Хто народився у Молодечно

0 Comments

Вперше в історії людства літніх людей стало більше, ніж маленьких дітей

На Землі зараз живе близько 705 млн людей, кому за 65. А тих, хто молодше п’яти років, близько 680 млн.

На Землі зараз живе близько 705 млн людей, кому за 65 / Фото: monkeybusinessimages

Вперше в історії людства сталося так, що в світі зараз більше літніх людей, ніж маленьких дітей.

За даними ООН, в кінці 2018 року кількість тих, хто подолав віковий рубіж в 65 років, перевищила кількість тих, кому менше 5 років, передає Бі-бі-сі. На Землі зараз живе близько 705 млн людей, кому за 65. А тих, хто молодше п’яти, близько 680 млн.

Нинішні тенденції вказують на те, що до 2050 року ця різниця стане ще значнішою – на кожну дитину до п’яти років буде припадати більше ніж дві людини, яким за 65.

Цей тренд демографи виявили і відстежують вже давно: у більшості країн люди живуть довше і мають менше дітей.

Крістофер Мюррей, директор Інституту оцінки стану здоров’я при Вашингтонському університеті, говорить: “Буде дуже мало дітей і дуже багато літніх людей, яким за 65, що зробить дуже важким підтримку світового співтовариства в нормальному стані”.

Частка тих, кому більше 65 років, в деяких країнах і регіонах за даними ООН/Світового банку:

Близький Схід/Північна Африка 4,9%

Африка на південь від Сахари 3%

Маррей – автор доповіді 2018 року, в якій він зазначає, що майже половині всіх країн світу загрожує “банкрутство народжуваності” – дітей народжується недостатньо для того, щоб підтримувати кількість населення тієї чи іншої держави. “Подумайте тільки про всі глибокі соціальні і економічні наслідки, що загрожують суспільству, в якому дідусів і бабусь більше, ніж внуків і внучок”, – додає він.

Згідно з даними Світового банку, в 1960 році коефіцієнт народжуваності в світі становив близько п’яти дітей на кожну жінку. Через майже 60 років він скоротився вдвічі – до 2,4.

В той же час суспільно-економічний розвиток пішов на користь тим, хто народився в наш час. У 1960 році люди в середньому жили трохи довше 52 років. Нинішня ж очікувана тривалість життя досягла 72 років. Це означає, що нам потрібно все більше і більше ресурсів по мірі того, як ми старіємо. Тиск на пенсійну систему і систему охорони здоров’я зростає.

Проблема старіння населення гостріша в розвинених країнах. Там, як правило, нижча народжуваність, і причина цього, в основному, – економіка: рівень дитячої смертності нижчий, засоби контролю над народжуваністю загальнодоступні, а ростити і виховувати дітей – досить дорого. В таких країнах жінки часто народжують пізніше і тому мають менше дітей.

Більш високі стандарти життя означають, що люди живуть довше. Найкращий приклад – Японія, де очікувана тривалість життя – близько 84 років (найвища у світі) і 27% населення старше 65 (теж найвищий показник у світі). А яка в Японії частка тих, кому ще не виповнилося п’яти років? За даними ООН, близько 3,85%. І та, і інша цифри вже давно турбують японську владу, і в минулому році уряд країни оголосив про намір змінити обов’язковий вік виходу на пенсію з 65 до 70 років. Якщо (і коли) це буде втілено в життя, працівники в Японії будуть виходити на пенсію в більш старшому віці, ніж де-небудь у світі.

Але дисбаланс, про який ми говоримо, загрожує країнам, що розвиваються. У Китаї частка літніх людей менша, ніж в Японії (10,6% від усього населення), але через суворі заходи з обмеження народжуваності, введених в 1970-ті, в другій за величиною економіці світу відносно низький коефіцієнт народжуваності – у середньому 1,6 дитини на жінку. І тих, кому ще не виповнилося п’ять років, на материковому Китаї зараз менше 6% від усього населення.

Серед держав, де висока народжуваність, домінують країни Африки. Наприклад, Нігер – “найбільш фертильна країна світу”: там у 2017 році в середньому на одну жінку припадало 7,2 народження дитини. Однак у тих же самих країн – високий рівень дитячої смертності. У Нігері – 85 дітей на кожну тисячу, один з найвищих у світі.

Для демографів цифра 2,1 – магічна. Вважається, що такого коефіцієнта народжуваності достатньо для того, щоб населення відтворювало себе. Найбільш свіжі дані ООН показують: лише трохи більше половини країн світу (113) відповідають цій вимозі.

Дослідники вказують також, що країнам з більш високою дитячою смертністю і більш низькою очікуваною тривалістю життя необхідний коефіцієнт 2,3, а цей поріг досягнуто тільки 99 державами.

Через скорочення народжуваності в багатьох країнах населення, швидше за все, досить сильно зменшиться – незважаючи на те, що загальне населення планети зростає (очікується, що до 2024 року воно досягне 8 млрд).

Зменшуване і старіюче населення. Це перш за все означає зниження числа працівників, що веде до зниження продуктивності, що веде в свою чергу до уповільнення економічного зростання. У листопаді минулого року МВФ попередив, що через старіюче населення економіка Японії протягом наступних 40 років може скоротитися більш ніж на 25%.

“Демографічна ситуація впливає на всі аспекти нашого життя”, – підкреслює Джордж Лісон, директор Оксфордського інституту старіння населення.

Між тим, серед фахівців досягнутий консенсус: уряди повинні діяти, щоб знешкодити “бомбу старіння”, яка вже цокає.

Китай до 2015 року переглянув свою “політику однієї дитини” і в 2018-му дав зрозуміти, що через рік всі обмеження будуть зняті. Згідно редакційній статті в газеті “Женьмінь жибао”, офіційному виданні ЦК Компартії Китаю, народження дітей – це “справа сімейна і державна”.

Втім, скасування обмежень навряд чи стане панацеєю. У 2018 році в Китаї народилося 15,2 млн дітей – найменше за більш ніж 60 останніх років. Китайські вчені вважають причиною такого зниження народжуваності зменшення числа жінок репродуктивного віку, а також те, що молоді сім’ї схильні відкладати народження дітей з фінансових міркувань – особливо ті сім’ї, в яких жінки, що здобули освіту, не хочуть грати роль, традиційно відведену їм у суспільстві.

Експерти у сфері народонаселення попереджають: для пом’якшення ефекту старіючого населення державі потрібно піклуватися про здоров’я літніх людей.

Здорові люди здатні довше залишатися працездатними, до того ж це знижує витрати на медичне обслуговування.

Крім того, як наголошують фахівці Міжнародної організації праці, в економіці тих країн, де жінки працюють нарівні з чоловіками, рідше бувають спади. Чим більша в робочій силі частка жінок, тим більш стійка економіка.

Хто народився у Молодечно

Отримувач: ГО «Центр «Нова Європа»

Код ЄДРПОУ: 41193596

Рахунок № UA363052990000026006046209958

Призначення платежу: “Благодійна пожертва на статутну діяльність”

Онлайн-переказ через систему LiqPay (Приватбанку)

22 листопада 2017, 11:09

автор: Дарія Гайдай, Катерина Зарембо, Леонід Літра, Ольга Лимар, Сергій Солодкий

Всеукраїнське опитування «Молодь України 2017», здійснене Центром «Нова Європа» та Фондом ім. Фрідріха Еберта спільно з соціологічною компанією GfK Ukraine, є однією з найвсеохопніших спроб зрозуміти та оцінити настрої української молоді не лише за останні роки, але й, можливо, за весь час незалежності України.

Окрім широкого спектру охоплених тем — від родини і дозвілля до зовнішньої політики — це опитування має деякі темпоральні й методологічні особливості. Зосереджуючись на молоді віком 14-29 років, воно є зрізом одночасно кількох поколінь — покоління Y, яке охоплює народжених з кінця 80-х до початку 90-х (найстарші опитані в цьому дослідженні народилися у 1987-1988 роках) і покоління Z, тобто тих, хто
народився між ранніми дев’яностими та серединою двохтисячних.

Хоча ці поколінневі категорії є універсальними для західного світу в цілому, в українському контексті вони набувають додаткових значень — це і ровесники незалежності, й ті, хто на десятиліття від неї молодший; ті, хто брав участь або був свідком двох революцій української модерної історії (Помаранчевої і Революції гідності), і ті, хто під час обох подій був іще дитиною. Варто зауважити, що в цьому віковому діапазоні станом на 1 січня 2017 року опинилося майже 8 млн. осіб, а це фактично п’ята частина населення країни.

Методологічно це дослідження належить до серії опитувань, які за підтримки Фонду Фрідріха Еберта вже проводилися на Балканах, у країнах Південного Кавказу та Центральної Азії. Українське дослідження є шістнадцятим з цієї низки.

Усі опитування спираються на методологію дослідження «Shell Youth Study», що проводиться у Німеччині з 1953 року. Відповідно, вікова вибірка респондентів становить 14-29 років, а не 14-35 років, як визначає молодь законодавство України. Ця обставина накладає певні обмеження на можливі порівняння та паралелі
з попередніми опитуваннями в Україні, однак водночас відкриває можливості для цінних порівнянь та узагальнень між країнами та регіонами-учасниками опитування за методологією «Shell Youth Study».

Опитування проведено у липні-серпні 2017 року. Вибірка складає 2000 респондентів у віці 14-29 років та є репрезентативною населенню України цієї вікової групи за статтю, віком, регіоном проживання та розміром населеного пункту (без урахування населення АР Крим та непідконтрольних територій Донецької та Луганської області). Опитування проведено методом особистого інтерв’ю вдома у респондента. Теоретична похибка не перевищує 2,2%. Окрім кількісного опитування, в межах дослідження також було проведено 4 фокус-групи з молоддю 18-29 років у Львові, Одесі, Харкові та Чернігові.

Завантажити публікацію можна тут можна тут (українською)