Юрій Нечипорук: Сімейна ферма на 30 корів може обійтись без найманої праці

Юрій Нечипорук є засновником сімейної молочної ферми та сироварні «Юнікасоль». Він керує бізнесом разом з дружиною Вітою та донькою Соломією і має понад 11 років досвіду у галузі молочного тваринництва.

Наразі ферма налічує 33 корови, має нестандартний «шторний» варіант корівника, утримується без додаткових працівників та ставить в пріоритет здоров’я поголів’я над прибутком. Сьогодні ми поговоримо про історію розвитку «Юнікасоль», її участь у проєкті «Сімейні молочні ферми» та дізнаємось як вдається досягати найкращих показників надоїв на селі, не шкодячи при цьому здоров’ю своєї худоби.

Kurkul.com: Чому вирішили займатися саме цим видом діяльності?

Юрій Нечипорук: Це найскладніший напрямок сільського господарства з усіх, що я знаю. Один мій знайомий казав: «Обирайте незвіданий шлях і на ньому ви не зустрінете конкурентів». Дійсно, молочне тваринництво не пробачає помилок. Вартість корови становить від 1000 євро і вище. Якщо не дбати про її догляд належним чином, то без голови вона коштуватиме 10 тис. грн. Тому логічних пояснень чому я обрав саме цей вид діяльності немає — цю справу просто потрібно любити.

Kurkul.com: Скільки років ви займаєтеся молочним тваринництвом, і як починали?

Юрій Нечипорук: Я інженер-механік за освітою, і понад 10 років проживав і працював у Львові. Ніколи не уявляв, що повернусь до рідного села Буща Рівненської області та займатимусь молочним тваринництвом. У селі я зустрів свою майбутню дружину Віту, і ми почали власну молочну справу. Назвати нашу діяльність бізнесом було складно, оскільки розпочинали ми зовсім з маленьких кроків. У 2012 році ми придбали 10 теляток, і з того часу наша ферма поступово розвивалася. Пізніше ми познайомились з проєктом «Сімейні молочні ферми», який відіграв важливу роль у нашому подальшому зростанні.

Kurkul.com: Розкажіть, будь ласка, більше про вашу участь у проєкті, як відбулося ваше знайомство?

Юрій Нечипорук: Я знайомий з проєктом СМФ від початку його створення у 2017 році. Першою відкрилася молочна ферма Наталії Никончук у селі Стара Мощаниця. Підприємці-початківці відвідували її ферму, щоб подивитися, як проєкт працює на практиці. Більшість з них мали страх перед кредитами і не наважилися приєднатися до СМФ. Протягом 2018 року утворилося лише 5 ферм у Рівненькій та Хмельницькій областях. Перед відкриттям ферми «Юнікасоль» ми теж відвідали господарство Наталії і були приємно вражені. Основними вимогами для участі були наявність землі та техніки, але головним чинником була готовність навчатися. Наша ферма відповідала критеріям, а ми з дружиною завжди прагнули підвищувати кваліфікацію. Тому у 2019 році ми доєдналися до проєкту, і наша ферма «Юнікасоль» стала однією з показових. З того часу почали масово відкриватися інші молочні підприємства. Якщо у 2019 році в межах проєкту функціонувало лише 12 сімейних молочних ферм у 4 областях, то станом на вересень 2023 року СМФ об’єднує 180 ферм у 12 регіонах України.

Kurkul.com: Як проходило навчання і як воно вплинуло на ваш розвиток?

Юрій Нечипорук: Проєкт організовував групові курси для фермерів. Перед пандемією зустрічі проводилися офлайн, що дозволяло нам та організаторам проєкту спілкуватися особисто. Пізніше навчання перейшло в онлайн формат, і продовжується досі. Завдяки навчанню я здобув вміння ефективно використовувати ресурси та оптимізовувати робочі процеси. Це допомагає мені економити час та активи, а також впроваджувати кращі практики у сільському господарстві.

Kurkul.com: Як вам вдалося раціоналізувати робочі процеси та знизити витрати на ресурси? Які конкретні результати ви спостерігаєте?

Юрій Нечипорук: Ми отримали фінансову підтримку, яка дозволила нам придбати корів та обладнати приміщення для їх утримання з усіма необхідними умовами. Особливістю нашої ферми є те, що ми використовуємо дворядний «шторний» варіант корівника із кормовим столом, поїлками, гумовими килимками та каналами для прибирання гною. Відкритий тип корівника сприяє ефективному повітрообміну та економії тепла. Ми встановили вентиляцію та освітлення, а також систему автоматичного гноєвидалення. Крім того, у березні 2021 року нам вдалося відкрити сироварню та облаштувати її професійною кухонною технікою.

Kurkul.com: Можете розповісти про умови позики, яку вам було надано?

Юрій Нечипорук: Ми взяли позику на суму 1 мільйон 200 тисяч гривень на термін 4 роки. Практично весь борг ми вже сплатили. Кошти, надані проєктом на утримання корів та будівництво, повертаються в повному обсязі. Щодо обладнання, то ми зобов’язані повернути лише 50% від початкової суми, оскільки ця частина позики розглядається як інвестиція в нашу ферму, згідно з умовами проєкту СМФ.

Kurkul.com: Наразі ваша ферма налічує 33 корови. Яку кількість поголів’я ви вважаєте оптимальною для себе?

Юрій Нечипорук: У момент, коли ми долучилися до проєкту, моїм першим бажанням було мати на фермі відразу 50 корів. Але з часом ми дійшли висновку, що 30 одиниць поголів’я є оптимальним для сімейної ферми. Ця кількість дозволяє нам зручно управляти фермою без потреби наймати додаткових працівників.

Kurkul.com: Тобто ви не залучаєте найманих працівників до виконання робочих процесів?

Юрій Нечипорук: Я вважаю, що одна людина може успішно впоратися з таким обсягом робіт за умови наявності відповідної техніки і землі. Головне – це вміння правильно організувати технологічний процес, включаючи доїння, прибирання, косіння та годівлю. Догляд за поголів’ям займає у мене по 3 години вранці та ввечері. Деякі фермери утримують 5 корів і залучають 5 працівників, і зрештою скаржаться на труднощі та очікують допомоги від держави. У нашому випадку я самостійно доглядаю за 33 коровами без залучення сторонньої допомоги.

Kurkul.com: Які методи годівлі ви використовуєте на вашій фермі?

Юрій Нечипорук: Ми дотримуємось повністю збалансованої промислової годівлі, яка включає силос, сіно та збалансований комбікорм. Проєкт надає підтримку у виробництві силосу та комбікорму, що сприяє значній економії. Виготовлення цих кормів власноруч для нас неможливе, оскільки потребує дорогого обладнання. Наші корови протягом усього року отримують сіно, як складову частину раціону. Влітку ми їх не випасаємо, оскільки наша ферма не має достатньої вільної площі. Усі наші корови високопродуктивні, тому важливо дотримуватися ретельно складеного раціону, оскільки це безпосередньо впливає на кількість молока і на їхнє здоров’я.

Kurkul.com: Чи спостерігаються сезонні коливання в продукції молока на вашій фермі при такій збалансованій годівлі?

Юрій Нечипорук: Ідеальна температура для утримання корів – від -5 до +5 градусів. Корови погано переносять спеку, і тому надої можуть падати на 10% влітку при високих температурах. Відкритий корівник мінімізує ці коливання і дозволяє худобі краще адаптуватися до природних умов. На промислових фермах, де використовують закриті типи корівників, втрати влітку можуть бути вищими – до 30%.

Kurkul.com: Якою є потужність молочної ферми?

Юрій Нечипорук: Потужність нашої ферми сягає понад 300 л молока на добу. Коли ми починали молочний бізнес, середній надій був 6-8 л, сьогодні ж цей показник становить 20 л. Така продуктивність майже прирівнюється до добового виходу молока на промисловій фермі. Я пишаюся тим, що мені вдалося більш ніж удвічі збільшити кількість надоїв, при цьому зберігаючи високу якість продукції. Звичайно, корови можуть надавати 37-40 л молока, і ми відчуваємо потенціал для досягнення таких результатів. Проте перш за все важливо, щоб збільшення інтенсивності надоїв не впливало на здоров’я худоби.

Kurkul.com: Як пріоритет дбайливого ставлення до корів відображається на прибутковості бізнесу?

Юрій Нечипорук: Я дуже пишаюся нашим ставленням до поголів’я. Якщо на промислових фермах корови зазвичай мають номери, то у кожної з наших корів є своє ім’я – Еля, Тереза, Кама. Усі вони мають свій характер та норов, відзиваються на імʼя, радіють господарям та загалом поводяться як домашні улюбленці. Ми прагнемо й надалі утримувати здорове та щасливе поголів’я, оскільки орієнтуємось на довгострокову перспективу. Деякі промислові ферми за два роки відправляють корову на м’ясо. Ми ж прагнемо дбати про добробут корів, що дозволить утримувати їх у своєму господарстві і до 10 років. Цей підхід може не приносити такого великого прибутку, як на промислових фермах, але він мені імпонує більше.

Kurkul.com: Якою є продуктивність сироварні?

Юрій Нечипорук: Сироварня має продуктивність у 100 кілограмів сиру на добу, і все отримане молоко спрямовується на її потреби. Професійне обладнання значно полегшило виробництво. Тепер вимішування сиру проводиться у значно більших об’ємах, автоматично та з використанням кухонних термометрів.

Kurkul.com: Розкажіть, будь ласка, більше про рецептуру та асортимент сирів.

Юрій Нечипорук: Ми маємо власну рецептуру сирів, яку розробляли методом проб і помилок. Наші улюблені сири — вистояні, однак вони є найскладнішими у виробництві. Асортимент також включає сири з цікавими смаковими додатками, такими як м’ята, лаванда або кава. Ідеї для додавання таких нестандартних інгредієнтів до сирів часто виникали випадково, а потім рецептура вдосконалювалася експериментальним шляхом. Наприклад, на створення лавандового сиру нас надихнуло лавандове поле, яке знаходиться за 20 кілометрів від ферми. Виробляти кавовий сир нам запропонували туристи під час екскурсії на ферму. Щодо м’ятного сиру, то він відзначається свіжим посмаком, тому має попит серед наших покупців.

Kurkul.com: Наскільки вдається збільшити прибуток, продаючи сир, а не молоко?

Юрій Нечипорук: Наразі ми припинили продаж молока і використовуємо всі надої для виробництва сиру. Теоретично, прибуток від продажу сиру приблизно вдвічі більший, ніж від молока. Проте складно визначити, яким є наш чистий дохід на даному етапі. Ми інтенсивно розширюємось і весь отриманий прибуток інвестуємо в поліпшення умов та розвиток ферми. Ми активно облаштовуємо територію, оскільки проводимо регулярні екскурсії та плануємо збільшувати їх кількість.

Kurkul.com: Як часто відбуваються екскурсії на вашу ферму, і чому ці заходи для вас важливі?

Юрій Нечипорук: Екскурсії на нашу ферму відбуваються досить часто. Зазвичай, нас відвідують школярі перед закінченням навчального року. Для дітей, їх батьків і вчителів – це відмінна можливість відпочити на свіжому повітрі та провести час з тваринами. Ми знайомимо дітей з корівками, телятами, поні та поросям Рижиком. Вони мають змогу погодувати тварин, пограти на території та покататися на гойдалках. Після цього моя дружина Віта розповідає про процес виробництва сирів і проводить дегустацію. Гостям надається можливість відвідати етнохатину, зробити фотографії та приготувати барбекю. Якщо екскурсія призначена для дорослих, то ми більш детально розповідаємо про утримання та годівлю корів, виробництво молока та сиру. Екскурсії для нас мають велике значення, оскільки вони сприяють популяризації аграрного бізнесу та підвищують інтерес до тварин та сільськогосподарської справи.

Kurkul.com: Чи надаєте консультації фермерам, які планують розпочати свій власний бізнес у цій галузі?

Юрій Нечипорук: Так, незабаром після відкриття нашої ферми я почав надавати консультації початківцям у галузі фермерства. Я завжди підтримував ідею кооперації, і це переконання залишається незмінним. Завдяки цьому сьогодні у мене є розширена мережа колег та друзів, з якими ми обмінюємося досвідом та знаннями. Цей нетворкінг є надзвичайно корисним, оскільки сприяє розвитку сільського господарства як галузі.

Kurkul.com: Наскільки вдалою вам видається ідея створення саме сімейної ферми? Чи не виникає суперечок з дружиною через різний підхід до ведення бізнесу?

Юрій Нечипорук: Створення сімейної ферми для нас є вдалим та надзвичайно важливим кроком. Сім’я надихає та мотивує, ми на одній хвилі і маємо багато спільних тем. Ми бачимо результати нашої спільної праці, тому не плануємо зупинятись у розвитку. Що стосується можливих конфліктів з дружиною, то їх не виникає, оскільки у нас чітко розподілені обов’язки. Я відповідаю за ферму, дружина — за сироварню, а наша донька нам допомагає. Проте коли виникають важливі питання або труднощі, ми обговорюємо їх і приймаємо рішення разом.

Kurkul.com: Перед якими труднощами ви поставали протягом існування вашого бізнесу?

Юрій Нечипорук: Спочатку ми стикнулися зі спалахом коронавірусу. Після цього невдовзі наступила повномасштабна війна, яка суттєво вплинула на нашу ферму. Обмеження в можливостях доставки товарів стали серйозним викликом. До того ж систематичні вимкнення електроенергії ускладнювали навіть такі звичайні справи, як видалення гною, яке доводилося робити вручну. Це призвело до затримок у робочих процесах і сповільнення продуктивності. Тільки нещодавно нам вдалося повністю відновити функціонування ферми після наслідків минулої зими.

Kurkul.com: Якими є плани розвитку ферми та сироварні у майбутньому? Чи плануєте збільшити кількість поголів’я, найняти працівників чи можливо розширити асортимент продукції?

Юрій Нечипорук: Наразі нашим пріоритетом є забезпечення якості, а не кількості. На час війни ми не плануємо збільшувати кількість поголів’я, але прагнемо мати кращі надої молока. Так само не маємо планів додавати нові позиції до асортименту. Ми вже виробляємо понад 15 видів натуральних крафтових сирів, які мають попит та задовольняють смаки наших клієнтів. Щодо додаткових працівників, то їх залучення поки не в пріоритеті. На цьому етапі мені важливо особисто долучатися до процесів, аби гарантувати якість. Коли зʼявляться наймані працівники в майбутньому, то я повинен бути впевненим у їх відповідальності та відданості справі. Наразі ми розглядаємо можливість організації щоденних екскурсій для гостей, оскільки вважаємо, що це не лише сприятиме економічному розвитку, але й дозволить більшій кількості людей дізнатися про нашу ферму та сироварню.

Kurkul.com: Дякую за цікаву розмову. Бажаю Вам подальших успіхів у вашій справі та розвитку сімейного бізнесу!

Юрій Нечипорук: Дякую за ці цікаві питання та підтримку. Запрошую Вас завітати до нас на ферму та спробувати наші сири. Будемо раді Вас вітати!

© Кароліна Панчук, Kurkul.com, 2023 р.

В Україні запустили сайт адресної допомоги сімейним фермам

Головне завдання цього благодійного ресурсу залучити кошти для конкретних фермерських родин на конкретно визначені потреби. Тут розміщується інформація про ферми, які потребують різноманітної допомоги: від збору коштів на ліки до придбання техніки чи обладнання.

Наразі на вебсайті розміщена інформація про чотири сімейні молочні ферми:

• Сімейна молочна ферма «Молочна хмаринка» із Волині потребує мототрактор та навісне обладнання до нього. Придбання цієї техніки дозволить власнику оптимізувати та покращити виробничі процеси й суттєво економити на оренді техніки.
• Сімейна молочна ферма «Магл» (Вінницька обл.): її власник Микола Поляруш все життя має справу з коровами. Зараз на його фермі 14 корів, 5 телиць. Близько тисячі кілограмів молока з початку війни сім’я Миколи передала Збройним силам України, ще стільки ж — тимчасово переміщеним особам та населенню. Придбання прес-підбирача (тюкопресу) допоможе родині фермерів автоматизувати заготівлю корму.
• Сімейна молочна ферма «Зелена родина» (Хмельницька обл.): у сім’ї Лисенко, власників ферми, невтішні новини — у 38-річної Нелі Лисенко діагностували онкологію. Щоб врятувати маму трьох дітей та дружину потрібно 12 процедур хімієтерапії, вартістю 30 тис. грн кожна, тобто в загальному підсумку 360 тис. грн.
• Сімейна молочна ферма «Відродження» (Рівненська обл.): власники ферми — родина Никончуків стала відомою на всю Україну завдяки сюжетам, які зняли національні телеканали. У перші місяці війни родина прихистила понад 20 біженців з охоплених війною регіонів. У 2022 р. Никончуки планували збудувати ферму на 40 голів. Однак війна стала на перешкоді: ціна на будівельні матеріали та корови зросла, а на молоко — так і залишилися низькою. Як результат — плани на нову ферму приходиться відкласти.

Цей сайт дає можливість допомогти конкретній українській фермерській родині зібрати кошти на придбання тих речей, які вони вкрай потребують сьогодні, щоб вже завтра виробляти ще більше фермерської продукції.

Читайте також: Агробізнес під час війни: як побудувати ефективну діяльність