Скільки грошей витрачено на розробку майнкрафту

0 Comments

У Мінфіні відзвітували, скільки грошей вже витрачено на боротьбу з COVID-19

У цілому на боротьбу з коронавірусом у 2021 році передбачено 41,5 млрд гривень.

У 2021 році на боротьбу з COVID-19 витрачено понад 31 млрд гривень / фото УНІАН

За 10 місяців 2021 року здійснено видатків на боротьбу з COVID-19 у розмірі понад 31 млрд гривень.

Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів.

Зокрема, кошти витрачено на оплату послуг з екстреної та стаціонарної медичної допомоги, наданих пацієнтам з COVID-19, та послуг з вакцинації населення від COVID-19 – 14,6 млрд грн; на закупівлю вакцин від COVID-19 – 9,8 млрд грн. У цілому на лікування хворих на COVID-19 і послуги з вакцинації у рамках програми медичних гарантій у 2021 році спрямовано 20,2 млрд грн, а на закупівлю вакцин – 10,5 млрд грн коштів державного бюджету. Також Україна вже отримала додатково 8 млн доз вакцин від міжнародних партнерів.

Також кошти витрачені на виплати закладам Національної академії медичних наук України за послуги з госпіталізації пацієнтів з COVID-19 – 14 млн грн з передбачених 55 млн грн; на забезпечення лікарень киснем, експрес-тестами та витратними матеріалами для тестування витрачено 600 млн грн із передбачених 1,4 млрд гривень. Окрім того, відповідно до змін до держбюджету 2021, які були підписані президентом України 5 листопада, на ці цілі ще спрямовано 800 млн грн.

на заходи щодо соціальної підтримки населення в умовах карантину витрачено 2,9 млрд грн; на виплату матеріального забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (“лікарняних”) – 0,8 млрд грн.

Усього на ці цілі Міністерству соціальної політики було спрямовано 3,8 млрд грн (2,0 спеціальний фонд, 1,8 млрд грн – загальний фонд).

Крім того, ці кошти були спрямовані на виплату допомоги по безробіттю та по частковому безробіттю – 1,5 млрд грн, або 96% спрямованих Мінекономіки 1,6 млрд грн коштів для здійснення таких виплат; на здійснення заходів з боротьби з COVID-19 у закладах освіти – 18,3 млн грн з передбачених 1 млрд грн; на доплати до заробітної плати військовослужбовцям Національної гвардії та Державної прикордонної служби, органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, медичним та іншим працівникам відомчих закладів охорони здоров’я – 0,8 млрд гривень (98% спрямованих коштів).

У цілому на боротьбу з COVID-19 у 2021 році передбачено 41,5 млрд гривень.

“Наразі ми маємо достатньо вакцин, щоб захистити більшість громадян України. Досвід інших країн показує, що вакцинація є надійним способом зменшити ймовірність зараження або тяжкого перебігу хвороби, а також суттєво зменшує навантаження на медичну систему в цілому. Зі свого боку Мінфін здійснює системне фінансування заходів із боротьби із COVID-19 та шукає нові можливості для збільшення доступних фінансових ресурсів на протидію пандемії”, – прокоментував заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.

Як повідомляв УНІАН, раніше в Мінфіні повідомляли, що за 8 місяців цього року на боротьбу з COVID-19 було спрямовано понад 30 млрд грн. Зокрема, на оплату послуг з екстреної та стаціонарної медичної допомоги, наданих пацієнтам з COVID-19, та послуг з вакцинації населення від COVID-19 витрачено 11,8 млрд грн, на закупівлю вакцин від COVID-19 – 9,8 млрд грн.

Коронавірус в Україні: що відомо

В Україні за минулу добу, 14 листопада, виявили 10802 нових випадки коронавірусу. 442 людини померли від ускладнень хвороби, а 11 219 – одужали. Госпіталізували 2798 людей із підозрою чи підтвердженим COVID-19.

Зазначимо, що за статистикою більшість госпіталізованих з коронавірусом не робили щеплення проти цієї хвороби.

Записатися на вакцинацію проти COVID-19 вже сьогодні ви можете у свого сімейного лікаря або за телефоном контакт-центру МОЗ 0-800-602-019. Більше про вакцинацію ви можете дізнатися на сайті vaccination.covid19.gov.ua.

Вас також можуть зацікавити новини

Скільки Львівська ОВА грошей на «бруківку» роздала і як це зупинити

Що з некритичного у військовий час заповзялися фінансувати у 2023 році обласні чиновники. І як цьому покласти край

Інші блоги автора

  • Хто і чому «зливає» сесію Львівської облради, де розглядатимуть питання грошей для ЗСУ 4 лист 2023, 12:45
  • Чи зможе завтра Львівська обласна рада? 25 жовт 2023, 12:12
  • Коли з держбюджету будуть «коронавірусні доплати» медикам? 3 квіт 2020, 11:46

Впеше в історії відновленої незалежної України Львівська обласна державна адміністрація самостійно, без участі Львівської обласної ради затвердила бюджет. Та ще й який. Проте трішки лікнепу, для читачів, громадських активістів та новачків депутатів обласної ради. Згрубша будь-який місцевий бюджет, точніше його видаткова частина, складається за принципом – спочатку забезпечуємо захищені видатки. Це здебільшого заробітні плати тих кого прийнято називати «бюджетники», і утримання установ в яких вони працюють на додачу. Далі розписують решту, залишок дохідної частини. Ця «решта» складається з доданків «бюджет розвитку» плюс «програми». Їх напрямки – прерогатива, чи політична воля тих хто складає і затверджує. Ще варто зауважити, що зрідка до різних бюджетів може перепасти цільових вливань з державного бюджету на цілі розвитку.

Такий солодкий бюджет області на 2023 рік

У час війни посадовці Львівської обласної державної адміністрації вручну розподілили гігантську цифру видатків на цю «решту» – майже 3,7 млрд грн. І ні, не на Збройні сили. Їм у цьому переліку знайшлося місце аж на 144 млн. грн. або на 4%. На що ж пішли ці гроші?

Передовсім, що таке, ці програми? Це будівництво і ремонт доріг, шкіл, лікарень та інших установ бюджетної сфери і закупівля обладнання для них. Здавалося очікувано, що в час війни, в переліку необов’язкових програмних витрат залишаться фінанси лише на покриття критичних потреб бюджетної сфери. Таких як знищене обстрілами житло, зруйнований повінню міст, чи дах школи, яких громада не може поремонтувати самотужки. Натомість, левова частка обласного ресурсу мала би слугувати «пожежним» і швидким варіантом для кожної військової частини. Мова про закупівлю найнеобхіднішого – від автозапчастин до дронів, від форми до засобів зв’язку і навіть мінометів (так так, є приклади). Мала би, і навіть на це був у багатьох військових розрахунок. Проте чиновники ОВА вирішили інакше – армію нехай фінансує Міністерство оборони, а ми фінансуватимемо своє. То ж ця колонка – саме про те, що з некритичного у військовий час заповзялися фінансувати у 2023 році обласні чиновники. І як цьому покласти край.

Будуємо і купуємо на 2,4 млрд грн все, що забажаємо!

Так звана «інфраструктурна компонента» у якій всі ремонти, будівництва і всі реконструкції обласного бюджету – це 1700 мільйонів власне обласного бюджету плюс 791 мільйон на дороги з дорожнього фонду. Там аж три 8 об’єктів власне від військових, зате аж 500 дрібних великих і середніх здебільшого нераціональних ремонтів. Або те, що прийнято називати «бруківкою». Про неї детальніше.

Лідери серед «бруківки»

Отже, програма капітального будівництва, чи як прийнято називати – соціально-економічного розвитку. Це там, де ще донедавна (до 9 вересня) була лижероллерна траса на 100 млн грн, спорткомплекс у Кам’янка –Бузькій на 117 млн грн. Це саме та програма, в яку готували «запхати» реабілітаційний центр у Брюховичах на 152 млн грн.

Зараз, після розголосу громадськості, цих об’єктів там немає. Як немає і найдорожчого у світі сільського стадіону, котрий планувався у с.Куликів на суму 448 млн грн.

Зате є 55 інших об’єктів. на загальну суму 273 мільйони гривень. Є школа в селі Черниця на 115 млн грн і два архіви на 38,7 млн грн і 15 млн грн.

І за цю суму, 273 млн грн, в середньому, ці та інші включені до фінансування об’єкти можна збудувати аж на цілих… 20 % від їх вартості. На чверть. Тобто будувати/ремонтувати їх доведеться 5 років. У час війни «розмастити» гроші задля їх освоєння – все це від безконтрольності власних дій.

South Tirol Arena в Швейцарії, аналог якої ще до 9 вересня мали намір будувати

Ідемо далі. Обласні чиновники не задовольнилися 791 млн грн з державного дорожнього фонду. Хоча сума більш ніж достатня для утримання і ремонту аварійних об‘єктів. Тож на дороги, «накинули» зверху ще 390 млн грн – цифру в два з половиною рази більшу, ніж допомога армії в обласному бюджеті.

До слова, весь обласний бюджет розвитку Тернопільської області, вся «решта» з програмами – скромних 260 млн грн. З них на армію половина, або 130 млн грн.

Та повертаючись до обласних доріг на Львівщині, до 791 млн грн дорфонду +390 млн грн обласного бюджету стало 1181 млн грн. Переліків не знайти навіть досвідченому юзеру, сайт ЛОВА таку секретну інформацію не видає. Та зате все знає Prozorro.

Поточний ремонт 31 км дороги між Дроздовичами і Бісковичами – 638 млн грн, 19 км між Стебником і Довголукою – 210 млн грн, 9 км між Зимівками і Уличним – 195 млн грн.

І взагалі є тендер, який може спожити цілий 1 млрд 599 млн грн – утримання всіх 2173 км доріг. Так що, сюди завжди зручно перерозподілити те, що залишиться з інших програм.

Як би там не було, чи буде, але поки вирішено, що на дороги 2023 року буде витрачено 1180 млн грн, що в дев’ять (!) разів більше за підтримку всіх військових у обласному бюджеті. І все це – підходить обласній владі.

Окремий наголос на «фішці» з ремонтом гуртожитків для внутрішньопереміщених осіб. На ці цілі знайшлося майже 200 млн грн. І хоча це такий хитрий план, за яким у профтехосвіті за пару років (бо для того, щоби завершити ремонти потрібно два роки такого фінансування) залишаться відремонтовані гуртожитки – це значно більше за підтримку армії. Особливо з урахуванням що в цій програмі, котра носить назву програма пріоритетних інфраструктурних об’єктів аж 45 ремонтів на 372 млн грн.

А що там окрім будов на 2400 млн грн

«Середнячки» серед «бруківки» є цілі три програми , проте які! «Покращення якості публічних послуг», в народі, котрий «в матеріалі» кличуть «Премії держслужбовцям» на 69 млн грн «Розвиток сільського господарства» або «На корови» – 48 млн грн, і «Цифрова Львівщина» – або «На ЦНАПИ і ноути» – 78 млн.грн.

Який же все таки багатий обласний бюджет в 2023 році виявляється! Зате на підтримку української мови – аж 3 млн грн, на Пласт – 2 млн грн. Звісно, «На корови!» на Львівщині вдесятеро важливіше. Тут вже навіть не про потреби військових мова. Як бачимо із підтримкою важливих духовних питань у чиновників, що складали і виконують обласний бюджет є проблеми. Забезпечення молоді житлом дітей сиріт – аж 9 млн грн, або 15% від премій державним службовцям.

Як це зупинити?

Ось саме тому, ми з колегами вирішили покласти цьому край. І починаючи з серпня намагаємося провести через обласну раду проект рішення який би унеможливлював такі невиправдані капітальні видатки в час війни. В разі його ухвалення фінансування «бруківки» буде зупинено фактично на день вступу рішення в силу. На наступний бюджетний рік буде зекономлено суму десь на рівні 700 млн грн, 75% з яких підуть на забезпечення війська. На жаль, не всі на сьогодні це розуміють

«Спочатку дрони, а не стадіони» – вимоги з пікетів під ЛОВА

На противагу нашій пропозиції, депутати котрі значно ближче до Львівської обласної військової адміністрації, за два дні до позачергової сесії реєструють свій проект рішення. Який хоч і має таку ж благородну назву, проте дозволить безперешкодно добудувати і дозакупити все заплановане чиновниками на 3,7 млрд грн. В разі його ухвалення, в кінці року економію на обласному бюджеті ми прогнозуємо не більше 150 млн грн.

Яке рішення оберуть депутати – вже сьогодні, 14.11. 2023 року на позачерговій сесії. Вмикайте «Перший Західний», буде цікаво.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

На розробку сервісу Дія витратили понад 75 млн грн. Бюджетних грошей — більш ніж половина

На розробку порталу та додатку Дія витратили майже 50 млн грн бюджетних грошей і 27,6 млн грн — грантових.

За 2020 і 2021 рік на розробку і модернізацію порталу та мобільного застосування Дія було витрачено 76,04 млн грн. Про це Міністерство цифрової трансформації повідомило виданню ЕП.

З цієї суми бюджетні кошти становили 48,4 млн грн, а грантові – 27,6 млн грн.

Зокрема в рамках проєкту TAPAS (за підтримки уряду США) на Дію виділили:

  • в 2019 році – 7 643 136 грн;
  • в 2020 році – 6 408 432 грн;
  • в 2021 році – 3 602 040 грн.

В межах проєкту EGAP (за підтримки Уряду Швейцарської Конфедерації):

  • в 2020 році – 5 779 116 грн;
  • в 2021 році – 3 904 791 грн;

В межах проєкту Підтримка DIA (за підтримки Уряду Королівства Швеція):

Нагадаємо, що в держбюджеті на 2022 рік фінансування Мінцифри запропонували збільшити на 66%. Всього на цифровізацію наступного року хочуть виділити 11 млрд грн.