Як далеко летить стріла

0 Comments

Як далеко летить стріла

Але як тільки минулася небезпека, горді цісарі зараз забули про прислугу Володимира і не хотіли сповнити своєї обітниці. Та Володимир не думав уступати. Скорим походом рушив він на південь й увійшов у Крим.

Для Візантії це був болючий удар. Крим мав для Царгорода важне значіння; тутешні грецькі міста посередничили у торгівлі з цілою східньою Европою; збирали сирівці з «варварських» земель і перепродували туди візантійські промислові вироби. Колиб Візантія втратила цю кольонію, її торгівля булаб поважно захитана.

Володимир по довшій облозі добув головне місто Криму Херсонез або Корсунь. Про добуття міста наш літописець оповідає так:

Пішов Володимир з військом на Корсунь і взяв город в облогу. Став від міста «на одно стрілище», тобто на віддаль, як далеко летить стріла з лука, і дав приказ добувати город. Його вояки почали сипати вали. Але корсуняни підкопалися під міським муром і потайки забирали землю, носили її до міста і сипали горб посеред замку. Володимир завзявся і сказав, що хочби прийшлося стояти три роки, добуде Корсунь. Мешканці вже ослабли, але все таки не давалися. Аж один корсунянин, на імя Настас, вказав князеві спосіб, як добути місто. Він написав на стрілі: «Від колодязів, що є на сході за тобою, ведуть водопроводи до міста; перекопай їх і перейми воду». І цю стрілу вистрілив з лука, так що вона впала перед Володимиром. Князь приказав перекопати водопроводи, у місті не стало води і Корсунь піддався.

Аж тоді цісарі мусіли сповнити свою обітницю: вислати сестру до Володимира. Але при цьому поставили умову, щоби Володимир приняв хрещення. Князь дав на це свою згоду.

Царівна Анна зразу не хотіла їхати на Україну: «Якби у неволю їду» — жалувалася. Але брати толкували їй: «Бачиш, кілько лиха зробила Русь грекам, — вибавиш грецьку землю від тяжкої війни. А може Бог через тебе наверне руську землю». Ледви її присилували. Сіла вона на корабель, з плачем йопрощала матір і братів і поїхала морем до Криму. У Корсуні відбулося її вінчання з Володимиром. Володимир забрав тоді війська з Криму і повернув Корсунь Візантії.

Як розпізнати, що летить та куди сховатись від обстрілу – поради

Херсонська міська рада на своїй сторінці оприлюднила правила поведінки під час обстрілів і як їх розпізнати:

Міна
Звучить довгим та протяжним свистом.
Відразу лягайте на землю, а ще краще, якщо є виступ (навіть тротуар), канава або поглиблення в землі. Головне правило – НЕ БІГТИ, озирнутися і ВПАСТИ в першу ліпшу “ямку”.
У вас є 2-5 секунд.

Гаубичний снаряд
Звучить, як і міна, але часу ще менше.
Одразу падайте, де стояли.

Град
Чутно заздалегіть. Звучить, як шурхіт,… шшш.
Є 14 секунд на пошук укриття.
Град не може пробивати що-небудь на виліт, врятувати здатне будь-яке поглиблення.

Танк
Постріл танка чутно разом із влученням.
До наступного пострілу є 4 секунди.
Треба терміново ховатися!
Танк в радіусі 7 метрів рве все, тому вибір невеликий: або лежати, або бігти в укриття.

Смерч
Звук – наче підлітає винищувач.
Відкривається в 10-20 метрах над землею та вистрілює касетними: зверху вниз.
Єдине, що можна зробити, – спробувати відбігти в укриття і лежати.

Важливо!
Після обстрілу є снаряди, що не розірвалися. НЕ ЧІПАЙТЕ у жодному разі!

За інформацією Херсонської ОВА, 6 грудня російські окупанти 51 раз обстріляли територію Херсонщини. Рашисти били по мирних населених пунктах області з артилерії, РСЗВ, танків та мінометів.
Через російські обстріли пошкоджено об’єкти цивільної інфраструктури та житлові будинки.
У Херсоні поцілили у адміністративну будівлю водоканалу. Загинув спадкоємець славної династії, один з найдосвідченіших фахівців підприємства з 21-річним стажем роботи Федюнін Деніс. Йому було 43 роки.
За добу рашисти вбили 2 мирних людей, ще 1 житель Херсонщини отримав поранення.

Як стріляти з ПЗРК: особливості, тактика і практика (відео)

Переносні зенітні ракетні комплекси – це зброя для знищення низьколітаючих літаків та вертольотів противника, яка стала неодмінним учасником всіх останніх конфліктів.

Зараз в українському війську на озброєнні стоїть ПЗРК “Ігла”, а найближчим часом очікується поповнення у вигляді FIM-92 Stinger. Принаймні країни Балтії вже отримали згоду на реекспорт в Україну цієї зброї. Окрім того, США можуть направити її у межах своєї допомоги для відсічі можливої російської повномасштабної агресії.

Саме тому Defense Express поспілкувався з фахівцями компанії “Енергія 2000”, яка спеціалізується на навчанні військових і розробляє та постачає до армійських тренувальних центрів спеціальні тренажери. Зокрема і тренажер для навчання розрахунків ПЗРК.

Про всі особливості переносних зенітних ракетних комплексів, їх реальну ефективність, чим американський FIM-92 Stinger краще за радянську “Іглу”, а також як користуватися ПЗРК – у новому відео від Defense Express. Ба більше – ми самі перевірили, чи зможе людина без підготовки збити ворожий штурмовик.

Stinger vs. “Ігла”

ПЗРК “Ігла”, яка зараз знаходиться на озброєнні ЗСУ, забезпечує знищення повітряних цілей, які рухаються зі швидкістю до 1152 км/год, на відстані до 5 км та на висоті до 3,5 км. Ймовірність ураження цілі – 0,4-0,6 (з 10 пусків лише 4-6 будуть успішними).

ПЗРК “Ігла” – штатне озброєння сухопутних підрозділів ЗСУ

FIM-92 Stinger за своїми тактико-технічними характеристиками кращий: дальність ураження цілей до 8 км, а по висоті до 3,8 км. Окрім того, в американському ПЗРК цифрова система обробки сигналу, на противагу аналоговій у “Ігли”. Також у Stinger більша за розміром бойова частина, вища енергетика та швидкість ракети. Все це зумовлює більшу ймовірність ураження – 0,8.

” У реальних умовах бойового використання не завжди є можливість реалізувати максимальні можливості зброї. Наприклад, для того, щоб знищити повітряну ціль на відстані у 8 км необхідно її виявити та захопити вже на відстані 8,5 км. На практиці зробити це на такий дистанції неможливо, бо, по-перше, її просто важко помітити, а по-друге, рельєф місцевості не дасть цього зробити.

Також цифри вірогідності мають доволі опосередковане відношення до ефективності бойового застосування. Досвід останніх локальних конфліктів показує, що реальні показники бойової ефективності використання ПЗРК: від 3-5% до 20%.

Навчання – головна умова ефективності використання будь-якого озброєння

Це пов’язано зі складністю самої бойової обстановки: відсутністю зв’язку, каналів керування та цілевказання від центральних пунктів протиповітряної оборони. Окрім того, сами стрільці можуть знаходитись під вогнем противника. Але навіть і це не головний фактор, основний чинник – ступінь навченості бійців.

Наприклад, під час російсько-грузинської війни 2008 року було зроблено декілька десятків пусків ПЗРК “Ігла”, а збито – чотири російські штурмовики Су-25. Два з них збили грузинські військові, два – російська сторона вогнем по своїх же літаках. Щодо Stinger, то в Афганістані з нього було збито понад 120 вертольотів та літаків”, – розповів директор “Енергія 2000” Микола Матвієвський.

Навчання афганців користування Stinger тривало декілька тижнів

Треба зазначити, що афганці отримали Stinger починаючи з осені 1986 року. Одним з факторів ефективного використання було те, що у радянській армії не були відпрацьовані на належному рівні тактика та засоби протидії саме FIM-92 Stinger. До 1986 року проти військ СРСР вже використовувались інші ПЗРК: британські Blowpipe, американські FIM-43 Redeye, китайські копії “Стрела-2” та інші.

“Якщо говорити, про загальновійськовий бій, то ПЗРК мають використовуватись у складі відділень. Бо в цій структурі існує можливість організувати управління вогнем та керування стрілками-зенітниками”, – підкреслив Микола Матвієвський.

Тренажер відділення ПЗРК від “Енергія 2000”

Насправді у відділені ПЗРК є електронний планшет на який передається інформація щодо повітряної обстановки та цілей. Без нього, або якщо централізована система керування ППО вже не працює, задача їх виявлення та ідентифікації покладається на самих зенітників.

Електронні планшети розрахунків ПЗРК: 1Л110-1 та 1Л15-1

“Якщо у бійців немає повної картини про стан повітряного простору, то в них залишається вкрай обмежений час для пострілу. На те, щоб помітити ціль, привести зброю до бою та зробити постріл – всього декілька десятків секунд максимум. Для розуміння – блок живлення “Ігли” працює всього 30 секунд.

Зенітник має оцінити повітряну та фонову обстановку, визначити заборонений сектор “на сонце”, райони перехоплення ГСН на завади. Ракета має вийти “на режим”, боєць – обрати селектори “на зустріч” або “навздогін”, “з завадами” або “без завад”.

На все це дається декілька секунд, потім необхідно супроводжувати ціль та зробити пуск, в ручному чи автоматичному режимі. Для результативного пуску необхідно, щоб боєць мав дуже високу кваліфікацію. На нашому власному досвіді підготовки фахівців, які вже здійснювали реальні пуски, необхідно провести від 400 до 600 пусків під час тренувань у різних умовах, по різних цілям, на різних висотах, дальностях, курсах швидкості цілей і тощо тощо, тощо.

Це два робочі тижні тренувань на тренажері з ранку до вечора. Людина, яка вперше взяла в руки ПЗРК взагалі зробити пуск – не зможе”, – розповів Микола Матвієвський.

Тестуємо самостійно

Defense Express вирішив скористатися можливістю та спробував на тренажері відпрацювати найпростішу вправу – збити штурмовик з ПЗРК “Ігла”. Сам тренажер – окуляри віртуальної реальності та точна масо-габаритна копія справжньої зброї, зі всіма органами управління та реальною вагою у 18 кг.

Тренажер ПЗРК “Ігла” повністю повторює всі особливості реальної зброї

Умови: ціль – Су-25, який летить прямим курсом, на висоті 1000 метрів зі швидкістю 900 км/год. Літак не виконує будь-які маневри, не відстрілює теплових пасток, погода та видимість – ідеальні.

Тобто мова йде про абсолютно “тепличні умови”, які помножуються на те, що це у будь-якому випадку – тренажер, він знаходиться у приміщенні, поряд знаходиться інструктор, який до того детально пояснив, як користуватися ПЗРК та під час заняття підказує де що робити.

Штурмовик Су-25 російських “ВКС”

Як виявилось на практиці, навіть просто навести ПЗРК на ціль – задача далеко не з легких. Найближча аналогія – взяти на плече 18-кг штангу та її кінцем слідувати за мухою.

Перша спроба – невдала. Захопити штурмовик “у приціл” одразу не вийшло, а коли він вже був майже “над головою” навіть утримати “трубу” ПЗРК виявилось складно. Зробити пуск “навздогін” – теж, ціль просто вийшла з зони ураження. Бо зона ураження для ПЗРК це не проста сфера, як її часто малюють у схемах, а насправді виглядає так:

Реальна зона пуску ПЗРК “Ігла”

Тобто час, який відводиться для того, щоб зробити пуск “у сопло” літака – максимально обмежений.

Лише під час другої спроби, розуміючи звідки, як та куди буде летіти ціль, вдалось “збити противника”. І це одна з найпростіших вправ на тренажері. Спробувати повторити це у випадку, коли той самий штурмовик буде летіти на мінімальній висоті, а це стандартна бойова тактика, відстрілювати пастки, видимість буде обмеженою, а інструктор не буде показувати – не стали, бо результат був зрозумілий одразу.

Тактика використання ПЗРК

За словами фахівців, найефективнішою тактикою використання ПЗРК залишають дії із засідок. Для цього, в першу чергу, необхідно організувати отримання інформації щодо повітряної обстановки, а виходячи “на пуск” мати чітке розуміння типу, швидкості та курсу ідентифікованого противника.

У армії США зі Stinger-ом працюють “у парі”

Справа в тому, що у “Ігли”, як і у Stinger, є система “свій-чужий”, яка запобігає обстрілу своїх літальних апаратів. Спеціальні коди від командування мають бути доведені до бійців та введені у ПЗРК. Досвід війни у Грузії довів, що ця система під час реальних бойових дій не працює. Ситуація стає ще гіршою, коли сторони конфлікту мають однотипну техніку, а ідентифікація проводиться лише за ознаками звідки та куди летить вертоліт чи літак.

Також треба усвідомлювати, що розрахунки ПЗРК мають негайно після стрільби змінювати позицію. Пуск ракети – величезний демаскуючий фактор.

У армії США для тренування розрахунків ПЗРК Stinger використовують аналогічні тренажери

Зазначимо, що це відео та публікація – не інструкція, а ілюстрація того, що бажання опанувати цю зброю можливо реалізувати лише під час проходження повноцінних тренувань, зокрема у Збройних Силах України, включно з Територіальною обороною.