Дві дитини їдять буряки

0 Comments

«На буряки» Григорій Косинка

Літо. Починає благословитись на світ. Мати рве на городі росисту цибулю, меле пляшкою сіль і кладе з сухою паляницею до торби-рукава.

Ранішній солодкий сон; страшенно хочеться спати, аж пахне, і сниться: біліє полями туман, а росою — молоко, холодне і смачне-смачне; перекликаються півні.

Слухаю: щось легенько гладить голівку, плаче. Прокидаюсь.

— Це я, моя дитино! Вставай, пора: Шаповал пробіг недавно до зборні, збираються.

Розкрила свитку, глянула на порепані ноги сина: “О діти, діти! На буряки, пузатим служить, весь вік поневірятись по наймах. За що? Де ж тоді бог? Ні, далі цього не буде, люди. “

— Нічого, сину, я не плачу, самі сльози ллються.

— Снилось молоко? Ех, горе наше.

Вмиваюсь холодною водою на ганку; коло вікна шелестить листя явора, а підняті нерви дратує туман з росою і.

Сердито, мовчки гострю сапу; мати молиться до криваво? сонячної смути на вікні, журливо поглядає на мою маленьку жваву постать, кривиться, і сльози, як золото, котяться по блідих щоках і падають росою на жовту долівку.

— Сьогодні, мамо, треба купить тому рябому собаці півпляшки — не дає гонить два рядки, треба підмазать.

— Ой нещастя, де ж того четвертака взять?

— На бур-ря-ки! Дівчата, молодиці.

Загавкали собаки, і вулицею пробіг, як козак, чорний, загорілий прикажчик, і знов кутком покотилось:

Хапаю мовчки торбу й сапу — до панської економії!

Оглянувся: шелестить явір, лащиться Лиско, а над ярками зайнялася, горить червоним полум’ям смуга неба.

— Сімнадцять копійок день. маленький брат. мати. Ех! — вітром врізався в росисті стежки, далі тихо, таємниче:

— Боже, коли б гонить сьогодні два рядки! Яке це щастя: два рядки — синя сорочка, хліб. А як же пани?

Росистий ранок заплакав дзвониками, і шляхом до пристані фаетон — блись-блись колесами — аж смішно стало!

— Купаються в добрі чужому. Ми робимо. Ну да, так: пан наш ворог!

Засміялись дзвоники шляхом аж на вигоні, і тільки чути голосну пісню полільниць та іноді хапливе: “Рушай!”

Все змішується — пісок холодний під ногами, пісня.

Ой горе нам, молодим,

З цим прикажчиком дурним,

З цим прикажчиком дурним,—

весело затягли дівчата, та.

Сердиті, заспані молодиці моргали, приказували, і останній акорд пісні покотився сивим степом аж до гусачівських ланів:

З цим прикажчиком дурним!

— З жиру, батькові дочки, казитесь!

— Бач, Серафимка побачила прикажчика та як вигукує!

— Високо літа, де-то сяде.

Прикажчик ліниво підганяв свою булану, попалював цигарку і жартував з молодицями.

— О! Моргнув оком,— думка: “Треба попросить дядину — він до неї залицяється, щоб. той. два рядки. ” — Попросив.

— Хай поле, але коли одстане, прожену з лану!

— Ні, дядечку, їй-богу.

— Ми будем переполювать, не бійся, Тронька,— сказала та й посміхнулась чорнява.

“Яка вона добра й гарна. Але ж: два рядки — тридцять п’ять копійок, синя сорочка. “

Зайняли постать. Працюю, не розгинаючись, стараюсь, зверху пече сонце, а в грудях печія, і десь глибоко-глибоко думка жевріє: “Мужицька доля гірка. “

— Гай-гай! Тронька, не одставай!

Підводжу голову: мої рядки переполоті, а коло рову стоїть чорнява Пріся і кличе обідати.

І знов — хороше і смішно, почервонів і дістав цибулю з торби. Обідаємо.

До полудня працюють мляво, а коли попише табельщик, починають, як каже рябий Шаповал, дуріть:

Ой уже сонце над вечірки,

Бере пана за печінки!

Лановий лютує, лається: панові ця пісня не подобається! А хтось на злість знову:

Нехай бере, нехай ріже.

Вечоріє. А долинами на зеленій ботвині, як дівоцтво молода здає з дружками, стелиться: “Ой кінця ми, кінця. “

Повертаються додому змучені, в пилюзі, голодні.

Колосками кланяються жита, шумить од поділок вітер, а загорілі, трохи потріскані ноги одбивають якийсь чудний музичний такт:

— Легка втома. дома.

Передній ряд заколихався, сміються, а сміх гарний, простий.

Ох і на заводі, на фабриці.

— Тра-та-телень, тра-та-телень! — виграють на сапах голодні хлопці, а пісня котиться степом, в золотій пшениці, кісники смиче, волошки цілує і жартами пестливими берізку обгортає.

Село в ярку. Я дома; нашвидку ковтаю картоплю з лушпайками, розказую матері, як пив коло криниці “собака” півпляшки і що гарна у Прохоренка дівчина,— переполює мої рядки.

Розказую щиро, інтимно.

Мати посміхається, журливо хитає головою:

— Оддишеш, завтра неділя. Сьогодні рябенька знесла перше яйце: збираю тобі на штани. Заробляй, синку, треба. Ми бідні, недостатки.

Подала води, поклала старий кожух на лаві і ще раз перепитала сина, хто переполював рядки.

— Прохоренкова. Гарна дівчина.

Зажмурив око, почервонів, а мати помітила і запитала:

— В повітці будеш спать?

Тихо. На ставку скрекотять жаби, в просі хававкає перепілка, і хтось чорний з золотими зірками на киреї вкриває голову рукавом старого кожуха.

О, танцюють зорі, блищать сапи, співають дівчата,— а попереду уквітчана любистком Пріся йде. Чорні коси з пшеничними колосками. Сміється, жартує, лізе через перелаз.

Цілую холодний рукав кожуха, спросоння посміхаюсь і сплю дитячим сном.

  • «Мент» Григорій Косинка
  • «Під брамою собору» Григорій Косинка
  • «Сходка» Григорій Косинка
  • «Вечірні тіні» Григорій Косинка
  • «В хаті Штурми» Григорій Косинка
  • «За земельку» Григорій Косинка
  • «Анархісти» Григорій Косинка
  • «Анкета» Григорій Косинка
  • «Автобіографія» Григорій Косинка
  • «Десять» Григорій Косинка
  • «Фавст» Григорій Косинка
  • «Гармонія» Григорій Косинка
  • «Голова Ході» Григорій Косинка
  • «Мати» Григорій Косинка
  • «Місячний сміх» Григорій Косинка
  • «На золотих богів» Григорій Косинка
  • «Перед світом» Григорій Косинка
  • «Політика» Григорій Косинка
  • «Серце» Григорій Косинка
  • «Темна ніч» Григорій Косинка
  • «Троєкутний бій» Григорій Косинка
  • «В житах» Григорій Косинка
  • «Заквітчаний сон» Григорій Косинка
  • «Змовини» Григорій Косинка
  • Всі твори автора

Бурячки з хроном на Великдень – рецепт цвіклі –

Цвікли – бурячки з хроном традиційно подають на Великдень. Гостра закуска з бурячків чудово смакує з шинкою та ковбасами. Смачно 24 підготував для вас рецепт смачних бурячків з хроном (цвіклі) до святкового столу на Великдень. Гайда готувати разом!

Інгредієнти

  • Цукор 2 ч. л.
  • Буряк 1 кг
  • Сіль 2 ч. л.
  • Оцет 9% 4 ст. л.
  • Хрін (корінь) 150 г

Рецепт приготування

Запечіть буряк загорнутий у фользі в духовці або відваріть у воді до готовності. Обирайте для страви невеликі буряки, так є менша ймовірність, що буряк буде ликавим.

Охолодіть готовий буряк, зніміть з нього шкірку та натріть на дрібній тертці.

Почистіть корінь хрону та натріть його на дрібній тертці. Пропорції буряків і хрону давайте на смак, щоб не був дуже гострим, але і не млявим.

Заправте цвікли оцтом або лимонним соком, цукром, сіллю та за бажанням додайте кмин. Перемішайте бурячки з хроном та спеціями. Смачного!