Голштинська порода – багато смачного молока від голландської корови

Голштинська або як ще її називають фризька порода – це різновид однієї з кращих молочних корів. Крім того, саме ці корови є найпоширенішими в нашому світі. Що й не дивно, якщо враховувати прекрасні гени і міцне здоров`я представників цієї породи. Сьогодні ми поговоримо про те, як виглядає голштинська порода голландських корів і в яких умовах змісту вона потребує.

• 1 походження
• 2 Зовнішній вигляд
• 3 Що врахувати при виборі теляти?
• 4 зміст
• 4.1 Умови для життя
• 4.2 Раціон харчування
• 5 Розведення
• 5.1 Час першої в`язки
• 5.2 Вагітність і отелення
• 5.3 Догляд за новонародженим телям
• 6 продуктивність
• 7 Фотогалерея
• 8 Відео «Зміст голштинської породи корів»

походження

Родина голштинцев – Голландія. Проте особливою популярністю ці корівки користувалися все ж в Америці, де їх і почали масово розводити. Законодавцями моди на голштинских красунь вважаються Уінсроп і Ченері, які в 1852 році першими почали розводити цих тварин. Вважається, що голштінци, що мешкають в США, походять від чорно-сірих мешканців низин Бельгії, Люксембургу, Голландії та Німеччини. Висока молочна продуктивність і сильні адаптаційні можливості цих тварин подарували їм величезну повагу і любов фермерів по всьому світу. Свою назву фризька корова офіційно отримали тільки в 1983 році.

Зовнішній вигляд

Фризи – це досить великі тварини. Так, зростання самки може досягати 150 см, а вага дорівнює 700 кг. Бички ж у цієї породи дещо більший (зростання – 165 см, вага – 1100 кг). Корови мають пропорційне, але подовжене тіло і міцний корпус. Вим`я зазвичай схоже на чашу з яскраво вираженими венами.

Забарвлення у представників голштинської породи найчастіше строкатий (чорні, білі і сірі кольори). Вкрай рідко зустрічаються чорні і червоно-бурі тварини.

Що врахувати при виборі теляти?

Обов`язково потрібно враховувати родовід і характеристики батьків теляти. Це допоможе трохи передбачити, які ж у нього будуть молочні здатності. Крім того, має значення і зовнішній вигляд телички. Потрібно, щоб у теляти були хороші копита, розвинена грудна клітка. Варто звернути увагу і на вим`я, оцінити, як розташовані соски.

зміст

Дуже важливо правильне утримання тварини, адже воно дозволяє не тільки забезпечити корові хороший стан, а й збільшує кількість надоїв.

Умови для життя

Тим, хто зважиться завести голштинську корову, потрібно пам`ятати, що ці красуні досить примхливі створення. Так, вони потребують боксовому утриманні, неприязно ставляться до прив`язі. Крім того, вони дуже вимогливі до гігієнічних умов утримання. Постійно потрібно вичищати як сам загін, так і корівку, якщо ви не хочете втратити її через важку інфекції. Дуже важлива підтримка постійного клімату в стійлах.

З відео «Все про фризских коровах» ви отримаєте багато корисної інформації.

Раціон харчування

У їжі корови цієї породи теж дуже розбірливі. Вони потребують лише в кормах першого класу. Взимку переважно харчування сіном, зерновими культурами. Влітку ж кращий зелений корм, в який повинні входити конюшина, люцерна, горох. Будьте уважні, корову не можна пасти рано вранці, коли є роса, а також необхідно пасти її тільки в чистих місцях, щоб корова не змогла проковтнути сторонній предмет (особливо металеві предмети). Обов`язково давати тваринам тільки підігріту питну воду.

Розведення

Фермери дуже люблять голштинцев ще й тому, що вони дуже прості в розведенні. Пологи у самок зазвичай проходять дуже легко, без ускладнень. Вага новонароджених телят може коливатися в районі 38-47 кг. При хорошому годуванні бички і телички швидко набирають у вазі.

Час першої в`язки

Так як голштінци є представниками молочної групи корів, то їх перша в`язка може проводитися у віці 17-20 місяців. Однак варто пам`ятати, що головний показник для розведення – це вага корови. Так, до своєї першої в`язанні молода телиця повинна досягати 70% ваги дорослої корови. В іншому випадку у неї просто не вистачить сил виносити і народити здорове потомство.

Вагітність і отелення

Як вже говорилося раніше, вагітність і отелення у цієї породи проходять досить легко, без ускладнень. Стельность у корів триває зазвичай 280-285 днів. Однак погане харчування і стреси можуть значно збільшити або скоротити цей термін, що небезпечно, адже може призвести не тільки до загибелі теляти, а й самої корови.

Догляд за новонародженим телям

Важливо, щоб в перші години після народження теля знаходився в максимально чистому загоні. Саме місце отелення необхідно як слід очистити, провести дезінфекцію. Крім того, обов`язково потрібно підтримувати в приміщенні постійну температуру, прогріваючи теляти спеціальними лампами.

продуктивність

Голштинська порода корів з давніх пір займає перше місце за влучним висловом обсягу отриманого молока. Так, в день, при 2-х разовому доїнні, можна спокійно отримати до 70 кг молока. Загальний удій може досягати 7000 літрів.

Фотогалерея

Фото 1. Організація вигулу для голштинцев Фото 2. Різновид забарвлення голштинцев Фото 3.Голштінская порода Фото 4.Размери голштінци

Відео «Зміст голштинської породи корів»

З відео «Зміст голштинської породи корів» ви дізнаєтеся багато цікавого про цих тварин.

Голштинська порода корови

Молоко – це досить цінний продукт харчування, який ми вживаємо практично кожен день. Причому їсти його можна не тільки у свіжому, а й у кислому вигляді. Це різноманітні кисломолочні продукти, такі як ряжанка, йогурт або сир. Звичайно ж, виробляти молоко можуть різні тварини, проте пальма першості все ж таки належить коровам. У світі є багато різних порід великої рогатої худоби, проте голштини вважаються найкращими виробниками молока не тільки в Північній Америці, а й у Європі та Азії.

Голштинська порода: особливості зовнішнього вигляду

Корови голштинської (голштино-фризкої) породи – це потужні, сильні, високорослі тварини, з дуже гармонійною статурою. Вони дуже добре розвинена мускулатура, що, втім, вважається характерною рисою всіх без винятку молочних порід великої рогатої худоби.

Статевий диморфізм у голштинів виражений досить добре: бички мають ріс у загривку близько 160см і вага близько 800кг (іноді 1000-1200кг), тоді як зростання телиці рідко перевищує позначку в 145см, а вага – 600кг. Вага телят при народженні 35-42кг.

Для представників голштинської породи характерні глибокі груди (83-87см) та широкий таз (62см). Крім того вони мають клиноподібну форму тулуба, широку, рівну спину, досить великі, трохи довгі плечі, довгу, трохи товстувату шию, округлий круп і прямі, широко розставлені, трохи сухі, тонкі кінцівки. Вим’я зазвичай велике, підтягнуте, чашоподібної форми, з довгими сосками та добре виділеними венами.

Голова велика, але не масивна, з широкою потилицею, вузьким лобом і злегка витягнутою мордою. Роги короткі, товсті, прямі, практично непомітні під вовною. Вуха великі, горизонтально розташовані, овальної або краплеподібної форми.

Шкіра тонка, щільна, пружна, густо вкрита короткою, твердою вовною. Зазвичай голштини мають строкате забарвлення з різним співвідношенням чорної та білої масті. Іноді на світ з’являються і червоно-білі представники цієї породи, проте це забарвлення вважається рецесивним. Раніше такі телята відбраковувалися, однак у наш час їх вважають окремим дуже перспективним підвидом голштинської породи.

Історичний розвиток породи

Голштинська порода була виведена біля Північної Америки. У 1852 році фермер (а за сумісництвом і селекціонер) Вінстроп Ченері придбав у капітана нідерландського судна молоду телицю голландської породи. Він використав її для селекції та отримання більш високопродуктивного племені. Після кількох десятиліть наполегливої ​​праці йому вдалося отримати кілька особин нової молочної породи, які й стали основою майбутнього стада. Ченері назвав нову породу голштино-фризкою, однак у 1983 році цю назву скоротили і вона стала зватись просто голшнінською.

До 1871 на території США було вже кілька тисяч голштинів, тому навіть було організовано ціле Товариство з розведення голштино-фризкої худоби. Однак перша племінна книга була випущена трохи пізніше – у 1872 році.

Голштинська порода: головні переваги та недоліки

Головним плюсом голштинської породи вважається, звичайно, розмір надоїв її корів. І це зовсім не дивно, адже голштини, порівняно з іншими представниками великої рогатої худоби, дають найбільшу кількість молока. В середньому на рік від однієї корови цієї породи можна отримати близько 8000-9000 кг високоякісного продукту. А ось ізраїльські фермери добираються від своїх вихованок ще більш вражаючих результатів – понад 10000 кг молока на рік.

Найдивовижніше, що при досить великих обсягах надоїв зовсім не страждає якість продукту – жирність молока становить 3-3.2%, а кількість білка – близько 3%. Що примітно, у корів червоно-білої масті ці показники ще кращі, оскільки співвідношення жирності та білка у них 3.9% та 3.5% відповідно.

Однак, хороші надої – це далеко не всі плюси голштинської породи, так як її представники цілком підходять і для виробництва яловичини. Бички голштин зазвичай добре нарощують масу і дають забійний вихід близько 50-55% від живої ваги. М’ясо досить ніжне, смачне, без зайвих плівок та жив. При добре підібраному раціоні голштини можуть стати джерелом сировини преміум-класу для елітних ресторанів.

Мінуси голштинської породи

За всіх своїх незаперечних переваг, голштинська порода має свої недоліки. Причому головним мінусом вважається деяка примхливість корів, які за поганого харчування чи стресової ситуації різко скорочують свої надої. Тому, щоб отримати добрий результат, необхідно забезпечити тварину не тільки свіжою, багатою на вітаміни та мінерали їжею, а й стежити за душевним спокоєм як окремої особини, так і стада в цілому.

Другим, не менш суттєвим, мінусом може стати досить невелика тривалість життя голштинів. Так, продуктивний вік корів цієї породи триває лише 10 років. Причому з кожним отеленням телиця дає менше і менше молока. Для порівняння – звичайні домашні корівки живуть понад 15 років і зберігають свою продуктивність приблизно на одному рівні.

Ще один мінус – це схильність молодняку ​​до інфекційних хвороб. Це, звичайно, збільшує витрати на ветеринарне обслуговування стада, проте ця сума не критична і згодом усі витрати на пробіотики та вітаміни з лишком окупаються.

Корова Блоссом. Самая большая корова в мире. Её рост — 195 см, а вес — 1,3 тонны.

Особливості догляду та утримання гольштинів

Представники голштинської породи – це досить примхливі тварини, вимогливі до умов утримання. Головне для них – ідеальна чистота та окреме стійло. Дуже важливо, щоб у приміщенні була стабільна температура, свіжа підстилка та автоматична роздача кормів (це мінімізує влучення бактерій з рук людини в корм). Доїти корів слід за допомогою доїльного апарату, тому голштини вважаються ідеальними коровами для великих тваринницьких ферм.

Щодо новонароджених телят, то вони мають дуже слабкий імунітет, тому їм особливо важлива стерильність у приміщенні. Перші 2-3 доби після отелення їх краще утримувати під інфрачервоною лампою – так можна мінімізувати ризик отримання інфекційних захворювань, яким вони схильні.

Голштинська порода: цікаві факти

Корови голштинської породи славляться своїми високими надоями, однак серед них бувають свої рекордсмени. Так, корова з Ізраїлю за 305 днів безперервної лактації змогла дати цілих 25 428 кг молока. Цей рекорд був поставлений ще 30 років тому, проте досі ніхто не зміг подолати досить високу планку.

Голштинская молочная порода коров

Одной из лучших пород для молочного хозяйства является голштинская порода коров. Ее не так часто встретишь у нас в стране, но это связано не с ее недостатками, а с тем, что далеко не все могут создать нужные для ее содержания условия.

Одной из лучших пород для молочного хозяйства является голштинская порода коров. Ее не так часто встретишь у нас в стране, но это связано не с ее недостатками, а с тем, что далеко не все могут создать нужные для ее содержания условия.

Выведена эта порода во второй половине 19-го века. Ее предки имеют европейские корни. Их разводили в Германии, Бельгии и Голландии. Из последней страны они и были привезены, а потому называлась порода коров «голштино-фризской». Вторая часть исчезла только в 70-х годах ХХ века. Тем не менее в некоторых источниках, например специализированной литературе и описаниях, она до сих пор фигурирует как голштино-фризская порода.

Коровы выводились для получения больших удоев, на что делали упор селекционеры. Со временем порода начала совершенствоваться в сторону увеличения жирности молока и содержания белков. Сейчас на фермах развивают именно эту направленность, используя для этого не только методы скрещивания, но и большое внимание уделяя рациону коров.

Голштинская порода коров: фото, описание экстерьера, характеристика

Стоит сразу отметить, что голштинская порода имеет исключительно черно-белый окрас.

Красно-пестрые и черные телята, рожденные от голштинской коровы, выделяют в отдельную породу, поскольку они имеют другие показатели продуктивности, по-другому набирают вес.

Голштинские коровы имеют ярко выраженный экстерьер молочного типа:

• форма тела треугольная;
• туловище несколько растянуто;
• круп широкий, ровный;
• вымя равномерно развитое, чашеобразное (хорошо видно в сравнении на фото);
• ноги худые, с четко выделяющимися костями и сухожилиями.

На фото видно, что быки голштинской породы имеют характерные особенности. Их можно узнать по крупной голове с короткими рогами, широким длинным плечам, глубокой груди.

При рождении телята голштинской породы коров имеют вес 40-50 кг. Через полтора года при должном кормлении телки весят около 400 кг. Взрослые коровы весят 600-700 кг и рост 1,4 м. Скорость набора массы довольно высокая, а потому несмотря на то, что это корова молочного направления, ее можно разводить для получения мяса.

Здоровые быки крупнее коров уже при рождении (от 45 кг), к 4-5 годам весят около тонны (±150 кг) и в холке имеют 160 см.

Продуктивность

Разовый удой голштинской породы – главная характеристика породы. На родине, в США и Канаде, годовая продуктивность достигает 8-9 тысяч килограммов молока. Самые большие удои получают в Израиле – около 10 000 кг/год, но при этом для коров создаются идеальные условия. При должном уходе и сбалансированном рационе в наших условиях голштинская корова дает 15-20 литров молока в день для такой производительности подойтет доильный аппарат Дамилк. Этот показатель ниже, чем в странах, где она получила самое большое распространение, но продуктивность других коров молочного направления редко превышает 12 л/день.

Интересным является тот факт, что именно корове гольштинской породы принадлежит рекордный годовой удой: за 305 дней лактации дала 25248 килограмм молока.

Уход

Условия содержания имеют огромное влияние на то, сколько молока дает голштинская корова.

Еще перед покупкой животного нужно обустроить для нее место. Гольштинских коровы не держат на привязи, а только в стойла или загонах. Главными требованиями является:

• изолированность;
• возможность поддержания стабильной температуры;
• автоматическая раздача корма;
• регулярная очистка помещений и смена подстилки.

Место отела должно быть обязательно продезинфицировано. В первые дни телят рекомендуют содержать под инфракрасными лампами.

Ветеринарный осмотр и молодых, и взрослых животных должен осуществляться регулярно. Особенно это касается племенных животных, так как при возникновении болезни она может быстро передаться от животного к животному.

Как обустраивают загоны для голштинской породы коров, можно посмотреть на видео.

Особого внимания требует кормление голштинской породы коров. При составлении рациона необходимо учитывать не только состав кормов, но и местный климат. Клевер и люцерна богатые на белки являются идеальным кормом у нас в стране. Рекомендуется к составлению рациона для коров привлекать специалистов, так как в период полового созревания, лактации, после отела необходимо различное питание. Кроме того, по-разному кормят телок и быков. Главным требованием является содержание в фураже не менее 20% протеина.

Поят гольштинов исключительно теплой водой. В год на одно животное уходит 7 тонн корма. Не рекомендуется использовать силос, поскольку в нем часто живут болезнетворные бактерии.

Преимущества породы

Кроме высокой продуктивности, голштинская порода коров имеет другие преимущества.

Сюда можно отнести «скороспелость» животных. Телки быстро достигают половой зрелости, и уже к 18 месяцам готовы к оплодотворению.

Голштинская порода коров по характеристикам молока превосходит «конкурентов». В Северной Америке и Израиле его жирность составляет 3,6%, а белка – 3,2 (у обычной молочной коровы эти показатели находятся в пределах 3%). В наших условиях голштины имеют меньшую продуктивность, но при этом можно получить большое содержание жира, вплоть до 3,8%, что делает их идеальными для получения сливок для изготовления масла.

Голштинская порода отлично подходит для фермерских хозяйств, так как ее легко приучать к машинному доению. На привыкание к доильному аппарату это животное тратит меньше времени, чем обычная молочная корова.

Порода коров голштино также имеет высокий убойный выход. Количество мяса составляет 50-55% от общего веса животного, что позволяет разводить их для получения говядины. Качество мяса при этом не уступает таковому у обычных мясных пород, а не коров молочного направления, а при особом рационе может достигать «ресторанного» премиум-класса.

Недостатки

Главным минусом является то, что голштинские коровы очень «капризные». За ними сложно ухаживать, набор веса и надои сильно зависят не только от климатических условий, но и от стрессов. Именно поэтому их рекомендуют содержать в племенных хозяйствах выгонного типа, которые максимально напоминают естественные условия.

Главным минусом голштинских коров является то, что они подвержены разным заболеваниям. Молодые телята восприимчивы к инфекциям, в первые дни их вообще запрещено трогать руками, предварительно не вымыв их мылом. Для укрепления иммунитета ветеринары рекомендуют добавлять в пищу пребиотики.

Взрослые голштинские коровы, если в месте их содержания не поддерживать чистоту, быстро заболевают маститом.

Отдельно нужно упомянуть о продолжительности жизни голштинской породы коров. Она достигает не более 10 лет, тогда как «дворовые» буренки кормят хозяев не меньше 15 лет. При этом продуктивность начинает падать уже после второго отела, а на пятом содержание коровы начинает сильно терять в рентабельности.

Подведение итогов

Отзывы голштинская корова получает хорошие, и подходит как для домашнего содержания, так и для разведения на фермах. По продуктивности она превосходит обычных молочных коров, но при этом требует более тщательного ухода.

Содержание голштинской породы имеет высокую рентабельность, но прибыль можно получить только в том случае, если серьезно заниматься животными, а не содержать их в качестве подсобного хозяйства.