Що у бедуїнів на голові

0 Comments

Зміст:

Біль голови

Біль голови — суб’єктивний симптом різних патологічних процесів. Патомеханізми залежать від причини і є дуже різноманітними, а у випадку багатьох типів головного болю — нез’ясованими. Біль може бути первинним (без органічної причини) або вторинним (симптом відомого патологічного процесу).

Форми первинного головного болю:

2) головний біль напруги;

3) тригемінальні автономні цефалгії — кластерний біль голови (епізодичний та хронічний), пароксизмальна гемікранія (епізодична та хронічна), короткочасні односторонні невралгічні головні болі із гіперемією кон’юнктив та сльозотечею (SUNCT);

4) інші рідкісні форми первинного головного болю — колючий біль голови, кашльовий біль голови, біль голови, асоційований з фізичним навантаженням, біль голови, пов’язаний із сексуальною активністю, гіпнічний головний біль, первинний громоподібний біль голови, новий щоденний персистуючий біль голови, монетоподібний біль голови, постійна гемікранія.

Причини вторинного болю голови: травма голови чи шиї, захворювання внутрішньочерепних судин та судин, які прямують до голови, несудинні внутрішньочерепні порушення, хімічні речовини або реакції після припинення їх вживання, інфекції, порушення гомеостазу, хвороби шиї, очей, вух, носа, навколоносових пазух, зубів, ротової порожнини, інших структур обличчя або черепа, психічні порушення.

Причини раптового інтенсивного головного болю ( якщо дуже сильний, то вимагає швидкої діагностики, оскільки може бути симптомом субарахноїдального крововиливу або іншого стану, загрозливого для життя ):

1) судинна — субарахноїдальний крововилив, розшарування сонної артерії або хребтової артерії, тромбоз вен головного мозку, артеріальна гіпертензія;

2) несудинна — менінгоенцефаліт, спонтанна внутрішньочерепна гіпотензія (біль голови в ортостатичному положенні);

3) первинний біль голови, особливо: мігрень, тригемінально-вегетативний біль голови, біль голови, пов’язаний з сексуальною активністю, кашльовий біль голови та біль голови, асоційований з фізичним навантаженням.

Діагностика

1. Об’єктивне та суб’єктивне обстеження: передусім, слід виключити вторинний (симптоматичний) біль голови, який може вказувати на загрозливий для життя стан; слід звернути особливу увагу на тривожні симптоми, що вказують на серйозну причину, яка вимагає негайного виконання відповідних діагностичних досліджень →табл. 1.4-1. Після виключення найчастіших, найсерйозніших причин симптоматичного болю голови слід повторно оцінити стан хворого, звертаючи увагу на нетиповий характер болю голови або супутні порушення.

Симптом-передвісник

Найчастіші причини

Рекомендовані

допоміжні дослідження

біль голови з раптовим початком (з наявністю або відсутністю менінгеальних симптомів)

субарахноїдальний крововилив, крововилив у пухлину чи з артеріовенозної мальформації, пухлина головного мозку (особливо в задній черепній ямі)

дослідження ліквору б

біль голови, який постійно наростає

пухлина головного мозку, субдуральна гематома, зловживання ЛЗ

біль голови, що супроводжує системні прояви (гарячка, ригідність потиличних м’язів, висип)

менінгіт, енцефаліт, нейробореліоз, системні інфекції, захворювання сполучної тканини, зокрема системний васкуліт

дослідження ліквору б ,
відповідні лабораторні дослідження крові

вогнищеві неврологічні симптоми або інші симптоми, крім типової зорової або сенсорної аури

пухлина головного мозку, артеріовенозна мальформація, захворювання сполучної тканини, зокрема системний васкуліт

нейровізуалізація а ,
дослідження для виключення захворювань сполучної тканини з ураженням судин

набряк дисків зорових нервів

пухлина головного мозку, ідіопатична внутрішньочерепна гіпертензія (псевдотумор головного мозку), енцефаліт, менінгіт

нейровізуалізація а ,
дослідження ліквору б

біль голови, що викликається кашлем, фізичним навантаженням, пробою Вальсальви

субарахноїдальний крововилив, пухлина головного мозку

нейровізуалізація а ,
зважити доцільність дослідження ліквору б

біль голови під час вагітності або після пологів

тромбоз вен кори головного мозку або венозних синусів твердої оболонки, розшарування сонної артерії, крововилив у гіпофіз

новий (якого не було раніше) тип болю голови в пацієнтів iз:

нейровізуалізація а ,
дослідження ліквору б

нейровізуалізація а ,
дослідження ліквору б

опортуністична інфекція, пухлина головного мозку

нейровізуалізація а ,
дослідження ліквору б

б після виключення внутрішньочерепної гіпертензії

2. Додаткові дослідження: нейровізуалізація (КТ, МРТ, у разі необхідності КТ-ангіографія, МР-ангіографія), люмбальна пункція, ультразвукове доплерівське дослідження артерій голови (сонних та хребтових), дослідження крові в залежності від підозри на вторинний біль голови та його причини.

Виконання нейровізуалізаційних досліджень показане у наступних ситуаціях:

1) раптовий одноразовий біль голови, особливо такий, що описується як «вперше в житті настільки сильний біль голови»;

2) хронічний біль голови;

3) біль голови, що зберігається після травми голови;

4) завжди однобічний біль голови;

5) новий щоденний стійкий біль голови;

6) дуже сильний біль голови, що не минає при лікуванні;

7) наростаюча інтенсивність або частота нападів болю голови;

8) біль голови з аурою, відмінною від зорової;

9) біль голови із затяжною аурою або вогнищевою неврологічною симптоматикою;

10) біль голови, що з’явився у віці >50-ти р.;

11) біль голови у хворого з іншою серйозною хворобою (напр., новоутворення, СНІД);

12) біль голови у хворого з такими симптомами, як гарячка, ригідність м’язів потилиці, нудота, блювання;

13) біль голови та поява одного чи кількох епілептичних нападів;

14) біль голови в особи з підтвердженим набряком диску зорового нерва при дослідженні дна ока, когнітивні порушення чи характерологічні зміни;

15) біль голови в особи з тромбофілією, з обтяженим щодо тромбозу індивідуальним чи сімейним анамнезом, або у вагітної жінки.

Нейровізуалізаційні дослідження, загалом, не потрібні, якщо скарги та анамнез відповідають одній з типових і частих форм болю голови (мігрень, головний біль напруги), а при об’єктивному (зокрема неврологічному) обстеженні не виявлено відхилень від норми.

Діагностичні критерії

1. Мігрень (без аури):

1) ≥5-ти нападів болю голови, які відповідають критеріям 2–4;

2) напади болю голови тривалістю 4–72 год (неліковані чи неефективно ліковані);

3) біль голови, що має ≥2-х із 4-х наступних ознак:

а) однобічна локалізація;

б) пульсуючий характер;

в) помірної або сильної інтенсивності;

г) посилюється при звичайній фізичній активності (напр., під час ходьби, або підйому по сходах) або змушує її уникати;

4) напад супроводжується ≥1-м із таких симптомів:

а) нудота та/або блювання;

б) гіперчутливість до світла і звуку;

5) при наявних порушеннях інший діагноз є менш вірогідним. Якщо появу болю випереджають такі оборотні симптоми, як порушення зору, зниження м’язової сили, порушення чутливості або мови тривалістю 5-60 хв, причому ≥1 з проявів є однобічним), у такому разі діагностуйте мігрень з аурою.

Особливо нестерпною формою мігрені є хронічна мігрень, яку діагностують на основі наступних критеріїв: біль голови сумарною тривалістю ≥15-ти днів на місяць впродовж ≥3-х місяців підряд, якщо ≥8 днів впродовж кожного місяця біль голови відповідає критеріям мігрені (див. вище), а пацієнт раніше мав ≥5-ти приступів мігрені (без аури або з аурою).

2. Тригемінальний (автономний) біль голови, зокрема кластерний біль голови:

1) ≥5-ти нападів, що відповідають критеріям 2–4;

2) сильний або дуже сильний однобічний біль голови, локалізований в ділянці орбіти, супраорбітальній і/або скроневій ділянках, що триває (без лікування) 15–180 хв;

3) ≥1 із нижченаведених характеристик:

а) ≥1 із наступних симптомів на стороні болю — почервоніння кон’юнктиви і/або сльозотеча, відчуття закладеності носа і/або водянисті виділення з носа, набряк повіки, посилене потовиділення в ділянці лоба та обличчя, почервоніння лоба і обличчя, міоз і/або птоз, а також

б) неспокій та збудження;

4) напади болю голови спостерігаються з частотою від 1-го разу що другий день до 8-ми разів на день;

5) виявлені розлади не описуються краще іншим діагнозом. Диференційна діагностика окремих типів тригемінального (автономного) болю голови базується, передусім, на критеріях частоти та тривалості окремих нападів. Епізоди болю голови при нападових гемікраніях є частішими (>20 на добу), але тривають, зазвичай, коротше (2–30 хв).

Напади SUNCT виникають ще частіше (до 100 на добу) і тривають переважно

3. Біль голови, спричинений зловживанням ЛЗ:

1) виникає ≥15 днів на місяць у пацієнта, який впродовж ≥3-х міс. регулярно зловживає ≥1-м ЛЗ, який можна застосовувати в режимі «за потребою» і/або для симптоматичного лікування болю голови;

2) виникає або суттєво посилюється у період зловживання ЛЗ;

3) зникає або трансформується у попередню форму впродовж 2-х міс. після відміни ЛЗ, яким зловживають. Критерій зловживання присутній, якщо пацієнт вживає простий анальгетик ≥15 днів на місяць, або будь-який інший анальгетик чи комбінацію ЛЗ (без зловживання будь-яким з цих ЛЗ окремо) ≥10 днів на місяць.

Лікування мігрені

1. Легкий та помірно-виражений мігренозний біль голови: НПЗП п/о (дозування →табл. 16.12-1), зокрема АСК і комбіновані препарати (парацетамол та НПЗП у комбінації з кофеїном чи ерготаміном). Необхідно застосувати відповідно високу дозу (напр. АСК ≥1000 мг), найкраще відразу на початку нападу чи у фазі мігреневої аури. Якщо один ЛЗ виявиться неефективним, можна спробувати інший з тієї самої групи. ЛЗ із тієї самої групи можна використати також у випадку тяжкого нападу (особливо АСК), якщо раніше виявлена його ефективність у даного хворого.

2. Сильний і помірно-виражений мігренозний біль голови:

2) при непереносимості чи протипоказаннях до застосування триптанів можна призначити (на початку появи симптомів) дигідроерготамін 1–2 мг п/о. Протипоказання: неконтрольована артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, захворювання периферичних артерій, порушення функції печінки чи нирок, сепсис, вагітність.

3) враховуючи досить часту наявність нудоти чи блювання необхідно якнайшвидше застосувати протиблювотний ЛЗ — метоклопрамід 10–20 мг п/о чи 10 мг в/м або в/в (протипоказаний вагітним жінкам).

3. Мігренозний статус (напад мігрені, при якому фаза болю голови триває >72 год; якщо біль тимчасово зникає, такий безсимптомний інтервал не триває >4 год): можна застосувати метоклопрамід 10 мг в/в протягом 1–2 хв або тіетилперазин 6,5–13 мг в/в, дексаметазон 10 мг в/в, суматриптан 6 мг п/ш (якщо протягом останніх 24 год пацієнт не приймав алкалоїдів споришу або високих доз триптанів). Загалом, необхідна госпіталізація, особливо у випадку зневоднення, залежності від анальгетиків чи ерготаміну, або співіснування неврологічного, системного чи психічного захворювання.

ЛЗ

Форма

Дозування

40 мг, можна повторити а через 2 год, макс. — 80 мг/добу

табл. (пероральний ліофілізат)

10 мг (5 мг, якщо пацієнт вживає пропранолол), можна повторити через 2 год, макс. — 20 мг/добу; швидкий початок дії

50–100 мг, до 300 мг/добу, розділених на окремі дози, з проміжками між дозами ≥2 год

6 мг, можна повторити через 1 год, макс. — 12 мг/добу

20 мг, можна повторити через 2 год, макс. — 40 мг/год

25 мг, можна повторити через 2 год, макс. — 50 мг/добу

табл. (стандартні та які диспергуються в ротовій порожнині)

2,5 мг, можна повторити (2,5 мг або 5 мг) через 2 год, макс. — 10 мг/добу

a Якщо перша доза не призвела до покращення, не призначайте наступні дози під час того ж нападу.

4. Профілактичне лікування: повинно тривати ≥3-х міс., оптимально ≈6 міс.

1) ЛЗ першої лінії: метопролол 50–200 мг/добу, пропранолол 40–240 мг/добу, флунаризин 5–10 мг/добу, , протиепілептичні препарати (вальпроєва кислота 500–1800 мг/добу, топірамат 25–100 мг/добу; протипоказані жінкам репродуктивного віку, особливо вальпроєва кислота);

2) ЛЗ другої лінії (ЛЗ, ефективність яких доведена, проте вони менш ефективні, або викликають більше небажаних симптомів, ніж ЛЗ першої лінії): амітриптилін, венлафаксин, напроксен, бісопролол;

3) біологічні ЛЗ, які специфічно впливають на патомеханізм мігрені (характеризуються високим профілем безпеки та дуже хорошою переносимістю; такі ж ефективні, як і препарати першої лінії; пацієнти не мають труднощів із дотриманням прийому ЛЗ завдяки його введенню п/ш кожний 1 або 3 місяці):

а) моноклональне антитіло, що блокує CGRP — фреманезумаб 225 мг 1 ×/міс. або 675 мг 1 ×/3 міс. п/ш, галканезумаб 1-ша доза 240 мг, потім щомісяця 120 мг п/ш і ептінезумаб;

б) моноклональне антитіло, що блокує рецептор CGRP (CGRP-R) — еренумаб 70–140 мг 1 ×/міс. п/ш.

4) нефармакологічні методи: черезшкірна стимуляція супраорбітальних нервів (пристрій Цефалі), неінвазивна стимуляція блукаючого нерва, транскраніальна магнітна стимуляція (ТКМС [TMS]);

5) профілактика менструальної мігрені: напроксен у формі натрієвої солі 550 мг 2 × на день п/о за тиждень до та під час менструації, або наратриптан 1 мг 2 × на день протягом 5 днів, починаючи за 2 дні до очікуваної менструації, або фроватриптан 2,5 мг 2 × на день протягом 6 днів під час перименструального періоду, або замісна естрогенна терапія (не менше ніж 100 мкг протягом 6 днів під час перименструального періоду).

5. Лікування хронічної мігрені: протиепілептичні препарати (топірамат 100–200 мг/добу, вальпроєва кислота 500–1800 мг/добу; протипоказаний жінкам репродуктивного віку, особливо вальпроєва кислота), ботулінічний токсин типу А 155–195 ОД (загальна доза для 1-го курсу) з застосуванням відповідної схеми ін’єкцій у м’язи голови, еренумаб (140 мг 1 ×/місяць п/ш). Усі зареєстровані моноклональні антитіла проти CGRP або рецептора CGRP є ефективними і рекомендовані також для лікування хронічної мігрені (140 мг 1 ×/міс. п/ш).

Лікування кластерного головного болю у режимі «за потребою»

Лікувати окремі напади складно, оскільки кластерний біль триває відносно коротко і майже всі класичні анальгетики не приносять бажаного ефекту, поки напад не мине самостійно. Винятком є п/ш введення 6 або 12 мг суматриптану. ЛЗ можна ввести повторно через 24 год. Є дані про ефективність суматриптану у формі інтраназального аерозолю (20 мг) та золмітриптану у формі інтраназального аерозолю (5 мг) або п/о (10 мг). Можна застосувати ерготамін (особливо у вигляді інтраназального аерозолю). Ефективним методом лікування окремого нападу є інгаляція кисню (100 %, потік 7 л/хв, протягом 10 хв); у 60–70 % лікованих помітний ефект настає вже через ≈5 хв.

Лікування пароксизмальних гемікраній

Препаратом вибору у випадку обох форм пароксизмальної гемікранії є індометацин, на початку в дозі 50–100 мг 2 × на день (дуже добра відповідь на індометацин є додатковим аргументом на користь діагнозу цієї хвороби).

Лікування болю голови, спричиненого зловживанням ЛЗ

ЛЗ, які пацієнт приймає в режимі «за потребою», є абсолютно протипоказаними, оскільки саме ці ліки (якими пацієнт зловживав) є причиною болю голови. Поясніть хворому механізм, який став причиною виникнення такого типу болю голови, і переконайте його припинити вживання ЛЗ, якими він зловживав. Негайну відміну ЛЗ рекомендують у випадку зловживання простими анальгетиками, ерготаміном або триптанами, поступову — у випадку опіоїдів, похідних бензодіазепіну і барбітуратів. Госпіталізація під час відміни ЛЗ є виправданою у хворих, які зловживають опіоїдами, похідними бензодіазепіну або барбітуратами, у хворих із серйозним супутнім соматичним або психічним захворюванням, сильно залежних, а також у тих, в анамнезі яких були невдалі спроби відміни ЛЗ в амбулаторних умовах. У деяких хворих відміну ЛЗ можна полегшити застосуванням профілактичного ЛЗ, такого, як топірамат 100 мг/добу (макс. 200 мг/добу), глюкокортикостероїд (преднізон чи преднізолон, ≥60 мг/добу), або амітриптилін (макс. 50 мг/добу). Застосування ЛЗ, що полегшує відміну, слід розпочати найпізніше у день відміни ЛЗ, яким зловживають. Після успішної відміни ЛЗ, яким зловживали, пацієнт вимагає періодичного контролю і продовження освітницької роботи з метою запобігання рецидиву симптомів.

Первинний та вторинний головний біль

Головний біль називається вторинним, якшо є симптомом іншого розладу здоров’я, який спричиняє натискання на чутливі до болю нервові закінчення. Вони є результатом основних умов, які впливають на мозок.

Первинні головні болі – це біль, котра не є наслідком хвороби.

Вторинні головні болі

Деякі з більш серйозних причин вторинного головного болю включають:

Артеріовенозна мальформація

Артеріовенозна мальформація, аномальний клубок артерій і вен у головному мозку, викликає головний біль, який змінюється за частотою, тривалістю та інтенсивністю, оскільки судинні мальформації тиснуть і витісняють нормальну тканину або пропускають кров у навколишні тканини. Головний біль, що постійно вражає одну сторону голови, може бути тісно пов’язаний з місцем АВМ (хоча більшість односторонніх головних болів спричинені первинними розладами головного болю). Симптоми можуть включати судоми та пульсуючий шум. Варіанти лікування включають зменшення кровотоку до та від вади розвитку шляхом введення частинок або клею, або за допомогою цілеспрямованої променевої терапії чи хірургічного втручання.

Пухлина головного мозку

Якщо пухлина в мозку розростається, вона може тиснути на нервову тканину та чутливі до болю стінки кровоносних судин, порушуючи зв’язок між мозком і нервами або обмежуючи кровопостачання мозку. Головні болі можуть розвиватися, посилюватися, частішати або з’являтися та зникати, часто з нерегулярними менструаціями. Варіанти лікування включають хірургічне втручання, променеву терапію та хіміотерапію. Однак більшість людей з головним болем не мають пухлин головного мозку.

Вплив речовини або його відмова

Головний біль може виникнути внаслідок вживання алкоголю, отруєння чадним газом або впливу токсичних хімікатів і металів, засобів для чищення або розчинників і пестицидів. Ці головні болі зазвичай лікують шляхом виявлення та усунення причини накопичення токсичних речовин. Відмова від певних ліків або кофеїну після частого або надмірного вживання також може викликати головний біль.

Травма голови

Головний біль часто є симптомом струсу мозку або іншої травми голови. Може розвинутися відразу або через кілька місяців після удару по голові, при цьому біль відчувається в місці пошкодження або по всій голові. Емоційні розлади можуть посилити головний біль. У більшості випадків причина посттравматичного головного болю невідома. Іноді причиною є розрив кровоносних судин, у результаті чого утворюється скупчення крові, яке називається гематомою. Ця маса крові може витісняти тканину мозку і викликати головний біль, а також слабкість , сплутаність свідомості , втрату пам’яті та судоми.

Для швидкого полегшення симптомів, гематоми можна дренувати хірургічним шляхом. Кровотеча між твердою мозковою оболонкою (зовнішній шар захисної оболонки мозку) і черепом, яка називається епідуральною гематомою, зазвичай виникає через кілька хвилин або годин після перелому черепа та є особливо небезпечною.

Субдуральна гематома – кровотеча між мозком і твердою мозковою оболонкою, часто пов’язана з тупим, постійним болем з одного боку голови. Також виникають нудота, блювота, легкі порушення роботи головного мозку. Гематома може виникнути після травми голови, але також виникає спонтанно у людей похилого віку або в осіб, які приймають антикоагулянти.

Підвищення внутрішньочерепного тиску

Зростаюча пухлина, інфекція або гідроцефалія (велике накопичення спинномозкової рідини в мозку) може підвищити тиск у мозку та стиснути нерви та кровоносні судини, викликаючи головний біль. Гідроцефалію найчастіше лікують за допомогою хірургічного введення шунтової системи, яка відводить рідину в інше місце в організмі, де вона може всмоктуватися як частина процесу кровообігу.

Головний біль, пов’язаний з ідіопатичною внутрішньочерепною гіпертензією, раніше відомий як pseudotumor cerebri (що означає «помилкова пухлина мозку»), пов’язаний із сильним головним болем. Це може бути спричинено згортанням головних мозкових вен або певними ліками (деякі антибіотики, відміна кортикостероїдів, заміна людського гормону росту, вітамін А та подібні сполуки). Найчастіше це спостерігається у молодих жінок із зайвою вагою. Хоча його називають доброякісним, стан може призвести до втрати зору, якщо його не лікувати. Втрата ваги, припинення використання препарату, який, ймовірно, спричиняє проблему та лікування діуретиками можуть допомогти зменшити тиск.

Запалення, спричинене інфекціями

При запаленнях, спричиненими інфекціями, може пошкодити або знищити нервові клітини та спричинити тупий або сильний головний біль, пошкодження мозку або інсульт. Запалення головного і спинного мозку (менінгіт і енцефаліт) вимагає термінової медичної допомоги. Діагностика та ідентифікація інфекції вимагає дослідження та посіву зразка спинномозкової рідини. Варіанти лікування включають:

  • антибіотики;
  • противірусні або протигрибкові препарати;
  • кортикостероїди;
  • знеболюючі та заспокійливі засоби;
  • протисудомні засоби.

Головні болі також можуть виникати при лихоманці або грипоподібній інфекції. Біль голови може супроводжувати бактеріальну інфекцію верхніх дихальних шляхів, яка поширюється на слизову оболонку пазух і запалює їх. Коли одна або кілька порожнин заповнюються рідиною від запалення, результатом є постійний, але тупий біль і чутливість обличчя, які посилюються при напруженні або рухах головою. Лікування включає антибіотики, анальгетики та деконгестанти.

Судоми

При цьому стані головний біль схожий на мігрень, може виникати під час або після нападу. Помірний або сильний головний біль може тривати кілька годин і посилюватися при різких рухах голови, чханні, кашлі або нахилі. Інші симптоми можуть включати:

  • нудота
  • блювання;
  • втома;
  • підвищена чутливість до світла або звуку;
  • проблеми із зором.

Витік спинномозкової рідини

Приблизно у однієї чверті людей, які пройшли люмбальну пункцію (що передбачає взяття невеликого зразка спинномозкової рідини для дослідження), після процедури виникає головний біль через витік спинномозкової рідини. Оскільки головний біль виникає лише тоді, коли людина встає, «лікуванням» є лежачий стан, поки головний біль не пройде — від кількох годин до кількох днів. Сильні постдуральні головні болі можна лікувати, вводячи невелику кількість власної крові людини в поперек, щоб зупинити витік (так званий епідуральний кровоносний пластир). Іноді спинномозкова рідина спонтанно витікає, викликаючи цей «головний біль при низькому тиску».

Структурні аномалії голови, шиї та хребта

Втрата функцій і головний біль можуть бути спровоковані структурними аномаліями голови чи хребта, обмеженням кровотоку через шию, подразненням нервів у будь-якій точці шляху від спинного до головного мозку або стресовим чи незручним положенням голови та шия. Хірургічне втручання є єдиним доступним способом виправити стан або зупинити прогресування пошкодження центральної нервової системи.

Ліки можуть полегшити біль. Церівкогенні головні болі викликані структурними порушеннями голови або шиї. При мальформації Кіарі задня частина черепа занадто мала для мозку. Це змушує частину мозку блокувати нормальний потік спинномозкової рідини та тиснути на стовбур мозку. Вади розвитку Кіарі присутні при народженні, але можуть не викликати симптомів до більш пізнього віку. Загальні симптоми включають запаморочення, м’язову слабкість, проблеми із зором і головний біль, які посилюються під час кашлю або напруги. Сирингомієлія, заповнена рідиною кіста спинного мозку, може викликати біль, оніміння, слабкість і головний біль.

Невралгія трійчастого нерва

Трійчастий нерв передає відчуття в мозок від верхньої, середньої та нижньої частин обличчя, а також усередині рота. Передбачуваною причиною невралгії трійчастого нерва є кровоносна судина, що тисне на нерв під час його виходу зі стовбура мозку, але були описані й інші причини.

Симптоми включають головний біль і сильний біль, схожий на шок або колючий, який виникає раптово та відчувається з одного боку щелепи або щоки. На ураженій стороні обличчя можуть виникати м’язові спазми. Головний біль може виникати спонтанно або бути викликаний дотиком до щоки, як це буває під час гоління, умивання або нанесення макіяжу. Біль також може виникати під час їжі, пиття, розмови, куріння або чищення зубів, або коли обличчя піддається впливу вітру.

Варіанти лікування включають протисудомні препарати, антидепресанти та хірургічне втручання для блокування сигналів болю в мозок.

Різні первинні головні болі

Інші головні болі, які не спричинені іншими розладами, включають:

Хронічний щоденний головний біль

Відноситься до групи розладів головного болю, які виникають щонайменше 15 днів на місяць протягом тримісячного періоду. На додаток до хронічного головного болю напруги, хронічної мігрені та головного болю через надмірне вживання ліків, включає безперервну гемікранію та новий щоденний постійний головний біль.

Люди відчувають постійний, переважно помірний біль протягом дня з боків або верхівки голови. Вони також можуть відчувати інші види головного болю. Підлітки та дорослі можуть відчувати хронічні щоденні головні болі. У дітей стрес від шкільних і сімейних заходів може сприяти появі цих проявів.

  • Постійна геморагія відзначається безперервним коливаючим болем, який завжди виникає з одного боку обличчя та голови. Головний біль може тривати від хвилини, до кількох днів і пов’язаний із такими симптомами, як сльозотеча, почервоніння та подразнення очей, пітливість, закладеність або нежить, а також опухлі та опущені повіки. Біль може посилюватися в міру прогресування головного болю.
  • Мігренеподібні симптоми включають нудоту, блювання та чутливість до світла та звуку. Фізичні навантаження та вживання алкоголю можуть посилити головний біль. Розлад частіше зустрічається у жінок, ніж у чоловіків і його причина невідома.
  • Постійна геморагія має дві форми: хронічну, із щоденними головними болями, та ремітуючу або епізодичну, коли головні болі можуть виникати протягом шести місяців, після чого настає безболісний період від тижнів до місяців перед повторним появою. Більшість людей мають напади посилення болю від трьох до п’яти разів за добу.
  • Нестероїдний протизапальний препарат індометацин забезпечує швидке полегшення симптомів. Кортикостероїди також можуть забезпечити тимчасове полегшення деяких симптомів.

Новий щоденний стійкий головний біль

Раніше називали хронічним доброякісним щоденним головним болем, відомий своїм постійним щоденним нападом, який коливається від легкого до сильного. Люди часто можуть назвати точну дату й час, коли почався головний біль. Щоденні головні болі можуть тривати більше 3 місяців (іноді років), не зменшуючись і не припиняючись. Симптоми включають:

  • ненормальна чутливість до світла або звуку;
  • нудота;
  • запаморочення;
  • давлячий, пульсуючий або стягуючий біль, що відчувається з обох боків голови.

Частіше виникає у жінок, ніж у чоловіків. Може виникнути спонтанно або після інфекції, прийому ліків, травми, високого тиску спинномозкової рідини або іншого стану.

Захворювання має дві форми: одну, яка проходить самостійно протягом кількох місяців і не потребує лікування та більш тривалу форму, яку важко лікувати. М’язові релаксанти, антидепресанти та протисудомні засоби можуть надати деяке полегшення.

Первинний колючий головний біль

Також відомий як «головний біль від ударів і поштовхів», характеризується інтенсивним пронизливим болем, який виникає без попередження та триває від однієї до 10 секунд. Колючий біль виникає навколо ока, але може відчуватися в кількох місцях уздовж трійчастого нерва. Зазвичай починається у віці від 45 до 50 років. Деякі люди можуть мати лише один головний біль на рік, тоді як інші можуть мати декілька нападів щодня.

Більшість нападів є спонтанними, але головний біль може бути спровокований раптовим рухом, яскравим світлом або емоційним стресом. Первинний колючий головний біль найчастіше виникає у людей, які мають мігрень, безперервну гемікранію, головний біль напруги або кластерний головний біль. Захворювання важко піддається лікуванню, оскільки кожен напад надзвичайно короткий.

Первинний головний біль при фізичному навантаженні

Спричинений нападами кашлю чи чхання або інтенсивною фізичною активністю, такою як біг, баскетбол, підняття тягарів або сексуальна активність. Головний біль починається на початку активності. Біль рідко триває більше кількох хвилин, але може тривати до двох днів.

Симптоми можуть включати нудоту та блювання. Цей тип головного болю, як правило, спостерігається у людей, які мають сімейну історію мігрені. Розминка перед фізичною активністю може допомогти запобігти головному болю, а індометацин може полегшити біль.

Гіпнічний головний біль

Раніше відомий як головний біль «будильника», пробуджує людей переважно вночі. Зазвичай починається після 50 років. Гіпнічний головний біль може виникати 15 або більше разів на місяць без відомих на то причин. Напади пульсуючого болю легкого або помірного ступеня зазвичай тривають від 15 хвилин, до трьох годин після пробудження та найчастіше відчуваються з обох боків голови.

Інші симптоми включають нудоту або підвищену чутливість до звуку або світла. Гіпнічний головний біль може бути розладом швидких рухів очей уві сні, оскільки напади виникають найчастіше під час сновидіння.

Чоловіки наряду з жінками однаково страждають від цього розладу, який зазвичай лікують кофеїном, індометацином або літієм.

Головний біль від морозива

Ще його називають «заморожуванням мозку») виникає, коли холодні речовини, такі як холодні напої чи морозиво, потрапляють на тепле піднебіння рота. Місцеві кровоносні судини звужуються, щоб зменшити втрату тепла тілом, а потім розслабляються, збільшуючи приплив крові. Триває спалах болю близько п’яти хвилин. Головний біль від морозива частіше зустрічається у людей, які мають мігрень. Біль припиняється, коли організм адаптується до зміни температури.