навіть може здаватися зовсім незначним, а всередині весь овоч буде гнилим.

Причини фомозу — надмірний полив та надлишок азоту.

Найчастіше ця хвороба зустрічається наприкінці сезону і доволі згубно впливає на зберігання та транспортування овочів, на яких могли не помітити перші ознаки фомозу. Щоб запобігти бурій гнилі, радять уникати підгодівлі томатів свіжим гноєм.

Методи боротьби. Ушкоджені плоди слід зірвати, решту рослин обробити бордоською сумішшю або застосувати хлорокис міді.

Для профілактики захворювання у народі радять кожні два тижні поливати корені рослин розчином марганцівки та соди (10 л теплої води, 1-2 столові ложки соди та 1 г марганцівки). Або ж використати відвар із соснових голок (600 г голок залити 6 л води та кип’ятити 20 хв. Дати настоятися дві години та додати 3 столові ложки цукру). Обприскувати помідори таким розчином радять раз на тиждень протягом всього сезону.

Якщо ж біда вже настала і профілактика вам ні до чого, варто скористатися препаратами для захисту рослин на основі хлорокису міді, металаксилу, цимоксанілу, флутріафолу, крезоксим-метилу та інших доступних фунгіцидів або біологічних препаратів — тут все на ваш розсуд.

Тепер ви знаєте головних «томатних ворогів» в обличчя і маєте на озброєнні цілий арсенал методів та порад, як вберегти ваш урожай від хвороб. Звісно, їх існує значно більше, ніж ті, що ми описали вище, але головні поради, які вам слід запам’ятати при роботі з томатами — це:

• вибирати стійкі сорти;
• тримати у чистоті та стерильності робочий інвентар;
• дотримуватися сівозміни та за можливості не садити поруч картоплю та томати;
• застосовувати кореневий полив;
• регулярно провітрювати теплиці та стежити за мікрокліматом у парниках ;
• не загущувати посадку томатів;
• відразу ж видаляти пошкоджене листя та плоди;
• за необхідності застосовувати пестициди.

Тож будьте пильними та уважними до своїх томатів і вони віддячать вам щедрим урожаєм.

© Вікторія Сумченко, Zemliak.com, 2021.

Щоб бути в курсі свіжих новин, підпишіться на сторінки сайту Земляк у Facebook, Telegram та в Instagram.

Технологія вирощування томатів у відкритому ґрунті

Урожайність томатів у відкритому ґрунті нижча, ніж у тепличних. Але, з іншого боку, їм не потрібно стільки догляду, як тепличним (підв’язка, пасинкування і т.д.). Круглі томати, вирощені на відкритому сонці, зазвичай смачніші, а сливовидні завдяки високому вмісту сухих речовин, ідеально підходять для приготування пасти та інших видів перероблення.

Про особливості технології вирощування томатів у польових умовах читайте у статті.

1. Біологічні особливості томату
2. Попередники
3. Підготовка ґрунту
4. Вибір сорту або гібриду помідора
5. Вирощування розсади томатів
6. Висадка розсади
7. Боротьба з бур’янами на томатах
8. Формування рослин
9. Удобрення томатів
10. Полив
11. Боротьба зі шкідниками та хворобами
12. Збирання помідорів

Біологічні особливості томату

Перш ніж вирощувати томат у відкритому ґрунті, необхідно ознайомитися з його біологією та умовами вирощування.

Томат – це тепло-і світлолюбна рослина. Оптимальною температурою для його зростання та розвитку є діапазон +23…25°С. При зниженні температури до +15°С рослини припиняють цвітіння, а при +10°С зупиняються у рості. Після заморозків томати гинуть.

Помідори рекомендується вирощувати на пухких, родючих ґрунтах, з нейтральним рН, що добре прогріваються.

Стосовно вологи томати вимагають помірного поливу. Висока вологість ґрунту та повітря сприяють розвитку грибкових та бактеріальних захворювань на рослині.

Попередники

Найкращими попередниками томату є зернобобові рослини, багаторічні трави, огірки, цибуля та капуста.

Не рекомендується садити помідори після інших пасльонових культур (картопля, баклажан, перець) і навіть розміщувати поля поряд з ними. Повертати томати на те саме місце можна не раніше, ніж через 3-4 роки.

Підготовка ґрунту

Щоб підготувати ґрунт до весняної посадки, необхідно з осені провести оранку на глибину 27-30 см та культивацію з боронуванням навесні. Перед висадкою розсади проводять ще одну культивацію для знищення бур’янів, що проросли, і розпушування верхнього шару ґрунту.

Вибір сорту або гібриду помідора

Сливовидні томати використовують для приготування пасти, соків, заморозки та інших видів перероблення

У польових умовах доцільно вирощувати томати детермінантного чи напівдетермінантного типу. Високорослі сорти не зовсім підходять для посадки у відкритому ґрунті, тому що їх потрібно підв’язувати на шпалеру.

Детальніше про відмінності та особливості типів помідорів читайте у статті: «Чим відрізняються індетермінантні та детермінантні томати».

Вирощування розсади томатів

У відкритому ґрунті томати вирощують через розсаду або прямий посів. Розсадний спосіб дозволяє отримати врожай раніше та відповідно реалізувати його за високою ціною.

Розсаду томату вирощують із пікіруванням або без. Для отримання 25-35 денної розсади беруть касету на 160 комірок, а для 45-денної на 96 комірок. Основною помилкою є завчасний посів і, як наслідок, переростання розсади. Адже у відкритому ґрунті чим молодша розсада, тим легше вона приживатиметься.

Для сівби використовують спеціальний субстрат, який зволожують за 1-2 дні до проведення робіт. Посів насіння проводять на глибину 1 см. Насіння пророщують за температури +25…30°С. Після появи сходів температуру на 5-6 днів знижують до +15…16°С для загартовування. Потім температуру підтримують на рівні +20…22°С вдень і +16…18°С вночі.

Оскільки томат – це світлолюбна культура, дуже важливо забезпечити для нього додаткове підсвічування. Як тільки з’являться сходи, необхідно встановити лампи денного освітлення і розташувати їх на відстані 15 см. Під час зростання сіянців лампу підіймають, залишаючи потрібну дистанцію.

Після того, як сформується перша пара справжнього листя, проводять пікіровку. Для отримання розвиненої кореневої системи під час пересадки прищипують центральний корінь. При цьому важливо стежити, щоб корінь не був загнутий на верх.

Після пікірування рослини поливають теплою водою і на 2-3 дні закривають від сонця. За 2-3 тижні до висадки розсади у відкритий ґрунт її починають загартовувати, поступово знижуючи температуру до тієї, що тримається на вулиці.

Для стимуляції формування потужного коріння, за тиждень до посадки розсаду підгодовують добривами із вмістом фосфору та калію. За день до посадки розсаду добре поливають, щоб легко діставалася з касет.

Щоб розсада томату не витягувалась їй обов’язково потрібне підсвічування

Висадка розсади

Посів та посадка томатів у відкритий ґрунт починається після проходження загрози весняних заморозків, з кінця квітня до початку червня залежно від кліматичного регіону та погодних умов.

А у відкритому ґрунті детермінантні томати вирощують у розстил або на кілках. Рекомендована густота посадки детермінантного томату на поливі:

• великоплідні – 200-250 рослин на сотку;
• середньоплідні – 280-330 рослин на сотку;
• ранні та дрібноплідні – 330-400 рослин на сотку.

Посадка томатів проводиться в один рядок з відстанню між рядами 1,4-1,6 м на краплинному зрошенні, а якщо немає поливу, ряди можна зменшити до 1,2 м. Також можливі дворядні схеми посадки, наприклад, 170+40×40 см Не варто перевищувати густоту посадки, так це може призвести до зниження врожайності, дрібніння плодів та розвитку хвороб.

Попередньо ґрунт зволожують, обробляють ґрунтовим гербіцидом (Стомп) і роблять лунки. Під час посадки розсаду акуратно дістають із касет або склянок разом із грудкою землі висаджують у ґрунт, заглиблюючи до сім’ядольного листя. Після висаджування розсади проводять полив.

Детермінантні томати можна вирощувати без укриття або в тунелях з агроволокна чи плівки. Але застосування покривних матеріалів дозволяє висадити рослини та отримати врожай на 2-3 тижні раніше, ніж звичайно.

Боротьба з бур’янами на томатах

Бур’яни на полі створюють конкуренцію для культурних рослин, забираючи в них вологу та поживні речовини. Також на них можуть розвиватися шкідники та хвороби, які вражають культуру.

Найефективнішим методом боротьби з бур’янами є обробка гербіцидами. Але їх слід підбирати дуже акуратно, адже вони мають побічні дії. Наприклад, обробивши томати чи картоплю цього року, наступного цього ж ділянці можуть погано зійти огірки чи капуста.

На невеликих ділянках із бур’янами краще боротися за допомогою агротехнічних прийомів (міжрядна культивація, ручне прополювання).

Бур’яни в посівах томатів забирають у культур вологу та поживні елементи, тому їх потрібно систематично знищувати

Формування рослин

При вирощуванні томату без підв’язки у пасинкуванні немає потреби. У відкритому ґрунті на кілках вирощують лише великоплідні детермінантні томати.

Для цього над 3-м суцвіттям залишають пасинок заміщення. Верхівку прищипують, залишаючи над останнім суцвіттям 2-3 листки. Після зав’язування 2-3 пензлів процедуру слід повторити.

Удобрення томатів

Досить хороший результат підвищення родючості ґрунту дають сидерати, компостні купи, насичення позитивними мікроорганізмами Нематофагіном, комплексом ЭМ-1, МікоХелп, Органік Баланс і каліфорнійським черв’яком. При їх внесенні перевертати ґрунт не рекомендується.

Також добрий результат дають органічні добрива, які вносять під попередню культуру. Для цього використовують 30-40 т/га свіжого гною.

У період вегетації рослин вносять мінеральні добрива, норми яких розраховуються після агрохімічного аналізу ґрунту.

Усереднені норми внесення добрив: азот 100-120 кг/га, фосфор 100-110 кг/га та калій 170-190 кг/га. Добрива підбираються відповідно до рН ґрунту та способу внесення.

Якщо на ділянці використовується зрошення за допомогою дощування, фосфорні та калійні добрива вносяться під оранку. Внесення азотних добрив ділиться на 3 етапи: перший із весняною культивацією, другий у період зав’язування плодів, а третій через 3-5 тижнів.

При вирощуванні томату на краплинному зрошенні добрива вносяться в період вегетації дрібно, але часто. Такий спосіб тепер є найприйнятнішим, тому що за його допомогою рослини отримуватимуть необхідні елементи у потрібний період. Також спостерігаючи за рослинами можна регулювати норми внесення NPK.

Полив

За період вирощування томати споживають від 2000 до 6000 кубічних метрів води. Дозування залежатиме від вологості та температури повітря, а також гранулометричного типу ґрунту та планованої врожайності.

На краплинному зрошенні критерієм норми поливу є підтримання оптимальної вологості ґрунту лише на рівні 75—85%. При поливі дощуванням або по борознах за сезон проводиться 4-8 поливів нормами 600-800 м3/га. Точні норми варіюються залежно від урожайності культури та погодних умов.

Найкращий сучасний спосіб поливу томатів – це крапельне зрошення

Боротьба зі шкідниками та хворобами

У відкритому ґрунті найнебезпечнішими шкідниками томату є совки, попелиці, блішки та трипси. З повним списком шкідників томату та способами боротьби з ними можна ознайомитись у статті: «Шкідники томатів та методи боротьби з ними».

Серед хвороб на томатах найчастіше зустрічаються фітофтороз, альтернаріоз та стовбур. Які хвороби вражають помідори та методи їх лікування читайте у статті: «Хвороби томатів, фото, опис та способи їх лікування».

Для профілактики розвитку хвороб та появи шкідників у посадках варто видаляти бур’яни, оскільки вони можуть бути розсадниками хвороб або залучати шкідливих комах. Також для підтримки нормального розвитку рослин слід своєчасно проводити розпушування міжрядь, щоб коренева система отримувала кисень.

Збирання помідорів

Великоплідні томати для свіжого ринку збирають у міру дозрівання. Зазвичай проводиться 4-5 вибірок за сезон. Для тривалого транспортування краще вибирати томати в стадії рожевої стиглості. Більшість гібридів промислового томату мають властивість дозрівати одночасно, тому їх можна збирати за один раз вручну чи комбайном.

Цікавий факт! 2017 року в Херсонській області зафіксували новий рекорд України. Фермер зібрав з одного куща 165 помідорів загальною вагою 8,4 кг. У середньому області кущі дали по 130 плодів вагою до 6 кг.

У домашніх умовах можна продовжити термін вживання свіжих томатів у такий спосіб. Для цього потрібно викопати кущ томату із зеленими плодами. Земля з коріння не струшується і рослина підвішується догори ногами в приміщенні з температурою повітря +1…5°С. Плоди розміром менше волоського горіха знімаються, а великі залишаються. У таких умовах помідори почнуть дозрівати з кінця листопада – початку грудня.

Фото сливовидних томатів у відкритому ґрунті

Виростити врожай томатів у відкритому ґрунті досить просто. Важливо правильно підібрати гібрид або сорт, вчасно висадити розсаду або посіяти насіння і дотримуватися порад з догляду від фахівців.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.