Коли прийменник чи союз

0 Comments

1. Правопис прийменників

Між прийменником та іншою частиною мови можна вставити означення (на превеликий жаль, при крутому березі, ліг на правий бік).

Похідні прийменники пишемо разом, окремо, з дефісом .

  • складні прийменники, утворені від непохідних за допомогою прийменника з(із) : з -поза, з -проміж, з -серед, з -між, з -понад.
  • складені прийменники, утворені від іменників та прислівників з непохідними прийменниками: в кінці, в напрямі до, в результаті, в середині, в силу, з метою, за винятком, за допомогою, на відміну від, на випадок, на чолі, залежно від, за рахунок, згідно з, на шляху до, незалежно від, незважаючи на, поряд з, під кінець, під час, по відношенню до, у відношенні до, у зв’язку з, у відповідь на, у(в) разі.

Слід відрізняти прийменники від прислівників, які пишуться разом:

  • складні прийменники, утворені сполученням одного або двох (іноді — трьох) прийменників зі словом будь-якої частини мови: вна́слідок (уна́слідок), вподо́вж (уподо́вж), впродóвж (упродóвж), за́мість, навздогíн, навко́ло, навперéйми, назýстріч, напередо́дні, наприкінці́, повздóвж;

складні прийменники, утворені з двох і більше простих прийменників: за́для, зара́ди, окрі́м, по́за, помі́ж, по́над, попере́д, по́при, посе́ре́д, про́між.

Варто пам’ятати про таку фонетичну особливість української мови, як чергування прийменників У/В , прийменника З чи його варіантів ІЗ, ЗІ (ЗО) , пов’язані з милозвучністю (тяжіння до послідовного чергування в мовному потоці звуків за моделлю «приголосний — голосний — приголосний — голосний. »).

Прийменник У вживаємо для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:

  • між приголосними: десь у хлібах кричав перепел;
  • на початку речення перед приголосним: У присмерку літають ластівки так низько (Д. Павличко);
  • незалежно від закінчення попереднього слова перед наступним в, ф, а також перед сполученнями літер льв, св, тв, хв і под.: сидимо у вагоні;
  • після паузи, що на письмі позначена комою, крапкою з комою, двокрапкою, тире, дужкою й крапками, перед приголосним: Стоїть на видноколі мати – у неї вчись (Б. Олійник).

В уживається:

  • між голосними: прийшла в оточенні; бачила в озері;
  • перед голосним на початку речення: В іншій ситуації. В озері купатися краще.
  • після голосного перед приголосним (крім в, ф, льв, св, хв та ін.): зайшли в ліс; але: побачила у вікно.
  • на початку речення перед буквою, що позначає голосний: З одним рибалкою він дуже подружив (Л. Глібов);
  • усередині речення перед такою самою буквою незалежно від закінчення попереднього слова чи паузи: Диктант з української мови; Контрольна робота з української мови; На додаткових заняттях учитель працює по-різному: з усіма учнями або з одним-двома;
  • на початку речення перед буквою, що позначає приголосний (крім свистячих з, с, ц та шиплячих ч, ш, шч): З лісу потягло прохолодою; З її приїздом якось повеселіла хата (Леся Українка);рідше — перед початковим буквосполученням чи буквосполученням наступного слова, якщо попереднє слово закінчує буква, що передає голосний: З другого боку простяглися поля; Вона відвідала з друзями Київ; Плугатарі з плугами йдуть (Т. Шевченко);
  • між двома буквами, перша з яких позначає голосний, а друга — приголосний: Як сонях той до сонця, до Вкраїни свій погляд я з любов’ю повертав (Ф. Малицький).

Варіанти ІЗ, ЗІ (ЗО) вживаємо перед буквами, що передають важкі для вимови збіги приголосних, та для досягнення милозвучності.

  • ІЗ уживаємо переважно перед буквами, що позначають свистячі та шиплячі звуки (з, с, ц, ч, ш, шч) незалежно від закінчення попереднього слова та між буквосполученнями (після них або перед ними): Перстень виготовлено із золота; Із шовку виготовили вітрила; Тихович разом із сходом сонця зірвався на рівні ноги (М. Коцюбинський);
  • ЗІ вживаємо, якщо буквосполучення наступного слова має початкові з, с, ш, шч та ін., незалежно від закінчення попереднього слова чи паузи: Ви зустріли ворога… зі зброєю в руках (Ю. Яновський); Балада зі знаком запитання (І. Драч);

У позиції перед деякими буквосполученнями варіанти ІЗ та ЗІ можуть бути взаємозамінними. Устав разом із сходом сонця і Устав разом зі сходом сонця.

  • ЗО як фонетичний варіант прийменника зі завжди вживаємо із числівниками два, три: Позичив зо дві сотні; Проспав зо три години та із займенником мною: Він був зі (зо) мною.

ПРИЙМЕННИК. СПОЛУЧНИК

63. Роздивіться таблицю. Поясніть, чому прийменник і сполучник не належать до самостійних частин мови.

СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ

На яке питання відповідає

Для зв’язку слів

Для зв’язку слів і речень

Прочитайте вірш. Визначте в його тексті прийменники та сполучники. Яка їхня роль у мовленні?

Жив один лис, який умів писати,

І він писав у шкільному зошиті про осінь,

Носив під пахвою зошит

І олівець за вухом, і сідав на пні,

Коли бачив, що ще один лист упав,

Або бачив гніздо птахів.

Коли мерзли пальці та груди,

Грівся над багаттями глиняних круч.

Коли лягав спати, зошита клав під голову

І згадував, що він побачив за увесь день.

А одного ранку прокинувся, побачив сніг

І заховав він зошита до наступної осені.

Як ви гадаєте, де жив герой вірша

– лис? Розкажіть про це двома-трьома реченнями. Визначте в цих реченнях прийменники та сполучники.

– Які почуття викликав у вас лис? Звіртеся зі Словничком почуттів.

65. Перепишіть прислів’я, знімаючи риски. Виділіть у словах однозвучні з прийменниками префікси. Поясніть, як ви відрізняєте прийменники від однозвучних префіксів.

1. Без/діла псується сила. Без/ділля псує людину. 2. Знання в через/плічнику не носити. Через/плече всього світу не оглянеш.

3. Степ без/межний, як дим. Поле без кінця й без/меж. 4. Позичив у/Сірка очі, та й байдуже! У/надився, як свиня в моркву.

Розкрийте значення двох перших прислів’їв.

66. Перепишіть, розставляючи пропущені коми перед сполучниками а, але.

1. Думки рухай не язиком а розумом. 2. Око бачить далеко але серце чує глибоко. 3. Дім силою будують але розумом скріплюють. 4. Серце співає а душа радіє. 5. Працюй плечима а не очима.

Б. На словах він Дніпро перепливе а сам і калюжі не переступить.

7. Очі без душі сліпі а вуха без серця глухі.

Які зі сполучників з’єднують слова? Які – частини складного речення? Поясніть.

67. Перепишіть, на місці крапок уставляючи пропущені слова.

1. Хліб наснажує тіло, … книжка вдосконалює розум. 2. Розуму… гроші не купиш. 3. Сила все ламає, … розум упорядковує.

4. Совість… розум прикрашають людину. 5. Здоровієш… сміху, хворієш… гніву. 6. Сила… голови шаліє, … розум… сили мліє.

7. Золото добувають… землі, … знання одержують… книжок. (Народна творчість).

Визначте, якими частинами мови є вставлені вами слова. До самостійних чи службових частин мови вони належать?

– Для чого слугують прийменники? Що можуть поєднувати сполучники?

Роздивіться плакат “Українська мова – мого життя основа”. Складіть список книжок, які ви вважаєте важливими для свого розвитку. Обговоріть його з однокласниками.

ХОЧУ І МОЖУ! ЗНАЮ І РОЗПОВІДАЮ!

Запитання і завдання для самоперевірки

– Яка частина мови називається прийменником? Наведіть приклади прийменників.

– Яка роль прийменника в реченні?

– 3 якими частинами мови поєднуються прийменники?

– Як пишемо прийменники з іншими частинами мови?

– Яка частина мови називається сполучником?

– Що може поєднувати сполучник?

– Чому прийменник і сполучник є службовими частинами мови?

ТЕКСТ І ЙОГО ОЗНАКИ. ТЕМА ТА ГОЛОВНА ДУМКА ТЕКСТУ. ПОДІЛ ТЕКСТУ НА МІКРОТЕМИ ТА АБЗАЦИ

68. Прочитайте мовчки. У якій колонці вправи подано окремі речення? У якій – текст? Визначте тему та головну думку цього тексту.

І. В Україні виявлено поклади понад ста одинадцяти видів корисних копалин. Починаючи з VIII століття, українські землі на чолі з Києвом стали центром Руської землі. Озеро Світязь має унікальну форму, з висоти пташиного польоту воно нагадує величезного мамонта, який приліг відпочити. Нині до складу України входять Автономна Республіка Крим, 24 області та два міста загальнодержавного значення: Київ і Севастополь. Українське козацтво утворилося наприкінці X століття.

II. Україна – держава у Східній Європі. На Європейському континенті це друга країна за величиною (після Росії) та найбільша країна, чия територія повністю розташована у Європі. Площа її становить понад шістсот тисяч км2. Україна межує з Росією, Білоруссю, Польщею, Словаччиною та Угорщиною, Румунією та Молдовою. На півдні і південному сході омивається Чорним й Азовським морями. Розташування України – надзвичайно зручне.

До запису, який є текстом, доберіть заголовок.

Текст – це група речень, об’єднаних між собою змістом та граматично.

Змістову єдність тексту забезпечує наявність у ньому теми та головної думки.

Тема тексту – це його зміст, те, про що (або про кого) в ньому йдеться.

Головна думка тексту – те, заради чого його було створено (чого він навчає, до чого закликає, від чого застерігає).

Заголовок тексту стисло передає його тему або головну думку.

Граматично речення в тексті пов’язані таким чином:

Речення розташовані в певній послідовності;

Речення поєднані Інтонаційно.

Текст має таку будову: початок (зачин), основну частину та кінцівку.

Зачин готує до сприйняття того, про що йтиметься в тексті. В основній частині розкривається зміст тексту (його тема). Кінцівка – це завершення тексту, своєрідний підсумок усього висловленого.

69. Подані речення запишіть у такій послідовності, щоб вони утворили текст.

Десна вранішню зорю проспала. Так батько помирив своїх дітей. Коли діти виросли, Лиман вирішив передати їм свої володіння. Тільки ступила в братів слід, як обидва стали річками. Жив колись богатир Лиман, були в нього дочка Десна та син Дніпро. Спадок мав одержати той, хто прийде перший. Першим прийшов до батька Дніпро.

Благословив його батько і віддав свої землі. Погналася сестра за братом.

Визначте тему та головну думку утвореного тексту.

Доберіть до тексту заголовок, який передає його тему.

Роздивіться фотографію. Розкажіть про улюблену річку.

Тему тексту автор розкриває поступово, він переходить від однієї частини теми до іншої.

Частина загальної теми тексту називається мікротемою. Таких мікротем може бути більше або менше, залежно від складності та обсягу тексту.

Мікротему розкривають кілька речень тексту. Частина тексту, об’єднана однією мікротемою, називається абзацом. Кожен абзац записують з нового рядка.

Серед речень абзацу завжди є речення, найбільш значуще за змістом, його називають тематичне. Саме це речення передає ключову думку і містить так звані ключові (головні для розуміння змісту) слова. Саме в цьому реченні сформульовано мікротему тексту (частину його загальної теми), яку розкриває абзац.

Скласти план тексту – означає визначити в тексті мікротеми, чітко та стисло їх сформулювати. Мікротеми тексту – це пункти його плану.

70. Прочитайте текст, визначте його загальну тему. Доберіть заголовок, який передає тему тексту. Визначте та сформулюйте мікротеми тексту (пункти плану). План запишіть.

Вирішив Господь Бог наділити народи світу талантами. Французам дав елегантність і красу. Італійці одержали особливий хист до музики. Німцям дісталися дисципліна та порядок.

Обдарував Бог усіх і сів спочити. Раптом побачив Він у куточку босу дівчину у вишиванці та віночку. Вона гірко плакала, бо не дістала Божого дарунку. Прийти вчасно завадила їй робота в полі. Це була Україна.

Сумна дівчина хотіла вже йти, але Бог підняв правицю й зупинив її.

– Є в мене чудовий дар, який уславить тебе на цілий світ. Це – пісня.

Узяла Україна Божий дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і радісно понесла пісню своєму народові.

Чи допоміг вам скласти план тексту поділ його на абзаци? Яким чином?

– У кожному пункті записаного вами плану визначте головні за змістом слова. їх називають ключовими.

– Поясніть уживання великої літери.

71. Роздивіться таблицю. Визначте мовні засоби, за допомогою яких пов’язані між собою речення поданого нижче тексту (ці слова виділено).

РЕЧЕННЯ В ТЕКСТІ ПОВ’ЯЗУЮТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ:

Українці люблять калину.

Вона росте у лузі, в полі, біля криниць.

Калиною прикрашали весільний коровай, бо ця рослина – символ жіночої долі.

Люди милуються калиною. Рослина невимовно гарна будь-якої пори року.

Калину застосовують у народних обрядах. Калину вишивають на рушниках і сорочках.

Калину використовує медицина. Медики лікують нею різні недуги.

Дівчина Калина збирала в лісі ягоди. Раптом вона побачила, що до села йдуть вороги. Побігло дівча й попередило односельців.

Сміливо кинулись до бою козаки, але нападників було набагато більше. Спалили вороги село. Дівчину Калину вони покарали, бо оповістила вона людей про напад.

На тому місці, де дівчину стратили, виріс чудовий кущ. Його назвали ім’ям дівчини – калиною. Люблять і пам’ятають її люди.

Калина стала оберегом українців, символом рідної землі та дівочої вроди.

Значення слів оберіг і символ з’ясуйте за Тлумачним словничком.

Визначте тему та головну думку тексту.

Укажіть у тексті зачин і кінцівку.

Роздивіться ілюстрацію. Поясніть, яка роль калини в житті українців.

Які ще обереги України ви знаєте? Розкажіть про них.

Підготуйте комп’ютерну презентацію “Без верби та калини нема України”.

Катерина Штанко. З ілюстрацій до українських народних казок

72. Прочитайте висловлювання. Чи є воно текстом? Свою думку доведіть. Скористайтеся поданою нижче пам’яткою.

У гуцульського майстра-різьбяра виростала гарна й струнка, як смерічка, дочка Анничка. Полюбила дівчина юнака Василя з сусіднього села.

Не хотів старий майстер видавати свою дитину заміж у інше село. Був він удівцем і найбільше боявся лишитися самотнім.

Якось старий різьбяр крадькома пішов за Анничкою, коли та вийшла з дому. Коли дівчина з юнаком зустрілися на краю крутого кам’янистого схилу, вийшов старий до них із лісу.

Дівчина любила батька і була слухняна. Побачивши, як тато розгнівався, вона в розпачі кинулася тікати крутим схилом. Каміння ковзнуло під ногами, і дівчина білим птахом полетіла в прірву.

– Анничко, там круто! – закричав Василь.

Гори підхопили той вигук і ніби зітхнули глибоко: “Там круто… круто… руто… руто… о-о-о!”

Рутою назвали рослину, яка вперше виросла на тій скелі, а потім розрослася по всіх Карпатах.

Визначте та сформулюйте мікротеми тексту (пункти плану). План запишіть.

– Усно перекажіть текст за планом.

– Яку ви знаєте пісню про червону руту? Які почуття викликає у вас ця пісня? Звіртеся зі Словничком почуттів.

Як визначити, чи є висловлювання текстом

Щоб з’ясувати, чи є висловлювання текстом, поміркуйте, чи відповідає воно таким вимогам:

Чи пов’язані всі речення висловлювання за змістом (у такому разі можна визначити загальну тему);

Чи наявна у висловлюванні головна думка;

Чи розташовані речення в певній послідовності (якщо порядок речень порушити, висловлювання втратить зміст); чи пов’язані речення висловлювання між собою за допомогою займенників, сполучників, синонімів, повторів, спільнокореневих слів.