Нейродикловіт

З роками багато людей починають скаржитися на проблеми з суглобами. Вони відзначають біль в суглобових областях, а також вони ниють та перестають рухатися настільки добре, як це було раніше. Загострення ревматичних захворювань зазвичай доводиться на холодну пору року, що пояснюється деякими причинами. Основна частина людей хворіє на ревматизм з тієї причини, що в їх організм потрапив виразно-специфічний вид мікроорганізмів. Вони характеризуються бета-гемолітичними стрептококами, які також нерідко сприяють прояву у хворого на ревматизм паралельні ГРЗ та простудні явища. Симптоми ревматичних захворювань повинні завжди прийматися до уваги хворого, слідом за чим має йти медобстеження та призначення дієвих ліків. Не лікувалися або недолікований ревматизм викликає такі ускладнення, як проблеми в роботі серця. Нейродикловіт – це популярний на сьогоднішній день комбінований засіб на основі диклофенаку та вітамінів, яке бореться з ревматизмом в ході придушення усіляких його симптомів.

Інструкція по застосуванню Нейродикловіта

Опис та склад. Препарат відноситься до групи, яка представляє комбінації диклофенаку, який, в свою чергу, відноситься до нестероїдних-протизапальних засобів (НПЗЗ-НПЗЗ). Це речовина, що відноситься до групи похідних фенілоцтової кислоти, було створено в 1966 році та застосовувався виключно для усунення ревматологічного характеру болю. З роками було з’ясовано, що ця речовина здатна боротися з болем в багатьох інших сферах медицини. Засіб випускається у вигляді твердо-желатинових капсул, які приймаються всередину.

Після того, як людина приймає капсулу Нейродикловіта, вона дуже швидко та повністю всмоктується в організм через шлунково-кишкового тракту. Всмоктування відбувається однаково добре та перед прийомом їжі, і після цього процесу, тобто, цього моменту не варто приділяти велику увагу. Але тут, як й з іншими засобами, на голодний шлунок капсули всмоктуються куди швидше, ніж на ситий: в першому випадку максимальна концентрація активних речовин препарату досягає крові через годину, а в другому – максимум через два.

Виведення препарату відбувається в основному нирками (60%), вся решта доза ліків виводиться метаболітами за допомогою жовчі (бл. 30%), а також з калом. Лише один відсоток диклофенаку виводиться з організму пацієнта в повністю незмінному вигляді. Незалежно від віку пацієнта, всмоктування, вплив та виведення препарату з організму відбувається з однаковою швидкістю і за стандартною схемою.

Диклофенак – це головне речовина, яка присутня в капсулах, виконуючи знеболювання тканин і знімаючи запалення. Невід’ємними в цьому комбінованому препараті є такі компоненти, як:

• тіаміну гідрохлорид (вітамін В1);
• піридоксину гідрохлорид (вітамін В6);
• цианокобаламін (вітамін В12).

Крім вищеописаних активних компонентів капсул, в них також є повідон, тріетіл-цитрат, Е 172, желатин та ін. Капсули з цим складом мають невидатний бежевий колір, характерну цій формі препарату твердість (через розчинної в кишечнику желатину). Усередині капсул, якщо їх відкрити, можна побачити рожевий порошок в поєднанні з білими гранулами.

Від чого призначають? Нейродикловіт призначений для лікування багатьох хвороб, що характеризуються, як ревматичні. Причому, хвороби можуть бути не тільки запальними, але і дегенеративно-розвиваються. Препарат показаний при:

• Поліартриті хронічного перебігу;
• Виразкової хвороби шлунку (також це захворювання позначається, як анкілозуючийспондиліт);
• Артрозному захворюванні;
• Спондилоартриті;
• Остром артриті подагричного типу;
• При ревматизмі, який атакував м’які тканини, проте, не торкнулася суглоби (позасуглобових форма);
• Невралгічні відхилення (цервікальний синдром та ін.).

Протипоказання. Через особливого комбінаційного складу у Нейродикловіта є множинна їх кількість. Тому перед застосуванням варто обов’язково вкрай детально та скрупульозно вивчити інструкцію по застосуванню препарату.

Диклофенаковий засіб не можна приймати при таких хворобах та станах:

• Виразка ділянки у відділах шлунка або 12-палої кишки;
• Порушення в кровотворної системі – порфиричній недузі, діатез геморагічного типу;
• Ниркова недостатність або недостатність в роботі печінки;
• Язвений коліт;
• Перфораційний стан шлунка і шлунково-кишкового тракту, зкривлення зазначеної системи;
• Люба недуга алергічного походження;
• Серцева недостатність, що протікає несказанно важко (в т. ч. й застійна);
• Еритремія, еритроцитоз;
• ЦБВ-захворювання у деяких хворих (це стосується пацієнтів в постинсультном стані та зі скаргами на ішемічні атаки);
• Хворий одно- або багаторазово отримував всякого роду негативні наслідки від лікування НПЗЗ раніше (тобто, в результаті прийому препаратів цієї фармгрупп у хворого виявлялася бронхіальна астма, алергічний нежить та подібне);
• Хвороби, пов’язані з функціонуванням периферичних артерій.

Дані ліки також не рекомендується призначати дітям, які ще не досягли 14-річного віку. Крім того, відсутність всіх необхідних даних, що стосується прийому цього комбінованого препарату диклофенаку з вітамінами групи В при вагітності, дозволяє вважати, що в цей період, як і при гв, його приймати не варто.

Застосування. Діклофенакові капсули приймають не розжовуючи, запиваючи водою. В добу може призначатися від 1 до 3 капсул – лікар-ревматолог дивиться на стан пацієнта та становить всі можливі прогнози лікування. Це відповідає 50-150 мг речовини під назвою диклофенак. Для підтримуючої терапії дорослим достатньо випивати одну капсулу 1-2 рази в день, дітям (від 14 років) – 1 капсула 2 рази на добу. Тривалість антиревматичного лікування із застосуванням диклофенакового препарату залежить від виду виліковувати хвороби та стану пацієнта.

Пацієнти похилого віку повинні приймати препарат з обережністю, починаючи з мінімальної дози, яку призначить лікар-ревматолог.

Ціна Нейродикловіта в аптеках

Призначаючи Нейродикловіт або будь-який інший лікарський препарат, лікар дуже рідко говорить про його вартості. Але при необхідності це питання можна задати свому лікуючому фахівцеві відразу після його рекомендації придбати засіб. Якщо після його слів вам здалося, що препарат занадто дорогий при вашому фінансовому становищі, то в такому випадку можна тут же попросити порадити більш доступний, але при цьому не менш дієвий препарат. Засоби, які мають максимально-наближений склад і показання з оригіналом називаються аналогами, синонімами і дженериками.

Що стосується вартості Нейродикловіта, то вона середня. Однак через тривалого курсу лікування на ліки доведеться витратити зовсім немало грошей. Придбати цей антиревматичний засіб можна не тільки в звичайній аптеці, але і в пунктах, що іменуються, як онлайн-аптеки. Щоб уникнути несприятливих наслідків покупок в другому випадку (наприклад, придбання підробки) варто уважно поставитися до вибору віртуальної аптеки, почитавши відгуки покупців.

Чи є у Нейродикловіта аналоги?

Вищеописані капсули можуть не всім підійти з різних причин – для когось вони дорогі, для інших пацієнтів вони нестерпні з медичної точки зору. Що робити в таких випадках? Краще рішення – це пошук дієвого аналога препарату, що бажано робити не самому, а разом з лікарем-ревматологом, який в курсі всіх деталей та тонкощів хвороби пацієнта, а також схеми його відновлення. Нейродикловіт можна замінити на:

• Diclovit (Докльовують);
• Blokium-B12 (Блокіум-В-12);
• Bol-Run (Бол-Ран);
• Diclofenak-Plus (Диклофенак-Плюс);
• Diclofenac + Paracetamol (Диклофенак + Парацетамол);
• Dolex (Долекс);
• Fanigan (Фанігану);
• Doloxen (Долоксен);
• Cinepar (Цінепар);
• Diclocaine (Диклокаїн);
• Megafen-Plus (Мегафен-Плюс);
• Olfen-75 (Олфен-75);
• Diclopar (Діклопар);
• Dicloplus (Діклоплюс);
• Diclophlam (Діклофлам);
• Dipren (Діпрі);
• Oxalgine-DP (Оксалгін-ДП);
• Panoxen (Паноксен);
• Dolomed (Доломед);
• Maitharen (Маітхарен);
• Maxigesic (Максигезик);
• Phlamides (Фламідез);
• Tilda (Тилда);
• Actinac (Актінак);
• Asephil (Асефом);
• Acecloren (Ацеклорен);
• Aertal (Аертал);
• Diclotop (Діклотоп);
• Zerodol (Зеродол);
• Infenac (Інфенак);
• Tronac (Тронак).

Увага!

Використання Нейродикловіт без призначення лікаря або без дотримання його точних рекомендацій може призвести до різкого погіршення Вашого здоров’я. Прагніть вживати той чи інший препарат тільки після консультації з фахівцем. У разі виявлення побічних ефектів негайно припиніть прийом ліків і зверніться по кваліфіковану допомогу.

Нейродикловіт фото

Нажмите, чтобы увеличить.

Категорії

• Акушерство та гінекологія
  • Контрацептиви
  • Ліки від молочниці
    • Нормалізація мікрофлори
    • Протитуберкульозні
    • Здорове харчування
      • Замінник цукру
      • Вітаміни для вагітних і годуючих
      • Вітаміни для дітей
      • Вітаміни для шкіри, волосся, нігтів
      • Вітамінно-мінеральні комплекси
      • Загальнозміцнюючі вітаміни
      • Залізовмісні препарати
      • Кальцій Д3 (D3)
      • Полівітаміни
      • Риб’ячий жир
      • Тонізуючі засоби
      • Догляд за зубами і порожниною рота
        • Стоматологічні
        • Гормональні препарати
        • Захворювання щитоподібної залози (лікування)
        • Від болю в горлі
        • Вушні краплі
        • Жарознижуючі
        • Засоби від нежитю
        • Ліки від кашлю
          • Відхаркувальний засоби (препарати)
          • Дерматит, сухість шкіри, псоріаз, екзема
          • Ранозагоювальні засоби
          • Гіполіпідемічні препарати
          • Лікування ожиріння
          • Антианемічні засоби (препарати)
          • Гемостатичні засоби (препарати)
          • Препарати для розрідження крові
          • Анальгетики (Болезаспокійливі)
          • Анестезія та м’язові релаксанти
          • Вакцини (щеплення)
            • Пневмокок
            • Від нудоти і захитування
            • Плазмозамінники (розчини)
            • Протипаразитарні препарати
            • Очні краплі, мазі, гелі
            • Антидоти і ентеросорбенти
            • Лікування підшлункової залози
            • Препарати для шлунково-кишкового тракту
            • Пробіотики і пребіотики
            • Проносні засоби
            • Ферменти
            • Антидепресанти
            • Антиоксиданти
            • Заспокійливі засоби
            • Ліки для нервової системи
            • Нейролептики і нейропротектори
            • Ноотропи
            • Препарати для поліпшення мозкового кровообігу
            • Протиепілептичні препарати
            • Снодійні
            • Кісткова і хрящова тканина (відновлення)
            • Препарати для зовнішнього застосування
            • Протизапальні засоби
            • Гепатопротектори
            • Ангіопротектори і мікроциркуляція
            • Діуретики
            • Зниження холестерину
            • Серцево-судинні препарати
            • Лікування передміхурової залози
            • Препарати для сечостатевої системи і нирок
            • Гіпоглікемічні засоби
            • Препарати (засіб) для потенції
            • Лікування алкоголізму
            • Нікотинова залежність і тютюнопаління

            Інформація, зібрана на ресурсі, дозволяє максимально скоротити час на пошук інформації про конкретний лікарський засіб.

            Нейродикловіт (Neurodiclovit) ATC-класифікація

            фармакодинаміка . Нейродикловіт ˗— комбінація диклофенаку і нейротропних вітамінів В₁, В₆ та В₁₂. Як і інші НПЗП, диклофенак пригнічує фермент ЦОГ, яка перетворює арахідонову кислоту у простагландини. Диклофенак пригнічує також фермент ліпоксигеназу. Анальгезивна, протизапальна та жарознижувальна дія диклофенаку зумовлена пригніченням синтезу простагландинів.
            Вітаміни групи В виконують функцію коферментів в обміні речовин, зокрема у неврології, що позитивно впливає на знеболювальний ефект диклофенаку натрію.
            Фармакокінетика . Після прийому внутрішньо диклофенак добре і повністю всмоктується у ШКТ. Біодоступність не залежить від прийому їжі. C_max у плазмі крові досягається через 1–2 год після прийому (натще швидше, ніж після прийому їжі). Вітаміни, які містяться у препараті, всмоктуються у кишечнику завдяки активному і пасивному механізмам. Розподіл і виведення подібні до вітамінів, які приймають з їжею. Після перорального застосування диклофенаку у плазмі крові виявлена половина концентрації препарату, яка відмічалася після парентерального застосування такої самої дози. Терапевтична концентрація препарату у плазмі крові становить близько 0,7–2,0 мг/л. Майже 99% диклофенаку зв’язується з білками сироватки крові, головним чином — з альбуміном.
            Близько 60% прийнятої дози препарату виділяється нирками у вигляді активних метаболітів, у незміненому вигляді екскретується менше 1% диклофенаку. Близько 30% дози препарату виводиться у вигляді метаболітів через жовч, з калом. Т_½ диклофенаку з плазми крові становить близько 2 год. Загальний системний кліренс диклофенаку з плазми крові становить майже 250 мл/хв. Порушення функції нирок не спричиняє накопичення активної речовини внаслідок збільшення жовчної екскреції. Всмоктування, метаболізм і виведення препарату не залежать від віку.

            Показання Нейродикловіт

            запальні і дегенеративні форми ревматичних захворювань:
            — хронічний поліартрит;
            — анкілозивний спондиліт (хвороба Бехтерєва);
            — артроз;
            — спондилоартрит;
            — гострий подагричний артрит;
            — позасуглобовий ревматизм м’яких тканин;
            — неврит та невралгії, такі як цервікальний синдром, люмбаго, ішіалгії.

            Застосування Нейродикловіт

            капсули слід ковтати цілими, запиваючи достатньою кількістю рідини, під час їди.
            Залежно від тяжкості захворювання рекомендована доза препарату становить 1–3 капсули на добу, що еквівалентно 50–150 мг диклофенаку відповідно.
            Дорослі . Для початкової терапії доза препарату становить 2–3 капсули на добу. Підтримувальна доза — ˗1 капсула 1–2 рази на добу. Максимальна добова доза не має перевищувати 3 капсули.
            Діти віком від 14 років . Максимальна добова доза — по 1 капсулі 2 рази на добу.
            Тривалість лікування визначає лікар індивідуально.
            Пацієнти літнього віку . Хоча фармакокінетика диклофенаку не залежить від віку, пацієнтам літнього віку дозу слід підбирати з обережністю.

            Протипоказання

            — підвищена чутливість до складових препарату.
            — Виразка шлунка або дванадцятипалої кишки.
            — Порфірія, геморагічний діатез, порушення кровотворення.
            — Хвороба Крона, виразковий коліт.
            — Тяжка серцева недостатність.
            — Наявні в анамнезі БА, реакції з боку шкіри або гострі риніти, які провокуються прийомом ацетилсаліцилової кислоти або інших препаратів, інгібують синтез простагландинів.
            — Тяжка ниркова та печінкова недостатність.
            — Шлунково-кишкова кровотеча або перфорація.
            — Еритремія, еритроцитоз, тромбоемболія.
            — Алергічні захворювання.
            — Застійна серцева недостатність (NYHA II–IV).
            — ІХС у пацієнтів зі стенокардією, які перенесли інфаркт міокарда.
            — Цереброваскулярні захворювання у пацієнтів, які перенесли інсульт або мають епізоди транзиторних ішемічних атак.
            — Захворювання периферичних артерій.
            — Лікування післяопераційнного болю при аортокоронарному шунтуванні (або використання апарату штучного кровообігу).

            Побічна дія

            з боку серцево-судинної системи : серцева недостатність, АГ, набряки, тахікардія, відчуття серцебиття, біль у грудях, інфаркт міокарда, васкуліт.
            З боку системи крові : порушення кровотворення (лейкопенія, тромбоцитопенія, апластична анемія, панмієлопатія, пурпура, агранулоцитоз, гемолітична анемія).
            З боку нервової системи : головний біль, нудота, сонливість, судоми, запаморочення, парестезія, порушення пам’яті, тривожність, тремор, асептичний менінгіт, порушення смаку, порушення мозкового кровообігу, порушення відчуття при дотику.
            З боку органа зору : порушення зору (нечіткість зображення, подвоєння в очах).
            З боку органа слуху : шум у вухах, порушення слуху.
            З боку травного тракту : епігастральний біль; анорексія; гикавка; нудота; розлади шлунка; гастроінтестинальна кровотеча; шлунково-кишкові виразки, що супроводжуються сильними кровотечами; перфорацією та анемією; блювання; діарея; диспепсія; метеоризм; гастрити; коліти (у тому числі геморагічний коліт та загострення виразкового коліту або хвороби Крона), запор; стоматит; глосит; розлади стравоходу; підвищення кислотності шлункового соку; діафрагмоподібні стриктури кишечнику; панкреатит.
            З боку нирок та сечовивідних шляхів : ниркова недостатність, нефротичний синдром, гематурія, ГНН, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз, протеїнурія.
            З боку шкіри та підшкірних тканин : висип, почервоніння, свербіж, облисіння, еритема різних видів, ексфоліативний дерматит, реакції фоточутливості.
            З боку імунної системи : алергічні реакції, такі як бронхоспазм, кропив’янка, анафілактичні/анафілактоїдні реакції, синдром Стівенса — Джонсона, синдром Лайєлла, ангіоневротичний набряк.
            З боку гепатобіліарної системи : гепатит, у тому числі блискавичний гепатит, жовтяниця, підвищення рівнів трансаміназ, у поодиноких випадках гострий.
            Психічні розлади : безсоння, стан надмірного збудження, роздратованість, дезорієнтація, депресія, нічні кошмари, психотичні розлади, нездужання.
            Загальні порушення : затримка натрію та рідини в організмі, периферичні набряки, підвищена пітливість, БА, пневмонія.
            Дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані свідчать про підвищений ризик тромботичних ускладнень (наприклад інфаркт міокарда або інсульт), пов’язаний із застосуванням диклофенаку, зокрема у високих терапевтичних дозах (150 мг/добу) та тривалий час.

            Особливості застосування

            виникнення побічних ефектів може бути зменшено шляхом застосування мінімальної ефективної дози протягом найкоротшого часу, необхідного для контролювання симптомів.
            З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів з БА, сінною лихоманкою, набуханням слизової оболонки носа (носові поліпи) або хронічними інфекційними захворюваннями дихальних шляхів.
            Належного нагляду та консультації потребують пацієнти з підвищеним АТ в анамнезі та/або серцевою недостатністю, оскільки при лікуванні НПЗП повідомлялося про затримку рідини та набряки.
            Пацієнтам з недостатньо контрольованою АГ, серцевою недостатністю, попередньо існуючими ІХС, периферичними артеріальними судиними захворюваннями та/або цереброваскулярними хворобами лікування диклофенаком слід призначати після ретельного розгляду. Подібні фактори слід також враховувати перед початком прийому препарату, якщо пацієнт схильний до серцево-судинних захворювань (наприклад АГ, гіперліпідемія, цукровий діабет, паління).
            Клінічні дослідження та епідеміологічні дані показують, що застосування диклофенаку особливо у високих дозах (150 мг/добу) та протягом тривалого періоду може супроводжуватися незначним підвищенням ризику артеріальних тромботичних ускладнень (інфаркт міокарда або напад).
            Протягом тривалого лікування Нейродикловітом рекомендується контролювати показники периферичної крові, функцію печінки та нирок.
            Пацієнти з виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки або диспептичними симптомами в анамнезі та пацієнти із захворюваннями печінки, нирок, серцевою недостатністю або АГ потребують пильного медичного контролю.
            Для всіх НПЗП характерні шлунково-кишкові виразки, кровотечі та перфорації (які можуть мати летальний наслідок) та могли відзначатися у період лікування на тлі попереджувальних симптомів або у разі їх відсутності, або у пацієнтів із серйозними шлунково-кишковими явищами в анамнезі. Загалом такі явища найбільш небезпечні для пацієнтів літнього віку. В окремих випадках, коли у пацієнтів, які застосовують диклофенак, розвиваються ускладнення, препарат слід відмінити.
            У зв’язку із застосуванням НПЗП, включаючи диклофенак, дуже рідко повідомлялося про тяжкі, навіть з летальним наслідком шкірні реакції, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса — Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Найвищий ризик цих реакцій існує на початку терапії, а розвиток цих реакцій відзначається у більшості випадків у перший місяць лікування. Слід відмінити препарат при перших проявах шкірного висипу та виразок слизової оболонки або при будь-яких інших проявах гіперчутливості.
            Диклофенак завдяки своїм фармакологічним властивостям може маскувати симптоми, характерні для інфекційно-запальних захворювань.
            При введенні вітаміну В₁₂ клінічна картина, а також лабораторні аналізи при фунікулярному мієлозі або перніціозній анемії можуть втрачати свою специфічність.
            Вживання алкоголю та чорного чаю знижує абсорбцію тіаміну. Вживання напоїв, що містять сульфіти (наприклад вино), підвищує деградацію тіаміну.
            Пацієнтам із новоутвореннями, за винятком випадків, що супроводжуються мегалобластною анемією та дефіцитом вітаміну В₁₂, не слід приймати препарат.
            Препарат не застосовувати при стенокардії.
            Призначати диклофенак пацієнтам зі значними факторами ризику кардіоваскулярних явищ (наприклад АГ, гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння) можна лише після ретельної клінічної оцінки. Оскільки кардіоваскулярні ризики диклофенаку можуть зростати з підвищенням дози та тривалості лікування, його необхідно застосовувати якомога коротший період та у найнижчій ефективній дозі. Слід періодично переглядати потреби пацієнтів у застосуванні диклофенаку для полегшення симптомів та відповідь на терапію. З обережністю застосовувати у пацієнтів віком від 65 років.
            Застосування у період вагітності або годування грудьми . Зважаючи на відсутність клінічних даних, одночасне застосування вітамінів В₁, В₆ та В₁₂ не рекомендоване у період вагітності або годування грудьми.
            Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами . Хоча негативного впливу на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами не виявлено, не можна виключити той факт, що реактивність може погіршуватися внаслідок небажаного впливу диклофенаку на ЦНС (запаморочення, підвищена втомлюваність).
            Діти . Не рекомендується дітям віком до 14 років.

            Взаємодія з іншими лікарськими засобами

            одночасне призначення Нейродикловіту та інших лікарських засобів може спричинити підвищення або зниження ефективності.
            Підвищення:
            — рівня літію та дигоксину у плазмі крові;
            — ризику шлунково-кишкових кровотеч під час одночасної терапії глюкокортикостероїдами;
            — побічної дії інших НПЗП;
            — ефективності калійзберігаючих діуретиків (контроль рівня калію);
            — ефективності препаратів, які інгібують агрегацію тромбоцитів;
            — рівня та токсичності метотрексату. Слід уникати призначення НПЗП менш ніж за 24 год до або після лікування метотрексатом.
            Зниження:
            — ефективності диклофенаку фуросемідом та іншими петльовими діуретиками;
            — ефективності диклофенаку антигіпертензивними засобами;
            — взаємне зниження концентрації диклофенаку та ацетилсаліцилової кислоти у сироватці крові;
            — всмоктування вітаміну В₁₂ при одночасному застосуванні з колхіцином, парааміносаліцилатом, неоміцином та антидіабетичними засобами типу бігуанідину.
            Протипоказане одночасне застосування з леводопою, оскільки вітамін В₆ може зменшувати вираженість протипаркінсонічної дії леводопи.
            Як і інші НПЗП, при одночасному застосуванні з діуретиками або антигіпертензивними препаратами (наприклад блокаторами β-адренорецепторів, блокаторами кальцієвих каналів, інгібіторами АПФ) може знижувати їх антигіпертензивний ефект. Тому комбінацію таких препаратів слід призначати з обережністю, а пацієнтам (особливо літнього віку) слід періодично контролювати АТ. Пацієнтам слід вживати достатню кількість рідини, а після завершення поєднаної терапії слід періодично контролювати функцію нирок, зокрема при застосуванні діуретиків та інгібіторів АПФ внаслідок підвищеного ризику виникнення нефротоксичності. Одночасне застосування системних НПЗП та селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну може підвищити ризик шлунково-кишкової кровотечі.
            Можливе одночасне застосування диклофенаку та протидіабетичних препаратів, при цьому ефективність останніх не змінюється. Проте відомі окремі повідомлення про розвиток у таких випадках як гіпоглікемії, так і гіперглікемії, що зумовлювало необхідність зміни дози антидіабетичних препаратів під час застосування диклофенаку. З цієї причини рекомендовано під час терапії контролювати рівень глюкози в крові. Одночасне застосування диклофенаку та колестиполу або холестираміну зменшує всмоктування диклофенаку приблизно на 30 та 60% відповідно. Препарати слід приймати з інтервалом у кілька годин. Препарати, які стимулюють ферменти, наприклад рифампіцин, карбамазепін, фенітоїн, звіробій (Hypericum perforatum) та інші, теоретично здатні знижувати концентрацію диклофенаку у плазмі крові. Вплив НПЗП на синтез простагландинів у нирках може посилювати нефротоксичність циклоспорину. Є окремі повідомлення про розвиток судом у хворих, які застосовували одночасно похідні хінолону та НПЗП.
            Дія тіаміну інактивується 5-флуороурацилом, оскільки останній конкурентно інгібує фосфорилювання тіаміну у тіамін-пірофосфат.
            Антациди знижують всмоктування тіаміну. Петльові діуретики, наприклад фуросемід, що гальмують канальцеву реабсорбцію, під час довготривалої терапії можуть спричинити підвищення екскреції тіаміну і, таким чином, знизити рівень тіаміну.
            Одночасний прийом з антагоністами піридоксину (наприклад ізоніазид, гідрадазин, пеніциламін або циклосерин), пероральними контрацептивами може підвищувати потребу у вітаміні В₆.

            Передозування

            симптоми передозування диклофенаку та інтоксикації, підвищення частоти побічних ефектів з боку ШКТ та ЦНС.
            Терапія симптоматична.
            У випадку вираженого отруєння диклофенаком можливі розвиток ГНН та ураження печінки.
            Вітамін В₁ має широкий терапевтичний діапазон. Після перорального застосування жодних симптомів не виявлено. Дуже високі дози (понад 10 г) виявляють курареподібний ефект, пригнічуючи провідність нервових імпульсів.
            Вітамін В₆ має дуже низьку токсичність. Довготривалий прийом (понад 6–12 міс) у дозах >50 мг вітаміну В₆ щоденно може призвести до периферичної сенсорної нейропатії. Надмірне застосування вітаміну В₆ у дозах >1 г/добу протягом кількох місяців може призвести до нейротоксичних ефектів. Нейропатії з атаксією і розлади чутливості, церебральні судоми зі змінами на ЕКГ, а також в окремих випадках гіпохромна анемія і себорейний дерматит були виявлені після введення у дозі > 2 г/добу.
            Вітамін В₁₂ : після парентерального введення (у рідкісних випадках — після перорального застосування) вище рекомендованих доз препарату відмічали алергічні реакції, екзематозні шкірні порушення і доброякісну форму акне. При тривалому застосуванні у високих дозах можливі порушення активності ферментів печінки, біль у ділянці серця, гіперкоагуляція.

            Умови зберігання

            у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.