Коли загострюється артрит

0 Comments

Артрит – що це за захворювання, перші ознаки, лікування

Цей термін є узагальненою назвою запальних процесів у суглобових та навколосуглобових тканинах. Патологія може стосуватися хряща, капсули, синовіальної оболонки та інших елементів суглоба. Артрит та артроз мають ряд відмінностей. У латинській термінології суфікс “-іт” означає запальний процес, а “-оз” – руйнівний (деструктивний або дегенеративний). Артроз найчастіше вражає хрящову тканину, викликаючи її руйнування. При артриті ж розвивається лише запальний процес, причому у будь-якій частині суглоба. Без належного лікування може переходити в артроз.

Види артритів

За однією з класифікацій виділяють моноартрит (ураження одного суглоба), олігоартрит (2 або 3) та поліартрит (більше 3). Існує поділ артриту і характером перебігу захворювання. Залежно від цього критерію він буває 2 типами:

  • гострим, при якому болі у суглобі інтенсивні;
  • хронічний, коли всі симптоми виражені менш яскраво;
  • підгострий, який є проміжним станом між двома видами.

Також артрит може розвиватися як самостійне захворювання. У разі його називають первинним. Якщо причиною запалення суглобів стало інше захворювання, артрит вважається вторинним. Найбільша класифікація артриту поділяє його з урахуванням причин на такі види:

  • Ревматоїдний. Розвивається при ураженні стафілококовою інфекцією. Існує ювенільний ревматоїдний артрит, який діагностують у дітей віком до 16 років.
  • Псоріатичне. Запалення суглобових елементів пов’язані з псоріазом.
  • Ревматичний. Причиною виступає ревматизм, який призводить до запалення, почервоніння та набрякання суглобів.
  • Подагричний. Ще називається подагрою. Вона формується внаслідок відкладення в організмі сечової кислоти та солей.
  • Інфекційний. Розвивається внаслідок кишкових інфекцій, наприклад, дизентерії, черевного тифу, сальмонельозу.
  • Хламідійний. Цей артрит викликає однойменна інфекція. Вона розвивається після перенесеної пневмонії, уретриту чи простатиту.
  • Реактивні. Характеризується сильними болями, що формується після перенесених захворювань.
  • Туберкульозний. Розвивається на фоні туберкульозу, при якому організм уражують мікобактерії Коха.
  • Травматичний. На відміну від усіх попередніх видів, відноситься не до запальних артритів, а до дегенеративних. Причиною його є травма.

Причини

Існує багато причин розвитку цього захворювання. Однією з них є стирання суглоба з часом. До факторів ризику відносяться і інфекції та перенесені травми, аутоімунні процеси та алергії. Навіть ГРВІ, грип або ангіна можуть призвести до такого захворювання. Артрит – це патологія, яка розвивається внаслідок найрізноманітніших причин. Докладніше вони описані у таблиці:

  • спадковість;
  • надлишкова маса тіла;
  • порушення білкового обміну через надмірне вживання їжі, багатої пуринами.
  • псоріаз, який формується внаслідок аутоімунних процесів в організмі;
  • різноманітних інфекції.
  • віруси грипу;
  • уреаплазми;
  • хламідії;
  • мікоплазми;
  • дизентерійна паличка;
  • клостридії;
  • сальмонела.
  • аутоімунні захворювання;
  • гепатовіруси;
  • ретровіруси;
  • герпесвіруси (простий герпес, цитомегаловірус, вірус Епштейна-Барра).
  • дисплазії елементів суглоба;
  • порушення обмінних процесів в організмі, що призвели до недостатнього харчування хрящів;
  • вовчак, склеродермія та інші системні хвороби;
  • гормональні порушення;
  • гемофілія;
  • хвороба Пертеса;
  • остеохондрит;
  • туберкульоз, дизентерія, гонорея.
  • переломи;
  • рвані рани у ділянці суглобів;
  • забиті місця.

Ступені

Для більш точної діагностики медики виділяють кілька ступенів артриту. Кожна з них відрізняється клінічною картиною, яка відображає, наскільки далеко зайшов патологічний процес. Загалом виділяють 4 ступені:

  1. Перший. Це початкова стадія, яким захворювання практично ніяк себе не проявляє. Пацієнт може відчувати лише якусь скутість рухів під час ходьби. Додатково спостерігаються легка набряклість, втома, періодично з’являється біль.
  2. Друга. Больовий синдром у суглобах стає сильнішим. Він мучить людину вночі та вранці. На тлі цього відзначається набряклість суглобів. Шкіра над ними стає червоною та гарячою на дотик. Ревматоїдний артрит колінного суглоба може призводити до кульгавості.
  3. Третя. У цій стадії відбувається деформація ураженого суглоба. Через це у хворого виникають болі не лише при ходьбі, а й у стані спокою. Третій ступінь тяжкості недуги може призвести до інвалідності.
  4. Четверта. Уражений суглоб повністю знерухомлюється. При цьому біль супроводжує людину цілодобово. Самостійне пересування стає неможливим. Суглобові зміни вже є необоротними.

Перші ознаки

На початку розвитку захворювання викликає у людини загальне нездужання. Пацієнт розцінює свій стан як наслідок перевтоми та втоми. Відчуття слабкості при цьому поступово наростає, що впливає на звичну щоденну активність та функціонування. Ознаки артриту на ранній стадії неспецифічні. Вони проявляються у вигляді:

  • головного болю;
  • підвищеної стомлюваності;
  • підвищенні загальної температури тіла (частіше не вище 38 градусів);
  • больових відчуттів у м’язах без видимих причин;
  • Постійна слабкість.

Симптоми

Характерною ознакою будь-якої форми цього захворювання є біль у суглобах. Вона може посилюватись після фізичного навантаження. Суглоби при цьому часто «хрумтять». Спочатку біль слабкий і практично не впливає на звичайне життя людини. Потім вона набуває хвилеподібного характеру: посилюється при рухах, наростає в нічний час і ближче до ранку. Залежно від виду артрит може виявлятися різними симптомами, які відображені у таблиці:

  • різкий початок нападу;
  • запалення першого суглоба хворого пальця стопи, рідше – ліктя чи коліна;
  • почервоніння шкіри над місцем ураження;
  • сильний біль при дотику до осередку запалення;
  • нормальна температура тіла.
  • припухлість та почервоніння уражених областей;
  • локальне підвищення температури;
  • скутість руху в ранковий час;
  • лущиться плями на шкірі та волосистій частині голови.
  • несиметричне ураження суглобів ніг;
  • постійні позиви на сечовипускання;
  • печіння та різі в процесі випорожнення сечового міхура;
  • роздратування, почервоніння та болючість очей;
  • суглобовий біль, який рідко буває інтенсивним.
  • симетричне ураження суглобів;
  • сильний біль до полудня, який потім припиняється;
  • ранкова скутість тіла;
  • відчуття розбитості;
  • “тугий корсет” на тілі, “тісні рукавички” на руках, відчуття затеклого тіла;
  • біль при натисканні на подушечки пальців ніг;
  • підшкірні вузлики у місцях згину кінцівок;
  • деформація суглобів кистей та пальців рук;
  • оніміння та знерухомлення кінцівок;
  • слабкість, озноб, розбитість, погіршення апетиту.
  • підвищення загальної та місцевої температури;
  • озноб, біль у м’язах, біль голови;
  • набряки уражених суглобів;
  • обмеження рухливості;
  • посилення болю під час руху.

Діагностика

Оскільки захворювання має безліч видів та причин, його діагностика має комплексний характер. Вона передбачає проведення низки лабораторних та інструментальних досліджень. Серед аналізів призначають такі:

  • Клінічний аналіз крові. Виявляє швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ). Його підвищення підтверджує запалення суглобових елементів. При бактеріальній формі захворювання спостерігається висока кількість лейкоцитів, при алергічній еозинофілі.
  • Біохімічний аналіз крові. Показано для визначення рівня фібриногену – першого фактора плазмової системи згортання. Збільшення цього показника спостерігається за запальних процесів в організмі.
  • Цитологічне та мікробіологічне дослідження синовіальної рідини. Ці дослідження виявляють зміну кольору та прозорості вмісту суглоба, помірний лейкоцитоз, ревматоїдний фактор (наявність антитіл IgM, які помилково сприймають тканини організму за чужорідні та атакують їх).
  • Біопсія суглобової оболонки. Це мікроскопічне дослідження, яке проводиться для диференціальної діагностики з пухлинами, туберкульозом та іншими захворюваннями. Виявляє гіпертрофію ворсинок, що продукують синовіальну рідину, проліферацію синовіальної тканини та відкладення фібрину на оболонці.

Перед призначенням аналізів лікар проводить огляд пацієнта, перевіряє на чутливість та рухливість суглоби. Щоб підтвердити запальний або дегенеративний артрит, фахівець спрямовує пацієнта на такі процедури, як:

  • Рентгенографія. Її проводять у 2 проекціях, щоб точно визначити локальні зміни у суглобах.
  • Цифрова мікрофокусна рентгенографія. Завдяки системі візуалізації це дослідження дає зображення високої чіткості, що дозволяє виявити мінімальні зміни кісткових структур.
  • Артрографія. Для уточнення локалізації запалення у суглобову порожнину вводять контрастну речовину, після чого роблять рентгенівський знімок.
  • УЗД.
  • Сцинтиграфія. В організм хворого вводять радіоактивний ізотоп, після чого одержують двовимірне зображення вогнища ураження.
  • Діагностична артроскопія. Всередину суглоба вводять артроскоп із мініатюрною відеокамерою, що допомагає вивчити вогнище запалення зсередини.

Лікування артриту

Ефективність лікування буде тим вищою, чим раніше воно було розпочато. Завданнями терапії є зниження больового синдрому, зняття запалення та запобігання прогресу недуги. Для досягнення цих цілей використовують такі методи:

  1. Прийом чи місцеве використання медикаментозних препаратів. Всередину суглобової порожнини вводять глюкокортикостероїди. Зовнішньо застосовуються протизапальні мазі, гелі та креми.
  2. Немедикаментозне лікування. Сюди відноситься носіння ортопедичного взуття, порятунок від шкідливих звичок, дотримання дієти, лікувальна гімнастика та зниження навантаження на суглоби.
  3. Фізіотерапія. Спрямована на поліпшення стану хворого, усунення запалень та зміцнення загального імунітету.
  4. Застосування народних рецептів. Використовуються у поєднанні з основним лікуванням. Допомагають послабити симптоматику захворювання.

Ліки

Певні препарати вибирають з огляду на причину захворювання. Використовуються пігулки, мазі, креми, гелі, ін’єкції всередину суглобової порожнини. Серед сучасних препаратів зменшення активності запальних процесів застосовують імунодепресанти. Їх представником є ліки Енбрел, засновані на етанерцепті – речовині, що пригнічує ФНП альфа-цитокіну, який підтримує запальний процес в організмі. Препарат допомагає лікувати псоріатичний, рематоїдний або ювенільний артрит. Протипоказання для його застосування:

  • вік менше 3 років;
  • вагітність;
  • туберкульоз;
  • сепсис;
  • лактація;
  • – підвищена чутливість до складу препарату;
  • хронічні інфекції на стадії загострення

Перевага Енбрела – мінімум побічних ефектів (свербіж, лихоманка, кровотеча, підшкірна гематома). Препарат вводять підшкірно у рекомендованому дозуванні 25 мг 3 рази або 50 мг 1 раз на тиждень. Лікування проводять до моменту настання ремісії. Якщо результату немає протягом 3 місяців, то курс припиняють. Серед аналогічних Енбрелу препаратів виділяють:

  • Адалімумаб;
  • Інфліксімаб;
  • Ремікейд;
  • Фламегіс.

Друга група ліків – нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ) . Вони застосовуються, якщо позасуглобові прояви ревматоїдного артриту відсутні. Прикладами цієї групи медикаментів є:

Вони випускаються у вигляді таблеток, гелю та мазі. Диклофенак можна купити у формі ампул для уколів. Препарати виявляють такі дії:

  • жарознижувальне;
  • протизапальне;
  • болезаспокійливе.

Показання для застосування Диклофенаку – дегенеративні та запальні хвороби опорно-рухового апарату. У вигляді гелю цей засіб наноситься на шкіру до 3-4 разів протягом дня. Дозування уколів становить 25-50 мг 2-3 рази на день. Після ін’єкції може виникнути печіння у місці введення. Протипоказання Диклофенаку такі:

  • “аспіринова астма”;
  • активна виразка;
  • перфорація стінок травного каналу;
  • запальні захворювання шлунково-кишкового тракту;
  • функціональна недостатність нирок, серця, печінки.

Для усунення запальних процесів лікарі часто призначають кортикостероїди. Їх приймають внутрішньо або вводять внутрішньо суглобової порожнини. В останньому випадку вдається швидше впоратися із больовим синдромом. Таку властивість мають наступні препарати:

  • Преднізолон;
  • Метилпреднізолон;
  • Гідрокортизон;
  • Тріамцинолон.

Дієта

Раціон при артриті повинен допомагати відновлювати запас необхідних вітамінів та мікроелементів. Крім того, метою дієти є прискорення процесу одужання та очищення організму. За таких умов до раціону рекомендується включати такі продукти:

  • свіжі фрукти та овочі;
  • крупи;
  • молочну продукцію;
  • нежирне м’ясо;
  • свіжовижаті соки;
  • мінеральну воду;
  • макрель, форель, лосося.

Харчуватися рекомендується часто, але невеликими порціями – 200-250 г. Продукти, що використовуються, потрібно варити, гасити, запікати або готувати на пару. Прибрати з меню необхідно міцну каву та чай. Повністю відмовитися потрібно від алкоголю, всіх видів копченостей, смаженої та солоної риби, грибних та рибних бульйонів. До мінімуму мають бути зведені такі продукти:

  • цукор;
  • сіль;
  • жирне м’ясо;
  • бобові;
  • морепродукти;
  • гострі приправи;
  • спеції;
  • субпродукти;
  • чіпси;
  • борошняні вироби;
  • джеми.

Фізичні вправи

Метою виконання вправ при артриті є зменшення болючих відчуттів. Крім того, лікувальна фізкультура допомагає збільшувати рухову активність суглобів, підвищити їхню витривалість . Ефективні у плані такі вправи:

  • Ходьба на колінах. Під ногами при цьому має бути м’який килим, ковдра чи мат. На день потрібно робити близько 400 кроків на колінах. Починати можна з будь-якої кількості, додаючи щодня потроху. Процес виконання простий – стати на коліна і робити кроки вперед, як за звичайної ходьби.
  • Згинання/розгинання ніг. Необхідно сісти на стілець так, щоб стегна не були на його поверхні. Кут у колінах при цьому становить 90 градусів. Далі поперемінне потрібно розгинати кожну ногу, щоб вона ставала паралельною підлозі. Вправа виконується, як «ножиці», лише сидячи. Повторювати потрібно близько 2 хвилин.
  • Планка. Лягти на спину, ноги зігнути в колінах. Далі відірвати сідниці від статі. Потім одну ногу випрямити, щоб вона продовжувала лінію тіла. Інша у своїй є опорою. Руки теж допомагають утримувати баланс – вони знаходяться по боках вздовж тіла. Затриматись у такому положенні на 10-15 секунд. Для кожної ноги зробити 5-8 підходів.

Фізіотерапія

Методи фізіотерапії застосовуються лише після стихання гострої стадії артриту. Призначаються процедури діють безпосередньо на осередок захворювання. При цьому вони безболісні, не викликають алергію та мають мінімум побічних ефектів. При артриті корисні такі фізіотерапевтичні методи:

  • Електрофорез. Під впливом електричного струму лікарський засіб проникає вглиб осередку запалення. Для процедури використовують стероїдні гормони, гіалорунідазу та нестероїдні протизапальні препарати.
  • Опромінення суглоба ультрафіолетовими хвилями. Знижує больовий синдром та чутливість у вогнищі запалення.
  • Діатермія. При цій процедурі область суглоба впливають низькочастотним струмом. За рахунок прогрівання зменшуються біль та запалення.
  • Електростимуляція за Герасимовим. Це новий метод фізіотерапії, за якого завдяки низькочастотному струму в організмі стимулюється вироблення природних анальгетиків.

Народні засоби

Основне лікування, призначене лікарем, можна доповнити застосуванням народних методів, але після узгодження їх із фахівцем. Особливість домашньої терапії в тому, що результати помітні через тривалий час, тому доведеться запастись терпінням. Дієвими вважаються наступні рецепти:

  • У склянці кип’яченої води розчинити 1 ст. л. солі. Перелити розчин у форми для льоду, заморозити в морозилці. Лід прикласти до хворого суглоба, тримати до його розморожування. Далі відразу обернути вовняним шарфом, залишити на 3-4 години. Повторювати щоденно.
  • Подрібнити 2 моркви, 1 велике яблуко та буряк. Віджати їх сік, додати 1/3 ч. л. сухий імбир. Випити протягом доби 3 порції одержаного засобу. Процедуру проводити щодня.
  • На 300 мл окропу взяти упаковку лаврового листа. Кип’ятити протягом 5 хвилин|мінути|. Далі укутати, дати настоятися протягом 3 годин. Перед вживанням фільтрувати. Щодня випивати такий засіб перед сном.

Профілактика

Важливою умовою профілактики артриту є своєчасне лікування інфекційних захворювань, щоб вони не переходили до хронічної форми. Інші заходи стосуються способу життя пацієнта. Щоб запобігти розвитку артриту, людині необхідно:

  • правильно та збалансовано харчуватися;
  • займатися спортом (бігом, плаванням, їздою велосипедом, гімнастикою);
  • відмовитися від шкідливих звичок (куріння та розпивання алкоголю);
  • підтримувати вагу в нормі, щоб не стимулювати збільшення навантаження на нижні кінцівки;
  • не вживати багато цукру та солі;
  • правильно організовувати робоче місце, щоб було зручно сидіти;
  • робити перерви у роботі при тривалому сидінні чи стоянні;
  • правильно піднімати тяжкості, не згинаючи хребет ліворуч або праворуч.

Загострення ревматоїдного артриту: коли чекати й як допомогти собі?

Ви помічали, що бувають періоди, коли люди з ревматоїдним артритом починають скаржитися на те, що симптоми хвороби турбують їх все частіше? «Крутить» коліна та лікті, кістки «ниють», тягне спина, відчуваються всі суглоби у тілі… Можливо, ви й самі страждаєте від загострення цього захворювання?

Нагадаємо, що ревматоїдний артрит — це досить поширене захворювання суглобів, викликане збоєм у роботі імунної системи. Хвороба розвивається поступово — людина може відчувати себе цілком добре у той час, як в організмі відбувається руйнівний процес. Запалені суглоби поступово деформуються й обмежують рухливість. Нерідко це призводить до інвалідності людини.

Ревматоїдний артрит може зачепити абсолютно будь-який суглоб. Біль, як основна ознака хвороби, буває дуже сильним, а в періоди загострення — нестерпним.

Давайте розберемося, коли симптоми ревматоїдного артриту посилюються й як їх полегшити.

Коли і чому відбувається загострення ревматоїдного артриту?

Загострення ревматоїдного артриту складно не помітити. Людина починає скаржитися на ранкову скутість, припухлість суглобів, сильний біль під час рухів і навіть абсолютну скутість суглобів.

До загострення ревматоїдного артриту можуть призвести 3 основні фактори:

  1. Переохолодження. При наявності хронічної форми ревматоїдного артриту осінньо-весняний період може стати дуже неприємним часом року. Перепади температури у період між змінами сезонів дуже небезпечні. Восени теплу погоду змінює пронизливий вітер і нам не завжди вдається вгадати, що надіти. Весна радує нас раптовим приходом теплих днів і все ще прохолодними вечорами. Результат — ми одягаємося не по погоді та нас наздоганяють застуди та запальні процеси, що протікають на тлі ослабленого імунного захисту, це зачіпає суглоби.
  2. Стрес. У результаті стресу імунітет послаблюється і це позначається на суглобах.
  3. Малорухливий спосіб життя. Не можна забувати про те, що рух — це життя. Різке зниження активності, наприклад, у період холодів, призводить до ослаблення м’язів, які підтримують суглоби, знімаючи при цьому навантаження з нього. Це збільшує ризик мікротравм навіть при виконанні звичайних рутинних справ.

Що робити під час загострення ревматоїдного артриту?

У період загострення ревматоїдного артриту суглоби вимагають особливого ставлення, інакше ризик їх руйнування може зрости, що призведе до незворотних наслідків: біль посилюється та суглоб може деформуватися до повної знерухомленості.

На жаль, лікарі не бачать іншого способу полегшити загострення симптомів захворювання, окрім прийому протизапальних і знеболюючих препаратів й уколів. При сильних болях у важкій формі ревматоїдного артриту призначають оперативне втручання.

Такий підхід до лікування рідко позначається на здоров’я людини позитивно. Препарати лише на час прибирають симптоми, а операція не завжди дає очікуваний ефект.

Однак, існує дієвий і безболісний метод, за допомогою якого не тільки можна полегшити період загострення хвороби, а й прибрати її причину. Така методика використовується у центрі здоров’я спини та суглобів «Стаміна» у Києві.

Лікування ревматоїдного артриту в період загострення в центрі «Стаміна» в Києві

Нерідко пацієнти з ревматоїдним артритом бояться фізичної активності, адже вона, на їхню думку, обов’язково веде до больових відчуттів у суглобах. Однак, абсолютна відмова від рухів і фізичних навантажень призводить до зниження рухливості суглобів і появи м’язової слабкості.

Навпаки, правильна фізична активність допомагає запобігти негативним змінам у суглобах і навіть усунути їх. До такої активності відносяться вправи, що збільшують обсяг рухів, зміцнюють м’язи, а також покращують загальну витривалість.

Фахівці нашого центру розробляють індивідуальні програми лікування для людей із ревматоїдним артритом, грунтуючись на ступені розвитку хвороби, загальному стані людини та наявності супутніх захворювань. Наша методика дозволяє працювати з пацієнтами навіть у період загострення хвороби.

Що включає у себе комплекс лікування ревматоїдного артриту у центрі «Стаміна»? Для лікування суглобів ми використовуємо кінезітерапевтичні вправи на медичних тренажерах і м’які остеопатичні техніки.

Кінезітерапія відновлює рухливість суглоба та знімає набряк, а остеопатія допомагає відновити фізіологію суглоба та біомеханіку руху. Поєднання цих технік покращує кровообіг, запобігає застійним явищам у суглобах і зміцнює м’язи.

Якщо ви або ваші близькі страждаєте від загострення ревматоїдного артриту, записуйтеся на консультацію до фахівців центру «Стаміна» для того, щоб якомога швидше забути про цю хворобу.