Машина якого кольору вам подобається найбільше? Відповідь вкаже на нюанси характеру

Колір автомобіля приваблює не просто так – вибір пояснює багато аспектів темпераменту.

Психологи кажуть, що людина обирає для себе автомобіль, відштовхуючись не тільки від бажаної моделі, а й від колірної гами. Психіка людини тяжіє до тих чи інших відтінків неспроста – це своєрідний тест на особистість.

Цікавий тест на особистість за картинками – виберіть колір авто

Цей тест на темперамент дає змогу швидко визначити, яка ви людина, до якого темпераменту належите, і які якості характеру переважають. Усе, що вам потрібно – вибрати одну з чотирьох машин, а точніше – її колір, і прочитати розшифровку.

Тест на тип особистості каже, що якщо ви обрали цей варіант, то любите увагу і виділятися, але не надто – інакше ви б обрали червоний. Якщо у вас машина синього кольору, ви співчутливі, оптимістичні та холоднокровні. Ви любите мир у своєму житті і любите, коли вас хвалять за вашу проникливість. Ви в міру інтровертні і при цьому дуже чесні. Ви одночасно довірливі й заслуговуєте на довіру. Однак якщо ви віддаєте перевагу темнішому відтінку синього, це показує, що ви впевнені в собі й авторитетні.

Якщо у вас сіра машина, ви, ймовірно, не хочете привертати увагу яскравим білим кольором або занадто пікантним чорним. Ви вибираєте щось середнє – така у вас і особистість. Ви володієте нейтральним складом розуму і дуже практичним підходом до життя. Ви спокійні, зібрані й цінуєте баланс. Ви не стаєте на чийсь бік і любите поговорити. Ви також обережні і вважаєте за краще йти на компроміс, а не займати певну позицію.

Тест на темперамент дає пояснення, що якщо у вас є машина червоного кольору або це колір вашої мрії, ви типовий екстраверт. Ви любите увагу і виставляєте напоказ свої аксесуари. Ви товариські, агресивні й дуже впевнені в собі. У вас також є пристрасть до життя, і ви не можете довго вести сидячий спосіб життя. Ви любите подорожувати, знайомитися з новими людьми і відвідувати вечірки. Ви легко заводите друзів, але при цьому вимогливі. Ви також амбітні й мрієте досягти великих успіхів. Однак через вашу високу енергію ви часто можете впадати в занепокоєння, якщо не досягаєте свого.

Якщо колір вашої машини жовтий, це вказує на те, що ви сердечна і радісна людина. Ви екстраверт і маєте чудове почуття гумору. Ви сповнені надій і завжди бачите світлий бік речей. Ви також молоді душею, але не незрілі. Ви не боїтеся уваги й охоче приймаєте пильні погляди. Яскраві кольори – ваш вибір в автомобілях, моді чи вдома. Люди зі схильністю до жовтого кольору також дуже креативні та мають гарну ділову хватку.

Вас також можуть зацікавити новини:

✅Чим відрізняється сіно від соломи

По суті, сіно і солома – це суха надземна частина трав’янистих рослин, яку використовують для корму та утримання тварин. Однак на цьому їх схожість закінчується, оскільки йдеться про зовсім різні за способом заготівлі та цільовому призначенню продуктах, що використовуються в сільському господарстві.

Сіно – це скошена на природних або штучних луках і висушена під сонцем зелена трава. Вона зберігає не тільки колір, а й багато властивості свіжих рослин.

У сіні практично не змінюється склад речовин, що містяться в стеблах і листках трав, з яких воно приготоване.

Найціннішим вважається сіно з весняного різнотрав’я. Його заготовляють у першій половині червня, залишаючи скошену траву для просушки на кілька днів, протягом яких зелену масу кілька разів перевертають і струшують, щоб нічна волога не зіпсувала нижній шар і сіно висохло рівномірно.

Якість сіна визначають за кольором, запахом і ламкості: правильно висушені стебла не повинні зблякнути або потемніти, у них залишається приємний квітковий або трав’яний аромат і помірна пружність.

Готове сіно складають у копиці округлої форми, щільно утрамбовувавши шар за шаром, щоб в дощову погоду всередину не проникла вода. Більш надійний спосіб зберігання сіна – на сіннику, спеціальному спорудженні зразок легкого горища, піднятому над землею на висоту людського зросту.

Сіновал завжди добре провітрюється, його дах охороняє сіно від затікання, а антресольний тип будівлі зводить до мінімуму шкоду, яку завдають гризунами.

Сіно використовують для корму жуйних тварин у сезон, коли свіжої трави не буває. Його також додають у раціон:

• коней;
• кіз;
• овець;
• в подрібненому вигляді дають домашній птиці.

Солома , на відміну від сіна, – це стебла злакових і бобових культур, які висихають до моменту скошування і залишаються після того, як знятий урожай зерна. Солома має трубчасту структуру, відрізняється жорсткістю і ламкістю.

Пшенична солома завжди приємного золотисто-медового кольору, ячмінна буває більш темного відтінку, житнє виглядає сірувато-жовтою, рисова і бобова теж характерно пофарбовані. Але ніяка солома не буває зеленою: у висохлих на корені стеблах не зберігається, що надає рослинам зелений колір.

Солома не володіє харчовою цінністю і в основному використовується в якості підстилки для тварин, що особливо важливо в холодну пору року. Щоб вона не псувалася протягом зимових місяців, її скиртують, надаючи спресованих масиву прямокутну витягнуту форму.

Сучасний спосіб збирання сіна та соломи значно полегшує процес їх заготівлі і спрощує зберігання.

За допомогою прес-складальника суха маса пакується в тюки, які можна зберігати в будь-якому господарському приміщенні або під навісом.

Для соломи застосовують техніку скочування в рулони: це теж зручно, особливо якщо солом’яне полотно використовується як екологічно чистий теплоізоляційний матеріал при будівництві будинків і підсобних споруд.

Різниця між сіном і соломою полягає в наступному:

• Солома – висохлі стебла злакових і бобових культур. Сіно, на відміну від соломи, – висушена зелена трава.
• Солома складається з стебел з трубчастої структурою, в той час, як сіно складається з щільних стебел різних трав з висушеними листям і суцвіттями.
• Солому використовують як підстилки для тварин. Сіно заготовляють для корму.
• Солома може застосовуватися в будівництві як утеплювальний матеріал. Сіно для цих цілей не підходить.

Сіно – здорова основа годівлі коней

Сіно завжди було здоровою основою для годівлі коней. Він забезпечує велику кількість сирої клітковини, щоб зберегти кишкову флору незмінною, а також добру основу тривалої енергії. Сіно забезпечує жваву жувальну діяльність, що важливо для хорошого травлення. Але жування сіна також ідеально підходить для проведення часу, оскільки воно затримує коней годинами.

На цьому етапі слід зазначити, що при годуванні сіном рекомендується не лише дві, а кілька доз на день, причому найбільша доза сіна дається вночі, якщо це можливо. Полегшення метаболізму, яке відбувається завдяки позитивному ефекту сіна, є ще однією важливою причиною завжди забезпечувати коней будь-якого виду достатньою кількістю сіна. Отже, сіно – справді здорова основа, якщо сіно хорошої якості. Але як дізнатися, корисне сіно чи ні? Ви можете судити про сіно за допомогою сенсорного тесту:

КОЛІР І ВИД
зелений “Хороше сіно
Жовтуватий, блідий »Старе сіно, пізній урожай, дощовий або довго зберігається
Сірувате покриття “Цвіль, бактерії, будь обережний!
Коричнево-коричневий “Перегріто в сховищі
Білий до сіруватого кольору, часто також у гніздах »Зараження цвіллю – годувати не доцільно, будьте обережні!

ЗАПАХ
Свіжо запашні “Хороше сіно
Навряд чи якийсь запах “Старе сіно
Гнильний, затхлий “Цвіль, бактерії, ми не рекомендуємо годувати. Увага!
Горіння “Перегріто в сховищі

СЕНСОР
М’який »Багате листям, мало стебла, менше сирої клітковини, переважно високим вмістом енергії та білка
Груба, структурована »Багата стеблами, мало листя, велика частка сирої клітковини, зазвичай менша частка енергії та білків
Важко »Багато стебла – часто важко перетравлювані і багаті поживними речовинами

Домішки з соломою, землею або гноєм не місце в сіні. Крім того, сіно навряд чи повинно пилитись при струшуванні, оскільки це є ознакою цвілі, а їх мікотоксини дуже шкідливі для здоров’я.

Також переконайтеся, що на сіні немає отруйних рослин:
Частіше зустрічаються осінні культури, звіробій, трава трави, золотистий овес, болотний хвощ і бракун.

Загалом щодо вмісту поживних речовин можна визначити наступне:
Чим довші та твердіші плодоніжки, тим вищий вміст сирої клітковини і менший вміст енергії та білка.

Оптимальний час збирання завжди залежить від області застосування. Якщо сіном слід годувати переважно розплод кобил, лошат або старих коней, рекомендується сіно, заготовлене рано. Сіно, яке збирають в середині та до кінця цвітіння, найкраще підходить для верхових коней. Коні, яким слід схуднути, добре подають із заготовленим сіном, оскільки воно містить менше енергії. Однак ніколи не слід забувати, що сіно, зібране дуже пізно, часто може перевантажити кишечник, оскільки воно має високий вміст лігніну (деревної клітковини) і не є харчовим сенсом. Тож уникайте надмірно скрапленого сіна. Якщо проводяться аналізи сіна, загальним правилом є те, що сіно з менш ніж 20% сирої клітковини не підходить для коней. Вміст сирої клітковини не повинен бути занадто високим для спортивних коней, оскільки це може негативно вплинути на мотивацію (важче засвоюється), а вміст сирої клітковини не повинен перевищувати 28%.
Кількість корму становить не менше 1,5-2 кг сіна на 100 кг маси тіла на добу. Слід також забезпечити достатньо сіна спортивним коням, щоб уникнути порушень роботи травного тракту та шлунку.

Що робити, якщо у вас алергія на сінний пил?

Бажано годувати мокрим сіном тим, хто має алергію на сінний пил. Однак не залишайте сіно у воді годинами, інакше поживні речовини будуть втрачені і сіно може зіпсуватися.

Ще одна порада щодо технології годівлі:

Завжди спочатку подавайте сіно, а потім концентрований корм приблизно через 15 хвилин, це оптимізує процес травлення та запобігає проблемам травлення, таким як кольки тощо.
Важливо, щоб коні не залишалися без їжі занадто довго, оскільки травна система коня залежить від постійного надходження їжі. Протягом дня коні не повинні залишатися без їжі більше 4 годин, а нічна перерва на прийом корму не повинна тривати довше 6 годин. Корисно стверджувати, що великим коням потрібно приблизно 30-60 хвилин на приблизно 1 кг сіна. Якщо ви хочете продовжити час споживання корму, зараз ринок пропонує багато допоміжних засобів. Чи рекомендується сінна сітка, сінокоси тощо, завжди залежить від місцевих умов.

Коли можна підгодовувати сіно після збору врожаю?

Це питання часто виникає на практиці, і я часто здивований “авантюрною” інформацією. Свіже сіно зазвичай виділяє воду на початку зберігання, саме тому ця фаза також відома як фаза потовиділення. Це відбувається, якщо вміст води більше 15%. У більшості випадків сіно все ще має вміст води від 18 до 20%, коли його збирають. Залежно від цього вмісту та щільності зберігання, бактерії можуть потім розмножуватися, і сіно нагрівається, випускаючи водяну пару назовні. Тільки при 15% вмісту води настає спокій, і це зазвичай займає приблизно. 6 – 8 тижнів після зберігання свіжого сіна. Протягом цього часу сіно ні в якому разі не можна годувати, оскільки високий рівень мікробів може спричинити важкі коліки та розлади в шлунково-кишковому тракті.

У випадку з великими тюками може статися так, що вони настільки щільно притиснуті, і всередині тюка є вологі плями, які недостатньо висихають. Тоді можуть утворюватися кліщі, бактерії та цвіль, які дуже шкідливі для здоров’я і можуть спричинити перенапруження печінки, фекальні води, діарею, коліки та алергію.