r2u.org.ua / e2u.org.ua

Українське мовознавство : Міжвідомчий науковий збірник. Випуск 40/1. – К. : Вид во Київського нац. ун ту імені Тараса Шевченка, 2010. – 438 с. – С. 87 89.

ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ РОДОВОГО ВІДМІНКА УКРАЇНСЬКИХ НАЗВ БУДІВЕЛЬ

Актуальність поданого дослідження зумовлена тим, що сучасний правопис подає правила відмінювання назв будівель недостатньо чітко й послідовно. Метою цієї роботи є спроба унормувати вживання родового відмінка для українських назв будівель.
За чинним правописом, іменники другої відміни чоловічого роду, що позначають назви будівель і споруд, набувають у родовому відмінку закінчень ~у, ~ю: чум, намет, сарай, павільйон, кіоск, мінарет, замок, палац, планетарій, дот, дзот, форт, каземат, шинок, завод, універсам, музей, пакгауз, склад, шпиталь, госпіталь, мавзолей (див. [1 3]). З іншого боку, закінчень ~а, ~я набувають слова: курінь, вігвам, терем, теремок, бліндаж, бункер, барак, флігель, будиночок, домок, домик, пам’ятник, монумент, млин, гараж, нужник, вольєр, хлів, корівник, кролятник, свинарник, курник, вулик. Ось така велика кількість слів відмінюється всупереч декларованому Правописом правилу – причому без особливих на те пояснень.
Правописні правила складаються на основі класифікації понять – тобто зведення подібних понять в один клас, для якого застосовується те чи інше правило. Саме такий результат і дає застосування методів науки термінології. Винятки при цьому можуть бути: вони зумовлюються історичними особливостями розвитку мови – але їх кількість повинна бути значно меншою. А тут „виняткових” слів чи й не більше, ніж „правильних”. Отже, статистичний метод показує, що під час укладання Правопису класифікація будівель не була проведена як слід, через що й виникли непорозуміння та надмірно велика кількість „винятків”.
Тепер підключимо аналітичний метод. Особливо впадають в око недоречності з самим іменником „будинок” – починаючи з означення і закінчуючи родовим відмінком. Згідно зі „Словником української мови” [1], слово „будинок” має два значення: по-перше, це будівля, споруда, призначена для житла; по-друге, це науковий, культурно-освітній, побутовий та інший державний заклад, установа, а також будівля, де він (вона) міститься. На наш погляд, таке означення стосується не українського слова „будинок”, а російського „дом”, якому відповідають два українських – „будинок” (у першому значенні та в другій частині другого значення, наведених у словнику [1]) і „дім” (у першій частині другого значення у словнику [1]). Саме впливом російської мови зумовлена й плутанина у вживанні та відмінюванні цих двох слів.
Отже. Будинок (англійський відповідник – house) – це конкретне поняття, окрема автономна одиниця, що має чітко окреслені межі і фактично означає „хата”, „будівля”. Недарма в адресах уживаємо саме це слово. Згідно з чинним Правописом, група подібних слів набуває в родовому відмінку закінчень ~а, ~я. Для ілюстрації наведемо ряд прикладів із цього ж класу понять: будинок для тимчасового мешкання – барак; прибудований будинок або будинок у дворі – флігель; будинок на стовпчиках чи палях – терем, теремок; будинок на колесах – трейлер, фургон, фургончик, вагон, вагончик; будинок на воді – корабель, бриг, човен, крейсер, лінкор, катер, баркас, теплохід, пароплав; підводний будинок – батискаф; літальний будинок – літак, планер, аероплан, дельтаплан, дирижабль, стратостат, супутник, шатл, зореліт, космоплан, космоліт; мурашиний будинок – мурашник; будинок для бджіл – вулик; будинок для курей – курник; будинок для кролів – кролятник; будинок для свиней – свинарник; будинок для корів – корівник; будинок для худоби – хлів.
І найприкріше, що маленький будинок – будиночок (а також домок, домик – див. [3]) – вимагає в родовому відмінку закінчення ~а. Поняття „маленький”, „великий” – відносні, виразної межі між ними немає. Тим більше, що будова самого слова „будинок” подібна до зменшених форм лісок, садок тощо, які в родовому відмінку набувають закінчення ~а. Тому й не варто зберігати таку суттєву відмінність у написанні відповідних назв.
Отже, в родовому відмінку для слова „будинок” доцільно вживати закінчення ~а – так само, як у словах будиночок, терем, трейлер, вагон, вулик, хлів тощо.
Дім (англійський відповідник – home) – поняття більш загальне, збірне й абстрактне, яке може й не мати чітко окреслених меж. Це слово тяжіє до переносного значення як притулок, оселя, господа; місце, місцевість; батьківщина; клуб – і тому в родовому відмінку має закінчення ~у. Якщо йдеться про заклад чи установу, то доречно вживати саме цей термін. Таким чином, словосполучення „Будинок учителя”, „Будинок офіцерів”, „Будинок культури” тощо сприймаються як „хата вчителя (офіцерів, культури)”. Їх варто замінити на „Дім учителя”, „Дім офіцерів”, „Дім культури” – подібно до назви „Український дім”, яка точно відображає зміст поняття.
Прокласифікуємо інші терміни на позначення будівель. Слова музей, магазин, універсам, храм, шинок, завод, склад, планетарій, палац (у сучасному розумінні), інститут, шпиталь, госпіталь і т. д. характеризують насамперед не власне споруди, а установи чи заклади, які містяться в якійсь будівлі. Тобто можна сказати: будівля музею, будівля планетарію тощо. Госпіталь, універсам чи склад можна розмістити в іншій будівлі. Сюди ж тяжіють назви мавзолей (велика надмогильна архітектурна споруда, див. [1]), каземат (оборонна споруда, збудована на поверхні землі або під землею для захисту від снарядів та авіабомб дрібного й середнього калібру; або (військ., мор.) броньоване приміщення на кораблі для гармати середнього калібру; або (у дореволюційній Росії) одиночна камера для ув’язнення у фортеці, цитаделі, див. [1]), а також за́мок, палац (в історичному значенні), форт, пакгауз. Отже, тут застосовується правило відмінювання назв установ і закладів, які набувають у родовому відмінку закінчень ~у, ~ю. Джерела [1 3] подають саме такі закінчення.
Крім того, за́мок, палац (в історичному значенні), форт – це комплексні споруди, що являють собою сукупність окремих одиниць. Тому ці назви підпадають також і під правило відмінювання збірних понять, яке теж у родовому відмінку вимагає закінчень ~у, ~ю.
З іншого боку, бункер, дот і дзот – це вогневі точки, тобто конкретні об’єкти, які розглядаються як єдине ціле, мають яскраво виражені особливості зовнішнього вигляду і ніяк не підпадають ні під категорію закладів чи установ, ні під категорію збірних понять. Тому два останніх слова – так само, як і бункер – у родовому відмінку повинні писатися з закінченням ~а (а не з ~у).
Назви павільйон, чум, намет, мінарет (висока вежа при мечеті), кіоск самі позначають окремі спеціальні будівлі і належать до того ж виду понять, що й будиночок, барак, курінь, вігвам, флігель, теремок. Їх не розмістиш в іншій будівлі. На перший план виходять зовнішні, архітектурні особливості об’єкта, і тут не йдеться ні про заклади, ні про збірні поняття. Тому ці слова в родовому відмінку слід писати з закінченнями ~а, ~я (а не з ~у, ~ю). Так само слово сарай стоїть в одному ряду з лексемами дровник (краще: дрівник) – це сарай для дров, див. [3] (краще: для дрів), – хлів, нужник, гараж і тому в родовому відмінку має набувати закінчення ~я (а не ~ю).
Щоб легко запам’ятати правило відмінювання назв на позначення будівель, зручно звернутися до філософських понять форми та змісту. Якщо йдеться про форму, тобто про тип, зовнішній вигляд, архітектурні особливості будівлі – то в родовому відмінку потрібно вживати ~а, ~я. Якщо виділяється зміст, тобто функція чи призначення будівлі – то в родовому відмінку вживаються ~у, ~ю.

Література
1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / гол. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ “Перун”, 2007. – 1718 с.
2. Орфографічний словник української мови : [близько 120000 слів] / уклад. : С. І. Головащук, М. М. Пещак, В. М. Русанівський, О. О. Тараненко. – К. : Довіра, 1994. – 864 с.
3. Русско-украинский словарь / редкол. : І. К. Білодід (голова) та ін. – К. : Наукова думка, 1968. – Т. І ІІІ.

Як правильно пишеться біля дач

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.