Які райони є у Фергані
Зміст:
- 1 Райони між нами. З яких частин складається Франківськ?
- 2 Райони України
- 3 Карта нових районів України: хто і кого поглинув
- 3.1 АРК Крим
- 3.2 Вінницька область
- 3.3 Волинська область
- 3.4 Дніпропетровська область
- 3.5 Донецька область
- 3.6 Житомирська область
- 3.7 Закарпатська область
- 3.8 Запорізька область
- 3.9 Івано-Франківськ область
- 3.10 Київська область
- 3.11 Кіровоградська область
- 3.12 Луганська область
- 3.13 Львівська область
- 3.14 Миколаївська область
- 3.15 Одеська область
- 3.16 Полтавська область
- 3.17 Рівненська область
- 3.18 Сумська область
- 3.19 Тернопільська область
- 3.20 Харківська область
- 3.21 Херсонська область
- 3.22 Хмельницька область
- 3.23 Черкаська область
- 3.24 Чернівецька область
- 3.25 Чернігівська область
Райони між нами. З яких частин складається Франківськ?
Мешканці будь-якого міста майже завжди з легкістю можуть сказати, на якому районі він або вона виросли, ходили в школу чи мешкають зараз. Межі районів — зазвичай, невидимі й малопомітні — розділяють міста на більші чи менші фрагменти мозаїки. Кожен район буде чимось особливий і відрізнятиметься один від одного — як відрізняються між собою різні міста. Район — це маленька громада, і лише разом ці громади складають собою місто.
Завдяки програмі « Малі ґранти » платформи « Тепле Місто » « Куфер » починає досліджувати райони Франківська і знайомити з ними містян. Але перш, ніж говорити про відмінності між районами, їхні «місця притягання», варто почати з головного — з мапи. До речі, перш, ніж читати цей текст, можете перевірити, як добре ви знаєте франківські райони — за допомогою цього тесту.
З якого ти району?
З точки зору соціології, будь-яке місто не є однорідним — воно складається з менших частин, а саме — районів. Райони мають свої невидимі (однак всім відомі) межі, свої неписані правила і свої спільноти — хай навіть ці спільноти й не мають регулярних зустрічей, спільних проєктів чи активних Facebook-груп.
І хоча з юридичної точки зору, Франківськ — місто єдине й неподільне, якщо спитати в мешканців, з якого вони району — відповідь майже завжди знайдеться.
Якщо ви не знали, у Франківську є 23 мікрорайони: Каскад, Софіївка, Позитрон, Гірка, Будівельників, Пасічна, Брати, Набережна, Княгинин, Кішлак, Центр, Арсенал, Майзлі, Залізничний, Німецька колонія, Парковий, Бельведер, Північний бульвар, Південний бульвар, Опришівці, Новий світ, Бам, Городок.
Це вдалось з’ясувати завдяки дослідженню, яке відбулось минулого року.
«Кілька років тому у Львові проводили масштабний проєкт «Громади в дії», для якого робили велике соціологічне дослідження, аби виявити, з яких мікрорайонів складається місто. Пізніше до мене звернулась організація ЛГО «Центр досліджень місцевого самоврядування» яка була задіяна у львівському проєкті і планувала зробити подібне дослідження у Франківську та Тернополі», — розповідає локальна координаторка зустрічей з мешканцями у Франківську Марта Гладка.
Завдяки опитуванню мешканців та глибинним інтерв’ю, експерти дізнавались, з якими районами ідентифікують себе мешканці Франківська — так і сформувався список з 23-х.
«Є райони, назву яких люди знають, але з якими себе не ідентифікують. Або мешканці Кішлака себе з ним не ідентифікують — але мешканці Позитрону чи Каскаду називають цей мікрорайон саме Кішлаком», — зауважує Марта.
У результаті вдалось сформувати мапу франківських мікрорайонів. За словами Марти, межі районів можуть накладатись одні на одні — але це нормально для такого типу досліджень.
«Мешканців, скажімо, Опришівців просили вказати вулиці, якими обмежений їхній район, і місця притягання — і в такий спосіб визначали, що аеропорт, наприклад, відноситься до Опришівців», — пояснює координаторка.
Росте місто — росте й район
Будь-яке місто росте, нарощуючи нові райони довкола свого історичного центру. Франківськ свої перші райони нарощував довкола фортеці. Скажімо, станом на кінець XVIII століття до Станіславського ключа (ключ — адміністративно-територіальна одиниця у Речі Посполитій, яка об’єднувала кілька сіл і фільварків навколо укріпленого містечка) входила не лише територія міста, але й «фільварки Княгинин і Загвіздя, а також села Опришівці, Чукалівка, Угринів і Крихівці».
Мапа: Центр міської історії Центральної та Східної Європи
Інші райони сформувались через появу нових мешканців — як Майзлі чи Німецька колонія, які виникли як місце поселення німецьких робітників, які приїхали до Франківська у другій половині ХІХ століття після відкриття у місті залізниці.
Також на формування районів може впливати географія (як у випадку з Набережною) чи поява в місті таких собі «районоутворюючих» підприємств (як у випадку з Позитроном).
«Деякі райони Франківська назви отримали назви від сіл, деякі — в радянський час. Наприклад, Каскад так називається тому, що там будинки збудовані ніби каскадом. І це не унікальна назва району, такі райони є й в інших містах. Гірка — бо там підйом на гору», — розповідає Марта.
Як раніше пояснювала «Куферу» соціологиня Оксана Міхєєва: залежно від того, як формуються райони міста, формується і ставлення мешканців до цих районів. Тож не дивно, що під час дослідження у Франківську виявилось, що райони, які колись були селами, мають більш згуртовані (та водночас — закриті) громади (порівняно з тими районами, які були збудовані в радянський час). Марта Гладка наводить приклад: «На зустрічі з мешканцями Княгинина я чула вислови: «та він не княгинецький!» Або: «та він одружився з нашою, тож він наш».
Був район — нема району
Як визначає Іван Вербицький з українського аналітичного центру CEDOS: «Райони — це місця утворення локальних спільнот, об’єднаних спільними зв’язками. Вони є основою для місцевого активізму, спільного вирішення проблем і самоврядування». Відповідно, саме наявність (чи відсутність) таких локальних зв’язків визначають, чи можна певну частину міста назвати районом, чи ні.
І якщо спільнота згаданого вище Княгинина проблем зі спільними зв’язками немає (ще б пак, адже це село років на 200 старіше за сам Івано-Франківськ), то у деяких районах спільноти можуть видозмінюватись чи навіть поступово втрачати свою ідентичність.
Наприклад, як розповідає Марта, мешканці Німецької колонії — хоча й знають назву цього району — практично не ідентифікують себе з цим районом. Можливо, це пов’язано з тим, що раніше це була околиця міста, де жили німці-протестанти, але з приходом радянської влади, будівництва нового житла та відкриття заводу Промприлад портрет громади змінився. Проте:
«Мені було дивно, що ніхто з опитаних людей, які мешкають біля Промприладу, не асоціюють цей район з заводом. Бо я, як мешканка центру, його називаю саме так. Ось район біля заводу Позитрон так і називається — Позитрон. Але зараз є багато людей, які йдуть на Промприлад і не знають про Колонію. Мешканці Колонії не мають такої ідентифікації зі своїм районом, як мешканці Княгинина чи Опришівців, тож, мені здається, ця назва з часом може зникнути», — розмірковує Марта.
Як райони можуть зникати чи видозмінюватись — так само можуть виникати й нові. Основою для формування нових мікрогромад та/або нових топонімів на мапі міста можуть стати нові житлово-комунальні комплекси або й нові села (як Крихівці), що можуть увійти до меж Франківська.
Райони: адміністративна версія
В Україні є 24 міста (включно з містами, розташованими на тимчасово окупованих територіях Криму та Донецької області), які мають районний поділ — та Івано-Франківська серед них немає.
Хоча, можливо, це й не так погано.
Іван Вербицький пояснює: «П роблема офіційних районів українських міст часто полягає у тому, що їхні межі нарізані доволі штучно. Цей поділ не завжди враховує “природні райони” — частини міста, які мають спільні народні назви, інфраструктуру й історію виникнення. Це можуть бути колишні маєтки і передмістя, приєднані до міст села чи збудовані в один час житлові масиви. На відміну від адміністративних районів, неформальні є більш однорідними і цілісними. Саме на цьому рівні найбільш доцільно працювати з оцінюванням і поліпшенням якості життя і міської інфраструктури».
Прикладом неспівпадіння меж природних та адміністративних районів може бути будь-яке місто: ось проєкт Громади в дії виявив, що на 6 адміністративних районів Львова випадає 39 мікрогромад. Аналітичний центр CEDOS, в якому працює Іван, досліджував один Оболонський район столиці — там знайшлось цілих 8 неформальних мікрорайонів.
Адміністративний поділ міст потрібний не стільки безпосередньо для мешканців, скільки для міських рад: так зручніше координувати роботу на певній території. І якщо здається, що Франківськ занадто невелике місто для такого поділу, то знайте: у Житомирі, що не сильно відрізняється від Франківська за площею, є два райони — Богунський і Корольовський.
«В чому суть утворення районів — в тому, що якісь функції простіше робити на низовому рівні. Бо у великих містах, як Київ, робити все на рівні міста просто неефективно, це уповільнює прийняття рішень. Не впевнений, чи є така проблема у Франківську. З іншого боку, якщо хотіти посилити розвиток районів, ймовірно, що створення адміністративних одиниць в районах його справді посилить. Бо буде штат людей, чиїм завданням буде розвивати район. Це може бути й відділ у міській раді – власне, районна адміністрація і є таким відділом, який просто територіально розташований в іншому місці. Але якщо у місті немає дисбалансу в розвитку, і центр розвивається рівномірно з іншими районами — тоді все і так добре», — підсумовує Іван.
Навіщо це все?
Потреби Пасічної відрізняються від проблем Каскаду — і це нормально. Мешканці різних районів можуть мати різні проблеми, які потребують вирішення, або різні проєкти, які хочуть втілити. І ефективне розв’язання цих проблем починається з визнання, що в місті взагалі є ці райони.
«Це дослідження не претендує на серйозну соціологію, але воно може бути корисне міській адміністрації для того, щоб звернути увагу на потребу того чи іншого району при розробці майбутніх стратегічних планів розвитку міста чи розподілення бюджетів на наступний рік», — переконана Марта Гладка.
А ще визнання існування різних районів може бути одним з перших кроків до знайомства із власним містом. Хто знає, коли знадобиться знати правильну відповідь на питання: «А ти з якого району?»
Якщо ви хотіли би додати якийсь мікрорайон до мапи Франківська та/або вважаєте, що межі районів чи їхні назви промарковані неправильно — напишіть, будь ласка, на пошту до Марти Гладкої ( [email protected]), або на нашу редакційну пошту ([email protected]).
Головне фото: Олександра Сосніна
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Райони України
адміністративно-територіальна одиниці верхнього рівня в регіонах України з 17 липня 2020 року / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Райони України?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Райо́ни Украї́ни є адміністративно-територіальними одиницями верхнього рівня в регіонах країни.
В Україні 136 районів. Територія деяких з них тимчасово окупована Росією.
Лише міста Київ і Севастополь не входять до складу районів, бо мають спеціальний статус.
Нижче наведено список районів України, створених у рамках адміністративно-територіальної реформи 2020 року.
Історія
Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» [1] замість 490 районів і 178 міст регіонального підпорядкування створено 136 нових збільшених районів, оскільки основні повноваження райрад перейшли на нижчий (ради громад) і вищий (ради областей) рівні [2] .
Список
У списку нижче наведені всі 136 районів, виділених в рамках адміністративно-територіальної реформи Постановою Верховної Ради від 17 липня 2020 року [1] з приведенням статистичних даних [3] :
№ | Назва | Адміністративний центр | Населення адмін. центру, тис. осіб | Регіон | Площа району км² | Населення району, тис. осіб | Густота населення, осіб/км² | Кількість громад | Кількість населених пунктів |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Вінницький район | Вінниця | 370,7 | Вінницька | 6888,9 | 657,6 | 95,46 | 16 | 410 |
2 | Гайсинський район | Гайсин | 25,8 | Вінницька | 5674,8 | 243,3 | 42,87 | 14 | 264 |
3 | Жмеринський район | Жмеринка | 34,3 | Вінницька | 3150,6 | 165,8 | 52,62 | 8 | 216 |
4 | Могилів-Подільський район | Могилів-Подільський | 31,2 | Вінницька | 3220,5 | 146,9 | 45,61 | 7 | 195 |
5 | Тульчинський район | Тульчин | 14,9 | Вінницька | 3858,4 | 157,2 | 40,74 | 9 | 189 |
6 | Хмільницький район | Хмільник | 27,4 | Вінницька | 3701,1 | 188,3 | 50,88 | 9 | 229 |
7 | Володимирський район | Володимир | 38,9 | Волинська | 2558,2 | 174,7 | 68,29 | 11 | 201 |
8 | Камінь-Каширський район | Камінь-Каширський | 12,5 | Волинська | 4693,4 | 132,4 | 28,21 | 5 | 155 |
9 | Ковельський район | Ковель | 68,2 | Волинська | 7647,9 | 271 | 35,43 | 23 | 380 |
10 | Луцький район | Луцьк | 221,1 | Волинська | 5247,8 | 457,3 | 87,14 | 15 | 351 |
11 | Дніпровський район | Дніпро | 987,2 | Дніпропетровська | 5605,7 | 1179,3 | 210,38 | 17 | 234 |
12 | Кам’янський район | Кам’янське | 240,5 | Дніпропетровська | 4821,2 | 439 | 91,06 | 12 | 274 |
13 | Криворізький район | Кривий Ріг | 624,6 | Дніпропетровська | 5717,4 | 772,3 | 135,08 | 15 | 283 |
14 | Нікопольський район | Нікополь | 110,7 | Дніпропетровська | 3240,4 | 262,6 | 81,03 | 8 | 130 |
15 | Новомосковський район | Новомосковськ | 71,4 | Дніпропетровська | 3482,9 | 171,7 | 49,30 | 8 | 110 |
16 | Павлоградський район | Павлоград | 105,2 | Дніпропетровська | 2420,9 | 173,3 | 71,58 | 7 | 98 |
17 | Синельниківський район | Синельникове | 31,4 | Дніпропетровська | 6616,6 | 208,3 | 31,48 | 19 | 373 |
18 | Бахмутський район | Бахмут | 74,1 | Донецька | 1747,6 | 211,4 | 120,97 | 7 | 111 |
19 | Волноваський район | Волноваха | 21,9 | Донецька | 4449,1 | 146 | 32,82 | 8 | 158 |
20 | Горлівський район | Горлівка | 244 | Донецька | 2468,4 | 690,6 | 279,78 | 9 | 133 |
21 | Донецький район | Донецьк | 924,2 | Донецька | 2895,1 | 1503,4 | 519,29 | 6 | 152 |
22 | Кальміуський район | Кальміуське | 11,5 | Донецька | 3132,6 | 122,6 | 39,14 | 5 | 157 |
23 | Краматорський район | Краматорськ | 153,9 | Донецька | 5186,3 | 568 | 109,52 | 12 | 235 |
24 | Маріупольський район | Маріуполь | 440,4 | Донецька | 2623,8 | 521,1 | 198,61 | 5 | 89 |
25 | Покровський район | Покровськ | 63,0 | Донецька | 4020 | 402,7 | 100,17 | 14 | 263 |
26 | Бердичівський район | Бердичів | 75,4 | Житомирська | 3014,1 | 163,6 | 54,28 | 10 | 162 |
27 | Житомирський район | Житомир | 264,5 | Житомирська | 10505,8 | 622,7 | 59,27 | 31 | 684 |
28 | Звягельський район | Звягель | 56,3 | Житомирська | 5242,6 | 171,7 | 32,75 | 12 | 293 |
29 | Коростенський район | Коростень | 63,3 | Житомирська | 11066,8 | 262,1 | 23,68 | 13 | 529 |
30 | Берегівський район | Берегове | 23,7 | Закарпатська | 1458,7 | 209,2 | 143,42 | 10 | 105 |
31 | Мукачівський район | Мукачево | 85,9 | Закарпатська | 2054 | 254,6 | 123,95 | 13 | 142 |
32 | Рахівський район | Рахів | 15,5 | Закарпатська | 1845,2 | 82,8 | 44,87 | 4 | 29 |
33 | Тячівський район | Тячів | 9 | Закарпатська | 1869,5 | 185,3 | 99,12 | 10 | 64 |
34 | Ужгородський район | Ужгород | 114,9 | Закарпатська | 2359,5 | 255,8 | 108,41 | 14 | 125 |
35 | Хустський район | Хуст | 28,5 | Закарпатська | 3174,4 | 269,1 | 84,77 | 13 | 143 |
36 | Бердянський район | Бердянськ | 109,2 | Запорізька | 4461,56 [4] | 183,984 [4] | 41,24 | 8 [4] | 113 |
37 | Василівський район | Василівка | 13,7 | Запорізька | 4287,33 [4] | 188,667 [4] | 44,01 | 11 [4] | 109 |
38 | Запорізький район | Запоріжжя | 731,9 | Запорізька | 4674,61 [4] | 874,150 [4] | 187,0 | 17 [4] | 282 |
39 | Мелітопольський район | Мелітополь | 153,1 | Запорізька | 7081,04 [4] | 286,574 [4] | 40,47 | 16 [4] | 208 |
40 | Пологівський район | Пологи | 19,3 | Запорізька | 6762,50 [4] | 172,461 [4] | 25,5 | 15 [4] | 240 |
41 | Верховинський район | смт Верховина | 5,8 | Івано-Франківська | 1271,7 | 30,5 | 23,98 | 3 | 43 |
42 | Івано-Франківський район | Івано-Франківськ | 236,6 | Івано-Франківська | 3913,1 | 560,1 | 143,13 | 20 | 319 |
43 | Калуський район | Калуш | 66,5 | Івано-Франківська | 3555 | 286,5 | 80,59 | 13 | 162 |
44 | Коломийський район | Коломия | 61,3 | Івано-Франківська | 2484,5 | 279,8 | 112,62 | 13 | 190 |
45 | Косівський район | Косів | 8,6 | Івано-Франківська | 853,7 | 85,7 | 100,39 | 5 | 40 |
46 | Надвірнянський район | Надвірна | 22,1 | Івано-Франківська | 1872 | 130,6 | 69,76 | 8 | 50 |
47 | Білоцерківський район | Біла Церква | 208,9 | Київська | 6513,1 | 443,4 | 68,08 | 13 | 302 |
48 | Бориспільський район | Бориспіль | 62,3 | Київська | 3874,9 | 203,7 | 52,57 | 11 | 140 |
49 | Броварський район | Бровари | 108,7 | Київська | 2883,1 | 240,7 | 83,49 | 8 | 125 |
50 | Бучанський район | Буча | 35,6 | Київська | 1544,3 | 339,5 | 219,84 | 12 | 141 |
51 | Вишгородський район | Вишгород | 29,9 | Київська | 6913,4 | 130,1 | 18,82 | 7 | 163 |
52 | Обухівський район | Обухів | 33,6 | Київська | 3526,3 | 229,8 | 65,17 | 9 | 200 |
53 | Фастівський район | Фастів | 45,9 | Київська | 2886,7 | 180,9 | 62,67 | 9 | 109 |
54 | Голованівський район | смт Голованівськ | 6 | Кіровоградська | 4244,3 | 124,9 | 29,43 | 10 | 183 |
55 | Кропивницький район | Кропивницький | 227,4 | Кіровоградська | 9716,9 | 448,1 | 46,12 | 17 | 418 |
56 | Новоукраїнський район | Новоукраїнка | 16,7 | Кіровоградська | 5198,9 | 142,7 | 27,45 | 13 | 242 |
57 | Олександрійський район | Олександрія | 79,3 | Кіровоградська | 5409,7 | 229,8 | 42,48 | 9 | 188 |
58 | Алчевський район | Алчевськ | 107,4 | Луганська | 2006,1 | 442,8 | 220,73 | 3 | 94 |
59 | Довжанський район | Довжанськ | 64,2 | Луганська | 2139 | 207,7 | 97,1 | 2 | 97 |
60 | Луганський район | Луганськ | 403,9 | Луганська | 2147,4 | 535,2 | 249,23 | 3 | 98 |
61 | Ровеньківський район | Ровеньки | 46,7 | Луганська | 2087,6 | 296,8 | 142,17 | 3 | 94 |
62 | Сватівський район | Сватове | 17,1 | Луганська | 5329,1 | 80,9 | 15,18 | 7 | 181 |
63 | Сєвєродонецький район | Сєвєродонецьк | 102,4 | Луганська | 2685,7 | 375,8 | 139,93 | 6 | 84 |
64 | Старобільський район | Старобільськ | 16,9 | Луганська | 6930,6 | 129,2 | 18,64 | 8 | 194 |
65 | Щастинський район | смт Новоайдар | 8,6 | Луганська | 3380,4 | 81,2 | 24,02 | 5 | 83 |
66 | Дрогобицький район | Дрогобич | 76 | Львівська | 1496,9 | 239 | 159,66 | 5 | 89 |
67 | Золочівський район | Золочів | 24,3 | Львівська | 2913,4 | 163,3 | 56,05 | 7 | 277 |
68 | Львівський район | Львів | 724,3 | Львівська | 4968,5 | 1150,4 | 231,54 | 23 | 531 |
69 | Самбірський район | Самбір | 34,8 | Львівська | 3250,4 | 227,7 | 70,05 | 11 | 286 |
70 | Стрийський район | Стрий | 59,3 | Львівська | 3840,5 | 327,7 | 85,33 | 14 | 292 |
71 | Червоноградський район | Червоноград | 67,2 | Львівська | 2971,6 | 233 | 78,41 | 7 | 205 |
72 | Яворівський район | Яворів | 15 | Львівська | 2378,4 | 180,9 | 76,06 | 6 | 248 |
73 | Баштанський район | Баштанка | 12,7 | Миколаївська | 6714,9 | 140,5 | 20,92 | 12 | 279 |
74 | Вознесенський район | Вознесенськ | 34,4 | Миколаївська | 6081 | 182,5 | 30,01 | 13 | 253 |
75 | Миколаївський район | Миколаїв | 483,2 | Миколаївська | 7433,7 | 656,3 | 88,29 | 19 | 238 |
76 | Первомайський район | Первомайськ | 66,1 | Миколаївська | 3797,2 | 151,8 | 39,98 | 8 | 140 |
77 | Березівський район | Березівка | 9,6 | Одеська | 5551,6 | 109,4 | 19,71 | 16 | 226 |
78 | Білгород-Дністровський район | Білгород-Дністровський | 49 | Одеська | 5220,6 | 201,4 | 38,58 | 16 | 134 |
79 | Болградський район | Болград | 15 | Одеська | 4559,4 | 154,5 | 33,89 | 10 | 99 |
80 | Ізмаїльський район | Ізмаїл | 71,8 | Одеська | 3434,4 | 206,2 | 60,04 | 6 | 52 |
81 | Одеський район | Одеса | 1017,7 | Одеська | 3922,8 | 1375,9 | 350,74 | 22 | 155 |
82 | Подільський район | Подільськ | 40,4 | Одеська | 7063,6 | 229,9 | 32,55 | 12 | 299 |
83 | Роздільнянський район | Роздільна | 17,8 | Одеська | 3564,4 | 104,2 | 29,23 | 9 | 209 |
84 | Кременчуцький район | Кременчук | 220,1 | Полтавська | 6105,8 | 399,4 | 65,41 | 12 | 325 |
85 | Лубенський район | Лубни | 46,2 | Полтавська | 5476,9 | 192,6 | 35,17 | 7 | 345 |
86 | Миргородський район | Миргород | 39,1 | Полтавська | 6287,4 | 207,9 | 33,07 | 17 | 425 |
87 | Полтавський район | Полтава | 286,7 | Полтавська | 10849,6 | 600,5 | 55,35 | 24 | 746 |
88 | Вараський район | Вараш | 42,4 | Рівненська | 3327,2 | 139 | 41,78 | 8 | 183 |
89 | Дубенський район | Дубно | 38 | Рівненська | 3294,6 | 170,4 | 51,72 | 19 | 418 |
90 | Рівненський район | Рівне | 245,6 | Рівненська | 7218 | 634,9 | 87,96 | 26 | 242 |
91 | Сарненський район | Сарни | 29,2 | Рівненська | 6219 | 213 | 34,25 | 11 | 188 |
92 | Конотопський район | Конотоп | 86,3 | Сумська | 5190,6 | 204,2 | 39,34 | 8 | 311 |
93 | Охтирський район | Охтирка | 48,5 | Сумська | 3196,6 | 125,6 | 39,29 | 9 | 185 |
94 | Роменський район | Ромни | 40,5 | Сумська | 3882,7 | 113,7 | 29,28 | 8 | 297 |
95 | Сумський район | Суми | 263,5 | Сумська | 6499,4 | 449,4 | 69,14 | 16 | 450 |
96 | Шосткинський район | Шостка | 75 | Сумська | 5072,3 | 188,5 | 37,16 | 10 | 247 |
97 | Кременецький район | Кременець | 21,2 | Тернопільська | 2635,7 | 144,7 | 54,9 | 8 | 204 |
98 | Тернопільський район | Тернопіль | 221,8 | Тернопільська | 6162,3 | 567 | 92,01 | 25 | 492 |
99 | Чортківський район | Чортків | 29 | Тернопільська | 5022 | 334,2 | 66,55 | 22 | 362 |
100 | Богодухівський район | Богодухів | 15,2 | Харківська | 4510,3 | 128,4 | 28,47 | 5 | 353 |
101 | Ізюмський район | Ізюм | 48,2 | Харківська | 5910,2 | 181,6 | 30,73 | 8 | 228 |
102 | Красноградський район | Красноград | 20,9 | Харківська | 4912,8 | 108,9 | 22,17 | 6 | 220 |
103 | Куп’янський район | Куп’янськ | 28,7 | Харківська | 4618,1 | 137,2 | 29,71 | 8 | 269 |
104 | Лозівський район | Лозова | 64,7 | Харківська | 4025,9 | 154,6 | 38,4 | 5 | 247 |
105 | Харківський район | Харків | 1443,2 | Харківська | 2644,3 | 1762,8 | 666,64 | 15 | 203 |
106 | Чугуївський район | Чугуїв | 32,5 | Харківська | 4807 | 202,2 | 42,06 | 9 | 226 |
107 | Бериславський район | Берислав | 12,4 | Херсонська | 4764 | 99,1 | 20,8 | 11 | 151 |
108 | Генічеський район | Генічеськ | 19,5 | Херсонська | 6521,7 | 122,4 | 18,77 | 4 | 165 |
109 | Каховський район | Нова Каховка | 45,4 | Херсонська | 6289,7 | 224,7 | 35,73 | 15 | 162 |
110 | Скадовський район | Скадовськ | 17,6 | Херсонська | 5248,5 | 127 | 24,2 | 9 | 114 |
111 | Херсонський район | Херсон | 289,1 | Херсонська | 3649,9 | 464,4 | 127,24 | 10 | 106 |
112 | Кам’янець-Подільський район | Кам’янець-Подільський | 99 | Хмельницька | 4521,2 | 291,1 | 64,39 | 15 | 336 |
113 | Хмельницький район | Хмельницький | 273,9 | Хмельницька | 10755,8 | 687 | 63,87 | 27 | 749 |
114 | Шепетівський район | Шепетівка | 41,2 | Хмельницька | 5346,7 | 286,5 | 53,58 | 18 | 364 |
115 | Звенигородський район | Звенигородка | 17,1 | Черкаська | 5279,9 | 204 | 38,64 | 17 | 242 |
116 | Золотоніський район | Золотоноша | 28,3 | Черкаська | 4249,1 | 142,3 | 33,49 | 11 | 186 |
117 | Уманський район | Умань | 83,1 | Черкаська | 4527,2 | 257,5 | 56,88 | 12 | 199 |
118 | Черкаський район | Черкаси | 274,8 | Черкаська | 6882,1 | 602,6 | 87,56 | 26 | 244 |
119 | Вижницький район | Вижниця | 4 | Чернівецька | 1882 | 91 | 48,35 | 9 | 95 |
120 | Дністровський район | смт Кельменці | 7,3 | Чернівецька | 2122,5 | 157,8 | 74,35 | 10 | 107 |
121 | Чернівецький район | Чернівці | 266,5 | Чернівецька | 4101,5 | 655,6 | 159,84 | 33 | 215 |
122 | Корюківський район | Корюківка | 12,9 | Чернігівська | 4578,7 | 91,7 | 20,03 | 5 | 218 |
123 | Ніжинський район | Ніжин | 71,1 | Чернігівська | 7226,6 | 228,7 | 31,65 | 17 | 318 |
124 | Новгород-Сіверський район | Новгород-Сіверський | 13 | Чернігівська | 4630,5 | 66,4 | 14,34 | 4 | 222 |
125 | Прилуцький район | Прилуки | 56,3 | Чернігівська | 5214,2 | 158,2 | 30,34 | 11 | 280 |
126 | Чернігівський район | Чернігів | 288,3 | Чернігівська | 10249 | 460,8 | 44,96 | 20 | 472 |
127 | Бахчисарайський район | Бахчисарай | АР Крим | 2500 | 473,0 | 189,2 | |||
128 | Білогірський район | Білогірськ | АР Крим | 2930 | 122,7 | 41,87 | |||
129 | Джанкойський район | Джанкой | АР Крим | 2170 | 117,9 | 54,33 | |||
130 | Євпаторійський район | Євпаторія | АР Крим | 3870 | 260,5 | 67,31 | |||
131 | Керченський район | Керч | АР Крим | 3030 | 212,9 | 70,26 | |||
132 | Курманський район | смт Курман | АР Крим | 3250 | 134,0 | 41,23 | |||
133 | Перекопський район | Яни Капу | АР Крим | 2480 | 122,8 | 49,52 | |||
134 | Сімферопольський район | Сімферополь | АР Крим | 1150 | 519,4 | 451,65 | |||
135 | Феодосійський район | Феодосія | АР Крим | 2710 | 227,6 | 83,99 | |||
136 | Ялтинський район | Ялта | АР Крим | 890 | 192,8 | 216,63 | |||
Всього: | 25 | 573 367,54 | 39 200,036 | 80,35 | 1469 | 28 681 |
Статистика
Область | Кількість районів |
---|---|
АР Крим | 10 |
Вінницька | 6 |
Волинська | 4 |
Дніпропетровська | 7 |
Донецька | 8 [5] |
Житомирська | 4 |
Закарпатська | 6 |
Запорізька | 5 |
Івано-Франківська | 6 |
Київська | 7 |
Кіровоградська | 4 |
Луганська | 8 [6] |
Львівська | 7 |
Миколаївська | 4 |
Одеська | 7 |
Полтавська | 4 |
Рівненська | 4 |
Сумська | 5 |
Тернопільська | 3 |
Харківська | 7 |
Херсонська | 5 |
Хмельницька | 3 |
Черкаська | 4 |
Чернівецька | 3 |
Чернігівська | 5 |
Всього | 136 |
У 131 районі центрами є міста, у решті 5 (Верховинський, Голованівський, Дністровський, Щастинський та Курманський) — селища міського типу.
24 райони мають у підпорядкування регіональні центри (окрім Києва, який не входить до складу Київської області та Київського району).
Усі райони мають однойменні назви зі своїми адміністративними центрами, окрім Перекопського, Щастинського та Дністровського районів.
Середня кількість територіальних громад у районі — 11-12. Середня площа — 4550,5 км 2 .
Найбільш близькі до середньостатистичних показників Уманський та Кам’янець-Подільський райони.
Населення районів
Найбільш заселеними є райони з містами-мільйонниками та іншими обласними центрами. Найбільший район за кількістю населення — Харківський. 5 районів нараховують більше одного мільйона мешканців. Найменшим за кількістю населення є гірський район — Верховинський. Середня кількість населення у районах України без урахування районів АР Крим на момент утворення — 311 тис. осіб. У 103 районах, де немає обласних центрів та мешкає 56% населення країни, середня кількість населення — 213 тис. осіб.
Середня густота населення у районах — 80,35 осіб/км 2 . Найменший за густотою населення — Новгород-Сіверський район Чернігівської області.
Карта нових районів України: хто і кого поглинув
Верховна Рада більше ніж утричі скоротила кількість районів в Україні та суттєво збільшила їхні розміри.
Замість старих 490 районів тепер буде 136 (17 з них – у анексованому Криму та на непідконтрольних Києву територіях Донбасу).
Попри укрупнення, деякі райони мають понад мільйон мешканців, а деякі – менше ста тисяч.
Найбільшим районом став Дніпровський – 1,179 млн людей, а найменшим – гірський Верховинський із 30 тисячами.
Ще до кінця незрозумілі повноваження нових районів і їхня роль. На нинішніх місцевих виборах до них мають обрати районні ради.
За задумом децентралізації, роль об’єднаних територіальних громад має зростати, а роль районів суттєво зменшитись.
У районах, які фактично скасували і доєднали до інших, зараз багато нарікань на реформу та є нерозуміння мети об’єднання.
Наразі чиновники кажуть, що укрупнення районів дозволить зменшити витрати на районні ради та адміністрації, більша частина з яких просто зникне.
Як запевняють в уряді, у найближчі три роки така економія складатиме близько 1,5 млрд грн щороку.
Автор фото, https://decentralization.gov.ua/
АРК Крим
В анексованому РФ Криму також провели укрупнення районів та глибоку адміністративну реформу. Вона так само має запрацювати після повернення Криму, як і перейменування у межах декомунізації.
На півострові лишили десять районів з колишніх 14.
- Білогірський район – об’єднав у собі колишні Білогірський та Нижньогірський райони.
- Євпаторійський район – раніше його не було такого. Його створили і долучили Чорноморський та Сакський райони.
- Керченський район – долучили Едикуйський район (колишній Ленінський)
- Курманський район– об’єднали Курманський (колишній Красногвардійський) та Первомайський райони.
- Феодосійський район: раніше його не було не було. Його створили і долучили Судак, Феодосію та колишні Іслямтерецький (Кіровський) та Ічкінський (Совєтський) райони.
- Ялтинський район: раніше його не було, до нього увійшли Ялта та Алушта.
Автор фото, https://decentralization.gov.ua/
Вінницька область
Раніше в області було 27 районів, а лишилось 6.
Увійшли місто Гнівань, Іллінецький, Липовецький, Літинський, Немирівський, Оратівський, Погребищенський, Тиврівський та Турбівський райони.
Увійшли Бершадський район, місто Ладижин, Теплицький, Тростянецький і Чечельницький райони.
Увійшли Барський район і Шаргородський район
Увійшли Мурованокуриловецький, Чернівецький та Ямпільський район.
Увійшли Брацлав, Вапнярка, Крижопільський, Піщанський і Томашпільський райони.
Увійшли Калинівський район і Козятинський район.
Автор фото, https://decentralization.gov.ua/
Волинська область
Раніше в області було 16 районів, а стало чотири.
Увійшли Іваничівський, Локачинський і Нововолинський райони та Устилуг.
Увійшли Любешівський і Маневицький район.
Увійшли Любомльський, Ратнівський, Старовижівський, Турійський і Шацький райони.
Увійшли Берестечко, Горохівський, Ківерцівський і Рожищенський райони та Олика, Торчин і Цумань.
Автор фото, https://decentralization.gov.ua/
Дніпропетровська область
В області було 22 райони, а стало сім.
Найбільший район країни – понад мільйон населення.
До нього увійшли навколишні селища Новопокровське, Обухівка, Слобожанське, Підгородненськ та Петриківський і Царичанський райони.
Увійшли Верхньодніпровський, Криничанський і П’ятихатський район, а також Жовті Води.
Увійшли Апостолівський, Софіївський та Широківський райони.
Увійшли Марганець, Покровськ і Томаківський район.
Увійшли Магдалинівський район та місто Перещепине.
Увійшли місто Тернівка та Юр’ївський район.
Увійшли Васильківський район, місто Першотравенськ, Петропавлівський і Покровський райони.
Автор фото, https://decentralization.gov.ua/
Донецька область
В області було 18 районів, а стало 8. Помітно, що при укрупненні зробили так, щоб межі районів збіглись з лінією розмежування.
Увійшов Великоновосілківський район
Увійшли Шахтарський район, Дебальцеве, Єнакієве та Сніжне .
Увійшли Амвросіївський район, Іловайськ, Макіївка, Харцизьк та Ясинуватський район.
Увійшли Бойківський район, Новоазовський район, Старобешівський район та Докучаєвськ.
Увійшли Дружківка, Костянтинівський, Лиманський, Олександрівський та Слов’янський райони.
Увійшли Мангуський та Нікольський райони.
Увійшли Авдіївка, Добропільський район, Курахове та Мар’їнка.
Автор фото, https://decentralization.gov.ua/
Житомирська область
Тут було 23 райони, а стало – чотири.
Увійшли Андрушівський та Ружинський райони.
Увійшли Брусилівський, Коростишівський, Любарський, Попільнянський, Пулинський, Радомишльський, Романівський, Хорошівський, Черняхівський і Чуднівський райони.
Увійшли Лугинський, Малинський, Народицький, Овруцький і Олевський райони.
Увійшли Баранівський і Ємільчинський райони, Городниця і Довбиське.
Автор фото, https://decentralization.gov.ua/
Закарпатська область
В регіоні було 13 районів, а стало шість.
До складу увійшов Виноградівський район.
Увійшли Воловецький та Свалявський райони.
Увійшов Великоберезнянський і Перечинський район, а також місто Чоп.
Увійшли Іршавський та Міжгірський райони.
Автор фото, https://decentralization.gov.ua/
Запорізька область
Тут було 20 районів, а стало п’ять.
Увійшли Приморський та Чернігівський райони.
Увійшли місто Енергодар, Кам’янсько-Дніпровський і Михайлівський райони.
Увійшли Вільнянський район і Новомиколаївський район.
Увійшов Веселівський, Приазовський, Якимівський і Приазовський район.
Увійшли Більмацький, Гуляйпільський, Оріхівський, Розівський і Токмацький райони.
Автор фото, https://decentralization.gov.ua/
Івано-Франківськ область
Тут було 14, а стало п’ять районів.
- Верховинський район– зберіг старі межі після протестів із аргументами, що високогірний район треба залишити навіть з мізерними 30 тисячами мешканців.
Увійшли Богородчанський, Галицький, Рогатинський, Тисменицький і Тлумацький райони.
Увійшли Долинський і Рожнятівський райони.
Увійшли Городенківський і Снятинський райони.
Увійшли міста гірські селища Ворохта, Делятин та Яремче.
Автор фото, https://decentralization.gov.ua/
Київська область
На Київщині було 25 районів, а стало сім.
Увійшли Володарський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, і Таращанський райони.
Увійшли Переяславський і Яготинський райони.
Увійшли Баришівський і Згурівський райони.
Увійшли Бородянський район, Вишневе, Ірпінський та Макарівський райони.
Увійшли Іванківський і Поліський райони.
Увійшли Богуславський, Васильківський, Кагарлицький, Миронівський і Ржищівський райони.
Увійшли Боярка, Калинівка і Глеваха.
Автор фото, https://decentralization.gov.ua/
Кіровоградська область
Тут був 21 район, а стало чотири.
Увійшли Благовіщенський, Вільшанський, Гайворонський і Новоархангельський райони.
Увійшов Бобринецький, Долинський, Знам’янський, Компаніївський, Новгородківський, Олександрівський (селище Олександрівка) та Устинівський райони.
Увійшли Добровеличківський, Маловисківський і Новомиргородський райони.
- Олександрійський район (з центром у місті Олександрія)
Увійшли Онуфріївський, Петрівський і Світловодський райони.
Автор фото, https://decentralization.gov.ua/
Луганська область
На Луганщині було 18, а стало 8 районів.
Увійшли Кадіївка та Зимогір’ївськ
Увійшли Лутугине і Молодогвардійськ
Увійшли Антрацит, Ровеньки та Хрустальне.
Увійшов Білокуракинський район.
Увійшли Гірське, Кремінський район, Лисичанськ, Попаснянський район і Рубіжне.
Увійшли Біловодський, Марківський, Міловський і Новопсковський райони.
- Щастинський район (з адміністративним центром у селищі міського типу Новоайдар)
Увійшли Станично-Луганський район, Щастя і Новоайдар.
Львівська область
Автор фото, https://decentralization.gov.ua/
На Львівщині було 20 районів, а стало сім.
Увійшли Борислав, Східниця і Трускавець.
Увійшли Броди, Буськ, Підкамінь і Поморяни.
Увійшли Бібрка, Городок, Жовква, Кам’янка-Бузька, Перемишляни, Пустомити і Рава-Руська.
Увійшли Добромиль, Старосамбір і Хирів.
Увійшли Жидачів, Миколаїв, Моршин, Сколе, Славське і Ходорів.
Увійшли Белз, Радехів і Сокаль.
Увійшли Мостиська, Новояворівськ, Судова Вишня і Шегині.
Автор фото, https://decentralization.gov.ua/
Миколаївська область
Тут було 19 районів, а стало 4.
Увійшли Березнегуватський, Новобузький і Снігурівський район.
Увійшли Братський, Веселинівський, Доманівський і Єланецький райони, а також Южноукраїнськ.
Увійшли Березанський, Новоодеський та Очаківський райони.
увійшли Арбузинський, Врадіївський і Кривоозерський райони.
Автор фото, https://decentralization.gov.ua/
Одеська область
Раніше було 26 районів, а стало сім.
- Березівський район (з адміністративним центром у місті Березівка)
Увійшли Миколаївський і Ширяївський райони.
Увійшли Саратський і Татарбунарський райони. Новоутворений район складається з територій компактного проживання болгар. За що уряд Болгарії вже подякував Україні.
Увійшов Арцизький і Тарутинський райони.
Увійшли Вилкове, Кілійський і Ренійський райони.
Увійшли Біляївський, Овідіопольський і Чорноморський райони, а також Южне.
- Подільський район (з адміністративним центром у місті Подільськ)
Увійшли Ананьївський, Балтський, Кодимський, Любашівський, Окнянський і Савранський райони.
- Роздільнянський район (з адміністративним центром у місті Роздільна)
Увійшли Великомихайлівський, Захарівський і Лиманський райони.
Автор фото, https://decentralization.gov.ua/
Полтавська область
Тут було 25 районів, а стало чотири.
Увійшли Глобино та Горішні Плавні.
Увійшли Гребінка, Пирятин, Хорол та Чорнухине.
Увійшли Гадяч, Гоголівське, Лохвиця, Ромоданівське і Шишаки.
Увійшли Диканька, Зіньків, Карлівка, Кобеляки, Котельва, Нові Санжари, Опішня і Решетилівка.
Автор фото, https://decentralization.gov.ua/
Рівненська область
На Рівненщині було 16, а стало чотири райони.
Увійшли Володимерецький та Зарічненський райони.
Увійшли Демидівський, Млинівський і Радивилівський райони.
Увійшли Березнівський, Гощанський, Здолбунівський райони, Клевань, Корецький район, Костопільський і Острозький райони.
Увійшли Дубровицький і Рокитнівський райони, а також Клесів.
Автор фото, https://decentralization.gov.ua/
Сумська область
Тут було 18 районів, а стало п’ять.
Увійшли Буринський, Кролевецький і Путивльський райони.
Увійшли Великописарівський і Тростянецький райони.
Увійшли Липоводолинський і Недригайлівський райони.
Увійшли Білопільський, Краснопільський і Лебединський райони.
Увійшли Глухівський, Середино-Будський і Ямпільський райони.
Автор фото, https://decentralization.gov.ua/
Тернопільська область
Було 17 районів, а лишилось три.
Увійшли Лановецький район, місто Почаїв і Шумський район.
Увійшли Бережанський, Збаразький, Зборівський, Підволочиський, Підгаєцький і Теребовлянський райони.
Увійшли Борщівський, Бучацький, Гусятинський, Заліщицький і Монастириський райони.
Автор фото, https://decentralization.gov.ua/
Харківська область
Було 25 районів було, а стало сім.
Увійшли Валківський, Золочівський, Коломацький і Краснокутський райони.
Увійшли Балаклійський, Барвінківський і Борівський район.
Увійшли Зачепилівський, Кегичівський і Сахновщинський райони.
Увійшли Великобурлуцький, Дворічанський і Шевченківський райони.
Увійшли Близнюківський і Первомайський райони.
Увійшли Дергачівський, Люботинський і Нововодолазький райони.
Увійшли Вовчанський, Зміївський і Печенізький райони.
Автор фото, https://decentralization.gov.ua/
Херсонська область
Було 18 районів, а стало п’ять.
Увійшли Великоолександрівський, Високопільський і Нововоронцовський райони.
Увійшли Іванівський, Нижньосірогозький і Новотроїцький райони.
Увійшли Великолепетиський, Верхньорогачицький, Горностаївський і Чаплинський райони, а також Нова Каховка.
Увійшли Голопристанський і Каланчацький райони.
Увійшли Білозерський та Олешківський райони.
Автор фото, https://decentralization.gov.ua/
Хмельницька область
Було 20 районів, а стало три.
Увійшли Дунаєвецький, Новоушицький і Чемеровецький район.
Увійшли Віньковецький, Волочиський, Городоцький, Деражнянський, Красилівський, Летичівський, Старокостянтинівський, Старосинявський, Теофіпольський і Ярмолинецький район.
Увійшли Білогірський, Ізяславський і Славутський райони та місто атомників Нетішин.
Автор фото, https://decentralization.gov.ua/
Черкаська область
Черкаська область мала 20 районів, а стало чотири.
Увійшли Ватутіне, Катеринопільський, Лисянський, Тальнівський і Шполянський райони.
- Золотоніський район – єдиний лівобережний район Черкащини
Увійшли Драбівський і Чорнобаївський райони.
Увійшли Жашківський, Маньківський, Монастирищенський і Христинівський райони.
Увійшли Городищенський, Кам’янський, Канівський, Корсунь-Шевченківський, Смілянський і Чигиринський райони.
Автор фото, https://decentralization.gov.ua/
Чернівецька область
На Буковині було 11 районів, а стало три.
До нього долучили ще Путильський район.
- Дністровський район (з адміністративним центром у селище міського типу Кельменці)
Увійшли Новодністровськ, Сокирянський і Хотинський райони.
Увійшли Герцаївський, Глибоцький, Заставнівський, Кіцманський, Новоселицький і Сторожинецький райони.
Автор фото, https://decentralization.gov.ua/
Чернігівська область
Тут було 22 райони, а стало п’ять.
Увійшли Менський, Сновський і Сосницький райони.
Увійшли Батурин, Бахмацький, Бобровицький, Борзнянський і Носівський райони.
Долучили Коропський і Семенівський райони.
Увійшли Варвинський, Ічнянський, Срібнянський і Талалаївський райони.
Увійшли Городнянський, Козелецький, Куликівський та Ріпкинський райони.
Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!