Що таке губернаторські

0 Comments

Що таке губернаторські

Губернаторський
Губернаторський:Губерна́торські вали́ частина Львова – сквер між вулицями Підвальною і Винниченка до Порохової вежі; їх створено у 1816-1820 роках на місці розритих міських валів (назва виникла від збудованого 1821 року Губернаторського палацу (тепер – Винниченка, 16)): На хіднику стояли коло вартівничої будки двоє німецьких вояків, що зганяли прохожих із тротуару. Він зійшов на бульвар – старі “Губернаторські Вали”, які носили все ще ту традиційну назву з часів Австро-Угорської монархії, незважаючи на те, що стільки вже різних правлінь, урядів і влад займало за чергою місце у великому будинку (Лисяк)

Ви можете поставити посилання на це слово:

Історія створення канцелярії генерал-губернатора Катеринославського намісництва Г.О.Потьомкіна (до джерелознавства документації з діловодства останньої чверті XVIII століття)

Події, які мали місце на території сучасної України в добу Нового часу варті розгляду не лише з погляду українського державотворення, а й у контексті всіх процесів, що відбувались в європейському регіоні, незалежно від їхнього значення для історії української державності. В середині XVIII ст. українські землі були поділені між різними державними утвореннями, зокрема, значна їхня частина була під владою Російської імперії. Поряд з існуванням інституту гетьманства на Лівобережжі та Запорозької Січі у нижній течії Дніпра, частина території правобережної Наддніпрянщини в середині XVIII ст. перебувала у складі Речі Посполитої. У той же час, широка смуга запорозько-польського прикордоння на початку 1750-х рр. стала місцем спрямування організованої російським урядом колонізації степових земель балканськими народами православного віросповідання. Створена на цих землях нова адміністративно-територіальна одиниця – Нова Сербія, хоч і була проектом Російської імперії, однак стала новою віхою в історії Південної України і уособленням так званого «фронтіру» (порубіжжя) – терміну, що в західній історіографії позначає зону взаємодії різних суспільств і є предметом окремого напряму в дослідженнях всесвітньої історії. У контексті переселення південних слов’ян та волохів до Російської імперії, а також внутрішньополітичного життя Нової Сербії, привертає до себе увагу постать Івана Самійловича Хорвата.. На початку 1750-х рр. він переселився в українські землі у званні полковника, очолив Новосербський корпус і, будучи його командиром, досяг звання генерал-поручика. Отримавши привілеї від російського уряду, генерал поступово сконцентрував у своїх руках практично всю владу в Новій Сербії, що за дванадцять років призвело до ліквідації цього військово-поселенського утворення та значних політико-адміністративних трансформацій в регіоні. Дана дисертаційна робота присвячена адміністративно-господарській діяльності І. Хорвата в Новій Сербії у другій половині XVIII ст. У дисертації проаналізовано стан наукової розробки даної проблеми та джерельну базу. Визначено особливість дослідження цієї теми в історіографії, що полягає у її невиокремленні більшістю дослідників з загального контексту історії освоєння степових українських земель іноземними колоністами у XVIII ст. З’ясовано, що досліджувана проблема загалом є недостатньо відображеною як в українській, так і в зарубіжній історіографії, а також встановлено ступінь розкриття окремих її аспектів у історичній науці. Охарактеризовано джерельну базу, яка складається з архівних і опублікованих документів, мемуарної літератури та інших матеріалів. У дослідженні використано документи з фондів Центрального державного історичного архіву України в м. Києві, Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, Державних архівів Дніпропетровської та Одеської областей, Російського державного архіву давніх актів та інших установ. Автором відстежено процес переселення полковника І. Хорвата в українські землі, починаючи від організації міграції граничарів Військового кордону з території Австрійської імперії. З’ясовано особливості адміністративної та військової діяльності І. Хорвата як командувача Гусарського полку й Новосербського військового корпусу, а також визначено його повноваження. Досліджено відносини адміністрації Нової Сербії на чолі з генералом з населенням сусідніх територій, як-то запорозьким козацтвом та поляками. Висвітлено діяльність І. Хорвата щодо гайдамацьких набігів на новосербські населені пункти. Прослідковано стосунки генерала з іншими посадовими особами, причетними до організації балканських поселень на українських землях. У дисертації визначено вплив І. Хорвата на розвиток соціальних, торговельно-економічних та земельних відносин у Новій Сербії. Встановлено внесок генерала в землеробське освоєння колишніх задніпрських місць, а також досліджено вплив міграції балканського населення на господарське життя мешканців регіону. Проаналізовано участь І. Хорвата в новосербській торгівлі та визначено її особливості. Здійснено аналіз майнового становища та приватної власності генерала, з’ясовано шляхи та специфіку накопичення ним матеріальних статків. Досліджено стосунки І. Хорвата з підлеглими військовослужбовцями та цивільним населенням Нової Сербії. Виявлено взаємозв’язок між діяльністю генерала у фінансовій сфері та невдоволенням його політикою з боку місцевих мешканців. Автором встановлено внесок І. Хорвата у церковну й освітню політику на території Нової Сербії, зокрема, вплив на облаштування духовного життя переселенців. Досліджено його діяльність зі сприяння будівництву в Новій Сербії церков та монастиря, а також спроби заснувати окрему єпископську кафедру. Проаналізовано відносини генерала з російським та сербським православним духовенством, а також залучення ним останніх до Новосербського поселення у якості священиків та вчителів. З’ясовано, що І. Хорват приділяв особливу увагу питанням організації церковного устрою, зокрема, висував пропозиції щодо наділення духовенства землею та матеріальним забезпеченням. У роботі розкрито особливості перебігу судової справи І. Хорвата та висвітлено останні роки його життя. Визначено передумови розслідування кримінальної справи проти генерала, простежено хід слідства та встановлено причини затяжного характеру слідчих дій. Досліджено взаємозв’язок між зловживаннями І. Хорвата та ліквідацією Нової Сербії і створенням на її землях Новоросійської губернії. Відстежено життя відставного генерала у засланні на Вологодщині та після повернення з заслання до Слобідської України. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові принципи історизму, комплексності та системності. Вони реалізуються через застосування в роботі ряду методів історичного дослідження (архівної евристики, історико-біографічного, проблемно-хронологічного). Сукупність цих принципів та методів дослідження дала можливість викласти матеріал у послідовній формі та всебічно висвітлити адміністративно-господарську діяльність генерала І. Хорвата. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що в роботі було вперше комплексно розкрито як адміністративно-військові, так і суспільно-господарські аспекти діяльності І. Хорвата у Новій Сербії, а також з нових позицій досліджено його особистий внесок у розвиток новоствореного поселення. До наукового обігу залучено масив неопублікованих архівних документів, частина з яких дає можливість точно визначити дату смерті І. Хорвата та датувати час його народження. Вперше ґрунтовно висвітлено малодосліджені питання теми, розгляду яких в історіографії приділялось найменше уваги, зокрема, безпосередній вплив діяльності генерала на стан церковної сфери у Новій Сербії, його заслання та подальше життя на території Слобідської України. Крім того, на підставі систематизації наявних джерел було уточнено біографічні відомості про життя та діяльність І. Хорвата до та після його переселення в українські землі, а також переглянуто наукові уявлення про вплив генерала на розвиток соціальної, торговельно-економічної та земельної сфери в Новій Сербії. Набули подальшого розвитку дослідження стосунків І. Хорвата з підлеглими військовослужбовцями та місцевим населенням; вивчення відносин адміністрації Нової Сербії на чолі з І. Хорватом з населенням сусідніх володінь Речі Посполитої, запорозьким козацтвом та гайдамаками; аналіз майнового становища та приватної власності І. Хорвата. Результати дослідження можуть бути використані під час подальшого вивчення процесів, пов’язаних з історією України й Центральної та Східної Європи XVIII ст., зокрема, переселення балканських колоністів та господарського освоєння українських земель; у дослідженнях, присвячених діяльності політичних та військових діячів іноземного походження в українських землях в період Російської імперії; для написання робіт з регіональної історії та історії сербів в Україні, лекційних курсів і навчальних посібників на дану тематику; історико-краєзнавчої роботи серед громадськості.

Вибори у США. Хто перемагає у Сенаті і Палаті представників?

З’являються перші результати. Судячи з прогнозів телекомпанії CBS – американського партнера BBC, у результаті виборів контроль над Палатою представників може перейти до республіканців. Наразі обидві палати Конгресу контролюють демократи президента Джо Байдена.

Зараз демократи займають 220 місць у парламенті, республіканці 212. Щоб отримати більшість, у партії має бути 218 місць. Тобто республіканцям, щоб перехопити ініціативу, потрібно отримати на цих виборах лише шість мандатів.

Щодо Сенату, то попередні опитування показують приблизно рівні шанси і для демократів, і для республіканців. Битва за контроль над Сенатом триває, результати виборів у восьми штатах ще не оголошені.

Ось результати, станом на 9:30:

  • у Палаті представників – демократи мають 172 місць, республіканці 197.

Головне на цю годину:

Боротьба за Сенат триває. У демократів 48 місць, у республіканців – 47. У Сенаті 100 місць. Якщо республіканці заберуть контроль над Сенатом у демократів, вони зможуть завадити законодавчим планам Джо Байдена на наступні два роки його перебування на посаді.

Боротьба за Сенат, схоже, зведеться до змагань у чотирьох найбільш напружених штатах:

У Джорджії запеклі перегони між республіканцем Гершелем Волкером і демократом Рафаелем Уорноком.

Якщо демократи програють там, їм доведеться утримувати Неваду та Арізону, щоб зберегти контроль над Сенатом.

Наразі в штаті Невада йде змагання між чинним демократом Кетрін Кортес Масто та її суперником від Республіканської партії Адамом Лаксальтом.

В Арізоні змагання відбуваються між демократом Марком Келлі та республіканцем Блейком Мастерсом.

У Вісконсіні демократ Мандела Барнс протистоять республіканцю Рону Джонсону.

Демократ Джон Феттерман оголосив про перемогу в Пенсильванії, мабуть, найпопулярніших перегонах до Сенату на цих виборах.

Автор фото, Getty Images

Феттерман переміг у Пенсільванії

Демократи також здобули перемогу в сенатських перегонах у Нью-Гемпширі та Вашингтоні, тоді як республіканці переобралися в Огайо та у Північній Кароліні.

Губернатор Флориди Рон Десантіс виграв переобрання зі значною перевагою в 1,5 мільйона голосів, що викликало нові припущення, що республіканець може балотуватися на пост президента через два роки.

Республіканці також виграли губернаторські перегони в Техасі та Джорджії проти відомих опонентів від Демократичної партії.

Флорида: перемога Рона Десантіса

Першим важливим результатом виборчої ночі є обрання губернатора Флориди Рона Десантіса на новий термін (він очолював штат з 2019 року).

Автор фото, Reuters

Рон Десантіс знову став губернатором Флориди

Як передає кореспондент ВВС Нада Тавфік, яка працює у Флориді, результати голосування у цьому штаті можуть стати визначальними для долі Палати представників.

І хоча перемога республіканців тут була передбачуваною, дуже важливо розуміти, наскільки значною буде їхня перевага.

Наприклад, яким буде результат Рона Десантіса і чи зможе губернатор збільшити кількість республіканських голосів порівняно з результатом Дональда Трампа у 2020 році. Тоді колишній президент переміг у Флориді з перевагою понад 3% – найбільшим в історії президентських виборів у цьому штаті з 2004 року. Якщо, як припускають деякі, результат Десантіса буде ще переконливішим, рух Флориди вправо закріпиться остаточно.

Крім того, наш ВВС уважно стежить за результатами виборів в окрузі Майамі-Дейд – найбільш густонаселений округ у Флориді. Раніше тут безумовну перевагу мали демократи, але перші оцінки показали, що на проміжних виборах активнішими були виборці-республіканці. Схожі зміни відбуваються в Джексонвіллі, Орландо та Тампа-Бей. У результаті Республіканська партія може отримати у штаті всі п’ять місць, які їй необхідні для контролю над Палатою представників.

Арізона: найважливіше поле бою

Як передає з Арізони кореспондент ВВС Софі Лонг, цей штат є одним із найважливіших на політичній карті США і в ньому можна в мініатюрі побачити процеси, які відбуваються по всій країні.

Інфляція тут вища за середньоамериканську; набагато гостріше, ніж в інших штатах, стоїть проблема міграції та безпеки (Арізона межує з Мексикою). Крім того, тут дуже очевидні наслідки глобального потепління – штат страждає від посух та пожеж. Місцеві жителі також не припиняють запекло сперечатися про легальність абортів.

Арізона традиційно була республіканським штатом, але у 2020 році Джо Байден виграв тут із зовсім невеликою перевагою (менше половини відсоткового пункту). Колишній президент Трамп намагався переконати співробітників місцевої виборчої комісії скасувати результати голосування.

Зараз в Аризоні тривають одні з найзапекліших політичних битв у США. Республіканці і демократи йдуть тут буквально ніс до носа, і політична відстань між ними ніколи ще не була настільки великою.

Чому важливі ці вибори

Результати цих виборів у США неминуче сильно вплинуть на наступні два роки президентства Джо Байдена та його політику, включно з протидією російської агресії в Україні.

Автор фото, Reuters

Усі 435 членів Палати представників переобираються кожні два роки. Останні два роки більшість у палаті мали демократи. Це типово: за обрання нового президента його партія найчастіше отримує контроль над обома палатами Конгресу.

Проте шанси демократів зберегти свій вплив у Конгресі невеликі – зазвичай партія чинного президента під час його першого терміну проміжні вибори програє. Виняток був лише у 2002 році, через рік після терактів 11 вересня, коли популярність Буша-молодшого була дуже високою.

Втрата будь-якої з палат ускладнить у наступні два роки життя президенту Байдену, оскільки республіканці намагатимуться блокувати ухвалення законів, і зможуть проводити свої – наприклад, це може стосуватися допомоги Україні та заборони абортів.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!