Будова кліща під мікроскопом

0 Comments

Лабораторна робота № 1

Мета: ознайомитися зі структурно-функціональною різноманітністю клітин на прикладі клітин прокаріотів і еукаріотів; виявити зв’язок між структурою клітин та виконуваними ними функціями.

Обладнання і матеріали: мікроскоп, препарувальний набір, предметні і накривні скельця, постійні мікропрепарати бактерій, тваринних тканин і клітин, луска цибулі, листки кімнатних рослин, свіжі пекарські дріжджі, тепла вода, таблиці «Будова рослинної клітини», «Будова тваринної клітини», мікрофотографії клітин бактерій, рослин, тварин і грибів.

Хід роботи:

Дослід № 1. Вивчення будови клітин прокаріот

1. Підготуйте мікроскоп до роботи.

2. Розгляньте постійний або виготовте тимчасовий препарат бактерій ротової порожнини. Для цього:

— зубочисткою обережно зішкрябніть з поверхні зубів біля ясен наліт, що містить бактерії;

— нанесіть його на предметне скло;

— накрійте мікропрепарат накривним склом.

Розгляньте під мікроскопом клітини бактерій.

Мікропрепарат клітин бактерій

3. Порівняйте побачене з малюнком на таблиці та мікрофотографіями. Визначте основні складові частини клітин.

4. Замалюйте схему будови клітини бактерій, зробіть позначення:

Будова клітини бактерії: 1 – війки; 2 – рибосоми; 3 – клітинна стінка; 4 – клітинна мембрана; 5 – капсула; 6 – цитоплазма; 7 – джгутик; 8 – включення; 9 – пілі; 10 — хромосома; 11 – актинові філаменти; 12 – мезосома; 13 – слизові виділення.

5. Розгляньте малюнок «Форми бактеріальних клітин». Визначте форми клітин бактерій, зробіть позначення і підписи до малюнка.

Форми бактеріальних клітин: 1 – кок, 2 – кокобацила; 3 – вібріон, 4 – бацила, 5 – спірила, 6 – спірохета.

6. Зробіть висновок про особливості будови клітин прокаріот:

— мають клітинну будову, одноклітинні;

— внутрішні мембрани зустрічаються зрідка, органели (одно- і двомембранні) і клітинний центр відсутні;

— спадковий матеріал знаходиться у цитоплазмі у формі кільцевої молекули ДНК, ядро з ядерною оболонкою відсутнє;

— цитоплазма являє собою гель (захисне пристосування до впливів високих і низьких температур, а також сильного зневоднення), рух цитоплазми відсутній;

— вакуолі лише газові – у мешканців водойм або ґрунту;

— клітинні стінки жорсткі, основний компонент – муреїн;

— над клітинною стінкою може бути слизова капсула;

— джгутики прості (мікротрубочки відсутні).

Дослід № 2. Вивчення будови клітин еукаріот (клітини тварин)

1. Виготовте тимчасовий міропрепарат епітелію ротової порожнини у краплині слини. Для цього:

— проведіть ложкою по внутрішній стороні поверхні щоки;

— нанесіть мазок на предметне скло;

— накрийте міркропрепарат накривним склом.

Розгляньте мікропрепарат під мікроскопом. Зверніть увагу на форму клітин, наявність і форму ядра, структуру цитоплазми.

2. Розгляньте під мікроскопом готові мікропрепарати тваринних клітин.

Тваринні клітини: 1 – м’язові клітини (гладенькі м’язи); 2 – клітини крові (еритроцити); 3 – нервові клітини (нейрони); 4 – кісткові клітини (остеоцити); 5 – яйцеклітина; 6 – епітеліальні клітини (циліндричний епітелій).

3. Порівняйте побачене з малюнками на таблицях та мікрофотографіями. Визначте основні складові частини клітин тварин.

4. Замалюйте схему будови тваринної клітини, зробіть позначення.

Будова тваринної клітини: 1 – пероксисома; 2 – клітинний центр; 3 – центріолі; 4 – лізосома; 5 – рибосоми; 6 – війка; 7 – клітинна мембрана; 8 – гладенька ендоплазматична сітка; 9 – ядерна пора; 10 – ядерце; 11 – нуклеоплазма; 12 – ядерна мембрана; 13 – ядро; 14 – зерниста ендоплазматична сітка; 15 – мітохондрія; 16 – секреторні пухирці; 18 – апарат Гольджі.

5. Зробіть висновок про особливості будови клітин тварин.

— мають клітинну будову (одноклітинні, колоніальні або багатоклітинні);

— є оформлене ядро, в якому молекули ДНК утворюють хромосоми;

— всередині ядра міститься ядерце;

— клітинної стінки немає, але є глікокалікс;

— джгутики складні з мікротрубочками;

— органел багато: двомембранні (ядро, мітохондрії), одномембранні (апарат Гольджі, лізосоми, ендоплазматична сітка) та немембранні (центріолі, рибосоми);

— вакуолі лише скоротливі та травні;

Дослід № 3. Вивчення будови клітин еукаріот (клітини рослин)

1. Виготовте тимчасовий мікропрепарат шкірки цибулі, розгляньте його під мікроскопом.

Клітини шкірочки цибулі: 1 – клітинна стінка; 2 – цитоплазма; 3 – вакуолі; 4 – ядро та ядерце.

Знайдіть оболонку клітини і зверніть увагу на її товщину. Знайдіть ядро і вакуолі у цитоплазмі деяких клітин.

2. Виготовте тимчасовий мікропрепарат поперечного зрізу листка рослини, розгляньте його під мікроскопом. Порівняйте побачене з даними таблиці та мікрофотографіями. Визначте основні складові частини рослинних клітин.

3. Розгляньте різні типи рослинних клітин. Визначте їх спільні та відмінні риси:

Рослинні клітини: 1 – пінулярія (діатомові водорості); 2 – хламідомонада (одноклітинні зелені водорості); 3 – спірогіра (нитчасті зелені водорості); 4 – флоема стебла; 5 – епідерма листка; 6 – паренхіма листка.

4. Замалюйте схему будови рослинної клітини, виконайте позначення.

Будова рослинної клітини: 1 – вакуоль; 2 – мітохондрія; 3 – лізосома; 4 – цитоплазма; 5 – хлоропласт; 6 – рибосома; 7 – зерниста ендоплазматична сітка; 8 – гладенька ендоплазматична сітка; 9 – нуклеоплазма; 10 – ядерце; 11 – ядерна оболонка; 12- ядерна пора; 13- ядро; 14- клітинна стінка; 15 – плазмодесма; 16 – клітинна мембранна; 17 – апарат Гольджі; 18 – везикули; 19 – пероксисома.

5. Зробіть висновок про особливості будови клітин рослин.

Риси будови рослинної і тваринної клітин дуже схожі. Відмінності:

— є клітинна стінка, її основний структурний компонент – полісахарид целюлоза;

— має одномембранні органели вакуолі;

— має двомембранні органели пластиди;

— немає центріолей у клітинах вищих рослин.

Дослід № 4. Вивчення будови клітин еукаріот (клітини грибів)

1. Виготовте тимчасовий мікропрепарат дріжджів, попередньо намочивши їх у теплій воді на декілька хвилин. Розгляньте його під мікроскопом.

2. Замалюйте схеми клітини грибів, зробіть позначення.

Будова клітини дріжджів: 1 – рибосоми; 2 – ендоплазматична сітка; 3 – вакуоль; 4 – мітохондрія; 5 – лізосоми; 6 – клітинна оболонка; 7 – запас поживних речовин (глікоген ); 8 – центріолі; 9 – апарат Гольджі; 10- ядро з ядерцем; 11 – цитоплазма; 12 – плазматична мембрана.

3. Також можна розглянути зібрану з хліба або овочів цвіль білого кольору – гриб мукор. В цьому випадку знайдіть гіфи, спорангії та спори.

4. Зробіть висновок про особливості будови клітин грибів.

Клітини грибів мають той самий план будови, що і тваринні і рослинні клітини. Відмінності:

— не мають хлоропластів на відміну від рослинних клітин;

— клітинна стінка містить хітин, притаманний також деяким групам тварин;

— які рослинні клітини, можуть мати вакуолі.

Складіть висновок до роботи, проаналізувавши спільні та відмінні риси будови клітин прокаріотів (бактерій) та еукаріотів (грибів, тварин і рослин) у формі порівняльної таблиці:

Ознаки

Прокаріоти

Еукаріоти

Тварини

Рослини

§ 6. Будова мікроскопа

Мікроскоп (від грецького «мікрос» — малий та «скопео» — дивитись, роздивлятись) — це збільшувальний прилад, який дозволяє розглядати предмети дуже малого розміру. Конструкція шкільного мікроскопа майже така сама, як у найкращих дослідницьких мікроскопів першої половини XX ст. (мал. 6). При правильному налаштуванні шкільний мікроскоп дозволяє побачити не лише клітину, але й окремі її внутрішні структури. А за наявності певного досвіду — навіть виконувати деякі цікаві експерименти.

Мал. 6. Зовнішній вигляд та основні складові шкільного мікроскопа

Мікроскоп складається з корпусу та елементів оптичної системи, через які проходить світло.

Частинами корпусу є:

  • основа;
  • предметний столик, на якому розміщується дослідний зразок, що закріплюється на столику за допомогою двох гнучких тримачів;
  • штатив зі змінним кутом нахилу, на якому знаходяться великий гвинт грубого налаштування чіткості (макрогвинт), та менший гвинт точного налаштування чіткості (мікрогвинт);
  • тубус, на нижній частині якого кріпиться револьверна насадка з об’єктивами, а у верхню частину вкладається окуляр.

До елементів оптичної системи мікроскопа належать:

  • увігнуте дзеркало, яке можна повертати;
  • діафрагма, що знаходиться під предметним столиком;
  • револьверна насадка з об’єктивами різного збільшення;
  • окуляр, в який спостерігають об’єкт дослідження.

Дзеркало використовують для налаштування найкращого освітлення препарату. Діафрагмою регулюють контрастність та яскравість зображення: якщо діафрагма закрита, зображення дуже контрастне, проте темне; якщо діафрагма повністю відкрита, то контрастність мала, а світла забагато, тому зображення переосвітлене.

Об’єктив. Шкільний мікроскоп має три об’єктиви: дуже малого (4-кратного), малого (10-кратного) та великого (40-кратного) збільшення. Для легкої їх зміни вони вкручені в револьверну насадку. Об’єктив, який розташований вертикально вниз, у напрямку до об’єкту дослідження, увімкнений в оптичну систему, інші — вимкнуті. Повертаючи револьверну насадку, можна змінювати робочий об’єктив і, таким чином, переходити від одного збільшення до іншого. При включенні іншого об’єктива в оптичну систему чути легке клацання — це спрацьовує пружинний фіксатор револьверної насадки.

Об’єктив є головним елементом оптичної системи мікроскопа. На об’єктиві цифрами позначені його технічні характеристики. У верхньому рядку першою цифрою позначається збільшення об’єктива (мал. 7).

Мал. 7. Об’єктиви (а), окуляр (б) шкільного мікроскопа та їх маркування

Добуток збільшення об’єктива та збільшення окуляра показує загальне збільшення мікроскопа. Наприклад, при ввімкненому 4-кратному об’єктиві та 10-кратному окулярі загальне збільшення мікроскопа становить: 4 · 10 = 40 (разів).

При роботі з мікроскопом на предметний столик кладуть дослідний зразок, закріплюють його тримачами, вмикають об’єктив малого збільшення (10-кратний). Обертаючи дзеркальце, направляють на препарат світло, і макрогвинтом налаштовують чіткість. Далі, за потреби, вмикають об’єктив великого збільшення, підрегульовують чіткість мікрогвинтом та контрастують зображення діафрагмою.

Працюючи з мікроскопом, дотримуйтесь таких правил:

1. Лінзи окуляра та об’єктивів потрібно оберігати від забруднення та механічних ушкоджень: не торкатись пальцями і твердими предметами, не допускати попадання на них води та інших речовин.

2. Забороняється розкручувати оправи окуляра і об’єктивів, розбирати механічні деталі мікроскопа — їх ремонтують лише у спеціальних майстернях.

3. Переносити мікроскоп треба двома руками у вертикальному положенні, тримаючи прилад однією рукою за штатив, а іншою — за його основу.

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ

Об’єктив, загальне збільшення мікроскопа.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

  • 1. З яких елементів складається оптична система мікроскопа?
  • 2. Які елементи оптичної системи мікроскопа забезпечують загальне збільшення?
  • 3. Для чого використовується увігнуте дзеркало?
  • 4. Яке призначення діафрагми?
  • 5. Який об’єктив вмикають на початку роботи з мікроскопом?
  • 6. Яке максимальне збільшення можна отримати при застосуванні об’єктивів та окуляра, зображених на малюнку 7?
  • 7. Яких правил потрібно дотримуватися при роботі з мікроскопом?

ЗАВДАННЯ

Уважно розгляньте ваш шкільний мікроскоп, знайдіть всі його складові. Запишіть збільшення окуляра та об’єктивів. Розрахуйте збільшення мікроскопа для кожного з об’єктивів. Результати запишіть у таблицю в зошиті.

Збільшення об’єктива

Збільшення окуляра

Загальне збільшення мікроскопа

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Як визначити розмір найменших об’єктів, які можна побачити в оптичний мікроскоп?

Розмір мінімального об’єкта, який можна побачити за допомогою ока чи збільшувального приладу, визначається його роздільною здатністю.

Роздільна здатність — це найменша відстань між двома точками, на якій їх зображення ще розділені й не зливаються в одне. Роздільна здатність ока людини становить 200 мкм (0,2 мм), оптичного мікроскопа — 0,2 мкм (0,0002 мм), електронного мікроскопа — 0,0002 мкм (0,0000002 мм). Якщо розмір об’єкта менший від роздільної здатності, то цей об’єкт роздивитись вже неможливо, і навпаки. Таким чином, саме від значення роздільної здатності залежить, що можна побачити в мікроскоп, а що — ні.

Значення показника, за яким розраховують роздільну здатність об’єктива, нанесено на його корпусі відразу після показника збільшення об’єктива. Він називається апертурою об’єктива.

За апертурою розраховують роздільну здатність об’єктива:

Роздільна здатність (у мкм) = 0,3355 / апертура об’єктива.

Отримане значення округлюють до десятих.

Приклад: на об’єктиві з червоним кільцем (мал. 7) у верхньому рядку нанесено маркування: «4 / 0,10». Цифра «4» вказує на збільшення об’єктива — чотирикратне, а «0,10» — апертуру. Роздільна здатність цього об’єктива буде така:

0,3355 / 0,10 = 3,355 ≈ 3,4 (мкм).

Кліщ

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

Зміст:

Опис, будова, характеристика

Багато хто помилково вважає, що кліщі є комахами, насправді це не так. Вони входять у загін павукоподібних. Довжина тіла кліща рідко коли досягає 3 мм, у середньому вона становить від 0,1 до 0,5 мм. Чи є у кліщів крила? Як і у всіх павукоподібних, крил у кліщів немає від слова зовсім. Зате у дорослих кліщів в наявності чотири пари ніг, а що цікаво, у кліщів-мальків, які ще не досягли статевої зрілості, пар лап всього лише три. А ще у кліщів відсутні не тільки крила, але й очі, однак для них це зовсім не проблема, не маючи очей, кліщі прекрасно орієнтуються у просторі за допомогою розвиненого сенсорного апарату. І до речі завдяки цьому апарату вони в тому числі здатні відчути запах своєї можливої жертви на відстані до 10 метрів. За будовою кліщі умовно поділяються на шкірястих, що мають зрошені груди і голову, і панцирних – у цих голова прикріплена до тулуба рухливо. Також шкірясті кліщі дихають через шкіру і трахеї, в той час як у панцирних кліщів є спеціальні дихальця.

Місцепроживання

Де живуть кліщі? Практично скрізь, ці павукоподібні істоти мешкають на всіх континентах (крім мабуть Антарктиди) і по всіх кліматичних зонах. В якості місць проживання багато видів кліщів воліють вологі місця поблизу водойм: зарості біля берегів річок, підтоплені луки, лісові яри. Деякі кліщі здатні жити, як в солоній воді морів і океанів, так і прісних річках і озерах. Є кліщі, які живуть у будинках і квартирах, в шерсті тварин (домашні кліщі, борошняні кліщі, пилові кліщі).

Поширення

Тривалість життя

Скільки живе кліщ? Тут все залежить від виду кліща, так наприклад, домашні пилові кліщі живуть 65-80 днів. Є види умовних кліщів-довгожителів, скажімо, тайговий кліщ може жити до чотирьох років. І що цікаво деякі кліщі можуть жити без їжі від 1 місяця до 3 років!

Харчування

  • сапрофагів, вони харчуються органічними залишками,
  • хижаків, що харчуються кров’ю людей та тварин, які є паразитами.

Кліщі сапрофаги не представляють загрози, навіть більше того, вони ще і користь приносять, так як беруть участь в утворенні гумусу.

Зовсім інша справа кровоссальні кліщі, ці кліщі паразити чекають жертву, зачаївшись в засідці на травинках, гілочках дерев. Потім непомітно стрибають на її тіло, з допомогою лап, забезпечених спеціальними присосками, прикріплюються до тіла жертви і потихеньку п’ють з нього кров. Цікаво, що жертвою кліща можуть бути не тільки різні великі тварини і людина, але і навіть інші рослиноїдні кліщі або трипси.

Укус кліща дуже небезпечний, так як вони можуть бути переносниками різних хвороб, особливо енцефаліту. Незважаючи на свою невибагливість в їжі (як ми писали вище, деякі кліщі можуть обходитися без неї до трьох років) вони можуть бути і неймовірно ненажерливими і деколи навіть можуть збільшитися в своїй вазі до 120 разів!

Також крім кліщів-кровососів існують кліщі, які харчуються соком рослин, ці кліщі часом завдають великої шкоди сільському господарству. Є амбарні кліщі, що поїдають борошно і зерно, вушні кліщі, що харчуються соком з вушних каналів, підшкірні кліщі, що харчуються жиром, який є у волосяних цибулинах людини.

Вороги

На щастя є у кліщів і природні вороги, які їх поїдають, і тим самим роблять користь для потенційних жертв цих паразитів. Ворогами кліщів у природі є: мурахи, деякі ящірки та птахи, павуки, жаби, оси і бабки.

Види, фото та назви

Зоологічна класифікація кліщів налічує понад 4000 видів, яких вчені умовно розділили на три групи:

  • паразитоморфні (сюди входять гамазові, аргасові, нутталієві, іксодові кліщі).
  • акариформні (коростяні, волосяні, пір’яні, морські, прісноводні, тироглифоїдні, акаридії, панцирні, саркоптиформні, тромбодиформі кліщі).
  • кліщі-косарики виділені в третю групу.

Нижче опишемо деякі цікаві види кліщів.

Іксодові кліщі

Тіло цих кліщів вкрите твердими хітиновими пластинами і має як для кліщів досить значні розміри – вони досягають 2,5 см у довжину. Мешкають ці кліщі в помірних широтах, практично по всій Євразії. Чекаючи в листі і різних чагарниках своїх жертв, вони паразитують на багатьох лісових і домашніх тваринах і людині в тому числі. Причепившись до шкірі своєї жертви, іксодовий кліщ здатний пити кров від декількох днів до двох-трьох тижнів.

Аргасові кліщі

Ці кліщі, що мешкають в щілинах будинків і господарських будівель, паразитують на свійських тваринах і птахах, найбільше воліючи курей. Можуть нападати і на людину. Укус аргасового кліща дуже болісний, супроводжується сильним свербінням і висипом в місці ураження. Мешкає по широкому географічному ареалу, практично по всій Євразії.

Панцирні кліщі

Ці кліщі в основному мешкають в грунті, хоча є серед них підвиди, які віддають перевагу жити на деревах. Також панцирні кліщі не є хижими паразитами, джерелом їх їжі служать гриби, лишайники та інші рослинні залишки. Незважаючи на це панцерний кліщ представляє деяку небезпеку для інших тварин, так як є переносником гельмінтів та стрічкових глистів.

Гамазові кліщі

Ці кліщі живуть у гніздах птахів, а також в норах гризунів, мишей і щурів, і неспроста, адже вони паразитують саме на них. Великої шкоди гамазові кліщі завдають птаховим господарствам, так як люблять паразитувати на курях, викликаючи у тих втрату пір’я та величезні розчеси на шкірі.

Підшкірний кліщ

Цей кліщ особливо підступний, так як, забираючись під шкіру, як людини, так і тварин, може залишатися непоміченим тривалий час, викликаючи свербіж і подразнення на ураженій ділянці.

Коростяний кліщ

Цей кліщ також вельми неприємний, саме він викликає коросту у людей і тварин, проробляючи в шкірі маленькі ходи. Харчується не кров’ю, а шкірними секретами, викликаючи при цьому сильний свербіж і почервоніння.

Вушний кліщ

Найбільше клопоту вушний кліщ доставляє улюбленим людським друзям – кішкам та собакам – саме в їхніх вухах джерело їх їжі. Для людини цей кліщ безпечний, а ось тваринам від його перебування доводиться не солодко. Щоб його вивести котячим і собачим господарям нерідко доводиться звертатися до ветеринарів.

Пиловий кліщ

Пилові кліщі не є паразитами, харчуються в основному скупченням пилу, пуху і пір’я. Тому іноді його також називають постільним або білизняним кліщем.

Павутинний кліщ

Цей кліщ абсолютно нешкідливий, так як є справжнім вегетаріанцем серед кліщів, харчується виключно соками рослин. Також є переносником небезпечної для багатьох рослин хвороби – сірої гнилі.

Водяний кліщ

Він же морський кліщ, живе або в проточних прісних водоймах, а деякі підвиди люблять і солону морську воду. Паразитують на молюсках та деяких водяних комахах.

Хижий кліщ

Це справжній кліщ-канибал, так як живиться своїми родичами, іншими кліщами. З цієї причини іноді спеціально підсаджується людиною в парники і сади для боротьби з шкідливим для рослин павутинним кліщем.

Пасовищний кліщ

Цей кліщ зазвичай селиться в лісах і лісостепах. Є небезпечним і для людини, і для тварин, так як є переносником енцефаліту, чуми, лихоманки.

Бурий собачий кліщ

Безпечний для людини, а от для собак ні.

Розмноження та стадії (цикли) розвитку

В основному всі кліщі кладуть яйця, хоча є серед них і кілька живородящих видів. Статевий поділ у кліщів чіткий на самок і самців. Вельми цікаво відбувається розмноження у кровосисних кліщів, що проходять довгий цикл розвитку, який складається з таких етапів:

  • Яйце
  • Личинка
  • Німфа
  • Доросла особина.

Яйця

Навесні або наприкінці літа вдосталь наситившись кров’ю своїх жертв плодовита самка кліща робить кладку, що складається з 2,5-3 тис. яєць. Як виглядають яйця кліща? Вони являють собою досить велику клітину, яка складається з ядра і цитоплазми, до того ж покрита двошаровою оболонкою різних кольорів. Яйця кліщів бувають самої різної форми, від овальних до квадратних, сплющених і витягнутих.

Личинки. Чи небезпечна личинка кліща для людини?

Як виглядає личинка кліща? Вилупившись через 2-4 тижні з яйця личинка, по суті, є зменшеною копією своїх батьків. По величині вона не перевищує 0,5 мм і можна сказати, що личинка схожа на маленьке макове зернятко. Також як ми писали вище, вона володіє лише трьома парами ніг, а не чотирма, як у дорослих кліщів.

Тіло личинки кліща ще не до кінця сформоване, немає ще щетинок, а у панцирних кліщів оболонка тіла ще тонка. Також як і дорослі кліщі личинки ведуть полювання, тільки в якості жертв вибирають дрібних наземних тварин: їжаків, мишей, ящірок (підніматися на велику висоту їм ще важко).

Що ж стосується небезпеки личинок кліщів для людини, то так, личинки так само небезпечні, як і дорослі кліщі, адже і вони також можуть переносити все той же енцефаліт та інші неприємні хвороби.

Німфа. Чи небезпечна німфа?

Наласувавшись чужою кров’ю, личинка кліща з часом перетворюється на німфу. Остання має більші розміри (1-2 мм) і вже чотири кінцівки. Як наслідок в якості об’єктів для паразитування німфа кліща може вибирати більш великих тварин, і навіть нападати на людину.

Так само як і дорослі кліщі, німфи є переносниками різних інфекцій, а тому небезпечні.

Дорослий кліщ

Лише по закінченні року німфа кліща перетворюється в дорослу самку чи самця кліща.

Укус кліща і захворювання

Укус кліща не лише неприємний сам по собі, так як супроводжується сверблячкою, печінням, почервонінням шкіри у місці ураження, але головна його небезпека в тому, що з ним можуть передаватися різні хвороби та інфекції, серед яких:

  • бореліоз лайма
  • кліщовий енцефаліт
  • епілепсія і гіперкінези
  • артрит
  • нефрит
  • порушення травлення
  • пневмонія або легенева кровотеча
  • стрибки артеріального тиску, аритмія

Як виглядає укус кліща? Ось так.

Симптоми і ознаки укусу у людини

  • Підвищена температура (до 37-38 градусів), почервоніння місця укусу, слабкість і сонливість, зуб, озноб, ломота в кінцівках, боязнь світла, збільшення лімфовузлів.
  • У важких випадках можуть бути головний біль, блювота і нудота, утруднене дихання і навіть галюцинації.

Що робити, якщо вкусив кліщ? Перша допомога.

Насамперед, потрібно пам’ятати, що кліща не можна ні в якому разі роздавлювати, його потрібно якнайшвидше витягти зі шкіри, причому повністю. Для цього можна застосувати один з наступних методів:

  • Рясно змастити частину тіла кліща, що сторчить назовні рослинною олією і почекати 3-5 хвилин. Справа в тому, що органи дихання кліща знаходяться у задній частині його тіла, тому задихаючись, він буде намагатися вибратися назовні.
  • Можна спробувати змастити кліща гасом, після чого він через 10 хвилин або відчепиться сам, або ж послабить хватку, після чого його можна буде акуратно витягнути пінцетом.

Тепер Ви знаєте, як витягнути кліща.

Надзвичайно важливо зберегти кліща (можна покласти його в поліетиленовий пакет) для того, щоб провести лабораторні дослідження та встановити, чи був це енцефалітний кліщ чи ні. Зрозуміло, від цього залежить, як тяжкість подальших наслідків укусу кліща, так і майбутнє лікування.

Після укусу кліща обов’язково варто звернутися до лікаря.

Засоби захисту для людини

Найефективнішими засобами захисту від кліщів є репеленти – спеціальні спреї для дітей і дорослих, які наносяться на верхній одяг та відлякують кліщів.

Також можна спробувати і народні засоби захисту від кліщів:

  • Кліщі не люблять запах герані і лаванди, можна покласти кущики цих рослин у свої кишені, відправляючись в ліс.
  • Ефірні олії з інтенсивним запахом також здатні відлякувати кліщів.

Цікаві факти

  • Самий маленький кліщ у світі, що має всього 0,08 мм у довжину навіть занесений в книгу рекордів Гіннеса.
  • Три дорослих кліща якщо їх поставити разом, своїми розмірами будуть виглядати як крапка, що ставиться в кінці речення.
  • При народженні жоден кліщ не є носієм небезпечних інфекцій, їх вони отримують тільки після паразитування.
  • Самка іксодового кліща здатна з’їсти в 100 разів більше їжі, ніж самець. Після такої рясної трапези самка може збільшитися в розмірах у 150 разів.

Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв’язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту [email protected] або у Фейсбук.