У якому разі особа може бути затримана за підозрою у скоєнні злочину

0 Comments

Затримання особи в кримінальному провадженні: що потрібно знати

Затримання особи, за загальним правилом, допускається лише на підставі рішення суду. Однак Конституція у ч. 3 ст. 29 передбачає як виняток можливість затримання особи без рішення суду «у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити».

Як здійснюється затримання особи у кримінальному провадженні, розповіли юристи Самбірського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Кримінальне затримання без рішення суду може здійснюватися виключно:

– уповноваженою службовою особою правоохоронного органу лише стосовно особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі, і лише за умов, що цю особу застали під час вчинення кримінального правопорушення або замаху на його вчинення або якщо відразу після вчинення кримінального правопорушення очевидець, у тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила кримінальне правопорушення;

– уповноваженою службовою особою правоохоронного органу щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, за яе передбачене основне покарання у виді штрафу у розмірі понад 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і лише у разі, якщо він не виконав покладені на нього судом при обранні запобіжного заходу обов’язки або не виконав вимог щодо внесення коштів як застави чи документів на підтвердження цього;

– будь-якою особою при вчиненні кримінального правопорушення або замаху на його вчинення, або безпосередньо після його вчинення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення. У цьому разі особа, яка здійснила затримання, повинна негайно доставити затриманого до найближчого відділку поліції або повідомити поліцію про затримання і місцезнаходження затриманої особи.

Кримінальне затримання в усіх інших випадках може здійснюватися виключно на підставі рішення суду.

Під час досудового розслідування суддя зі спеціальним статусом – слідчий суддя вирішує питання про затримання з метою приводу та про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Під час судового розгляду ці питання вирішує суд. Слідчий суддя також приймає рішення про застосування тимчасового та екстрадиційного арешту з метою видачі особи іноземній державі.

Закон визначає моментом затримання фактичне позбавлення особи волі, тобто момент, коли вона силою або через потребу підкоритися наказу змушена залишатися поряд із працівником правоохоронного органу чи у визначеному ним приміщенні і не може за власною волею його залишити.

Затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення без рішення слідчого судді чи суду не може перевищувати 72 годин з моменту затримання. Така особа має бути негайно звільнена, якщо:

– вона не доставлена протягом 60 годин з моменту затримання до слідчого судді чи суду у разі, коли затримання було здійснене без ухвали слідчого судді чи суду;

– вона не доставлена протягом 36 годин з моменту затримання до слідчого судді чи суду у разі, коли затримання було здійснене на підставі ухвали слідчого судді чи суду;

– вона не доставлена протягом 60 годин з моменту затримання до слідчого судді, якщо вона була затримана у зв’язку з розшуком іноземною державою за вчинення кримінального правопорушення;

– вона не припроваджена до слідчого судді чи суду протягом 48 годин з часу доставки до місця кримінального провадження в Україні після затримання за кордоном на підставі ухвали слідчого судді чи суду про обрання їй тримання під вартою у зв’язку з перебуванням у міжнародному розшуку;

– їй не вручено протягом 24 годин з моменту затримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні злочину (крім випадків затримання з метою видачі особи /екстрадиції/);

– їй не вручено протягом 72 годин з моменту затримання рішення слідчого судді або суду про тримання її під вартою;

– щодо неї судом обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання (звільняється негайно), особистої поруки (звільняється відразу після надання поручителями зобов’язання), домашнього арешту (звільняється негайно, якщо їй було заборонено судом залишати житло в певний час, і відразу після доставки до місця проживання, якщо їй заборонено залишати житло цілодобово) чи застави (звільняється після отримання і перевірки документа, що засвідчує внесення такої застави, але не більше одного робочого дня).

Обов’язок забезпечити негайне звільнення затриманого з-під варти покладається законом у цих випадках на особу, відповідальну за перебування затриманих (ч. 3 ст. 212 КПК), на керівника місця ув’язнення (ч. 5 ст. 202 КПК) чи слідчого суддю, який приймає таке рішення. Якщо затриманий не був негайно звільнений у вказаних випадках, він або будь-яка особа від його імені чи в його інтересах вправі повідомити про свавільне тримання під вартою слідчого суддю, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місце тримання під вартою.

Слідчий суддя відразу після отримання інформації про те, що особа позбавлена свободи за відсутності судового рішення чи не звільнена з-під варти після внесення застави, повинен своєю ухвалою зобов’язати орган влади або службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити її до нього для з’ясування підстав позбавлення свободи. Закон зобов’язує слідчого суддю звільнити затриманого, якщо йому не буде надане судове рішення, яке набрало законної сили, або не буде доведено інші правові підстави для тримання його під вартою (ст. 206 КПК).

Спрогнозуйте результат рішення суду з Verdictum PRO.

VERDICTUM PRO за допомогою штучного інтелекту проаналізує ваш позов та покаже шанси на успіх у судовому засіданні в першій інстанції, а також відобразить шанси на перемогу в апеляційній та касаційній інстанціях. Таким чином, тепер ви зможете розрахувати вірогідність перемоги вашого клієнта на будь-якому етапі розгляду справи в суді.

Стаття 42. Підозрюваний, обвинувачений

1. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

2. Обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу.

Особою, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв’язку з її смертю, є фізична особа, стосовно якої за результатами проведеного досудового розслідування настав випадок та існують підстави, передбачені частиною першою статті 276 цього Кодексу для повідомлення про підозру, але якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, не повідомлено про підозру через її смерть.

3. Підозрюваний, обвинувачений має право:

1) знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують;

2) бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз’яснення;

3) на першу вимогу мати захисника і зустріч із ним незалежно від часу в робочі, вихідні, святкові, неробочі дні до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту – зустрічі без обмеження в часі та кількості у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних діях; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв’язку з відсутністю коштів для оплати такої допомоги;

4) не говорити нічого з приводу підозри проти нього, обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;

5) давати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати;

6) вимагати перевірки обґрунтованості затримання;

7) у разі затримання або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – на негайне повідомлення членів сім’ї, близьких родичів чи інших осіб про затримання і місце свого перебування згідно з положеннями статті 213 цього Кодексу;

8) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази;

9) брати участь у проведенні процесуальних дій;

10) під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;

11) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала);

12) заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім’ї, близьких родичів, майна, житла тощо;

13) заявляти відводи;

14) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 цього Кодексу, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;

15) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;

16) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом;

17) вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом, а також відновлення репутації, якщо підозра, обвинувачення не підтвердилися;

18) користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.

4. Обвинувачений також має право:

1) брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;

2) збирати і подавати суду докази;

3) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;

4) виступати в судових дебатах;

5) ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов’язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження;

6) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення;

7) отримувати роз’яснення щодо порядку підготовки та використання досудової доповіді, відмовлятися від участі у підготовці досудової доповіді;

8) брати участь у підготовці досудової доповіді, надавати представнику персоналу органу пробації інформацію, необхідну для підготовки такої доповіді, ознайомлюватися з текстом досудової доповіді, подавати свої зауваження та уточнення.

5. Підозрюваний, обвинувачений мають також інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

6. Підозрюваний, обвинувачений, який є іноземцем і тримається під вартою, має право на зустріч з представником дипломатичної чи консульської установи своєї держави, яку йому зобов’язана забезпечити адміністрація місця ув’язнення.

7. Підозрюваний, обвинувачений зобов’язаний:

1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк – заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;

2) виконувати обов’язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

8. Підозрюваному, обвинуваченому вручається пам’ятка про його процесуальні права та обов’язки одночасно з їх повідомленням особою, яка здійснює таке повідомлення.

  • Стаття 519. Службові особи, уповноважені на вчинення процесуальних дій
  • Стаття 520. Процесуальні дії під час кримінального провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні
  • Стаття 521. Строк звернення із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна
  • Стаття 522. Строк законного затримання особи
  • Стаття 523. Місце проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених на території дипломатичних представництв, консульських установ, суден України
  • Стаття 524. Умови відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження
  • Стаття 525. Особи, які мають право звертатися до суду із заявою про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження
  • Стаття 526. Підсудність заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження
  • Стаття 527. Зміст заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження
  • Стаття 528. Наслідки недодержання вимог до змісту заяви, відмова у відкритті провадження або залишення заяви без розгляду
  • Стаття 529. Підготовка заяви до розгляду
  • Стаття 530. Судовий розгляд
  • Стаття 531. Судове рішення
  • Стаття 532. Набрання судовим рішенням законної сили
  • Стаття 533. Наслідки набрання законної сили судовим рішенням
  • Стаття 534. Порядок виконання судових рішень у кримінальному провадженні
  • Стаття 535. Звернення судового рішення до виконання
  • Стаття 536. Відстрочка виконання вироку
  • Стаття 537. Питання, які вирішуються судом під час виконання вироків
  • Стаття 538. Питання, які вирішуються судом після виконання вироку
  • Стаття 539. Порядок вирішення судом питань, пов’язаних із виконанням вироку
  • Стаття 540. Зарахування у строк відбування покарання часу перебування засудженого в лікувальній установі
  • Стаття 519.
  • Стаття 520.
  • Стаття 521.
  • Стаття 522.
  • Стаття 523.
  • Стаття 524.
  • Стаття 525.
  • Стаття 526.
  • Стаття 527.
  • Стаття 528.
  • Стаття 529.
  • Стаття 530.
  • Стаття 531.
  • Стаття 532.
  • Стаття 533.
  • Стаття 534.
  • Стаття 535.
  • Стаття 536.
  • Стаття 537.
  • Стаття 538.
  • Стаття 539.
  • Стаття 540.
  • Стаття 519.
  • Стаття 520.
  • Стаття 521.
  • Стаття 522.
  • Стаття 523.
  • Стаття 524.
  • Стаття 525.
  • Стаття 526.
  • Стаття 527.
  • Стаття 528.
  • Стаття 529.
  • Стаття 530.
  • Стаття 531.
  • Стаття 532.
  • Стаття 533.
  • Стаття 534.
  • Стаття 535.
  • Стаття 536.
  • Стаття 537.
  • Стаття 538.
  • Стаття 539.
  • Стаття 540.
  • Стаття 1. Кримінальне процесуальне законодавство України
  • Стаття 2. Завдання кримінального провадження
  • Стаття 3. Визначення основних термінів Кодексу
  • Стаття 4. Дія Кодексу в просторі
  • Стаття 5. Дія Кодексу в часі
  • Стаття 6. Дія Кодексу за колом осіб
  • Стаття 7. Загальні засади кримінального провадження
  • Стаття 8. Верховенство права
  • Стаття 9. Законність
  • Стаття 10. Рівність перед законом і судом
  • Стаття 11. Повага до людської гідності
  • Стаття 12. Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність
  • Стаття 13. Недоторканність житла чи іншого володіння особи
  • Стаття 14. Таємниця спілкування
  • Стаття 15. Невтручання у приватне життя
  • Стаття 16. Недоторканність права власності
  • Стаття 17. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини
  • Стаття 18. Свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї
  • Стаття 19. Заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення
  • Стаття 20. Забезпечення права на захист
  • Стаття 21. Доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень
  • Стаття 22. Змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості
  • Стаття 23. Безпосередність дослідження показань, речей і документів
  • Стаття 24. Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності
  • Стаття 25. Публічність
  • Стаття 26. Диспозитивність
  • Стаття 27. Гласність і відкритість судового провадження та повне фіксування технічними засобами судового засідання і процесуальних дій
  • Стаття 28. Розумні строки
  • Стаття 29. Мова, якою здійснюється кримінальне провадження
  • Стаття 30. Здійснення правосуддя судом
  • Стаття 31. Склад суду
  • Стаття 32. Територіальна підсудність
  • Стаття 33. Інстанційна підсудність
  • Стаття 33-1. Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду
  • Стаття 34. Направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Стаття 35. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Визначення складу суду
  • Стаття 36. Прокурор
  • Стаття 37. Призначення та заміна прокурора
  • Стаття 38. Орган досудового розслідування
  • Стаття 39. Керівник органу досудового розслідування
  • Стаття 39-1. Керівник органу дізнання
  • Стаття 40. Слідчий органу досудового розслідування
  • Стаття 40-1. Дізнавач
  • Стаття 41. Оперативні підрозділи
  • Стаття 42. Підозрюваний, обвинувачений
  • Стаття 43. Виправданий, засуджений
  • Стаття 44. Законний представник підозрюваного, обвинуваченого
  • Стаття 45. Захисник
  • Стаття 46. Загальні правила участі захисника у кримінальному провадженні
  • Стаття 47. Обов’язки захисника
  • Стаття 48. Залучення захисника
  • Стаття 49. Залучення захисника слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням
  • Стаття 50. Підтвердження повноважень захисника
  • Стаття 51. Договір із захисником
  • Стаття 52. Обов’язкова участь захисника
  • Стаття 53. Залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії
  • Стаття 54. Відмова від захисника або його заміна
  • Стаття 55. Потерпілий
  • Стаття 56. Права потерпілого
  • Стаття 57. Обов’язки потерпілого
  • Стаття 58. Представник потерпілого
  • Стаття 59. Законний представник потерпілого
  • Стаття 60. Заявник
  • Стаття 61. Цивільний позивач
  • Стаття 62. Цивільний відповідач
  • Стаття 63. Представник цивільного позивача, цивільного відповідача
  • Стаття 64. Законний представник цивільного позивача
  • Стаття 64-1. Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження
  • Стаття 64-2. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт
  • Стаття 65. Свідок
  • Стаття 66. Права та обов’язки свідка
  • Стаття 67. Відповідальність свідка
  • Стаття 68. Перекладач
  • Стаття 69. Експерт
  • Стаття 70. Відповідальність експерта
  • Стаття 71. Спеціаліст
  • Стаття 72. Відповідальність спеціаліста
  • Стаття 72-1. Представник персоналу органу пробації
  • Стаття 73. Секретар судового засідання
  • Стаття 74. Судовий розпорядник
  • Стаття 75. Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні
  • Стаття 76. Недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні
  • Стаття 77. Підстави для відводу прокурора, слідчого, дізнавача
  • Стаття 78. Підстави для відводу захисника, представника
  • Стаття 79. Підстави для відводу спеціаліста, представника персоналу органу пробації, перекладача, експерта, секретаря судового засідання
  • Стаття 80. Заява про відвід
  • Стаття 81. Порядок вирішення питання про відвід
  • Стаття 82. Наслідки відводу слідчого судді, судді
  • Стаття 83. Наслідки відводу слідчого, дізнавача, прокурора, захисника, представника, експерта, спеціаліста, представника персоналу органу пробації, перекладача
  • Стаття 84. Докази
  • Стаття 85. Належність доказів
  • Стаття 86. Допустимість доказу
  • Стаття 87. Недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини
  • Стаття 88. Недопустимість доказів та відомостей, які стосуються особи підозрюваного, обвинуваченого
  • Стаття 88-1. Недопустимість доказів, отриманих у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, а також у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування
  • Стаття 89. Визнання доказів недопустимими
  • Стаття 90. Значення рішень інших судів у питаннях допустимості доказів
  • Стаття 91. Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні
  • Стаття 92. Обов’язок доказування
  • Стаття 93. Збирання доказів
  • Стаття 94. Оцінка доказів
  • Стаття 95. Показання
  • Стаття 96. З’ясування достовірності показань свідка
  • Стаття 97. Показання з чужих слів
  • Стаття 98. Речові докази
  • Стаття 99. Документи
  • Стаття 100. Зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про спеціальну конфіскацію
  • Стаття 101. Висновок експерта
  • Стаття 102. Зміст висновку експерта
  • Стаття 103. Форми фіксування кримінального провадження
  • Стаття 104. Протокол
  • Стаття 105. Додатки до протоколів
  • Стаття 106. Підготовка протоколу та додатка
  • Стаття 106-1. Інформаційно-телекомунікаційна система досудового розслідування
  • Стаття 107. Застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження
  • Стаття 108. Журнал судового засідання
  • Стаття 109. Реєстр матеріалів досудового розслідування
  • Стаття 110. Процесуальні рішення
  • Стаття 111. Поняття повідомлення у кримінальному провадженні
  • Стаття 112. Зміст повідомлення
  • Стаття 113. Поняття процесуальних строків
  • Стаття 114. Встановлення процесуальних строків прокурором, слідчим суддею, судом
  • Стаття 115. Обчислення процесуальних строків
  • Стаття 116. Додержання процесуальних строків
  • Стаття 117. Поновлення процесуального строку
  • Стаття 118. Види процесуальних витрат
  • Стаття 119. Зменшення розміру процесуальних витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення процесуальних витрат
  • Стаття 120. Витрати на правову допомогу
  • Стаття 121. Витрати, пов’язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження
  • Стаття 122. Витрати, пов’язані із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів
  • Стаття 123. Витрати, пов’язані із зберіганням і пересиланням речей і документів
  • Стаття 124. Розподіл процесуальних витрат
  • Стаття 125. Визначення розміру процесуальних витрат
  • Стаття 126. Рішення щодо процесуальних витрат
  • Стаття 127. Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому
  • Стаття 128. Цивільний позов у кримінальному провадженні
  • Стаття 129. Вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні
  • Стаття 130. Відшкодування (компенсація) шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю
  • Стаття 130-1. Виплата винагороди викривачу
  • Стаття 131. Види заходів забезпечення кримінального провадження
  • Стаття 132. Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження
  • Стаття 133. Виклик слідчим, прокурором
  • Стаття 134. Судовий виклик
  • Стаття 135. Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні
  • Стаття 136. Підтвердження отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом
  • Стаття 137. Зміст повістки про виклик
  • Стаття 138. Поважні причини неприбуття особи на виклик
  • Стаття 139. Наслідки неприбуття на виклик
  • Стаття 140. Привід
  • Стаття 141. Клопотання про здійснення приводу
  • Стаття 142. Розгляд клопотання про здійснення приводу
  • Стаття 143. Виконання ухвали про здійснення приводу
  • Стаття 144. Загальні положення накладення грошового стягнення
  • Стаття 145. Клопотання про накладення грошового стягнення
  • Стаття 146. Розгляд питання про накладення грошового стягнення на особу
  • Стаття 147. Скасування ухвали про накладення грошового стягнення
  • Стаття 148. Загальні положення тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом та тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом
  • Стаття 149. Наслідки тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом
  • Стаття 150. Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
  • Стаття 151. Розгляд клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
  • Стаття 152. Вирішення питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
  • Стаття 153. Продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом
  • Стаття 154. Загальні положення відсторонення від посади
  • Стаття 155. Клопотання про відсторонення від посади
  • Стаття 155-1. Тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності та продовження строку такого тимчасового відсторонення
  • Стаття 156. Розгляд клопотання про відсторонення від посади
  • Стаття 157. Вирішення питання про відсторонення від посади
  • Стаття 158. Продовження строку відсторонення від посади та його скасування
  • Стаття 159. Загальні положення тимчасового доступу до речей і документів
  • Стаття 160. Клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів
  • Стаття 161. Речі і документи, до яких заборонено доступ
  • Стаття 162. Речі і документи, які містять охоронювану законом таємницю
  • Стаття 163. Розгляд клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів
  • Стаття 164. Ухвала про тимчасовий доступ до речей і документів
  • Стаття 165. Виконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів
  • Стаття 166. Наслідки невиконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів
  • Стаття 167. Підстави тимчасового вилучення майна
  • Стаття 168. Порядок тимчасового вилучення майна
  • Стаття 169. Припинення тимчасового вилучення майна
  • Стаття 170. Накладення арешту на майно
  • Стаття 171. Клопотання про арешт майна
  • Стаття 172. Розгляд клопотання про арешт майна
  • Стаття 173. Вирішення питання про арешт майна
  • Стаття 174. Скасування арешту майна
  • Стаття 175. Виконання ухвали про арешт майна
  • Стаття 176. Загальні положення про запобіжні заходи
  • Стаття 177. Мета і підстави застосування запобіжних заходів
  • Стаття 178. Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу
  • Стаття 179. Особисте зобов’язання
  • Стаття 180. Особиста порука
  • Стаття 181. Домашній арешт
  • Стаття 182. Застава
  • Стаття 183. Тримання під вартою
  • Стаття 184. Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів
  • Стаття 185. Відкликання, зміна або доповнення клопотання про застосування запобіжного заходу
  • Стаття 186. Строки розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу
  • Стаття 187. Забезпечення прибуття особи для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу
  • Стаття 188. Клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу
  • Стаття 189. Розгляд клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу
  • Стаття 190. Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу
  • Стаття 191. Дії уповноважених службових осіб після затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання
  • Стаття 192. Подання клопотання про застосування запобіжного заходу після затримання особи без ухвали про дозвіл на затримання
  • Стаття 193. Порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу
  • Стаття 194. Застосування запобіжного заходу
  • Стаття 195. Застосування електронних засобів контролю
  • Стаття 196. Ухвала про застосування запобіжних заходів
  • Стаття 197. Строк дії ухвали про тримання під вартою, продовження строку тримання під вартою
  • Стаття 198. Значення висновків, що містяться в ухвалі про застосування запобіжних заходів
  • Стаття 199. Порядок продовження строку тримання під вартою
  • Стаття 200. Клопотання слідчого, прокурора про зміну запобіжного заходу
  • Стаття 201. Клопотання підозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу
  • Стаття 201-1. Скасування запобіжного заходу
  • Стаття 202. Порядок звільнення особи з-під варти
  • Стаття 203. Негайне припинення дії запобіжних заходів
  • Стаття 204. Заборона затримання без дозволу слідчого судді, суду
  • Стаття 205. Виконання ухвали щодо обрання запобіжного заходу
  • Стаття 206. Загальні обов’язки судді щодо захисту прав людини
  • Стаття 206-1. Ухвала слідчого судді, суду про примусове годування підозрюваного, обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою
  • Стаття 207. Законне затримання
  • Стаття 208. Затримання уповноваженою службовою особою
  • Стаття 209. Момент затримання
  • Стаття 210. Доставлення до органу досудового розслідування
  • Стаття 211. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду
  • Стаття 212. Особа, відповідальна за перебування затриманих
  • Стаття 213. Повідомлення інших осіб про затримання
  • Стаття 214. Початок досудового розслідування
  • Стаття 215. Досудове розслідування злочинів і кримінальних проступків
  • Стаття 216. Підслідність
  • Стаття 217. Об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування
  • Стаття 218. Місце проведення досудового розслідування
  • Стаття 219. Строки досудового розслідування
  • Стаття 220. Розгляд клопотань під час досудового розслідування
  • Стаття 221. Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення
  • Стаття 222. Недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування
  • Стаття 223. Вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій
  • Стаття 224. Допит
  • Стаття 225. Допит під час досудового розслідування в судовому засіданні
  • Стаття 226. Особливості допиту малолітньої або неповнолітньої особи
  • Стаття 227. Участь законного представника, педагога, психолога або лікаря у слідчих (розшукових) діях за участю малолітньої або неповнолітньої особи
  • Стаття 228. Пред’явлення особи для впізнання
  • Стаття 229. Пред’явлення речей для впізнання
  • Стаття 230. Пред’явлення трупа для впізнання
  • Стаття 231. Протокол пред’явлення для впізнання
  • Стаття 232. Проведення допиту, впізнання у режимі відеоконференції під час досудового розслідування
  • Стаття 233. Проникнення до житла чи іншого володіння особи
  • Стаття 234. Обшук
  • Стаття 235. Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи
  • Стаття 236. Виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи
  • Стаття 237. Огляд
  • Стаття 238. Огляд трупа
  • Стаття 239. Огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією
  • Стаття 240. Слідчий експеримент
  • Стаття 241. Освідування особи
  • Стаття 242. Підстави проведення експертизи
  • Стаття 243. Порядок залучення експерта
  • Стаття 244. Розгляд слідчим суддею клопотання про проведення експертизи
  • Стаття 245. Отримання зразків для експертизи
  • Стаття 245-1. Зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису
  • Стаття 246. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій
  • Стаття 247. Слідчий суддя, який здійснює розгляд клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій
  • Стаття 248. Розгляд клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії
  • Стаття 249. Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії
  • Стаття 250. Проведення негласної слідчої (розшукової) дії до постановлення ухвали слідчого судді
  • Стаття 251. Вимоги до постанови слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій
  • Стаття 252. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій
  • Стаття 253. Повідомлення осіб, щодо яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії
  • Стаття 254. Заходи щодо захисту інформації, отриманої в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій
  • Стаття 255. Заходи щодо захисту інформації, яка не використовується у кримінальному провадженні
  • Стаття 256. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у доказуванні
  • Стаття 257. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в інших цілях або передання інформації
  • Стаття 258. Загальні положення про втручання у приватне спілкування
  • Стаття 259. Збереження інформації
  • Стаття 260. Аудіо-, відеоконтроль особи
  • Стаття 261. Накладення арешту на кореспонденцію
  • Стаття 262. Огляд і виїмка кореспонденції
  • Стаття 263. Зняття інформації з електронних комунікаційних мереж
  • Стаття 264. Зняття інформації з електронних інформаційних систем
  • Стаття 265. Фіксація та збереження інформації, отриманої з електронних комунікаційних мереж за допомогою технічних засобів та в результаті зняття відомостей з електронних інформаційних систем
  • Стаття 266. Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів
  • Стаття 267. Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи
  • Стаття 268. Установлення місцезнаходження радіообладнання (радіоелектронного засобу)
  • Стаття 269. Спостереження за особою, річчю або місцем
  • Стаття 269-1. Моніторинг банківських рахунків
  • Стаття 270. Аудіо-, відеоконтроль місця
  • Стаття 271. Контроль за вчиненням злочину
  • Стаття 272. Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
  • Стаття 273. Засоби, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій
  • Стаття 274. Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження
  • Стаття 275. Використання конфіденційного співробітництва
  • Стаття 276. Випадки повідомлення про підозру
  • Стаття 277. Зміст письмового повідомлення про підозру
  • Стаття 278. Вручення письмового повідомлення про підозру
  • Стаття 279. Зміна повідомлення про підозру
  • Стаття 280. Підстави та порядок зупинення досудового розслідування після повідомлення особі про підозру
  • Стаття 281. Розшук підозрюваного
  • Стаття 282. Відновлення досудового розслідування
  • Стаття 283. Загальні положення закінчення досудового розслідування
  • Стаття 284. Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи
  • Стаття 285. Загальні положення кримінального провадження під час звільнення особи від кримінальної відповідальності
  • Стаття 286. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності
  • Стаття 287. Клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності
  • Стаття 288. Розгляд питання про звільнення від кримінальної відповідальності
  • Стаття 289. Відновлення провадження при відмові від поручительства
  • Стаття 290. Відкриття матеріалів іншій стороні
  • Стаття 291. Обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування
  • Стаття 292. Клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру
  • Стаття 293. Надання копії обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та реєстру матеріалів досудового розслідування
  • Стаття 294. Загальні положення продовження строку досудового розслідування
  • Стаття 295. Порядок продовження строку досудового розслідування прокурором
  • Стаття 295-1. Порядок продовження строку досудового розслідування слідчим суддею
  • Стаття 297-1. Загальні положення спеціального досудового розслідування
  • Стаття 297-2. Клопотання слідчого, прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування
  • Стаття 297-3. Розгляд клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування
  • Стаття 297-4. Вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування
  • Стаття 297-5. Порядок вручення процесуальних документів підозрюваному при здійсненні спеціального досудового розслідування
  • Стаття 298. Особливості початку досудового розслідування у формі дізнання
  • Стаття 298-1. Процесуальні джерела доказів у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки
  • Стаття 298-2. Затримання уповноваженою службовою особою особи, яка вчинила кримінальний проступок
  • Стаття 298-3. Вилучення речей і документів
  • Стаття 298-4. Особливості повідомлення про підозру
  • Стаття 298-5. Порядок продовження, зупинення строків дізнання
  • Стаття 299. Запобіжні заходи під час досудового розслідування кримінальних проступків
  • Стаття 300. Слідчі (розшукові) дії під час досудового розслідування кримінальних проступків
  • Стаття 301. Особливості закінчення дізнання
  • Стаття 302. Клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні
  • Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження
  • Стаття 304. Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження
  • Стаття 305. Правові наслідки подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування
  • Стаття 306. Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування
  • Стаття 307. Рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування
  • Стаття 308. Оскарження недотримання розумних строків
  • Стаття 309. Ухвали слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування
  • Стаття 310. Порядок оскарження ухвал слідчого судді
  • Стаття 311. Рішення, дії чи бездіяльність прокурора, які можуть оскаржуватися слідчим або дізнавачем
  • Стаття 312. Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора
  • Стаття 313. Порядок вирішення скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора
  • Стаття 314. Підготовче судове засідання
  • Стаття 314-1. Складання досудової доповіді
  • Стаття 315. Вирішення питань, пов’язаних з підготовкою до судового розгляду
  • Стаття 316. Закінчення підготовчого провадження і призначення судового розгляду
  • Стаття 317. Матеріали кримінального провадження (кримінальна справа) та право на ознайомлення з ними
  • Стаття 318. Строки і загальний порядок судового розгляду
  • Стаття 319. Незмінність складу суду
  • Стаття 320. Запасний суддя
  • Стаття 321. Головуючий у судовому засіданні
  • Стаття 322. Безперервність судового розгляду
  • Стаття 323. Наслідки неприбуття обвинуваченого
  • Стаття 324. Наслідки неприбуття прокурора і захисника
  • Стаття 325. Наслідки неприбуття потерпілого
  • Стаття 326. Наслідки неприбуття цивільного позивача, цивільного відповідача, їх представників, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження
  • Стаття 327. Наслідки неприбуття свідка, спеціаліста, перекладача, представника уповноваженого органу з питань пробації і експерта
  • Стаття 328. Право перебувати в залі судового засідання
  • Стаття 329. Обов’язки присутніх у залі судового засідання
  • Стаття 330. Заходи до порушників порядку судового засідання
  • Стаття 331. Обрання, скасування, зміна або продовження запобіжного заходу в суді
  • Стаття 332. Проведення експертизи за ухвалою суду
  • Стаття 333. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження
  • Стаття 334. Об’єднання і виділення матеріалів кримінального провадження
  • Стаття 335. Зупинення судового провадження
  • Стаття 336. Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження
  • Стаття 337. Визначення меж судового розгляду
  • Стаття 338. Зміна обвинувачення в суді
  • Стаття 339. Висунення додаткового обвинувачення, початок провадження щодо юридичної особи під час судового розгляду
  • Стаття 340. Відмова від підтримання державного обвинувачення
  • Стаття 341. Погодження зміни обвинувачення, висунення нового обвинувачення, відмови від підтримання державного обвинувачення та початку провадження щодо юридичної особи під час судового розгляду
  • Стаття 342. Відкриття судового засідання
  • Стаття 343. Повідомлення про повне фіксування судового розгляду технічними засобами
  • Стаття 344. Оголошення складу суду і роз’яснення права відводу
  • Стаття 345. Повідомлення про права і обов’язки
  • Стаття 346. Заборона присутності свідків у залі судового засідання
  • Стаття 347. Початок судового розгляду
  • Стаття 348. Роз’яснення обвинуваченому суті обвинувачення
  • Стаття 349. Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження
  • Стаття 350. Розгляд судом клопотань учасників судового провадження
  • Стаття 351. Допит обвинуваченого
  • Стаття 352. Допит свідка
  • Стаття 353. Допит потерпілого
  • Стаття 354. Особливості допиту малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого
  • Стаття 355. Пред’явлення для впізнання
  • Стаття 356. Допит експерта в суді
  • Стаття 357. Дослідження речових доказів
  • Стаття 358. Дослідження документів
  • Стаття 359. Дослідження звуко- і відеозаписів
  • Стаття 360. Консультації та роз’яснення спеціаліста
  • Стаття 361. Огляд на місці
  • Стаття 362. Дії суду при встановленні в судовому засіданні неосудності обвинуваченого
  • Стаття 363. Закінчення з’ясування обставин та перевірки їх доказами
  • Стаття 364. Судові дебати
  • Стаття 365. Останнє слово обвинуваченого
  • Стаття 366. Вихід суду для ухвалення вироку
  • Стаття 367. Таємниця наради суддів
  • Стаття 368. Питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку
  • Стаття 369. Види судових рішень
  • Стаття 370. Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення
  • Стаття 371. Порядок ухвалення судових рішень, їх форма
  • Стаття 372. Зміст ухвали
  • Стаття 373. Види вироків
  • Стаття 374. Зміст вироку
  • Стаття 375. Ухвалення судового рішення і окрема думка судді
  • Стаття 376. Проголошення судового рішення
  • Стаття 377. Звільнення обвинуваченого з-під варти
  • Стаття 378. Заходи піклування про неповнолітніх, непрацездатних і збереження майна обвинуваченого
  • Стаття 379. Виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні
  • Стаття 380. Роз’яснення судового рішення
  • Стаття 381. Загальні положення провадження щодо кримінальних проступків
  • Стаття 382. Розгляд обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні
  • Стаття 383. Порядок провадження в суді присяжних
  • Стаття 384. Роз’яснення права на суд присяжних
  • Стаття 385. Виклик присяжних
  • Стаття 386. Права і обов’язки присяжного
  • Стаття 387. Відбір присяжних у суді
  • Стаття 388. Приведення присяжних до присяги
  • Стаття 389. Недопустимість незаконного впливу на присяжного
  • Стаття 390. Усунення присяжного
  • Стаття 391. Порядок наради і голосування в суді присяжних
  • Стаття 392. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку
  • Стаття 393. Право на апеляційне оскарження
  • Стаття 394. Особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень
  • Стаття 395. Порядок і строки апеляційного оскарження
  • Стаття 396. Вимоги до апеляційної скарги
  • Стаття 397. Дії суду першої інстанції після одержання апеляційних скарг
  • Стаття 398. Прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції
  • Стаття 399. Залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмова відкриття провадження
  • Стаття 400. Наслідки подання апеляційної скарги
  • Стаття 401. Підготовка до апеляційного розгляду
  • Стаття 402. Заперечення на апеляційну скаргу
  • Стаття 403. Відмова від апеляційної скарги, зміна і доповнення апеляційної скарги під час апеляційного провадження
  • Стаття 404. Межі перегляду судом апеляційної інстанції
  • Стаття 405. Апеляційний розгляд
  • Стаття 406. Письмове апеляційне провадження
  • Стаття 407. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги
  • Стаття 408. Зміна вироку або ухвали суду судом апеляційної інстанції
  • Стаття 409. Підстави для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції
  • Стаття 410. Неповнота судового розгляду
  • Стаття 411. Невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження
  • Стаття 412. Істотні порушення вимог кримінального процесуального закону
  • Стаття 413. Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність
  • Стаття 414. Невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого
  • Стаття 415. Підстави для призначення нового розгляду в суді першої інстанції
  • Стаття 416. Особливості нового розгляду судом першої інстанції
  • Стаття 417. Закриття кримінального провадження судом апеляційної інстанції
  • Стаття 418. Судові рішення суду апеляційної інстанції
  • Стаття 419. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції
  • Стаття 420. Вирок, ухвала про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру суду апеляційної інстанції
  • Стаття 421. Недопустимість погіршення правового становища обвинуваченого
  • Стаття 422. Порядок перевірки ухвал слідчого судді
  • Стаття 422-1. Порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті
  • Стаття 423. Повернення матеріалів кримінального провадження
  • Стаття 424. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку
  • Стаття 425. Право на касаційне оскарження
  • Стаття 426. Порядок і строки касаційного оскарження
  • Стаття 427. Вимоги до касаційної скарги
  • Стаття 428. Відкриття касаційного провадження
  • Стаття 429. Залишення касаційної скарги без руху або її повернення
  • Стаття 430. Підготовка касаційного розгляду
  • Стаття 431. Заперечення на касаційну скаргу
  • Стаття 432. Відмова від касаційної скарги, зміна і доповнення касаційної скарги під час касаційного провадження
  • Стаття 433. Межі перегляду судом касаційної інстанції
  • Стаття 434. Касаційний розгляд
  • Стаття 434-1. Підстави для передачі кримінального провадження на розгляд палати, об’єднаної або Великої Палати Верховного Суду
  • Стаття 434-2. Порядок передачі кримінального провадження на розгляд палати, об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду
  • Стаття 435. Письмове касаційне провадження
  • Стаття 436. Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги
  • Стаття 437. Недопустимість погіршення правового становища виправданого та засудженого
  • Стаття 438. Підстави для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції
  • Стаття 439. Новий розгляд справи після скасування судового рішення судом касаційної інстанції
  • Стаття 440. Закриття кримінального провадження судом касаційної інстанції
  • Стаття 441. Судові рішення суду касаційної інстанції
  • Стаття 442. Постанова суду касаційної інстанції
  • Стаття 443. Повернення матеріалів кримінального провадження
  • Стаття 459. Підстави для здійснення кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами
  • Стаття 460. Право подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами
  • Стаття 461. Строк звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами
  • Стаття 462. Вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами
  • Стаття 463. Порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами
  • Стаття 464. Відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами
  • Стаття 465. Відмова від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та її наслідки
  • Стаття 466. Порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами
  • Стаття 467. Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами
  • Стаття 468. Угоди в кримінальному провадженні
  • Стаття 469. Ініціювання та укладення угоди
  • Стаття 470. Обставини, що враховуються прокурором при укладенні угоди про визнання винуватості
  • Стаття 471. Зміст угоди про примирення
  • Стаття 472. Зміст угоди про визнання винуватості
  • Стаття 473. Наслідки укладення та затвердження угоди
  • Стаття 474. Загальний порядок судового провадження на підставі угоди
  • Стаття 475. Вирок на підставі угоди
  • Стаття 476. Наслідки невиконання угоди
  • Стаття 477. Поняття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення
  • Стаття 478. Початок кримінального провадження у формі приватного обвинувачення
  • Стаття 479. Відшкодування шкоди потерпілому у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення
  • Стаття 479-1. Особливості закінчення досудового розслідування
  • Стаття 479-2. Особливості судового провадження
  • Стаття 480. Особи, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження
  • Стаття 480-1. Особливості початку досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених суддею Вищого антикорупційного суду
  • Стаття 481. Повідомлення про підозру
  • Стаття 482. Особливості порядку притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і обрання запобіжного заходу стосовно судді
  • Стаття 482-1. Кримінальне провадження стосовно суддів Вищого антикорупційного суду
  • Стаття 482-2. Особливості порядку притягнення до кримінальної відповідальності, затримання, обрання запобіжного заходу, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій стосовно народного депутата України
  • Стаття 483. Інформування державних та інших органів чи службових осіб
  • Стаття 484. Порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх
  • Стаття 485. Обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх
  • Стаття 486. Комплексна психолого-психіатрична і психологічна експертиза неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого
  • Стаття 487. З’ясування умов життя та виховання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого
  • Стаття 488. Участь законного представника неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого
  • Стаття 489. Порядок виклику неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого
  • Стаття 490. Допит неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого
  • Стаття 491. Участь законного представника, педагога, психолога або лікаря в допиті неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого
  • Стаття 492. Застосування до неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу
  • Стаття 493. Передання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого під нагляд
  • Стаття 494. Виділення в окреме провадження щодо кримінального правопорушення, вчиненого неповнолітнім
  • Стаття 495. Тимчасове видалення неповнолітнього обвинуваченого із залу судового засідання
  • Стаття 496. Участь у судовому розгляді представників служби у справах дітей та уповноваженого підрозділу органів Національної поліції
  • Стаття 497. Порядок застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру
  • Стаття 498. Підстави для застосування примусових заходів виховного характеру
  • Стаття 499. Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру
  • Стаття 500. Порядок судового розгляду
  • Стаття 501. Ухвали суду в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру
  • Стаття 502. Дострокове звільнення від примусового заходу виховного характеру
  • Стаття 503. Підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру
  • Стаття 504. Порядок здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру та щодо обмежено осудних осіб
  • Стаття 505. Обставини, що підлягають встановленню під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру
  • Стаття 506. Права особи, яка бере участь у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру
  • Стаття 507. Участь захисника
  • Стаття 508. Запобіжні заходи
  • Стаття 509. Психіатрична експертиза
  • Стаття 510. Об’єднання і виділення кримінальних проваджень
  • Стаття 511. Закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру
  • Стаття 512. Судовий розгляд
  • Стаття 513. Ухвала суду у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру
  • Стаття 514. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру
  • Стаття 515. Відновлення кримінального провадження
  • Стаття 516. Оскарження ухвали суду
  • Стаття 517. Охорона державної таємниці під час кримінального провадження
  • Стаття 518. Особливості проведення експертизи у кримінальному провадженні, яке містить державну таємницю
  • Стаття 519. Службові особи, уповноважені на вчинення процесуальних дій
  • Стаття 520. Процесуальні дії під час кримінального провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні
  • Стаття 521. Строк звернення із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна
  • Стаття 522. Строк законного затримання особи
  • Стаття 523. Місце проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених на території дипломатичних представництв, консульських установ, суден України
  • Стаття 524. Умови відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження
  • Стаття 525. Особи, які мають право звертатися до суду із заявою про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження
  • Стаття 526. Підсудність заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження
  • Стаття 527. Зміст заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження
  • Стаття 528. Наслідки недодержання вимог до змісту заяви, відмова у відкритті провадження або залишення заяви без розгляду
  • Стаття 529. Підготовка заяви до розгляду
  • Стаття 530. Судовий розгляд
  • Стаття 531. Судове рішення
  • Стаття 532. Набрання судовим рішенням законної сили
  • Стаття 533. Наслідки набрання законної сили судовим рішенням
  • Стаття 533-1. Ознайомлення з матеріалами кримінального провадження після набрання судовим рішенням законної сили
  • Стаття 534. Порядок виконання судових рішень у кримінальному провадженні
  • Стаття 535. Звернення судового рішення до виконання
  • Стаття 536. Відстрочка виконання вироку
  • Стаття 537. Питання, які вирішуються судом під час виконання вироків
  • Стаття 538. Питання, які вирішуються судом після виконання вироку
  • Стаття 539. Порядок вирішення судом питань, пов’язаних із виконанням вироку
  • Стаття 540. Зарахування у строк відбування покарання часу перебування засудженого в лікувальній установі
  • Стаття 541. Роз’яснення термінів
  • Стаття 542. Обсяг міжнародного співробітництва під час кримінального провадження
  • Стаття 543. Законодавство, що регулює міжнародне співробітництво під час кримінального провадження
  • Стаття 544. Надання та отримання міжнародної правової допомоги чи іншого міжнародного співробітництва без договору
  • Стаття 545. Центральний орган України
  • Стаття 546. Інформація, що містить державну таємницю
  • Стаття 547. Виконання процесуальних дій дипломатичними представництвами або консульськими установами
  • Стаття 548. Запит про міжнародне співробітництво
  • Стаття 549. Зберігання та передання речових доказів і документів
  • Стаття 550. Доказова сила офіційних документів
  • Стаття 551. Запит про міжнародну правову допомогу
  • Стаття 552. Зміст та форма запиту про міжнародну правову допомогу
  • Стаття 553. Наслідки виконання запиту в іноземній державі
  • Стаття 554. Розгляд запиту іноземного компетентного органу про міжнародну правову допомогу
  • Стаття 555. Повідомлення про результати розгляду запиту
  • Стаття 556. Конфіденційність
  • Стаття 557. Відмова у виконанні запиту про міжнародну правову допомогу
  • Стаття 558. Порядок виконання запиту (доручення) про міжнародну правову допомогу на території України
  • Стаття 559. Відкладення надання міжнародної правової допомоги
  • Стаття 560. Завершення процедури надання міжнародної правової допомоги
  • Стаття 561. Процесуальні дії, які можуть бути проведені в порядку надання міжнародної правової допомоги
  • Стаття 562. Процесуальні дії, які потребують спеціального дозволу
  • Стаття 563. Присутність представників компетентних органів запитуючої держави
  • Стаття 564. Вручення документів
  • Стаття 565. Тимчасова передача
  • Стаття 566. Виклик особи, яка перебуває за межами України
  • Стаття 567. Допит за запитом компетентного органу іноземної держави шляхом проведення відео- або телефонної конференції
  • Стаття 568. Розшук, арешт і конфіскація майна
  • Стаття 569. Контрольована поставка
  • Стаття 570. Прикордонне переслідування
  • Стаття 571. Створення і діяльність спільних слідчих груп
  • Стаття 572. Оскарження рішення, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб, відшкодування завданої шкоди та витрати, пов’язані з наданням міжнародної правової допомоги на території України
  • Стаття 573. Направлення запиту про видачу особи (екстрадицію)
  • Стаття 574. Центральний орган України щодо видачі особи (екстрадиції)
  • Стаття 575. Порядок підготовки документів та направлення запитів
  • Стаття 576. Межі кримінальної відповідальності виданої особи
  • Стаття 577. Зарахування строку тримання виданої особи під вартою
  • Стаття 578. Інформування про результати кримінального провадження щодо виданої особи
  • Стаття 579. Тимчасова видача
  • Стаття 580. Особливості тримання під вартою
  • Стаття 581. Права особи, стосовно якої розглядається питання про видачу (екстрадицію)
  • Стаття 582. Особливості затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення за межами України
  • Стаття 583. Тимчасовий арешт
  • Стаття 584. Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт)
  • Стаття 585. Застосування запобіжного заходу, не пов’язаного із триманням під вартою, для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави
  • Стаття 586. Припинення тимчасового арешту або запобіжного заходу
  • Стаття 587. Проведення екстрадиційної перевірки
  • Стаття 588. Видача особи (екстрадиція) у спрощеному порядку
  • Стаття 589. Відмова у видачі особи (екстрадиції)
  • Стаття 590. Рішення за запитом про видачу особи (екстрадицію)
  • Стаття 591. Порядок оскарження рішення про видачу особи (екстрадицію)
  • Стаття 592. Відстрочка передачі
  • Стаття 593. Фактична передача особи
  • Стаття 594. Витрати, пов’язані з вирішенням питання про видачу особи іноземній державі
  • Стаття 595. Порядок і умови перейняття кримінального провадження від іноземних держав
  • Стаття 596. Неможливість перейняття кримінального провадження
  • Стаття 597. Тримання під вартою особи до отримання запиту про перейняття кримінального провадження
  • Стаття 598. Порядок кримінального провадження, що перейняте від іншої держави
  • Стаття 599. Порядок і умови передання кримінального провадження компетентному органу іншої держави
  • Стаття 600. Зміст та форма клопотання про передання кримінального провадження іншій державі
  • Стаття 601. Наслідки передання кримінального провадження компетентному органу іншої держави
  • Стаття 602. Підстави і порядок виконання вироків судів іноземних держав
  • Стаття 603. Розгляд судом питання про виконання вироку суду іноземної держави
  • Стаття 604. Виконання вироку суду іноземної держави
  • Стаття 605. Підстави розгляду питання про передачу засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання
  • Стаття 606. Умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання
  • Стаття 607. Порядок і строки вирішення питання про передачу осіб, засуджених судами України, для відбування покарання в іноземних державах
  • Стаття 608. Повідомлення про зміну або скасування вироку суду України щодо громадянина іноземної держави
  • Стаття 609. Порядок розгляду запиту (клопотання) про передачу громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для відбування покарання в Україні
  • Стаття 610. Розгляд судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України
  • Стаття 611. Організація виконання покарання щодо переданої засудженої особи
  • Стаття 612. Повідомлення про зміну або скасування вироку суду іншої держави
  • Стаття 613. Витрати, пов’язані з передачею засудженої особи
  • Стаття 614. Визнання та виконання вироків міжнародних судових установ
  • Стаття 615. Особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану
  • Стаття 615-1. Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження в умовах воєнного стану
  • Стаття 616. Скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або зміна запобіжного заходу з інших підстав
  • Стаття 617. Обсяг і порядок співробітництва з Міжнародним кримінальним судом
  • Стаття 618. Центральні органи України щодо співробітництва з Міжнародним кримінальним судом
  • Стаття 619. Консультації з Міжнародним кримінальним судом
  • Стаття 620. Передання кримінального провадження в рамках співробітництва з Міжнародним кримінальним судом
  • Стаття 621. Виконання прохання Міжнародного кримінального суду про надання допомоги
  • Стаття 622. Конфіденційність та захист відомостей, що стосуються національної безпеки України під час співробітництва з Міжнародним кримінальним судом
  • Стаття 623. Забезпечення збереження доказів
  • Стаття 624. Виконання Міжнародним кримінальним судом функцій на території України
  • Стаття 625. Тимчасова передача особи до Міжнародного кримінального суду для проведення процесуальних дій
  • Стаття 626. Запити (прохання) до Міжнародного кримінального суду
  • Стаття 627. Права особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про співробітництво
  • Стаття 628. Особливості затримання осіб, які розшукуються Міжнародним кримінальним судом або стосовно яких надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу
  • Стаття 629. Застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт (тимчасового арешту)
  • Стаття 630. Передача особи до Міжнародного кримінального суду у спрощеному порядку
  • Стаття 631. Виконання прохання Міжнародного кримінального суду про арешт і передачу
  • Стаття 632. Тимчасове звільнення особи, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою
  • Стаття 633. Організація передачі особи до Міжнародного кримінального суду
  • Стаття 634. Транзитне перевезення особи, яка передається до Міжнародного кримінального суду
  • Стаття 635. Витрати, пов’язані з виконанням прохань Міжнародного кримінального суду про співробітництво
  • Стаття 636. Виконання рішень Міжнародного кримінального суду

Цілком життєва ситуація – йде собі людина по вулиці, її зупиняються працівники міліції, вилучають в неї нібито за її «згоди», які речі та предмети, викликають СОГ, слідчий якої складає протокол огляду місця події та вилучає цим протоколом вказані предмети.

Чи законно це? Чи не є це фактичним затриманням особи, адже за нормами ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Незаконно! Однозначно незаконно!

У даній справі особу було засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України за крадіжку велосипеда.

Апеляційний суд будь-яких порушень під час досудового розслідування кримінального провадження та судового розгляду справи також не знайшов.

Однак, адвокатом до Касаційного кримінального суду було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що висновки суду першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, щодо винуватості його підзахисного в інкримінованому злочині ґрунтуються на недопустимих доказах, а саме протоколу огляду місця події, здійсненні фактичного затримання засудженого без складання протоколу такого затримання та проведенні огляду речового доказу до початку досудового розслідування.

Касаційний кримінальний суд визнав такі доводи слушними та скаргу задовольнив.

Приймаючи таке рішення ККС послався на те, що огляд місця події відбувався на території відділу поліції, за участі засудженого, без визначення його процесуального становища, але з роз`ясненням прав, передбачених ст. 42 КПК України.

При цьому засуджений прибув до місця огляду в супроводі працівників поліції, а велосипед, який був предметом огляду, був окремо доставлений одним зі співробітників поліції.

Відповідно до ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Утім місцевий та апеляційний суди не дали належної правової оцінки тому, що жодної події, пов`язаної з викраденням у потерпілого велосипеда, на території поліційного відділку не відбулося, що засуджений на момент проведення цієї слідчої дії був фактично затриманим за підозрою у вчиненні злочину, проте його право на захист не було забезпечено.

У порушення норм КПК України слідчий жодних процесуальних документів про затримання засудженого та про вилучення у нього предмету злочину не склав, що також залишилось поза увагою суду першої інстанції при аналізі доказу – протоколу огляду місця події, на що обґрунтовано покликалась сторона захисту під час судового провадження.

Таким чином вказані докази однозначно є недопустимими.

Права та обов’язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз’ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Зміст

Нормативна база

Загальні положення

Відповідно до частини першої статті 42 КПК України підставами для набуття особою статусу підозрюваного є затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або якщо щодо особи складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, або повідомлення її про підозру у порядку, встановленому статтями 276–279 КПК України

Необхідність встановлення процесуального статусу є важливим для самої особи. Адже з цього моменту вона може повною мірою реалізовувати право на захист від обвинувачення і право не свідчити проти самої себе.

Письмове повідомлення про підозру вручається особі в день його складення прокурором або слідчим. Затриманій особі письмове повідомлення про підозру вручається не пізніше 24 годин з моменту фактичного затримання. У випадку невручення особі протягом цього строку повідомлення про підозру її має бути негайно звільнено.

Одночасно із повідомленням про підозру прокурор або слідчий повинен довести до відома підозрюваного його права, передбачені частиною 3 статтею 42 КПК України, і за необхідності – роз’яснити їх зміст ( стаття 276 КПК України).

Особа набуває процесуального статусу обвинуваченого (підсудного) після того, як слідчий або прокурор передає до суду у порядку, передбаченому статтею 291 КПК України, складений щодо неї обвинувальний акт.

Права підозрюваного, обвинуваченого

Підозрюваний, обвинувачений має право

  • знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують;
  • бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені КПК України, а також отримати їх роз’яснення;
  • а першу вимогу мати захисника і зустріч із ним незалежно від часу в робочі, вихідні, святкові, неробочі дні до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту – зустрічі без обмеження в часі та кількості у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних діях; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених КПК України та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв’язку з відсутністю коштів для оплати такої допомоги;
  • не говорити нічого з приводу підозри проти нього, обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;
  • давати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати;
  • вимагати перевірки обґрунтованості затримання;
  • у разі затримання або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – на негайне повідомлення членів сім’ї, близьких родичів чи інших осіб про затримання і місце свого перебування згідно з положеннями статті 213 КПК України;
  • збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази;
  • брати участь у проведенні процесуальних дій;
  • під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;
  • застосовувати з додержанням вимог КПК України технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала);
  • заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім’ї, близьких родичів, майна, житла тощо;
  • заявляти відводи;
  • ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 КПК України , та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 КПК України;
  • одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
  • оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України;
  • вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом, а також відновлення репутації, якщо підозра, обвинувачення не підтвердилися;
  • користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави;
  • підозрюваний, який є іноземцем і тримається під вартою, має право зустрітися з представником дипломатичної чи консульської установи своєї держави, яку йому зобов’язує забезпечити адміністрація місця ув’язнення.

Обвинувачений також має право

  • брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;
  • збирати і подавати суду докази;
  • висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
  • виступати в судових дебатах;
  • ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов’язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження;
  • оскаржувати в установленому КПК України порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення;
  • отримувати роз’яснення щодо порядку підготовки та використання досудової доповіді, відмовлятися від участі у підготовці досудової доповіді;
  • брати участь у підготовці досудової доповіді, надавати представнику персоналу органу пробації інформацію, необхідну для підготовки такої доповіді, ознайомлюватися з текстом досудової доповіді, подавати свої зауваження та уточнення.

Обвинувачений, який є іноземцем і тримається під вартою, має право на зустріч з представником дипломатичної чи консульської установи своєї держави, яку йому зобов’язана забезпечити адміністрація місця ув’язнення.

Відповідно до частини першої статті 221 КПК України за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.

Такі матеріали не можуть бути надані – коли йдеться про матеріали: 1) що містять інформацію про заходи безпеки, які застосовуються до інших учасників кримінального провадження; 2) ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. У другому випадку ознайомлення з відповідними матеріалами може відбутися в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України.

Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, що його здійснює, має право робити необхідні виписки та копії (частина друга статті 221 КПК України).

Обов’язки підозрюваного, обвинуваченого

  • прибути за викликом до слідчого, слідчого судді, прокурора, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк – заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
  • виконувати обов’язки, покладені на них рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
  • підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
  • надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.