У якому місті відбувається дія фільму Брат

0 Comments

Фільм “Брат” Олексія Балабанова

Фільм “Брат” був знятий кінокомпанією “СТВ” в 1997 році. Головні ролі виконували Сергій Бодров, Віктор Сухоруке, Світлана Письминченко, Юрій Кузнєцов, В’ячеслав Бутусов. Тривалість фільму (усього 95 хвилин) не велика. Але це нове російське кіно відразу ж стало учасником офіційної програми 50-го Канського фестивалю. Чому “нове російське”? Так тому, що “Брат” дійсно виявився найгучнішою і яскравою вітчизняною прем’єрою минулого року, що скорила серця російських глядачів. Головний герой картини Данило Багрів, демобілізований

з армії, повернувся у своє рідне містечко. Але нудне життя російської провінції не влаштовувало його, і, шукаючи собі на молоду голову пригод і випробовуючи долю, він вирішив податися в другу столицю Росії – Петербург. Там, по слухах, уже кілька років процвітає його старший брат. Але все виявився не так вже просто – брат був найманим убивцею… Тут режисер викладає свою, напевно, улюблену історію (ту, яка зараз панує в житті) – про світ, що погубив душу парубка, Балабанів створює цю конструкцію сучасного бойовика, тим самим уводить в оману глядачів, що зрозуміли фільм як історію чергового симпатяги

Але фільм “Брат” не про це. Тут звучить мотив братнього внутрішнього нерозривного зв’язку. Старший брат, зробивши Данилові також професійним убивцею, чистильником, словом, сучасним киллером, підставляє його, кидаючи напризволяще, тому що повинен рятуватися й думати тільки про свою власну шкіру. Але Данило зумів зрозуміти й простити брата, тому що вони “однієї крові”. У фільмі можна знайти й тему вбивства, і сюжетний зачин з кінозйомками, на які випадково забрідає герой (просто Балабанів вирішує подивитися, при яких умовах у місті можна вижити…). Найбільше гостро й глибоко знаходить герой своє переживання приголомшуючої миті зустрічі провінціала з величезним містом, чужим, холодним, ворожим, у якому Данило почуває себе незначним, самотнім і безпомічним.

Перше відчуття виявилося незгладимим. А. Балабанів змушує головного героя неприкаянно тинятися по лабіринтах вулиць у пошуках брата й житла, кидає його в обійми суспільства наркоманів і двірських тусовок, наділяє страхаючим почуттям втрати свого власного “я” і дарує як би хиткий відпочинок у немудрих пісеньках В’ячеслава Бутусова, що зігрівають його безпритульне серце.

Режисер як би пробує себе в жанрі сучасного бойовика. Він вибирає сьогоднішнє шумне багатолюдне місто – Петербург. У якому би тимчасовому ракурсі й через яку би сюжетну призму не шукав режисер, він бачив одне: ніким навколо не замічену трагедію маленької людини з юрби. Доля, обірвавши Данилові крила, кидає його в сама печеня пекла життя, до бандитів, поза звичною системою життєвих координат.

Вихідна ситуація фільму “Брат” Балабанова – це ситуація містичного трилера, що відбуває, здається, у рамках абсурду. Автор сценарію зіштовхує героя один на один зі світом-перевертнем, що прийняв вигляд Міста-монстра, і привільно розкинувся на російській землі. Режисер змушує Данилу спробувати жити в ньому, що на ділі виявляється те саме що подорож по колах пекла, особливо страшному ще й тому, що герой цього не усвідомлює й не відчуває його дії. У цьому Місті герой нескінченно блукає по тим самим вулицях. Час від часу його дороги-доріжки перетинаються з тими, хто йому дорогий або потрібний, хто простягне йому руку допомоги й відкриє серце, повне співчуттям і розумінням. Це відбувається або на німецькому цвинтарі, або в трактирі-забігайлівці. Але не варто шукати в цьому схований зміст, так само як і в тім, чому по вулицях Петербурга часто самотньо котить блукаючий трамвайчик, що начебто б обіцяє порятунок, готовий повести людину від небезпеки – і навіть не від чи самого себе? Але на ньому не виїхати далеко, не вирватися із зачарованого кола…

Балабанів дає своєму персонажу таке минуле, що нормальна людина винести може, лише відмовившись оцінювати його й думати про нього, – війну. Про неї у фільмі майже не говориться, ніяких прикмет її ні, крім один-єдиної зіпсованої душі звичайного милого хлопчика Данили (Сергій Бордов), у міру нерозвиненого, у міру чималого, чуйного, що вміє бути вдячним і відчуває відповідальність за близьких. Але війна відучила його бачити у ворогу людини. І тепер братові досить сказати Даниле: той – мафіозі, той – банкір, той загрожує, – і Данила байдуже стріляє. От так і подорожує по мегаполісі хлопчик з наполовину померлою душею, як звір по чужому лісі, – придивляючись, готовлячи собі запасні притулки, завжди насторожі, готовий до раптових нападів. І Місто покоряється йому – ховає у своїх провулках, уберігає від ворогів, дарує житло й потрібні зустрічі. Як сказав його друг по кличці Німець, що “Місто – це зла сила. Сильні приїжджають – стають слабкими. Місто забирає силу”. Мертве притягає мертвих, живе – живих. Сам не розуміючи, що з ним відбулося й у кого він перетворився, Данила виявився посередині між чудовиськом – Містом і живими звичайними людьми, між смертю, твори легко його руками, і романтичними піснями “Наутилуса”, які усмоктує в себе як наркотик.

У жорстокій казці Балабанова немає гарного кінця й немає взагалі як такого. Мої сльози тут нічого не змінюють. Так, хоча Місто відпустило Данилові. Може бути, тому, що вони “однієї крові”? Але не порятунок чекає юнака за його межами – під порожньої куртки несе він обріз…

Балабанів виявив себе як режисер, що тонко почуває вибраний жанр, що володіє абсолютним композиційним чуттям і зорієнтований на створення виразного музичного образа, що є й знаком часу, і характерної реальності, і відображенням щиросердечного стану людини. Герої фільму не здатні сформулювати своє відношення до що відбувається, але відчувають все безпосередньо, почуттєво, через музику, звук. Через усе цього “Брат” не дозволяє сумніватися в його безумовному лідерстві. Як показує статистика, глядацький успіх “Брата” складається відразу з декількох складових частин. Навряд чи на нього особливо вплинули призи “Кинотавра” або навіть участь в офіційній програмі Канського кінофестивалю. Саме головне – нарешті те вперше за кілька років з’явився фільм, що викликав дійсний, а не звично підігрітий рекламою суспільний інтерес. Не стільки модно було дивитися “Брата”, скільки немодно його не подивитися й не висловити по його приводу власна думка. “Брат” став приводом для самостійних узагальнень: чи добре, коли символом епохи стає киллер (нехай навіть аматор)? Крім того, своїм спірним підходом до показу міжнаціональних відносин (росіяни, чеченці, німці) фільм нарешті те зробив міркування про політкоректності в російському мистецтві обгрунтованими.

Іншої не менш важливою причиною перемоги “Брата” стала довгоочікувана поява в російському кіно героя дії. Брати приклад з Данили Багряна, звичайно, не хочеться (так, мабуть, і не варто), але стежити за його пригодами з інтересом можна без праці. Тому дуже показовий успіх “Брата”.

На мій погляд, найвищої оцінки заслуговують і режисерська, і всі без винятку акторські роботи (особливо приголомшлива уява образ головного героя, створена молодим актором Сергієм Бодровим), що буквально змушують глядачів “увімкнутися” у сюжет, і безліч піднятих у фільмі проблем, іншими очами подивитися на нове “загублене” покоління молодих людей, що прийшли з війни, обпалених зсередини й тому байдужих до всього, що здається нам таким природним: доброта, жаль, а також просте людське прагнення радуватися життю й кожному новому дню. Незважаючи на “чорний” сюжет, що не настільки розважає глядача, скільки жахаючий його, картина “Брат” не залишає почуття безнадійності й спустошення – вона кличе “вирватися” з полону похмурих переживань і зробити що-небудь діюче для того, щоб кожний з нас відчув світлу радість життя, згадав і не дав забути іншим про те, що людина створена для щастя, любові й творення.

Схожі твори:

  1. Фільм, фільм, фільм (твір-розповідь з власного досвіду) Ювілей. Будь-який ювілей – завжди велике свято: є нагода підсумувати до сягнення, поділитися досвідом, та й просто зібрати друзів та колег. Цього року усі ми святкували прекрасний ювілей – ювілей нашої школи, якій виповнилося 40 років. Кожному іменинникові дарують подарунки, подарунки школі теж поча ли готувати заздалегідь… Майже за місяць.
  2. Рецензія на фільм “Стомлені сонцем” Я хочу розповісти про фільм режисера Н. С. Михалкова “Стомлені сонцем”. Фільм оповідає про той важкий період у житті нашої країни, коли органами держбезпеки знищувалися кращі воєначальники Червоної Армії. Зрозуміло, що мова йде про тридцяті роки, тобто про період сталінських репресій. Драма картини полягає в протиборстві неабияких характерів: комбрига, на.
  3. Мій улюблений фільм Я дуже люблю дивитися кіно, особливо комедії. Вони чудово підіймають настрій. А крім того, так добре посміятися разом з друзями чи рідними, передивляючись улюблену стрічку! Мій улюблений фільм – “За двома зайцями”, знятий за однойменною драмою М. Старицького. Я можу дивитися його хоч щодня, і мені ніколи не буває нудно.
  4. Рецензія на фільм “Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона” З дитинства у мене було кілька улюблених кінофільмів. Мені подобались фільми про Буратино, Айболіта, Червону Шапочку і “про Шерлока Холмса”. Не можу сказати, що в ті роки приваблювало мене у цій стрічці. Напевне, красива музика, загадкові події і, звичайно, самі Шерлок Холмс і доктор Ватсон. Я підріс і почав цінувати.
  5. Твір “Мій улюблений фільм” або “Моє улюблене кіно” Мій улюблений фільм називається “Король-Дроздобород”. Це сучасне німецьке кіно, але зняте за сюжетом казки братів Грімм. Загалом, це весела романтична комедія про кохання принца та принцеси. Сюжет фільму цікавий та заплутаний. Жила-була прекрасна, але пихата принцеса. Жоден наречений не міг догодити її капризам: в усіх вона знаходила недоліки. В одного.
  6. Твір про фільм режисера “Стомлені сонцем” Я хочу розповісти про фільм режисера Н. С. Михалкова “Стомлені сонцем”. Фільм оповідає про той важкий період у житті нашої країни, коли органами держбезпеки знищувалися кращі воєначальники Червоної Армії. Зрозуміло, що Мова йде про тридцяті роки, тобто про період сталінських репресій. Драма картини полягає в протиборстві неабияких характерів: комбрига, на.
  7. Твір про фільм Михалкова “Раба любові” Я хочу розповісти про фільм Микити Михалкова “Раба любові”. Але для початку спробуємо розібратися, що таке фільм… Чим же відрізняється фільм від книги? Насамперед, тим, що фільм, по-моєму, більш повно розкриває тему свого автора, оскільки фільм – це сукупність майстерності режисера, композитора, актора. Це творчість багатьох людей, кожний з яких.
  8. Фільм Віктора Сергєєва “Шизофренія” Фільм Віктора Сергєєва “Шизофренія” був знятий на кіностудії “Ленфильм” при участі компанії “Стабільна лінія” в 1997 році. Цей фільм являє собою роботу прекрасних авторів: режисера-постановника Віктора Сергєєва, головного оператора Юрія Шайгарданова, авторів сценарію Олександра Абдулова, Євгенія Козловского, Віктора Невського, композитора Андрія Макаревича. В основу сюжету лягла історія, розказана Олександрові Абдулову.
  9. Я хочу розповісти вам про фільм Мій улюблений жанр – це мелодрама, фільми на зразок казки про Попелюшку. У них не стріляють, не підривають, немає братух, скінхедів і бандитів, не говорять на блатному жаргоні. Негативні Герої в цих фільмах негативні тому, що в них такий характер і такі життєві цінності. У цих фільмах багато доброти, щирості.
  10. Тема розбрату в романі “На брата брат” Роман “Па брата брат” письменник присвятив зболеній оповіді про чи не найтрагічніші сторінки історії України, що пов’язані з добою “Руїни”. Це часи після смерті Богдана Хмельницького, коли в країні був нелад і коли Іван Виговський, сподвижник і однодумець великого гетьмана, намагався зберегти козацьку державу. Але обставини були невблаганними. Мені запам’яталися.
  11. Доба Руїни на українській землі у романі Юрія Мушкетика “На брата брат” У романі “На брата брат” Юрій Мушкетик змальовує події, які були початком Великої Руїни в Україні. Це був час, який так характеризував Микола Костомаров: “Українська справа явно гинула. Невдача за невдачею знищили надії, й люди позбулися віри… в свою мету. Кожен почав дбати тільки про себе самого. Людські душі дрібнішали.
  12. Якби я був режисером, про що б зняв фільм? Звичайно ж, про людей. По-перше, нічого цікавіше у світі однаково не існує. А по-друге, такі вуж ми є: про що б не почали говорити, однаково звертаємо увагу на самих себе. І якщо книга вийшла цікава, то будьте впевнені – вона про людей. І якщо пісня – теж. І навіть якщо.
  13. Фільм Сергія Бодрова “Кавказький бранець” Чеченська війна. Безсумнівно, у душі кожного з нас ще живі спогади про цю трагічну сторінку в історії нашої країни. Фільм Сергія Бодрова “Кавказький бранець”, що розповідає про долю двох російських солдатів, що потрапили в полон до чеченських бойовиків, ще раз нагадує нам про неї й змушує задуматися над тим, як.
  14. “Сталкер” – останній фільм режисера Тарковського “Сталкер” – останній фільм режисера, знятий на Батьківщині, – якось залишився “на узбіччі” нашого сприйняття його творчості: його не вводили в постійно зростаюче число публікацій про Тарковського, що взагалі ж одержали саму можливість появи вже після його смерті. І на рівні всього контексту творчості великого режиссера фільм “Сталкер” ще чекає.
  15. ТВІР ВІДКЛИКАННЯ НА ФІЛЬМ “ТИТАНИК” От вуж що не можна проігнорувати, так це новий фільм “Титаник”. Цього разу Історія грандіозної катастрофи показана очами закоханих героїв. Бідний художник і наречена мільярдера закохуються друг у друга. Те, що ця картина буде видовищної, ні У кого не викликає сумнівів. Джеймс Кемерон, режисер і автор сценарію фільму, створюючи цю.
  16. Гетьман Іван Виговський – лицар національної ідеї у романі Юрія Мушкетика “На брата брат” Роман Юрія Мушкетика “На брата брат” розповідає про добу після смерті Богдана Хмельницького, коли гетьманом став Іван Виговський. Тривалий час ми про нього майже нічого не знали. Його доля була трагічнішою, ніж доля Мазепи. І не тому, шо Мазепа помер своєю смертю, а Виговського зрадили і він був підступно вбитий.
  17. Я хочу розповісти вам про фільм “Росія молода” Зараз важко уявити час, коли не існувало кіно. А сьогодні воно міцно увійшло в наше життя, формує смак, розповідає про маловідомий і цікавому, часом парадоксальному. Якщо фільм хвилює, запам’ятовується, то він не одноденка, а що стоїть. Фільм режисера Юрія Германа “Росія молода” – твір серйозне, яке притягує до себе увагу.
  18. “Культовий фільм” не обов’язково шедевр Повторний перегляд культового фільму не зменшує його привабливості. До багатьом з них шанувальники вертаються знову й знову протягом всього, життя продовжуючи знаходити нові ідеї й поживу для розуму. Такі фільми здатні впливати на величезну зрительскую аудиторію, розширюючи сферу свого впливу як у соціальному, так і в географічному плані. Почуття, які.
  19. Твір доповідь з літератури: Як виникає фільм Це відбулося на острові на острові Джерба, у Тунісі, коли знімали французький кримінальний роман “Втрачена сумка”. Актори, оператор, звукоін-женер та весь інший персонал, що має бути при зйомках фільму, з ранку до вечора щодня стояли на жахливій спеці. Кожну сцену треба було репетирувати. А потім ще багато разів зняти, щоб.
  20. Печорін – “молодший брат Онєгіна” (зіставлення образів за творами О. Пушкіна і М. Лєрмонтова) І. “Герой нашого часу” М. Ю. Лєрмонтова – перший реалістичний психологічний роман, написаний прозою (розкриття “історії душі людської” – головне завдання автора; звернення особливої уваги на розкриття складного, суперечливого характеру головного героя роману). ІІ. Печорін – “молодший брат Онєгіна”. 1. У чому схожість між Печоріним і Онєгіним? (обидва – представники.

Джордж Орвелл “1984”

Що було написано на папірці, який дала Вінстону дівчина з темним волоссям?

Припини писати щоденник

За тобою стежать

Ким виявився містер Чаррінгтон?

співробітник поліції думок

одним із пролів

чесною людиною, другом

У якому місті відбувається дія твору?

За допомогою яких пристроїв Поліція Думок стежила за людьми?

Навіщо катували Вінстона Сміта?

щоби він видав владі імена членів підпільної організації

щоби він зрадив Джулію

щоби він щиро, з власної волі скорився системі

Чого найбільше боявся Вінстон?

Де Вінстон проводив весь вільний час після звільнення?

у кафе «Під каштаном»

на прогулянках із Джулією

Головний герой Уінстон Сміт з молодих років працює у Міністерстві Правди. Чим він там займається?

Підробляє документи, що суперечать партійній пропаганді

Проводить експертизу історичних документів

Стежить за працівниками

Який щоденний захід мають обов’язково відвідувати усі члени партії Океанії?

Сміта було заарештовано поліцією думки після того, як він почав вивчати «Теорію і практику олігархічного колективізму». Хто був автором цієї книги?

Головний ворог держави Імануїл Ґолдштайн

Партійні ідеологи ангсоца

Диверсійні пропагандисти з Остазії

Основним джерелом прибутку Океанії є безпартійний пролетаріат. Яку частину населення країни складають проли?