Як виростити кріп на городі

0 Comments

Зміст:

Підживіть цим кріп – і він не пожовкне. Як виростити на городі смачну зелень

Якщо кріп посіяти на невідповідному для нього ґрунті, він почне або червоніти, або жовтіти. Про це розповідають у публікації на сторінці українського Instagram-блогу про садові й польові роботи “Рослини від Василя Івановича”.

“На лужних ґрунтах кріп буде червоніти, а на кислих – жовтіти. В ідеалі ґрунт має бути нейтральним”, – зазначили автори блогу.

Також кріп може жовтіти через брак поживних речовин.

“Він потребує азотних добрив. Можна підгодувати селітрою або сечовиною. Не удобрюйте свіжим гноєм, інакше отримаєте несмачний кріп і привернете шкідників”, – порадили городники.

Ще однією причиною зміни кольору є попелиця.

“Позбавтеся її за допомогою мильного розчину”, – порекомендували автори блогу.

Вони зазначили, що кріп не любить рости в тісноті, тому потрібно вчасно проріджувати грядки.

“Не забувайте про полив, але не заливайте кріп, також для поливу не підійде занадто холодна вода”, – ідеться в публікації.

Кріп: вирощування на підвіконні і на городі

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 22 листопада 2023 Опубліковано: 26 лютого 2019 Перша редакція: 26 квітня 2016 🕒 16 хвилин 👀 41008 разів 💬 2 коментарі

  • Посадка й догляд за кропом
  • Рослина кріп – опис
  • Посадка кропу
    • Коли садити кріп
    • Як посадити кріп
    • Посів кропу
    • Догляд за кропом у домашніх умовах
    • Полив кропу
    • Підживлення кропу
    • Посадка кропу в ґрунт
    • Догляд за кропом у ґрунті
    • Полив кропу
    • Підживлення кропу
    • Як і коли збирати насіння кропу
    • Хвороби кропу
    • Шкідники кропу
    • До ранніх сортів кропу належать такі
    • Популярні сорти кропу середнього дозрівання
    • Найкращі сорти кропу пізнього дозрівання
    • Корисні властивості кропу
    • Кріп – протипокази
    • Коментарі

    Кріп (лат. Anethum) монотипний рід трав’янистих однорічних родини Зонтичні, представлений видом кріп пахучий, або кріп городній. У дикій природі вид зустрічається в центральних і південно-західних районах Азії, в Гімалаях і на півночі Африки, а в культурі вирощується по всьому світу. Так само, як і його родичка петрушка, кріп відомий людству з часів Стародавнього Єгипту, але в якості спеції в Європі кріп стали вживати тільки в XVI столітті.

    Сьогодні ця невибаглива холодостійка рослина затребувана в кулінарії і в медицині.

    Посадка й догляд за кропом

    • Посадка: посів насіння у відкритий ґрунт – напровесні, а потім можна сіяти його кожні 2 тижні. При вирощуванні кропу в домашніх умовах посів насіння можна здійснювати в будь-який час. Посів на розсаду насіння кущового кропу – у березні, висадка сіянців у ґрунт – через місяць із лишком.
    • Освітлення: яскраве сонце або притінок.
    • Ґрунт: пухкий і гарно удобрений ґрунт нейтральної реакції.
    • Полив: частий: у спеку – двічі на день. Витрата води – 20-30 л води на один м².
    • Підживлення: при вирощуванні в заздалегідь удобреному ґрунті підживлення не знадобляться, в бідний ґрунт уносять азотні добрива у вигляді забродженого кропив’яного настою. Якщо є потреба в калії та фосфорі, унесіть їх із розрахунку 10-15 г на м².
    • Розмноження: насіннєве.
    • Шкідники: зонтичні сліпці, італійські блішки (смугасті щитники), морквяні листоблішки та мухи, баштанна, вербові-морквяна та морквяна попелиця.
    • Хвороби: чорна ніжка, борошниста роса, фузаріоз, фомоз, церкоспороз й іржа.

    Рослина кріп – опис

    Рослина кріп має сильний пряний запах. Стебло у неї одиночне, пряме, досягає у висоту від 40 до 150 см, поверхня стебла темно-зелена і тонко-борозниста. Яйцеподібне листя розсічене на три-чотири частини, часточки останнього порядку щетиноподібні або лінійно-ниткоподібні. Квітки з жовтими пелюстками зібрані в парасольки діаметром від 2 до 9 см, які в свою чергу складені в парасолькові суцвіття діаметром від 15 до 20 см. Плід є вислоплідником. Широкоеліптичне або яйцеподібне насіння кропу досягає в довжину 5 мм, а в товщину 3,5 мм. Зацвітає трава кріп у червні-липні, а плоди дозрівають у липні-вересні.

    У статті «Посів овочів на розсаду в лютому» ми писали, як виростити кріп і петрушку на підвіконні у вигляді розсади, а в статті «Посів овочів у ґрунт у березні» давали опис, як і коли сіяти кріп у ґрунт, а також як виростити кріп і петрушку в відкритому ґрунті. Сьогодні ми докладніше розповімо вам, як правильно вирощувати кріп у домашніх умовах, коли сіяти кріп у відкритий ґрунт, як здійснюють вирощування кропу з насіння і яким повинен бути догляд за кропом, що зростає на грядці.

    Посадка кропу

    Коли садити кріп

    Перший посів кропу у відкритий ґрунт здійснюють напровесні, але якщо ви хочете мати до столу зелений кріп навесні, влітку і восени, то найкраще використовувати конвеєрний спосіб вирощування культури – сіяти насіння кожні 10-12 днів із ранньої весни до кінця серпня. Посадка кропу навесні передбачає підготовку ділянки ще восени – перекопати ґрунт на глибину родючого шару, але органіку у вигляді гною краще вносити не під кріп, а під його попередників, найкращими з яких є капуста, буряк, огірки і бобові. Не можна висаджувати кріп на ділянках, де до нього росли Зонтичні – морква, петрушка, кмин, фенхель і пастернак. Найкращими сусідами кропу є капуста та огірки, а найгіршими вважаються Зонтичні культури. Кріп і морква – невдале сусідство, так само, як петрушка і кріп. Набагато краще вирощувати на одній ділянці кріп і часник. Непогано уживаються один з одним кріп і картопля.

    Напровесні, перед посівом насіння, ґрунт розпушують граблями і вносять по 15-20 г сечовини, 15-20 г калійної солі і 20-30 г суперфосфату на м² ділянки.

    Як посадити кріп

    Насіння кропу перед посівом заливають на 3-4 години водою, кілька разів змінюючи її, щоб вимити з насіння речовини, що уповільнюють проростання. Після цього насіння опускають на дві години у міцний розчин марганцівки, потім промивають, підсушують і сіють у борозенки завглибшки 2 см, розташовані через 15-20 см одна від одної. У борозні насіння розкладають на відстані 1-2 см і, закривши насіння, поливають посіви. Проростає кріп при температурі 5 ºC, а щоб прискорити появу сходів, ділянку накривають агроспаном. Перші паростки можуть з’являться за тиждень-два.

    Вирощування кропу на підвіконні

    Посів кропу

    Коли сіяти кріп у домашніх умовах? Та в будь-який час – на підвіконні цю культуру можна вирощувати цілий рік. Однак якщо ви хочете мати зелений кріп удома і серед зими, потрібно знати, який сорт для цього підійде. У домашніх умовах найкраще вирощувати такі ранньостиглі кущові сорти кропу, як Грибовський, Гренадер і Рішельє. Насіння попередньо обробляють, як перед посівом у відкритий ґрунт, після чого сіють на глибину 1-2 см у великий посуд із дренажним шаром на дні і вологим субстратом з однієї частини біогумусу і двох частин кокосового волокна, після чого посуд накривають склом або плівкою і поміщають у темне місце. Не забувайте провітрювати посіви і видаляти зі скла конденсат. Сходи з’являються за два тижні, після чого покриття можна зняти, а посуд обов’язково перемістити до світла.

    Догляд за кропом у домашніх умовах

    Паростки, що рясно зійшли, проріджують, бо кріп не терпить тісняви. Оптимальна відстань між сіянцями 2-3 см. Температура в приміщенні не повинна бути занадто високою, оскільки розсада може витягнутися. У перший тиждень після появи сходів бажано на кілька градусів знизити температуру утримання. Для цього можна винести посіви на утеплений балкон. Через тиждень температуру піднімають до 15-18 ºC – це оптимальний показник для успішного розвитку сіянців кропу.

    У пору, коли дні коротші за ночі, кріп у домашніх умовах не зможе розвиватися без додаткового підсвічування. Люмінесцентну лампу потужністю 40-80 Вт потрібно розташувати на відстані 60 см від посуду з розсадою. Досвічують сходи з раннього ранку протягом 5-6 годин.

    Полив кропу

    Оскільки кріп не зносить хлору, поливають посіви відстояною протягом доби водою кімнатної температури або трохи теплішою. Якщо є можливість, добре було б пропустити воду для поливання через магніт або використовувати для зволоження ґрунту талу воду. Ґрунт повинен весь час бути пухким і ледь вологим, не можна перезволожити субстрат, щоб сіянці не захворіли на «чорну ніжку».

    Кріп на підвіконні любить обприскування з пульверизатора, особливо якщо ящик із розсадою розташований поблизу обігрівальних приладів, наприклад, радіатора центрального опалення.

    Підживлення кропу

    Двічі на місяць сіянці підживлюють розчином комплексного мінерального добрива, наприклад, Ідеал або Радуга у слабкій концентрації. Уникайте передозування, воно може погубити молоді рослини. Розсаду необхідно попередньо полити, а після внесення добрив бажано обприскати сіянці чистою водою, щоб виключити опік листя. Можна проводити позакореневе підживлення, що називається, по листю, але концентрація цих розчинів повинна бути значно слабшою.

    Вирощування кропу у відкритому ґрунті

    Посадка кропу в ґрунт

    Як сіяти насіння кропу у відкритий ґрунт, ми вам уже розповіли, тепер розповімо, як висаджується в ґрунт розсада кропу. Кущові сорти кропу краще вирощувати розсадним способом, тим більше, якщо ви хочете отримати ранній урожай. Кріп на розсаду сіють у березні, вирощується кріп у теплиці або на підвіконні, а через місяць із лишком, коли у сіянців розвинеться по 3-5 листків, здійснюється посадка кропу на грядку. Робити це потрібно в похмурий день або під вечір, коли промені сонця не зможуть зашкодити саджанцям. Аби надалі уникнути проріджування, розсаду висаджують на відстані 20-30 см одна від одної, зберігаючи міжряддя в таких же межах. Після закладення ямок ґрунт злегка утрамбовують, сіянці поливають, потім ділянку засипають сухою землею. Рослини кілька днів потрібно притіняти від яскравого сонця. Коли на кущиках почнуть утворюватися квітконосні пагони, їх краще видаляти, щоб посилити зростання бічних гілок.

    Догляд за кропом у ґрунті

    Кріп у відкритому ґрунті не вимагає якогось особливого догляду, все, як завжди: проріджування, полив, розпушування ґрунту, прополювання і підживлення. Ґрунт на ділянці розпушують на глибину 5 см, як тільки вкорениться розсада. Наступні два розпушування проводять через інтервал у два тижні після поливу або дощу на глибину 10-12 см.

    Прополювання дуже важливе, доки рослини не зміцніють. Як тільки вони увійдуть у силу, бур’ян навряд чи зможе їм зашкодити, але поки сіянці маленькі і тендітні, не давайте бур’янам жодного шансу освоїтися на грядці.

    Полив кропу

    Поливати кріп потрібно часто, інакше він втрачає смакові якості, жовтіє і може втратити навіть свої лікувальні властивості. У спекотні дні слід поливати рослину двічі на день. Якщо у вас є можливість, встановіть автоматичну систему поливу. Норма води на м² за одне поливання – 20-30 літрів.

    Підживлення кропу

    Кріп потребує азотних добрив, але при цьому слід враховувати його властивість накопичувати нітрати, тому найкраще в якості підживлення вносити зброджений протягом п’яти днів кропив’яний настій. Цей захід, окрім підживлення кропу азотом, позбавить рослину від попелиці. Майте на увазі, що інсектициди на кропі застосовувати вкрай небажано, особливо пізніше, ніж за півмісяця до збору урожаю. Якщо виникне необхідність, можна внести фосфорно-калійні добрива з розрахунку 10-15 г на м².

    Як і коли збирати насіння кропу

    Коли насіння висохне, набуде вигляду бурих плоских дисків і почне легко відділятися від парасольки, можна братися до його збору. Насіння кропу зберігає прорісність 3-4 роки. Після збору його бажано досушити до повної сухості.

    Що садити після кропу

    Після кропу на ділянці можна вирощувати цибулю і часник, боби і горох, картоплю і помідори. Не можна вирощувати після кропу селерові (зонтичні) культури, оскільки у них спільні з кропом захворювання, і їм шкодять ті самі комахи. Сіяти кріп або будь-яку іншу культуру з родини Селерові після збору врожаю кропу можна буде тільки через 4-5 років.

    Шкідники і хвороби кропу

    Хвороби кропу

    Кріп рослина досить стійка до хвороб, однак і у неї можуть виникати проблеми. Небезпеку для кропу становлять захворювання чорна ніжка, борошниста роса, фузаріоз, фомоз, церкоспороз та іржа.

    Чорна ніжка вражає кореневу шийку молодих рослин, від чого та стає чорною, м’якою, тонкою і гниє. Рослини вилягають і сохнуть. Захворювання виникає зазвичай через неправильний догляд, і сприяють йому надлишкові поливання, різкі перепади температур, застій повітря, недостатнє освітлення або вирощування в затінку. При перших ознаках захворювання обробіть рослини розчином Фундазолу.

    Борошниста роса вражає наземні частини кропу, посипаючи їх білястим нальотом. Стимулює розвиток хвороби спека на тлі підвищеної вологості. Боротьбу з борошнистою росою ведуть обробкою кропу колоїдною сіркою.

    Пероноспороз, або несправжня борошниста роса, теж розвивається на наземній частині рослини і виглядає як хлоротичні плями, котрі поступово набувають бурого кольору, на споді яких утворюється брудно-фіолетовий наліт. Пероноспороз при перших ознаках хвороби знищують обробкою рослин одновідсотковою бордоською рідиною або хлорокисом міді – 40 г на 10 л води.

    Фомоз проявляється бурими плямами на листках, стеблах і парасольках, вражає він і корінь кропу, розфарбовуючи його темними смугами, розташованими рядами. Для уникнення зараження ділянки фомозом слід прогріти насіння перед посівом півгодини в гарячій воді, після чого відразу опустити в холодну воду, а потім просушити до сипучого стану. Хворі рослини обприскують одновідсотковою бордоською рідиною. Обробку можна проводити кілька разів з інтервалом 10-12 днів, але останнє обприскування здійснюють не пізніше, ніж за два тижні до збору врожаю. Перед переробкою або вживанням в їжу зелень кропу потрібно добре промити.

    Церкоспороз виглядає як брудні, жовтувато-бурі плями діаметром до 6 мм на стеблах і парасольках кропу, які з часом у центрі бліднуть, а по краях залишаються темно-коричневими. З церкоспорозом потрібно боротися тими самими способами, що і з фомозом.

    Фузаріозне в’янення розвивається у рослин у фазі розвитку 3-4 листків: на них з’являються хлоротичні плями, і вони никнуть. Сприяють розвитку хвороби перезволоження чи перегрів ґрунту або пошкодження коренів при розпушуванні. Фузаріоз виліковний тільки на ранній стадії розвитку – в боротьбі з ним використовують обробку кропу фунгіцидами. Якщо захворювання набрало сили, хворі екземпляри доведеться видалити і спалити. Найкращий спосіб захистити кріп від фузаріозу – дотримуватися сівозміни і вирощувати стійкі до захворювання сорти кропу.

    Іржа утворює на самому початку літа жовто-бурі подушки на нижньому боці черешків, листя і стебел. Як превентивний захід потрібно прогрівати насіння перед посівом у гарячій (50 ºC) воді, після чого негайно опустити його в холодну воду і потім просушити. Уражені грибком рослини кілька разів з інтервалом 10-12 днів обробляють одновідсотковою бордоською рідиною. Остання обробка здійснюється не пізніше, ніж за 15 днів до збору кропу. Не забудьте ретельно промити зелень перед їжею або переробкою.

    Шкідники кропу

    Найчастіше шкідниками кропу стають зонтичні сліпці, італійські клопи (смугасті щитники), морквяні листоблішки, морквяна муха, баштанна, вербово-морквяна і морквяна попелиця.

    Морквяна муха пошкоджує наземну частину кропу, після чого рослини починають відставати в рості, їхнє листя спочатку стає червоно-фіолетовим, потім жовтіє і сохне. Муха може з’явитися на кропі через сусідство ділянки з морквяною грядкою, оскільки саме на запах морквяного бадилля муха летить, як бджола на мед. Для запобігання появі шкідника на ділянці з кропом змішайте тютюновий пил навпіл із піском і посипте цією сумішшю ґрунт уздовж рядків. За сезон це потрібно буде зробити 2-3 рази. Замість тютюново-піщаної суміші можна використовувати суміш піску з гострим меленим перцем, порошком гірчиці, деревної золи або сухим торфом. Якщо вам не вдалося запобігти навалі морквяної мухи, доведеться обробити кріп препаратом Вантекс, Арріво або Карате Зеон не пізніше ніж за два тижні до збору врожаю.

    Зонтичні сліпці – маленькі блішки, які вражають усі рослини родини Селерові – і культурні, і дикорослі. Вони висмоктують сік із суцвіть, листя, пагонів рослин, прирікаючи зелену частину кропу на загибель. На ділянках, захоплених сліпцями, врожайність падає на 30-40 %. Для знищення цих блішок обробіть кріп Актелліком або Фітовермом.

    Італійські блішки ведуть такий же спосіб життя, що і зонтичні сліпці, відповідно, і шкода від них приблизно така сама. За один сезон у теплій місцевості ці комахи можуть дати два покоління, однак блішка може становити небезпеку, лише коли її забагато. У таких випадках передбачається обробка ділянки Фітовермом або Актелліком.

    Попелиця (тля) всіх трьох видів – морквяна, вербово-морквяна і баштанна – висмоктує з наземних частин кропу соки, від чого вони відстають у рості, деформуються, зморщуються, жовтіють і засихають. Але це не найстрашніше, що може трапитися з рослиною, на якій паразитує тля. Найгірше те, що вона є переносником бактеріальних і вірусних інфекцій, від яких нема лікування. Спочатку тлю змивають із кропу сильним струменем води, після чого проводять підживлення по листю калійно-фосфорними добривами. Потім вливають у добовий настій 3 кг деревної золи в 10 л води одну столову ложку рідкого мила, ретельно розмішують, проціджують і обробляють кріп цим розчином. Через тиждень розчин із кропу змивають водою.

    Сорти кропу

    Фахівці розрізняють сорти кропу за формою розетки, шириною, довжиною і формою сегментів листка, забарвленням і ступенем розсіченості листя. Любителям зручніше орієнтуватися на таку ознаку, як початок стеблоутворення. За цією ознакою розрізняють ранні, середні та пізні сорти кропу.

    До ранніх сортів кропу належать такі

    • Грибовський – невибагливий у догляді урожайний сорт, який можна вирощувати як на підвіконні, так і у відкритому ґрунті. Це запашний кріп, майже не схильний до хвороб. Рослина досягає у висоту 25 см;
    • Далекий – цей високоврожайний і стійкий до вилягання сорт вирощують для їжі, заморожування, сушіння, приготування маринадів і розсолів. Розетка у рослин цього сорту утворюється через 38-40 днів після появи сходів. Листя у них зелене, зі слабким восковим нальотом;
    • Аврора – урожайний і стійкий до захворювань та шкідників новий сорт, дозріває через 25 днів. У нього густа розетка, потужний кущ зі зближеними міжвузлями, соковите запашне листя яскравого зеленого кольору;
    • Гренадер – цей кущовий сорт дозріває через 35-40 днів із моменту проростання насіння. Найбільш ароматною рослина буває в фазі розвитку 3-4 листків;
    • Парасолька – теж із нових сортів, за термінами дозрівання збігається з Грибовським. Цей сорт найкраще вирощувати в теплиці.

    Популярні сорти кропу середнього дозрівання

    • Амбрелла – сорт із довгим листям і густими гілочками, підходить для їжі в свіжому вигляді і в якості спеції;
    • Борей – урожайний і запашний кущовий сорт із великими зеленими листками з сизим відтінком в напівприпіднятих розетках висотою до 36 см. З моменту посіву до дозрівання минає від 40 до 60 днів, а насіння дозріває через 65-105 днів;
    • Рішельє – декоративний і стійкий до хвороб сорт, що вирізняється великою розеткою і запашною красивою синювато-зеленою мереживною зеленню з довгими частками. Найбільша кількість листя на стеблі буває у фазі цвітіння;
    • Кибрай – високоврожайний сорт, стійкий до борошнистої роси. Його можна вирощувати як у відкритому ґрунті, так і в теплиці. З моменту появи сходів до дозрівання зелені минає не більше 45 днів, а до дозрівання насіння – близько 70 днів. Листя у рослин цього сорту ніжне, світло-зелене, запашне й соковите;
    • Алігатор – кущовий сорт із піднятим над ґрунтом листям, що дуже зручно при збиранні. Збирати врожай можна на 42-45 день після появи сходів, хоча на їжу зелень можна зрізати і раніше;
    • Лісногородський – особливість цього високоврожайного і стійкого до хвороб сорту в тому, що навіть восени, коли достигає його насіння, листя залишається, як і раніше, зеленим, великим і запашним, із високим вмістом вітаміну C і провітаміну A.

    Найкращі сорти кропу пізнього дозрівання

    • Салют – урожайний кущовий сорт висотою до 150 см із терміном дозрівання 35-45 днів. Листя у нього з густим ароматом, темно-зелені з сизуватим вилиском, велике, але ніжне, стебло міцне, густооблистяне. Особливо цінується цей сорт за швидке відростання листя після зрізки і пізніше утворення парасольки;
    • Буян – стійкий до хвороб сорт, який вирощують у відкритому ґрунті розсадним способом. Це соковита рослина, стебла якої довго не грубіють, а запашне зелене листя вкритн сильним восковим нальотом;
    • Іній – урожайний сорт, який вирощують для вживання в свіжому вигляді, а також для заморожування і консервування. Розетка довгих, сильно розсічених сизо-зелених із восковим нальотом листків піднесена, кущ сильнооблистяний, парасолька велика;
    • Бешкетник – урожайний запашний сорт із сизо-зеленим листям, вкритим восковим нальотом. Вирощують його передусім для вживання в свіжому вигляді, але його можна використовувати для приготування пряних добавок до страв;
    • Кутузовський – стиглість цього сорту настає за 41-44 дні з моменту появи сходів. Листя у рослин цього сорту запашне, ніжне, велике, завдовжки до 20 см, світло-зелене, розсічене на нитковидні сегменти. Кущі сильнооблистяні. Вирощують сорт для заморожування, сушіння, приготування приправ, маринадів і розсолів.

    Властивості кропу

    Корисні властивості кропу

    Кріп – одна з тих рослин, які ми їмо цілий рік. Чималу роль у такому визнанні у людства грають такі необхідні організму речовини, що входять до складу його листя, як нікотинова й аскорбінова кислоти, каротин, тіамін, рибофлавін, пектини, флавоноїди, вітаміни A, B2, B6, C, PP, а також калій, залізо, фосфор і кальцій. Плоди кропу містять у високій концентрації жирну олію, що складається з пальметинової, олеїнової і лінолевої кислоти. Всі частини кропу містять ефірну олію з характерним для рослини ароматом.

    Солі заліза і магнію в легко засвоюваній формі, що входять до складу листя, мають властивість посилювати процеси кровотворення, а ефірна олія кропу стимулює утворення жовчі і ферментів травлення, а також здійснює дезінфекцію сечостатевої та травної системи людини.

    У медичній промисловості з кропу отримують препарат під назвою Анетін – він стимулює роботу серця, сприяє розширенню судин серцевих м’язів і мозку, що у багато разів підсилює їхнє живлення.

    Очевидна користь кропу для матерів-годувальниць – він посилює лактацію. Корисний він і при проблемах органів дихання, гіпертонії, погіршенні зору. Препарати, до складу яких входить кріп, мають седативну, сечогінну, знеболюючу та спазмолітину дію і є особливо доречними при виразках дванадцятипалої кишки або шлунку.

    З насіння кропу готують настій, який поліпшує травлення і збуджує апетит, знімає запалення нирок і допомагає упоратися з безсонням. Дві чайні ложки насіння кропу заливають двома склянками окропу, закривають і настоюють протягом 10 хвилин, після чого проціджують і п’ють по склянці на день. Також цей настій буде ефективним при лікуванні геморою, алергії та зовнішніх ран.

    Популярністю користується і порошок з насіння кропу, застосовуваний для посилення лактації. Його вживають у кількості 1 г тричі на день за півгодини до їжі.

    Настій листя кропу з успіхом використовують для усунення мішків під очима – потрібно лише намочити в ньому ватні диски і прикласти на 10 хвилин до очей.

    Олія кропу ефективна при пневмонії і бронхітах – вона сприяє швидкому відділенню слизу від стінок бронхів.

    Кропова вода усуває газоутворення у немовлят. Для приготування кропової води потрібно розчинити одну частину кропової олії в 1000 частинах води. Крім того, вода з кропу знижує артеріальний тиск, уповільнює перистальтику кишечника, збільшує діурез і розширює кровоносні судини.

    Кріп – протипокази

    Чи буває шкода від кропу? Вживання кропу в їжу не зашкодить нікому – ну скільки кропу ви можете з’їсти з салатом або з супом? А ось препарати з нього, що знижують артеріальний тиск, можуть викликати у гіпотоніків слабкість, занепад сил, зниження зору і навіть непритомність. Не слід застосовувати препарати з кропу особам, які страждають на незносність продукту. Обмежити споживання кропу бажано жінкам під час менструації і вагітності, проте не варто зовсім виключати з раціону ці корисні і смачні прянощі.