Вся правда про COVID. Випуск 4. Чим можна дієво лікувати COVID-19 та його ускладнення?

Чи існує препарат від коронавірусної хвороби? Наскільки доцільне вживання антибіотиків при ковіді? Як правильно лікуватися та харчуватися, якщо все ж таки захворів? І якими є симптоми важкого перебігу COVID-19? Про це все в ефірі радіо “Культура” розповідають фахівці в рамках проєкту “Вся правда про COVID”. Спростовуємо маніпуляції разом із Даркою Озерною.

Коронавірусну інфекцію ніщо не зупинить, окрім тренованого щепленням імунітету. Важкість перебігу ковіду залежить від віку, хронічних хвороб та вагітності, проте люди поза групами ризику теж можуть важко хворіти й помирати. Стаціонарне лікування зводиться передусім до оксигенотерапії, тобто надання пацієнтам додаткового кисню. Ліки не надто змінюють тяжкий перебіг хвороби. Пацієнти, які потрапили до реанімації, мають високі шанси померти, тож краще запобігати розвитку ускладнень. Єдиним дієвим засобом для цього є вакцинація, про це, зокрема, каже сімейна лікарка та популяризаторка доказової медицини Дарина Дмитрієвська.

“Препарату, який би надійно лікував COVID-19 і був альтернативою вакцинації не існує. Розробляється низка противірусних засобів для пацієнтів із високим ризиком тяжкого перебігу захворювання, але ліки треба приймати на початку хвороби, тому що вони впливають на процеси реплікації, тобто розмноження вірусу, які відбуваються в організмі в перші дні. І давати ці препарати всім пацієнтам немає сенсу – вони дуже дорогі і не є запорукою одужання. У більшості людей COVID-19 протікає все ж не важко, без шпиталізації просто тому, що він не настільки летальний. Але ми не можемо передбачити, у кого буде розвиватися тяжкий перебіг. Препарати, хоч і з’являються, але вони не є панацеєю, в Україні взагалі до них доступу практично немає. Ліки, які є, починають призначати чомусь уже в лікарні, в реанімації, коли в них взагалі немає жодного сенсу, тому що процеси, на які вони діють, давно минули. І препарати не є альтернативою вакцинації, вакцинуватись все одно потрібно. Сьогодні немає ліків від COVID-19”.

Сімейна лікарка Дарина Дмитрієвська зазначає, що ефективних ліків від COVID-19 в Україні немає, а ті препарати, які призначають важким пацієнтам, треба було вживати на початку хвороби, коли втручання було доцільним. Це означає, що коли людина у важкому стані й потребує вентиляції легень — ліки навряд чи подіють.

І все ж, які є противірусні ліки?

Ми зумисне не називаємо діючі речовини та ринкові найменування препаратів, щоб запобігти спробам самолікування. Один такий противірусний засіб прямої дії був у обігу ще до пандемії ковіду. Він пришвидшує одужання деяких шпиталізованих пацієнтів з легким, помірним та важким перебігом COVID-19, людей, що отримують кисень низької інтенсивності подачі. У групі пацієнтів, яких лікували за стандартами, ковід середньої важкості минав за 8 днів, а група, яка споживала ці противірусні препарати, одужувала за 7 днів. Різниця є, але вона несуттєва.

Існує й інший препарат, націлений на протидію так званому цитокіновому шторму, тобто дуже сильній імунній реакції організму на вірус. Так, ці ліки пригнічують імунну відповідь і через це запобігають самопошкодженню. За результатами клінічних досліджень, вони зменшують летальність ковіду на 13%, порівняно зі стандартним лікуванням. До того ж вони на 28% зменшують вірогідність підключення до апарату штучної вентиляції легень важкохворих пацієнтів.

Варто звернути увагу, ефективність препарату становить лише від 13% до майже 30% зі 100%. А от ефективність вакцин у запобіганні смерті становить майже 100%, щеплення убезпечує від важкого перебігу – від 70 до 98% людей. Це залежить від типу вакцини, віку та стану здоров’я людини.

Ми поцікавилися, наскільки доступні ліки від ковіду в Україні. У вересні 2021 р. МОЗ України закупило та отримало як гуманітарну допомогу десятки тисяч доз різних противірусних засобів. Згідно з наказом МОЗ № 2350, їх мають забезпечити безоплатно в лікарнях і тоді, коли таке застосування виправдано. Нагадаємо, що рівень захворюваності на COVID-19 у середині січня становив від 13 до 22 тис. нових випадків щодня, серед них були кілька сотень важких пацієнтів, і не менше 100 – летальних випадків.

Чи можна наявні противірусні препарати отримати в лікарнях вільно та безоплатно?

Герой програми “Про головне” радіостанції “Українське радіо. Харків” розповів про свій досвід. Як син пацієнта Харківської обласної клінічної лікарні він витратив на двотижневе лікування батька близько 30 тисяч гривень.

“Зараз вже виписали, триває реабілітація, сказали – десь місяць триватиме, то вже не дуже дорого, порівняно з тим, що було під час активної фази хвороби. Батьку зробити КТ, було ураження 60%, одразу сказали, що треба шпиталізувати. Все купляв я, кожного дня це було десь по 2-3 тисячі грн., всього за 2 тижні вийшло десь 30 тисяч. Були ліки, це ремдесивір, який використовується по всій Україні за рекомендаціями нашого МОЗ, там його запропонували нам за 3700 грн. за 1 флакон, а в аптеці внизу лікарні він коштує 1600 грн., в шпиталі у два рази дорожчий, ніж в аптеці внизу. Нам казали збирати квитанції, всі чеки, можуть, можливо, компенсувати, але так нічого наразі не компенсували. Шприці, вата – це було безкоштовно, а навіть фізрозчин, вітамін С, парацетамол банальний – все купляли”.

Ця історія розкриває знайому багатьом тему: недоступність ліків і необхідність їх шукати самотужки.

Противірусні препарати малоефективні на початкових етапах хвороби, а коли людині вже дуже зле, перебіг ковіду вже важкий, і поготів. Як у фільмах Вуді Аллена про бентежне життя: мовляв, їжа в ресторані така несмачна, та ще й порції маленькі!

Наприкінці 2021 р. дві фармацевтичні компанії Pfizer та Merck розпочали реєстрацію та продаж препаратів, розроблених прицільно для лікування COVID-19. Вони ефективні в 90% та 30% відповідно, але, знову ж таки, не на пізніх етапах хвороби. Важкохворим препарати не допоможуть.

Інноваційність нових фармацевтичних розробок полягає у способі їхнього застосування: ліки вживають у вигляді пігулок, а не вводять внутрішньовенно. Препарати від компаній Pfizer та Merck, як і всі інші подібні ліки, мають свої побічні реакції, їх не можна вживати вагітним жінкам. В Україні ці препарати не зареєстровані.

Підіб’ємо підсумки: ефективних, доступних всім, безпечних, дешевих, придатних для масового застосування протиковідних ліків немає. Навіть найновіші фармацевтичні протиковідні розробки не вирішать питання з пандемією, та й в Україні вони поки не сертифіковані. Якщо людина у важкому стані потрапляє до лікарні й потребує штучної вентиляції легень — шанси на одужання невеликі. У наших інтересах не захворіти, а якщо це вже сталося – хай перебіг буде легким та без шпиталізації.

Відомо чимало історій про самолікування, коли хворі на COVID-19 вживають купу різних препаратів “про всяк випадок” чи приймають антибіотики. Лікар-терапевт Станіслав Кравчук говорить про недоцільність такого лікування та можливі ускладнення:

“Якщо людина п’є антибіотики, на їх фоні можуть проявлятися і грибкові ураження, і антибіотикоасоційовані діареї тощо. По-перше, COVID-19 – це вірусне захворювання, антибіотики працюють проти бактерій. Це зовсім різні речі, тому антибіотики не потрібно всім приймати. Бактеріальне ускладнення на фоні коронавірусної інфекції – вкрай рідкісне. І його мають виявляти лікарі, люди самі собі такого діагнозу не поставлять”.

Вживання антибіотиків при COVID-19 коментує й сімейна лікарка Дарина Дмитрієвська:

“При ковіді загалом виникає не пневмонія, а пневмоніт. Це зовсім інший процес, це не та пневмонія, до якої ми звикли, бактеріальна, де, наприклад, в альвеолах, в легенях, в просвіті їхніх утворюється рідина, яка називається ексудат, в якій є бактерії, що розмножуються. При COVID-19 відбувається зовсім інший запальний процес, легені насправді сухі. Це вірусний процес, на нього в принципі антибіотики не можуть подіяти. При ковіді може в частини пацієнтів приєднуватися бактеріальна інфекція до вірусної, але це невеликий відсоток, за різними дослідженнями – від 3%, до 8%, максимум до 10% від усіх хворих на COVID-19. Якщо лікар у вас не знайшов за аналізами підтвердження бактеріальної інфекції, то антибіотики точно не допоможуть. Вони, скоріш за все, можуть порушити роботу шлунково-кишкового тракту, спричинити якийсь дисбактеріоз, і будуть викликати у ваших нормальних бактерій, які з вами мирно співіснують, мутації, які потім зроблять ці бактерії невразливими до антибіотиків тоді, коли вони дійсно будуть потрібними. Тому при COVID-19 навіть у лікарні, навіть у реанімації більшості пацієнтам антибіотики не потрібні, тим паче вони не потрібні на перших етапах захворювання.

Я знаю, що в десятки разів зараз більше українці споживають антибіотиків, ніж раніше. І раніше це було дуже багато не аргументованого призначення і самопризначення. Ми бачимо, що дійсно супербактерії вже є, вони серед нас. Багато антибіотиків продаються вільно в аптеці, особливо ті, які треба пити 3 дні, до яких ми звикли. І маємо таку картину, що 50% бактерій до них просто нечутливі вже. Тобто ця антибіотикорезистентність вже поряд і призведе до того, що люди будуть вмирати від звичайного невеличкого поранення, наприклад, або від бронхіту, простої пневмонії, яку раніше лікували за кілька днів фактично. Це насправді буде страшніше, ніж ковід чи будь-які інші вірусні інфекції, тому що з тим, що ми звикли лікувати дуже легко і швидко, ми просто не зможемо більше нічого зробити”.

Сімейна лікарка Дарина Дмитрієвська пояснила, коли призначення антибіотиків не доцільне і з якими наслідками стикаються пацієнти. Пошкодження нашої мікрофлори цими препаратами та поява суперстійких патогенних бактерій — результати хибного застосування антибіотиків. Розвиток грибкових інфекцій та антибіотикоасоційована діарея – можливі наслідки антибіотикотерапії. Дуже прикро, якщо вона була до того ж недоцільна, бо ковід — вірусна інфекція, а не бактеріальна.

На цьому наголошує Міністерство охорони здоров’я України:

“Звертаємо увагу: призначати антибіотики при коронавірусній хворобі COVID-19 може винятково лікар за наявності супутньої бактеріальної інфекції. Вірусна інфекція не лікується антибіотиками. Прийом антибактеріальних препаратів без призначення фахівця може нанести значну шкоду вашому здоров’ю”.

Якщо надії на антивірусні препарати мало й антибіотики не рятують, то як лікуватися?

При легкому перебігу COVID-19 людям радять залишатися вдома, дистанційно повідомляти лікаря про свій стан, можливо зробити експрес-тест на ковід та вимірювати сатурацію крові пульсоксиметром. Рівень насичення киснем має бути не меншим за 94%. Хворим потрібно пити достатньо рідини й харчуватися поживною їжею, чимось, що містить білки, складні вуглеводи та клітковину. Без цього наша імунна система та її симбіотичні корисні бактерії погано почуватимуться і не допомагатимуть долати вірус.

Ось що говорить лікар-терапевт Станіслав Кравчук щодо харчування хворих на COVID-19:

“Потрібно збалансовано харчуватися для того, щоб мати максимально здоровий організм, в тому числі й імунну систему, яка буде працювати як слід. Якщо вже людина захворіла, на жаль, немає якихось даних, що ти будеш їсти це – і вилікуєшся, потрібно продовжувати харчуватися збалансовано. Це при онкологічних захворюваннях люди навіть спеціально препарати приймають для того, щоб підвищити апетит. Якщо ми говоримо про ковід – потрібно зрозуміти, що ми потребуємо енергії, а також корисних речовин, які є в їжі. Тому все ж таки їсти потрібно, можливо невеликими порціями, можливо трошки іншу їжу, яка буде легше засвоюватися, але їсти потрібно. Втратити енергетичні ресурси на фоні хвороби – це важко. Тобто організм буде розщеплювати власні тканини для того, щоб брати енергію”.

Слова терапевта Станіслава Кравчука підтверджують настанови МОЗ України та Експертної групи при Міністерстві охорони здоров’я щодо лікування ковіду. Передусім у них сказано про належну гідрацію та збалансоване харчування пацієнтів на лікарняному вдома і в стаціонарі.

Що є критерієм важкості перебігу хвороби, коли пацієнтів треба шпиталізувати?

Рівень насичення крові киснем 94% і менше, частота дихання 30 подихів на хвилину чи більше, поверхневе дихання, запаморочення або втрата свідомості, біль у грудях. Фактори високого ризику важкого перебігу ковіду — це старший вік, вагітність, хронічні хвороби: діабет, серцево-судинні захворювання, ожиріння.

Є ще один чинник, що впливає на ризик потрапити до ковідного відділення у важкому стані, про це розповів для “Радіо Свобода” Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.

“Сьогодні обмежень щодо наявності вакцини, її кількості, доступу до вакцини не існує. Можливо немає в певному населеному пункті у фельдшера, але можна підійти до сімейного лікаря записатись, і приїде мобільна бригада та зробить це щеплення. Тому, якщо є можливість, бажання (а бажання повинно бути, бо вакцинуватись набагато простіше, ніж перенести хворобу, і вакциновані не потрапляють до реанімації), сьогодні можете зайти в будь-яку лікарню, вам підкаже як це зробити будь-який медичний працівник. Бо сьогодні реально те, що робиться в реанімаціях і в ковідних шпиталях – там 97% невакциновані люди. Це вакцина не на все життя, це вакцина для життя. Ми говоримо – вакцинуємось, щоб врятувати своє власне здоров’я. І не потрібно зараз грати в лотерею – чи достатньо в мене буде титрів антитіл після перенесеної хвороби чи недостатньо, чи інфікуюсь чи не інфікуюсь, просто зробіть щеплення і будьте спокійні. І тоді система охорони здоров’я точно вас врятує”.

Отож, Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко наголошує, що більшість пацієнтів, які потрапили в реанімацію через ускладнення ковіду, не були вакциновані.

Лікування COVID-19 у шпиталі спершу є симптоматичним, тобто спрямованим на зменшення дискомфорту від гарячки, кашлю, болю в тілі чи задишки. Якщо важко дихати – пацієнти мають лежати на животі, підклавши під нього спеціальну подушку чи валик для пронації, щоб голова була нижча за таз і плечі, і весь час отримувати кисневу підтримку. Саме вчасна киснева терапія є ключовим допоміжним заходом у лікарні.

Якщо людина вже потрапила “на вентилятор” (так у просторіччі називають штучну вентиляцію легень) — шанси вижити досить малі. Видужує у кращому випадку дві третини важких пацієнтів, у гіршому — третина чи навіть менше.

COVID-19 лікувати складно, від нього немає дієвих засобів. Головними рятувальними заходами є відпочинок, положення на животі, повноцінне харчування, зменшення запалення, лікування супутніх інфекцій, коли вони є, та подача кисню у різний спосіб, якщо впала оксигенація крові. Що важчий перебіг, то менші шанси вижити, і ліками цю ситуацію вже не виправити. Тому наша мета – запобігти важкому перебігу хвороби. Ми маємо для цього дієвий інструмент: вакцинацію від COVID-19. З нею ми нічим не ризикуємо і не витрачаємо власні кошти, зате в результаті вбережемося або перебіг хвороби буде без ускладнень.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду “Відродження” в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження” та Європейського Союзу”.

Як відновити організм після прийому антибіотиків: 5 порад від лікарів

Лікарі попереджають: якщо під час лікування антибіотиками ви й приймали пробіотики, далеко не завжди цього достатньо, щоб відновити організм. Ми зібрали п’ять порад від лікарів, що ще потрібно робити, аби допомогти організму.

Що відбувається з організмом при лікуванні антибіотиками

Антибіотики – це препарати, що знищують небезпечні бактерії, але паралельно вони вбивають також і корисні. Навіть якщо курс антибіотиків був коротким, все одно наша система травлення страждає, бо в ній змінюється склад та кількість корисних мікроорганізмів. Замість них у кишківнику починають розмножуватись патогенні мікроорганізми, а на відновлення організму може піти навіть не місяць, а подекуди роки!

Саме тому, якщо ви п’єте антибіотики, лікарі призначають і пробіотики, а далі важливе завдання – відновлення мікрофлори кишківника.

Негативні наслідки прийому антибіотиків

Часто на фоні лікування антибактеріальними препаратами можуть розвинутися такі побічні ефекти:

1. Алергічні реакції. У деяких людей може бути алергія на антибіотики, яка проявляється такими симптомами, як висип, свербіж, почервоніння шкіри, набряки або навіть анафілактичний шок.
2. Дисбіоз кишківника. Антибіотики здатні впливати на природний врівноважений стан мікроорганізмів у кишківнику, що може спричинити діарею, закрепи або інші проблеми з травленням.
3. Ризик резистентності. Використання антибіотиків може викликати ріст бактерій, що стають стійкими до ліків. Тоді бактеріальні захворювання важче піддаються лікуванню.
4. Загроза суперінфекцій. Антибіотики можуть викликати зменшення кількості корисних бактерій у організмі, що відкриває шлях для розвитку інших інфекцій.
5. Пошкодження печінки та нирок. Деякі антибіотики можуть негативно вплинути на функцію печінки та нирок.
6. Фоточутливість. Існують антибіотики, які можуть зробити шкіру більш чутливою до сонячного випромінювання, а це – ризик сонячних опіків.
7. Грибкові інфекції. Лікування антибіотиками може зменшити кількість корисних бактерій, що контролюють ріст грибків, а це – ризик кандидозу.

Лікарі перерахували п’ять простих правил, як швидко відновити роботу організму після антибіотиків.

Пребіотики після антибіотиків

Пребіотики – це «їжа» для корисних мікроорганізмів в нашому кишківнику. Пребіотики – це речовини, що стимулюють ріст мікроорганізмів та їхню роботу. Що ж «люблять» корисні бактерії? Після лікування антибіотиками обов’язково додайте до свого раціону природні джерела пребіотиків: зелені листові овочі, ягоди, банани, капусту, спаржу, артишоки, топінамбур, цикорій, цибулю, часник.

Пробіотики відновлюють мікрофлору

Пробіотики – це і є одні з тих корисних мікроорганізмів, що підтримують правильну роботу нашого ШКТ. Зазвичай при прийомі антибіотиків лікарі паралельно призначають і пробіотики. Продовжувати приймати їх треба й після того як закінчиться курс лікування. До речі, необов’язково пити саме аптечні добавки, можна їсти природні пробіотики. Це натуральні йогурти, кефір, бобові, квашена капуста, домашній квас, цільнозернові продукти, тофу тощо.

Фізична активність після антибіотиків

Після лікування антибіотиками багато людей відчувають слабкість. Але це не причина відмовлятися від активності, причому необов’язково займатися якимось спортом чи бігти до спортзалу – достатньо просто щодня ходити на свіжому повітрі, адже нашим корисним бактеріям «подобається», коли ми рухаємось – тоді їхня кількість росте.

Дієта після антибіотиків

Часто на фоні прийому антибіотиків у людини порушується або зникає апетит. Щоб його стимулювати та відновити травлення, потрібна легка дієта. Насамперед при прийомі антибіотиків організм втрачає вітаміни А, В і С. Також для відновлення організму необхідні ненасичені жирні кислоти (оселедець, лосось, форель, сардини, авокадо, арахісова та мигдальна олії, горіхи тощо). Всі ці продукти чудово зміцнюють імунітет.

Відмовтеся від цукру при прийомі антибіотиків

Ми вже знаємо, що цукор в принципі шкідливий для організму. На час прийому антибіотиків і після важливо максимально зменшити вживання солодкого, щоб не розвинулась молочниця. Як тільки мікрофлора кишківника відновиться, можна знову їсти солодощі, але, звичайно, в міру.