Морровінд

« Поки що, буду чесним, ви мене трохи втомили. У вас є з собою трубка скуми або флін? Я покажу вам дах, з якого ми зможемо поглянути на цю нещасну країну зліплених із попелу вигнанців , поділитись знаками. Поділитись списами. » ~

Зміст

• 1 Загальні дані
• 2 Великі Доми
  • 2.1 Дім Індоріл
  • 2.2 Дім Хлаалу
  • 2.3 Дім Садрас
  • 2.4 Дім Редоран
  • 2.5 Дім Тельванні
  • 2.6 Дім Дрес
  • 5.1 Солстхейм
  • 5.2 Великі міста
    • 5.2.1 Вівек
    • 5.2.2 Морнхолд
    • 5.2.3 Балмора
    • 5.2.4 Ебонхарт
    • 5.2.5 Садріт Мора
    • 5.2.6 Альд’рун
    • 5.2.7 Чорне світло
    • 5.2.8 Некром
    • 5.2.9 Нарсіс
    • 5.2.10 Тір
    • 6.1 Релігія
      • 6.1.1 Храм Трибунала
      • 6.1.2 Даедропоклонництво
      • 6.1.3 Ашлендери

      Загальні дані [ ]

      Морровінд (інші назви – Ресдайн, Двемерет, Велот або Данмерет) – одна із провінцій Тамріеля. До створення Імперії Септімів, був незалежною державою. Опісля ввійшов у Імперію, зберігши певну автономію. Тут колись жили кімери (яких потім Азура перетворила на данмерів) і двемери.

      Проте були й ті, для кого Морровінд – нещадна чужина. Це каджити і аргоніани, що раніше були данмерськими рабами.

      Нотатка: читайте про історію країни у Великі Доми [ ]

      Великі Доми Морровінду є, de facto, політичними партіями, що правлять у провінції. Вони походять з давніх данмерських кланів і племен, від своїх предків.

      В кінці 3Е було п’ять Великих Домів: Хлаалу (на початку 4Е був позбавлений статусу Великого Дому), Редоран, Тельванні, Вварденфелл та проводять там свою активну політику (включаючи диверсійні операції і, навіть, війни між Домами). Індоріл і Дрес більше поглинуті справами на континентальній частині Морровінду.

      Бути членом Великого Дому зазвичай означає бути членом родини, яка керує ним. Тим не менш, є часті випадки прийняття у клан іноземців і взагалі не-данмерів. Якщо чужоземець хоче стати членом якогось з Великих Домів, він може стати рабом чи найманцем і має виявляти лояльність саме цьому Дому. Після важкої роботи і виконання багатьох доручень, чужоземець просувається вверх серед нижніх рангів і може бути зарахований до Великого Дому. Для просування ієрархією клану необхідною умовою є те, що один із старших членів Дому є спонсором для даного кандидата. Шукати спонсорів зазвичай означає виконувати важкі і важливі доручення потенційних кандидатів на цю роль.

      Дім Індоріл стверджує, що він має спорідненість із Трибунами (це можливо, враховуючи, що Неревар, чоловік Альмалексії, носив прізвище Індоріл). Це, безперечно, підносить даний дім над іншими чотирма. Столицею Індорілу є місто Морнхолд, що, одночасно, є і столицею всього Морровінду і центром Храму.

      Дім Хлаалу [ ]

      Тоді як інші Доми ненавидять Імперію, Хлаалу проводять обмежену торгівлю із Сироділом. Цей Дім постачає в Сироділ різноманітні товари, починаючи від сукна і бренді і закінчуючи різними дрібничками, що зроблені руками визнаних у всьому Тамріелі морровіндських умільців.

      У 4Е Дім Хлаалу втратив статус Великого Дому за свої зв’язки з Імперією, яка забрала легіони з Морровінду задля захисту Сироділа від [ ]

      Цей Великий Дім отримав у своє розпорядження важелі влади у 4Е, коли Хлаалу втратив статус Великого Дому. Маючи докази зв’язків між Хлаалу та Імперією, Садрас одразу перетворив суперника на цапа-відбувайла і звинуватив його у всіх можливих і неможливих бідах данмерів. Після вигнання Хлаалу із Ради Морровінда (рада з правлячих Домів) його місце, поряд із Тельванні, Дрес та Індоріл, посів Садрас.

      Дім Редоран [ ]

      Дім Редоран охороняє захід Морровінду. Їхні воїни вважаються найкращими у провінції. Під час вступу у лави цього Дому всі його воїни складають сувору присягу честі для підтримання авторитету Редорану. Міста-фортеці редоранців мають, як правило, своєрідну архітектуру. Будівлі виготовлені із мушель імператорських крабів – тварин, яких вважають давно вимерлими.

      Редоран відіграв важливу роль у знаменитій битві під Дім Тельванні [ ]

      Цей Дім є найбільш ксенофобським і расистським із всіх Великих Домів. Він уникає будь-яких контактів із чужинцями, особливо іншої раси. Вони випасають свої отари гіганських комах серед скелястих пагорбів і островів на крайній півночі Вварденфелла. Тельваннійський жуковий мускус цінується на всьому острові, а їхні їздові комахи найдорожчі на ринках Нарсіса і Альмалексії.

      Очолює будинок рада лордів-чарівників. Кожен з них має власну земельну ділянку чи фортецю, яка, як правило, є центром якогось міста, керованого цим же лордом. Лорди-чарівники — надзвичайно потужні данмерські маги, що можуть жити інколи до кількох тисяч років. Візитною карткою Тельванні є повністю органічні будинки-вежі, що є штучно вирощеними рослинами.

      Більшість данмерських Домів недолюблюють Тельванні, бо вони воліють залишатися ізольованими і не лізти у війну між Домами, піклуючись лише про власний добробут.

      Південна частина Морровінду належить Дому Дрес. Це родюча місцина на кордоні з Аргонією. Дрес відомі як великі плантатори і работоргівці. Тисячі нещасних бранців, в основному аргоніан, каджитів, а також навіть імперців щодня продаються на таких відомих ринках, як Тіра, що є столицею Дому. Більшість нещасних рабів знаходять свою смерть на плантаціях, що оточують це місто.

      Військова система [ ]

      Основу армії Морровінда складають воїни Дому Редоран, які вважаються кращими бійцями провінції. Але військо данмерів, зазвичай, розпорошене по всій країні, а збирається в одну армію воно лише тоді, коли над всією державою нависає загроза вторгнення. Це, звісно, ослаблює обороноздатність Морровінду, але, враховуючи роль живих богів – Трибунів, не можна сказати, що Морровінд є слабкою, з військової точки зору, країною.

      За законами Імперії, в Морровінді повинні перебувати Імперські легіони. Гарнізони легіонів зазвичай знаходяться у фортецях біля міст і підкорядковуються Імператору. У мирний час легіонери служать вартовими, а під час війни їх можна використати для вторгнення на територію супротивника.

      Під час Сироділ. Обов’язок захисників упав на Дім Редоран. Вони змогли зібрати армію та організувати відсіч наступу даедра. Військо Редоранців було досить сильним (хоча відстояти свою столицю – Альд’рун воно так і не змогло), і, в той час як південна частина країни була розорена нападом аргоніан, Редоранці створили лінію оборони на півночі і не пропустили загарбників далі. Це принесло славу і повагу цьому Дому, і він став наймогутнішим у Морровінді, зберігаючи свою велику армію.

      Данмерські воїни носять броню, зроблену із панцирів комах, яка вкривається кількома шарами тонкого павучиного шовку. Тюрбан чи закриті шоломи захищають воїнів від попелових буревіїв, що не є дивиною в Морровінді. Також, деякі данмери носять окуляри із прозорої смоли, для захисту від попелу. Хоч для мандрівника, що вперше на Вварденфеллі, така броня здасться дивиною, він швидко зрозуміє її необхідність коли опиниться сам посеред Ашленду під час попільної бурі без захисного одягу. Легку данмерську броню і зброю, зроблену із панцирів гіганських комах – нетчів і сілт страйдерів називають хітиновою.

      Економіка [ ]

      Економіка Морровінда дуже різноманітна. На Вварденфеллі є купа рибальських поселень (як от Хуул), де рибалки ловлять рибу і, самі ж, торгують нею. В той же час, “серйозною” комерцією займаються здебільшого Великі Доми. Найбільш багатим Домом у 3Е є Хлаалу, які заробили собі місце в Раді Великих Домів завдяки зв’язкам з Імперією. Таким кланам належать цілі поселення, зосередженні на видобуванню ресурсів із надр землі, як от Кальдера.

      В шахтах по всьому Вварденфеллу видобувають ебоніт, скло (не те, що вставляють у вікна, а набагато міцніше, з якого виготовляють обладунки та зброю), яйця та молоко квама, дорогоцінне каміння. На шахтах з видобування корисних копалин (не плутати з шахтами квама!) використовують працю рабів. Це, разом із ворожнечею між Домами, часто призводить до нещасних випадків, диверсій, чи навіть захоплення шахт найманцями з іншого Дома.

      В шахтах квама вільні робітники добувають яйця і молоко квама. Вони не заважають життю колоній, а, навпаки, підтримують їх, допомагають розширювати і всіляко покращують життя квама. Цих комах можна повноцінно вважати свійськими тваринами (втім, ризик натрапити на диких квама все ж є). Яйця квама – дуже важливий для економіки Морровінда товар. За словами Ейдіс Вогнеокої, це – ледь не єдиний продукт, що можна вивозити “із цієї триклятої провінції”. Це спричинило навіть цікавий парадокс – яєчне браконьєрство.

      Мор і загроза Дагота Ура змусили Трибунів побудувати навколо Червоної гори величезний магічний мур. Це, а також попелясті ландшафти Ашленду роблять непридатними для землеробства великі території Вварденфелла.

      Важливі місця [ ]

      Солстхейм [ ]

      Під час подій The Elder Scrolls III: Morrowind Солстхейм не був частиною Морровінду. Він належав до провінції Скайрім. Але після вторгенння аргоніан і Червоного року, Верховний Король Скайріму, побачивши всі біди данмерського народу, передав острів темним ельфам.

      На півдні ландшафт острова попелястий, це результат виверження Червоної гори. Через це місцева природа мутувала, з’явилися ендемічні види рослин і тварин. Так, місцеві спріггани стали більш сильними і вони вже не є духами живих дерев, про що каже сама їх назва: Випалений спрігган. Також тут стали траплятися попельні монстри. В результаті переселення данмерів, сюди були завезені нетчі та навіть один сілт страйдер. Тут розташована столиця Солстхейму – Великі міста [ ]

      Морнхолд, який іноді називають “Містом самоцвітів”, є столицею всього Морровінду. Там знаходиться резиденція королів і Альмалексії. Саме тут народилася Королева-матір Ресдайну – Барензія. Самі жителі називають його містом “Світла та Магії”. Відомо, що під час занепаду Морровінду, Морнхолд був захоплене аргоніанами, але потім відбитий данмерами.

      Балмора [ ]

      Це місто розташоване на кількох островах, оточених стінами і з’єднаних низкою мостів. Тут також розташоваий великий порт, з якого відпливають кораблі в інші міста Морровінда, чи взагалі у інші провінції. Тут розташовний центр імперської влади на острові, в місті знаходяться легіони Імперії, а посеред міської площі височіє скульптура Акатоша – Дракона Часу. Тут також знаходиться місцевий офіс Східної Імперської компанії. Вважається, що Ебонхартський Пакт, котрий існував у часи 2Е, був названий саме на честь цього міста.

      Садріт Мора [ ]

      Це портове місто, що заходиться на східному узбережжі Вварденфелла. Керують тут Тельванні, також є імперська фортеця. Садріт Мора розташований на пагорбі, на вершині якого височіє вежа Нелота – місцевого правителя. Вважається, що після виверження Червоної гори у 4Е, місто було знищене.

      Альд’рун [ ]

      Альд’рун є великим містом (одне з найбільших на острові), столицею Дому Редоран. Головною особливістю цього поселення є те, що цілий міський квартал побудований всередині панцира гіганського імператорського краба.

      Чорне світло [ ]

      Чорне світло — місто на північному заході Морровінда. Воно знаходиться близько до кордону із Некром [ ]

      Некром (також відомий як “Місто мертвих”) знаходиться на сході Морровінда. В цьому місці увічнюється стародавня данмерська релігійна традиція, що передує навіть Культу Трибунала. Некром справляє своєрідне враження на відвідувачів. Тут, серед білих стін і веж, часто можна побачити постійний рух трупів через місто. Саме тому воно отримало таку назву, адже це — гігантський цвинтар, некрополіс.

      Нарсіс [ ]

      Нарсіс, розташований на півдні Морровінду, був столицею Дому Хлаалу. У 4Е його зруйнували аргоніани під час навали. Це була одна з причин втрати Хлаалу статусу Великого Дому.

      Тір [ ]

      Місто знаходиться на півдні провінції, було столицею Дому Дрес, і тому тут завжди були великі ринки рабів, повні живого товару. Саме через це аргоніани безжально знищили місто, щоб помститися гнобителям.

      Культура [ ]

      В Морровінді живе три основні культурні групи: данмери Великих Домів, імперці та ашлендери. Найменші поселення у останніх, адже ті живуть у попільній пустелі, а їхні оселі — намети, які легко можна зібрати і перенести в інше місце.

      Релігія [ ]

      Серед данмерів, у Морровінді, панує кілька релігій. Це культ Храму Трибунала, даедропоклонництво і релігія ашлендерів. Кожна з них по своєму унікальна, не схожа на інші. Нижче описані особливості кожної з них.

      Нотатка: поклоніння Дев’ятьом Богам не береться до уваги, адже серед данмерів воно мало поширене і практикується зазвичай переселенцями із інших провінцій Імперії.

      Храм Трибунала [ ]

      Вівтар святого Ллотіса.

      Основна маса данмерів поклоняється богам, яких вони звуть Трибунами. Їхні імена: Вівек. Кожен з них має своє іменне місто ( даедропоклонників та Азура, Мефала і Боетія, яких називають “Передчасниками”.

      Після вбивства Альмалексією Сота Сіла і смерті самої Альмалексії від руки Нереваріна, поклоніння Трибунам було зупинене. Вівек також покинув Мундус. В результаті цього, постала нова релігія, яка передбачала поклоніння Передчасникам.

      Даедропоклонництво [ ]

      Даедропоклонництво, або культ Даедра є таким собі протиставленням Храму Трибунала. Даедропоклонники можуть бути будь-якої раси, вони живуть, здебільшого, в стародавніх даедричних руїнах і поклоняються божествам відомим як Князі Даедра. Храм і віруючі в Дев’ять Богів не визнають цієї релігії і вважають її варварською, жорстокою і зловісною. Це звинувачення не є безпідставним, адже деякі Князі дійсно вимагають принесення людських жертв, тощо.

      Вороже ставлення інших людей до даедропоклонників, перш за все, мотивовано тим, що багато даедричних Князів мають жорстокий характер. Проте не всіх даедропоклонників переслідує інквізиція Храму. Троє “добрих” даедра (Азура, Мефала, Боетія) є частиною релігії Трибуналу. В той же час, є четверо особливо “поганих” Князів (Шеогорат, Мерунес Дагон, Молаг Бал, Малакат).

      Ашлендери [ ]

      Храм у велотійському стилі.

      В Морровінді можна зустріти кілька архітектурних стилів:

      • Редоранський стиль. Будівлі зроблені з решток гігантських імператорських крабів. Був поширений у 3Е.
      • Стиль Хлаалу. Прості, кубічні будинки. Був поширений у 3Е.
      • Стиль Тельванні. Чудернацькі, закручені будівлі всередині гігантських грибів. Був поширений у 2Е та 3Е.
      • Велотійський стиль. Проявляється у храмах та гробницях.
      • Імперський стиль. Міста в цьому стилі були побудовані під час колонізаціями імперцями Морровінду.
      • Крім того, звичним явищем є двемерські та даедричні руїни, що часто можна знайти у Морровінді. Вони також мають свої окремі стилі.

      Демографія [ ]

      На острові Вварденфеллі, основне населення зосереджено на заході і півдні. Там заходяться великі міста, як от Вівек, Балмора, Альд’рун, Садріт Мора. Інша частина острова є попільною пусткою, де живуть небагаточисельні кочові племена ашлендерів. Східну частину острова контролюють Тельванні і там теж мала кількість населення.

      На материковій частині Морровінду населення розміщено більш-менш рівномірно. Тут є великі міста як Морнхорлд, Нарсіс, Некром, Чорне світло тощо.

      Населяють провінцію, здебільшого, данмери (або темні ельфи), які, схоже, ідеально підходять для своєї попелястої батьківщини. Досі точно не встановлено звідки прийшли ці ельфи, звідки походить їхня раса.

      Данмери мають багато спільних із іншими мерами рис. Вони такі ж високі, мають гострі вуха. Але саме темні ельфи вважаються одними з найгордовитіших ельфійських рас. Вони розглядають людей, як простих тварин, які підходять для рабської праці на плантаціях Тіра. Вони вважають навіть інших ельфів нижчими за себе. Найбільш ранні записи людей на цю тему (які, водночас, залишаються єдиним джерелом для імперських вчених, доки альтмерські архіви від них закриті) датуются ще епохою переселенців із Атмори. Ці люди з півночі називали данмерську землю Данмеретом, тоді як самі темні ельфи звали її Ресдайном. Імперський вчений Ельба Ласкій стверджує, що історія данмерів, як народу, почалася 3500 років тому. Сам же Морровінд отримав собі сучасну назву лише після першого виверження Червоної гори.

      Флора [ ]

      Часто на Вварденфеллі можна зустріти велетенські гриби, які за розмірами нагадують дерева. Вони прикрашають Морровіндський ландшафт, зокрема на землях Тельванні. Є тут і менші гриби, які ростуть в ґрунті, на деревах тощо. Велика частина флори Морровінда адаптована до несприятливих умов, адже життю тут заважають попільні бурі, несприятливий клімат та інші чинники. Тому тутешні рослини навчилися жити на практично безплідних землях, без вологи і під палючим сонцем. Проте є тут і не адаптовані до таких жорстких умов рослини. Деякі з них ростуть лише в певних регіонах і трапляються рідко.

      Данмери використовують всі засоби для виживання. Вони навчилися готувати і вирощувати багато рослин. Так, чай на Вварденфеллі готують із коренів чагарників трама. Поширена також рослина гакльлоу, чиє листя є дуже смачним для жителів Морровінду.

      Про Морровінд

      Після завоювання Хаммерфеллу імперські легіони підійшли до північно-східних кордонів Сироділу, і почалося вторгнення, підготовлене в Скайрімі.

      На початку, незважаючи на те, що імперські легіони і флот всюди вважалися непереможними, Храму запропонували стояти на смерть. Редоран і Тельванні залишилися нейтральними. Хлаалу висловили прагнення до мирного вирішення.

      Затяжні прикордонні бої в Аргонії не дали рішучої перемоги, однак болотиста місцевість не придатна до спільних дій легіонів і флоту. Проти легіонів, зосереджених на захід від Вежі Зільград і Краґенмура, і легіонів на захід від Чорносвітла і Поля Кормаріс, Морровінд мав жалюгідні сили ополчення, ще й обмежені небагатьма ротами редоранських найманців, а також елітними дружинами знаті, ординаторів і Вічних Вартових Храму. Їхнє становище ще більше погіршилося відмовою Індоріл, Дрес, Хлаалу і Тельванні прикрити західні кордони; Індоріл та Дрес запропонували не захищати кордони, а відступити вглиб території і нав’язати партизанську війну. При конформізмі Хлаалу і нейтралітеті Тельванні, Великий Дім Редоран, фактично, виявився один на один проти моці Імперії.

      Ситуація радикально змінилася, коли Вівек особисто з’явився в місті Вівек і оголосив про укладення договору з імператором Імперії, але гарантувалися «усі права віри і самоврядування». Шокована храмова ієрархія, чиєї думки явно ніхто не запитав, зустріла угоду незграбним мовчанням. Представники Великого Дому Індоріл поклялися боротися до останнього, при моральній підтримці Дрес, у той час як Редоран, вдячний за відведення загрози переважаючих сил від своїх кордонів, об’єднався з Хлаалу і підтримав договір. Тельванні, бачачи, звідки дме вітер, приєдналися до Хлаалу і Редорану і теж підписали угоду.

      Вищий лорд-канцлер Великої Ради, Індоріл, відмовився затвердити договір або подати у відставку. Його вбили, а на його місце призначили Хлаалу. Дім Хлаалу скористався нагодою звести деякі старі рахунки з Домом Індоріл, і в ряді місцевих рад влада змінилася шляхом кривавих переворотів. У цих міждомових чварах пролилося більше крові, ніж за всю боротьбу проти імперських легіонів, що передувала перетворенню Морровінда з незалежної держави у провінцію Імперії.

      Генерали ж легіонів боялися вторгнення у Морровінд. Данмери були давно відомі як найжорстокіші й наполегливі супротивники, що вельми посилювалося релігійними і клановими традиціями. Генерали не розуміли політичну слабкість Морровінду, яку так добре побачив і використовував імператор Тайбер Септім. У той же час, з огляду на трагічне зниження чисельності населення і руйнування в інших провінціях, завойованих Септімом, і порівнюючи це з м’якою та ефективною асиміляцією Морровінда в імперську правову й економічну систему, що зробило порівняно невеликий вплив як на вищі, так і на нижчі класи морровіндського суспільства, не можна не віддати належне і Трибуналу, що вчасно усвідомив марність захисту Морровінда і можливість витребування важливих гарантій та преференцій, у результаті захоплення ініціативи за столом переговорів.

      Багато ж індорільских аристократів, навпаки, вважали за краще накласти на себе руки, але не підкоритися Імперії, що призвело до значного ослаблення Дому Індоріл в перехідний період і до гарантованої втрати ним значної частки влади на користь Дому Хлаалу, чий вплив тільки зріс від договору з Імперією. Храмова ієрархія впоралася з втратою обличчя більш вміло, відсторонившись від політичних чвар, і вважала за краще заробляти репутацію в народі, зосередивши зусилля на економічній, освітній та духовної благодійності.