Не плутати з петрушкою. Користь кінзи і в яких стравах її використовувати

Коріандр або Кінзу відносять до однорічних трав’яних рослин родини зонтичних. Зелень коріандру популярна у всьому світі і часто має різні назви. Наприклад, на Північному Кавказі деякі називають її коляндрою. Рослину також можуть називати кішнец посівний, чілантро, хамем, кашніч і інші.

У незрілому стані зелень має різкий запах, який через деякий час майже повністю вивітрюється, проте багато хто не люблять кінзу саме через її характерний запах.

Коріандр використовувався в кулінарії ще в Стародавньому Єгипті. Листя рослини використовують для приготування салатів і як прянощі для супів, різних м’ясних і рибних страв, солінь і маринадів, бутербродів, сальси, соусів. В кавказькій кухні кінза – це найпопулярніша приправа для багатьох страв, часто її міксують з іншою зеленню.

Теплова обробка приглушує смак і запах кінзи, тому зелень часто додають в страви безпосередньо перед подачею.

Кінза: користь

Зелень кінзи містить аскорбінову кислоту, каротин, рутин, ефірні олії, вітаміни А і К, а також калій, кальцій, магній, фосфор, натрій. Кінза позитивно впливає на процеси травлення, імунітет, роботу жовчного міхура, печінки і щитовидної залози. Кінзу часто рекомендують при схудненні через лінолеву кислоту, яка відповідає за жировий обмін в організмі. Також зелень корисна при різних застудах і детоксикації. Однак людям з гастритом, гіпертонією, підвищеною кислотністю і цукровим діабетом кінзу вживати не рекомендують.

Приклади страв із кінзою для натхнення

Паста з блакитним сиром, пармезаном і кінзою

Кінза: вирощування вдома і в саду

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 16 серпня 2023 Опубліковано: 23 лютого 2019 Перша редакція: 23 червня 2018 🕒 10 хвилин 👀 20324 рази 💬 1 коментар

• Посадка й догляд за кінзою
• Рослина кінза – опис
• Вирощування кінзи в домашніх умовах
  • Як виростити кінзу на підвіконні
  • Посадка кінзи в ґрунт
  • Догляд за кінзою на городі
  • Полив кінзи
  • Підживлення кінзи
  • Хвороби коріандру
  • Шкідники кінзи
  • Корисні властивості кінзи
  • Кінза – протипокази
  • Коментарі

  Коріандр, або коляндра, або кінза (лат. Coriandrum sativum) – трав’янистий однорічник роду Коріандр родини Зонтичні, який широко використовується як прянощі в кулінарії і як ароматизатор у парфумерії, миловарінні та виробництві косметики. Коріандр посівний є медоносом. Назва рослини прийшла з давньогрецької мови, і за однією версією є похідною від слова, що означає «блощиця»: в незрілому вигляді коріандр пахне, як ця розчавлена комаха. За іншою версією у твірного слова є омонім зі значенням «звіробій», тому однозначно сказати, чому коріандр названий коріандром, важко.

  Для тих, хто досі не знав, повідомляємо, що кінза й коріандр – це одна й та сама рослина. З яких місць вона походить, достеменно невідомо. Можливо, що з Середземномор’я. У всякому разі, в Західну і Центральну Європу, як і в Велику Британію, коріандр потрапив із Риму, а пізніше з Європи він був завезений в Америку, Нову Зеландію та Австралію. Сьогодні кінза широко вирощується в Україні, на Кавказі, в Криму та Середній Азії.

  Посадка й догляд за кінзою

  • Посадка: посів насіння в домашніх умовах для вирощування на підвіконні – у першій половині березня, посів насіння в ґрунт – із березня по травень.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло або притінок.
  • Ґрунт: суглинний або супіщаний, нейтральної або слабколужної реакції.
  • Полив: після посіву – регулярний і рясний, із появою сходів полив скорочують, підтримуючи ґрунт на ділянці в злегка вологому стані. Щойно рослина почне нарощувати зелену масу, полив знову має стати рясним, інакше кінза піде в цвіт. У період дозрівання плодів полив знову скорочують до мізерного.
  • Підживлення: якщо ділянку удобрювати перед посівом, підживлення будуть не потрібні.
  • Розмноження: насіннєве.
  • Шкідники: насіннєїд, зонтичні та смугасті блішки, озимі совки та її гусінь.
  • Хвороби: рамуляріоз, іржа та борошниста роса.
  • Властивості: зелень кінзи має сечогінні, протицингові, глистогінні, болезаспокійливі та відхаркувальні властивості, а плоди рослини – популярні прянощі.

  Рослина кінза – опис

  Кінза – трав’янистий однорічник із коренем веретоноподібної форми, прямостоячим, голим стеблом від 40 до 70 см заввишки, що розгалужується у верхній частині. Прикореневі листки кінзи крупнорозсічені, трироздільні, на довгих черешках, із широкими частками, надрізано-пилчасті по краях. Нижнє стеблове двічі перисто-роздільне листя сидить на коротких черешках, а середнє і верхнє – вагінальне, перисторозсічене на лінійні часточки. Квітки у кінзи, дрібні, рожеві або білі, зібрані на кінцях квітконосів у зонтичні суцвіття з 3-5 променів. Плоди коріандру – тверді, ребристі кулясті або яйцеподібні вислоплідники. Цвіте кінза в червні-липні, а плоди залежно від клімату місцевості дозрівають у липні-вересні. Насіння зберігає прорісність близько двох років. Запашну зелень називають кінзою і використовують у свіжому й сушеному вигляді, а з насіння отримують прянощі під назвою коріандр.

  Вирощування кінзи в домашніх умовах

  Як виростити кінзу на підвіконні

  Якщо ви любитель смачної й запашної їжі, ви можете вирощувати зелень коріандру в домашніх умовах, щоб мати її до столу в будь-яку пору року. Кінза на підвіконні – постійне джерело вітамінів та інших корисних для організму речовин. Посів кінзи на розсаду здійснюють у першій половині березня: насіння коріандру розкладають по поверхні вологого субстрату на відстані 7 см одне від одного і заглиблюють приблизно на 1-1,5 см. Потім для створення тепличних умов посудину накривають склом або поміщають під прозорий поліетилен і утримують у світлому теплому місці. Якщо у вас у цю пору року день ще занадто короткий, встановіть над посудиною на висоті 20-25 см лампу денного світла або фітолампи.

  Догляд за розсадою кінзи простий: поливайте субстрат, коли виникне така необхідність, і регулярно провітрюйте посіви, видаляючи з покриття конденсат. Щойно на сходах з’явиться сім’ядольне листя, покриття з посівів знімають. Через три тижні зелень кінзи можна вживати в їжу.

  Вирощування кінзи у відкритому ґрунті

  Посадка кінзи в ґрунт

  У відкритому ґрунті кінзу бажано вирощувати після таких рослин, як кабачки, огірки, патисони та споріднені з ними культури. Для вирощування кінзи на городі вам буде потрібно добре освітлене місце, закрите від протягів. Непогано росте кінза й у притінку, а ось затінок їй протипоказаний: кущики ростуть слабкими, з малою кількістю листя і швидко утворюють квіткові стрілки, а плоди виходять дрібними й довго зріють. Не можна сіяти коріандр у низинах, інакше він вимокне ще до дозрівання. Найкраще росте кінза на нейтральному або слабколужному суглинному або супіщаному ґрунті.

  Ґрунт під посів коріандру перекопують із перегноєм (піввідра на кожен м² ділянки), змішаним із невеликою кількістю деревної золи, яку можна замінити комплексними мінеральними добривами з розрахунку 20-30 г на ту ж одиницю площі. Посів здійснюють із березня по травень: проростати насіння кінзи починає при температурі ґрунту 4-6 ºC, але що сильніше прогрітий ґрунт, у який ви кинете насіння, то швидше з’являться сходи.

  Сухе (це важливо) насіння коріандру розкладають по 2-3 штуки в неглибокі борозенки на відстані 8-10 см. Між борозенками слід зберігати дистанцію 10-15 см, щоб рослини, що розвиваються, не затуляли одна одну від сонячного світла. Закладають посівний матеріал на глибину 1,5-2 см, після чого грядку поливають. Залежно від сорту кінзи, погоди й умов зберігання насіння сходи з’являються впродовж одного-трьох тижнів.

  Догляд за кінзою на городі

  Трохи підрослі сходи проріджують, щоб у кожного сіянця була достатня площа живлення і рослини, як-то кажуть, не боролися за місце під сонцем. Із декількох сходів, які виросли в одному гнізді, залишають найміцніший сіянець, а інші видаляють. Догляд за кінзою надалі складається з поливань, розпушування ґрунту й боротьби з бур’янами.

  Полив кінзи

  Після посіву ділянку регулярно та рясно поливають, щоб проростаюче насіння не відчувало браку вологи. Коли з’являться перші сходи, полив скорочують, і в подальшому підтримують ґрунт на ділянці в злегка вологому стані. Підсилюють полив, коли кінза почне нарощувати зелену масу, інакше рослина рано піде в цвіт. Коли ж почнуть дозрівати плоди, полив скорочують до мінімуму. Після природного або штучного зволоження ділянки бажано розпушувати в міжряддях ґрунт, тому що на ущільнених ґрунтах кінза дає мало зелені й раніше утворює суцвіття.

  Підживлення кінзи

  Усі поживні речовини вносять у ґрунт на ділянці перед посівом, а впродовж активного росту кінзу добривами не підживлюють. Восени на ділянку, де в наступному році планується вирощувати коріандр, уносять компост і фосфорно-калійні добрива, а навесні перед посівом – азотні.

  Забирають зелену масу в міру наростання. Коли рослина почне формувати квітконоси, кількість зелені значно зменшиться, листя стане грубим й харчові якості кінзи погіршаться. Якщо ви будете дотримуватися агротехніки культури та правильно за нею доглядати, то за сезон зможете зняти з кожної рослини три врожаї зелені. Після коріандру на ділянці найкраще вирощувати баклажани й інші пасльонові культури.

  Шкідники і хвороби коріандру

  Хвороби коріандру

  При поганому догляді або вирощуванні в невідповідних для рослини умовах кінзу можуть уразити рамуляріоз, іржа та борошниста роса.

  Рамуляріоз – грибкове захворювання, що буквально знищує кінзу в сезони з холодним літом і підвищеною вологістю, коли випадає рясна вранішня роса. На листі кінзи з’являються бурі плями, що згодом вкриваються сіруватим нальотом, рослина виглядає, як обпечена, і незабаром гине. Щоб знищити інфекцію, слід протруювати насіння коріандру перед посівом розчином Фітоспоріну-М і не вирощувати культуру два роки поспіль на одній ділянці.

  Іржа – теж грибкове захворювання, поширене й шкідливе. На листках рослини з’являються темно-рудого кольору пустули, що розриваються і розсипають спори грибка, які розносить вітер або комахи. Боротися з іржею на коріандрі слід тими ж способами, що і з рамуляріозом, тобто виключно профілактичними заходами.

  Борошниста роса – грибкова хвороба, яку можна впізнати по білястому нальоту на надземних органах рослин. Цей наліт поступово стає щільнішим і темніє до бурого відтінку. Прогресує захворювання в спекотну суху погоду при різких коливаннях вологості й температури. Іноді причиною розвитку інфекції є надлишок у ґрунті азотних добрив. Уражені росою рослини потрібно відразу видалити з ділянки та спалити. Боротися із захворюванням можна нетоксичними народними засобами: обробляти по листю кислим молоком, розчином свіжого коров’яку або кальцинованою содою, настоєм заброджених бур’янів.

  Шкідники кінзи

  Зі шкідників для коріандру найнебезпечніший насіннєїд, зонтична та смугаста блощиця й озима совка, точніше, її гусінь. Оскільки обробляти рослину інсектицидами не можна, борються з насіннєїдом тільки протруюванням насіння перед посівом. Восени необхідно проводити на ділянці ретельне збирання рослинних залишків і подальше глибоке перекопування ґрунту. Гусінь совки доведеться збирати вручну, як і блощиць, проте якщо кінзою засіяна занадто велика площа, обприскайте рослини кілька разів настоєм лушпиння цибулі, розчином гірчиці або золи.

  Види і сорти кінзи

  Пропонуємо вам знайомство з найвідомішими сортами кінзи.

  • Карібе – новий гібридний сорт голландської селекції, який вирізняється великою кількістю листя і приємним, сильним ароматом. Це холодостійкий однорічник із ніжним листям, які використовують як приправу до салатів, других і перших страв, а насіння рослини застосовують для приготування маринадів і кондитерських виробів;
  • Янтар – сорт із гарною облистяністю, високою ароматичністю й уповільненим стрілкуванням. Рослина багата на ефірні олії: зелень використовують для салатів, перших і других страв, а насіння – для кондитерських виробів, ковбас і маринадів;
  • Бородинський – середньостиглий сорт, призначений для приготування приправ і вживання в свіжому вигляді. Рослина має приємний смак і тонкий аромат;
  • Дебют – середньостиглий сорт, стійкий до стеблування. Використовується для приготування їжі та маринадів;
  • Стимул – середньопізній сорт із компактною розеткою з глянцевого, темно-зеленого листя діаметром 25-30 см. Дуже корисний та смакує у салатах, м’ясних стравах і супах;
  • Венера – пізній сорт коріандру зі злегка піднятою розеткою листя. Зелень цього сорту має вишуканий аромат, приємний смак, застосовується для оформлення страв і як добавка до салатів, а насіння використовують для ароматизації кондитерських виробів і хліба, а також для приготування маринадів;
  • Тайга – пряний сорт пізнього строку дозрівання, що вирізняється яскравим забарвленням листя, його великою кількістю і своєрідним ароматом. Зелень використовують для приготування страв, а насіння як приправу;
  • Авангард – низькорослий середньостиглий сорт зі злегка піднятою розеткою і сильним ароматом. Свіже та сушене листя використовують для приготування різних страв, а насіння – для маринадів.

  Затребувані в культурі також сорти коріандру Олексіївський, Король ринку, Ранній, Кіровоградський і Жовтневий.

  Властивості кінзи – шкода і користь

  Корисні властивості кінзи

  Листя і стебла кінзи містять рутин, каротин, вітаміни, мікроелементи й ефірні олії, а плоди рослини – стероїдні сполуки, дубильні речовини, сахарозу, фруктозу, глюкозу, поліфеноли, жирні олії, пектин, алкалоїди, крохмаль і ефірну олію. Корисні властивості кінзи підсилюють сім органічних кислот, що містяться в ній: лінолева, олеїнова, ізоолеїнова, аскорбінова, міристинова, стеаринова й пальмітинова.

  Завдяки своєму складу кінза має сечогінну, протицингову, глистогінну, болезаспокійливу й відхаркувальну дію. Вона дезінфікує шлунково-кишковий тракт, підвищує апетит, покращує моторику кишківника, знижує рівень кров’яного тиску, допомагає впоратися з безсонням, знімає нервову напругу, набряки, покращує зір, посилює потенцію, стимулює роботу нирок, бадьорить і тонізує.

  Сік кінзи зміцнює ясна й зменшує їхню кровоточивість, заспокоює зубний біль, дезінфікує ротову порожнину при стоматиті. Зелень виводить з організму шкідливий холестерин і благотворно впливає на роботу серцево-судинної системи. Кілька листочків кінзи знижують дію алкоголю і позбавляють від похмілля.

  Кінза – протипокази

  Протипоказана кінза при цукровому діабеті, ішемічній хворобі серця, тромбозі й тромбофлебіті, після інфаркту й інсульту, в період вагітності та грудного вигодовування. Неприємні наслідки можуть виникнути й у абсолютно здорових людей після переїдання зелені кінзи: порушуються сон і менструальний цикл, слабшає пам’ять. Іноді від надмірного вживання зелені рослини виявляються алергічні реакції: висип на шкірі, болі в животі, нудота, блювота, розлад шлунку. При перших же ознаках алергії необхідно прийняти антигістамінний препарат, інакше ситуація може різко ускладнитися набряком Квінке й анафілактичним шоком.

  Що таке коріандр і кінза та що з ними готувати

  Коріандр і кінза — не брат і сестра, не далекі родичі й не різні приправи — це та сама рослина. Просто коріандром у нас частіше називають насіння рослини, а зелень — кінзою. Дізнаймося разом ще трохи цікавого та корисного про цю рослину.

  Що таке коріандр

  Коріандр — однорічна рослина з родини парасолькових. Він — родич кропу, кмину, селери, яглиці, моркви, пастернаку та петрушки. Світом поширився зі Східного Середземноморʼя. У Європі його зробили популярним римляни.

  Вважається, що назва «коріандр» походить від давньогрецького слова, що означає «клоп». У незрілій рослині дійсно можна вловити запах клопів, а точніше деревних щитників, які зазвичай «окуповують» малину.

  Але якщо ви одного разу спробуєте свіжий коріандр у дуже смачній страві, то закохаєтеся безповоротно, кажуть ті, хто любить кінзу. До того ж, вона дуже корисна.

  Цілющі властивості коріандру

  У зернах коріандру містяться ефірні олії, дубильні речовини та алкалоїди, важливі для організму людини. У стеблах і листі є вітаміни та різні мікроелементи:

  • вітаміни групи В, вітаміни К, А, РР та Е;
  • калій (його найбільше), натрій, йод, кальцій та фосфор;
  • дециловий альдегід (використовують у парфумерії), крохмаль, пектини та білки.

  Насіння коріандру / © Pixabay

  У народній медицині і насіння коріандру, і зелень кінзи використовують для лікування багатьох недуг, таких як серцеві хвороби, цукровий діабет, хвороби харчової системи, ГРВІ або бронхіт.

  В аюрведичній медицині рослину використовують для підтримки травлення. Її насіння містить ефірні олії, які можуть стимулювати травні ферменти та допомогти в засвоєнні їжі. Коріандр також відомий своєю здатністю справлятися зі здуттям та газами.

  Коріандр містить антиоксиданти, такі як флавоноїди та поліфеноли, які допомагають захищати клітини організму від пошкоджень вільними радикалами.

  Дослідження показали, що коріандр може сприятливо впливати на кровʼяний тиск. Деякі компоненти коріандру знижують підвищений тиск та підтримують його в нормі.

  Відвар з кінзи використовують у косметології — його рекомендують прикладати, щоб позбутися ластовиння або пігментації на обличчі. Ефірні олії кінзи використовують у лікуванні підліткових вугрів.

  Рослина низькокалорійна, тому відмінно підійде тим, хто намагається схуднути.

  Рослина також допомагає тим, хто перебрав із алкоголем! Після застілля суху кінзу можна змішати із ложкою спирту. Вранці похмілля буде не таким сильним.

  Кому шкідливий коріандр

  У більшості випадків коріандр безпечний для вживання та не викликає небажаних побічних ефектів. Однак варто уникати вживання коріандру, якщо:

  • у вас алергія на речовини, що містяться в коріандрі;
  • у вас проблеми із зсіданням крові або ви приймаєте антикоагулянти. Коріандр містить кумарини, які можуть впливати на згортання крові;
  • у вас гіпотензія — низький артеріальний тиск. Коріандр може зменшити його ще більше.

  За один раз рекомендують зʼїдати не більше 4 г коріандру або 35 г зеленої кінзи.

  Рецепти з коріандром

  Гебжалія — холодна сирна закуска з Грузії

  Грузія славиться своїми сирами, а місцеві їдять їх у великій кількості! Не дивно, що деякі з найкращих грузинських страв готуються із сиром. Такі, наприклад, як гебжалія.

  Гострі креветки на грилі — смакота до свята

  Потрібне щось незвичайне та водночас просте до столу? SHUBA знає що приготувати! Це креветки на грилі.

  Наваристий вірменський суп хаш — нагодує та зігріє

  Хаш — традиційна рідка гаряча страва кавказької кухні, різновид супу. Варити таку страву потрібно від 5 до 10 годин, крім вимочування мʼяса дуже схоже на процес приготування холодцю. Звідси, мабуть, і назва страви «хаш», від вірменського «хашел» — «варити».

  Гостра закуска з помідорів та моркви по-грузинськи

  Посуньтеся, консервовані огірки та мариновані кабачки! Гостра закуска з помідорів та моркви по-грузинськи — новий овочевий фаворит, який прикрасить будь-яку страву.

  Простіше ви нічого не готували: овочеві котлети по-індійськи

  Овочеві котлети по-індійськи — це смачна суміш овочів та пряних спецій.

  Без зайвої мороки: картопляні оладки із селерою та сиром

  Картопляні оладки із селерою та сиром — це хороша страва, щоб скуштувати її на самоті або насолодитися в компанії. Зʼїж сам або розділи калорії з другом!

  Сніданок з користю та задоволенням: зелені сирники з фетою

  Зелені сирники з фетою — це оригінальна ідея для сніданку та прямий конкурент класичним солодким сирникам. Навіть діти не відмовляться!

  Печений баклажан з йогуртом та солоним жовтком

  Рецепт підглянули у модних бістро Львова та Варшави. Додайте всі літні стиглі та хрусткі овочі, експериментуйте зі спеціями та оліями.

  Соковита курятина з лимоном та молодою морквою в пергаменті

  Курятина з молодою морквою — мʼясна страва зі смачним і легким гарніром, особлива завдяки свіжому аромату коріандру та цитрусовій ноті лимона.

  Салат із сирого буряка за 15 хвилин

  Буряк не часто подають сирий, адже він твердий, із сильним землистим смаком. Але молодий овоч мʼякий, соковитий, солодкий — саме те, що потрібно для свіжого салату.

  Лосось на грилі з кінзою та лаймом — простий рецепт вишуканої страви

  Цей рецепт червоної риби на грилі дуже простий і неймовірно швидкий — все готується лише за 25 хвилин.

  Освіжаючий та смачний салат табуле: вітерець зі сходу

  Оригінальний східний салат табуле ідеально прикрасить будь-який обідній стіл у будь-якому куточку світу.

  Фалафель — знамениті нутові котлетки Близького Сходу.

  Гастрожурналістка та автор блогу «Котлетка» Маша Сердюк продовжує знайомити читачів SHUBA з рецептами «котлет» з усього світу. На цей раз Маша пропонує приготувати фалафель, найвідоміші «котлетки» Близького Сходу.

  Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не є закликом до дії чи основою для встановлення медичного діагнозу. По медичну консультацію зверніться, будь ласка, до лікаря.