Кодекс про банкрутство: що слід знати

“Тимчасові фінансові труднощі у кожного громадянина можуть статись за втрати роботи, розлучення і необхідності забезпечення матеріальної допомоги дітям, втрати родичів чи годувальників і, нарешті, свого здоров’я. Крім того, циклічний розвиток ринкової економіки передбачає як підйом виробництва, так і падіння, що іноді прямо впливає на особистий і сімейний бюджети”.

Вперше в історії України документ передбачає можливість і визначає умови банкрутства фізичних осіб.

Що це означає для пересічного українця?

Хто ініціює банкрутство?

Ініціювати процедуру банкрутства фізичної особи, згідно із Кодексом, може лише сама ця особа, якщо вважає, що не може подолати фінансову скруту у якийсь інший спосіб.

Провадження відкривається за заявою боржника.

Ніхто з кредиторів не може ініціювати банкрутство боржника.

Як стати банкрутом?

Автор фото, Getty Images

Запровадження банкрутства фізичних осіб не означатиме, що вони будуть позбавлені усієї власності за борги

Боржник може ініціювати власне банкрутство у таких випадках:

• Якщо заборгованість перед кредиторами становить не менше 30 мінімальних зарплат (зараз – 111 690 грн).
• Якщо він припинив погашати борги у розмірі понад половини місячних платежів за кожним із кредитних зобов’язань впродовж двох місяців.
• Якщо винесено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у боржника майна, яке можна стягувати для покриття боргів.

Для цього боржник звертається до господарського суду за місцем проживання, який вестиме його справу.

Подаючи заяву до суду, боржник має надати і інформацію про операції з його рухомим і нерухомим майном впродовж останнього року.

Суд призначає арбітражного керуючого, який вестиме справу і спілкуватиметься як із боржником, так і з кредиторами.

До речі, арбітражні керуючі – також одна із новел Кодексу про банкрутство. Арбітражним керуючим може бути “громадянин України, який має вищу юридичну або економічну освіту, загальний стаж роботи за фахом не менше трьох років або одного року після отримання повної вищої освіти на керівних посадах, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства”.

Як відбувається банкрутство?

За рішенням суду чи арбітражного керуючого на час процедури банкрутства боржнику може бути тимчасово заборонено виїжджати за кордон

Далі події можуть відбуватися за двома варіантами:

1. Боржник може досягти домовленості з кредиторами про реструктуризацію боргу, яка може передбачати зміну строків виплат або продаж частини майна боржника. Проте вона не повинна тривати понад 10 років.

2. Якщо впродовж 120 днів після відкриття провадження в суді боржник і кредитори не домовилися про реструктуризацію, суд оголошує про банкрутство боржника.

Після цього починається процедура погашення боргів. Джерелом є так звана “ліквідаційна маса” майна боржника.

Проте до неї не належить житло, яке є єдиним для боржника та його родини. Це може бути квартира не більша за 60 кв м або будинок не більше 120 кв м. При цьому на кожного члена родини не повинно припадати понад 13,5 кв м житлової площі. Тож побоювання, що банкрутство може залишити когось “на вулиці”, не повинні справдитися.

До ліквідаційної маси також не зараховуються кошти боржника на рахунках у пенсійних фондах та фондах соціального страхування.

Для задоволення вимог кредиторів керуючий відкриває окремий банківський рахунок. В першу чергу із нього сплачуються судовий збір та винагорода за працю арбітражного керуючого, а також оплата послуг оцінщиків майна.

За рішенням суду чи арбітражного керуючого на час процедури банкрутства боржнику може бути тимчасово заборонено виїжджати за кордон.

Коли це запрацює?

Автор фото, UNIAN

Багато українців брали валютні кредити на покупку квартири, коли долар коштував 8 грн

Кодекс набуде чинності через півроку після опублікування, тобто восени 2019 року.

Закон також передбачає п’ятирічний перехідний період, який дозволяє реструктурувати іпотечні валютні кредити.

Умови реструктуризації цих боргів викладені у Прикінцевих положеннях Кодексу. При цьому мораторій на вилучення квартир боржників, запроваджений у 2014 році, втрачає чинність.

Проте умови, за яких цей мораторій може бути скасовано, викладені у законі 2014 року, не відповідають новому Кодексу, – зауважили у Головному юридичному управлінні парламенту.

Зокрема, зігдно із Кодексом сума зобов’язань боржника фіксуватиметься у гривні за курсом НБУ у день відкриття провадження про банкрутств. Проте у у законі про мораторій йшлося про необхідність якимось чином врахувати зміни у курсі гривні за роки, що минулий відтоді, як боржник взяв валютну іпотеку. Лише від 2014 року курс гривні до долара змінився з 8 до майже 30 гривень.

Реструктуризація боргів за валютними іпотеками може бути розрахована на 10-15 років, залежно від площі помешкання.

Що це дає боржникам?

Автор фото, Getty Images

Після завершення процедури банкрутства усі борги вважаються погашеними чи списаними, навіть якщо майна боржника не вистачило для розрахунків

Подаючи на банкрутство, боржник має справу лише із судом та арбітражними уповноваженими, а не з кредиторами чи колекторами.

Сума боргу фіксується, нарахування відсотків і штрафів припиняється.

Після завершення процедури банкрутства усі борги вважаються погашеними чи списаними, навіть якщо майна боржника не вистачило для розрахунків.

Водночас банкрут повинен надати вичерпну інформацію про своє майно і майно членів своєї родини. При цьому арбітражні керуючі мають право отримувати і конфіденційну інформацію стосовно боржника та його майна.

Якщо боржник подає неправдиву інформацію, суд може закрити провадження про банкрутство.

Впродовж наступних трьох років банкрут не може вважатися особою із бездоганною діловою репутацією, і впродовж п’яти років має повідомляти про своє банкрутство, якщо хоче укласти договір позики, застави чи поруки, або взяти кредит.

Що це дає кредиторам?

Автор фото, UNIAN

За процедури банкрутства банки можуть і не повернути частину боргів, проте в цілому виграють завдяки очищенню своїх балансів від “мертвих” боргів

За задумом авторів Кодексу, процедура банкрутства дає можливість кредиторам розв’язати проблему із певною частиною “непрацюючих кредитів”.

За даними НБУ, на 1 жовтня цього року такими були до половини кредитів, виданих фізичним особам.

“Банки, хоча і можуть щось втрачати у разі їх погодження на списання частини боргу, однак в цілому вони виграють завдяки очищенню своїх балансів від “мертвих” боргів та збереження їх клієнтів серед активних учасників споживчого кредитування”, – вважають автори Кодексу.

Сама процедура продажу майна боржників – на аукціонах – дозволить отримати максимально можливі кошти.

Очікується також, що поступове вирішення проблем “безнадійних позик” має оздоровити банківську систему і дати поштовх її розвитку.

Крім того, ефективне запровадження процедури банкрутства, як очікується, має зміцнити позиції України і у рейтингу Doing business.

Нововведення у процедурі банкрутства: що змінилось у 2023 році

У 2023 році процедура банкрутства в Україні зазнала вагомих змін з огляду на необхідність приведення законодавства у відповідність до стандартів ЄС та враховуючи виклики, зумовлені воєнним станом.

Верховна Рада ухвалила 2 закони, які впроваджують низку нововведень у процедурі банкрутства, спрямованих на її спрощення та автоматизацію, а також усувають чимало неузгодженостей та технічних недоліків у Кодексі України з процедур банкрутства (далі – КУзПБ).

Зокрема, 15 квітня 2023 року набрали чинності зміни до КУзПБ, запроваджені законом №2971-IX. Крім того, 13 липня 2023 року Верховна Рада України ухвалила очікуваний закон про “військові банкрутства” №2911-IX. Зараз цей закон направлений на підпис Президенту України.

1. Особливості процедури банкрутства у період дії воєнного стану

Закон № 2911-IX доповнює КУзПБ наступними тимчасовими положеннями, які діятимуть на час воєнного стану в Україні та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування:

– можливість проведення зборів та комітету кредиторів дистанційно (у режимі відеоконференції та шляхом опитування);

– звільнення арбітражного керуючого від дисциплінарної відповідальності за невиконання обов’язків, передбачених КУзПБ, якщо їх виконання неможливе, у зв’язку з веденням бойових дій у районах за місцезнаходженням боржника, кредитора, майна боржника, місцезнаходженням офісу або місцем проживання чи перебування арбітражного керуючого;

– можливість продовження судом окремих процесуальних строків: проведення попереднього засідання суду, звернення у межах провадження у справі про банкрутство про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, оголошення про проведення першого, повторного та/або другого повторного аукціону, виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника;

– зупинення нарахування відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, що реструктуризовані згідно з планом санації чи планом реструктуризації боргів боржника. Штрафні санкції за невиконання боржником таких зобов’язань не нараховуються;

– можливість відкриття провадження у справі про банкрутство боржника без здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду;

– проведення обов’язкової оцінки шкоди та/або збитків, завданих боржнику внаслідок збройної агресії проти України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

– незастосування солідарної відповідальності до органів управління боржника відповідно до ч. 6 ст. 34 КУзПБ, якщо боржник не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого Мінреінтеграції;

– нова підстава для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора – якщо боржник до проведення підготовчого засідання доведе, що він внесений до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів), та має діючий контракт з державними замовниками у сфері оборони, або вимоги кредитора не задоволені внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого Мінреінтеграції.

2. Нові повноваження розпорядника майна у процедурі банкрутства

Окрім вищенаведених змін, які діятимуть лише на час воєнного стану та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування, закон №2911-IX встановлює й окремі правила, які діятимуть на постійній основі. Серед них, зокрема, доповнення переліку повноважень розпорядника майна.

Війна – не привід для всепрощення для проблемних позичальників

Закон передбачає, що під час процедури розпорядження майном боржник зобов’язаний забезпечити розпоряднику майна можливість безпосереднього доступу до інформації, що зберігається у базах даних, які використовуються посадовими особами боржника для ведення бухгалтерського, податкового та управлінського обліку, а також для формування бухгалтерської, статистичної та податкової звітності, та/або забезпечити можливість розпоряднику майна ознайомитися з такою інформацією в інший спосіб з можливістю друкувати та/або копіювати необхідні документи.

3. Розширення переліку ухвал, які підлягають касаційному оскарженню

КУзПБ встановлює загальне правило, відповідно до якого у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім визначених законом винятків.

Нововведення розширюють перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку.

Зокрема, тепер можуть бути оскаржені в суді касаційної інстанції:

– ухвали попереднього засідання;

– ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання;

– постанови про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника;

– рішення, прийняті за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство.

4. Наслідки зміни боржником місцезнаходження після подання заяви про банкрутство

Закон №2971-IX КУзПБ доповнили положенням, яке визначає, що зміна боржником зареєстрованого місцезнаходження або місця проживання після подання кредитором або боржником заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не впливає на зміну територіальної підсудності справи.

Це положення узгоджується з раніше висловленою позицією Верховного Суду у постанові від 3 лютого 2021 року у справі № 917/1759/19.

Зазначимо, що відповідні зміни допоможуть усунути зловживання недобросовісних боржників щодо штучної зміни територіальної підсудності справи про банкрутство.

5. Розгляд заяв у справі про банкрутство за правилами спрощеного позовного провадження

За правилами КУзПБ, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі спори, стороною в яких є боржник.

З метою оптимізації строків розгляду справ про банкрутство, відтепер заяви (позовні заяви) у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо за результатами розгляду такого клопотання позивача суд дійде висновку про необхідність розгляду справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

6. Регламентація порядку і строків пересилання матеріалів справи до судів апеляційної та касаційної інстанцій

Одним із механізмів, спрямованих на запобігання затягуванню строків розгляду справ про банкрутство, стало також врегулювання порядку і строків пересилання матеріалів справи до судів вищих інстанцій у разі оскарження судових рішень під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Так, відтепер до апеляційного або касаційного суду направлятимуться матеріали справи у частині, яка витребовується ухвалою суду. При цьому, суд, який розглядає апеляційну чи касаційну скаргу, може за власною ініціативою витребувати справу про банкрутство у повному обсязі.

Однак, у суді першої інстанції повинні залишатись належним чином засвідчені копії справи або частини справи для подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство.

Матеріали справи про банкрутство, які стосуються заяви (позову) у спорах, стороною в яких є боржник, повинні направлятись господарським судом до апеляційного чи касаційного суду в повному обсязі.

Однак, і в цьому випадку належним чином засвідчені копії справи залишаються в господарському суді для подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство.

7. Наслідки подання двох чи більше заяв кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника

Закріплення у КУзПБ порядку відкриття провадження у справі про банкрутство у разі наявності двох і більше заяв ініціюючих кредиторів стало реакцією на неодностайність судової практики та відсутність законодавчого регулювання у цьому питанні.

Відтепер КУзПБ передбачає, що у разі подання двох чи більше заяв кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство, господарський суд призначає заяви до розгляду в одному судовому засіданні за результатами якого за заявою, що подана першою, у разі її відповідності вимогам КУзПБ, відкриває провадження у справі про банкрутство. Інші заяви господарський суд залишає без розгляду.

При цьому, залишення заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство без розгляду з вищевказаних підстав не перешкоджає зверненню такого кредитора як конкурсного із заявою з грошовими вимогами до боржника.

8. Розширене коло осіб, щодо яких можливе застосування субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями боржника

Субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства є відносно новим правовим інститутом, який почав застосовуватись на практиці з 2018 року. Основна мета – притягнення осіб, винних у доведенні боржника до банкрутства, до додаткової (субсидіарної) відповідальності з метою задоволення вимог кредиторів.

Раніше КУзПБ окреслював коло осіб, на яких може бути покладена субсидіарна відповідальність за зобов’язаннями боржника у разі недостатності його майна: засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки, чи мають змогу іншим чином визначати його дії.

Відтепер до КУзПБ додано ще одну категорію осіб, щодо яких можливе застосування субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями боржника. Зокрема, це особи, які вчинили, погодили правочини або вчинили майнові дії, визначені статтею 42 КзПБ, які в подальшому визнані недійсними або спростовані за рішенням суду.

До цих осіб може бути застосована субсидіарна відповідальність у межах суми, завданих боржнику такими майновими діями збитків.

9. Укладення мирової угоди як підстава закриття провадження у справі про банкрутство

Закон №2971-IX КУзПБ доповнено також новою підставою для закриття провадження у справі про банкрутство – укладення мирової угоди між боржником та кредиторами відповідно до статті 192 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України).

КУзПБ передбачає, що у вказаному випадку провадження може бути закрите на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство, як до, так і після визнання боржника банкрутом.

Важливо, що процедура затвердження судом мирової угоди між боржником та кредиторами регулюється загальними положеннями ГПК України.

10. Можливість проведення процедури санації після визнання боржника банкрутом

Однією із важливих новел закону №2971-IX є можливість прийняття судом рішення про введення процедури санації і після визнання боржника банкрутом.

Зокрема, КУзПБ було доповнено положеннями, які визначають, що за клопотанням зборів кредиторів або ліквідатора господарський суд може прийняти рішення про введення процедури санації і після визнання боржника банкрутом, за умови наявності схваленого зборами кредиторів плану санації.

Передбачено, що рішення зборів кредиторів про звернення до господарського суду з клопотанням про введення процедури санації і призначення керуючого санацією приймається зборами кредиторів у порядку, визначеному для схвалення плану санації.

У разі, якщо суд відмовить у введенні процедури санації та затвердженні плану санації стосовно боржника, продовжується процедура ліквідації. В той же час, відмова суду не перешкоджає повторному зверненню з відповідним клопотанням.

11. Поновлення провадження у справі про банкрутство у разі виявлення майна банкрута

Важливою новацією, яка дозволить у майбутньому вирішити проблему банкрутства підприємств, майно яких наразі знаходиться на тимчасово окупованій території України, є положення, яке передбачає можливість поновлення провадження у справі про банкрутство.

Так, нові зміни дозволяють ліквідатору, який не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, окремо зазначити такі майнові активи у ліквідаційному балансі та подати до господарського суду баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

У разі, якщо після закриття провадження у справі буде виявлено майно банкрута, достатнє для покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі, суд за клопотанням учасника справи може поновити провадження у справі.

Якщо провадження у справі про банкрутство не було поновлено, таке майно банкрута за рішенням господарського суду переходить у власність відповідної територіальної громади або у державну власність за умови, що боржник є державним підприємством або господарським товариством, у статутному капіталі якого більше ніж 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

12. Автоматизована система “Банкрутство та неплатоспроможність”

Закон передбачає впровадження автоматизованої системи “Банкрутство та неплатоспроможність”, яка об’єднає в собі бази даних, що зберігатимуть відомості про хід провадження у справі про банкрутство та фінансово-економічні показники боржника. До складу цієї системи також буде входити Єдиний реєстр боржників та Електронний кабінет арбітражного керуючого.

При цьому, конкурсні кредитори, забезпечені кредитори, інвестори, а також поточні кредитори (з моменту прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом) отримають право доступу до інформації про боржника, що міститься у закритій частині Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство.

Підсумовуючи вищевикладене , очікується, що наведені зміни у законодавстві усунуть протиріччя між чинними положеннями Кодексу України з процедур банкрутства, забезпечать єдиний підхід у їх розумінні та сприятимуть ефективному застосуванню законодавства з питань банкрутства.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Реалізація майна банкрутів

У 2019 році відбулись кардинальні та довгоочікувані зміни в законодавстві з питань банкрутства. Так, 21 жовтня 2019 року набув чинність Кодекс України з процедур банкрутства, який врегульовує процедурні питання банкрутства. Раніше банкрутство регулювалось Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Новим Кодексом запроваджено підвищення ефективності процедур банкрутства, захищеності прав кредиторів, пришвидшення судового процесу, вдосконалено механізм продажу майна банкрутів та врегульовано питання банкрутства фізичних осіб.

– Позасудові процедури. Санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутства. Передбачає комплекс заходів по відновленню платоспроможності боржника з метою запобігання банкрутства шляхом вжиття боржником фінансово – економічних, управлінський та організаційно-господарських заходів;

– Судове провадження у справі про банкрутство. Справа відкривається за заявою кредитора чи боржника. На даному етапі розпочинається період прийняття вимог кредиторів;

– Розпорядження майном боржника. Даний етап передбачає вжиття заходів щодо контролю за управлінням та збереженням майнових активів боржника;

– Санація боржника. Під санацією розуміється комплекс заходів по запобіганню визнання боржника банкрутом, задоволення вимог кредиторів шляхом реструктуризації боргу або зміни організаційно – правової або виробничої структури;

– Ліквідаційна процедура. Господарським судом ухвалюється постанова якою боржника визнають банкрута і розпочинається ліквідаційна процедура. Припиняється господарська діяльність банкрута;

– Продаж майна. Все майно боржника банкрута, що було виявлено виставляється на продаж через електронні аукціони;

– Закриття провадження. Провадження завершується припинення існуванням юридичної особи або відновленням платоспроможності боржника

ПРОДАЖ МАЙНА БАНКРУТІВ

Однією з головних новел в сфері банкрутства було переведення продажу майна банкрутів з режиму «оффлайн» в «онлайн».

Відтепер продаж всіх активів боржників банкрутів відбувається через електронні аукціони Прозорро.Продажі. Дана система за роки свого існування зарекомендувала себе як прозорий та простий інструмент з купівлі – продажу державного та комунального майна, а також майна банків, що перебувають в стадії ліквідації.

Наразі в системі Prozorro.Продажі реалізується:

• Активи збанкрутілих банків (ФГВФО);
• Об’єкти малої приватизації;
• Майно державних та комунальних установ та підприємств;
• Металобрухт та інша вторинна сировина;
• Спеціальні дозволи на користування надрами;
• Земельні ділянки;
• Майно приватних компаній;
• Оренда державного та комунального майна;
• Оренда землі.

До основних переваг електронних аукціонів Прозорро.Продажі можна віднести:

– Відсутність суб’єктивного впливу організаторів торгів і покупців на результати аукціону. Переможець автоматично визначається з найвищою ціною. До початку аукціону ні кому не відомо про кількість учасників та інформацію про них;

– Відкритість та прозорість системи. Кожен має вільний доступ до системи в режимі реального часу;

– В системі акредитовано більш ніж 50 майданчиків, кожен з яких зацікавлений у продажі майна своєму покупцеві. Завдяки такій конкуренції на аукціон залучається значна кількість потенційних покупців, що в свою чергу впливає на формування ціни продажу.

За 5 років існування електронної торгової системи Prozorro.Продажі проведено близько 500 тисяч аукціонів, реалізовано майна на суму понад 63 млрд. грн.

Порядок організації та проведення аукціонів стосовно продажу майна боржників у справах про банкрутство

Організатором аукціону з продажу майна банкрутів є арбітражний керуючий, що призначається господарським судом. Саме він розробляє та оголошує аукціони з продажу майна за погодженням з комітетом кредиторів.

Перший аукціон повинен бути оголошений організатором торгів протягом 20 днів з дня отримання згоди від комітету кредиторів або визначення умов судом.

В оголошенні про продаж майна на аукціоні обов’язково зазначається характеристика складу майна, початкова ціна, крок аукціону, розмір гарантійного внеску, дата аукціону, додаткова інформація, фотографічні зображення майна. Більш детальний перелік вимог до оголошення визначено в статті 77 Кодексу України з процедур банкрутства.

Майно боржників банкрутів реалізується в три етапи:

– Перший аукціон. Проводиться за класичною моделлю шляхом підвищення початкової ціни. Початкова ціна майна встановлюється на рівні його вартості. Достатньо одного учасника щоб аукціон відбувся. У разі якщо аукціон не відбувся, організатор торгів зобов’язаний протягом 30 днів оголосити наступний аукціон.

– Перший повторний аукціон. Початковою ціною є знижена на 20% початкова ціна першого аукціону. Може проводитись із зниженням початкової ціни лише за згодою комітету кредиторів. У разі якщо перший повторний аукціон відбувся без визначення переможця, арбітражний керуючий повинен оголосити другий повторний аукціон протягом 30 днів.

– Другий повторний аукціон. Проводиться з можливістю зниження початкової ціни. Початковою ціною є знижена на 25 % початкова ціна першого повторного аукціону. Розмір зниження ціни погоджується комітетом кредиторів та може становити до 99%.

По завершенню аукціону система автоматично визначає переможця з найвищою запропонованою ціновою пропозицією.

Переможець аукціону протягом 3 робочих днів повинен підписати протокол торгів та передати його до майданчику через який приймав участь. Протягом 10 робочих днів з дня проведення аукціону переможець сплачує запропоновану ним ціну. Не пізніше 3 робочих днів переможець та замовник аукціону повинні підписати акт про придбання майна на аукціоні.

Усі активи (майно та майнові права) банкрута, що належать йому на праві власності або господарського віддання входять до складу ліквідаційної маси за рахунок якої відбувається задоволення вимог кредиторів.

Після проведення інвентаризації та погодження умов продажу ліквідатор здійснює реалізацію активів боржника банкрута на електронному аукціоні.

Отож, придбати на онлайн аукціоні можна:

– Нерухомість. Комерційну нерухомість: промислову, виробничу, складську, офісну, магазини, торгово – розважальні центри, готелі, бази відпочинку та ін. Житлову нерухомість: квартири, будинки.

– Земельні ділянки різного цільового призначення.

– Транспортні засоби, спецтехніку, сільгосптехніку.

– Обладнання та товарно-матеріальні цінності.

– Права вимоги за зобов’язаннями.

Ознайомитись з актуальними лотами з продажу майна боржників банкрутів можна тут – https://ezakupivli.com.ua/auctions/bankrutstvo

До участі в аукціоні допускаються як юридичні так і фізичні особи. Для участі в аукціоні потенційний покупець повинен пройти реєстрацію на акредитованому майданчику системи Prozorro.Продажі шляхом заповнення електронної форми. Для ідентифікації учасник завантажує до електронної системи через свій особистий кабінет електронні документи. Для фізичних осіб – облікову картку платника податків, копію документа, що посвідчує особу. Для юридичних осіб – витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань України — для юридичних осіб – резидентів.

Після проходження ідентифікації та підтвердження з боку майданчика, учасник сплачує гарантійний внесок на рахунок майданчика. Учасник гарантійний внесок якого зарахований на рахунок майданчика до закінчення періоду подання пропозицій допускається до участі в аукціоні

Перш за все, потенційний покупець повинен максимально отримати інформацію про характеристики та стан майна, що реалізується. Для цього необхідно детально ознайомитись з інформацією та документацією до лота, що розміщена в ЕТС (електронна торгова система). Провести огляд майна за місцем його знаходження. Перевірити наявність арештів та заборон відчуження, а також інших судових справ пов’язанних з майном банкрута.

По – друге, детально ознайомитись з регламентом торгів або звернутись до фахівців, що мають практичний досвід з участі в онлайн аукціонах. Чітко дотримуватись строків підписання протоколу та оплати, оскільки порушення цих строків тягне за собою дискваліфікацію переможця та втрати гарантійного внеску.

В третє, заощадити свій час на вивчення регламенту торгів та інших нормативних актів та доручити цю справу професіоналам, які без жодних ризиків допоможуть прийняти участь в аукціоні і збільшать Ваші шанси на перемогу.

Прозорий продаж майна боржників банкрутів

_{Компанія Електронні Закупівлі надає послуги в таких містах України : Одесса, Дніпро, Чернігів, Харків, Житомир, Полтава, Херсон, Київ, Запоріжжя, Вінниця, Миколаїв, Кіровоград, Сумми, Львів, Черкасси, Хмельницьк, Волинь, Рівне, Івано-Франківськ, Тернопіль, Закарпаття, Чернівці.}