Як доглядати за японською мушмулою в домашніх умовах

Мушмула (Eriobotrya) являє собою великий вічнозелений чагарник або середніх розмірів дерево з сімейства Рожевих. Як домашня рослина поширення отримала мушмула японська (Eriobotrya japonica) або локва з підродини Яблуневих — невибагливе в догляді, дуже декоративне плодове деревце родом з теплих субтропічних регіонів південно-східної Азії.

Гібрид локви «Christmas» і такі сорти як «Танака», «Фалес» і «Шампань» відрізняються простотою вирощування та хорошим плодоношенням. У приміщенні деревце виростає невеликим, приблизно півтора метра.

Листя цього виду велике, шкірясте і блискуче довжиною до 25 см. Молоді листочки повністю запушені. Квіти маленькі, білі, утворюють суцвіття з 3-10 квіток. У період рясного цвітіння вони виділяють солодкий і важкий, схожий на мигдаль аромат, відчутний з великої відстані.

Мушмула японська фото

На відміну від усіх культур, які ростуть в субтропіках, цвітіння японської мушмули починається приблизно в середині жовтня-листопада, а в кінці зими й навесні на дереві поступово дозрівають невеликі овальні або грушоподібні жовті, солодкі фрукти. Насіннєве гніздо п’ятикамерне, в період зрілості містить велике коричневе насіння.

Особливості догляду

Освітлення

Культура світлолюбна, тому кращою експозицією буде місце поруч з вікнами, що виходять на південь, південний схід або південний захід. Локва може рости й в легкій півтіні, але цвітіння і плодоношення буде в цьому випадку мізерним.

В період утворення квіткових бруньок потрібні прямі сонячні промені, тому з осені при нестачі освітлення треба скористатися додатковим освітленням.

Полив

У період вегетації зрошення проводьте регулярно, щоб ґрунт був завжди помірно вологим.

Між поливами верхній шар субстрату повинен трохи підсохнути. Листя рослини запушене, тому часто обприскувати крону не рекомендується, краще 1-2 рази в місяць влаштувати деревцю теплий душ.

З середини осені полив поступово скорочують, а взимку поливають приблизно раз в 10-14 днів. Якщо рослина зимує в холодних умовах балкона, то полив зовсім припиняють до підвищення температури.

Воду для поливу необхідно використовувати тільки м’яку і теплу.

Температура

Влітку домашня мушмула найкраще себе буде почувати на відкритому повітрі. Якщо такої можливості немає, то намагайтеся часто провітрювати приміщення.

Заносити в будинок можна з пониженням нічної температури до 7 ̊С. Зимує дерево в прохолодних умовах — близько 16 ̊С, але дорослі рослини, їх квіти та зав’язі прекрасно витримують зниження температури до 2 – 3 ̊С. Тому взимку утримувати дерево можна на утепленому балконі або на неопалювальній веранді.

Єдине, що негативно впливає на розвиток локви — це різкий температурний перепад.

Підживлення

Навесні та восени підгодовуйте кожні 2 тижні збалансованим добривом з вмістом азоту, фосфору і калію. Добре відгукується кімнатна мушмула на органічну підгодівлю розчином коров’яку, який розбавляють у воді в співвідношенні 1:8.

Пересадка

Молоді деревця віком 1-3 роки пересаджують щорічно після плодоношення методом перевалки. Через те, що процедуру пересадки культура переносить погано, то у великих дорослих дерев досить щорічно змінювати шар ґрунту до половини горщика.

У відкритому ґрунті культура може рости в різних субстратах — від суглинних важких до легких піщаних. У домашніх умовах японську мушмулу краще забезпечити родючою сумішшю з універсального квіткового ґрунту, піску і компосту в співвідношенні 4 : 1: 1.

Не забувайте при пересадці про дренажний шар з керамзиту або з дрібної гальки.

Після посадки мушмули проводьте регулярне розпушування ґрунту, щоб коріння отримувало доступ до кисню. Особливо корисно проводити розпушування після кожного поливу.

Обрізування

Японська мушмула в домашніх умовах не вимагає стрижки, тому що її крона не сильно кущиться, а витягується вгору. Досить видаляти сухі гілки і листочки. Але, якщо є охота, можна сформувати деревце на штамбі або пишний широкий кущ.

У першому випадку в міру зростання видаляють всі нижні гілки, а для отримання форми куща необхідно в молодому віці прищипнути верхівку локви та періодично потім прищипувати бокові гілочки.

Домашня мушмула стійка до хвороб і шкідників, проте надлишок вологи в горщику може викликати гниття кореневої системи.

Розмноження

В домашніх умовах культура розмножується насінням і живцями.

Вирощування мушмули з кісточки в домашніх умовах

Локва привертає увагу квітникарів тим, що на відміну від багатьох інших плодових культур з субтропіків, деревце, що виростили з кісточки, несе в собі всі ознаки материнської рослини та може давати плоди.

Слід знати, що добре проростає тільки свіже насіння. Якщо ви плануєте посадити його пізніше, наприклад, через 2-3 місяці, то помістіть у вологу тканину або пісок, тому що з часом кісточки висихають і втрачають свою схожість майже у два рази. Зберігати їх необхідно при температурі 4-5 ̊С.

Насіння витягують з плоду домашньої мушмули або рослини відкритого ґрунту, ретельно миють і заглиблюють на 3 см в суміш з універсальної квіткової землі й піску, який можна замінити перлітом.

Попередньо на дні горщика викладають дренажний шар. Висаджують кожне зернятко в окремий горщик. Для профілактики грибкових захворювань кісточки бажано на 24 години помістити в слабкий розчин марганцівки.

Для швидкого проростання горщик ставлять в місце з яскравим розсіяним світлом при температурі 21-22 ̊С і накривають плівкою. Слідкуйте за вологістю ґрунту — він повинен бути помірно вологим, але не мокрим. Краще не поливати, а збризкувати за допомогою пульверизатора.

Плівку раз в день знімайте, щоб не накопичувався конденсат. У сприятливих умовах проростання займає приблизно місяць.

Коли у сіянців з’являться три пари сформованих листочків їх пересаджують в більші горщики.

Підгодовувати можна через місяць і наступні півроку половиною дози від рекомендованої. На цій стадії можна формувати крону дерева.

Японська мушмула, що вирощена з кісточки в домашніх умовах, починає родити приблизно через 3-4 роки. Якщо перше плодоношення занадто рясне, то краще видалити частину плодів, щоб деревце не послабшало, а плоди, що залишилися, були великими.

Розмноження живцями

Живці завдовжки 12-15 см з добре розвиненими бруньками зрізують від торішніх пагонів. Листя обрізають до половини. Річковий пісок прожарюють і насипають в горщики з дренажем. Живці заглиблюють в пісок на 2-3 см, добре поливають і накривають пакетом. Оптимальна температура для вкорінення становить 25-27 ̊С, за умови постійної вологості.

Коріння в цьому випадку утворюється через місяць. Як тільки живець вкорениться, його пересаджують в горщик з необхідним субстратом.

Мушмула: выращивание из косточки дома и в саду

Автор и редактор: Елена Н. https://floristics.info/ru/index.php?option=com_contact&view=contact&id=19 Правки: 16 августа 2023 Опубликовано: 23 февраля 2019 Первая редакция: 23 июня 2018 🕒 10 минут 👀 54380 раз 💬 10 комментариев

Мушмула, или чашковое (чишковое) дерево, или эзгиль (лат. Mespilus) – род листопадных растений семейства Розовые. По данным The Plant List в роду всего три вида. Слово «мушмула» заимствовано в турецком языке, в который оно попало из греческого. В качестве культурного растения выращивается мушмула германская, или обыкновенная, родом не из Германии, как можно было бы предположить, а из Юго-Западной Азии и Юго-Восточной Европы. В Германию мушмула была завезена римлянами. Сегодня в диком виде она встречается в Азербайджане, Южной Осетии, Грузии, Армении, на Северном Кавказе, на южном берегу Крыма и даже в центральных областях Украины. Выращивается это растение уже более 3000 лет. В культуру его ввели древние греки, в древнеримскую эпоху и Средневековье мушмула уже являлась важнейшим плодовым растением. Однако потом интерес к ней постепенно угас, ее заменили другие культуры, в том числе и ввезенные в Европу из Нового Света. В настоящее время мушмулу можно встретить нечасто.

Посадка и уход за мушмулой

• Цветение: поздней весной или ранним летом.
• Посадка: трехлетние саженцы высаживают в грунт ранней весной или в период листопада.
• Освещение: яркий свет.
• Почва: для заполнения посадочного котлована готовят смесь из равных частей дерновой земли, перегноя, лиственной земли и песка.
• Полив: по мере необходимости, стараясь избегать переувлажнения.
• Подкормки: молодые деревья подкармливают один раз в 3 недели, а взрослые – 2-3 раза за сезон комплексными минеральными удобрениями или раствором коровяка.
• Обрезка: ранней весной проводят санитарную прочистку, а с четырехлетнего возраста начинают формирование кроны.
• Размножение: семенами (косточками) и черенками.
• Вредители и болезни: практически не поражается.
• Свойства: плоды мушмулы являются ценным диетическим продуктом, а отвар листьев растения обладает противовоспалительным, закрепляющим и кровоостанавливающим свойствами.

Ботаническое описание

Дерево мушмула – вечнозеленое плодовое растение, покрытое темно-серой корой, которое в хороших условиях может вырастать до восьми метров, но обычно оно не превышает шести. Темно-зеленые эллиптические листья мушмулы достигают в длину от 8 до 15, а в ширину – 3-4 см. Осенью листья краснеют. Поздней весной или ранним летом на дереве раскрываются белые пятилепестковые цветки, привлекающие своим ароматом насекомых-опылителей. Грушевидный или шарообразный плод мушмула диаметром 2-3 см с постоянными развернутыми чашелистиками окрашен в красновато-коричневый цвет и кажется полым. У садовых форм плод может достигать размеров среднего яблока. Даже после созревания фрукт мушмула остается твердым и кислым, а съедобными плоды становятся только после долгого хранения или после заморозков: они морщатся, становятся меньше, мягче и слаще.

Уход за мушмулой в домашних условиях

Выращивание из косточки

Выращивание мушмулы из косточки можно осуществлять в домашних условиях. Извлеченную из мякоти косточку высаживают не позднее чем через три дня. Если вы приобрели семена мушмулы в магазине, то должны понимать, что выращенное из них растение вряд ли даст урожай, а вот мушмула из косточки съеденного фрукта будет плодоносить почти наверняка.

Субстрат для мушмулы можно приобрести в магазине, а можно составить самостоятельно из равных частей листового грунта, перегноя, песка и торфа. Заполните субстратом горшок с дренажными отверстиями, не забыв сначала поместить в него слой керамзита. Семена мушмулы заглубляют в увлажненный грунт на 2 см (в один горшок можно поместить до шести косточек), после чего поверхность затягивают пленкой или накрывают стеклом. В ожидании всходов посевы помещают в теплое светлое место, например, на подоконник.

Не ранее чем через месяц появятся ростки, и нужно будет затенить сеянцы от прямых солнечных лучей, ежедневно проветривать посевы и снимать конденсат с покрытия, чтобы от сырости растения не поразили грибковые болезни. Когда всходы вырастут до 2 см, покрытие с горшка снимают, а сеянцы содержат при температуре не ниже 18 ºC. Если на дворе лето, выставляйте горшок с мушмулой на балкон или террасу, защитив молодые растения от порывов ветра, сквозняков и яркого солнца. Поддерживайте субстрат в слегка влажном состоянии, поливая его 2-3 раза в неделю. Уж если мушмула взошла, то рост ее будет стремительным: через месяц сеянцы могут вырасти до 15 см, и тогда, чтобы они не мешали друг другу, их рассаживают по отдельным глубоким емкостям с почвенной смесью из крупнозернистого речного песка, торфа и перегноя. Слабые сеянцы после пересадки могут погибнуть, но тут уж ничего не поделаешь – естественный отбор… А крупные и сильные растения станут еще крупнее и крепче.

Зацветет мушмула домашняя только на третий год после пересадки в отдельную емкость в конце осени или в начале зимы, а первые плоды могут появиться к Новому году. Формировать крону домашней мушмулы можно только после цветения, хотя делать это и не обязательно: можно придавать кроне форму, а можно позволить ей выглядеть естественно, обрезая только загущающие, слабые, больные и поврежденные ветки.

Выращивание мушмулы в саду

Посадка в грунт

Трехлетние саженцы мушмулы, выращенные в домашних условиях из косточки, можно продолжать выращивать как домашние растения, а можно высадить в сад. Почва мушмуле нужна хорошо дренированная, нейтральной или слабокислой реакции, а к составу грунта растение нетребовательно. Грунтовые воды на участке должны залегать не выше, чем на глубине полутора метров от поверхности. Если вы решили высадить несколько саженцев сразу, соблюдайте между ними расстояние 4,5 м и более.

Сажают мушмулу в открытый грунт, когда она находится в покое, то есть весной или осенью. Очистите предназначенный для мушмулы участок от сорняков и перекопайте его с костной мукой. Заготовьте почвенную смесь из равных частей крупнозернистого речного песка, дерновой земли, перегноя и лиственной земли. Выкопайте ямы, на треть превышающие объем корневой системы саженца с земляным комом. Вбейте в центр ямы кол такой высоты, чтобы он доставал до нижних ветвей мушмулы, перевалите саженец из горшка в яму и заполните пространство почвенной смесью. В результате посадки саженец должен оказаться на той же глубине, на которой он рос в горшке. После посадки обильно полейте растение, а когда вода впитается и грунт осядет, подвяжите саженец к колышку и замульчируйте почву вокруг него слоем компоста или перепревшего навоза толщиной 7-8 см таким образом, чтобы мульча не касалась ствола.

Как ухаживать в саду

Уход за мушмулой мало чем отличается от ухода за другими плодовыми культурами. Как вырастить мушмулу на приусадебном участке? Вам придется поливать растение, стараясь пропитать почву влагой, но при этом не переувлажнить ее. После полива или дождя желательно рыхлить грунт в приствольном круге и удалять появляющиеся там сорняки.

Подкармливают мушмулу 2-3 раза за сезон как минеральными, так и органическими удобрениями, но молодые растения требуют более частых подкормок: один раз в 3 недели. Из всех органических подкормок растение предпочитает раствор коровяка.

Ранней весной, до начала сокодвижения, нужно проводить санитарную прочистку: удалять больные, поломанные, подмороженные и загущающие крону ветки. Первые 3-4 года нужно укорачивать скелетные ветки на треть прироста на наружную почку. Переплетающиеся внутри кроны ветки обрезают до 2-3 почек. С четырехлетнего возраста крону мушмулы, как и крону любого плодового дерева, формируют, а когда формирование завершено, просто поддерживают форму обрезкой.

Размножение мушмулы

О том, как вырастить мушмулу из косточки, вы уже знаете, но это растение можно размножать и вегетативно – черенкованием. Для этого с прошлогоднего прироста срезают черенок длиной 15-20 см с двумя узлами, удаляют нижние листья, а пластины верхних листьев укорачивают на треть. Делают это для того, чтобы сократить испарение влаги. Срезы припудривают золой, после чего черенки строго вертикально высаживают в горшок с керамзитом и торфяно-песчаным субстратом. Заглубляют черенок на 4-5 см. После посадки почву поливают. Уход за черенками состоит в регулярном поливе субстрата и опрыскивании черенка кипяченой водой. Для окоренения мушмуле понадобится около месяца, а когда вы убедитесь, что у растения отросли корни, пересадите его в сад. Дальнейшее развитие саженца может быть очень медленным, однако не стоит отчаиваться: если условия выращивания мушмулы вами соблюдены, рано или поздно черенок обязательно начнет расти.

Болезни и вредители

Мушмула достаточно устойчива как к болезням, так и к вредителям, однако время от времени ее могут повреждать листогрызущие гусеницы. Как с ними бороться? Весной нужно собрать с дерева все паутинные гнезда и сжечь их. В период распускания почек мушмулу и почву вокруг нее обрабатывают семипроцентным раствором Карбофоса или трехпроцентным раствором Нитрафена или Хлорофоса. В профилактических целях мушмулу два раза в год – ранней весной и после листопада – опрыскивают растворами препаратов Фитоверм (20 г на 10 л воды), Инсегар (5 г на 10 л воды) или Лепидоцид (25 г на 10 л воды).

Виды и сорта мушмулы

Как мы уже упоминали, из трех видов рода в культуре выращивается только мушмула германская, или мушмула кавказская, или мушмула крымская – растение, которое мы описывали в начале статьи. Однако есть еще мушмула японская, или эриоботрия, или локва, или шесек – небольшое вечнозеленое декоративное и плодовое растение, выращиваемое как в открытом, так и в закрытом грунте. Локва относится к роду Эриоботрия семейства Розовые, то есть она является родственницей мушмулы германской, по сути не являясь мушмулой.

Мушмула японская (Eriobotrya japonica)

Достигает в высоту 8 метров. И побеги, и соцветия растения рыжевато-серые от густого войлочного опушения. Овальные кожистые, глянцевые с верхней стороны листья, сидячие или на коротких черешках, достигают в длину 25, а в ширину 8 см. Снизу они тоже густо опушены. Белые или желтые пятилепестковые цветки диаметром 1-2 см собраны в конечные метельчатые соцветия. Растение хорошо переносит холода, а с возрастом его зимостойкость становится все выше. Из сортов мушмулы (эриоботрии) японской наиболее известны:

• Шампань – растение с ворсистыми плодами желтого цвета с нежной мякотью;
• Морозко – сорт для выращивания в оранжерее или в домашних условиях, плоды которого лишены терпкости;
• Сайлес – сорт с плодами массой около 80 г, похожими на абрикосы;
• Танака – у этого растения плоды грушевидной формы, оранжево-желтого цвета с розоватой мякотью кисло-сладкого вкуса.

Мушмула в ландшафтном дизайне

Мушмулу германскую с ее раскидистой и густой кроной дизайнеры высаживают из-за красновато-коричневой листвы. Часто два или три дерева сажают к северу от других растений, чтобы они создали заслон от холодных зимних ветров, ведь взрослая мушмула отличается зимостойкостью.

Выращивают мушмулу в качестве центральной точки в небольшом по размеру саду: ее великолепная крона декоративна даже без листьев, а весной на ней раскрываются плоские, как блюдца, ароматные розоватые или белые цветки. Второй раз мушмула зацветет в августе-сентябре, а осенью листья растения окрасятся в необычный красновато-коричневый или красно-желтый оттенок. Причудливые плоды тоже добавляют растению привлекательности. Декоративную в течение всего сезона мушмулу можно высадить в ряд вдоль садовой дорожки, создав парковую аллею из деревьев со стройными стволами и сомкнутыми кронами.

Свойства мушмулы – вред и польза

Полезные свойства

Плоды мушмулы содержат железо, кальций, калий, фосфор, йод, магний, цинк, селен, натрий, фруктозу, сахарозу, лимонную и яблочную органические кислоты, витамины A, C, B1, B2, B3, B6, B9, пектины, дубильные вещества и фитонциды, которые способствуют выздоровлению от желудочно-кишечных болезней, нормализуя работу кишечника, облегчают боли при камнях в мочевыводящих путях и почках. Отваром из незрелых плодов мушмулы снимают воспаления и останавливают кишечные кровотечения. А отвар листьев, собранных с цветущей мушмулы, обладает противовоспалительным, закрепляющим, кровоостанавливающим действием. Из плодов мушмулы делают спиртовую настойку, которой в Японии лечат бронхиты и астму.

Богатую антиоксидантами, пищевыми волокнами, фруктозой и лимонной кислотой низкокалорийную мушмулу часто включают в рацион диетического питания. Она способствует исцелению от диабета, повышает сопротивляемость организма инфекциям, устраняет симптом дисфункции почек, увеличивая их фильтрующую способность, выводит из организма шлаки и токсины, улучшает зрение, работу пищеварительных органов, устраняет кишечные нарушения, например, запор, способствует стабилизации артериального давления, снимает кишечную колику и предотвращает насморк.

На фото: Мушмула – не только полезное растение, но ещё и вкусное

За счет высокого содержания витаминов, макро- и микроэлементов мушмула рекомендована беременным и вскармливающим грудью женщинам, у которых не обнаружена индивидуальная непереносимость продукта. Из мякоти плодов приготовляют маски, придающие коже здоровый цвет, устраняющие пигментные пятна и разглаживающие мелкие морщинки.

Готовят из мушмулы и различные блюда, например, джемы, варенья и компоты. Сок мушмулы легко сбраживается, поэтому его используют для приготовления наливок, вина и ликера. Из семян мушмулы варят напиток, напоминающий кофе.

Противопоказания

При введении мушмулы в детский рацион следует соблюдать осторожность, поскольку могут проявиться аллергические реакции. Противопоказана мушмула и особенно ее неспелые плоды страдающим воспалением поджелудочной железы, гастритом с повышенной кислотностью и язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки. Этим людям нежелательно также пить вино и сок из мушмулы. А вот варенье или джем из нее оказывают даже на больной организм благотворное действие.

Мушмула: вирощування з кісточки вдома і в саду

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 16 серпня 2023 Опубліковано: 23 лютого 2019 Перша редакція: 23 червня 2018 🕒 10 хвилин 👀 18318 разів 💬 3 коментарі

• Посадка й догляд за мушмулою
• Дерево мушмула – опис
• Догляд за мушмулою в домашніх умовах
  • Вирощування мушмули з кісточки
  • Посадка мушмули в ґрунт
  • Як доглядати за мушмулою в саду
  • Розмноження мушмули
  • Мушмула японська (Eriobotrya japonica)
  • Корисні властивості мушмули
  • Мушмула – протипокази
  • Коментарі

  Мушмула, або чишкун (лат. Mespilus) – рід листопадних рослин родини Розові. За даними The Plant List у роду всього три види. Слово «мушмула» запозичене з турецької мови, в яку воно потрапило з грецької. Як культурна рослина вирощується мушмула німецька, або звичайна, родом не з Німеччини, як можна було би припустити, а з Південно-Західної Азії та Південно-Східної Європи. До Німеччини мушмулу завезли римляни. Сьогодні в дикому вигляді вона зустрічається в Азербайджані, Південній Осетії, Грузії, Вірменії, на Північному Кавказі, на південному березі Криму і навіть у центральних областях України.

  Вирощують цю рослину вже понад 3000 років. У культуру її ввели стародавні греки, в давньоримську епоху й Середньовіччя мушмула вже була найважливішою плодовою рослиною. Однак потім цікавість до неї поступово згасла, її замінили інші культури, зокрема завезені до Європи з Нового Світу. Нині мушмулу можна зустріти нечасто.

  Посадка й догляд за мушмулою

  • Цвітіння: пізньою весною або раннім літом.
  • Посадка: трирічні саджанці висаджують у ґрунт напровесні або в період падолисту.
  • Освітлення: яскраве світло.
  • Ґрунт: для заповнення посадкового котловану готують суміш із рівних частин дернової землі, перегною, листяної землі й піску.
  • Полив: у міру необхідності, намагаючись уникати перезволоження.
  • Підживлення: молоді дерева підживлюють один раз на 3 тижні, а дорослі – 2-3 рази за сезон комплексними мінеральними добривами або розчином коров’яку.
  • Обрізування: напровесні проводять санітарне прочищення, а з чотирирічного віку починають формування крони.
  • Розмноження: насінням (кісточками) та живцями.
  • Шкідники та хвороби: практично не уражається.
  • Властивості: плоди мушмули є цінним дієтичним продуктом, а відвар листя рослини має протизапальну, закріплюючу та кровоспинну властивості.

  Дерево мушмула – опис

  Дерево мушмула – вічнозелена плодова рослина, вкрита темно-сірою корою, яка в гарних умовах може виростати до восьми метрів, але зазвичай не перевищує шести. Темно-зелене еліптичне листя мушмули сягає в довжину від 8 до 15, а в ширину – 3-4 см. Восени листя червоніє. Пізньої весни або на початку літа на дереві розкриваються білі п’ятипелюсткові квітки, які приваблюють своїми пахощами комах-запилювачів. Грушоподібний чи кулястий плід мушмули діаметром 2-3 см із постійними розгорнутими чашолистками забарвлений у червонувато-коричневий колір і здається порожнистим. У садових форм плід може сягати розмірів середнього яблука. Навіть після дозрівання фрукт мушмули залишається твердим і кислим, а їстівними плоди стають тільки після довгого зберігання або після заморозків: вони зморщуються, стають менші, м’якші й солодші.

  Догляд за мушмулою в домашніх умовах

  Вирощування мушмули з кісточки

  Вирощування мушмули з кісточки можна здійснювати в домашніх умовах. Витягнуту з м’якоті кісточку висаджують не пізніше ніж через три дні. Якщо ви придбали насіння мушмули в крамниці, то маєте розуміти, що вирощена з них рослина навряд чи дасть урожай, а ось мушмула з кісточки з’їденого фрукта буде плодоносити майже напевно.

  Субстрат для мушмули можна придбати в крамниці, а можна скласти самостійно з рівних частин листового ґрунту, перегною, піску та торфу. Заповніть субстратом горщик із дренажними отворами, не забувши спочатку помістити в нього шар керамзиту. Насіння мушмули заглиблюють у зволожений ґрунт на 2 см (в один горщик можна помістити до шести кісточок), після чого поверхню затягують плівкою або накривають склом. В очікуванні сходів посіви поміщають у тепле світле місце, наприклад, на підвіконня.

  Не раніше ніж за місяць з’являться паростки, і потрібно буде затінити сіянці від прямих сонячних променів, щодня провітрювати посіви й знімати конденсат із покриття, щоб від вогкості рослини не вразили грибкові хвороби. Коли сходи виростуть до 2 см, покриття з горщика знімають, а сіянці утримують при температурі не нижче 18 ºC. Якщо на дворі літо, виставляйте горщик із мушмулою на балкон або терасу, захистивши молоді рослини від поривів вітру, протягів і яскравого сонця. Підтримуйте субстрат у злегка вологому стані, поливаючи його 2-3 рази на тиждень. Якщо вже мушмула зійшла, то зростання її буде стрімким: через місяць сіянці можуть вирости до 15 см, і тоді, щоб вони не заважали один одному, їх розсаджують по окремих глибоких посудинах із ґрунтовою сумішшю з ріні, торфу та перегною. Слабкі сіянці після пересадки можуть загинути, але тут вже нічого не вдієш – природний добір. А великі й сильні рослини стануть ще більшими й міцнішими.

  Зацвіте мушмула домашня тільки на третій рік після пересадки в окрему посудину в кінці осені або на початку зими, а перші плоди можуть з’явитися до Нового року. Формувати крону домашньої мушмули можна тільки після цвітіння, хоча робити це й не обов’язково: можна надавати кроні форму, а можна дозволити їй виглядати природно, обрізаючи тільки загущуючі, слабкі, хворі та пошкоджені гілки.

  Вирощування мушмули в саду

  Посадка мушмули в ґрунт

  Трирічні саджанці мушмули, вирощені в домашніх умовах із кісточки, можна продовжувати вирощувати як домашні рослини, а можна висадити в сад. Ґрунт мушмулі потрібен добре дренований, нейтральний або слабкокислої реакції, а до складу ґрунту рослина невимоглива. Ґрунтові води на ділянці мають залягати не вище, ніж на глибині півтора метра від поверхні. Якщо ви вирішили висадити кілька саджанців відразу, дотримуйтесь між ними відстані 4,5 м і більше.

  Садять мушмулу у відкритий ґрунт, коли вона перебуває в спокої, тобто навесні або восени. Очистіть призначену для мушмули ділянку від бур’янів і перекопайте з кістковим борошном. Заготовте ґрунтову суміш із рівних частин ріні, дернової землі, перегною і листяної землі. Викопайте ями, які на третину перевищують об’єм кореневої системи саджанця із земляною грудкою. Вбийте в центр ями кіл такої висоти, щоб він діставав до нижніх гілок мушмули, переваліть саджанець із горщика в яму та заповніть простір ґрунтовою сумішшю. У результаті посадки саджанець має опинитися на тій же глибині, на якій він ріс у горщику. Після посадки рясно полийте рослину, а коли вода вбереться і ґрунт осяде, підв’яжіть саджанець до кілка й замульчуйте ґрунт навколо нього шаром компосту або перепрілого гною завтовшки 7-8 см таким чином, щоб мульча не торкалася стовбура.

  Як доглядати за мушмулою в саду

  Догляд за мушмулою мало чим відрізняється від догляду за іншими плодовими культурами. Як виростити мушмулу на присадибній ділянці? Вам доведеться поливати рослину, намагаючись просочити ґрунт вологою, але при цьому не перезволожити її. Після поливу або дощу бажано розпушувати ґрунт у пристовбурному колі й видаляти бур’яни, які з’являються там.

  Підживлюють мушмулу 2-3 рази за сезон як мінеральними, так і органічними добривами, але молоді рослини вимагають частіших підживлень: один раз на 3 тижні. З усіх органічних підживлень рослина воліє розчин коров’яку.

  Напровесні, до початку сокоруху, потрібно проводити санітарне прочищення: видаляти хворі, поламані, підморожені та загущуючі крону гілки. Перші 3-4 роки потрібно вкорочувати скелетні гілки на третину приросту на зовнішню бруньку. Гілки, що переплітаються всередині крони, обрізають до 2-3 бруньок. Із чотирирічного віку крону мушмули, як і крону будь-якого плодового дерева, формують, а коли формування завершено, просто підтримують форму обрізуванням.

  Розмноження мушмули

  Про те, як виростити мушмулу з кісточки, ви вже знаєте, але ця рослину можна розмножувати і вегетативно – живцюванням. Для цього з торішнього приросту зрізають живець завдовжки 15-20 см із двома вузлами, видаляють нижнє листя, а пластини верхніх листків укорочують на третину. Роблять це для того, щоби скоротити випаровування вологи. Зрізи припудрюють золою, після чого живці строго вертикально висаджують у горщик із керамзитом і торф’яно-піщаним субстратом. Заглиблюють живець на 4-5 см. Після посадки ґрунт поливають. Догляд за живцями полягає в регулярному поливі субстрату й обприскуванні живця кип’яченою водою. Для вкорінення мушмулі знадобиться близько місяця, а коли ви переконаєтеся, що у рослини відросли корені, пересадіть її в сад. Подальший розвиток саджанця може бути дуже повільним, проте не варто впадати у відчай: якщо умов вирощування мушмули вами дотримано, рано чи пізно живець обов’язково почне рости.

  Хвороби і шкідники мушмули

  Мушмула досить стійка як до хвороб, так і до шкідників, проте час від часу її може пошкоджувати листогризуча гусінь. Як із нею боротися? Навесні потрібно зібрати з дерева всі павутинні гнізда й спалити їх. У період розпускання бруньок мушмулу та ґрунт навколо неї обробляють семивідсотковим розчином Карбофоса або тривідсотковим розчином Нітрафена або Хлорофосу. У профілактичних цілях мушмулу двічі на рік – напровесні та після падолисту – обприскують розчинами препаратів Фітоверм (20 г на 10 л води), Інсегар (5 г на 10 л води) або Лепідоцид (25 г на 10 л води).

  Види і сорти мушмули

  Як ми вже згадували, з трьох видів роду в культурі вирощується тільки мушмула німецька, або мушмула кавказька, або мушмула кримська – рослина, яку ми описували на початку статті. Однак є ще мушмула японська, або еріоботрія, або локва, або шесек – невелика вічнозелена декоративна й плодова рослина, що вирощується як у відкритому, так і в закритому ґрунті. Локва належить до роду Еріоботрія родини Розові, тобто вона є родичкою мушмули німецької, по суті, не будучи мушмулою.

  Мушмула японська (Eriobotrya japonica)

  сягає у висоту 8 метрів. І пагони, і суцвіття рослини рудувато-сірі від густого повстяного опушення. Овальні шкірясті, глянсові з верхньої сторони листки, сидячі або на коротких черешках, сягають у довжину 25, а в ширину 8 см. Знизу вони теж густо опушені. Білі або жовті п’ятипелюсткові квітки діаметром 1-2 см зібрані в кінцеві волотисті суцвіття. Рослина добре зносить холоди, а з віком її зимостійкість стає все вищою. З сортів мушмули (еріоботрії) японської найвідоміші:

  • Шампань – рослина з пухнастими плодами жовтого кольору з ніжною м’якоттю;
  • Морозко – сорт для вирощування в оранжереї або в домашніх умовах, плоди якого позбавлені терпкості;
  • Сайлес – сорт із плодами масою близько 80 г, схожими на абрикоси;
  • Танака – у цієї рослини плоди грушовидної форми, помаранчево-жовтого кольору з рожевою м’якоттю кисло-солодкого смаку.

  Мушмула в ландшафтному дизайні

  Мушмулу німецьку з її розлогою і густою кроною дизайнери висаджують через червонувато-коричневе листя. Часто два або три дерева садять на північ від інших рослин, щоб вони створили заслін від холодних зимових вітрів, адже доросла мушмула вирізняється зимостійкістю.

  Вирощують мушмулу в якості центральної точки в невеликому за розміром саду: її чудова крона декоративна навіть без листя, а навесні на ній розкриваються плоскі, як блюдця, ароматні рожевуваті або білі квіти. Удруге мушмула зацвіте в серпні-вересні, а восени листя рослини забарвиться в незвичайний червонувато-коричневий або червоно-жовтий відтінок. Химерні плоди теж додають рослині привабливості. Декоративну впродовж усього сезону мушмулу можна висадити в ряд уздовж садової доріжки, створивши паркову алею з дерев зі стрункими стовбурами та зімкнутими кронами.

  Властивості мушмули – шкода і користь

  Корисні властивості мушмули

  Плоди мушмули містять залізо, кальцій, калій, фосфор, йод, магній, цинк, селен, натрій, фруктозу, сахарозу, лимонну і яблучну органічні кислоти, вітаміни A, C, B1, B2, B3, B6, B9, пектини, дубильні речовини й фітонциди, які сприяють одужанню від шлунково-кишкових хвороб, нормалізує роботу кишківника, полегшують болі при каменях у сечовивідних шляхах і нирках. Відваром із незрілих плодів мушмули знімають запалення і зупиняють кишкові кровотечі. А відвар листя, зібраного з квітучої мушмули, має протизапальну, закріплювальну, кровоспинну дію. З плодів мушмули роблять спиртову настоянку, якою в Японії лікують бронхіти й астму.

  Багату на антиоксиданти, харчові волокна, фруктозу та лимонну кислоту низькокалорійну мушмулу часто включають у раціон дієтичного харчування. Вона сприяє зціленню від діабету, підвищує опірність організму інфекціям, усуває симптом дисфункції нирок, збільшуючи їхню фільтрувальну здатність, виводить з організму шлаки та токсини, покращує зір, роботу травних органів, усуває кишкові порушення, наприклад, закрепи, сприяє стабілізації артеріального тиску, знімає кишкову кольку й запобігає нежитю.

  За рахунок високого вмісту вітамінів, макро- і мікроелементів мушмула рекомендована вагітним жінкам і годувальницям, у яких не виявлено індивідуальної незносності продукту. З м’якоті плодів готують маски, які надають шкірі здорового кольору, усувають пігментні плями та розгладжують дрібні зморшки.

  Готують із мушмули й різні страви, наприклад, джеми, варення і компоти. Сік мушмули легко зброджується, тому його використовують для виготовлення наливок, вина та лікеру. З насіння мушмули варять напій, що нагадує каву.

  Мушмула – протипокази

  При введенні мушмули в дитячий раціон слід дотримуватися обережності, оскільки можуть проявитись алергічні реакції. Протипоказана мушмула й особливо її нестиглі плоди тим, хто страждає на запалення підшлункової залози, гастрит із підвищеною кислотністю та виразкову хворобу шлунка й дванадцятипалої кишки. Цим людям небажано також пити вино чи сік із мушмулою. А ось варення або джем із неї чинять навіть на хворий організм благотворну дію.