10 фактів про спинозавра

Завдяки своєму приголомшливому вітрилу, зовнішньому вигляду, схожому на крокодила, і способу життя — не кажучи вже про його метушливу камео в « Парку Юрського періоду III » — Спінозавр швидко набирає перевагу над Тиранозавром Рексом як найпопулярніший м’ясоїдний динозавр у світі. Нижче ви знайдете 10 захоплюючих фактів про спінозавра, починаючи від його розміру в десять тонн і закінчуючи різними типами гострих зубів, вбудованих у його подовжену морду.

Спінозавр був більшим за Т. Рекса

Спинозавр є поточним рекордсменом у категорії найбільших м’ясоїдних динозаврів у світі : дорослі особини вагою 10 тонн переважали Тиранозавра Рекса приблизно на тонну, а Гіганотозавра – приблизно на півтонни (хоча палеонтологи припускають, що деякі особини Гіганотозавра могли мати невелику вагу). край). Оскільки збереглося дуже мало зразків спинозавра, можливо, інші особини були навіть більшими, але ми не можемо знати напевно, поки не будуть знайдені копалини.

Спінозавр – перший у світі ідентифікований плаваючий динозавр

Наприкінці 2014 року дослідники зробили приголомшливу заяву: Спінозавр вів напівводний спосіб життя і, можливо, проводив більше часу, зануревшись у річки свого північноафриканського середовища існування, ніж топтаючись по суші. Докази: розташування ніздрів спинозавра (до середини, а не до кінця морди); у цього динозавра малий таз і короткі задні лапи; нещільно з’єднані хребці в хвості; та різні інші анатомічні примхи. Спінозавр майже напевно був не єдиним плаваючим динозавром, але це перший, для якого ми маємо переконливі докази!

Вітрило підтримувалося нейронними шипами

Вітрило Спінозавра (точне призначення якого досі залишається загадкою) було не просто плоским, величезним наростом шкіри, який шалено махав на крейдяному бризі та заплутувався в густих чагарниках. Ця структура виросла на каркасі страхітливих на вигляд « нервових хребтів », довгих тонких виступів кістки — деякі з яких досягали довжини майже шести футів — які були прикріплені до хребців, що становлять хребет цього динозавра. Ці колючки є не просто гіпотезою; вони збереглися у викопних зразках.

Його череп був надзвичайно довгим і вузьким

Як і личить його напівводному способу життя (див. вище), морда спінозавра була довгою, вузькою та виразно крокодилячою в профілі, всіяною відносно короткими (але все ще гострими) зубами, які могли легко виривати з води звивисту рибу та морських рептилій. Довжина черепа цього динозавра від задньої до передньої частини становила колосальні шість футів, що означає, що голодний, напівзанурений спинозавр міг відкусити значний шматок будь-якої людини, яка подорожує в часі, що знаходиться в його безпосередній близькості, або навіть проковтнути маленьких цілими.

Спінозавр

Спіноза́вр (лат. Spinosaurus, від spina — «голка» + дав.-гр. σαΰρος — «ящірка») — рід спінозаврових динозаврів, що був одним із найбільших наземних хижаків, які коли-небудь існували — 12—15 м завдовжки, вагою до 7,5 т. Залишки знайдені в Алжирі, Єгипті, Марокко, Нігері, Тунісі, у відкладах Апту та Альбу (100—120 млн років тому). Два види спінозаврів були названі: Spinosaurus aegyptiacus [1] (що означає «єгипетський хребетний ящір» (англ. Egyptian spine lizard)) і спірний вид Spinosaurus maroccanus (у перекладі «марокканський хребетний ящір» (англ. Moroccan spine lizard)).

Більше інформації ?Спінозавр Час існування: Рання Крейда, Біологічна класифікація .

Відомо, що спінозавр харчувався рибою, проте більшість вчених вважають, що він полював як на наземну, так і на водну здобич. Докази свідчать про те, що він був напівводним, проте наскільки добре він був здатний плавати, залишається під питанням. Кістки ніг спінозавра мали ознаки остеосклерозу (підвищеної щільності кісткової тканини), що дозволяло б йому краще зберігати плавучість. Спинне вітрило могло виконувати різні функції, включаючи терморегуляцію та демонстрацію — або для залякування суперників, або для приваблення партнерів. Він жив у вологому середовищі приливних рівнин і мангрових лісів разом з багатьма іншими динозаврами, а також рибами, крокодиломорфними, ящірками, черепахами, птерозаврами та плезіозаврами.

Опис

Схема черепа спінозавра. Задня частина черепа відтворена на основі черепа близько спорідненого зі спінозавром іритатора (Irritator)

У спінозавра була довга, вузька морда, дуже схожа на крокодилячу (звідси теорія про рибну дієту спінозавра). Верхня щелепа біля переднього кінця має звуження. Ці щелепи могли кусати із вагою приблизно 3—7 тонн.

Тазостегнові кістки спінозавра були редуковані, а ноги дуже короткі у співвідношенні до тіла. Його довгий і вузький хвіст сплющений завдяки високим тонким хребцовим відросткам і видовженим шевронам, які утворювали гнучкий плавник або веслоподібну структуру. Високий, сплющений з боків хвіст нагадував хвости сучасних крокодилів або тритонів, і, ймовірно, дозволяв ефективно штовхати тіло вперед під час плавання [1] .

Розміри

Орієнтовні розміри найбільшого відомого, голотипу, неотипу та найменшого відомого зразка з людиною

З моменту свого відкриття спінозавр був претендентом на звання найбільшого динозавра-теропода. Фрідріх фон Гюен у 1926 році [2] та Дональд Ф. Глут у 1982 році [3] включили його до переліку наймасивніших тероподів у своїх дослідженнях: 15 метрів у довжину і понад 6 тонн у вазі. У 1988 році Грегорі С. Пол також назвав його найдовшим тероподом —15 метрів, але дав меншу оцінку маси — 4 тонни [4] .

У 2022 році Пол Серено та його колеги припустили, що Spinosaurus aegyptiacus досягав максимальної довжини тіла 14 метрів і максимальної маси тіла 7,4 тонни, та побудував 3D-модель скелета на основі КТ «з осьовим стовпом у нейтральному положенні» [5] . Відповідно, на сьогодні він є одним із найбільших наземних хижаків, що коли-небудь існували. Розміри спінозавра були не меншими, аніж у кархародонтозаврових (Carcharodontosauridae) й тиранозаврових (Tyrannosauridae), хоча він був легшої статури. Водночас за найновішими реконструкціями, спінозаври вели водний спосіб життя, отже маса тіла тварини, підтримувана водою, могла збільшитися в кілька разів навіть при легшій будові кістяка.

Класифікація

Spinosaurus дав назву своїй родині Spinosauridae (спінозаврові), отже він є її типовим родом. У цій родині спінозавра, іритатора, ангатураму та сіамозавра відносять до підродини спінозавринів ( Spinosaurinae ).

Історія відкриття

Залишки Spinosaurus aegyptiacus були відкриті збирачем скам’янілостей Макграфом протягом весни 1912 року у долині-оазі в Єгипті.

У 2003 Ройгут (Rauhut) засвідчив, що описаний Штормером голотип спінозавра був химерою, що складалася з дорсальних хребців кархародонтозаврового подібного до акрокантозавра (Acrocanthosaurus) та зубної кістки великого теропода подібного на баріонікса (Baryonyx). Цей аналіз, проте, відкинули dal Sasso та більшість інших дослідників.

Палеобіологія

Харчування

Спінозавр був насамперед рибоїдним, на що вказують його видовжені щелепи, конічні зуби (це допомагало йому утримувати слизьку рибу) та підняті ніздрі. Вказівки щодо раціону спінозаврів походять від споріднених європейських та південноамериканських видів. Баріонікс був знайдений із двома риб’ячими лусочками та кістками юного ігуанодона в шлунку, а зуб, який застряг у кістці південноамериканського птерозавра, свідчить, що спінозавр іноді полював на літаючих архозаврів. Ймовірно, спінозавр не лише живився рибою, а й поїдав невеликих наземних тварин та падло, тож він був універсальним хижаком, подібно до сучасних великих ведмедів, головним чином схильний до лову риби.

Функція «вітрила»

Головною особливістю всіх спінозавридів було «вітрило» із відростків хребців на спині. У спінозавра воно було найбільшим із відомих, заввишки до 2 м.

Є дві основні гіпотези про призначення цього вітрила:

• Показова функція. Згідно з цією теорією, вітрило використовувалося для приваблювання партнера (тому, можливо, було лише в представників однієї статі), або відлякування нападників (найімовірніше, інших спінозаврів, адже вони були найбільшими хижаками), або виконувало обидві ці функції.
• Функція терморегулятора. Спінозавр був частково холоднокровною твариною, тому вітрило могло слугувати йому для зміни температури тіла. При потребі він збільшував приплив крові до вітрила з метою охолодження при високій температурі та зігрівання при низькій. При занадто високій або низькій температурах він навпаки, зменшував обіг крові у вітрилі. Проте високе відношення об’єму до площі тіла спінозавра давали йому змогу дуже повільно втрачати тепло, тому невідомо чи таке вітрило було йому потрібним.

Можливо, вітрило виконувало обидві функції. Гіпотези, що вітрило, до прикладу, підтримувало сховище поживних речовин, як горб у верблюда, малоймовірні.

Рух і постава

Хоча в науковому співтоваристві спінозавра традиційно зображували як двоногого, в середині 20-го століття його часто зображували як винятково чотириногого, схожого на диметродона [6] . Починаючи з середини 1970-х років, була висунута гіпотеза, що спінозавр був принаймні зрідка чотириногим [7] [8] , підкріплена відкриттям баріонікса — спорідненого динозавра з міцними руками [7] .

Аналіз, проведений Хендерсоном, у 2018 р. показав, що спінозаври, ймовірно, були здатні до двоногого наземного пересування; натомість їхній центр маси знаходився близько до стегон, що дозволяло їм стояти вертикально, як і іншим двоногим тероподам [9] .

Екземпляри

Spinosaurus aegyptiacus

Більше інформації Екземпляр, Автор та рік опису .