Що буде якщо здати 450 мл крові

0 Comments

Твоя кров може воювати: 5 міфів про донорство, яке рятує життя

Тема донорства крові завжди була актуальною, а після 24 лютого 2022 року вона стала найбільшим доказом людської солідарності й любові. Нагадаємо, що в Україні триває кампанія під назвою “Твоя кров може воювати”. Кожен житель України, який не має протипоказань, може стати донором крові та врятувати життя солдата, цивільного чи дитини, які постраждали під час воєнних дій. І хоча кількість донорів в Україні зростає, в лікарнях, як і раніше, відчувається нестача крові, найчастіше через міфи та упередження. Нижче наведемо найпоширеніші міфи про донорство крові.

Міфи та стереотипи, які існують про донорство крові:

Міф №1. Здавати кров боляче й некомфортно

Голки, що використовуються у донорстві, дуже схожі на голки, які застосовують, наприклад, у поліклініках під час забору крові для аналізів. Ці голки спеціально заточені та профільовані, завдяки чому здавання крові насамперед безпечне й комфортне для донора. За даними опитування, 2/3 донорів крові порівнюють відчуття від уколу з укусом комара.

Тривалість процедури донорства цільної крові триває не більше 10 хвилин, водночас людина перебуває у зручній позиції і під наглядом кваліфікованого медичного персоналу. Забір інших компонентів крові, таких як плазма (плазмаферез), триває близько 40 хвилин, персонал центру здавання крові обов’язково подбає про додатковий комфорт донора.

Міф №2. Донори крові можуть заразитися небезпечними захворюваннями — ВІЛ або гепатитом

Здавання крові відбувається у стерильних умовах і здійснюється професійним, навченим персоналом та під наглядом лікарів, які дбають про здоров’я донорів. Весь процес донорства і подальшого переливання крові безпечний для донора та реципієнта. Перед здаванням крові проводиться мініобстеження на можливі інфекційні захворювання, отримана інформація та результати аналізу передаються виключно донорові. Шанс заразитися небезпечними інфекційними захворюваннями під час здавання крові майже нульовий.

Міф №3. Після здавання крові організм буде довго виснажений

В разі стандартного донорства здається лише 450 мл цільної крові. За середнього обсягу крові в організмі дорослої людини 5-5,5 літра – це менше 10%. Тому така медична маніпуляція не загрожує здоров’ю людини і істотно не впливає на функціонування організму. Регуляція кількості крові починається одразу, і для нормалізації її обсягу до норми необхідно лише 3-4 дні. Водночас для донора немає необхідності додатково приймати вітаміни та мікроелементи.

Міф №4. Люди, щеплені від COVID-19, не повинні здавати кров

Кров можна здавати через 48 годин після вакцинації такими препаратами, як Pfizer/BioNTech, Moderna, та через 14 днів після AstraZeneca, Johnson and Johnson. За наявності будь-яких симптомів після вакцинації, тобто лихоманки чи нездужання, здати кров можна через 7-10 днів після зникнення симптомів.

Міф №5. Прийом протизаплідних препаратів унеможливлює здавання крові

Прийом протизаплідних засобів не є протипоказанням до донорства, як, власне, і не впливає на склад та якість крові. Звісно, перед здаванням крові необхідно зазначити, які медикаментозні препарати приймаються.

Чи можу я стати донором крові?

  • ТАК – якщо вам більше 18 і менше 65 років.
  • ТАК – якщо ви здорові, адже лише в такому разі донорство не зашкодить вашому здоров’ю та допоможе реципієнтові.
  • ТАК – якщо в день здавання крові ви почуваєтеся добре.
  • ТАК – якщо це ваше рішення.

Коли не можна ставати донором крові?

  • тяжкі захворювання кровотворної, травної, нервової, дихальної, сечовидільної систем;
  • серйозне активне, хронічне або рецидивне захворювання імунної системи;
  • наявність інфекційних захворювань, як-от ВІЛ, гепатит, сифіліс;
  • порушення згортання крові;
  • псоріаз;
  • цукровий діабет;
  • пухлини злоякісного характеру.
  • нещодавно проведені хірургічні маніпуляції, ендоскопія, татуаж, пірсинг; такі процедури унеможливлюють здавання крові протягом 6-ти місяців від дня їхнього проведення;
  • період менструації та 3 дні після її закінчення;
  • перенесені інфекційні чи вірусні захворювання, температура, прийом антибіотиків (якщо минуло менше двох тижнів);
  • поява симптомів герпесу; кров можна здавати через 2 тижні після зникнення його ознак;
  • період вагітності та 6 місяців після пологів або переривання вагітності;
  • перебування у країнах з особливою епідеміологічною обстановкою.

Бути донором крові – один із найкращих прикладів турботи про здоров’я та благополуччя суспільства. Донори крові не лише надають можливість проводити багато ризикованих операцій, а й сприяють порятунку життя людей. Детальну інформацію про донорство крові та про те, як проводиться ця процедура, завжди нададуть працівники місцевої станції переливання крові. Не забувайте, що жодна стаття в Інтернеті не замінить консультації медичного працівника.

Читайте також:

Алкоголь та донорство

Донором крові може бути лише здорова особа. Якщо ж людина зловживає алкоголем, рано чи пізно вона стикається з наслідками для здоров’я. Епізодичне помірне вживання донорству не перешкоджає. Проте регулярним донорам краще все ж вести здоровий спосіб життя.

Перерва — яка й навіщо

Перед здачею крові після вживання алкоголю має пройти щонайменше 48 годин. Інтервал потрібен з наступних причин:

  • через вплив алкоголю унеможливлюється отримання точних показників аналізу крові;
  • підвищується показник згортання крові, оскільки етанол розчиняє жирову оболонку еритроцитів;
  • у зв’язку з падінням рівня еритроцитів знижується рівень і гемоглобіну;
  • алкоголь впливає на тиск і роботу серця, тому донор може знепритомніти після донації або загалом погано почуватися.

Ідеться про помірні дози алкоголю — пару келихів вина абощо. У випадку отруєння, коли людині зле після вживання спиртного, зокрема на наступний день, кров краще здавати за тиждень або два, коли організм відновиться.

Після донації з алкоголем теж варто почекати, і це пов’язано не тільки зі згаданим впливом на тиск. Здаючи кров, ви втрачаєте 450 мл рідини, а етанол провокує додаткове зневоднення.

Команда ДонорUA не засуджує нічий спосіб життя, проте ми закликаємо донорів і загалом усіх громадян відповідально ставитися до свого здоров’я.

Підпишись на нашу розсилку, щоб бути в курсі всіх новин та активностей:

Кровопедія

  • Головна
  • Пам’ятка донора
    • Кому потрібна донорська кров
    • Донорство крові та її компонентів під час воєнного стану
    • Як стати донором крові та її компонентів
    • Реєстрація донорів на сайті та особистий кабінет
    • Анкета донорів: для чого вона потрібна і як правильно її заповнити
    • Абсолютні протипоказання до донорства крові та її компонентів
    • Тимчасові протипоказання до донорства крові та її компонентів
    • Медичне обстеження донорів крові та компонентів крові
    • Як підготуватися до донації крові: харчування та інші важливі аспекти
    • Інтервали між донаціями: як часто можна здавати кров
    • Як відновитися після донації
    • Користь донорства крові для здоров’я
    • Типи донації: цільна кров, тромбоцити, плазма тощо
    • Чому донори можуть непритомніти і що з цим робити
    • Як і для чого тримати рівень заліза в нормі
    • Алкоголь та донорство
    • Як отримати звання та документи Почесного або Заслуженого донора
    • Визначити рак за аналізом крові: міф чи реальність?
    • Історія донорства крові
    • Кому і яку кров насправді можна переливати? Сумісність груп крові
    • Міфи про донорство крові
    • Чому Україні треба відмовитись від стихійного донорства
    • Як група крові впливає на схильність до хвороб
    • Як покращити циркуляцію крові й навіщо
    • ВІЛ-інфекція та донорство
    • Хільоз сироватки крові, або чому важливо дотримуватися дієти перед донацією
    • ЛГБТК+ і донорство
    • Переливання та штучна кров
    • Почесний донор України: хто може отримати цей статус і що він дає
    • Я не їм м’яса — чи можу я бути донором крові?
    • Вживання ліків і донорство крові: де починаються і закінчуються протипоказання?
    • 5 важливих фактів про онкологію та донорство крові
    • Канабіс та донорство крові
    • Допомагати ніколи не пізно: все, що варто знати про посмертне донорство анатомічних матеріалів
    • Золота кров — небезпечна винятковість
    • Як організм відновлює кров?
    • Терміни зберігання компонентів крові
    • Чоловіки та жінки в донорстві
    • 10 фактів про донорство та переливання крові
    • 5 факторів, що впливають на якість крові
    • Система крові
    • Органи кровотворення (гемопоетичні органи)
    • Групи крові та резус-фактор
    • Kell-статус: хто може бути донором крові?
    • Плазма крові
    • Що варто знати про гемоглобін
    • Важливе про тромбоцити
    • Підвищений білірубін
    • Механізми компенсації крововтрати
    • Метод швидкої регенерації клітин крові після опромінення
    • Цільна кров vs. компоненти крові для переливання: дослідження
    • Порівняльна статистика донорства в Україні і світі
    • Про донорство крові в Німеччині
    • Про донорство крові в Польщі
    • Про донорство крові в Ізраїлі
    • Про донорство крові в Іспанії
    • Про донорство крові в Італії
    • Про донорство крові у Великобританії
    • Про донорство крові у Франції
    • Про донорство крові в Кенії
    • Про донорство крові у Фінляндії
    • Корисні мапи: аптеки, магазини, АЗС, точки продажу хліба тощо
    • Безкоштовні матеріали для дітей: книги, мультфільми, аудіоказки
    • Мобільні застосунки та чатботи
    • Внутрішнє переміщення: автотранспортом та Укрзалізницею
    • Пошук роботи: вакансії в Європі, віддалена робота
    • Як підтримати фінансово українську армію та волонтерські ініціативи?
    Ми піклуємося про твою безпеку

    Ми хочемо використати файли cookies, щоби покращити твій досвід користування сайтом. Проте ми зробимо це лише з твого дозволу.

    Більше про дані, які ми використовуємо, ти можеш дізнатися у нашій Політиці приватності. Ти завжди зможеш змінити налаштування конфіденційності у своєму браузері.

    Автоматизована система рекрутингу та управління донорами крові, що розроблена з метою популяризації донорського руху в Україні.

    Типи донації: цільна кров, тромбоцити, плазма тощо

    Вираз «переливання крові» кілька останніх десятиріч використовують радше за звичкою. Замість цільної крові сьогодні частіше використовують її окремі компоненти, оскільки цільна кров має коротший термін зберігання.

    Розглянемо детальніше, які саме компоненти крові використовуються при переливанні, як вони зберігаються та як проходить процедура донації.

    Донація цільної крові

    Процес здавання цільної крові поділяють на два етапи: 1) медогляд; 2) сама донація, яка займає до 10 хв. Увесь процес може зайняти до 3 годин, якщо рахувати разом із дорогою до центру крові й назад.

    В донора визначають групу крові та рівень гемоглобіну. Деякі станції перевіряють також рівень АЛТ і білірубіну (показники функції печінки). Саме для цього донору рекомендують дотримуватися дієти. Також можуть перевірити експрес-методом наявність ВІЛ/СНІД інфекції та Kell.

    Немає значення, скільки разів ви були донором і чи стоїть печатка у вашому паспорті з групою крові. Кожного разу все одно будуть визначати групу крові та гемоглобін, а інші експрес-показники (АЛТ, білірубін, ВІЛ/СНІД та Kell) лише залежно від рівня фінансування закладу. Швидкі методи дорогі, а кров перевіряють на ці показники в лабораторії перед зберіганням і переливанням.

    У донора вимірюють тиск і пульс. Медичний працівник переглядає заповнену донором анкету та за необхідності ставить додаткові питання щодо стану здоров’я, способу життя. Інформація донора є конфіденційною! Також оцінює показники гемоглобіну та кількість донацій упродовж певного проміжку часу. Якщо за станом здоров’я ви можете бути донором, вам запропонують чай із печивом та запросять здати кров.

    Процедура проходить у спеціально обладнаному кабінеті для забору крові – маніпуляційній. Маніпуляційна медсестра візьме дозу крові, 450 мл, у разовий стерильний полімерний контейнер (гемакон), що робить процедуру інфекційно безпечною для донора та в пробірку близько 20 мл крові для аналізу на захворювання, що можуть передати через кров — ВІЛ/СНІД, сифіліс, гепатит В і С. Перевіряють печінкові показники. Уся процедура триває до 10 хв. Після забору цільну кров розділяють на компоненти шляхом центрифугування та отримують еритроцитарну масу, що зберігають у спеціальному холодильнику протягом 21, 35 або 42 днів залежно від консерванту. Паралельно з процесом центрифугування, у лабораторії ще раз перевіряють групу крові та резус-фактор, тестують на інфекції, що можна передати через кров, роблять біохімічний і загальний аналізи крові. Якщо аналізи не виявлять протипоказань, кров після обробки видадуть для переливання реципієнту. Далі медсестра накладає на місце пункції пов’язку, яку не слід знімати впродовж 2-х годин.

    Після процедури рекомендують відпочити 15 хв. У цей день не варто робити важкі фізичні вправи. Також радимо ознайомитися із тим, чого також варто дотримуватися після донації.

    Донація тромбоцитів

    Донора підключають до сепаратора крові. Усі фільтри та обладнання підготовані для разового використання. Із вени апарат забирає кров, відфільтровує, залишає тільки тромбоцити та невелику кількість плазми крові, яка необхідна для підтримання тромбоцитів у життєздатному стані. Інші компоненти крові відразу повертають людині. Тромбоцитарну масу забирають в об’ємі приблизно 200 мл. Для адекватного проходження процедури донорові вводять невеликий об’єм розчину антикоагулянту для запобігання згортання крові в голці системи для забору.

    Процедура безпечна й автоматизована. Її проводять після аналізу крові на рівень тромбоцитів, який виключає негативний вплив на процес згортання крові в донора. Системи для центрифугування крові і відділення компонентів дороговартісні й одноразові — під час процедури донор не може нічим заразитися.

    Донація плазми

    Донорство плазми крові працює за аналогічним методом до здавання тромбоцитів. Займає до 2 год упродовж одного дня.

    За ручного плазмаферезу кров забирають у стерильну систему (як за звичайної донації), центрифугують, розділяють на еритроцитарну масу та плазму з використанням плазмоекстрактора, після чого еритроцитарну масу повертають донору. Об’єм крові, що циркулює, заповнюють уведенням адекватної кількості фізіологічного розчину. В наш час ручний метод майже не використовується.

    За автоматичного плазмаферезу донора підключають через спеціальну систему до сепаратора та забирають безпосередньо плазму крові. Як і у випадку з донацією тромбоцитів, сепараторні системи є одноразовими, що виключає ймовірність інфікування донора.

    Перед донацією потрібно пройти стандартні обстеження крові. Також проводять біохімічний аналіз крові на рівень загального білка та білірубіну для визначення наявності протипоказань.

    Процедура триває близько 40 хв, а з урахуванням усіх формальностей — приблизно 2 год. Для здавання плазми необхідно дотримуватися адекватного питного режиму — випивати 1,5-2,0 л води на день. Об’єм узятої плазми не повинен перевищувати 800 мл за один сеанс. Людям, маса тіла яких менша за 50 кг, не дозволяють здавати понад 12% від усього об’єму крові, що циркулює. Він складає 6,5-7% від маси тіла. Мінімальна перерва між двома донорськими сеансами має становити не менш як два тижні. За рік можна здавати не більше 12 л плазми.

    Плазму в Україні можна зберігати протягом 3-х років. Перш ніж вона потрапить в банк крові, її заморожують. За час зберігання і плазма і клітини крові проходять перевірку на наявність вірусів. Тільки після цього компоненти крові можна використовувати для переливання. Карантин для плазми закінчується через шість місяців, адже деякі інфекції можуть проявити себе тільки через певний час.

    Донація гранулоцитів

    Донорство одного з різновидів лейкоцитів — гранулоцитів — тривала та складна процедура. За 8-12 годин до донації слід отримати ін’єкцію препарату, який стимулює активне вироблення лейкоцитів. Препарат вважають безпечним для донора, проте лікарі не виключають індивідуальні реакції: слабкість, нудоту чи підвищення температури.

    Донація триває від години до двох і проводиться методом аферезу. Зібрані гранулоцити переливають упродовж 24 годин.

    Гранулоцити застосовують для пацієнтів, що проходять курс хімієтерапії або трансплантацію кісткового мозку, а також для тих, у кого розвивається бактеріальна або грибкова інфекція, яку не можуть подолати антимікробні засоби.

    В Україні єдиний центр крові, де збирають гранулоцити — НДСЛ «ОХМАТДИТ» у Києві.

    Підпишись на нашу розсилку, щоб бути в курсі всіх новин та активностей: