Як поділити на склади слово вранці

ВР А НЦІ (УР А НЦІ), присл. У ранковий час. Увечері посумую, А вранці заплачу (Шевч., I, 1951, 10); Вранці я пішов навідатися до свого товариша (Панч, В дорозі, 1959, 98).

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

Складоподіл VS Правила перенесення слів: спільне і відмінне

З правилами перенесення слів учні знайомляться ще в початковій школі. Але ці знання необхідні чи не щодня. Тому потрібно періодично повторювати цю тему, щоб не припускатися помилок або не уникати перенесення. У цій статті зібрана вся важлива інформація, що стосується складів, складоподілу й перенесення слів в українській мові.

Що таке склад?

Слова вимовляються не відокремленими звуками, а групами звуків, тобто складами. Склад є мовленнєвою одиницею, яка вимовляється з допомогою поштовху повітря.

У складах вирішальна роль належить голосним, тому що саме ці звуки є складотворчими. Скільки в слові голосних, стільки в слові й складів.

Один зі складів слова завжди вимовляється з більшою силою голосу. Такий склад є наголошеним. Наприклад, у слові «кулінарія» наголошеним є третій склад «на». Вимова складу з більшою силою голосу називається наголосом.

Наголос в українській мові є вільним, тобто не закріпленим за певним складом, як, скажімо, у французькій.

Слова з наголосом на першому складі

Слова з наголосом на другому складі

Слова з наголосом на третьому складі

Окрім того, наголос в українській мові рухомий. Це означає, що він може змінюватися в межах одного слова. З допомогою цього можна розрізняти різні форми слова.

Знання норм наголошування передбачене програмою ЗНО, Усі слова вивчити неможливо, але є випадки, про які треба пам’ятати, тому що в них доволі часто трапляються помилки.

Слова з наголосом на першому складі

Слова з наголосом на другому складі

Слова з наголосом на третьому складі

• Столяр;
• Фольга;
• Дошка;
• Глибоко;
• Випадок;
• Приморозок;
• Олень;
• Несмак;
• Подруга;
• Курятина;
• Кухарство;
• Разом.

• Везти;
• Дочка;
• Літопис;
• Рукопис;
• Котрий;
• Скоба;
• Індустрія;
• Кухонний;
• Новий;
• Крутихвіст;
• М’якуш;
• Довідник;
• Добуток.

• Інженерія;
• Кропива;
• Весняний;
• Чотирнадцять;
• Новина;
• Порядковий.

Правильне визначення наголошеного складу допоможе здобути бал на ЗНО в подібному завданні й далі правильно поділити слово склади, щоб визначити, як перенести слово.

Читайте також: Типові помилки в словосполученнях та реченнях

Як поділити слово на склади?

Складоподіл української мови не є довільним, він підпорядковується правилам поділу слова на склади:

1. Якщо між голосними стоїть один приголосний, він завжди належить до наступного складу: ва-ре-ни-ки, ка-ла-муть, па-да-ти, мо-ро-зи-во.
2. Два й більше приголосні звуки, що стоять після наголошеного складу, розподіляються між сусідніми складами – перший належить до попереднього (наголошеного), а другий і інші приголосні звуки – до наступного: рад-ник, рід-ний, брат-ство, мас-ло, каз-ка.
3. Усі приголосні, що стоять після ненаголошеного складу, належать до наступного складу: при-бра-ти, се-стра, про-стре-жи-ти, не-сти, ве-сня-ний. Але є виняток – сонорні звуки й, в, н, л, р, м, л, які стоять після ненаголошеного голосного, належать до попереднього складу: зем-ля, гір-кий, грай-ли-вий, гай-ка, мір-ка.
4. До наступного складу завжди належать подовжені приголосні звуки: во-ло-сся, ка-мі-ння, бу-ття. Але якщо звуки належать до різних частин слова, то вони будуть у різних складах: роз-збро-ї-ти, від-да-ти.
5. Йотовані можуть утворювати склад: ю-ність, я-ли-на.

Уміння ділити слово на склади стане в пригоді під час перенесення слів. Але необхідно розрізняти складоподіл і правила перенесення слів, адже перенести одну літеру на інший рядок не можна, а виокремити її в окремий склад – можна.

Читайте також: Невідмінювані іменники в українській мові: визначення роду

Правила переносу слів

Під час підготовки до ЗНО необхідно пригадати, як перенести слово з рядка в рядок. У тесті є завдання з розгорнутою відповіддю – власне висловлення. І, якщо абітурієнт неправильно поділить слово для переносу, то він втратить дорогоцінний бал через орфографічну помилку.

Здебільшого слова переносяться за складами: помаранч – по-ма-ранч, Київ – Ки-їв, швидкий – швид-кий. Під час переносу слів можуть бути варіанти: сестра – се-стра й сес-тра; одеський – оде-ський і одесь-кий.

Якщо в лексемі є збіг приголосних, то переносимо слово не за складами, а розриваємо збіг приголосних: розрісся – розріс-ся; законний – закон-ний.

Але в правилах переносу слів є багато заборон:

1. Якщо склад складається з однієї літери, не можна залишати чи переносити цю букву на інший рядок. Анна – Ан-на; оселя – осе-ля. Перенос А-нна або Анн-а буде помилковим.
2. Також під час переносу слів не можна розривати буквосполуки «дж» і «дз», які позначають один звук: хо-джу, кукуру-дза. Але якщо буквосполука належить до різних частин слова й позначає два звуки, її можна розривати: над-звичайний.
3. Під час поділу слів для переносу часто забувають, що не можна розривати буквосполуки «йо»,«ьо»: ра-йон, ба-дьо-рий.
4. Ще не можна розривать апостроф, м’який знак і «й» із попередньою буквою: кіль-ка, бай-ка.
5. Під час переносу заборонено відривати перший приголосний від кореня слова: ви-просити, до-зріти. Якщо учень перенесе слово «вип-росити» або «доз-ріти», то йому можуть зарахувати це за орфографічну помилку.
6. Префікси перед приголосними також не розривають: роз-продаж, най-кращий.
7. У складних словах не дозволяється відривати першу літеру другої основи: п’яти-гранний.
8. Заборонено відривати скорочення від слів, яких вони стосуються: 2023 р.
9. Ініціальні абревіатури не переносяться, їх не можна розривати, тому їх потрібно писати на одному рядку: НаУКМА, ЛАЗ-105.

Коли учні пишуть твори, вони здебільшого наводять приклади з літератури і вказують прізвище автора і його ініціали. Іноді абітурієнти припускаються помилки й залишають ініціали в попередньому рядку, а прізвище пишуть у наступному. Це заборонено правилами перенесення слів.

Тренувальна вправа з переносу слів

Спробуйте виконати завдання для закріплення пройденого матеріалу.

Як перенести слова з рядку в рядок?

А) Май-онез чи майон-нез?

Б) Ран-ній чи ра-нній?

В) Під-жак чи підж-ак?

Г) Від-жити чи ві-джити?

Д) Земле-трус чи землет-рус?

А) Майо-нез, оскільки йо не можна розривати.

Б) Ран-ній, тому що збіг приголосних розривається для переносу слова.
В) Підж-ак, оскільки буквосполуку дж розривати не можна.
Г) Від-жити, тому що дж у цьому слова позначає не один, а два звуки.
Д) Земле-трус, оскільки це складне слово й не можна відривати першу літеру основи.

Якщо у вас ще залишилися питання із цієї теми або ви хочете вивчати фонетику, лексику, фразеологію і інші розділи дисципліни комплексно, варто звернутися до репетитора з української мови.

Учитель допоможе підготуватися до наступного уроку, важливої контрольної, ЗНО або просто підвищити рівень володіння рідною мовою. Педагог дізнається ціль вивчення дисципліни, спитає про складні моменти, щоб з урахуванням цієї інформації і вікових особливостей учня розробити індивідуальний навчальний план.

Знайти репетитора з української мови чи іншого предмета можна на сайті BukiSchool. Учень просто заповнює невеличку форму і вказує свої побажання щодо навчального процесу, а менеджери платформи швидко підбирають із найкращих репетиторів найбільш підхожого викладача для конкретної людини.

Українська мова: правила переносу слів

Цікава тема. Корисна не лише для ЗНО, а й для правильного письма щодня. Запам’ятаймо, як переносити слова.

Слова з рядка в рядок переносимо за складами. Проте не варто плутати правила поділу слова на склади з правилами переносу.

Частини слів з одного рядка в другий слід переносити частіше всього за складами: га́й-ка, зо́-шит, кни́ж-ка, ко-ло́-дязь, па́ль-ці, са-дів-ни́к, Ха́р-ків.

Не можна:

Залишати чи переносити одну букву: ака-де́-мія (а не а-каде́мія), Ма-рі́я (а не Марі́-я), олі-ве́ць (а не о-ліве́ць).

Але такі слова, як олія, одяг, удар, ящик, мрія, або́, моя́, о́ко, ши́я не діляться для переносу.

Розривати буквосполучення дж, дз, які позначають одну фонему: си-джу (а не сид-жу), хо-джу (а не ход-жу), ґу-дзик (а не гуд-зик); але: від-жив (а не ві-джив), під-звіт (а не пі-дзвіт і не підз-віт).

Якщо дж, дз не становлять одного звука (це буває, коли д належить до префікса, а ж або з — до кореня), то їх слід розривати: над-звича́й-ний (а не на-дзвича́йний), під-жив-ля́ти (а не пі-дживля́ти).

У складному слові відривати від другої частини одну букву, якщо вона не становить складу: дво-значний (а не двоз-начний), само-скид (а не самос-кид), земле-власник (а не землев-ласник), багато-ступі́нчастий (а не багатос-тупі́нчастий), восьми-гра́нний (а не восьмиг-ра́нний), далеко-схі́дний (а не далекос-хі́дний).

Розривати ініціальні, а також комбіновані абревіатури: ЧАЕС, УНІАН, МАГА ТЕ, НАТО, ЗІЛ-111, ЛАЗ-105, МАУ, УРП.

Переносити апостроф і м’який знак: бур’-ян, об’-єм, паль-ці, бур’-я́н (а не бур-’я́н), кіль-це́ (а не кіл-ьце́), Лук’-я́н (а не Лук-’я́н), ни́зь-ко (а не ни́з-ько).

Відривати скорочення від слів, яких вони стосуються: М. С. Грушевський (а не М. С. – Грушевський), проф. Тоцька (а не проф. – Тоцька), 2002 р. (а не 2002 – p.), 25 км (а не 25 – км), 200 куб. см (а не 200 – куб. – см);

Переносити закінчення, з’єднані з цифрами через дефіс: 2-го (а не 2- – го), 16-му (а не 16- – му)

Розривати графічні скорочення: т-во, р-н, вид-во, і т. д., і т. ін.

Переносити в наступний рядок розділові знаки (крім тире), дужку або лапки, які закривають попередній ря­док, а також залишати в попередньому рядку відкриту дужку або відкриті лапки.

У решті випадків, які не підходять під викладені вище правила, можна довільно переносити слова за складами: Дні-про́ й Дніп-ро́, Оле-кса́ндра й Олек-са́ндра, се-стра́ й сест-ра́. Це правило поширюється й на суфікси: бли-зьки́й і близь-ки́й, видавни́-цтво, видавни́ц-тво й видавни́цт-во, га́ли-цький і га́лиць-кий, україн-ський і українсь-кий, убо́-зтво, убо́з-тво й убо́зт-во, суспі́льс-тво й суспі́льст-во.

Ще приклади переносу слів: кар-ти-на, ра-джу-ся, за-твер-дже-но, над-зви-чай-ний, че-ка-ють (а не чек-ай-уть), спо-ді-ва-ти-ся, си-джу, бо-йо-вий, роз­-орати, без-іменний, пед-інститут, пів-острі, чай-ка, гол-ка, гор-дий, зав-жди, пір’-ін-ка, вій-на, каз-ка, книж-ка, гряд-ка, зуб-ці.