Файні відповіді

Дана система базується на використанні особливих знаків (літер латинської абетки) для десяткових розрядів I = 1, X = 10, С = 100, М = 1000 та їх половин V = 5, L = 50, D = 500.

Лати́нська абе́тка, або лати́ниця, лати́нка, чи латинський алфавіт — абетка латинської мови, історично є відгалуженням етруської абетки, що в свою чергу постала з грецької. Виникнення латинської абетки датують 7 ст. до н. е.

Транслітерáція — це процес перетворення тексту й окремих слів, які записані однією графічною системою чи системою писемності, засобами іншої графічної системи на основі фонетичної подібності. Інакше кажучи, передача однієї алфавітної системи писемності літерами іншої.

У сучасній біологічній термінології використовується новолатинська абетка, що складається з 25 букв. У класичній латинській абетці не було літер Y y, Z z (додані на початку 1 ст. до н.

7 (число)

← 6 7 8 →
Римська система числення	VII
Римські числа (unicode)	Ⅶ, ⅶ
Грецькі префікси	hepta-/hept-
Латинські префікси	septua–

У латинській абетці розрізняються великі та малі літери. Це розрізнення було запроваджено в Середньовіччі. Діакритика, лігатури, варіанти