Українці мають навчитись просити про допомогу

«Соромно, що ми змушені просити про допомогу» – неодноразово можна чути цю фразу від людей, які дійсно потребують допомоги, але довго зволікають з проханням і відчувають при цьому не найкращі емоції, здебільшого приниження і сором. З різних причин. Багато з них виходять із численних пострадянських психологічних травм, які виникли внаслідок безбожності, культивації у суспільстві егоїзму, гордині, самотності, ізольованості.

Люди в тоталітарному суспільстві мали надіятися лише на себе, не можна було мріяти, чогось бажати і просити, замість слова «хочу» було слово «треба». Тоді за приклад були партійні ідоли, кумири, вожді, які «все могли», були «ідеальними», «самі досягали найвищих висот», а тому треба було їх наслідувати, бути всім задоволеним і не виділятися. Відтак, вчили всіх інших терпіти будь-які негаразди, що трапляються в житті, мужньо переборювати їх самотужки, жертвуючи власним здоров’ям, благополуччям рідних, часто навіть життям…

Цей сором просити про допомогу породжується страхом – страхом розчарувати інших, страхом втратити імідж «сильної людини», страхом визнати власні слабкості, немочі і здатися невдахою. Страхом зізнатися у власній вразливості, безпорадності, недосконалості. Страхом почуватися людиною, яку створив і любить Бог.

Розривайте кайдани рабського тоталітарного минулого! Повертайтеся до витоків, до джерел, до Біблії, де Господь прямо говорить: «Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам; бо кожен, хто просить, одержує, і хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчиняють» («Просіть…шукайте…стукайте» – всі ці дієслова не дарма мають наказову форму теперішнього часу і означають, що ми весь час повинні просити, шукати і стукати. Не боятися, не соромитись, не відкладати на потім, а просити – і не чекати «смиренно» на допомогу, а активно шукати її, докладаючи зусиль, наполегливо стукаючи в закриті двері, щоби їх вам відчинили).

Священне Писання наводить нам безліч прикладів, що просити не тільки не соромно і не принизливо, але потрібно і вартує винагороди. Господь наш Ісус Христос під час Свого земного життя зцілював безліч людей, які просили Його про допомогу – або самі, або просили за них їхні рідні чи близькі. І Він їх зцілював, звершуючи чудеса там, де, здавалося б, надії немає. Більше того, ті, хто просили зцілення, не чекали склавши руки на чудо, вони робили все, щоби його «наблизити». Так, згадаємо приклад старшого над митарями Закхея: він, маючи малий зріст і знаючи, що над ним будуть глузувати, бо такий вчинок зовсім не личить людині його статусу – заліз на найвище дерево, аби хоча б здалеку побачити Спасителя. Або приклад чотирьох, які в місті Капернаумі розібрали покрівлю будинку і спустили всередину постіль з паралізованою людиною, щоби Ісус Христос зцілив хворого, адже інакше підступитися до Спасителя було неможливо через натовп людей довкола.

До речі, цей приклад свідчить про ще одну важливу річ: про отримання допомоги, про яку просили соборно, і не лише словами, а й сміливими діями. Це засвідчує: якщо люди з вірою об’єднують свої зусилля і спільно діють заради благої мети, заради допомоги іншому, то Господь завжди приходить на допомогу, роблячи неможливе – можливим.

Тож не бійтеся просити про допомогу – і людей, і Бога. Це не соромно, не страшно і не принизливо. Навпаки, це сміливо і цілком нормально, адже неможливо з усіма випробуваннями впоратись самотужки. Просіть – і дасться вам! Нехай Бог вам допомагає.

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Як правильно просити про допомогу

Прохання про допомогу – це річ складна для багатьох з нас. Частково через те, що сучасний світ диктує правила самостійності та недовіри, почасти через страхи, виховання чи власні переконання. Однак така життєва позиція не завжди абсолютно виправдана, оскільки змушує справлятися з усіма, навіть дрібними і не значущими справами своїми силами. Тобто робити те, що можна було і не робити.

Чому ми боїмося просити про допомогу

Боязнь попросити про допомогу може мати різні корені. Вона може «проростати» з дитинства, з особистого негативного досвіду або бути наслідком особистих установок. Так чи інакше, цей страх заважає нам полегшити своє життя, залучаючи до вирішення своїх проблем інших. Основні фактори, що не дозволяють нам просити допомоги в інших:

• Витрати виховання. Як і багато інших фобій, страх звернутися за допомогою може бути результатом батьківських установок. Одним батьки твердили, що просити когось про допомогу соромно – це ознака слабкості. З усіма своїми проблемами потрібно справлятися своїми силами. Іншим – це незручно, оскільки обтяжує людей і ставить вас у залежність від них. Третім – що реальної допомоги чекати від когось немає сенсу.
• Почуття обов’язку. Підштовхувати до абсолютної самостійності може і небажання опинитися залежно, в боргу. У цьому випадку людина, яка просить про допомогу, відчуває себе боржником. Це його тяжить. Тому він всіляко намагається уникнути такої ситуації і не просити про допомогу нікого. Особливо сильно цей страх проявляється щодо прохань, пов’язаних з грошима.
• Боязнь потурбувати. Нерідко причиною того, що ми боїмося просити про допомогу, є впевненість, що наше прохання принесе занепокоєння і незручність іншим. Тому той, хто просить, вважає, що стає тягарем для інших, викликає у них невдоволення і небажання спілкуватися надалі.
• Страх відмови. У деяких прохання про допомогу стає справжнім випробуванням через негативний досвід. Опинитися в ролі прохача – саме по собі не дуже комфортне почуття. А коли тобі відмовляють у допомозі, бажання звертатися за нею знову різко падає. Тим більше, якщо разом з відмовою людини ще й вчать життя.
• Небажання здатися невдахою. Довірити комусь вирішити свою проблему може перешкодити впевненість у тому, що таким чином ми демонструємо свою неспроможність. Така людина вважає, що оточуючі люди вважатимуть її невдахою, якщо їй самому не вистачило розуму (навичок, бажання, досвіду, кмітливості, терпіння, наполегливості тощо) впоратися з ситуацією.
• Гординя. Цей засуджений церквою гріх може істотно ускладнювати життя людини, в тому числі і щодо довіри до інших. Самовпевненість, зарозумілість і зарозумілість просто не дозволяють своєму господарю опуститися до того, щоб просити про допомогу інших.
• Нав’язані стереотипи. «Не вір, не бійся, не проси» – такі установки можна зустріти в піснях, літературних творах, фільмах. Однак при цьому потрібно пам’ятати, що звучать ефектно негативні принципи життя є всього лише думками авторів – тобто людей, яким також властиво помилятися.

Як правильно просити про допомогу чоловіка

Загальновідомо, що чоловіки – це сильна стать, а жінки – слабка. Тобто перші повинні допомагати другим «за замовчуванням». І жінки, які оволоділи мистецтвом правильно просити чоловіка про допомогу, дійсно можуть дозволити собі бути слабкими без шкоди для якості життя. Ефективні способи отримати допомогу від чоловіка:

1. Правильно просіть чоловіка про допомогу. Забудьте фразу «я сама». Якщо жінка ні про що не просить, значить, вона сама здатна вирішити всі свої проблеми. Саме таке враження створюється у чоловіка. У нього виникає і зростає почуття непотрібності, неважливості. І він шукає реалізацію своїх «талантів» в інших сферах – дурних захопленнях, шкідливих звичках або навіть з іншою жінкою. Тому не бійтеся просити чоловіка допомогти, це формує в ньому чоловічі якості, вселяє в нього впевненість і відчуття потрібності. І пам’ятайте, це «працює» з усіма чоловіками, а не тільки зі своїм.
2. Вибирайте правильний тон. Навчіться «оформляти» своє прохання в м’яких, позитивних інтонаціях. Саме така подача гарантує найбільшу ймовірність того, що ваше прохання буде почуто і виконано. Суворий же тон, ультиматуми і різкі тони в голосі «блокують» сприйняття чоловіка і викликають різке небажання вам підкорятися.
3. Не соромтеся нагадувати про своє прохання. Природа обмежила чоловіка щодо здатності виконувати кілька справ одночасно і швидко перемикатися з одного виду діяльності на інший, на відміну від жінки. Тому вже зайнятий чимось чоловік може просто не почути ваше прохання і, відповідно, не виконати його. Дуже важливо пам’ятати про таку чоловічу особливість і не нервувати, якщо з першого разу нічого не сталося. Потрібно просто періодично оновлювати її в пам’яті чоловіка. І якщо від таких повторень дуже хочеться зірватися на крик або влаштувати істерику, нагадувати собі про те, що вони не такі. Ну не можуть вони чути і робити все і одночасно. У випадку з чоловіком тільки повторення може дати результат. Та й елементарну людську забудькуватість не можна виключати.
4. Чітко формулюйте своє прохання. Чоловіче мислення і сприйняття відрізняється від жіночого конкретикою. Тому чоловіки не розуміють жіночих натяків або розуміють їх не так, як цього хочеться жінці. Щоб не розчаруватися від протилежного результату, правильно і чітко озвучуйте своє прохання чоловікові.
5. Не завалюйте великою кількістю завдань. Якщо ви хочете спантеличити чоловіка відразу кількома проханнями (пропилососити в квартирі, винести сміття, сходити в магазин, забрати дітей з дитячого садка і т. д.), згадайте, що йому дуже складно швидко перемикатися. Він однозадачений. Тому з усього списку запропонованих йому справ він, швидше за все, за методом Штірліца запам’ятає і зробить тільки перше або тільки останнє. Так що розбивайте денну «норму» на етапи і озвучуйте їх по черзі: виконав перший етап – отримав подяку і наступне завдання.
6. Не заважайте виконувати своє прохання. Перед тим як поставити перед чоловіком завдання, визначіться самі, чи готові ви до того, що вона не здійсниться відразу. Очікувати від чоловіка моментальної реакції на своє прохання не варто: по-перше, він може вас не почути, по-друге, його «конструкція» мозку вимагає достатнього часу для обробки інформації. Тому, якщо справа термінова і посильна, можливо, краще зробити її самою і не турбувати свого благовірного. Якщо ж завдання не вимагає термінового виконання, просіть допомоги, нагадуйте про неї, але не відступайте і не робіть самі.
7. Не бійтеся відмови. Головна відмінність прохання від наказу: у першому випадку відмова можлива, у другому – ні. Тому навчіться приймати відмову спокійно, без ультиматумів, образ, істерик і погроз. Тим більше, що висловлене чоловіком «ні» при правильному підході через час може трансформуватися в «так». Так що висловлене м’яко і ненав’язливо прохання «в повторі» все-таки може принести результат.
8. Обов’язково дякуйте за допомогу. Щоб мотивувати чоловіка на подальші «подвиги» в ім’я вас і вашого спільного блага, в обов’язковому порядку завершуйте цикл допомоги щирою вдячністю. Виконав ваш герой прохання – отримав похвалу. Незалежно від масштабу зробленого, відзначайте заохоченнями і винесення сміття, і купівлю шуби. Будьте впевнені, кожна ваша похвала буде діяти на вашого чоловіка як допінг, який буде давати йому сили для виконання наступного вашого прохання.
9. Тренуйтеся. Вчіться просити чоловіків про допомогу – вони потребують цього не менше, ніж ви. Навіть малознайомих і незнайомих. Починайте з дрібниць: показати дорогу на вулиці, допомогти вибрати товар в магазині, донести важкий пакет з продуктами до будинку, підказати, як правильно вибрати режим на біговій доріжці в спортивному залі.

Важливо! Полюбите себе, дозвольте собі бажати і отримувати бажане, в тому числі і допомогу. Саме такий вогник, що живе всередині жінки, запалює і чоловіка.

Загальні правила успішного прохання про допомогу

Вміння просити про допомогу не варто розглядати як спосіб перекласти свої проблеми на інших або можливість виявитися боржником. Навпаки, воно може значно полегшити наше життя і позбавити від можливих невдач і розчарувань. Адже немає такої людини, яка знала б і вміла абсолютно все. Тому просити про допомогу потрібно, а щоб вам не відмовляли в допомозі, варто робити це правильно. Для цього достатньо знати кілька важливих правил.

Ввічливість – не тільки королів

Щоб створити потрібну атмосферу для сприйняття вашого прохання, висловлюйте її ввічливо, чесно і відкрито. Не маніпулюйте людиною, у якої збираєтеся просити допомоги, всім своїм виглядом показуючи, що буде, якщо він вам відмовить. Не вуалюйте своє бажання під будь-яким приводом або кліше. Говоріть саме те, що ви хочете від свого помічника. Вибирайте для цього спокійний, доброзичливий тон, зберігаючи його навіть у разі відмови. Пам’ятайте, що наказовий тон або повелючі інтонації в голосі в більшості випадків викликають почуття неприйняття і опору. А ось щирість і доброзичливість відкривають багато дверей.

Чіткість і ясність – гарантія успіху

Ще одне важливе правило, як правильно просити про допомогу – висловлювати своє прохання чітко і конкретно. Оскільки невизначеність у проханні породжує невизначеність у її виконанні. Тому, якщо ви просите грошей в борг, називайте конкретну суму і конкретні умови її повернення. Хочете отримати надбавку до зарплати – будьте готові назвати бажаний розмір ставки. Вам необхідне сприяння або протекція – поясніть, яка саме допомога вам потрібна, коли і в якому обсязі. Ви шукаєте підтримки в бізнесі – підготуйте переконливі факти успішності вашого проекту (деталі, плани, прогнозовані результати). Правильно починайте розмову: без довгих зачинів і передмови про те, чому ви зважилися просити про допомогу. Вони тільки дратують співрозмовника і дають йому час для формулювання відмови. Тому починайте розмову з того, що вам потрібна його допомога (саме допомога) як компетентної (успішної, вдалої, досвідченої) у вашому питанні людини, не забуваючи про слово «будь ласка». Далі через просту фразу «тому що» викладіть мотив свого прохання. Говоріть це впевнено і переконливо, щоб він не засумнівався, що для вас це дуже важливо. Такий підхід відразу налаштовує вашого візаві на серйозний лад і має до того, щоб дійсно допомогти вам в міру своїх сил.

Стукайте – і вам відкриють

Щоб максимально використовувати можливості отримати необхідну допомогу, просіть її у тих, хто може її надати. Просіть для того, щоб отримати, а не для того, щоб попросити. Тому спочатку окресліть для себе коло людей, які реально в змозі вам допомогти матеріально, морально, фізично, поділитися досвідом або використовувати свої зв’язки. Такий підхід, по-перше, значно збільшить шанс отримати цю допомогу, по-друге, не обтяжить людину і не поставить у незручне становище, оскільки у неї є ресурси для того, щоб її надати.

Зацікавте співрозмовника: людині властиво віддавати перевагу тому, що для неї цікаво. І якщо ваше прохання потрапляє в категорію цікавою для того, кого ви про нього просите, він охочіше відгукнеться допомогти.

Якщо ви домоглися обіцянки, що вам допоможуть, але цього не відбувається, не варто чекати обіцяного три роки. Нагадуйте про себе, адже про ваше прохання могли просто забути або з якоїсь причини відкласти його виконання. Не соромтеся, просіть повторно. При цьому, якщо ви внесете в свої прохання креативність і винахідливість, шанс позитивного результату значно зросте. Однак якщо ваша наполегливість не приносить результату і людина не виконує обіцяного, сміливо викреслюйте його зі списку благонадійних для себе людей і шукайте допомоги в інших.

Якщо ваше прохання не обмежується одним виконавцем, просіть допомоги відразу у кількох осіб.

Прохання – не наказ і не обов’язок

Будьте готові до того, що ваше прохання про допомогу залишиться без відповіді. У вашого співрозмовника може бути маса причин для відмови: від банальної ліни або антипатії до реальної відсутності можливості допомогти. А може, ви самі колись відмовили цій людині в допомозі. Але це не означає, що він не передумає або вам не допоможе хтось інший. Зрештою, ви не перший і не останній, кому відмовили. Навіть якщо ви отримали відмову, є спосіб спробувати отримати вигоду і з цієї ситуації. Поцікавтеся, до кого ви можете звернутися з таким проханням. Дуже часто, щоб погасити неприємний осад від своєї відмови допомогти, співрозмовник може переадресувати вас до потрібної людини.

Щоб допомогти сповненню свого прохання матеріалізуватися, озвучуйте його з повною впевненістю, що вам допоможуть. Але при цьому ви абсолютно готові до відмови. Постарайтеся зробити все, щоб відігнати негатив. Перед тим як просити про допомогу, блокуйте будь-які думки і фантазії про те, як і чому вам відмовили і які сумні наслідки вас очікують. Навпаки, уявляйте, як ваш співрозмовник з радістю виконує ваше прохання і які позитивні зміни відбуваються у вашому житті. Прокручуйте цей кліп в голові до тих пір, поки не відчуєте внутрішню впевненість у своїх діях. І йдіть просити про допомогу.

Неможливе наполегливість робить можливим

Будьте оптимістом навіть у разі відмови: просите ще раз, просите в інших, просите по-іншому. Тим більше що на рішення змінити «гнів на милість» може вплинути багато чого: гарний настрій, позитивна подія в житті, зближення в інтересах, нові деталі у вашій справі або перші успіхи. Важливо не упустити цей момент.

Згадайте дитячу безпосередність у прагненні отримати бажане – дитина не соромиться просити багато разів. І часто отримує те, що просить. Тим більше що ваше прохання може залишитися не виконаним ненавмисно: її не почули, не побачили (якщо цей лист, СМС або повідомлення на електронну пошту), неправильно зрозуміли або просто забули в метушні. Запам’ятайте, нагадувати про важливе для вас прохання – не нав’язливість, а наполегливість.

Ласкаве слово і кішці приємно

Висловлена щиро і вчасно подяка для багатьох людей замінює будь-яку вигоду. Вона є показником того, що заслуги, вміння, людські якості людини визнані і оцінені гідно. Вдячна людина має всі шанси на те, що і при наступному зверненні за допомогою їй обов’язково допоможуть. Тут спрацьовує правило зворотної дії: де подяка, там і допомога. Тому бути вдячним навіть у разі відмови – дуже важливе правило успішного прохання про допомогу. Як подяку (за бажанням і за можливості) можна використовувати не тільки словесну форму, а й більш конкретні способи – взаємну вигоду, послугу у відповідь, співпрацю тощо.

Як просити про допомогу – дивіться на відео:

Вчитися правильно просити про допомогу дуже важливо і потрібно. Але не менш важливо самому допомагати і підтримувати інших людей. Саме так створюється гармонійна «кругова порука», яка вносить позитив і комфорт у наше життя і життя оточуючих нас людей.