На яких ґрунтах ростуть сосни та берези

0 Comments

§ 43. Кримські гори та південний берег Криму

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. Кримська гірська фізико-географічна країна простягається смугою завширшки 50 км на півдні Кримського півострова від м. Севастополя до м. Феодосії на 180 км. За особливостями формування і будови, різновидами ландшафтів та їх мальовничістю Гірський Крим – надзвичайно оригінальне утворення, яке виділяється на тлі більш-менш одноманітного рівнинного сухостепового Криму на півночі та Чорного моря на півдні.

ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА. У тектонічному відношенні Кримські гори – це велика складка, південне крило якої занурене в море. Підняття й складчасті рухи відбувалися там уже в мезозойську еру, але головні горотвірні процеси тривали в альпійську складчастість. Тоді ж південна частина Гірського Криму опустилася в Чорноморську западину по лінії розлому. Так утворився крутий схил – Південний берег Криму.

Крім поздовжніх розломів з’являлися й поперечні, проявлявся магматизм. Діяли вулкани: свідченням цього є скам’янілий згаслий вулкан – масив Карадаг. В інших випадках магма застигала в тріщинах земної кори, не прориваючись на поверхню. Нині вона виступає на денну поверхню у вигляді окремих гір – Кастель, Аюдаг (мал. 168). Тектонічні процеси в Кримських горах не припиняються й досі, про що свідчать землетруси. Кримські гори – це здебільшого складчасто-брилові гори. Вони складені осадовими породами (пісковиками, глинистими сланцями, вапняками), а в окремих місцях – породами вулканічного походження.

Україна дивовижна

Кам’яний символ Криму

Візиткою Південного берега Криму є гора Аюдаг (Ведмідь-гора), що височить на 572 м над р. м. Вона утворена застиглою магмою. Сіро-зелений габро-діабаз твердіший за граніт. Він є цінним облицювальним матеріалом.

Мал. 168. Гора Аюдаг

РЕЛЬЄФ. Кримські гори утворені трьома паралельними пасмами – Зовнішнім, Внутрішнім і Головним, які змінюють одне одного з півночі на південь. Зовнішнє й Внутрішнє пасма є куестами – видовженими трохи піднятими формами рельєфу несиметричної будови: їхній північний схил пологий (відповідає нахилу залягання пластів порід), а південний – крутий (утворився внаслідок «підрізання» пластів водотоками вздовж ліній розломів). Зовнішнє пасмо найнижче (до 400 м). У північному напрямку воно поступово переходить у рівнину. Внутрішнє пасмо вище (до 700 м). Зовнішні процеси створили там чудернацькі форми (мал. 170).

Мал. 169. Куести Внутрішнього пасма

Мал. 170. Форми вивітрювання на Демерджі-Яйлі

Головне пасмо здіймається до 1500 м. Там розташована і найвища вершина Кримських гір – г. Роман-Кош (1545 м). Головне пасмо розділене тектонічними розломами та ерозійними процесами на масиви з плоскими поверхнями – яйли (Бабуган-Яйла, Нікітська, Чатир-Даг, Ай-Петринська, Ялтинська, Карабі-Яйла). У Кримських горах багато водно-ерозійних і карстових форм рельєфу. На плато Чатир-Даг, наприклад, налічується, понад 1 000 карстових вирв, 135 печер, шахт, криниць.

Рекорди України

Найглибшою печерою в Україні є Солдатська (500 м), яка розташована на Карабі-Яйлі.

Південні й південно-східні схили Головного пасма, що стрімко обриваються до Чорного моря, називаються Південним берегом Криму. Це вузька (від 1 до 12 км) смуга узбережжя, на якій скелі подекуди підходять до моря, а місцями відступають, утворюючи амфітеатри.

КЛІМАТ. Клімат Гірського Криму, як і клімат рівнинної частини півострова, помірно континентальний. Однак між ними є суттєва різниця. Кількість опадів в горах зростає в два рази і становить у середньому 600 мм за рік, а на високих вершинах – до 1000 мм за рік. Літо в горах прохолодне: середні температури липня становлять лише +15 °С. Зима багатосніжна із середніми температурами січня -4 °С. У Кримських горах нерідко випадає град, а навесні з найвищих гір сходять снігові лавини, які іноді завдають значної шкоди.

Натомість клімат Південного берега Криму найтепліший в Україні й нагадує субтропічний середземноморський. На нього впливають циклони взимку й підвищений атмосферний тиск улітку. Мають значення також близькість незамерзаючого Чорного моря і гори, які захищають узбережжя від північних вітрів. На Південному березі Криму цілорічно додатні середні температури: у січні від +5 °С на заході до +1 °С на сході, в липні – близько +24 °С. Опади, що їх приносять середземноморські циклони, здебільшого випадають взимку у вигляді дощу. Літо жарке й сухе, однак спека не виснажлива: освіжають морські бризи.

ВНУТРІШНІ ВОДИ. У Кримських горах беруть початок всі річки, які протікають на Кримському півострові. Більшість з них короткі і впадають у Чорне море (Альма, Кача, Чорна). Найдовша річка – Салгир несе води до Азовського моря. Влітку в пониззі вона пересихає. У горах річки часто мають неширокі каньйоноподібні долини. Живляться вони здебільшого дощовими водами, а ті, що починаються на північних схилах головного пасма, – ще й талими сніговими. У верхів’ях деяких річок споруджено водосховища. У горах багато джерел.

Рекорди України

Найбільшим водоспадом в Україні є водоспад Учансу на однойменній річці. Вода падає з майже прямовисного уступу з висоти 98,5 м.

Водоспад Учансу

ВИСОТНА ПОЯСНІСТЬ. У Кримських горах спостерігається висотна поясність ґрунтово-рослинного покриву. У передгір’ях панує степова рослинність з типчаком і ковилою, а трохи вище (від 500 м) – лісостепова. Там на дерново-карбонатних ґрунтах ростуть дубові гаї з дуба скельного і пухнастого з домішкою клена, бука і граба. Поширені зарості чагарників. На схилах гір на висоті 700-1300 м лежить гірсько-лісовий пояс, де на бурих лісових ґрунтах ростуть широколисті ліси з бука, граба, клена, ясена, липи, сосни. На вершинах-яйлах поширені гірсько-лучні ґрунти. Там розкинулися гірські луки, на яких ростуть альпійська фіалка, звіробій, типчак.

На південному схилі Головного пасма висотна поясність рослинності також виражена досить яскраво, хоча він і не має суцільного ґрунтового покриву, тому що переривається скелями й осипищами. На Південному березі Криму сформувалися коричневі ґрунти. На них поширені чагарникові зарості дуба пухнастого, граба східного і ялівцю, субтропічна вічнозелена садово-паркова рослинність (кипарис, лавр, мирт, магнолія) і плодові дерева (абрикоси, персики, мигдаль, хурма, інжир). До висоти 500 м ростуть сухолюбні дубово-ялівцеві ліси і шибляк – густі колючі зарості теплолюбних середземноморських видів (дуба пухнастого і скельного, суничного дерева, фісташки, грабинника). Вище (до висоти 900 м) лежить пояс кримської сосни і дуба, а ще вище (до 1300 м) у лісах переважає кримський бук. Тваринний світ різноманітний. У лісах живуть козуля, олень, муфлон, лисиця, борсук, заєць, куниця, білка. Гніздується багато птахів – сойка, чайка, гриф чорний, змієїд, сапсан.

ОХОРОНА ПРИРОДИ. Для охорони довкілля створено низку природоохоронних об’єктів. У Кримському природному заповіднику охороняються найцінніші в Криму ліси – дубові, букові, з кримської сосни, а також реліктові угруповання тиса ягідного і ялівцю високого. Унікальні природні комплекси вулканічного масиву юрського періоду оберігаються в Карадазькому природному заповіднику. Науковці заповідника ведуть постійні спостереження за морськими, степовими і лісовими екосистемами. Саму гору Карадаг називають музеєм мінералів просто неба: їх там знайдено більш ніж сто. Мальовничості Карадагу надають стрімкі скелясті вершини та урвища, що обриваються до моря.

Рекорди України

Рослинність Криму найбагатша в Україні: там налічують понад 3 тис. видів (у Карпатах – 2,2 тис. видів).

Багато природоохоронних територій створено біля м. Ялти. Ялтинський гірсько-лісовий заповідник – найбагатший за видовим складом рослин (1367 видів, з яких 138 є рідкісними і зникаючими). У заповіднику «Мис Мартьян» охороняють реліктовий ліс із середземноморських видів дерев. Нікітський ботанічний сад – один з найстаріших у світі (заснований у 1811 р.). Там зібрано унікальну колекцію субтропічних рослин з усіх куточків нашої планети (пальми, метасеквоя, туя, кедр, бамбук та ін.).

Нікітський ботанічний сад

Мальовничі ландшафти Гірського Криму, сухий теплий клімат та морська вода роблять цей регіон одним із найкращих курортних районів України.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

• Кримські гори – це складчасто-брилові гори, утворені трьома паралельними пасмами (Зовнішнім, Внутрішнім і Головним), в яких добре виражена висотна поясність природних умов.

• На Південному березі Криму сформувалися природні умови середземноморського типу.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

  • 1. Використовуючи геохронологічну таблицю (с. 74-75), розкажіть про особливості формування земної кори в Криму.
  • 2. З чим пов’язане значне поширення печер у Гірському Криму?
  • 3. Які особливості клімату на Південному березі Криму?
  • 4. Охарактеризуйте висотну поясність природи в Гірському Криму.
  • 5*. Порівняйте природні умови Гірських Карпат і Гірського Криму.

ПРОВЕДІТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ

Виявлення ландшафтів у світі, що мають схожість із ландшафтами України

  • 1. З курсу «Географія материків і океанів», що ви вивчали у 7 класі, пригадайте типові ландшафти світу. Скористайтеся картою природних зон світу.
  • 2. Виявіть подібність ландшафтів України та світу. Зокрема укажіть ландшафти, подібні до наших мішаних або широколистих лісів, лісостепу, степу, Карпат та Кримських гір. Поміркуйте, чому можлива така подібність.

§ 30. Рослинність України

Розмаїття рослинності. Рослинність України надзвичайно різноманітна. Її видовий склад визначається трьома основними чинниками: природними умовами, геологічною історією формування території та господарською діяльністю людини (мал. 87).

Кожному живому організму потрібні відповідні природні умови для існування (температура повітря, вологість). Завадити поширенню певного виду рослин на сусідні території можуть природні бар’єри, наприклад гірський хребет або велика водойма.

  • Пригадайте, у межах яких природних зон розташована територія України.

Мал. 87. Чинники, які визначають склад рослинності

Земля неодноразово зазнавала змін упродовж геологічної еволюції. Зміни її поверхні й клімату в різних регіонах відбувалися по-різному, що також вплинуло на видовий склад рослинності. У рослинному покриві країни є види рослин, які залишилися від давніх геологічних епох. Їх називають реліктами. На території України є види, які були завезені з інших континентів.

  • Пригадайте, які культури були завезені на європейську частину материка з Нового Світу.

Природна рослинність на території України налічує понад 30 тис. видів вищих і нижчих рослин. Це кілька десятків видів дерев, кілька сотен видів чагарників і до тисячі видів трав. Найбагатший видовий склад рослинності спостерігається в Українських Карпатах (понад 2000 видів) і Кримських горах (2300 видів). Майже 600 видів ендеміків (рослин, поширених на невеликій території) росте на території Подільської височини.

Багатство рослинності характеризує не тільки суходіл, а й морські узбережжя і прибережні води, лимани, озера, річки та штучні водойми.

Рослинні угруповання. Сукупність рослин на певній території, пов’язаних між собою та навколишнім середовищем, називають рослинним угрупованням. На території України виокремлюють такі типи рослинних угруповань: ліси, степи, луки й болота.

Мал. 88. Карта лісистості території України

Закономірності поширення рослинного покриву в Україні. Розміщення рослин на території країни обумовлено: на рівнинах — законами широтної зональності, а в горах — вертикальної поясності. Кожній природній зоні відповідає певний видовий склад рослинності.

Ліси України — національне багатство, яке належить народу. Загальна площа лісів становить 9,6 млн га, із них хвойні ліси (переважно сосни та ялини) займають 42,2 %, твердолистяні (дуб, бук) — 43,2 та м’яколистяні (береза, вільха) — 13,6 % території. Ліси вкривають 15,9 % території країни. Вони зосереджені переважно на Поліссі, в Українських Карпатах і Кримських горах.

  • Користуючись картою (мал. 88), з’ясуйте, яка лісистість характерна для вашої області.

За показником лісистості території (відношення площі вкритих лісовою рослинністю земель до загальної площі країни), Україна належить до малолісних країн Європи.

У різних природних зонах лісистість території має значні відмінності. Найбільша вона в Українських Карпатах (39 %) і Кримських горах (36 %). Лісистість природних зон рівнинної частини закономірно зменшується з півночі на південь від 23 (зона мішаних лісів) до 12,5 % (лісостеп) і 3,8 % (степ).

Понад половину лісів України створено штучно, тому вони потребують посиленого догляду. Середній вік деревостанів перевищує 60 років (вони становлять 47,5 % площі лісів). Ліси поступово старіють і їх санітарний стан погіршується. До третини лісів ростуть у зоні радіоактивного забруднення, частина з них повністю виключена з лісогосподарського виробництва.

Мал. 89. Розподіл площі лісів України за основними породами дерев

Мал. 90. Буковий ліс

  • Розгляньте діаграму (мал. 89) і визначте, які породи дерев домінують в українських лісах.

Ліси України сформовані понад 30-ма видами деревних порід. У лісах переважають молоді й середні за віком дерева, поширені такі породи, як сосна, ялина, бук, дуб. Вони займають до 90 % укритих лісами площ. Також поширені граб, липа, клен, береза, тополя, вільха та ін.

Соснові (борові) ліси займають великі площі на Поліссі, а також у долинах річок лісостепу та степу. Вони ростуть на дерново-підзолистих піщаних ґрунтах, бідних на гумус і поживні речовини. На багатших ґрунтах ростуть дубово-соснові ліси. У лісах України поширені два види ялини — звичайна, або європейська, і гірська. Окремі ділянки ялини європейської трапляються в західних областях і на Чернігівщині. Великі площі під ялиною — в Українських Карпатах.

Смерека біла росте в Карпатах, в окремих районах Передкарпаття й Розточчя. В карпатських лісах трапляється модрина. На території України поширені бук європейський і кримський. Бук європейський — одна з основних порід лісів Українських Карпат і західних районів Волині, Поділля й Придністров’я (мал. 90). Бук таврійський росте в Кримських горах на висоті від 500 до 1300 м.

У лісах України широко представлений дуб звичайний, він росте в усіх природних зонах рівнинної частини та в горах до висоти 900 м. Дуб скельний трапляється в Карпатах і Кримських горах, а також на заході лісостепової зони. Граб росте в дубових, дубово-букових і букових лісах, утворюючи в них другий ярус. У Криму ростуть граб кавказький і граб східний. У лісах України поширені ільм, в’яз і берест, а також липа серцелиста. Трапляються липа широколиста, срібляста, а в лісах Кримських гір — липа кримська. Ясен звичайний можна знайти в усіх лісових районах України. У лісах України поширені чотири види клена (явір, гостролистий, польовий і татарський), а також біла й чорна тополі, осика, вільха.

Дискусійний клуб

Які країни Європи багаті на лісові ресурси?

Ліси пом’якшують клімат, регулюють баланс води, ослаблюють негативний вплив посух і суховіїв, стримують рух пісків, захищають ґрунти від водної й вітрової ерозії, очищують атмосферу від хімічних забруднень.

  • Чи є поблизу вашого населеного пункту ліс? Які породи дерев у ньому переважають?

Степи. Як зональний тип рослинності, степи збереглися лише фрагментарно на схилах балок, у передгір’ях Криму, на піщаних косах Азово-Чорноморського узбережжя й островах, а також у місцях близького залягання твердих порід. Ділянки цілинних степів охороняються в заповідниках.

Для типових (справжніх) степів характерне переважання церофільних дернинних злаків і типчака. Різнотравно-типчаково-ковилові степи мають густий трав’яний покрив, у них поширені ковила, тонконіг, стоколос, вика, конюшина; з різнотрав’я — горицвіт весняний, молочай степовий, шавлія, астрагал. Типчаково-ковилові степи в минулому охоплювали простори Причорноморської низовини. У трав’яному покриві переважали ксерофітні злаки: типчак, ковила українська, келерія; з різнотрав’я — кахрис, ферула, будяк, пижмо та ін. Полиново-злакові степи були поширені вздовж Азово-Чорноморського узбережжя. У травостоях корінних фітоценозів домінували ксерофітні дернинні злаки (типчак, ковила, житняк), полин, з галофільних — камфоросма, кермек та ін.

Лучні степи поділяють на рівнинні й гірські (Кримські). У травостої домінують злаки: ковила, типчак, тонконіг вузьколистий; із різнотрав’я поширені конюшина, гадючник, маренка, шавлія лучна та ін.; з ефемерів та ефемероїдів — незабудка, переломник, крупка. Для лучної рослинності характерна така закономірність: у лісостеповій зоні на безлісих територіях у минулому розвивалися лучні степи та остепнені луки на глибоких чорноземах; у степовій зоні на півночі були поширені різнотравно-типчаково-ковилові степи на звичайних чорноземах; на південь простягліїся типчаково-ковилові степи на південних чорноземах і темно-каштанових ґрунтах; у Присивашші поширені полиново-злакові степи на каштанових солонцюватих ґрунтах.

Чагарникові степи в минулому простягалися на Донецькому кряжі та сході України. У них представлені зарості карагани, кам’янисто-степового чагарнику.

Напівсаванні степи трапляються невеликими ділянками в Кримських горах. У цих степах до злаків домішуються субтропічні (напівсаванні) види, ефемероїдне різнотрав’я. У трав’яному покриві поширені люцерна, бурачок пустельний, пирій повзучий, горошок та ін.

Луки поділяють на заплавні, суходільні, низинні й гірські. У заплавних луках поширені зарості лози, трави з вівсяниці, мітлищ, келерії, до яких долучаються конюшина, жовтець, щавель, деревій та ін. На суходільних луках ростуть мітлиця, пахучий колосок, костриця, кульбаба, волошки.

Низинні луки приурочені до знижень на вододілах, терасах, долинах, тому вони тривалий час обводнені. У їх трав’яному покриві домінують вівсяниця червона, тимофіївка лучна, осока звичайна, конюшина — лучна та біла. Луки використовують як сіножаті. В Українських Карпатах поширені гірські луки (мал. 91). У їх трав’яному покриві переважають вівсяниця, білоус, конюшина, лядвенець. У субальпійському поясі сформувалися білоусникові луки, ростуть також тимофіївка, осока вічнозелена, вівсяниця.

Мал. 91. Гірські луки

Мал. 92. Болотна рослинність

Болота. Болотна рослинність охоплює до 2 % території України (мал. 92). Найбільше її на Поліссі, а в напрямку на південь її кількість і площа зменшуються. Заболоченість і заторфованість Полісся становить 5 %; лісостепу — 1,6; степу — 0,3; Карпат — 0,4 % від території країни.

В Україні найбільше поширені низинні болота. Евтрофні болота живляться повеневими й підземними водами, поверхневим стоком, а тому багаті на органічні речовини, мінеральні солі, мул. У них переважають осока, очерет, рогіз, тростяниця, хвощ, лепеха та ін. З лісових угруповань найбільше поширена вільха чорна, ростуть сосна, береза, верба.

Меліоровані болота використовують як сіножаті, на них вирощують технічні, кормові та зернові культури.

На території України ростуть реліктові рослини. Вони збереглися лише в окремих районах. До них належить, зокрема, тис ягідний, невеликі насадження якого можна побачити в Українських Карпатах і Кримських горах.

Рослинні ресурси, їх охорона й відтворення. Освоєння людиною природних ресурсів почалося з рослинності й тваринного світу. Рослинність — джерело різноманітних ресурсів (мал. 93). З давніх-давен люди використовували плоди дикорослих рослин — ягоди, гриби, горіхи, фрукти. Луки, пасовища, сіножаті — чудова кормова база для тваринництва. Тисячі рослин є сировиною для виготовлення ліків (наприклад, валеріана, глід, звіробій, чистотіл, подорожник та ін.). Ліси дають людству деревину й хімічну сировину.

Мал. 93. Види рослинних ресурсів

Рослинність України зазнала істотних змін унаслідок господарської діяльності людини. Вирубування лісів, осушення боліт, розорювання степу, гірничо-добувна діяльність призводять до збіднення рослинності й зникнення рослинних угруповань. З метою захисту окремих видів рослин створюються заповідники, заказники та національні парки.

  • Користуючись картами атласу та додатками 10-12, визначте, у якій частині України найбільше природоохоронних територій.

Важливу роль у збереженні рослинності відіграє Червона книга України, яка була вперше видана в 1980 р. і перевидана в 2009 р. До Червоної книги внесено 826 видів рослин і грибів, яким загрожує зникнення. Ці види рослин підлягають охороні на всій території України.

У Зеленій книзі України зібрано відомості про сучасний стан природних рослинних угруповань, у яких переважають рідкісні, ендемічні й реліктові види рослин, що підлягають охороні. Книга була створена в 2002 р. До неї занесено до 130 рослинних угруповань, які майже знищені господарською діяльністю людини. Книга є довідковим матеріалом для державних, наукових і громадських установ та організацій, навчальних закладів, фахівців у галузі збереження біорозмаїття, активістів зеленого руху.

Висновки

  • Рослинність — важливий вид природних ресурсів, який має велике значення для людини. Розмаїття рослинності визначається природними й історичними причинами, а також господарською діяльністю людини.
  • Лісові ресурси — джерело деревини та цінної сировини.
  • Господарська діяльність людини призвела до зникнення багатьох видів рослин.
  • Рослини, яким загрожує зникнення, занесені до Червоної книги України.
  • Для збереження розмаїття рослинності в Україні створюють природоохоронні території.

Основні терміни й поняття

Лісистість — відношення площі вкритих лісовою рослинністю земель до загальної площі країни.

Релікти — рослинні й тваринні організми, що збереглися лише в окремих районах, або залишки фауни й флори минулих геологічних епох.

Рослинне угруповання — сукупність на певній території рослин, пов’язаних між собою та навколишнім середовищем.

Запитання та завдання

  • 1. Назвіть основні типи рослинності України. Установіть закономірність їх поширення.
  • 2. Що впливає на розміщення рослинності?
  • 3. Який існує взаємозв’язок між ґрунтами й рослинами? Поясніть на прикладах.
  • 4. Які рослинні угруповання поширені на території довкола вашої школи?
  • 5. Яка роль Червоної та Зеленої книг України в збереженні рослинності?
  • 6. Яку вашій місцевості використовують багатства лісу?

Практикум

Складіть список рослин вашої місцевості (не менше 10 видів), які занесені до Червоної книги України.

Готуємося до наступного уроку

  • 1. Як на вашу думку, зміниться рослинність України, якщо клімат стане жаркіший? Як зміниться рослинність у разі зміни інших компонентів природи?
  • 2. Хто з учених-краєзнавців вивчав рослинність і тваринний світ вашої області?