Як користуватися тоніком для обличчя і навіщо це потрібно робити?

Зараз в магазинах косметики продається безліч засобів для шкіри обличчя. До них відносять креми, маски, сироватки, міцелярні води, очищаючі гелі. Серед них є і тоніки для обличчя. Багато про них чули, але не всі знають про правила їх застосування. Як користуватися тоніком для обличчя, розказано в статті.

Функції

Для чого потрібно користуватися тоніком для обличчя? Даний засіб виконує важливі функції у догляді:

1. З видаленням косметики з обличчя і умиванням відбувається завершення і підготовка особи до нанесення нічного крему або до сну. Але навіть після якісного вмивання очисними косметичними засобами на обличчі можуть бути залишки косметики, що легко помітити, якщо протерти шкіру ватним диском, змоченим в тоніці. Це і є головна його функція.
2. Деякі косметичні очищаючі засоби дратують епідерміс і порушують pH баланс. З-за цього слабшає захисна функція шкіри і бактерії починають розмножуватися активніше. Тоніком врівноважується кислотність до необхідних величин.
3. Даний засіб готує шкіру для крему або маски, а також подовжує ефект їх впливу. Його активні компоненти покращують поглинання та затримують вологу в шкірі.

Це основні причини, навіщо користуватися тоніком для обличчя. Засіб відмінно підходить для регулярного догляду за шкірою. Потрібно користуватися тоніком для обличчя? Він є необхідним для поліпшення стану шкіри.

Вибір тоніка

При виборі цього кошти потрібно враховувати тип шкіри. У складі можуть бути різні компоненти, які не тільки не корисні, але й шкідливі. Тому важливо враховувати наступні правила:

1. Для жирної шкіри застосовується тонізуючий засіб зі спиртом не менше 50%. Таке утримання потрібно за активної вироблення сальних виділень і швидкого забруднення шкіри. Тільки спирт позбавить від бруду і усуне мікроорганізми. Допускається наявність саліцилової кислоти, ефірних масел, екстрактів трав та матуючих компонентів.
2. А для сухої шкіри не можна користуватися тоніком з вмістом спирту. Він буде підсушувати і дратувати епідерміс. Потрібно вибирати засіб з маслами і вітамінами, які забезпечують живлення і зволоження.
3. Для проблемного шкірного покриву необхідний тонік з поверхнево активними елементами, ВНА – і АНА-кислотами. Бажано для шкіри з висипом і вуграми застосовувати лосьйон для очищення шкіри і усуває запалення.
4. Якщо епідерміс нормального типу, то слід вибирати тонік зі спиртом у кількості 10 %. Інші компоненти вибирають індивідуально, враховуючи вік жінки та інші особливості шкіри.

Який би тип шкіри не був, необхідно знати, як користуватися тоніком для обличчя.

Правила використання

Засіб може наноситися за допомогою:

1. Спрею.
2. Марлі.
3. Пальців.
4. Ватяних дисків.

Як користуватися тоніком для обличчя? Процедура полягає в наступному:

1. Перший варіант підходить для власниць чутливої і пересушеного епідермісу. Тонізуючий засіб у формі спрею захищає шкіру від контакту з подразниками.
2. Можна використовувати марлю. Необхідно вирізати шматок матерії у формі обличчя і просочити тоніком, а потім покласти на обличчя.
3. Деякі косметологи відзначають травматичність впливу шкіри з ватою. Вони переконані, що бавовняні мікроволокна дратують епідерміс і призводять до появи зморшок. Для процедур відмінно підходить нанесення за допомогою постукування подушечками пальців.
4. Хто звик користуватися ватою для виконання косметичних процедур, може взяти ватяні диски. Ними треба вмочити в тонік і акуратними рухами нанести на обличчя по напрямку масажних ліній.

Це основні методи щодо того, як правильно користуватися тоніком для обличчя. Кожен з цих способів дозволяє виконувати якісний догляд. Як користуватися очищує тоніком для обличчя, ми вам пояснили.

Що означають масажні лінії?

Якщо наносити косметику по масажних лініях, то будуть спостерігатися позитивні зміни:

1. Завдяки надавливающим руху вздовж цих ліній шкіра не буде розтягуватися.
2. Немає тиску і пошкодження волокон еластану і колагену.
3. Відбувається розгладження старих зморшок і захист від появи нових.
4. Якісне очищення пір.
5. Усунення припухлості і набряків очей.
6. Захист від другого підборіддя.

Нанесення по масажних лініях

Як користуватися тоніком для обличчя по масажних лініях? Виконується ця процедура по наступній інструкції:

1. Тонік наносять від центру лоба до скроневої частини.
2. Місце біля очей зволожують за допомогою легких рухів від внутрішньої частини ока до зовнішнього по закритому віку і від зовнішньої до внутрішньої – під очима.
3. Вектор риси носа опускається вниз від міжбрів’я до кінчика, а потім розходиться від носа до вух.
4. Лінія, яка з’єднує губи і вуха, починається біля верхньої губи і закінчується практично біля мочки вуха.
5. На підборіддя засіб наносять від центральної частини до вуха уздовж лінії обличчя.
6. Для шиї потрібні плавні рухи знизу вгору від декольте до підборіддя.

За даної технології використовуються всі засоби. Тому якщо цікавить, як користуватися тоніком для обличчя «Ейвон», наприклад, то важливо виконувати процедуру на основі цієї інструкції.

Правила користування

Всім представницям прекрасної статі потрібно знати, як користуватися тоніком для обличчя. Необхідно переконатися, що підходить за складом для шкіри. Слід звертати увагу не тільки на цінні речовини лосьйону, але і на присутність компонентів, які повинні бути в якісній косметиці. Користуватися тоніком без шкоди допоможуть наступні правила:

1. Не слід брати кошти з ацетоном, метилпарабеном та іншими парабенами, пропіленгліколем, гелиотропином, стеаратами, сульфатами цинку. Синтетичні віддушки викликають алергію. Спирт може бути присутнім в тоніці, але тільки в тому випадку, якщо він створений для жирної шкіри (не більше 25 %).
2. Тонік наносять на чисту суху шкіру. Тому спочатку усувається декоративна косметика, а потім обличчя треба вмити пінливим засобом, промокнути рушником. Користуватися кремами, сироватками, гелями можна після нанесення тоніка.
3. Засіб потрібно наносити м’якими рухами, не тиснути на шкіру.
4. Для процедури може застосовуватися ватний диск, ватяний тампон або косметична серветка. Винятком є лосьйони у флаконах-пульверизаторах. Їх потрібно лише розпорошити на обличчя і почекати вбирання і часткового випаровування рідини.

Термальна або міцелярна вода може служити заміною освіжаючий тонік для обличчя, але не кожен тонік можна застосовувати замість зволожуючого спрею. Після процедури епідерміс повинні бути гладким, але не стягнутим, свіжим і рівним. Тонік не слід змивати або усувати іншим способом, відсутність липкості після нього вважається ознакою відмінної якості.

Частота процедур

Як часто можна користуватися тоніком для обличчя? Фахівці рекомендують слідувати нескладним правилам:

1. Бажано застосовувати тонік з кожної косметичною процедурою. Зазвичай дані маніпуляції повторюють мінімум 2 рази в день. Вранці, після сну, необхідно умити обличчя та нанести на нього тонік.
2. Виконання процедур потрібно для підготовки шкіри до нанесення денного крему і макіяжу. Увечері, після зняття косметики і вмивання, потрібно скористатися тонізуючим засобом для особи. З ним усуваються залишки косметики і очищаючого кошти. До того ж, тоді нічний крем буде позитивно впливати на шкіру.
3. Якщо косметичні процедури виконуються частіше 2 разів на день, необхідно при кожній з них наносити тонік.
4. Влітку, коли шкіра постійно вспотевшая, бажано протирати обличчя даними засобом кілька разів в день.

Жирна шкіра

Тонізуючого засобі обов’язково повинен бути присутнім алкоголь. Він позбавляє від сальних виділень і дезінфікує. Приготувати його вийде будинку:

1. Потрібно лимонний і грейпфрутовий сік (по 50 г), який заливається горілкою (1 ст. л.). Компоненти змішуються і заливаються в пухирець. Після збовтування засіб треба поставити настоювати 3 доби.
2. Необхідний подрібнений огірок (4 ст. л.) і цедра лимона (1 ст. л.), що заливається лимонним соком (2 ст. л.) і горілкою (1 склянка). Суміш треба помістити в пляшку і настояти 15 днів. Потім її треба процідити, розбавити водою і додати яєчний білок, мед (1 ч. л.).
3. Потрібно суниця (100 г), яку треба перетерти в пюре, потім додати в нього горілку (1 склянка). Суміш перелити в пляшку, ретельно збовтати і настоювати місяць. Після цього потрібно розведення кип’яченою водою у співвідношенні 1:1.

Суха шкіра

Для цього типу епідермісу теж є відповідні засоби:

1. Необхідно бананове і апельсинове пюре (по 1 ст. л.), в які додається цукрова пудра (10 г), тепле молоко (1 стакан) і лимонний сік (1 ч. л.). Цей тонік треба змивати через 10 хвилин.
2. Потрібно подрібнити вівсяні пластівці (2 ст. л.), залити їх гарячим молоком, накрити кришкою, і нехай настоїться. Використовується складу в охолодженому вигляді.
3. Потрібно змішати жовток, персики (20 г) і вершки (50 г).
4. Потрібно березовий сік (0,5 склянки), який треба прокип’ятити, а потім додати мед (1 ч. л.) і змішати. Після охолодження засіб можна використовувати.

Нормальна шкіра

Для цього типу шкіри застосовуються наступні засоби:

1. У ємність треба додати виноградний сік (50 г), мед (1 ч. л.) і кухонну сіль (2 р). Склад повинен настоятися годину, а потім його можна використовувати.
2. Пелюстки троянд (3 склянки) треба залити косметичним маслом. Сировина повинна бути покрита повністю. Пелюстки треба помістити на водяну баню, а знімати їх треба після знебарвлення. Потім відвар процідити і остудити.

Таким чином, є безліч різних тоніків, але необхідно користуватися тим, який ідеально підходить вашій шкірі. Тоді забезпечується якісний догляд.

Джин-тоник (Gin and tonic) – пропорции и рецепт идеального коктейля

Джин-тоник (Gin and tonic, G and T, или G&T) – это газированный алкогольный коктейль крепостью 8-12 градусов (зависит от пропорции) с горько-сладким травянистым вкусом, нотками можжевельника и кислого цитруса в послевкусии. Благодаря доступному составу и простоте приготовления в домашних условиях, джин с тоником и лаймом является одним из самых узнаваемых коктейлей – его с одинаковым энтузиазмом делают как на молодёжных вечеринках, так и в элитных барах. Но чтобы насладиться идеальным вкусом, нужно знать правильный рецепт и некоторые тонкости приготовления.

Историческая справка

Смешивать джин с тоником придумали офицеры Британской Ост-Индской компании на заре XIX века. С момента начала колонизации Индии европейскими странами в XVII веке, главной проблемой для продвижения от морских портов вглубь территории стала малярия (она же болотная лихорадка или «плохой воздух») – инфекционное заболевание, передающееся через укусы самок комаров, от которого у европейцев нет естественного иммунитета.

В то время единственным более-менее эффективным лекарством от малярии была кора хининного дерева – уничтожала возбудитель заболевания, обладала жаропонижающими и обезболивающими свойствами. В XVIII веке шотландский врач Джордж Клегхорн (George Cleghorn) пришёл к выводу, что хининное дерево подходит и для профилактики малярии, а самой лучшей формой экстрагировать чистый хинин является растёртая в порошок и растворённая в воде хорошо высушенная кора хининного дерева. Так появился тоник (tonic water или тонизирующая вода).

Тоник сразу же начали выдавать офицерам Британской Ост-Индской компании и строго контролировали его регулярный приём. Проблема заключалась в том, что на вкус тоник от малярии был неприятно горьким, иногда даже вызывал рвоту. Для нивелирования этой горечи, военные начали разбавлять тоник джином (входил в ежедневный продовольственный паёк), соком лайма (витамин C дополнительно защищал от цинги) и подслащать сахаром. Это был первый рецепт джин-тоника. По другой версии, командование специально смешивало джин и тоник перед выдачей пайка, чтобы у офицеров было меньше искушения втихаря вылить неприятный тоник. Оценив положительный эффект от принятых в армии мер, Британское адмиралтейство начало выдавать джин с тоником и соком лайма на флоте – напиток полагался каждому члену экипажа торгового или военного корабля, следовавшего в Африку, Индию или Карибский регион.

Вернувшись в Британию после нескольких десятков лет службы, отставные солдаты и матросы уже не представляли свою жизнь без джин-тоника, хотя в местном климате принимать его как лекарство не требовалось. Производители тоника быстро поняли, как поднять продажи напитка – в 1858 году появилась приятная на вкус питьевая версия тоника, которая содержала в 8-10 раз меньше хинина, чем медицинская, была газированной и подслащённой сахаром или кукурузным сиропом. Коктейль стал народным.

Сухая кора хининного дерева, изначально растущего только в Перу и Эквадоре. Без этой коры европейские колонизаторы не могли продвинуться вглубь Индии и Африки. До сих пор хинин используется для лечения простых случаев малярии

Первое письменное упоминание джин-тоника датировано 1868 годом. В короткой заметке «Oriental Sporting Magazine (Восточного спортивного журнала)» было указано, что зрители на скачках в Индии всё чаще заказывают новый местный коктейль, состоящий из джина, тоника и лайма.

В начале XX века джин-тоник ассоциировался с англичанами – подданные Британской короны пили этот коктейль в самых жарких колониях своей империи: в Индии, Африке и на Шри-Ланке. Но даже после заката колониальной гегемонии Британии в 50-70-х годах XX века, джин-тоник не потерялся – сбалансированный горьковатый вкус по достоинству оценили другие нации, а сам коктейль из профилактического средства окончательно перекочевал в категорию освежающих слабоалкогольных напитков, где и находится до сих пор.

Рецепт и оптимальные пропорции джин-тоника вырабатывались десятилетиями в барах по всему миру. У коктейля нет одного автора и чётко обозначенного места появления – современный вариант просто нравится большинству ценителей этого сочетания.

19 октября отмечают Международный день джин-тоника. Праздник появился в социальных сетях как дань памяти Мэри Эдит Кейберн – 95-летней фанатке коктейля, которая скончалась 19 октября 2010 года. По воспоминаниям родных, женщина выпивала одну порцию джин-тоника почти каждый день вплоть до своей смерти.

Интересно, что несмотря на всемирную известность, джин-тоник не включён в официальный список коктейлей Международной ассоциации барменов (International Bartenders Association или IBA).

Если подавать коктейль без трубочки, то джин-тоник удобнее пить из бокалов для виски

Состав и пропорции джин-тоника

Джин

Классический джин-тоник делают только на основе лондонского сухого джина (London dry gin). Другие виды, например, голландский женевер (jenever) или выдержанный жёлтый (yellow gin) не подходят – вкус сильно меняется.

Марка лондонского сухого джина не имеет принципиального значения, потому что при смешивании с тоником уникальные нотки аромата и вкуса спиртного теряются, остаются лишь можжевеловые тона. Популярные бренды: «Gordon’s (Гордонс)», «Beefeater (Бифитер)», «Bombay Sapphire (Бомбей Сапфир)», «Tanqueray (Танкерей)», «Booth’s (Бутс)» и другие. Единственное, желательно избегать бюджетных «русских джинов», которые к традиционным напиткам этой категории имеют только отдалённое отношение.

Тоник

Нужен чистый Indian Tonic без добавок в виде лимона, биттера или фруктового сока. Все современные тоники газированные и сладко-горькие, поэтому сахарный сироп и содовая не требуются. Содержание хинина может отличаться у разных производителей, но обычно не превышает концентрацию 85 мг на 1 литр. Чем меньше хинина, тем ниже горечь, однако при этом важно учитывать и содержание сахара в напитке.

Обычно с выбором тоника не «заморачиваются», покупая любую доступную марку. Популярные варианты: «Schweppes (Швепс)», «Royal Club (Роял Клаб)», «Evervess (Эвервесс)», «Canada Dry (Канада Драй)» и другие.

Лайм или лимон

Добавляет джин-тонику лёгкую кислинку и цитрусовые нотки послевкусия. В классическом рецепте используется лайм. Если делать джин-тоник с лимоном, то по вкусу коктейль не будет отличаться от оригинала, но аромат изменится не в лучшую сторону. Лимон считается бюджетной заменой лайма и допустим только в крайнем случае.

Лёд

Традиционно бокал с джин-тоником наполняют доверху крупным льдом, но можно сделать коктейль только с несколькими кубиками льда или вовсе без него, предварительно охладив напитки в холодильнике. Вкус джин-тоник без льда более насыщенный, поскольку меньше разбавлен оттаявшей водой, но крепость выше, это больше мужской вариант коктейля.

Стандартная пропорция джин тоника – 1:2 (на одну часть джина добавить две части тоника), получается в меру крепко (10-11 градусов) и с умеренной горечью. Чуть менее популярны варианты 1:1 – будет насыщенный можжевелово-горький коктейль, и 1:3 – небольшой крепости (8-9%) с превалированием тоника во вкусе.

Классический рецепт джин-тоника

Зачастую джин-тоник подают в высоком бокале объёмом от 200 мл, но в домашних условиях подойдёт любой доступный бокал, лишь бы все ингредиенты поместились в правильной пропорции.

Состав и пропорции:

• джин – 50 мл;
• тоник – 100 мл;
• лайм (лимон) – 1-2 дольки или кружочка;
• лёд.

Технология приготовления

1. Положить в бокал лёд.

2. Влить джин и тоник.

3. Добавить в бокал лайм (из долек или кружочков предварительно можно выдавить сок – во вкусе появится более акцентированная цитрусовая кислинка).

4. Подавать коктейль с трубочкой. Пить небольшими глотками.

Полная технология приготовления джин-тоника показана на видео от бармена Василия Захарова.

Джин-тоник с огурцом

Модный современный вариант коктейля, в котором лайм заменён на 2-3 кружочка свежего огурца. Остальные параметры рецепта не меняются.

В сравнении с классической версией, джин-тоник с огурцом имеет выраженный травяной вкус без цитрусовых ноток и кислинки. Главное использовать свежий, ароматный и не слишком водянистый огурец.