Чим відрізняються пестициди від інсектицидів

0 Comments

Класифікація пестицидів

Пестициди – це загальна назва хімічних речовин чи біологічних агентів, які застосовуються у сільському господарстві для захисту культурних рослин від впливу шкідливих організмів: комах, кліщів, гризунів, бактерій, нематод, вірусів, різноманітних видів грибів, мікроорганізмів, бур’янів та переносників захворювань.

Слово пестицид утворене з двох латинських слів – « Реstis », що перекладається як « зараза », та « Сaedo », тобто « вбивати ».

Деякі історичні факти про пестициди

Проблему усунення шкідників людство намагалося вирішити ще на початку ери зародження землеробства. З розвитком рослинництва та збільшенням кількості оброблюваних площ зростала й потреба в дієвих засобах боротьби зі шкідливими тваринами й комахами, оскільки ті негативно впливали на врожай багатьох культур.

Відомо, що древні цивілізації застосовували пестициди ще в 2000 роках до н. е. Так, шумери у Стародавній Месопотамії близько 4500 років тому захищали свої посіви від шкідників звичайним сірчаним пилом. Ріґведа, стародавня збіркв релігійних гімнів і перша відома пам’ятка індійської літератури, якій близько 4000 років, містить інформацію про використання отруйних рослин для боротьби зі шкідниками.

Обробляти рослини настоєм з маслин (темних плодів оливкового дерева) радив давньогрецький філософ Демокріт. Також він рекомендував попередньо обробляти насіння перед посівом соком заячої капусти, яка, завдяки значній кількості дубильних речовин і вмісту органічних кислот , ефективно протидіяла збудникам різних хвороб.

На початку ХV століття для боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур вже застосовували такі токсичні речовини як арсен (миш’як), ртуть і свинець. У XVII столітті з листя тютюну навчились отримувати сульфат нікотину – природний інсектицид, за допомогою якого знищували комах.

В середині ХVІІІ століття мідь, арсен і ртуть широко застосовували для протруювання насіння. У ХІХ столітті з’явились ще два природних пестициди: піретрум, який отримують з хризантем, і ротенон, сировиною для добування якого є корені деяких тропічних рослин.

Поступово, з розвитком сільського господарства, покращувалися й хімічні засоби захисту, зростала їх ефективність, з’являлися нові види комбінованих препаратів, здатні протидіяти як цілим групам, так і окремим видам шкідливих організмів.

У минулому столітті до 1950-х років домінували пестициди на основі миш’яку. Швейцарський хімік Пауль Мюллер дослідив надзвичайну інсектицидну ефективність ДДТ, п роте через висоокий рівень токсичності для тварин і людини його згодом заборонили в багатьох країнах. Так, у США до 1975 року замінили ДДТ на органофосфати та уретани (карбамати). Відтоді провідними інсектицидами стали препарати на основі сполук піретрину. У 1960-х роках значного поширення набули гербіциди з такими складовими як: триазин та інші сполуки на основі азоту; карбонові кислоти, зокрема кислота 2,4-дихлорфеноксіоцтова; гліфосат .

На сьогодні створено значну кількість дієвих (зокрема й абсолютно безпечних) пестицидів, які здатні успішно замінити високотоксичні (фосфорорганічні, ртутьмісткі, хлорорганічні тощо) препарати. Помітно скоротилася чисельність порошкових хімікатів, дустів, емульсій, оскільки їх замінили екологічно безпечніші засоби захисту від шкідливих патогенів.

Пестициди, я к біологічно активні речовини, мають миттєвий або довготривалий вплив на шкодочинні організми, тобто можуть одразу їх вбити, або згубно діяти на їх розмноження, розвиток, здоров’я та поведінку. Крім того, вони можуть використовуватись як інгібітори росту, інгібітори синтезу білка, для зміни проникності клітинних мембран, як от десиканти, дефоліанти, сениканти тощо.

Нинішнє використання пестицидів далеко не завжди є безпечним для довкілля. Ці п репарати здатні призводити до забруднення довкілля у багатьох регіонах, негативно впливати на біорізноманіття та екосистемні зв’язки. Їх вплив може бути як прямим, так і побічним. Н априклад, спричинити скорочення їстівних запасів для певних біологічних видів чи змінити харчові ланцюжки. Врешті, ц е може призвести до локального та регіонального зникнення видів. Крім того, накопичення активних речовин здатне негативно вплинути на запилення або якість повітря, ґрунту, води. Отже, переважна більшість сучасних пестицидів становлять загрозу для біорізноманіття.

Найчастіше небезпечний вплив пестицидів стосується диких видів ссавців, безхребетних та птиці. За деякими даними до 70% (!) застосованих пестицидів зрештою потрапляють у водойми – річки й озера, через що гинуть або навіть повністю зникають багато прісноводних мешканців і, зокрема, окремі види риб.

Види пестициді в

Пестициди розрізняють за хімічним складом, об’єктами застосування, способом проникнення та характером (специфікою) впливу.

За походженням діючого інгредієнта розрізняють такі групи пестицидів: неорганічні препарати ( сполуки ртуті, фтору, ба­рію, сірки, міді, а також хлорати й борати ); органічні та біологічні – засоби рослинного, бактеріального й грибного походження ( піретрини, фітонциди й анти­біотики, бактеріальні, вірусні й грибні препарати ). Найбільшу групу серед них складають усе ж таки пестициди на основі органічних речовин, оскільки їм властива найвища біологічна активність.

Перелік існу ючих пестициді в

Акарициди – засоби для знищення кліщів/павукоподібних.

Альгіциди – препарати для знищення водоростей у водоймах.

Антигельмінти – засоби для боротьби з гельмінтами та лікування гельмінтозів.

Антисептики – протимікробні засоби, що захищають від руйнівної діяльності мікроорганізмів.

Арборициди – для знищення деревних рослин, зокрема чагарників.

Атрактанти – речовини, що приваблюють окремі види живих організмів.

Афіциди – засоби для знищення попелиць (тлі) .

Бактерициди – речовини, здатні знищувати бактерії та інші мікроорганізми, або припиняти їх ріст.

Гаметоциди – препарати, що забезпечують стерильність бур’янів.

Гербіциди – засоби для знищення бур’янів.

Десиканти – хімічні зневоднюючі агенти, які використовують для висушування рослин, щоб технологічно покращити умови збирання врожаю.

Дефоліанти – речовини, що викликають опадання листя на рослинах.

Зооциди – хімічні препарати для боротьби зі шкідливими хребетними тваринами. Серед них розрізняють: родентициди (проти гризунів), авіациди (проти птахів) та іхтіоциди (проти небажаних видів риб).

Інсектициди – засоби для захисту рослин від шкідливих комах .

Інсектоакарициди – проти кліщів і комах.

Лавріциди – для знищення лялечок і гусені комах.

Лімациди (молюскоциди) – хімічні засоби для знищення слимаків.

Нематоциди – для знищення нематод (круглих червів).

Ові циди – препарати, що знищують яйця паразитичних червів, кліщів та інших комах.

Ратициди – хімічні й бактерологічні засоби для знищення пацюків і мишей.

Репеленти – засоби для відлякування комах, кліщів, гризунів, птахів.

Ретарданти – синтетичні речовини для регулювання (заповільнення) росту й розвитку рослин, які не призводять до якихось аномальних відхилень.

Синергісти – спеціальні речовини для підсилення дії пестицидів.

Феромони – речовини для впливу на шкодочинних особин протилежної статі з метою знешкодження і зменшення їх популяції.

Фуміганти – препарати для боротьби зі шкідниками та збудниками хвороб рослин.

Фунгіциди – засоби боротьби з грибковими захворюваннями рослин.

Хемостерилізатори – як і гормональні інсектициди, перешкоджають нормальному розвитку й розмноженню шкідливих комах.

Наведена систематизація пестицидів є досить умовною, оскільки багато видів хімікатів мають універсальну дію – можуть знищувати кліщів та личинок на різних стадіях розвитку комах. Наприклад, популярний препарат «Малатіон» є одночасно інсектицидом та акарицидом, тому часто його називають інсектоакарицидом.

Виробництво п естицидів передбачає випуск препаратів найрізноманітніших форм. Вони можуть мати вигляд водорозчинного порошку чи концентрованої емульсії, суспензій, гранул, розчинів, таблеток, пасти, мікрокапсул тощо.

Обробку рослин пестицидами здійснюють різними способами: обприскуванням, розпиленням, фумігацією (газацією), методом розсипання гранул з діючою речовиною безпосередньо на поверхню землі або ж внесенням препаратів у ґрунт.

За способом проникнення та механізмом дії пестициди поділяють на чотири види:

1. Контактні пестициди отруюють шкідників внаслідок безпосереднього контакту з ними.

2. Кишкові пестициди потрапляють в організм шкідника разом з кормом і заражають чи отруюють його.

3. Системні внутрішньорослинні пестициди, які потрапляють у рослини через вегетуючі органи, корені, насіння й призводять до їх загибелі.

4. Фуміганти – газоподібні пестициди, які отруюють шкідників за певних умов (температура, тиск, вологість середовища, концентрація препарату) шляхом проникнення в організм через їх дихальну систему.

Застосування пестицидів будь-якої дії вимагає чіткого виконання двох найважливіших правил:

• слід максимально уникати негативного впливу препаратів на власне здоров’я, для чого використовувати індивідуальні захисні засоби;

• боротьба зі шкідниками не повинна порушувати баланс екосистеми чи складати загрозу збереженню довкілля.

Поділитись в соцмережах:

Інсектициди – що це та для чого їх використовують?

Якщо у вас є сад чи город, то у вас завжди будуть шкідники й небажані комахи, які можуть пошкодити рослини, знищити посадки. Інсектициди допоможуть вам у боротьбі зі шкідниками, дозволять зробити сад більш безпечним, зберегти врожай і його якість.

Інсектициди — це препарати, які використовуються для боротьби з комахами-шкідниками. Без них в умовах сьогодення непошкоджений і якісний урожай виростити вкрай важко, як і в цілому мати здоровий сад.

Інсектициди за способом дії діляться на:

Контактні. Діють при безпосередньому контакті зі шкідниками. Захищаються тільки оброблені частини рослини. Дія контактних інсектицидів багато в чому залежить від погодних умов (опадів, високих температур, сонячної інсоляції). Майже всі сучасні інсектициди є контактними, вони знищують комах, всмоктуючись через тіло або кишківник, якщо їх поїдають, але вони не всотуються в рослини.

Системні. Поглинаються рослиною і рухаються по судинній системі до пагонів. Захисний період цієї групи препаратів набагато довший, ефективність не залежить від погодних умов. Знищення шкідників відбувається переважно в момент харчування комах на оброблених рослинах.

Більшість системних інсектицидів вносяться методом обприскування листя. Інші — в ґрунт, де вони поглинаються корінням, а потім переміщуються до стебел і листків. Деякі з них при внесенні в ґрунт також будуть контролювати ґрунтових шкідників. Прикладом такого інсектициду може слугувати АКТАРА ®.

При виборі між системним і контактним інсектицидом слід зважати на кілька чинників:

  • Системні інсектициди особливо ефективні проти сисних комах, таких як попелиці, цикада й трипси, оскільки вони живляться соком рослин. Проте й багато контактних інсектицидів також можуть адекватно контролювати сисних комах.
  • Більшість системних препаратів менш ефективні проти гусениць і жуків, але можуть добре контролювати стеблових шкідників.
  • Системні препарати, внесені по листу, можуть залишатися в рослині до 3 тижнів, а внесені у ґрунт здатні забезпечити контроль на строк до 6 тижнів. Однак це також означає, що їх не можна застосовувати, коли наближається період збору врожаю, щоб не мати проблем із залишками препарату в плодах.
  • Більшість системних препаратів не завдають шкоди корисним комахам.
  • Системні засоби для позакореневого застосування не руйнуються сонячним світлом і не змиваються з листків дощем, як несистемні.
  • Через переміщення системні препарати не потребують рівномірного розпилення при нанесенні на листя. Нові ростки, що з’являються після нанесення, захищені.
  • Класичним прикладом ефективного системного інсектициду є АКТАРА®. Цей препарат представлений компанією «Сингента» в малому фасуванні для боротьби зі шкідниками на багатьох культурах.

Також надзвичайно ефективні препарати, до складу яких входять дві діючі речовини, що перешкоджає виникненню у комах-шкідників резистентності до препаратів.

Інсектициди можна класифікувати за будь-яким із декількох способів: на основі їх хімічного складу, токсикологічної дії або способу проникнення. За способом проникнення вони класифікуються залежно від того, діють вони при прийманні всередину (кишкові), при вдиханні (фуміганти) або при проникненні через покрови тіла (контактні). Однак багато інсектицидів проникають усіма трьома шляхами і, відповідно, більше відрізняються один від одного за своїм хімічним складом.

Корисно знати різні типи або класи інсектицидів і до яких із них відносяться пестициди, що ви застосовуєте. За багатократного використання одного й того ж інсектициду чи з одного й того ж класу комахи часто виробляють до них стійкість, тому один із принципів боротьби зі шкідниками полягає в заміні продуктів кожен третій або четвертий раз, коли ви їх застосовуєте, на препарат з іншого класу.

Компанія «Сингента» пропонує для використання на присадибних ділянках широкий асортимент інсектицидів. Це контактні, системні та комбіновані препарати, внесення яких відповідно до наших рекомендацій гарантує оптимальний захист від шкідників без негативного впливу на навколишнє середовище і збереження корисної ентомофауни.

Види і класифікація пестицидів

Вперше в 470 році до н.е. Пліній писав Демокриту про те, що рослини необхідно обприскувати водною настоянкою з маслин, для захисту від борошнистої роси. Також люди постійно випробовували дію токсичних з’єднань, трав, і відварів на шкідливі для рослин організми.

Зараз у світовій практиці кілька сотень хімічних сполук, на підставі яких запатентовано понад 5000 пестицидів. За допомогою такого величезного розмаїття можна побудувати систему хімічного захисту рослин з чергуванням діючої речовини, що врятує від звикання шкідливого організму до даних отрут.

Класифікація пестицидів за хімічним складом

Перш за все види пестицидів діляться на три групи за хімічним складом:

  1. Хімічні та неорганічні препарати — це з’єднання хімічного походження (сполуки ртуті, фтору, барію, міді й т.д.). Їх перевагою є висока ефективність і тривалий період захисту.
  2. Органічні або органо-синтетичні пестициди — це широка категорія, яка є найпоширенішою для використання в рослинництві.
  3. Препарати рослинного, грибного і бактеріального походження. Вони створені з природних матеріалів або живих організмів (бактерії, гриби, рослини, мінерали й т.д.). Тому є безпечнішими, ніж хімічні. До них відносяться біопрепарати, пиретрини, антибіотики та фітонциди.

Класифікація пестицидів за об’єктами застосування

  • Інсектициди — це хімічні препарати для захисту від шкідливих комах і тварин.
  • Фунгіциди — проти збудників грибних захворювань.
  • Гербіциди — це препарати, які призводять до загибелі бур’янів.
  • Овіциди — препарати, які вбивають яйця комах і кліщів.
  • Лавріциди — пестициди проти личинок комах.
  • Акарициди — використовуються для боротьби зі шкідливими кліщами.
  • Інсектоакарициди — пестициди, які здатні боротися відразу з комахами та кліщами.
  • Нематоциди — препарати, які використовуються для знищення круглих черв’яків (нематод).
  • Лімациди — отрути, які вбивають слимаків.
  • Авіциди — використовуються для боротьби з птахами-шкідниками.
  • Родентициди — пестициди для отруєння гризунів.
  • Зооциди — препарати для знищення тварин.
  • Афіциди — препарати для боротьби з попелицями.
  • Бактерициди — проти збудників бактеріальних хвороб рослин.
  • Віроциди — використовуються для боротьби з вірусними захворюваннями.
  • Арборициди — пестициди, які допомагають позбутися від дерев’янистої та кущовий рослинності.
  • Акарициди — проти злакових бур’янів.
  • Альгіциди — проти водоростей і водної рослинності.
  • Дефоліанти — отрутохімікати, які прискорюють опадання листя.
  • Десиканти — пестициди, які сприяють висиханню рослин.
  • Регулятори росту — з’єднання, які впливають на процеси росту і розвитку культур.
  • Ретарданти — препарати, які затримують ріст рослин.
  • Дефлоранти — використовуються для видалення квіток і зав’язі.
  • Антирезистенти — специфічні добавки, які зменшують резистентність шкідників до пестицидів.
  • Гаметоциди — препарати, які викликають стерильність бур’янів.
  • Синергисти — речовини, які посилюють вплив пестицидів на шкідливий організм.

До того ж зараз застосовують безліч біологічно активних речовин, таких як:

  • Репеленти — речовини, які відлякують комах і тварин.
  • Атрактанти — препарати, які приманюють комах і тварин в пастки.
  • Синтетичні феромони — з’єднання, які залучають самців комах і тварин.
  • Антифіданти — пригнічують харчування комах.
  • Стерилянти (хемостерилізатори) – позбавляють комах здатності до розмноження.

Класифікація пестицидів за механізмом дії

Гербіциди діляться за характером впливу на рослини:

  1. Виборчі або селективні гербіциди — впливають на одні види бур’янів, але при цьому не є небезпечними для інших, найчастіше культурних видів.
  2. Гербіциди суцільної дії вбивають всю рослинність.

Вибірковість гербіцидів є умовною і працює за умови, що норма їх внесення не перевищена.

Також гербіциди діляться за способом потрапляння в рослину:

  1. Контактні гербіциди — згубно впливають тільки на ті ділянки рослин, на які потрапив хімічний розчин.
  2. Системні гербіциди — це хімічні препарати, які при попаданні на рослину швидко в неї проникають і призводять до повної загибелі. Вони дуже ефективні проти бур’янів з сильною кореневою системою, в тому числі проти багаторічних.

Інсектициди і деякі види пестицидів діляться за типом впливу на шкідника:

  1. Контактні інсектициди — пестициди, які призводять до загибелі шкідливого об’єкта при попаданні на нього.
  2. Кишкові інсектициди — препарати, які отруюють комаху або тварину після їх поїдання.
  3. Системні інсектициди — отрутохімікати, які проникають в рослину через судину систему та призводять до загибелі комах, що поїдають її.
  4. Фуміганти — отруюють шкідників газом, який проникає в їх дихальні шляхи.

Фунгіциди діляться на два типи за характером дії:

  1. Захисні фунгіциди — використовуються для профілактики появи хвороб.
  2. Лікуючі фунгіциди — препарати для лікування хвороб (терапевтичні, куративні, викорінюючі та винищувальні).

Крім цього, фунгіциди поділяють за способом проникнення у шкідливий організм:

  1. Контактні фунгіциди — це препарати, які впливають на збудника хвороби при контакті з ним, а також перешкоджають поширенню інфекції на інші частини рослин.
  2. Системні фунгіциди — це пестициди, які здатні засвоюватися рослинами в безпечних кількостях і таким чином змінювати обмін речовин культури та посилювати її здатність чинити опір хворобі. Вони запобігають зараженню здорових частин рослини та знищують збудника, який вже проник в нього.

Класифікація пестицидів за токсичністю

Всі види пестицидів діляться залежно від ступеня впливу на організм людини та тварин при попаданні в шлунок або на шкіру. Гігієнічна класифікація пестицидів містить такі класи:

  • I клас — сильнодіючі або надзвичайно небезпечні препарати. Велика частина з них вже давно заборонена до застосування (наприклад, ДДТ).
  • II клас — високотоксичні або небезпечні препарати. Вони показують високу ефективність в боротьбі зі шкідниками, але їх потрібно вносити нормовано з використанням всіх заходів безпеки (Децис, Базудин, Бі-58 і ін.)
  • III клас — средньотоксичні або помірнонебезпечні пестициди. До них відносяться такі отрутохімікати: Актеллік, Хлорокис міді, Мідний купорос, Карбофос і т.д.
  • IV клас — малотоксичні чи малонебезпечні препарати. Вони охоплюють такі інсектициди, як Бордоська суміш і т.д. Також до даного класу належать біопрепарати: Триходермін, Псевдобактерін, Лепідоцид, Бітоксибацилін, Фітоверм, Метавайт і т.д.

Способи внесення пестицидів

Залежно від препаративної форми пестициду і шкідливого організму бувають такі методи внесення:

  • Обприскування
  • Обпилення
  • Фумігація
  • Аерозоль
  • Протруювання насіннєвого і посадкового матеріалу перед посадкою
  • Розкидання гранул по поверхні ґрунту
  • Внесення в ґрунт
  • Розкладання отруйних принад і т.д.

Основні препаративні форми пестицидів

Існує величезна різноманітність препаративних форм пестицидів. Найпоширенішими з них є концентрат емульсії, концентрат суспензії, порошок, що змочується і гранули.

Список препаративних форм пестицидів, які застосовуються в сільському господарстві:

  • Б — брикети
  • ВГ, ВРГ — водорозчинні гранули
  • ВГР — водно-гліколевий розчин
  • ВДГ — вододиспергуємі гранули
  • ВК, ВРК — водорозчинний концентрат
  • ВКС — водний концентрат суспензії
  • ВР — водний розчин
  • ВРП — водорозчинний порошок
  • ВС — водна суспензія
  • ВСК — водосуспензійний концентрат
  • ВСР — водно-спиртовий розчин
  • ПСМ — повітряно-суха маса
  • ВЕ — водна емульсія
  • Г — гранули
  • ГР — гліколевий розчин
  • Р — рідина
  • ККР — концентрат колоїдного розчину
  • КНЕ — концентрат наноемульсіі
  • КОЛР — колоїдний розчин
  • КРП — кристалічний порошок
  • КС — концентрат суспензії
  • КЕ — концентрат емульсії
  • МБ — м’які брикети
  • МГ — мікрогранули
  • МД — масляна дисперсія
  • МК — масляний концентрат
  • МКС — мікрокапсульована суспензія
  • МКЕ — масляний концентрат емульсії
  • ММС — мінерально-масляна суспензія
  • ММЕ — мінерально-масляна емульсія
  • МС — масляна суспензія
  • МСК — масляно-суспензійний концентрат
  • МЕ — мікроемульсія
  • П — порошок
  • ПР — приманка
  • ПС — паста
  • ПТП — плівкотвірна текуча паста
  • Р — розчин
  • РП — розчинний порошок
  • СК — суспензійний концентрат
  • СК-М — суспензійний концентрат масляний
  • СП — порошок, що змочується
  • СТС — суха текуча суспензія
  • СХП — сухий порошок
  • СЕ — суспензійна емульсія
  • ТАБ — таблетки
  • ТБ — тверді брикети
  • ТКС — текучий концентрат суспензії
  • ТПС — текуча паста
  • ТС — текуча суспензія
  • ФЛО — суспензійний концентрат
  • ЕМВ — емульсія масляно-водна

У даній статті Ви ознайомилися з тим, що таке пестициди і які види використовують в сільському господарстві для вирощування рослин.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.