Як вирощувати банзай

0 Comments

Зміст:

Бадан: вирощування з насіння, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 22 листопада 2023 Опубліковано: 28 лютого 2019 Перша редакція: 28 жовтня 2016 🕒 11 хвилин 👀 24610 разів 💬 2 коментарі

  • Прослухати статтю
  • Посадка й догляд за баданом
  • Рослина бадан – опис
  • Вирощування бадану з насіння
    • Посів бадану
    • Догляд за розсадою бадану
    • Пікірування бадану
    • Коли садити бадан у ґрунт
    • Як садити бадан
    • Як виростити бадан
    • Розмноження бадану
    • Пересадка бадану
    • Шкідники і хвороби бадану
    • Як і коли збирають насіння бадану
    • Підготовка бадану до зими
    • Бадан Стречі (Вergenia stracheyi = Вergenia gorbunowii)
    • Бадан товстолистий (Вergenia crassifolia)
    • Бадан серцелистий (Вergenia cordifolia)
    • Бадан гіссарський (Вergenia hissarica)
    • Бадан гібридний (Вergenia х hybrida)
    • Лікувальні властивості бадану
    • Бадан – протипокази
    • Коментарі

    Трава бадан, або бергенія (лат. Bergenia), утворює рід багаторічних рослин родини Ломикаменевих. Виростають ці багаторічні трави в помірному поясі від Кореї і Китаю до країн Середньої Азії, оселяючись у тріщинах скель або на кам’янистому ґрунті. У культуру бадан введено в середині XVIII століття як «каменеломку товстолисту», проте потім його вивели в окремий рід і дали латинську назву на честь німецького ботаніка Карла Августа фон Бергена.

    Науковцям відомо 10 видів бадану, деякі з них вирощують у культурі. Окрім того, селекціонери вивели десятки сортів і гібридів бадану.

    Прослухати статтю

    Посадка й догляд за баданом

    • Посадка: посів насіння в ящик на розсаду – під зиму, пікірування сіянців – на початку червня, висадка сіянців у відкритий ґрунт – на початку серпня. Найміцніші сіянці можна висаджувати у відкритий ґрунт на початку червня без пікірування.
    • Цвітіння: терміни залежать від виду: деякі можуть зацвітати вже в кінці квітня. Триває цвітіння близько півтора місяця.
    • Освітлення: притінок, але можна вирощувати і під розсіяним світлом.
    • Ґрунт: легкий, пухкий, вологий, слабколужний.
    • Полив: якщо сезон видався посушливий, перше поливання здійснюють у період бутонізації, потім під час цвітіння, потім ще через 2-3 тижні. Якщо кількість опадів звичайна, полив не потрібен.
    • Підживлення: напровесні після обрізування, потім через два тижні після цвітіння в ґрунт уносять комплексні мінеральні добрива в рідкому вигляді.
    • Розмноження: насінням і поділом куща.
    • Шкідники: слиняві пінниці та нематоди.
    • Хвороби: рамуляріоз.
    • Властивості: кореневище рослини має лікувальні властивості. Препарати з нього мають протизапальну, кровоспинну, ранозагоювальну, протимікробну, сечогінну, в’язку дію.

    Рослина бадан – опис

    Рід Бадан охоплює вічнозелені багаторічні й однорічні рослини заввишки від 6 до 35 см із товстим горизонтальним кореневищем, прикореневими розетками з великим шкірястим, блискучим листям темно-зеленого кольору на довгих черешках і келихоподібними квітками білого, червоного або рожевого кольору, зібраними в щільні волоті, що зацвітають у кінці весни – на початку літа. В одному суцвітті може бути до 120 квіток. Плід бадану – коробочка.

    Бадан у ландшафтному дизайні дуже ефектно виглядає на тлі каменів поруч із ряболистими й вузьколистими культурами – хостами або флоксами. Ми розповімо вам усе про те, як здійснюється посадка та догляд за баданом у відкритому ґрунті, а також які лікувальні властивості бадану і протипокази.

    Вирощування бадану з насіння

    Посів бадану

    Сіють бадан під зиму. Помістіть у ящик квітковий ґрунт, зробіть у ньому борозенки завглибшки 5 мм на відстані 3 см одна від одної й пролийте їх теплою водою, розкладіть у них насіння бадану та закрийте їх. Ящик виносять у двір і поміщають під сніг. На початку березня ящик із посівами вносять у приміщення й містять у притінку при температурі 18-19 ºC.

    Догляд за розсадою бадану

    Сходи почнуть з’являтися тижні за три. Догляд за розсадою бадану полягає в розпушуванні й зволоженні ґрунту в міру висихання його верхнього шару, провітрюванні приміщення та проріджуванні сіянців. Коли на поверхні субстрату утворюється зелена шкірка або наліт, потрібно обережно розпушити ґрунт, оскільки це явище свідчить про те, що до коріння сіянців у результаті надмірного поливу перестав надходити кисень.

    Пікірування бадану

    У травні сіянці бадану пікірують у ящик на відстані 5-7 см один від одного в ряду при ширині міжрядь 15 см. За кілька тижнів до висадки у відкритий ґрунт починають проводити гартівні процедури: сіянці щодня виносять на балкон або терасу, поступово збільшуючи тривалість сеансу. Коли розсада зможе проводити на свіжому повітрі цілу добу, її висаджують у відкритий ґрунт.

    Посадка бадану у відкритий ґрунт

    Коли садити бадан у ґрунт

    Посадка бадану і догляд за ним зовсім не складні – рослина вирізняється невибагливістю й стійкістю до холодів. Посадка бадану здійснюється на початку серпня. Деякі квітникарі вважають за краще не проводити пікірування сіянців, а відразу висаджувати їх на початку червня у відкритий ґрунт. Але іноді здається, що розсада ще занадто слабка для саду, тому висадіть у червні тільки найрозвиненіші сіянці, а решту розпікіруйте та перенесіть їх посадку на серпень.

    Як садити бадан

    Рослина бадан має слабку, горизонтально розташовану кореневу систему, тому віддає перевагу легким, пухким, вологим і злегка лужним ґрунтам. Коріння рослини часто виступає з-під землі, і щоб воно не перегрівалося на сонці, виберіть для рослини містечко в притінку, з північного, північно-західного або північно-східного боку ділянки. Якщо такої можливості немає, і ви змушені садити рослину на сонячній ділянці, замульчуйте після посадки ґрунт навколо бадану – цей захід захистить землю від висихання, а корінь бадану від перегріву. І майте на увазі, що бадан не зносить навіть короткочасного застою води в коренях.

    Зробіть у ґрунті ямки завглибшки 6-8 см, розташувавши їх у шаховому порядку за схемою 40х40 см. На дно кожної ямки киньте жменю піску для дренажу, переваліть слідом сіянець із земляною грудкою й прикопайте його. Після посадки полийте розсаду. Розвивається бадан дуже повільно, тому проявіть терпіння й турботу. Зацвітає бадан із насіння на третій-четвертий рік.

    Догляд за баданом у саду

    Як виростити бадан

    Вирощування бадану і догляд за ним зазвичай не передбачає ніяких проблем. Навесні, після того, як зійде сніг, видаліть із рослин потерпіле за зиму листя – не все, а лише пошкоджене, обріжте сильно розрослі пагони і внесіть комплексні мінеральні добрива. Наступне підживлення проводять через два тижні після цвітіння бадану, коли почне відростати нове листя. Використовують для цієї мети Кеміру-комбі, розчинивши одну столову ложку препарату в 10 л води. Цієї кількості має вистачити на 2 м² ділянки.

    Догляд за баданом передбачає своєчасний полив рослини. Уперше ґрунт зволожують у період бутонізації, потім під час цвітіння і через 2-3 тижні після нього, але тільки в разі повної відсутності дощів. Якщо ж літо з опадами, поливати бадан не варто. Для захисту ґрунту від перегріву та пересихання в природних умовах слугує відмираюче листя бадану, проте в культурі для підтримки декоративності ділянки мертве листя обривають (саме обривають, не залишаючи черешків), а для захисту кореневої системи мульчують ґрунт під кущами.

    Розмноження бадану

    Розмножують бадан насінням і вегетативно – поділом куща. Про вирощування бадану з насіння ми вам уже розповіли. Розростаючись, бадан утворює нові розетки з корінням, що пролягають близько до поверхні, тому викопати їх, не пошкоджуючи материнське кореневище, дуже легко. Відокремлюють розетки з п’ятою від здорових розвинутих рослин середнього віку з великими листками. Роблять це після цвітіння – з травня по серпень. На кожному відрізку кореневища має бути не менше трьох бруньок. Листя з живця видаляють, залишаючи лише 2-3 наймолодші листочки. Висаджують діленки в підготовлені ямки на глибину 3-5 см на відстані 30-40 см одна від одної. Вкорінюються живці легко. У перший рік укорінена рослина нарощує розетку, а зацвіте бадан на другий або третій рік.

    Пересадка бадану

    На одному місці бадан може рости кілька десятиліть, він не любить частих пересадок. Бадан розростається вшир і може проявляти агресивність, захоплюючи території, призначені для інших рослин. Тому кожні 5-6 років проводиться пересадка бадану. Коли пересаджувати бадан? Одночасно з поділом куща – в першій половині вересня. Частини рослини розсаджують на відстані не менше 30 см одна від одної. Перші два тижні після посадки рослини рясно поливають.

    Шкідники і хвороби бадану

    Так само, як астранція, горлянка й інші невибагливі садові квіти, бадан дуже стійкий до захворювань і шкідливих комах, але несприятливі умови вирощування, а саме підвищена вологість ґрунту, можуть спровокувати розвиток грибкових інфекцій. У таких випадках бадан може вразити рамуляріоз. Діагностувати хворобу можна по бурих плямах із червоною облямівкою на верхній стороні листя рослини, на споді ж з’являється ледь помітний білуватий наліт. У процесі розвитку захворювання уражене листя сохне. Хворе листя слід видалити, а рослину обробити Фундазолом або іншими мідьвмісними препаратами – бордоською рідиною, хлорокисом міді або мідним купоросом. Зі шкідників бадан, що зростає в притінку, можуть вражати слиняві пінниці і нематоди. Зі слинявими пінницями справляються Актелліком або Актарою, провівши двоетапну обробку рослини з тижневим інтервалом у сухий день при температурі не нижче 21 і не вище 28 ºC, а боротися з нематодою доведеться довго: кущ слід викопати, кореневище потримати півгодини в міцному розчині марганцівки, після чого пересадити на інше місце, а ґрунт, у якому завелися нематоди, потрібно кілька разів протруїти інсектицидами, але вирощувати на цьому місці будь-яку рослину можна буде тільки через рік.

    Бадан після цвітіння

    Як і коли збирають насіння бадану

    Бадан утворює багато насінин, розмір яких приблизно становить 2 мм. Виберіть найбільше й найгарніше суцвіття, дочекайтеся, коли квітки почнуть в’янути, і надіньте на суцвіття марлевий мішечок, щоб дозріле насіння не просипалося на землю. Збір насіння здійснюють у вересні: суцвіття зрізують нижче мішечка, переносять у провітрюване сухе приміщення, досушують упродовж декількох тижнів, витрушують із квіток насіння, очищають їх і поміщають на зберігання.

    Підготовка бадану до зими

    Деякі види й сорти бадану, а також молоді рослини, можуть потерпати від заморозків – такий бадан восени потрібно засипати сухим листям або закидати ялиновим гіллям. Але види й сорти бадану, адаптовані до умов середньої смуги, добре зимують без укриття. Не обрізайте восени пожухле й засохле листя – це можна буде зробити навесні.

    Види і сорти бадану

    У культурі вирощують такі види та сорти бадану:

    Бадан Стречі (Вergenia stracheyi = Вergenia gorbunowii)

    У природі росте на вологих скелях Середньої Азії, Афганістану, Гімалаїв і Китаю, іноді він зустрічається на висоті до 3000 м над рівнем моря. Спочатку цей вид було названо на честь керівника експедиції в районі Західного Паміру Горбунова, але пізніше йому дали інше ім’я. Бадан Стречі – живий релікт. У нього яйцеподібне довгасте глянцеве війчасте листя з грубими зубцями по краю. Довжина листя 8-10, а ширина 3-5 см. Вони добре зберігаються під снігом. Лілово-рожеві або білі квіти завдовжки до 15 мм на квітконосах до 40 см заввишки зібрані в суцвіття. Цвіте бадан Стречі в липні-серпні. Найкращі сорти цього виду:

    • Бельведер – мініатюрна рослина заввишки до 20 см із листям завдовжки 4-6 см і білими квітками, що поступово рожевіють;
    • Бетховен – сорт заввишки до 40 см із білосніжними квітками, рожевими квітконосами й коричневими чашечками;
    • Альба – природна форма з білими квітками.

    Бадан товстолистий (Вergenia crassifolia)

    Він же бадан лікарський, він же монгольський чай, він же чагирський чай, він же раноцвіт. Зростає ця дивовижна рослина в Забайкаллі, на Алтаї, в Саянах, Казахстані, Північній Монголії, в Китаї і Кореї, вибираючи кам’янисті схили й кедрові ліси на висоті від 700 до 2500 м над рівнем моря.

    Це вічнозелений трав’янистий багаторічник із потужним повзучим і розгалуженим кореневищем та пагонами двох типів – розетковими вегетативними й квітконосними безлистими, що при плодоносінні сягають у висоту 40 см. Листя вегетативних пагонів велике, шкірясте, глянсове, оберненояйцеподібне, яскраво-зеленого кольору, до осені набуває вогненно-червоного відтінку.

    Дзвонові квітки з білими, рожево-бузковими або лілово-пурпуровими пелюстками завдовжки до 12 мм зібрані в густі суцвіття. Цвітіння починається в червні й триває 3-4 тижні. Використовують бадан лікарський для вичинки шкіри, а для чаю збирають пожухле старе листя, що перезимувало під снігом. Найкращими декоративними сортами бадану товстолистого вважаються:

    • Сеньйор – кущ заввишки до 40 см із лілово-рожевими квітками;
    • Гідерруспе – рослина заввишки до 60 см із блідо-рожевими квітками, зібраними в суцвіття завдовжки до 20 см. Цвітіння цього сорту триває майже два місяці;
    • Пурпуреа – кущ заввишки до півметра, з пурпурно-червоними квітками до 1 см у діаметрі.

    Бадан серцелистий (Вergenia cordifolia)

    Рослина заввишки до 40 см, внутрішньовидовий різновид бадану товстолистого. Листок бадану серцелистого округлий, грубої текстури, темно-зеленого кольору. Дзвонові насичено-рожеві або бузкові квітки, зібрані в схилені грона, зацвітають у травні. Є сорти з блідо-ліловими й білими квітками. У культурі рослина з 1779 року;

    Бадан гіссарський (Вergenia hissarica)

    Ендемік Гіссарського хребта, рідкісний реліктовий вид. Кореневище у рослин цього виду потужне, листя розеткове, прикореневе, тупе, довгасте, оберненояйцеподібне, голе, матове, густовійчасте по краю. Квітконос заввишки до 20 см. Білі або ледь рожеві квітки зібрані по 6-8 штук в одностороннє гроно;

    Бадан гібридний (Вergenia х hybrida)

    Цей вид охоплює найбільш часто вирощувані гібриди:

    • Абенглют – кущ заввишки до 30 см із яскраво-зеленим листям, яке восени стає бронзово-коричневим, і яскравими пурпуровими, іноді махровими квітками;
    • Фрау Холле – сорт із білими квітками й листками болотного відтінку, черешки яких в умовах похолодання стають яскраво-ліловими;
    • Шнеекенігін – рослина заввишки до 50 см із великим круглим листям із хвилястими краями й високими пурпуровими квітконосами, на яких розкриваються великі чашоподібні квітки білого кольору, що поступово рожевіють. Сорт вирощують на зрізання;
    • Морген Роте – сорт, квітучий двічі за сезон яскраво-рожевими квітками, зібраними в розгалужені суцвіття;
    • Бебі Долл – кущ заввишки до 30 см із квітками гарної форми блідо-рожевого кольору, що поступово переходить у темно-кремовий.

    Окрім описаних, у культурі часто вирощують гібриди бадану Зіберліхт, Глоккентурм, Беллоулі, Бессінгем Уайт, Саншейд, Меджік Джайнт, Волтер Кінлі, Саннінгдейл, Ероїка, Пінк Дрегонфлай і сорти, названі на честь великих композиторів – Бах, Бізе, Барток, Бородін, Брамс.

    У культурі зустрічаються також види бадану війчастий, тихоокеанський, Шмідта й угамський.

    Властивості бадану – шкода і користь

    Лікувальні властивості бадану

    Лікарською сировиною є і кореневище бадану, і його листя, квітки й насіння. Наземні частини рослини містять флавоноїди, дубильні речовини, арбутин, марганець, мідь, залізо та вітаміни, а коріння – дубильні речовини, смоли, крохмаль, поліфеноли.

    У народній медицині застосовуються лікувальні властивості коренів рослини при ентероколітах, фібромі й ерозіях шийки матки, злоякісних пухлинах. Використовують бадан для лікування хвороб легень, кровоточивості ясен, грипу, гострих респіраторних захворювань, дерматозу, хвороб шлунково-кишкового тракту, суглобного ревматизму, геморою, лихоманки та головного болю.

    Препарати на основі бадану мають протизапальну, протимікробну, сечогінну, кровоспинну, ранозагоювальну, в’язку дію, зміцнюють стінки капілярів, звужують судини, знижують артеріальний тиск, збільшують частоту серцевих скорочень.

    Бадан – протипокази

    Тривалим вживанням препаратів із бадану можна спровокувати запор. Протипоказана настоянка з бадану людям з підвищеним згортанням крові. Відвар із коренів знижує артеріальний тиск, тому не рекомендується до вживання гіпотонікам.

    Мистецтво бонсай для початківців

    Бонсай — це особливе мистецтво садівництва, батьківщиною якого є Стародавній Китай. Його назва зображується двома ієрогліфами, які позначають «дерево» та «каганець». Воно з’явилося більше двох тисячоліть тому, та з того часу його популярність не зменшується. Мистецтво бонсай для початківців є цікавою сферою, в якій є багато чого довідатися та багато чому навчитися.

    З чого почати

    Перш ніж серйозно приступати до вирощування бонсая, потрібно оцінити умови, які є у будинку та те, наскільки вони підійдуть для такої незвичайної рослини. Від того, наскільки об’єктивно це буде зроблено залежить, чи можливо буде там взагалі виростити гарний бонсай.

    Вся річ у тому, що спочатку він є рослиною відкритого ґрунту, і ідеальними умовами для бонсая є свіже повітря, багато сонячного світла та помірна вологість. Мало яка квартира має всі ці якості. Іноді трапляється так, що деревце гине та навіть найідеальніший догляд не може його врятувати. Вся причина полягає у тому, що умови проживання для нього виявилися не придатними.

    Тому дуже важливо підібрати вид дерева, який буде максимально підходити для вирощування в існуючих умовах. З таких дерев, як ялівець, клен, сосна або кипарис не вийде виростити бонсай у кімнатних умовах. А от різноманітні фікуси, гібіскус, гарденія, шефлера, толстянка, мирт та деякі інші рослини ідеально підходять для цієї мети. Всі вони вважають за краще різні умови зростання, тому підібрати підходящий варіант не складе особливих труднощів.

    Опанувати мистецтвом бонсай непросто. Це вимагає терпіння, старання, а також певних знань та навичок. І тут є спочатку два варіанти — придбати готове дерево або спробувати виростити та сформувати його самостійно. Купити готовий екземпляр, звичайно ж, простіше, але це дуже недешево, оскільки на його вирощування був витрачений не один рік. Та це й не цікаво, адже набагато цікавіше виростити бонсай самостійно та сформувати його за своїм смаком. У будь-якому випадку, потрібно насамперед досконально вивчити теорію.

    Як виростити бонсай

    Вирощування бонсай полягає у тому, що рослина висаджується у неглибоку миску та у міру зростання відбувається його обрізка, а також формування за допомогою різних прийомів. При цьому основною метою формування є створення зменшеної копії старого дерева з «покрученими» гілками.

    Причому обрізається не тільки крона, а регулярно коротшають і коріння рослини. Це дозволяє істотно сповільнити зростання деревця, тому роблять дану процедуру вже тоді, коли воно досягає необхідних розмірів. Обрізку крони зазвичай проводять у період спокою деревця, так менш травматично. При цьому у першу чергу обрізаються гілки, що ростуть усередину деревця, а також ті, які перехрещуються та труться одна об одну.

    Після того, як вибрана рослина, з якої буде формуватися бонсай, потрібно придбати її вкоріненого живця. Висадити його у відповідну ємність, заповнену ґрунтом, який йому ідеально підходить за складом. На дні миски обов’язково укласти шар дренажу, щоб уникнути скупчення води. Для цього можна використовувати керамзит або дрібні камінчики. Перший час догляд за рослиною мало чим відрізняється від стандартного догляду за іншими рослинами.

    І лише коли деревце досягне бажаних розмірів, можна починати його формувати. Перш, ніж приступати безпосередньо до справи, потрібно добре продумати та чітко уявити, яким повинен бути кінцевий результат. У формуванні крони деревця бонсай допоможе тонкий мідний (або алюмінієвий) дріт. При його допомозі можна зафіксувати гілки крони у бажаному положенні, відгинаючи їх горизонтально.

    При роботі з дротом потрібно бути гранично обережними, щоб не обламати випадково гілку або не травмувати її кору. Через деякий час гілки візьмуть потрібний напрямок, і дріт можна буде прибрати. Зазвичай це відбувається через 3-4 місяці, але все залежить від інтенсивності росту бонсая. Ні в якому разі не можна допускати вростання дроту у гілки, тому за цим потрібно постійно стежити.

    Незважаючи на обмежену площу і мізерне харчування, бонсай все одно не припинить своє зростання, а лише сповільнить його. Тому періодично він потребуватиме обрізку з метою коригування форми. Раз на кілька років буде потрібна і омолоджувальна обрізка кореневої системи рослини. Це сприятиме формуванню у деревця максимально щільної крони.

    У миску можна висадити мох по всій поверхні навколо деревця. Крім декоративної мети, він буде також захищати ґрунт від занадто швидкого висихання. Також поверхню ґрунту можна задекорувати, використовуючи різні камінчики, виходить дуже красиво. Але при цьому головне не перестаратися, адже камінчики мають пристойну вагу та можуть здорово ущільнити ґрунт, що буде згубним для коренів, а відповідно, і для рослини.

    Догляд

    • Вирощуючи бонсай, потрібно спочатку розуміти, що ця рослина не буде мати міцне здоров’я та витривалість через особливих умов зростання, тому і догляд їй буде потрібен відповідний. Слід регулярно протирати листя вологою серветкою, щоб видалити з них пил. Пожовклі та пошкоджені листочки потрібно видаляти, так само як і сухі гілки, які іноді з’являються.
    • Щоб бонсай мав декоративний вигляд, він має потребу у підтримці оптимальної вологості повітря. Вона відрізняється та залежить від виду рослини, яка вирощується. Зробити це можна за допомогою розпилювача, періодично обприскуючи рослини. Ідеальним варіантом буде придбання зволожувача повітря, який буде підтримувати необхідну вологість автоматично.
    • Поливати бонсай слід регулярно, але потроху. Це обумовлено тим, що деревце має не дуже багато листів, через які відбувається основне випаровування вологи. Та й коренева система у нього не велика. На надлишок вологи бонсай реагує так само погано, як і на її недолік. Тому це потрібно постійно контролювати.
    • Що стосується підгодівлі, то вони також потрібні. З огляду на те, що бонсай росте у мисці з незначним обсягом ґрунту, і пересідає упродовж всього життя вкрай рідко, запаси поживних речовин іноді слід заповнювати. Робиться це також дуже рідко (приблизно раз на рік), дози добрив при цьому повинні бути зменшені у два рази.
    • При правильному догляді деревце бонсай може прожити багато років, зберігаючи свій декоративний вигляд. Одночасно, при найменших помилках, допущених при вирощуванні бонсая, він загине і, причому дуже стрімко.

    Топ-5 кімнатних бонсай для початківців

    Розглянемо п’ятірку найбільш невибагливих у догляді та простих у формуванні рослин, які ідеально підходять для першого знайомства з мистецтвом бонсай.

    Фікус Бенджаміна та фікус дрібноплідний. Дані рослини є класикою для вирощування бонсая. Це обумовлено тим, що вони безболісно переносять обрізку, добре піддаються формуванню, а також швидко ростуть. Їх деревина вже через кілька років набуває вигляду состаренной кори, завдяки чому бонсай виглядає вельми декоративно.

    Крассула овальна користується чималою популярністю при створенні бонсай. Основною причиною цього є невибагливість цієї рослини. Крассула чудово переносить обрізку та вкрай рідко потребує поливів. Її також дуже легко розмножити, тому можна запросто виростити багато рослин для експериментів та практики у формуванні бонсая.

    Портулакарія африканська, яку також називають «слонячий кутарнік». Властивості цієї рослини дуже схожі з крассула овальної, але зовнішній вигляд у них істотно відрізняється.

    Оливка європейська має масу гідності. Ця рослина комфортно себе почуває при діапазоні температури від +5 до + 20 ° C. І на сухе повітря оливка реагує не дуже гостро, тому місце для такого бонсая можна буде підібрати максимально безпроблемно.

    Мистецтво бонсай для початківців є новим та дуже цікавим заняттям, яке вимагає чимало часу. І терпіння, звичайно ж. Потрібно бути готовим, що не все відразу вийде. Можна придбати не готовий бонсай, а доросле дерево, яке можна сформувати самостійно за своїм смаком. Але це зовсім не так цікаво, як спостерігати за ростом деревця з маленького зросту.

    Дерево бонсай: як виростити, види і догляд, скільки зростає, китайський набір, як посадити, що символізує

    Посадити бонсай можна самостійно. Головне – правильно вибрати рослину, щоб воно зручно себе відчувало в навколишньому середовищі. Технологія вирощування зовсім не складна, але вимагає регулярного контролю за формуванням, величезного часу і старань. Доглядати за бонсай потрібно правильно. Важливо створити сприятливі умови, що впливають на зовнішній вигляд і зростання – освітленість, вологість і температура повітря, полив, грунт.

    Бонсай: батьківщина рослини Китай чи Японія?

    « бонсай »З японського означає« дерево в горщику ». Багато хто вважає, що батьківщина бонсай – Японія. Насправді ж, дане мистецтво бере свій початок в Китаї з 200 року до н. е. Кількома століттями пізніше, японці освоїли вирощування маленьких дерев, вдосконалили його і на даний момент його вважають суто японським. Саме з Японії почалася тріумфальна розвиток бонсай по інших континентах.

    Відмінності традиційного бонсай:

    • Сильний стовбур з вираженою кореневою системою біля основи;
    • Гілки мають чітку і характерну лінію;
    • Стовбур з гілками чітко проглядаються через листя;
    • Чітка схожість бонсай зі своїм родинним видом в оригіналі.

    В ідеалі китайське дерево – абсолютний оригінал цієї дерева, тільки в зменшеному вигляді.

    Горщик для бонсай використовується з низькими краями, що нагадує глибоке блюдце.

    Що символізує дерево бонсай: дослівний переклад

    З японської мови дерево бонсай дослівно – «мініатюрне деревце на блюдце». Це означає, що рослина слід вирощувати в маленькому просторі. Створювати таке незвичайне рослина вимагає терпимості і ретельності. Не кожному дано впоратися з такими умовами, адже процес вирощування займає багато років.

    Дерево бонсай символізує:

    • мудрість;
    • справедливість;
    • делікатність;
    • витримку;
    • Доброзичливість.

    Бонсай – не звичайне заняття. Це ціле мистецтво, що має на увазі застосування особливих особистісних якостей. Філософія вирощування деревця вимагає величезного терпіння, витримки і зусиль. За рахунок свого довголіття дерева бонсай символізують і відображають цілу історію. У цьому випадку зміст і зовнішній вигляд говорить сам за себе – обдерта кора, зламані гілки, величезна коренева система.

    В Японії ростуть бонсай, яким вже більше тисячі років.

    Найбільше цінуються хвойні рослини, так як саме цей вид символізує вічність, в порівнянні з листяними, що скидають щоосені своє листя.

    Дерево бонсай: види рослини

    Вибір рослин для бонсай величезний, але перевагу в основному віддають хвойним видам. Такі види рослини довговічні і більш витривалі, з дрібними вічнозеленими листками.

    Бонсай розрізняють за основними видами:

    • Ті, хто має зелений вид круглий рік;
    • Квітучі навесні;
    • Активно квітучі влітку;
    • Квітучі тільки восени;
    • Ті, хто має характерну форму стовбура з гілками помітну після осипання листя.

    Важливо пам’ятати, що бонсай не кімнатна рослина. Перебувати в будинку таку рослину може кілька днів, потім воно починає хворіти і страждати від спекотного сухого повітря.

    На вулиці рослині потрібен захист від дощу, сонця і вітру.

    Які рослини підходять для бонсай в наших кліматичних умовах

    Перед тим як розпочати вирощування бонсай своїми руками, потрібно визначитися, які рослини найбільш схильні до природних умов вашій місцевості.

    Бонсай можна виростити з:

    • ялівцю;
    • Сосни, туї або їли;
    • Бузкузвичайної або угорської;
    • Множинного різноманітності спірея;
    • Вишні, яблуні чи груші;
    • Мигдалю низького;
    • Модрини сибірської;
    • берези;
    • Грошового дерева (толстянка);
    • барбарису;
    • клена;
    • Калини.

    Для вирощування мініатюрного деревця з нуля в домашніх умовах підходять будь-які насіння невибагливої ​​рослини. Особливим попитом користується гліцинія. Дрібний квітка густо покриває гілки, тим самим надаючи особливої ​​привабливості деревцю. Рослина добре себе почуває в кімнатній обстановці.

    Яблуня – хороший варіант для бонсай. При правильному догляді можна отримати гарне і плодоносне декоративне дерево.

    Рослина бонсай і догляд за ним

    Вирощувати мініатюрні деревця можна як з хвойних, так і з листяних рослин.

    Найбільшим попитом користуються:

    • Оливкове дерево (маслина європейська). Вічнозелене деревце бонсай у вигляді чагарнику з щорічним цвітінням. Сприятливе середовище з температурою повітря + 5-18 ° С і достатнім світлом. Любить свіже повітря. Грунт краще підібрати з піску і глини. Полив у міру висихання.
    • Чайне дерево (Кармона). Висота дорослого дерева до 10 м. Таке вічнозелена рослина любить тепло і світло.
    • В’яз мелколістний китайський. Найбільш терпиме дерево для початківців. Головна умова догляду – тепло, сонячне світло і вологий грунт.
    • Мікс-бонсай. Дерева різних порід, догляд за ними досить простий.

    Не важко буде виростити самому з нуля мініатюрний квітка і бонсай з сосни , Дуба, туї, листяних видів, ялівцю. Такі рослини більш адаптовані до нашого клімату. Догляд за ними особливо не відрізняється якимись надприродними особливостями. Виростити їх можна з насіння або готових пророслих росточков, принесених з лісу.

    Для перерахованих рослин підходять глибокі контейнери з кераміки. Листяний бонсай після осипання листя можна прибирати в більш темне місце.

    Як виростити бонсай з насіння в домашніх умовах

    Виростити бонсай з насіння самостійно – цікаве заняття, необхідну величезного терпіння і бажання. Немає гарантії, що все вийде з першого разу, так як цей процес дуже довгий і трепетний.

    Процес вирощування бонсай має на увазі:

    • Догляд за насіннячком протягом декількох років. Переважно підібрати насіннячко, з урахуванням природного клімату вашого місця проживання. Невибагливими вважають фікус або сосну.
    • Догляд за паростком. У маленькому вигляді бонсай потрібно періодично провітрювати. Після появи 4-х листків рослина потрібно пікірувати і вже через два місяці почати підгодовувати. Ближче до зими рослина потрібно прибрати на підвіконня і припинити підгодівлю.
    • Догляд за мініатюрним деревцем. Потрібно постійно стежити за достатнім освітленням (indoor bonsai) і періодично обприскувати рослину водою. Через кілька років можна починати формування бонсай.

    Важливо створити сприятливий клімат для рослини, особливо на перших етапах росту.

    Як доглядати за бонсай в домашніх умовах

    Правильний догляд за бонсай потрібно організувати з урахуванням різновиду рослини, в залежності від його примхливості і особливостей.

    Основні моменти догляду за бонсай:

    • Своєчасно підрізати крону рослини;
    • Підготувати сприятливий грунт – це глина, пісок, перегній і гумус;
    • Дотримуватися сприятливий температурний режим, в основному це + 10-18 ° С;
    • Протяги є головним ворогом мініатюрного деревця;
    • Слід уникати прямого попадання сонячних променів;
    • Поливати рослину потрібно в той момент, коли верхній шар грунту повністю сухий.

    Обрізати бонсай потрібно постійно, в зворотному випадку може вирости звичайний декоративний кущ.

    Чим більше сонячного світла, тим рослина краще адаптується до підвищення температури і навпаки.

    Основний набір для вирощування бонсай

    Для вирощування мініатюрного деревця можна придбати спеціальний набір і не витрачати сили на підготовку спеціальної грунту або вибір відповідного горщика.

    Який горщик краще вибрати для бонсая, ви дізнаєтеся в нашій статті: https://homeli.ru/dekor/svoimi-rukami/gorshok-dlya-bonsaj .

    У набір для вирощування бонсай входить:

    • Інструкція;
    • горщик;
    • Грунт;
    • Насіння рослини;
    • Добриво.

    Деякі набори мають в своєму комплектуванні дріт і спеціальний піддон. В принципі – «будь-який каприз за ваші гроші».

    Придбати готовий набір можна в магазині або замовити в інтернеті. В цьому випадку можна заодно вибрати будь-які насіння на свій розсуд.

    Скільки росте дерево бонсай з насіння

    Період росту бонсай визначається відповідно до виду дерева. Виростити таке мініатюрне деревце з насіння будинку зажадає багато зусиль і терпіння.

    Періоди зростання бонсай:

    • Залицяння за насіннячком.На цей процес, в середньому, потрібно кілька років.
    • Залицяння за паростком. З цього моменту процес стає більш цікавим.

    Решта час бонсай росте і радує свого творця. В Японії вирощують такі рослини цілими століттями і тисячоліттями, передаючи дерево у спадок. Деякі дерева бонсай доживають до 4-х тисяч років.

    Найдовговічніші – хвойні бонсай.

    Сьогодні є придбати вже готовий паросток і відразу садити його. В цьому випадку можна заощадити кілька років. Але гарантії в тому, що це насправді те саме деревце, а не карликова підробка, ви не отримаєте. Вартість дерева бонсай безпосередньо залежить від виду рослини і від того, скільки йому років. Насіння коштують недорого – від декількох рублів за штуку. І для порівняння, бонсай клен заввишки 30 см коштує приблизно 1900 рублів, і це ж рослина 65 см – 11900 руб.

    Як пересадити бонсай самому: поетапне керівництво

    Одночасно з пересадкою деревця відбувається заміна грунту і миски. Пересаджувати бонсай слід приблизно кожні 1-2 роки, про це свідчить його зовнішній вигляд і процес росту.

    Етапи пересадки бонсай, керівництво для новачків:

    • Дренажні отвори слід зміцнити;
    • Коріння дерева обережно очистити від грунту;
    • Бонсай помістити в нове середовище і розправити коріння;
    • Ножицями обрізати коріння десь на 1/3 або відступити від краю чаші на 2 см;
    • Рослина щільно розмістити, притискаючи грунт пальцями.

    Пересаджувати рослини віком до 5-ти років потрібно щороку навесні. Грунт щоразу змінюється на нову. Перша формує обрізка дерева приблизно через 5 років. Бонсай, вік якого від 10-ти років слід пересаджувати один раз в 10-15 років.

    Бонсай в новому грунті не можна піддавати яскравим сонячним променям протягом перших двох тижнів.

    Як вирощувати бонсай (відео)

    Бонсай отримало широку популярність в країнах усього світу. Чи не могли не помітити таке мистецтво любителі рукоділля. Мініатюрні дерева роблять з різних каменів самоцвітів або бісеру. Процес виготовлення бонсай і каменів досить творчий і непростий, що вимагає уважності із застосуванням фантазії. Відтворення оригіналу в такому виконанні приховує в собі загадку і особливу енергію.