Загальний клінічний аналіз крові

Загальний клінічний аналіз крові (гемограма) – одно з найважливіших досліджень крові у медичній практиці. Оскільки кров є найбільш рухливим середовищем в організмі, вона чутливо реагує навіть на незначні зміни в його стані. Правильна та своєчасна діагностика захворювання, розумне лікування і вірний прогноз перебігу хвороби часто бувають зовсім неможливі без лабораторних досліджень крові, і в першу чергу – її загального клінічного аналізу. При захворюваннях системи кровотворення йому приділяється провідна роль.

Потрібно мати на увазі, що окремо, сам по собі, загальний клінічний аналіз крові надає багато цінної інформації, але не може бути єдиним її джерелом при встановленні діагнозу. Це пов’язано із різноманітністю функцій, які виконує кров. При оцінці результатів цього аналізу, його можна умовно розділити його на 4 складові:

• Червона кров, яка включає в себе дослідження еритроцитів (включно із змінами в їхній структурі), гемоглобіну, гематокриту та підрахунок ретикулоцитів, разом із середнім об’ємом еритроциту (MCV), середнім вмістом гемоглобіну в еритроциті (MCH) та середній концентрації гемоглобіну в еритроцитах (MCHC);
• Фагоцитарна система – кількість, співвідношення та зміни структури лейкоцити, які відповідають за знищення чужорідних організмів та тіл. Це, в першу чергу, нейтрофіли та моноцити, в меншому ступеню – еозинофіли;
• Імунна система, яка представлена лімфоцитами;
• Тромбоцити, які відповідальні за організацію згортання крові.

Повне дослідження крові людину складається з маси аналізів і проводиться тільки з науковою метою або в особливих випадках. Традиційно, загальний клінічний аналіз крові включає вивчення кількісної і якісної зміни таких параметрів:

• Гемоглобін
• Гематокрит
• Кількість еритроцитів
• Кількість тромбоцитів
• Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ)
• Час згортання крові
• Кількість лейкоцитів у крові
• Лейкоцитарна формула, містить:
  • Нейтрофіли
  • Еозинофіли
  • Базофіли
  • Лімфоцити
  • Моноцити

  Нормальні значення для складових загального клінічного аналізу крові надана в наступній таблиці. Зверніть увагу на позначку 1 біля назви параметру – вона вказує, що його нормальне значення коливається залежно від віку та статі пацієнта, а в таблиці наведені широкі діапазони. Для одержання точних відомостей перейдіть на сторінку, яка описує конкретний аналіз.

  Складова	Норма	Одиниці виміру
  Еритроцити 1	3,7-5	× 10 12 /л
  Гемоглобін 1	120-160	г/л
  Гематокрит 1	36-48	%
  Кольоровий показник	0,85-1,05	–
  Тромбоцити	180-320	× 10 9 /л
  Лейкоцити	4,0-8,8	× 10 9 /л
  ШОЕ 1	2-15	мм/год
  Лейкоцитарна формула
  Мієлоцити	0	%
  Метамієлоцити	0	%
  Паличкоядерні нейтрофіли	1-6	%
  Сегментоядерні нейтрофіли	47-72	%
  Еозинофіли	0,5-5	%
  Базофіли	0	%
  Моноцити	3-11	%
  Лімфоцити	19-37	%

  Для полегшення оцінки одержаних в лабораторії результатів нами розроблений онлайн сервіс розшифрування загального клінічного аналізу крові.

  Дізнайтеся, скільки літрів крові в людині

  Кров є найважливішим компонентом внутрішнього середовища організму людини. За рахунок її постійного руху по судинах здійснюється обмін речовин в органах і тканинах.

  • Склад
  • Функції
  • Групи крові
  • Скільки літрів крові у людини? Фактори, що впливають на показник
  • Кількість крові в людині
  • Безпечний мінімум
  • Небезпечні ситуації
  • Відновлення

  Склад

  Кров являє собою рідку сполучну тканину, до складу якої входять клітини або формені елементи (лейкоцити, еритроцити, тромбоцити) і міжклітинна речовина (плазма).

  У середньому на частку формених елементів припадає близько 40-45% крові, а плазми – 55-60%. Лабораторний аналіз показує всі відхилення від норми і свідчить про наявність того чи іншого захворювання. Залежно від того, скільки літрів крові в людині, кількість складових її елементів може бути різною. Також на її склад можуть впливати стан здоров ‘я та географічне положення. Наприклад, при підйомі на висоту кількість еритроцитів значно збільшується. Мешканці Кавказу або Швейцарії мають на 50 відсотків більше червоних кров ‘яних тілець, ніж Англії або інших плоскогірних місцевостей. Рух крові по судинах здійснюється зі швидкістю 40 кілометрів на годину.

  Функції

  Основні функції крові обумовлені її складом.

  За рахунок плазми, яка являє собою водний розчин білків, жирів, вуглеводів, амінокислот, вітамінів, гормонів, а також неорганічних (мінеральних) речовин, здійснюється функція транспорту води і корисних речовин до тканин і органів та виведення продуктів обміну. Завдяки в ‘язкості, яку плазмі надають білки, підтримується артеріальний тиск на потрібному рівні. Певний склад плазми забезпечує в організмі сталість його внутрішнього середовища. Кожен формений елемент крові також виконує певну функцію:

  – Еритроцити (червоні кров ‘яні клітини) переносять кисень по всьому організму. Вони обумовлюють червоний колір крові.

  – Лейкоцити (безбарвні клітини) виконують функцію захисту організму за допомогою боротьби з чужорідними тілами (серед них віруси, бактерії, фрагменти клітин, тверді частинки, алергени і токсини). Існує кілька видів лейкоцитів. Кожен з них відповідає за знищення певного виду чужорідних тіл. За їх співвідношенням складаються лейкоцитарні формули, які говорять про наявність в організмі того чи іншого шкідливого агента. Лейкоцити виробляють певні антитіла, які роблять організм несприйнятливим до інфекційних хвороб. На цій їхній властивості ґрунтується вчення про імунітет людини, а також створення щеплень і сироваток для боротьби з важкими інфекціями.

  – Тромбоцити – кров ‘яні клітини, що забезпечують згортання крові. Ця здатність дозволяє уникати великих крововтрат в результаті різного роду травм. Порушення діяльності цих клітин часто пов ‘язане з генетичними змінами і веде до важких наслідків, коли навіть самий нешкідливий поріз або подряпина можуть стати смертельною небезпекою.

  Групи крові

  Кров людину ділять на 4 групи: перша – O, друга – A, третя – B, четверта – AB. Цю класифікацію ввів у 1900 році К. Ландштейнер, її називають системою АВО. Такий розподіл крові базується на вмісті або відсутності в ній антигенів еритроцитів А і В, а також антитіл плазми А і В. Переливання крові здійснюють з урахуванням сумісності груп між собою. Кожна група, в свою чергу, може бути двох видів: резус-позитивної і резус-негативної. Ця особливість дуже важлива для пар, які планують народження дитини, оскільки в деяких випадках може виникати резус-конфлікт. У результаті вагітність і виношування плоду стають проблемними.

  Скільки літрів крові у людини? Фактори, що впливають на показник

  На питання про те, скільки літрів крові в людині, однозначно відповісти не можна. Вважається, що даний показник залежить від індивідуальних особливостей організму, маси тіла, віку, статі та фізичного стану організму. Загалом норма для дорослої людини становить приблизно 4-6 л (6-8% загальної маси організму). Таким чином, якщо людина має масу 65 кг, то у неї буде приблизно 3.9-5.2 літра. Велика частина крові постійно циркулює по судинах, а деяка її частина (до 40%) знаходиться в так званих “” кров ‘яних депо “” організму. Це печінка, селезінка, легені, шкіра та ін. При сильних м ‘язових навантаженнях, великих крововтратах, зниженні атмосферного тиску відбувається її вихід зі своєрізного депо.

  Кількість крові в людині

  У жінок обсяг циркулюючої крові становить 4-4.5 літра, у чоловіків – 5-5.5 л. Її кількість може змінюватися залежно від обсягу випитої рідини, при місячних і вагітності, при крововтратах внаслідок травм і операцій, при важких фізичних навантаженнях. Кількість крові у дітей різних вікових груп істотно відрізняється. По відношенню до маси тіла нормою вважаються такі показники:

  • 15% – у новонароджених дітей;
  • 11% – у однорічних дітей;
  • 9% – у підлітковому віці.

  Безпечний мінімум

  Скільки літрів крові в людині має бути, щоб не було загрози життю? Вважається, що при втраті 2-3 літрів людина помирає. Це може статися з багатьох причин. Серед них – різка і рясна кровотеча, операції та постопераційний період, лікування різних захворювань, гемодіаліз.

  Щоб врятувати життя, в медицині досить часто вдаються до процедури донорського переливання. Людина, яка здає свою кров для допомоги іншим, називається донором. Вважається, що одноразовий безпечний обсяг, який береться у нього, дорівнює 450 мл крові, а плазми – 600 мл. Здавати плазму можна не більше 2-х разів на місяць, а кров – не більше 1 разу на місяць. За цей час кількісний і якісний кров ‘яний склад повністю відновлюється. Кожна установа, що здійснює забір донорської крові, складає власну базу даних. Існує ряд захворювань, при яких протипоказано бути донором. Для виявлення подібних фактів у кожного бажаючого кров береться на спеціальний аналіз.

  Небезпечні ситуації

  Втрата крові в обсязі, що дорівнює 20-40% від загального, вважається вже небезпечною для життя. У більшості людей при цьому спостерігаються порушення діяльності серця, зниження тиску, проблеми з диханням, запаморочення або непритомність. Зовнішніми проявами вважаються такі: блідість шкірних покривів і холодність верхніх і нижніх кінцівок. При крововтраті від 50 до 70 відсотків починаються судоми і агонія, а шанси на виживання наближаються до нуля. Важливим фактором при крововтраті є і її швидкість. Так, наприклад, різка втрата крові в кількості 2-3 літрів за короткий проміжок часу смертельна, а розтягнута в часі не виявиться такою. Однак другий випадок може носити прихований характер (внутрішні кровотечі), що іноді важко діагностується і тягне за собою величезну загрозу для кровоточуючого органу та організму в цілому. Симптоми в такому випадку схожі з тими, які були описані раніше в цій статті.

  Відновлення

  Самовстановлення крові допускається при втраті не більше 30 відсотків.

  Інакше потрібно переливання донорської крові. Для швидкого відновлення необхідно вживати продукти, багаті залізом, серед яких яловичина і червона риба, печінка, а також багато пити. Дуже корисними в цьому плані є родзинок, курага і горіхи. Серед напоїв особливою цінністю володіють гранатовий сік і невелика кількість червоного вина, чай з цукром і молоком. Повне самовідновлення крові відбувається за два тижні. У результаті виходить, що скільки літрів крові в людині було до крововтрати, приблизно стільки ж і стає після періоду відновлення.