Скільки років Леонід

0 Comments

Хто такий Леонід Каденюк: перший український астронавт, що розгорнув у космосі синьо-жовтий стяг

Леонід Каденюк – це перший, і досі єдиний космонавт України, який відправився у космос. Ця історична подія відбулась 19 листопада 1997 року. Техно 24 згадує найцікавіші факти з життя нашого легендарного космонавта.

Дитинство та юність Леоніда Каденюка

Леонід Каденюк народився 28 січня 1951 у невеличкому селі Клішківці, на Буковині у інтелігентній сім’ї. Обоє батьків Леоніда були вчителями. Та юний Каденюк не пішов слідами рідних, а обрав кар’єру військового.

Після закінчення середньої школи, у 1967 році, він вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків.

Після закінчення училища, Леонід продовжив розвиватись у сфері авіації. Так, у 1977 році, він закінчив Центр підготовки льотчиків-випробувачів та отримав диплом і кваліфікацію “льотчик-випробувач”. А у 1989 рік він отримав диплом літакобудівного факультету Московського авіаційного інституту.

Загалом, за свою кар’єру пілота Каденюк здійснив політ на понад 50 типах та моделях літаків різного призначення.

Космонавт-випробувач

Ще у 1971 році Каденюк зумів пройти величезний конкурсний відбір та потрапити до загону радянських космонавтів-випробувачів. Він був серед 9 щасливчиків багаторазової космічної системи “Буран”. Протягом двох місяців українець брав участь у відпрацьовуванні зниження та заходження на посадку космічного корабля “Буран”.

У 1977-1979 роках Леонід Каденюк пройшов підготовку і отримав кваліфікацію космонавта-випробувача. Крім того, він здобув унікальні інженерні та льотні навики під час підготовки до космічних польотів. Зокрема, Леонід вивчив космічні кораблі “Союз”, “Союз-ТМ”, “Буран”, орбітальної станції “Салют”, частково орбітальний комплекс “Мир” і американський космічний корабель багаторазового використання Space Shuttle.

У 1990–1992 роках Каденюк пройшов підготовку як командир транспортного корабля “Союз-ТМ”.

Політ у Космос

У червні 1995 року Леоніда Каденюка відібрали у групу астронавтів Національного космічного агентства України. Тодішній президент України Леонід Кучма особисто говорив з чинним американським президентом Білом Клінтоном, домовляючись за політ українця.

Леонід Каденюк з міжнародною групою астронавтів

З того ж часу розпочалась підготовка до польоту у відкритий космос. Зокрема, Каденюк працював науковим співробітником відділу фітогормонології Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного. Також він пройшов підготовку в NASA як спеціаліст з корисного навантаження.

Цей історичний для України день настав 19 листопада. Тоді перший (і до наших днів єдиний) космонавт незалежної України на кораблі NASA полетів у космос. Каденюк здійснив політ у складі американської команди на шатлі Columbia.

Каденюк працював у космосі як науковець-біолог

Леонід Каденюк розгорнув у космосі синьо-жовний прапор

Це був справжній прорив для України. Після цього наша країна по праву могла називатись “космічною державою”.

У космосі Каденюк пробув до 5 грудня. У кожного з космонавтів екіпажу було своє завдання. Українець виконував роль науковця-біолога. Екіпаж проводив експерименти з трьома видами рослин: ріпою, соєю і мохом. Космонавти мали з’ясувати як стан невагомості впливає на ріст та розвиток цих рослин.

Пізніше український космонавт пригадував, що найскладніше у Космосі було спати, адже у стані невагомості людина може заснути на стелі чи стіні. От українець спав на стіні – йому доводилось фіксувати свій спальний мішок шістьма спеціальними кріпленнями.

Саме завдяки Каденюкові український гімн прозвучав у відкритому космосі.

Я був першим, хто полетів у космос із українським прапором і виконав завдання українського уряду. У 1997 році вперше український гімн пролунав у відкритому космосі, – розповів космонавт.

Пізніше, на одне з найпопулярніших питань журналістів “чи не було страшно”, Каденюк лаконічно відповідав “було страшно цікаво”.

“Крім позитивних вражень були й негативні від того, що я побачив – це надзвичайно тоненький прошарок атмосфери, який окутує Землю на фоні чорного Космосу. Мене аж жах якийсь пройняв: невже в такому тоненькому прошарку існує життя. Там розумієш наскільки неправильно живе суспільство. Маю на увазі створення ядерної, хімічної зброї – все це засмічує нашу біосферу”, – пізніше розповів астронавт.

Просвітницька робота

Після повернення на Землю Каденюк не перестав цікавитись космосом. У липні 1999-го він став позаштатним помічником президента Кучми з питань авіації і космонавтики. А у січні 2011 року став радником Прем’єр-міністра України з питань авіації і космонавтики.

Біографія Леоніда Каденюка: відео

Окрім того, Каденюк написав п’ять наукових праць, в 2017 році видав книгу під назвою “Місія – Космос”. Також він проводив багато зустрічей з молоддю.

Зустріч у Львові

Книга “Місія – Космос”

Леонід Каденюк залишався прихильником здорового способу життя. І треба зауважити, що у свої 67 років він виглядав значно молодше. Так він і помер – під час руху. Серце відомого українця зупинилось під час традиційної ранкової пробіжки від серцевого нападу.

В одному із останніх інтерв’ю Каденюк розповів, чому любив бігати:

“Біг – це здоровий стрес для всіх систем організму. При цьому навантажуються серцево-судинна система, легені, нирки, печінка, м’язова система. Киснем наповнюється весь організм аж до клітини. Але все має бути в міру. Бігаю не заради рекордів, а заради здоров’я”.

Більше новин, що стосуються подій зі світу технологій, ґаджетів, штучного інтелекту, а також космосу читайте у розділі Техно

Леонід Кравчук помер: ким був перший президент та що він зробив для України

На 89-му році життя 10 травня 2022 року, після тривалої хвороби, помер перший президент незалежної України Леонід Кравчук. Радіо Свобода зібрало факти життя Леоніда Кравчука, які тісно переплітаються із становленням української державності.

Леонід Кравчук – перший президент незалежної України. На цій посаді він пробув лише 32 місці, але під час його каденції почалася розбудова перших державних інституцій молодої країни, яка щойно отримала міжнародне визнання. Відбувалося це на тлі стрімкого економічного занепаду та політичної нестабільності.

Голова Верховної Ради України Леонід Кравчук (праворуч) і президент США Джордж Буш під час урочистої зустрічі в аеропорту. Україна, серпень 1991 року

1 грудня 1991 року в Україні відбулися перші президентські вибори. Одночасно з виборами президента України відбувся загальнонаціональний референдум щодо проголошення Незалежності України.

Кандидат у президенти України, тодішній голова Верховної Ради Леонід Кравчук під час голосування на Всеукраїнському референдумі за незалежність України та президентських виборах. Його й обрали президентом України (отримав 61,59 відсотка голосів). Київ, 1 грудня 1991 року

У референдумі взяли участь 84,2% виборців, з яких 90,3% проголосували за незалежність України.

61,6% виборців віддали свої голоси Леоніду Кравчуку і він став першим президентом незалежної України.

Інавгурація Президента України Леоніда Кравчука. Леонід Кравчук на засіданні Верховної Ради України приймає присягу Президента України, Київ, 5 грудня 1991 року

Вже 7-8 грудня 1991 року в Біловезькій Пущі відбулася зустріч лідерів Білорусі – Станіслава Шушкевича, Росії – Бориса Єльцина і України – Леоніда Кравчука. Від імені своїх держав підписали «Біловезьку угоду» про припинення існування СРСР.

Президент України Леонід Кравчук (другий ліворуч), голова Верховної Ради Білорусі Станіслав Шушкевич (третій ліворуч) та президент Росії Борис Єльцин (другий праворуч) під час підписання Біловезької угоди, яка констатувала припинення існування СРСР. Біловезька Пуща поблизу Берестя (Білорусь), 8 грудня 1991 року

Перший президент також безпосередньо причетний до визнання України світовою спільнотою – 130 країн, з якими дипломатичні відносини були встановлені в повному обсязі, 40 держав відкрили в Києві свої представництва. Під час його президенства розпочалася співпраця з Міжнародним валютним фондом та Світовим банком. 1992 року Кравчук підписав Гельсінський заключний акт, що започатковує інтеграцію України в Європу.

Паралельно із цим формуються державні структури незалежної України – Збройні сили, міністерства, ухвалюються перші 400 законів. Тризуб стає гербом України.

Синьо-жовтий прапор – символ державності уряду Української Народної Республіки – вручає в Маріїнському палаці президенту України Леоніду Кравчуку останній президент УНР в екзилі Микола Плав’юк. Київ, 22 серпня 1992 року

Втім в Україні не впроваджуються радикальні економічні реформи, як це відбулося у країнах Східної Європи та Балтії. Економіка потрапляє у вир гіперінфляції, падіння промислового виробництва, дефіциту державного бюджету, зростання цін на товари широкого вжитку (у 1992-му ціни зросли у 120 разів).

Тоді ж з’являється витвір конструкторської думки зубожілого населення «кравчучка» – двоколісний візок для невеликих вантажів, що рятував українців під час економічної кризи.

Перший президент не мав змоги списувати свої невдачі на «попередників». В країні загострюється політична боротьба.

Кравчука багато критикують за позицію щодо ядерної зброї, яку на думку Кравчука, слід було обміняти на міжнародні гарантії безпеки.

Ядерна зброя: чому Україна відмовилась від неї і чи реально стати ядерною знову?

Президентові Кравчуку також дорікають за підписання Масандрівських угод та «Тристоронньої заяви» президентів України, Росії та США. Ці документи віддавали Росії Чорноморський флот за газові борги та нові поставки енергоносіїв, а також всю ядерну зброю з України.

Згадують президентові Кравчукові і реорганізацію Чорноморського морського пароплавства в акціонерний концерн «Бласко», за 2 роки після якого торговий флот прости зник.

1993 року відбувається найбільший в історії України шахтарський страйк.

Зрештою Леонід Кравчук втрачає підтримку більшості у Верховній Раді і погоджується на позачергові вибори президента. У липні 1994 року він програє вибори Леонідові Кучмі.

«Тоді джин вирвався з пляшки» – дисидент про шахтарські страйки напередодні Незалежності

Як ідеолог Компартії став президентом

Перед тим як стати президентом України Леонід Кравчук був одним з керівників Компартії.

З 1990 по 1991 роки Кравчук був головою Верховної Ради Української РСР і водночас членом Політбюро республіканської Компартії і Центральним Комітетом КПРС. З лав Комуністичної партії Леонід Кравчук вийшов одразу після серпневого путчу в Москві (19-21 серпня 1991).

У ті ж дні як голова Верховної Ради УРСР він погодився на ініціативу «Народного Руху» проголосувати за Акт проголошення незалежності України, автором якого був Левко Лук’яненко. 24 серпня 1991 року Кравчук підписав Акт, ставши таким чином головою Верховної Ради України.

Його підтримала частина депутатів з числа націонал-демократів, називаючи його «батьком незалежності», крім того на користь Леоніда Кравчука зняв свою кандидатуру висуванець комуністів Олександр Ткаченко.

У першому турі виборів Кравчук отримав 61,6% голосів виборців. Він переміг тодішнього лідера «Народного руху», дисидента та політвʼязня Вʼячеслава Чорновола.

В’ячеслав Чорновіл на Михайлівській площі в Києві біля Михайлівського Золотоверхого монастиря. Фото з архівів Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. Пшеничного

Шлях до верхівки КПРС

До високих посад у Комуністичній партії Радянського Союзу Леонід Кравчук йшов від самих низів.

  • Він народився у небагатій селянській родині 10 січня 1934 року в ceлі Великий Житин Рівненського пoвіту Вoлинcькoгo вoєвoдcтвa (на той час – Річ Пocпoлитa, нині –Рівненська oблacть Укрaїни – ред.)
  • Після початкової школи в рідному селі закінчив семирічку в селі Городище. Потім навчався у Рівненському кооперативному економіко-правовому технікумі та на економічному факультеті Київського державного університету ім. Тараса Шевченка.
  • Після закінчення університету в 1958 році Леонід Кравчук вступив до лав КПРС. А вже у 1967-1970 роках він навчався вже в аспірантурі Академії суспільних наук при ЦК КПРС у Москві, де захистив кандидатську дисертацію на тему: «Сутність прибутку при соціалізмі та його роль в колгоспному виробництві»
  • Надалі Кравчук працював в органах КПРС: завідувачем сектору перепідготовки кадрів відділу організаційно-партійної роботи ЦК КПУ, інспектором, помічником секретаря ЦК, першим заступником завідувача відділу. У 1980 році він став завідувачем відділу агітації та пропаганди ЦК КПУ.
  • У 1981 році Леонід Кравчук став членом Центрального комітету КПУ. До 1989-го він очолював ідеологічний відділ ЦК КПУ, а у 1990-му став — другим секретарем та членом Політбюро ЦК КПУ.
  • Депутатом він був обраний вперше у 1985 році, а у 1990 році став головою Верховної Ради УРСР.

Відтак такий шлях у Компартії Радянського Союзу дає підстави називати Леодіна Кравчук не просто комуністом, а ідеологом і одним з керівників Комуністичної партії, яка до 1991 року переслідувала прихильників незалежності України.

Голова Верховної Ради України Леонід Кравчук (другий зліва) і президент США Джордж Буш (другий справа). Серпень 1991 року

Після 1994 року

Після президентства Леонід Кравчук тричі обирався до Верховної Ради. У 1994-му він виграє довибори по округу в Тернопільській області. У 1998-му і 2002 роках проходить до парламенту за списками Соціал-демократичної партії України (об’єднаної) (СДПУо). 2006-го разом з Віктором Медведчуком балотувався до Верховної Ради від «Опозиційного блоку Не Так !», але не став депутатом, оскільки «Не Так!» не подолав прохідного бар’єру.

Під час чергових президентських виборів у 2010 Кравчук був довіреною особою кандидатки в президенти України Юлії Тимошенко.

У 2012 році, після перемоги на виборах президента Віктора Януковича, працював у Конституційній асамблеї – спеціальному консультативному органі при президентові для напрацювання пропозицій щодо внесення змін до Конституції.

У 2015-2018 роках Леонід Кравчук працював в складі Конституційної комісії, що згідно з указом президента Петра Порошенка готувала зміни до Конституції України.

30 липня 2020 року, після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах, очолив українську делегацію в Тристоронній контактній групі щодо мирного врегулювання ситуації на Донбасі (ТКГ). Його висловлювання, щодо перспектив особливого статусу Донбасу, викликали скандал у суспільстві.

Президенти України (зліва направо): Петро Порошенко, Віктор Ющенко, Леонід Кучма, Леонід Кравчук, Володимир Зеленський. Київ, 24 серпня 2019 року

Слово першого президента

Висловлювання Леоніда Кравчука протягом десятиліть викликали неоднозначне сприйняття у суспільстві, нерідко вони призводили до роздратування патріотично налаштованих громадян. 2004 року він не прийняв Помаранчевої революції і надалі різко критикував президента Віктора Ющенка. У січні 2014-го Кравчук року дякував «Беркуту», який стояв на майдані Незалежності, водночас не виправдовуючи і не схвалюючи «те, що вони розігнали студентів 30 листопада».

Серед медійних конфліктів за його участю є епізод у прямому ефірі ток-шоу «Свобода слова» у 2010 році. Леонід Кравчук вступив у суперечку з кандидаткою у президенти Інною Богословською. Богословська звинуватила Кравчука в тому, що він «годується з рук пані Тимошенко». Той у відповідь пообіцяв сам купити Богословську і показав непристойний жест «від ліктя».

Перший президент України, народний депутат Леонід Кравчук і народна депутатка, представниця фракції «Громада» Юлія Тимошенко розмовляють в кулуарах Верховної Ради. Київ, 10 травня 1998 року

Того ж року голова Верховної Ради Володимир Литвин в ефірі парламентського телеканалу «Рада» назвав Леоніда Кравчука «політичною повією» і порадив йому «мовчати і молити у Бога прощення» за всі зради, які той зробив у своєму житті. Так Литвин відреагував на заяву Кравчука, який назвав спікера «перебіжчиком».

У грудні 2020 року Кравчук підняв медійну хвилю, заявивши в ефірі російського телебачення про російських найманців на тимчасово окупованому Донбасі, і про те, що Путіну пора зупинитися і задумався про мир.

Також ефірі російського телеканалу Кравчук зробив комплімент пропагандистці Кремля Ользі Скабєєвій, назвавши її «хорошою людиною», і сказав, що із задоволенням дивиться її програми. В Україні це викликало широку реакцію у ЗМІ та соціальних мережах.

Леонід Кравчук. Святкування Дня перемоги на Майдані Незалежності у Києві, 9 травня 2012 року

11 цитат і анекдот про Кравчука

  • «Незалежність прийшла на Україну несподівано – прилетів Кравчук і привіз її на тарілочці з блакитною смужечкою» – так перший президент оцінив свій внесок у здобуття незалежності.
  • «Маємо те, що маємо» – цим відомим висловом Кравчук оцінював роботу президента Леоніда Кучми.
  • «Президент поводиться, як дитина в дитячому садочку, – він щодня хоче нову ляльку. Він повинен визначитися: є в нього підстави чи ні. А так він один день каже, що є, інший – що немає», –коментував Кравчук заяву Віктора Ющенка про наміри розпустити парламент, які так і не були втілені в життя.
  • «Цілуйтеся, але не лягайте до ліжка. Не йдіть до чужого дому – майте власну квартиру. Ось якою має бути політика. Прийде час – і Росія скупить Україну. Тоді вона запропонує вже більш жорсткі форми об’єднання», – сказав Кравчук після того, як президентом України став Віктор Янукович.
  • «Коли (я) став президентом, моя дружина їздила «Ладою», а в родини не було охорони. Це не те, що тепер: будь-який лакей, що тільки дорвався до влади, їздить із мигалками й реанімаційними машинами. Я завжди кажу: якщо за тобою їде реанімаційна машина, залишайся вдома, на хріна тобі їхати на роботу?!», – зауважив Леонід Кравчук в інтерв’ю журналу «Країна», висміюючи страхи Віктора Януковича, який пересувався кортежами з численною охороною та з каретою «Швидкої допомоги».
  • «Знову ж, ми наступаємо на граблі щоразу. Наступаємо так, що вже всі ноги в крові», – висловився Кравчук менше ніж за три місяці до втечі з України Віктора Януковича.
  • «Майдан починали одні, а до влади прийшли інші люди, які до цього Майдану мають такий стосунок, як я до сонячного затемнення», – сказав Леонід Кравчук в інтерв’ю Дмитрові Гордону вже після втечі Януковича та приходу до влади постмайданної команди.
  • «Він є скоріше бізнесменом, ніж президентом. Для нього Україна – це корпорація. Він вважає, що сам може управляти цією корпорацією або оточити себе людьми, які думають так, як він», – так президента Петра Порошенка змалював «Українській правді» Кравчук.
  • «Я коли чую, як наші лідери говорять: «Так, ми повернемо, Крим – наш», – ну, для чого обманювати самих себе і український народ? Не повернемо через краще життя в Україні. Не буде ніколи того, щоб Крим сказав: «Ми підемо назад в Україну!». Росія – не дозволить. Забрати Крим силою? Ви ж розумієте, це нереально», – висловив скепсис перший президент в інтерв’ю «5 каналу».
  • «Не треба боятися особливого статусу Донбасу (…) Якщо ми будемо продовжувати наполягати на тому, що ми все одно переможемо на Донбасі, там кінця війни не буде», – так Леонід Кравчук висловився за надання ОРДЛО особливого статусу.
  • «Той, хто у 90-і їздив із «кравчучкою», нині має свій бізнес, а хто бігав із прапором, то бігає з ним і досі», – вважає Кравчук.
  • «Між крапельками» – вислів який приписують Леонідові Кравчуку, наче б то так він змальовує свої можливості, зокрема як політика. Втім сам перший президент називає це анекдотом.

Бізнес та статки

З іменем Леоніда Кравчука можна пов’язати, принаймні, одну масштабну оборудку. Вона згодом перетворилася на кримінальну справу. У 1995 році Генеральна прокуратура порушила справу за фактом підозріло збиткової діяльності акціонерного судноплавного концерну «Бласко», що створив перший президент своїм Указом у 1993 році на базі Чорноморського пароплавства. Втім фігурантом справи став син – Олександр Кравчук.

Тоді ж голова парламентського антикорупційного комітету, народний депутат Григорій Омельченко заявив про відкриття банківського рахунку в Швейцарії на ім’я Олександра Кравчука, куди перераховувалися величезні суми «відкатів» за продані українські судна.

2001 року Генеральна прокуратура відкрила кримінальну справу за фактом використання банківського рахунку, оформленого на сина Леоніда Кравчука в швейцарському банку «Schweizerische volksbank», і за розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах. Справа до суду так і не дійшла. Сам Кравчук назвав дії Генпрокуратури «політичним замовленням комуністів і інших зацікавлених посадових осіб».

В останні роки життя Леонід Кравчук офіційно не володів ні земельними ділянками, ні нерухомістю. Він жив в Голосіївському районі Києва у приватному будинку. Офіційним власником будинку та земельної ділянки є онук першого президента.

Сім’я

Леонід Кравчук прожив з однією дружиною – Антоніною Кравчук (Мішура). Вона більшу частину життя працювала викладачем економіки в університеті ім. Т. Шевченка. Публічного життя не вела, свого чоловіка під час офіційних не супроводжувала.

Син Леоніда Кравчука Олександр (1959 р. н.) потрапляв у рейтинг журналу «Фокус»: «200 найбагатших людей України». 2011 року він посів 116 місце, а в 2014-му – 167-ме. Тоді його статки оцінювалися в $45,7 млн. Олександр Кравчук володіє корпорацією «Нафком Агро», що входить в десятку найбільших землевласників України, орендуючи близько 200 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь.

Перший президент України Леонід Кравчук. Київ, 9 cерпня 2017 рок

Звитяги

  • Леонід Кравчук протягом життя зібрав чималу колекцію відзнак та нагород:
  • Звання Герой України з врученням ордена Держави (2001 р.) — за визначний особистий внесок у становлення і розбудову незалежної Української держави, багаторічну активну політичну та громадську діяльність;
  • Орден Свободи (2014 р.) – за визначний особистий внесок у розбудову Української держави, багаторічну плідну громадсько-політичну діяльність;
  • Орден князя Ярослава Мудрого I ст. (2020 р.) – за значний особистий внесок у справу державотворення, побудову незалежності Української держави, активну громадсько-політичну діяльність та з нагоди 30-річчя проголошення Декларації про державний суверенітет України;
  • Орден князя Ярослава Мудрого II ст. (2007 р.) – за визначну державну і політичну діяльність в імʼя побудови незалежної України, вагомий внесок у становлення та розвиток українського громадянського суспільства;
  • Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (2004 р.) – за визначні особисті заслуги у становленні та розвитку незалежної Української держави, багаторічну плідну громадсько-політичну діяльність та з нагоди 70-річчя від дня народження;
  • Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (1999 р.) – за видатні особисті заслуги перед Українською державою в галузі державного будівництва, багаторічну громадську діяльність;
  • Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (1996 р) – за значний особистий внесок у становлення і розбудову суверенної демократичної Української держави та з нагоди пʼятої річниці незалежності України;
  • Відзнака президента України – ювілейна медаль «25 років незалежності України» (19 серпня 2016) – за значні особисті заслуги у становленні незалежної України, утвердженні її суверенітету та зміцненні міжнародного авторитету, вагомий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, культурно-освітній розвиток, активну громадсько-політичну діяльність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народу;
  • Орден Жовтневої Революції, два ордени Трудового Червоного Прапора (СРСР);
  • Медаль «На славу Чернівців»;
  • Лауреат премії «Celebrity Awards 2020» в номінації «Людина року».

Леонід Каденюк. 70 років із дня народження

За своє життя Каденюк побував льотчиком-випробувачем першого класу, депутатом та письменником, а в історію увійшов як перший українець, що побував у космосі з часів здобуття незалежності.

ВВС Україна пригадує шлях космонавта, його емоції у космосі та погляди на те, чи треба переносити День космонавтики через декомунізацію.

Підготовка до “Бурану”

Автор фото, Facebook Леоніда Каденюка

Народився майбутній космонавт у селі Клішківці у Чернівецькій області. Після школи навчався у Чернігівському військовому авіаційному училищі, де готували радянських льотчиків-винищувачів та космонавтів.

У 1970-і роки був льотчиком-випробувачем та отримав кваліфікацію космонавта-випробувача.

Леонід Каденюк увійшов до загону космонавтів, яких готували для польотів на багаторазовому космічному кораблі “Буран” (радянський аналог американського “Шаттлу”).

Причому його відібрали після конкурсу, в якому брали участь три тисячі кандидатів.

Каденюк відпрацьовував маневри для “Бурану”, зокрема зниження та захід на посадку, але у космос на ньому так і не полетів – єдиний його космічний політ відбувся без пілотів, а згодом програму призупинили.

Автор фото, УНІАН

Літак Ан-225 “Мрія” несе на собі космічний корабель “Буран”

Вже у 1990-х роках пройшов курс підготовки командира транспортного космічного корабля “Союз-ТМ”, а також вивчав принципи роботи на інших кораблях, міжнародній станції “Мир” і американському “Шаттлі”.

У середині 1990-х тодішній президент України Леонід Кучма домовився з американським колегою Біллом Клінтоном про участь українського космонавта у польоті NASA “Колумбія”.

Національне космічне агентство України для цієї місії відібрало Леоніда Каденюка.

Автор фото, Getty Images

Під час підготовки до старту

Причому за домовленістю між країнами, курс NASA з підготовки до польоту український космонавт пройшов безкоштовно (зараз така підготовка коштує близько 150 млн доларів).

Сам політ відбувся у 1997 році і тривав 16 днів.

Леонід Каденюк провів у космосі кілька експериментів з вивчення впливу невагомості на рослини та організм людини.

Автор фото, NASA

Леонід Каденюк під час експериментів з впливом мікрогравітації на рослини

Також він двічі заспівав гімн України. Це стало першим виконанням українського гімну на орбіті.

Загалом політ пройшов вдало і команда успішно повернулася на Землю. А 2003 року той самий корабель “Колумбія” розбився при посадці.

Після польоту

Автор фото, УНІАН

Після повернення з космосу Леонід Каденюк працював у військовій авіації, отримав звання генерал-майора Збройних сил.

Також був радником керівництва держави з питань авіації та космонавтики.

У 2002 році став депутатом та приєднався до провладної фракції “За єдину Україну”. За час депутатства кілька разів змінював фракції та депутатські групи.

У самому парламенті займався питаннями покращення соціального забезпечення військовослужбовців та авіаторів.

Входив до складу парламентської слідчої комісії “з розслідування причин кризового стану в авіації в Україні”. У висновку комісії йшлося про численні порушення та зловживання в українській авіаційній галузі.

2006 року знову балотувався до Верховної Ради, був третім номером у списку “Народного блоку Литвина”, однак його політсила тоді до парламенту не потрапила.

У 2012 році йшов самовисуванцем по округу в Чернівецькій області, але за результатами виборів знову не потрапив до Ради.

2014 року разом з кількома іншими політиками намагався ініціювати референдум для ухвалення нової конституції, однак ЦВК відмовила у цьому.

Спогади про космос

Автор фото, Facebook Леоніда Каденюка

Леонід Каденюк детально описав процес підготовки космонавтів у своїй книзі

Леонід Каденюк займався популяризацією космонавтики, у 2017-му вийшла його книга “Місія – космос”, де він детально описав процес підготовки космонавтів до польоту та сам політ.

“Було усвідомлення незавершеності космічного польоту”, – зізнавався автор під час презентації книги.

Він також виступав за збереження довкілля.

“Я би всіх політиків запустив у космос, щоб вони подивились, на що піднімають руку”, – розповідав космонавт в одному з інтерв’ю.

А в розмові з ВВС News Україна він так пригадував відчуття у космосі: “Найперше і найпотужніше враження – втрата точки опори після того, як відв’язуєшся від крісла і опиняєшся у стані невагомості. У земних умовах діє гравітація. Там ця втрата точки опори означала знайти себе у просторі, і це було вкрай непросто”.

Автор фото, УНІАН

“Один із експериментів, який я провів – це ходіння по стелі. З точки зору фізики зробити це було досить легко у стані невагомості, але ще ж є така річ, як психологія людини. Виявилося, що надзвичайно міцні стереотипи, з якими людина вирушає у космос, там спрацювали на повну, зокрема, про те, що по стелі ходити неможливо. Коли я ступнями ніг торкнувся стелі, я ніби відчув перехід в зовсім іншу просторову систему”, – додав Каденюк.

Він також зізнався, що порівняно легко переніс невагомість і цей стан навіть здався йому знайомим: “Коли почав аналізувати, чому такі відчуття виникли, з’явилося напів фантастичне припущення про те, що людина, все ж таки, походить із космосу, і цей стан записаний на генному рівні у кожного із нас – у мене, у вас і у кожної іншої людини на планеті Земля”.

“Космос – це не нескінченна порожнеча, як здається на перший погляд. Він переповнений унікальною інформацією, і тією, про яку ми навіть не підозрюємо, але такою нам потрібною. Нові знання будуть породжувати нові питання. І так – до нескінченності”, – писав Леонід Каденюк у Facebook.

Автор фото, УНІАН

Леонід Каденюк до останніх років згадував дні, проведені на орбіті Землі

У 2017 році тодішній віцепрем’єр В’ячеслав Кириленко запропонував у рамках декомунізації перенести День космонавтики з 12 квітня (політ Юрія Гагаріна) на 19 листопада – той день, коли у космос полетів Леонід Каденюк.

Сам Каденюк виступав проти цього й наполягав на тому, що перший політ людини у космос мав всесвітнє значення, й особисто для нього став поштовхом до мрії стати космонавтом.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!