Що роблять сидерати

0 Comments

Зміст:

Сидерати: коли сіяти і закопувати (заорювати)

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 01 серпня 2023 Опубліковано: 09 лютого 2019 Перша редакція: 09 жовтня 2015 🕒 8 хвилин 👀 155580 разів 💬 2 коментарі

  • Що таке сидерати
  • Коли сіяти сидерати
    • Посів сидератів навесні
    • Вирощування сидератів улітку
    • Посадка сидератів осінню
    • Найкращий сидерат
    • Озимі сидерати
    • Сидерати для картоплі
    • Коментарі

    Життя на Землі почалася з рослин і завдяки їм триває досі. Рослини живуть для того, аби створювати життя. Їхнє листя дає тінь, яка не дозволяє сонцю випалювати землю, утворює компост на поверхні ґрунту, їхні корені захищають ґрунт від розмивання та перенесення, перетворюють землю на родючий ґрунт, їхні відмерлі рештки живлять черв’яків і мікробів, які накопичують у ґрунті азот. Рослини створюють ґрунт. Земля не змогла б існувати без рослин жодного дня. Завдання рільництва – робити землю, давати їй більше, ніж береш від неї, і у здійсненні цього завдання головними помічниками хліборобів є рослини. Щоб поліпшити склад ґрунту, відновити його структуру і збагатити поживними речовинами, в рільництві використовують рослини, які називаються сидерати.

    Що таке сидерати

    Сидерати – це зелені добрива, що спеціально вирощуються для відновлення ґрунту після вегетації, збагачення його азотом і мікроелементами та пригнічення росту бур’янів. Назва походить від латинського «sidera», що означає «зірка, яка отримує силу з неба». Сидерація – найважливіша складова органічного рільництва. Сидератами є рослини, що швидко набирають зелену масу, які скошують і закладають у ґрунт або залишають на його поверхні для захисту верхнього шару, а коріння сидератів, розташоване в землі, перегниваючи, служить збагаченню ґрунту і підґрунтя. Ці рослини своєю потужною надземною частиною пригнічують ріст бур’яну і захищають верхній шар ґрунту від сонячних променів. Потужне коріння сидератів не дозволяє бур’янами добувати собі харчування, крім того, вони добре розпушують землю, а після відмирання покращують водопроникність, водоутримуючу здатність та аерацію ґрунту. В якості сидератів найчастіше вирощують однорічні, рідше – багаторічні бобові рослини з рясною зеленою масою, що мають фітосанітарні властивості. Зі швидко зростаючих холодостійких злакових теж виходять відмінні сидерати для городу. Використовують як ранні сидерати рослини з родин капустяні і складноцвіті.

    Коли сіяти сидерати

    Посів сидератів навесні

    Коли саджати сидерати? Посів сидератів здійснюють протягом усього сезону – до посадки основної культури і після її збирання. Які сидерати сіяти навесні? Сидерат фацелія вимагає дуже ранньої посадки, так само, як і гірчиця – вони не бояться заморозків і проростають, як тільки встановиться плюсова температура. Сіють також суріпицю, ріпак ярий, а сидерат вика гарний у якості попередника для помідорів і перців. Ростуть сидерати на ділянці доти, доки не настане пора висаджувати основну городню культуру. І тут є три варіанти:

    • найпростіший, але не найефективніший: перекопати ділянку, закладаючи сидерати в ґрунт, а зверху посадити основну культуру;
    • використовуючи плоскоріз, зрізати стебла сидератів на кілька сантиметрів глибше рівня ґрунту, слідом за цим висадити розсаду овочевої культури, а зрізаним бадиллям сидератів замульчувати грядку – наземна частина сидератів поступово перегниває і стає добривом. Слід знати, що зрізана плоскорізом фацелія більше не відростає, тоді як гірчиця продовжує рости;
    • найбільш трудомісткий спосіб застосування сидератів: у грядці зі зростаючими зеленими добривами роблять ямки і висаджують у них розсаду овочевої культури, де вона росте між сидератами протягом двох-трьох тижнів. Потім сидерати зрізають ножицями на висоті близько п’яти сантиметрів від землі і розкладають тут же, на грядці. Як тільки сидерати знову підростають, їх знову обрізають на таку ж висоту, і так доти, доки не прийде пора збирати овочеву культуру.

    Вирощування сидератів улітку

    Це гарний спосіб поліпшити стан і відновити структуру ґрунту на ділянці, яка в поточному році не використовується. Навесні висаджують сидерати, які мають властивість відростати після скошування, і протягом літа періодично косять їх, намагаючись встигнути до початку бутонізації, оскільки саме молоді пагони містять максимальну кількість корисних речовин, та й перегнивають вони набагато швидше. Скошене бадилля залишають на ділянці.

    Посадка сидератів осінню

    Які сидерати сіяти восени? Найчастіше в цю пору сіють гірчицю і жито. Строки посадки озимих сидератів приблизно однакові: насіння сидератів сіють відразу після збирання овочів – у самому кінці літа або на початку осені. Гірчиця зростає до самої зими і зеленою йде під сніг. Навесні вам потрібно буде зрізати її плоскорізом і зверху висадити ту культуру, яку ви запланували як основну. Жито слід буде прибрати ще восени, до того, як воно почне колоситися – підрубати по вузлу кущіння, розташованому біля поверхні ґрунту. Наземну частину закладають у компост або залишають на ділянці.

    Посіви можуть бути самостійними, коли на ділянці росте тільки сидерат, ущільненими, коли на одній ділянці поєднують вирощування сидератів та основної культури, і кулісними, коли сидерати сіють не по всій ділянці, а смугами або в міжряддях.

    Коли закопувати (заорювати) сидерати

    Вважається, що заорювання зеленої маси сидератів у ґрунт покращує структуру ґрунту, нівелює негативні наслідки ущільнення орного шару, збільшує вологоємність і водопроникність ґрунту, від чого активізуються мікробіологічні процеси. Заорюють або закопують сидерати в ґрунт за один-два тижні до посадки основної культури, причому, як уже згадувалося, потрібно встигнути скосити сидерати до початку бутонізації. Однак практики вважають, що оранка або перекопування знищує необхідні рослинам мікроорганізми і порушує структуру ґрунту, тому зрізані плоскорізом на глибині 5 см сидерати краще не заорювати, а розкласти на грядці, укривши їх мульчею, щоб вони не висихали. Поступово рослинні залишки перетворюються на компост, виділяючи велику кількість азоту, а коріння, що залишилося в землі, під впливом дощових черв’яків і мікроорганізмів розкладається, стаючи гумусом. Особливо шкідливе заорювання озимих сидератів, через яке втрачається близько 80 % сидеральної дії. Залиште скошені або вирізані сидерати на ділянці до весни – після того, як зійде сніг, ви їх не виявите, а от ґрунт стане таким пухким, що й оранка не знадобиться.

    Рослини сидерати

    Найкращий сидерат

    Назвати якийсь один універсальний сидерат, який підійшов би будь-якій рослині, завагається і науковець-теоретик, і досвідчений практик. Кожна рослина вимагає свого сидерата, і в кожного сидерата своє призначення, тому визначити, які сидерати кращі, складно. Наприклад, найкращі сидерати для ґрунту – люпин, олійна редька, овес, жито і фацелія. Найкращі сидерати для полуниці – все та ж олійна редька, ріпак, гірчиця і гречка. Найкращі озимі сидерати – овес, суріпиця, озимі жито, вика та ріпак. Тому є сенс розповісти про кожну групу сидератів і про найбільш затребувані в цих групах рослини:

    Бобові: буркун, конюшина, вика, люцерна, чина, сочевиця, соя, горох, нут, серадела, квасоля, люпин. Найчастіше вирощують:

    • люпин як сидерат. Він накопичує в ґрунті азот – після люпину можна саджати на ділянці будь-які рослини, які потребують азоту. Сіють люпин від кінця липня до середини серпня після збирання капусти або картоплі, але найкращий час посадки – рання весна;
    • буркун – однорічна бобова рослина, яку теж краще висаджувати на нейтральному ґрунті ранньою весною, хоча цілком припустимі літня та осіння посадки.

    Капустяні: гірчиця, редька олійна, ріпак, суріпиця. Найбільш популярні:

    • сидерат гірчиця біла має величезне значення для сівозміни. Її коріння виділяє органічні кислоти, які, взаємодіючи з ґрунтом, звільняють важкорозчинні фосфати, поповнюють запас калію і перетворюють недоступні для засвоєння рослинами поживні елементи на легко засвоювані;
    • редька олійна – однорічна рослина, здатна пов’язувати азот і позбавляти ділянку нематод та інших збудників захворювань. Зазвичай висаджується разом із викою або іншими бобовими.

    Злакові: пшениця, овес, ячмінь, жито. Про сидерати зі злакових читайте в наступному розділі.

    Гречані: гречка. У гречки короткий період вегетації і розвинена коренева система, що досягає в окремих випадках півтора метра. Гречка як сидерат глибоко розпушує ґрунт, знижує кислотність ґрунту і збагачує бідні ґрунти фосфором, калієм і органічними компонентами.

    Складноцвіті, або Айстрові: календула, соняшник:

    • коренева система соняшника сягає в глибину двох метрів, він дає велику кількість зеленої маси і росте на ґрунтах будь-якого складу і будь-якої кислотності.

    Амарантові: амарант.

    Гідрофіли: фацелія. Сидерат фацелія належить до родини водолистові і є найціннішим медоносом. У неї короткий вегетаційний період, розвинена коренева система і потужна наземна частина. Росте фацелія на будь-яких ґрунтах, вона холодостійка і невимоглива до освітлення. Фацелія покращує структуру і підвищує повітропроникність ґрунту.

    Озимі сидерати

    Якщо навесні сидерати сіють у борозни, то восени достатньо буде розсипати насіння по ділянці і прикрити його мульчею, але можна, звичайно ж, посіяти озимі сидерати і в борозни, проте глибина загортання повинна бути меншою, ніж навесні – не більше 3-4 см. Найчастіше в якості озимих сидератів використовують жито й овес:

    • жито як сидерат сприяє пригніченню бур’янів, знищенню збудників грибкових хвороб, пригніченню нематод, його коріння прекрасно розпушує ґрунт, найбільше в якості попередньої культури воно підходить картоплі, помідорам, гарбузам, кабачкам і огіркам. Однак жито насилу бере плоскоріз, тому найчастіше його зрізують над поверхнею, а ділянку з корінням, що залишилися в ґрунті, перекопують;
    • овес як сидерат розпушує глинисті ґрунти, очищаючи їх від кореневих гнилей. Зазвичай його висаджують у поєднанні з викою. Овес – найкращий попередник для огірків.

    Але є й інші рослини, які поступово завойовують популярність як сидеральні культури:

    • ріпак як сидерат захищає ґрунт від шкідників і хвороб, збагачує фосфором і сіркою, пригнічує ріст бур’янів і є підходящим попередником для баклажанів, перців і томатів, однак висаджувати його потрібно не пізніше серпня і тільки не в вологі глинисті або заболочені ґрунти;
    • сидерат вика сприяє виробленню в ґрунті азоту. Сіють її у вересні, вона вдалий попередник для будь-якої розсади;
    • сидерат суріпиця відновлює структуру ґрунту і є вдалим попередником для зернових, картоплі та кукурудзи. Сіють її в серпні.

    Сидерати для картоплі

    Ті, кому доводиться рік-у-рік саджати картоплю на одній і тій самій ділянці, добре знають, що якщо ґрунт після збирання картоплі не відновлювати, він дуже швидко виснажується. Після збирання ділянку засівають вівсом, горохом і білою гірчицею та залишають їх на зиму. Навесні сходи сидератів вирізують плоскорізом на глибині 5-7 см, а за тиждень-другий на цій ділянці можна висаджувати ранню картоплю. Якщо восени ви сидерати не саджали, то, як тільки навесні прогріється верхній шар ґрунту, сійте суміш фацелії, вівса та білої гірчиці. За кілька тижнів ці рослини здатні наростити пристойну зелену масу, яку до посадки картоплі (зазвичай це відбувається в третій декаді травня) вирізують плоскорізом. Після збирання картоплі ділянку знову засівають сидератами.

    І наостанок кілька порад:

    • не вирощують на одній ділянці сидерати й основну культуру, якщо вони належать до однієї родини;
    • вчасно викошуйте сидерати, не допускайте одеревіння стебла і коріння, а також визрівання насіння – це засмічує ділянку, ускладнює розпушування ґрунту і призводить до неконтрольованого зростання сидератів;
    • дотримуйтеся законів сівозміни, не вирощуйте один і той самий сидерат на ділянці рік-у-рік;
    • правильно підбирайте сидерат: одні добре ростуть на бідних ґрунтах, іншим потрібні ґрунти родючі.

    Пора сіяти сидерати – як ці рослини допоможуть відновити ґрунт?

    Автор: Валерій https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=29 Перша редакція: 08 серпня 2023 Редактор: Олена Н. https://floristics.info/en/?option=com_contact&view=contact&id=21 🕒 3 хвилини 👀 9373 рази 💬 0 коментарів

    • Що потрібно робити з сидератами
    • Як вибрати потрібну культуру
    • Інші агротехнічні прийоми для покращення ґрунту
      • Дотримання сівозміни
      • Земля під паром
      • Мульчування
      • Про осінню оранку

      Всім привіт! Друзі, зараз початок серпня, а це означає, що настав час сіяти сидерати.

      Що потрібно робити з сидератами

      Сидерати – це зелені добрива, які роблять ґрунт більш пухким, поживним та насичують його азотом. Сіяти їх слід після збирання основних культур. Я прибрав ранню картоплю, і зразу ж посіяв на цій ділянці ярі гірчицю та горох. Також добре лікує та структурує ґрунт жито.

      Посів відбувся тиждень тому, і зараз на грядці вже почали з’являтися сходи. Якщо осінь буде теплою, я розраховую поласувати солодким зеленим молодим горошком. Взимку сидерати замерзнуть і ляжуть на ґрунт.

      Навесні, за 2-3 тижні до посадки основної культури, потрібно заорати сидерати мотоблоком в землю. Там їх перероблять бактерії, і весь наступний сезон ґрунт на ділянці буде насичений азотом та корисними речовинами. Я так роблю постійно.

      Як вибрати потрібну культуру

      Але оскільки ґрунти за складом та структурою різняться, кожному типу ґрунту потрібні свої сидерати. Десь треба наситити коренетворний шар азотом, отже, там слід сіяти бобові сидерати, десь важливіше покращити структуру, і тоді треба сіяти жито.

      Крім того, у сидеральних культур різна коренева система. Вона може бути мичкуватою або стрижневою, і це слід враховувати. Наприклад, стрижневе коріння глибше розпушує щільний ґрунт, і він починає краще вбирати воду, тому на глинистих і ущільнених ґрунтах потрібно сіяти культури зі стрижневою кореневою системою.

      Завдяки регулярному вирощуванню сидератів, ґрунт на моїй ділянці пухкий і легкий. Картоплю можна вибирати без допомоги інструментів, просто розгрібаючи землю руками.

      Інші агротехнічні прийоми для покращення ґрунту

      Дотримання сівозміни

      Крім того, я дотримуюсь сівозміни, тобто повертаю культуру на колишню грядку лише через чотири роки.

      Якщо ви вирощуєте на ділянці одну за одною споріднені культури, у ґрунті накопичуються збудники хвороб та личинки шкідників, що вражають рослини саме цієї родини. Тому не можна саджати томати після картоплі і огірки після кавунів – вони хворітимуть.

      До того ж споріднені культури вибирають із ґрунту одні й ті самі поживні речовини, тому він швидко бідніє, і гарного врожаю ви чекатимете даремно.

      Земля під паром

      Щоб ґрунтовно оздоровити землю на ділянці, поділіть ділянку на 4 частини, і щороку залишайте одну частину під пар, тобто посійте на ній восени сидерати, навесні заробіть їх і до наступної весни нічого на цьому місці не вирощуйте. Потім залиште під пар іншу частину, і так далі. Під паром ґрунт оздоровлюється та відновлює свою родючість.

      Мульчування

      До вересня зелена маса сидератів буде сягати мені до пояса. Цю грядку я мульчував на літо соломою, яку перед посівом сидератів заробив у землю. Я завжди закопую стару мульчу в ґрунт: він від цього робиться пухкішим і поживнішим.

      Посіви сидератів я замульчував свіжою соломою, і коли вони ляжуть на ґрунт, то перепріватимуть разом із нею, а навесні я заорю все це в землю.

      Можна мульчувати посіви сидератів половою злакових або скошеною травою. Навесні все це перероблять бактерії, і ви отримаєте оздоровлений ґрунт, насичений азотом та іншими поживними речовинами.

      Про осінню оранку

      Орати і перекопувати ділянку з осені має сенс лише в тому випадку, якщо ви вносите в ґрунт перегній або компост. Я займаюся цим один раз на 4-5 років: розсипаю перегній поверхнею ділянки і заорюю його в землю. А просто так перекопувати чи орати землю восени шкідливо.

      Дбайте про стан ґрунту на ділянці, і ви завжди будете з гарним урожаєм.

      Кращі сидерати для городу: коли сіяти і коли закопувати?

      Грунт по своїй суті – це омертвілі, перегнилі частини рослин, які довгі століття шар за шаром встеляли поверхню землі. Кожному дереву судилося стати основою для нового дерева, але не кожне сприятиме його зростанню та розвитку. Хлібороби давно помітили, що після певних культур інші швидше дозрівають, дають більш якісні фрукти і овочі. Систематизація і розумне використання знань про це сформувалося в метод агротехніки, основою якого є вирощування сидератів. У цього способу є тільки гідності, а всі недоліки і негативні наслідки пов’язані з неправильним підбором виду сидератів і доглядом за ними.

      Що таке сидерати і для чого вони потрібні?

      Сидерат – це рослина, що сіється для поліпшення стану грунту і її підготовки до посіву основної культури. Після сходів сидерати для городу зазвичай обрізають і залишають на ділянці. При розкладанні стебла, листя і коріння рослин живлять грунт, покращують аерацію і водопровідність. Інша користь сидератів – захист грунту від негоди, ерозії і бур’янів. Як видно з фото, багато з сидератів не тільки корисні, але і дуже декоративні.

      Які бувають сидерати?

      • самостійні – заповнюють собою всю ділянку;
      • ущільнені – основна культура і сидерат ростуть разом;
      • кулісні – сидерати розміщуються між рядів і грядок.

      Самі рослини можна умовно розділити по типу завдань, які вони здатні вирішити, і, звичайно, за сімействами:

      1. Бобові сидерати: конюшина, люпин, люцерна, чина лучна, а також горох, соя, боби. Багаті сполуками азоту і розпушують грунт потужною кореневою системою. Зелень після скошування стає хорошим добривом.
      2. Хрестоцвітні: ріпак, гірчиця, олійна редька, суріпиця. Добре переносять холод, швидко ростуть, захищають від хвороб і допомагають в боротьбі з шкідниками.
      3. Злаки: жито, ячмінь, овес, пшениця, мітлиця, костриця. Холодостійкі, успішно витісняють бур’яни.
      4. Складноцвітні: соняшник однорічний і олійний, календула. Добре ростуть на найбільш неродючому грунті, розпушують його. Дають багато зеленої маси.

      Популярне питання, яке задають початківці аграрії: що краще, фацелія або гірчиця як сидерат? Щоб відповісти на це питання, важливо оцінити ступінь впливу рослин на ключові характеристики грунту. Так, гречка має добре розвинену кореневу систему, яка ефективно розпушує грунт, знижує його кислотність, збагачує калієм і фосфором. А фацелія – ​​морозостійка культура, яка потребує багато світла і підготовки грунту. Вона не тільки відмінно покращує проникнення повітря та структуру грунту, а й дає багато зелені, яка швидко перегниває після зрізання.

      • Фіксують азот у величезних кількостях
      • Наближаються по живильній цінності до гною
      • Відрізняються холодостойкостью і стійкістю до морозів
      • Люпин
      • Соя
      • Квасоля
      • Клевер
      • Сочевиця
      • Швидко створюють густу зелену масу
      • Вносять в грунт фосфор і сірку
      • Служать захистом від дротяників
      • Привертають бджіл
      • Ріпак
      • Гірчиця
      • Завдяки густій розвиненій кореневій системі покращують фізичні показники грунту.
      • Застосування на землях з підвищеною вологістю для підсушуючого ефекту
      • Овес
      • Жито
      • Пшениця
      • Формують рясні густі пагони і міцне коріння
      • Дають багато гумусу і органіки
      • Відлякують грибки і комах-шкідників
      • Служать захистом від паразитів нематод
      • Редька
      • Стійкість до спеки і заморозків
      • Швидке перетворення в цінне джерело азоту і мінералів
      • Чудово поєднуються з іншими рослинами
      • Фацелія
      • Надають рихлості і легкості важким глинистим грунтам і суглинкам
      • Вносять фосфорні та калійні солі
      • Гречка
      • Відлякують клопів, мошок, тлю
      • Допомагають боротися з гусеницями по капусті
      • Служать покривними культурами
      • Привертають запилювачів
      • Міцні стебла в зимовий період затримують сніг
      • Календула
      • Соняшник

      Які властивості і терміни висадки у різних сидератів?

      Сидерати – це ефективні природні добрива, які вирощують з метою відновлення грунту та поліпшення його якості перед посадками і після збору врожаю. Сидерація вважається важливим процесом для органічного землеробства.

      Особливості сидератів

      Це рослини, які можуть швидко набрати зелену масу. Їх скошують, потім поміщають в грунт або залишають на поверхні. Таким чином, вони забезпечують захист верхнього шару від погодних умов, а також збагачують грунт мікро- і макроелементами. Зелені добрива мають різні терміни висадки, тому попередньо варто ознайомитися з інформацією про те, коли садити сидерати для досягнення максимально ефективного результату.

      Гірчиця

      Гірчиця – однорічна теплолюбна рослина. Рослина в якості зеленого добрива захищає землю від негативних зовнішніх факторів, грибкових захворювань, бореться з бур’янами. Посів сидерата здійснюють восени або пізньою весною, бадилля рослини при скошуванні не закладають в землю. Також її підсівають влітку на грядки з помідорами для захисту від фітофторозу. Зазвичай гірчицю використовують для підготовки землі під картоплю та інші овочі.

      Фацелія

      Фацелія добре підходить для процесу гуміфікації. Її зелена маса швидко розкладається і насичує землю корисними речовинами. Рослина відрізняється морозостійкістю і невибагливістю у догляді, тому посадку сидерата можна проводити протягом всього дачного сезону, на будь-яких, навіть дуже бідних грунтах. Фацелія захищає рослини від бур’янів, хвороб і шкідників, оздоровлює грунт, рятує городні культури від вітру і опадів.

      Клевер

      Клевер – рослина з сімейства бобових сидератів. Багата азотом, органічними і мінеральними речовинами. Добре структурує грунт, робить його пухким і легким, насиченим вологою і киснем. Також культура привертає дощових черв’яків і створює сприятливу атмосферу для розвитку корисних бактерій. Клевер можна сіяти на протязі всього сезону: від ранньої весни до пізньої осені. Важливо тільки, щоб температура була не нижче +15 градусів. Клевер можна висівати під будь-яку культуру, за винятком бобових, так як рослини з одного сімейства залучають шкідників одного виду і схильні до одних і тих же захворювань.

      Люпин

      При виборі люпину в якості зеленого добрива потрібно звернути увагу на його сорт. Жовтоцвітний люпин – невимоглива до складу грунту культура, тоді як люпин з фіолетовими квітками добре росте тільки на кислих грунтах. Теплолюбну рослину висівають в кінці травня, а скошують в липні. Щоб люпин добре ріс, потрібен регулярний полив в землю зелена маса добре розпушує грунт і насичує її киснем і вологою. Крім того, люпин збагачує землю азотом і легкозасвоюваними фосфатними сполуками.

      Овес

      Овес збагачує грунт органікою, фосфором, калієм. Сидерат допомагає відновити родючість будь-якої садової ділянки. Рослина невибаглива, може рости і на чорноземі, і на збідненому глинистому грунті. Зазвичай овес висівають разом з горохом, щоб збільшити кількість азоту в землі. Крім поліпшення якісних показників грунту, коріння сидерата виділяють антибактеріальні речовини, що допомагають захистити посадки від гнилі і грибкових захворювань. Овес як сидерат для городу висаджують з середини квітня до початку вересня. Перед посадкою насіння обробляють слабким розчином марганцю для підвищення схожості.

      Користь сидератів для рослин

      Вибираючи той чи інший сидерат, важливо враховувати його вплив на грунт, кислотність грунту, а також те, які культури планується надалі садити на цій ділянці.

      Вплив на грунт

      • Якщо на ділянці найближчим часом не планується посадка основних культур, то його просто перекопують разом з сидератами і залишають на зиму. Зелена маса перетвориться в корисний гумус.
      • Коренева система сидератів добре розпушує грунт. При розкладанні тонкі коріння залишають порожнини, роблячи землю пухкою і повітропроникною. Такий грунт не схильний до гниття, добре поглинає воду і насичує рослини киснем.
      • Сидерати «армують» грунт корінням, зберігаючи пласт від вимивання і видування.
      • Зелені рослини-добрива приводять у норму кислотність грунту.

      Вплив на рН і гумусний шар

      Кращі сидерати для стабілізації кислого грунту – слаболугові, такі як нут, гірчиця, люцерна. Якщо ж грунт лужний, вибирають сильнокислі (люпин, гречка, овес), слабо або помірно кислі (серадела, конюшина, редька). Для нейтральних ділянок підійдуть буркун.

      Коли і де сіяти сидерати?

      Посів сидератів можна проводити в будь-який час, але зазвичай це роблять перед посадкою або відразу після збору врожаю основних рослин. Місце посадки сидератів визначається завданням, яку він повинен вирішити:

      • на порожніх ділянках – для захисту грунту від трави і бур’янів і збагачення корисними речовинами в період «відпочинку»;
      • на місці вирощування ранніх / пізніх овочів – такі грядки частину сезону простоюють, і за цей час можна поліпшити грунт;
      • коли садити сидерати в теплиці? Найкраще восени, щоб навесні грунт був готовий до висадки розсади;
      • посаджені між рядами сидерати захищають основні культури від бур’янів, а грядки – від пересихання і осипання;
      • розкидані між деревами скошені сидерати замінюють собою мульчу;
      • для ранньої весняної посадки підходять морозостійкі сидерати.

      Коли сіяти і коли закопувати сидерати, ми розібралися. Однак до посадки основних рослин сидерати потрібно буде прибрати. Як це зробити? Є кілька варіантів:

      1. Простий, але самий трудомісткий спосіб – перекопування грунту разом із зрізаною зеленою частиною рослин-сидератів.
      2. Рослини зрізаються плоскорізом з поглибленням в землю, під корінь, і залишають на тій же ділянці, як добриво.
      3. Основну культуру висаджують прямо в сидерати, які через 2-3 тижні підрізають, залишаючи близько 5 см стебла, і повторюють цю процедуру кожного разу, коли рослини підростають – до збору врожаю з основної культури. Так ви отримаєте постійну свіжу підгодівлю із зеленої маси

      Які сидерати для яких культур підходять?

      Існує кілька критеріїв вибору сидератів.

      Підбір за призначенням:

      • передують культури: редька, фацелія;
      • захист від шкідників: гірчиця, редька, сурепка;
      • грунтопокривні: конюшина;

      Підбір по основній культурі:

      • картопля: гірчиця, люпин, серадела;
      • огірки: жито, редька, буркун;
      • перець: люпин, жито, горох, вика;
      • капуста: конюшина, буркун, люпин сочевиця;
      • полуниця: овес, люпин, фацелія;
      • баклажани: соя, буркун, нут, еспарцет;
      • кабачки і гарбуз: овес, буркун, жито;
      • горох: гірчиця, рапс, редька.

      Підбір по виду грунту:

      • глиниста: ріпак, квасоля, боби;
      • суглинок: жито, люцерна;
      • торф’яна: овес;
      • піщана: люпин, буркун;
      • супіщаний: олійна редька, овес;
      • підзолиста: боби, квасоля.

      Проти яких хвороб і шкідників ефективні сидерати

      • колорадський жук: листя льону, календула;
      • нематоди: жито, чорнобривці, люпин, буркун, люцерна;
      • дротяники (жук-ковалики): фацелія;
      • бур’яни: гірчиця, редька;
      • грибки і гниль: фацелія, овес, люпин, буркун.

      Коли і як прибирати сидерати?

      Строки збирання залежать від цілей використання і особливостей культур. Правильно сплановане прибирання допоможе максимально збагатити землю корисними речовинами.

      1. Якщо сидерати використовуються як підготовка грунту до основної культури, приберіть їх за два тижні до висадки.
      2. Для прибирання медоносів дочекайтеся цвітіння: конюшина, люпин, фацелія красиво цвітуть і привернуть комах (оптимальний термін посадки – весна).
      3. Злаковим і бобовим дайте дозріти, так ви отримаєте врожай – насіння для наступного посіву і солому – для компосту і мульчі.
      4. Сидерати, що ростуть між рядами, потрібно прибрати до того, як вони переростуть основну культуру на грядках.

      Сидерати можна скошувати або закладати в грунт. Скошені рослини можуть використовуватися як мульча. Заорювати бадилля потрібно за 2-3 тижні до посадки культурних рослин на глибину від 7 до 15 см. в залежності від щільності грунту. Заорювати можна і під зиму, тоді із зеленої маси вийде повноцінний гумус.