Шкідники баштанних культур

0 Comments

Шкідники та хвороби овочевих, баштанних культур і картоплі

Передмова З
Загальні відомості про шкідників та збудників хвороб овочевих культур і картоплі 5
Методи боротьби з шкідниками та хворобами . 10
Агротехнічний метод 11
Біологічний метод 13
Хімічний метод 17
Хіміко-біологічні та біофізичні методи 21
Фізичні методи 21
Форми хімічних засобів боротьби з шкідниками та хворобами 22
Коротка характеристика найпоширеніших хімічних засобів боротьби з шкідниками і хворобами овочевих культур та картоплі 24
Акарициди, інсектициди, нематоциди 24
Фунгіциди . 31
Заходи безпеки при роботі з отрутохімікатами . 36 Дезинфекція теплиць і парників 38
Дезинфекція сховищ 40
Дезинфекція грунту ■ . . 40
Машини і апаратура для борьби з шкідниками та хворобами 41 Шкідники і хвороби овочевих культур у закритому грунті . 51
Шкідники 52
Хвороби . 67
Шкідники і хвороби овочевих та баштанних культур у відкритому грунті 76
Шкідники капусти 76
Хвороби капусти – 92
Шкідники помідорів та інших пасльонових культур . . 104
Хвороби помідорів та інших пасльонових культур . .110
Шкідники цибулі та часнику 119
Хвороби цибулі та часнику 127
Шкідники гарбузових культур 132
Хвороби гарбузових культур 136
Шкідники моркви 140
Хвороби моркви 143
Шкідники столових буряків 147
Хвороби столових буряків 151
Шкідники бобових культур 155
Хвороби бобових культур 159
Шкідники картоплі 162
Хвороби картоплі 172
Література . . 195

Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.

Попелиця баштанна (Бахчевая тля)

Тiло безкрилих самок довжиною вiд 1,25 до 2,1 мм, овальної форми. Забарвлення дуже мiнливе – зелене з жовтим вiдтiнком, лимонно-жовте або темно-буре. Голова i груди зверху чорнi. Довжина вусикiв становить близько 3/4 довжини тiла, вони блiдо-жовтi, 6-члениковi: перший i другий членики бурi, останнiй – чорний. Ноги блiдо-жовтi, з чорними верхiвками стегон, гомiлками та лапками. Соковi трубочки чорнi. Хвостик пальцеподiбний.
Довжина тiла крилатої форми 1,2-1,9 мм. Вусики трохи коротшi за довжину тiла. Голова, груди i соковi трубочки матово чорнi.
Личинки першого вiку блiдо-зеленi з 4-члениковими вусиками i короткими соковими трубочками. Личинки другого вiку жовто-зеленi з 5-члениковими вусиками i в два рази довшими за ширину соковими трубочками. У личинок четвертого вiку соковi трубочки 6-члениковi.
Безкрила партеногенетична самка розміром 1,2 – 2 мм, яйцеподібна; має три кольорові форми — зелену, жовту і чорнозелену, сокові трубочки чорні; лоб прямий, вусики досягають 3/4 довжини тіла; ноги жовті. Крилата партеногенетична самка розміром 1,2 – 1,9 мм, голова і груди чорні, вусики коротші за тіло, але довші, ніж у партеногенетичної самки; трубочки і хвостик коротші, ніж у безкрилої. Личинка забарвлена світліше, зачатки крил у німф з’являються в другому личинковому віці.

Розвиваються неповноциклічно, розмноження тільки партеногенетичне. Зимують безкрилі партеногенетичні самки і личинки на прикореневих частинах багаторічних рослин — подорожнику, грициків, молочаю тощо. Переносять морози до –10 °С. У теплицях, оранжереях і парниках може розмножуватись упродовж усієї зими. Заселення баштанних культур відбувається після вильоту крилатих розселювачок із місць зимівлі за температури повітря понад 12 °С. Безкрила самка відроджує 40 – 60, крилата — 30 – 40 личинок. Розвиток однієї генерації від личинок до імаго триває 9 – 12 діб. Найінтенсивніше він відбувається за помірної температури й вологості. За сезон може розвинутись 9 – 15 поколінь.

Поліфаг.Небезпечний масовий шкiдник багатьох баштанних культур (огiркiв, динь, гарбузiв, кавунiв), а також помiдорiв, перцю, тютюну, квасолi та iн. Може пошкоджувати рiзноманiтнi рослини в умовах закритого грунту. Шкiдливiсть попелицi зумовлена тим, що вона дуже швидко розмножується i протягом вегетацiйного перiоду може дати вiд 14 до 20 поколiнь. Оптимальна температура для розмноження в межах 16-22 град. Попелиця багатоїдна, може живитися соком майже 50 видiв культурних i бур’янових рослин. Навеснi попелицi заселяють рiзноманiтнi бур’яни (рижiй, щавель, мальву, подорожник та iн.), з яких наприкiнцi весни крилатi засновницi мiгрують на баштаннi, технiчнi та iншi культурнi рослини. Заподiювана попелицями шкода буває значною i рiзноманiтною: пошкоджене листя прив’ядає, стає зморшкуватим, бурiє, а при тривалому живленнi попелиць засихає й опадає. Дуже пошкодженi молодi рослини гинуть.

Крім того, тля баштанних, попелиця є переносником серйозної овочевої хвороби – мозаїки. Мозаїка є вірусним огірковим захворюванням.

Чисельність попелиць обмежують багато хижих комах. Імаго і личинками попелиць активно живляться сонечка, золотоочки, хижа галиця — Aphidoletes aphidimyza Rd., хижі клопи — Nabis ferus L., Orius niger Wolff., личинки мухсирфід — Paragus tibialis Fln., Sphaerophoria menthastri L., Isehiodon stutellaris Fabr., Scaeva albomaculata Mcg. Попелицю заражають ендопаразити з родини афідіїд — Aphidius matricariae Hal., Diaeretiella rapae M. lnt., з родини афілінід — Aphelinus asychis Wlk., A. varipes Frst та ін.

Баштанні

До цієї категорії належать овочеві плодові культури, вирощувані на баштані. Здебільшого вони належать до родини Гарбузові. Характеризуються ці рослини теплолюбністю: для їх нормального розвитку потрібно багато сонячного світла. Вони добре зносять посуху, хоча дуже люблять воду. А ось низьких температур кавуни, дині та гарбузи бояться, тому весняні й осінні заморозки для них згубні.

Походження у цих культур різний: диню почали обробляти в Середній і Малій Азії, столовий кавун – нащадок африканської рослини з пустелі Калахарі, а гарбуз родом з Американського континенту. Вирощують на баштані також кабачки й патисони, які перебувають у близькій спорідненості з гарбузом.

Плоди баштанних вживають у їжу, ними годують худобу, їх використовують і в медичних цілях. Плоди баштанних містять значну кількість солей калію, магнію, кальцію, сірки, фосфору, натрію, заліза й усі основні вітаміни, а провітаміну А (каротину) в них більше, ніж у моркві, у кілька разів.

Сьогодні ці сонцелюбні рослини можна вирощувати навіть у районах із прохолодним кліматом, оскільки за останній час з’явилися не тільки холодостійкі, а й скоростиглі сорти кавунів і динь, плоди яких устигають дозріти за не дуже довге й не дуже спекотне літо.

5 хитрощів, які допоможуть виростити дині

Диня – культура тепло- і сонцелюбна, тому добре росте далеко не в кожній місцевості. Однак той, хто зуміє створити оптимальні умови для їхнього росту та розвитку, зможе виростити солодкі, соковиті й запашні дині навіть у регіоні з коротким і прохолодним літом.

7 кроків до суперурожаю кабачків – збираємо плоди з весни аж до заморозків!

Сьогодні я розповім, як вирощувати кабачки в ємності, у парнику та у відкритому ґрунті з ранньої весни до зими.

Гарбуз: вирощування на городі, сорти

Рослина гарбуз звичайний (лат. Cucurbita pepo) – вид трав’янистого однорічника роду Гарбуз родини Гарбузові, який відносять до баштанних культур. Батьківщина рослини – Мексика. У Оахакській долині гарбуз росте як мінімум 8000 років. Ще до нашої ери гарбуз набув поширення в Північній Америці по долинах річок Міссурі і Міссісіпі. У Старий Світ гарбуз завезли іспанські моряки в XVI ст., і відтоді він широко культивується не тільки в Європі, а й у Азії. Рекордсменами з вирощування гарбуза є Китай, Індія і Росія.

Гарбузові рослини: плодові і декоративні

Гарбузові (лат. Cucurbitaceae) – родина квіткових дводольних рослин, що налічує 130 родів і близько 900 видів. Значна частина гарбузових – багаторічні й однорічні трави, але є серед представників родини напівчагарники та навіть чагарники. Виростають гарбузові культури в країнах із теплим кліматом. Плоди багатьох гарбузових культур (дині, кавуни, огірки, гарбузи) їстівні, з деяких виготовляють музичні інструменти (лагенарія), губки й наповнювач (люфа), а є види, що їх вирощують як лікарські чи декоративні рослини.

Диня: вирощування на городі, сорти

Рослина диня (лат. Cucumis melo) – баштанна культура, яка належить до виду роду Огірок родини Гарбузові. Зараз важко знайти дикорослу диню, культурні форми якої було виведено з бур’янисто-польових азійських видів. Перша згадка про цю культуру зустрічається в Біблії: диню вирощували ще в Стародавньому Єгипті. Родом фрукт диня з Середньої та Малої Азії, її окультурення за кілька століть до н.е. почалося в Північній Індії та прилеглих до неї районах Середньої Азії та Ірану, після чого диня поширилася як на захід, так і на схід, до самого Китаю.

Достатньо лише чотирьох кущів кабачків – врожай до заморозків з цим методом гарантований!

Хочу вам розповісти, як вирощувати кабачки з ранньої весни до пізньої осені та отримувати постійний та стабільний урожай.

Збираємо кабачки на місяць раніше: 5 пунктів, які допоможуть прискорити отримання врожаю

Хочу розповісти вам про спосіб вирощування кабачків, який дає змогу отримати плоди у відкритому ґрунті щонайменше на місяць раніше. Пункт 1 – для вирощування найкраще вибирати гібриди F1, тому що вони набагато стійкіші до захворювань, набагато раніше вступають у фазу плодоношення і дають більший врожай.

Кабачки: вирощування на городі, сорти

Рослина кабачок (Cucurbita pepo var. giraumontia) є кущовим різновидом твердошкурого гарбуза і належить до родини Гарбузові. Це овоч із довгастими плодами жовтого, зеленого, білого або чорно-зеленого кольору з ніжною м’якоттю, який вживають у їжу в сирому, смаженому, тушкованому, маринованому і консервованому вигляді. Родом овоч кабачок з Оахакської долини в Мексиці, звідки в XVI ст. разом з іншими дивовижними для Старого світу продуктами він потрапив до Європи, де спочатку вирощувався в оранжереях як рідкісна рослина, і лише в XVIII ст. його недостиглі плоди вперше потрапили на стіл.

Кавун: вирощування з насіння на городі, сорти

Рослина кавун (лат. Citrullus lanatus) – трав’янистий однорічник, вид роду Кавун родини Гарбузові. Кавун – баштанна культура, батьківщина якої південь Африки – Ботсвана, Лесото, Намібія, ПАР. Тут досі зустрічається споріднений кавуну вид колоцінт, який вважають предком культурного кавуна. Обробляли цю культуру ще в Давньому Єгипті, в XX ст. до н.е.: насіння кавуна було виявлено в гробниці Тутанхамона. Доказ того, що кавун був відомий стародавнім римлянам, які їли його свіжим і солоним, а також варили з нього мед, можна знайти у віршах Вергілія.

Коли, як і чим удобрювати кабачки, що вирощуються у відрі?

Сьогодні я розповім, коли потрібно робити підживлення кабачків.