Літописні оповіді

Ти вже знаєш, що з появою письма, розвитком грамоти в людей з’явилися можливості передавати відомості про минуле не тільки усно в легендах і переказах, а й письмово — у книгах. Так до українського фольклору (усної народної творчості) додалася художня література — писане слово.

Якщо тобі доводилося бувати в краєзнавчому музеї свого чи іншого міста або ж села, то серед експонатів ти напевно бачив/бачила стародавні рукописні книги. Пригадай, як створювали такі рукописи.

Тобі вже відомо про державу наших предків — Київську Русь.

Полинути в уяві у те славне минуле тобі допоможе невеличкий уривок із твору «Повість минулих літ».

Мовна скарбничка

Прочитай часто вживані у творі «Повість минулих літ» українські слова.

Либідь — назва річки, що майже по всій довжині тече під землею на території Києва.

Боричів узвіз — найдавніша вулиця (узвіз) Києва. Крута дорога, яка з’єднувала нижню, наддніпрянську, й нагірну частини міста і вела на Поділ (нині узвіз у Подільському районі міста Києва поблизу фунікулера).

Щекавиця — гора, що височіє в Києві над Подолом.

Хоривиця — одна з трьох історичних гір, на яких було засновано Київ. Різні дослідники вважають, що йдеться про Замкову гору, або гору Юрковицю у Києві.

Царгород, або Костянтинополь — столиця могутньої на той час Візантійської імперії (нині це місто Стамбул у Туреччині).

Києвець — містечко (давнє поселення) на Дунаї. Історики вважають, що на місці цього поселення нині стоїть сербське місто Кладово.

Три брати — Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь

(Уривок із «Повісті минулих літ»)

Поляни жили окремо й володіли своїми родами. І до того вони жили родами, кожен на своїх місцях. І були три брати: одному ім’я Кий, другому — Щек, а третьому — Хорив, а сестра в них була Либідь. Сидів Кий на горі, де тепер узвіз Боричів. А Щек сидів на горі, яка зветься нині Щекавицею. А Хорив на третій горі, від нього вона прозвалася Хоривицею. І збудували вони місто в ім’я старшого брата свого й нарекли його Київ. Був круг міста ліс та бір великий, і ловився там всякий звір, і були мужі мудрі й тямущі, а називалися вони полянами, від них поляни й донині в Києві.

Кий, Щек, Хорив і Либідь оселяються на Дніпрових пагорбах. Кожен із трьох братів символічно сидить на своїй горі. Мініатюра з Радзивіллівського літопису

Г. Якутович. Кий, Щек, Хорив, Либідь, 1981 р.

Дехто, не знаючи, каже, що Кий був перевізником коло Києва, мовляв, був перевіз з того боку Дніпра; тим-то й говорили: «На перевіз на Київ». Але якби Кий був перевізником, то не ходив би він до Царгорода. А Кий князював у своєму роду і ходив до царя грецького, і той цар, переказують, зустрічав його з великою шанобою та почестями. Коли ж він повертався, то прийшов на Дунай, возлюбив одне місце, і поставив там невеликий городок, і хотів було сісти в ньому своїм родом, та не дали йому навколишні племена; так і донині називають придунайці те городище — Києвець. Кий же, повернувшись у своє місто Київ, тут через багато літ і помер. І брати його, Щек і Хорив, та сестра їхня Либідь тут же у сій час померли.

(Переказ В. Близнеця)

Поміркуй!

• Як літописець характеризує полян?

• Розкажи, як пам’ять про засновників Києва збереглася у назвах різних його місцевостей?

• Що ти довідався/довідалася про Кия з твору?

• Якою ти уявляєш Либідь? Підготуй її словесний портрет або ж намалюй. Подумай, чому дівчину назвали саме таким ім’ям?

Літературознавчий клуб

Серед найпоширеніших давніх книг були літописи. Літопис (опис літ, років) — запис історичних подій, що поданий у часовій послідовності, за роками. Літописи є одночасно й історичними документами, й давніми художніми творами. Адже в них описано і реальні факти, і легендарні, вигадані історії.

Понад 1300 років тому наші предки, праукраїнці, утворили могутню й величну державу — Київську Русь. У час свого розквіту — за князів Святослава Хороброго, Володимира Великого, Ярослава Мудрого — вона простягалася від Карпат до річки Волги, від Балтійського до Чорного морів. Тоді це була наймогутніша держава Європи.

Столицею Русі й відповідно найбагатшим, найрозвинутішим містом був Київ. Він вражав величними золотоверхими храмами й палацами. У Києві та інших містах Русі тоді налічувалося понад 200 шкіл. А князь Ярослав відкрив у головному на Русі Софійському соборі бібліотеку, у якій було понад 950 книг. Такими культурними здобутками на той час не могла похвалитися жодна інша європейська держава.

Літературознавчний словничок

Літопис (опис літ, років) — запис історичних подій, що поданий у часовій послідовності, за роками.

Першим серед відомих нині літописів руської доби є «Повість минулих літ». Його уклав у Києві близько 1113 року славетний чернець і книжник Нестор Літописець. Він був освічений, володів багатьма іноземними мовами. Сімнадцятирічним юнаком прийшов до Печорського монастиря (нині Києво-Печерська лавра, м. Київ), бо понад усе мріяв займатися вченістю. Справою всього його життя стала «Повість минулих літ». Багато років він збирав документи, відомості та працював над літописом.

Г. Якутович. Нестор Літописець

Стародавній Київ. Макет

У «Повісті минулих літ» використано тогочасні народні легенди, перекази, давні історичні документи. Текст твору написано церковнослов’янською мовою. Це була штучна, вигадана мова, якою тоді писали книжки в більшості слов’янських країн. У творі також є багато живих, розмовних українських слів і висловів, прислів’їв і приказок.

Пам’ятник засновникам Києва (м. Київ, 1982 р.). Скульптор В. Бородай

Згадані в літописі події, пов’язані із заснуванням Києва, очевидно, відбувалися наприкінці V ст.

Поміркуй!

• У чому відмінність літописів від легенд?

• Розкажи про найвидатнішого літописця часів Київської Русі.

У колі мистецтв

У 1982 р. під час святкування 1500-річчя Києва на набережній Дніпра було відкрито пам’ятник засновникам міста (скульптор В. Бородай, архітектор Н. Фещенко). Скульптуру виконано з кованої міді у вигляді плоского човна, на якому стоять постаті засновників Києва. Кий дивиться вперед, тримаючи в руках довгі списи. Щек повернувся обличчям убік. А Хорив озирається назад, у нього в руках пружний лук. На носі човна постать їхньої сестри Либеді в стрімкому русі вперед, із піднятими, наче крила, руками.

Пам’ятник Нестору Літописцю (м. Київ, 1988 р.). Скульптор Ф. Согоян

Серед найдосконаліших ілюстрацій до «Повісті минулих літ» — роботи художника-графіка Георгія Якутовича. Графіка — це малюнки, створені за допомогою ліній і штрихів.

У Києві, неподалік від Києво-Печерської лаври, де похований Нестор Літописець, установлено йому пам’ятник.

Поміркуй!

• Уважно роздивися світлину пам’ятника засновникам Києва. Як ти гадаєш, що символізують саме так розміщені постаті Кия, Щека, Хорива та Либеді?

• Якими постають засновники Києва і Нестор Літописець на ілюстраціях Г. Якутовича? Які риси цих людей підкреслює художник?

Читай і досліджуй!

Виконай одне із цих завдань (на вибір):

1. Скористайся бібліотекою і прочитай декілька уривків із «Повісті минулих літ» у переказі В. Близнеця.

Розкажи однокласникам/однокласницям, описи яких подій запам’яталися тобі найбільше. Який історичний діяч Київської Русі тебе особливо вразив? Чим саме?

2. Інколи стародавня Русь виявляється зовсім поруч! Так, якщо ти киянин/киянка, або ж бував/бувала у столиці України, то, напевно, бачив/бачила архітектурні пам’ятки доби Київської Русі Софійський собор, Золоті Ворота, Києво-Печерську лавру, руїни Десятинної церкви, розкопки під Поштовою площею. Можливо, у тебе є фото, зроблені поблизу цих або інших споруд тієї історичної доби. Або ж у тебе є змога сфотографувати їх. Якщо ж ні, то скористайся ресурсами Інтернету.

Підготуй цікаву презентацію-екскурсію цими місцями для твоїх однолітків/одноліток.

Підсумуй!

• Чому Київську Русь вважали однією з найкультурніших держав тогочасної Європи?

• Чому літописи мають саме таку назву?

• Що ти знаєш про життя Нестора Літописця?

• Чому «Повість минулих літ» є одночасно й історичним документом, і художнім твором?

• Які докази наводить Нестор Літописець, щоб заперечити твердження, ніби Кий був перевізником на Дніпрі?

• У чому, на твою думку, полягає важливість для сучасників/сучасниць збереження літописних оповідей про наше минуле? Для чого варто зберігати пам’ять про минуле свого роду і народу?

• Як ти оцінюєш свої знання про літописи після опрацювання матеріалу підручника?

Читацьке дозвілля

Цікаво і змістовно організувати своє читацьке дозвілля ти зможеш, скориставшись QR-кодом.

Слава Україні!

Літературне Місто – Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.

Бувальщини

Бувальщина — усне оповідання
про сучасні події, як і не виходять
хронологічно за меж і того, що міг ба
чити або чути в ід безпосередньог
учасника оповідач. Цей жанр містять
розповідь про надзвичайні, ДиВ
вижні явища, надприродні істоти т°
що. Іншими словами, від нароДвй
оповідань вони відрізняються лй
фантастичними компонентами
сере^
ЯЯЙ’
Бувальщини популярніш і
народу, ніж звичайні оповіде® ^
Елемент невідомості, таємничості р
бить їх надзвичайно драматичні
У них розповідається про дивовижні
події (як у міфологічних легендах),
але в сучасному контексті. Як­
що оповідач не учасник подій, то
обов’язково вказує на джерело інфор­
мації, що надає оповіді більшої
достовірності.
До найпоширеніших сюжетів бу­
вальщини відносять оповіді про па-
ранормальні явища, про представ­
ників чорної і білої магії (ворожок,
знахарів, чарівників), оповіді про
віщі сновидіння, спілкування з по­
мерлими родичами, про домовиків,
про космічних прибульців, нло і т.ін.
У жодному разі, зауважують Лано-
вики, їх не можна вважати вигад­
кою без життєвої підстави: неспро­
можність людей пояснити деякі фак­
ти чи обставини дійсності не може
компенсуватися запереченням цих
явищ.

МЕНЮ

• Науки
  • Мовознавство
  • Літературознавство
  • Психологія
  • Історія
  • Культурологія
  • Літературознавчі статті та праці
  • Мовознавчі праці
  • Педагогічні праці
  • Наукові роботи (дипломні, реферати та ін.)

  Нові записи

  • Початок Європи : Епоха Великого Переселення Народів
  • Історія Шумерів і падіння Аккадської Імперії
  • Ядерна зброя: виникнення, розвиток та сучасний стан
  • 245 днів війни в Україні на анімованій карті
  • Висадка в Нормандії: Операція, що змінила хід Другої світової війни
  • Як нацисти втікали в Аргентину після Другої світової війни?
  • Історія Тайваню. Чому він такий важливий для США та Китаю?
  • Велика Британія та її колонії: історія захоплення світу (Перша частина)
  • Арабо-Ізраїльські війни: Битва за виживання
  • Історія України: Український шлях до незалежності

  Літературне місто – це унікальна онлайнова бібліотека та освітній ресурс одночасно! Тут ви знайдете навчальні матеріли, літературу та книжки, що допоможуть вам у навчанні та викладанні. На Літмісті широко представлені матеріали по мовознавству, які ви не знайдете в інших бібліотеках.

  Вам допоможе велика колекція матеріалів з літературознавства, а також з психології – практичної та теоретичної. У нашій електронній бібліотеці ви знайдете багато художніх творів українських і не тільки авторів.

  Ексклюзивний підбір матеріалів з культурології, історії України і не тільки стануть в нагоді як студенту, так і викладачу. Окрім того, тут ви знайдете багато періодичних видань та наукових робіт, серед яких тільки ексклюзивні та якісні. Також до вашої уваги рубрика Это интересно! Електронна бібліотека Літературне місто завжди рада допомогти!

  § 15. Працюємо з джерелами. Твори давньоруської літератури як історичні джерела. Практичне заняття

  1. Порівняйте наведені в тексті параграфа уривки з літописної оповіді та з поеми. Яка з пам’яток, на вашу думку, є ціннішою для історичної науки? Чим близькі обидва твори, що їх відрізняє? 2. Який із уривків відповідає зображенню на картині? 3. Пригадайте, що вам відомо про похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича проти половців у 1185 р.: якою була мета походу, чим він закінчився. 4. Про які деталі походу дізналися з літописного уривка?

  Похід Ігоря на половців. Художник П. Андрусів

  «Київський літопис»

  1. «У рік 1185. У той же час Святославич Ігор, онук Олегів, поїхав із Новгорода-Сіверського місяця квітня у двадцять і третій день, у вівторок, узявши з собою брата Всеволода з города Трубецька, і Святослава Ольговича, синівця свого, з города Рильська, і Володимира, сина свого, із Путивля, і в Ярослава Всеволодовича випросив він підмогу. ».

  2. «І отож ішли вони тихо, збираючи дружину свою, та й коні були в них тучні вельми.

  І коли вони йшли до Дінця-ріки, то у вечірню годину Ігор, глянувши на небо, побачив, що сонце стояло, яко місяць. І сказав він боярам своїм і дружині своїй: “Ви бачите? Що се є за знамення?”. А вони, поглянувши, побачили це всі і поникли головами, і сказали мужі: “Княже! Се є не на добро знамення оце”».

  «Слово о полку Ігоревім»

  1. Ігор сей, славен князь,

  Міццю розум оперезав,

  Мужністю сердечною нагострив,

  Ратного духу виповнився

  Та й повів полки свої хоробрі

  На землю Половецьку,

  За землю Руську!

  2. А мої куряни – вправні воїни,

  Під сурмами сповиті,

  Під шоломом викохані,

  З кінця списа годовані.

  Всі путі їм відомі,

  Яруги їм знайомі.

  3. Перестали князі невірних воювати,

  Стали один одному казати:

  Се моє, а се теж моє, брате!

  Стали вони діла дрібні

  Вважати за великі,

  На себе самих підіймати чвари,

  А невірні з усіх сторін находили,

  Землю Руську долали.

  4. Так було за битв колишніх,

  А такого побою ще не чувано!

  З ранку красного до вечора,

  З вечора до світу ясного

  Летять стріли гартовані,

  Гримлять шаблі об шоломи,

  Тріщать списи булатні.

  5. Що то шумить, що то дзвенить

  Перед зорею ранньою?

  Ігор полки свої повертає,

  Жаль йому брата любого Всеволода.

  Луки в них напружені,

  Самі скачуть, як вовки сірі в полі,

  Шукаючи собі честі,

  А князеві слави.

  У полі невідомому,

  Серед землі Половецької.

  Поетичний переклад М. Рильського

  1. Чи змінює поразка Ігоря ставлення до нього автора? Як ви гадаєте, чому? 2. У чому автор «Слова о полку Ігоревім» убачав основну причину поразки руського війська? 3. Як характеризує автор княжих дружинників – воїнів з діда-прадіда? 4. Чому, на вашу думку, поему присвячено події, яка завершилася ганебною поразкою?

  • «Повчання дітям» Володимира Мономаха

  1. Пригадайте, ким був і чим уславився Володимир Мономах. 2. Про які людські якості йдеться в «Повчанні дітям»? 3. Які якості цінували в людях найбільше наші предки? 4. Яких життєвих правил навчає Мономах своїх дітей? Чи втратили вони значення в наш час? 5. Чи можна вважати «Повчання дітям» історичним джерелом? Чому?

  «Тож, Бога ради, не лінуйтеся, я благаю вас.

  Усього ж паче – убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступайтеся самі, а не давайте сильним погубити людину. Ні правого, ні винного не вбивайте і не повелівайте вбити його; не погубляйте ніякої душі християнської.

  Старих шануй, як отця, а молодих – як братів.

  Лжі бережися, і п’янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло.

  У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться.

  А коли добре щось умієте – того не забувайте, а чого не вмієте – то того учітесь, так само, як отець мій. Удома сидячи, він зумів знати п’ять мов, – а за се почесть єсть од інших країв. Лінощі ж – усякому лихому мати: що людина вміє – те забуде, а чого ж не вміє – то того не вчиться.

  А добре поводячись, не лінуйтеся ж ні до чого доброго. Хай не застане вас сонце на постелі».

  ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

  Завдання 1

  Стисло розкажіть, про що йдеться в наведених уривках з літопису та поеми.

  Завдання 2

  У чому, на вашу думку, полягає цінність поеми «Слово о полку Ігоревім» як історичного джерела (4-5 речень)?

  «На мою думку, “Слово о полку Ігоревім” є цінним джерелом з історії Київської держави тому, що. ».

  Завдання 3

  Виберіть три настанови з твору Володимира Мономаха, які, на вашу думку, не втратили значення до сьогодні. Поясніть, як ви розумієте ці настанови київського князя.

  Завдання 4

  Чому, на вашу думку, ці пам’ятки належать до культурної скарбниці людства?