Чи можна одночасно приймати еналаприл та індапамід

0 Comments

Зміст:

Еналаприл: питання та відповіді

Еналаприл — антигіпертензивний препарат класу інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ). Це ліпофільний лікарський засіб середньої тривалості дії. Еналаприл в організмі стає активним після метаболічної трансформації. В організмі він гідролізується з утворенням активного метаболіта — еналаприлату. Саме еналаприлат інгібує АПФ та блокує трансформацію ангіотензину І в ангіотензин ІІ. Ангіотензин ІІ є потужним вазопресорним агентом. Еналаприл спричиняє зниження в плазмі крові рівня ангіотензину ІІ та альдостерону, периферичну вазодилатацію, пригнічення симпато-адреналової, а також активацію калікреїн-кінінової та простациклінової систем організму. Крім того, еналаприл сприяє підвищенню утворення судинного ендотеліального фактора. Препарат знижує як систолічний, так і діастолічний артеріальний тиск, не впливає на скорочувальну здатність серця, не змінює частоту серцевих скорочень та хвилинний об’єм крові. При регулярному тривалому застосуванні еналаприл сприяє регресу гіпертрофії лівого шлуночка. У дослідженнях показано, що препарат покращує коронарний кровотік та знижує частоту розвитку шлуночкових аритмій. Еналаприл підвищує стійкість міокарда до гіпоксії та при інфаркті міокарда сприяє зменшенню розмірів зони некрозу, а також знижує частоту розвитку реперфузійних аритмій. Також еналаприл покращує нирковий кровообіг, функцію нирок. У пацієнтів із цукровим діабетом препарат сприяє уповільненню прогресування діабетичної нефропатії. Еналаприл метаболічно нейтральний: не має негативного впливу на вуглеводний обмін.

У яких лікарських формах випускається еналаприл?

Еналаприл випускається у формі таблеток із вмістом діючої речовини 2,5; 5; 10 та 20 мг.

Якими є показання до застосування еналаприлу?

Еналаприл застосовується у пацієнтів з:

  • артеріальною гіпертензією;
  • серцевою недостатністю;
  • для профілактики розвитку клінічно вираженої серцевої недостатності.

Еналаприл: як приймати?

  • Таблетки еналаприлу приймати внутрішньо, не розжовуючи.
  • Таблетки з розділювальною смужкою можна ламати та приймати по ½.
  • Таблетки необхідно приймати щодня, в один і той самий час доби.
  • Еналаприл приймають незалежно від вживання їжі.

У якій дозі приймати таблетки еналаприлу при підвищеному артеріальному тиску?

При гіпертонічній хворобі (артеріальній гіпертензії) доза еналаприлу визначається індивідуально лікуючим лікарем, враховуючи тяжкість захворювання та індивідуальне зниження артеріального тиску у конкретного пацієнта при застосуванні препарату.

Стартова доза може становити 2,5–20 мг. Зазвичай при артеріальній гіпертензії легкого ступеня рекомендована доза становить 5–10 мг. Підтримувальна доза зазвичай становить 20 мг на добу. Максимальна підтримувальна доза — 40 мг еналаприлу. Цю дозу можна розділити на 2 прийоми (вранці та ввечері, щодня в один і той самий час доби).

Приймають препарат 1 раз на добу.

У деяких випадках при значному зниженні артеріального тиску після прийому еналаприлу пацієнтам може бути рекомендовано застосування низьких доз еналаприлу — менше 5 мг на добу. Такі пацієнти на початку лікування мають перебувати під наглядом лікаря.

Які аналізи необхідно здавати при регулярному прийомі еналаприлу?

Пацієнтам, які регулярно приймають еналаприл, слід контролювати рівень калію в крові та функцію нирок (для її контролю проводять біохімічний аналіз крові, включаючи визначення рівня креатиніну, сечовини, альбуміну, розрахунок швидкості клубочкової фільтрації, а також клінічний аналіз сечі).

У якій дозі приймати таблетки еналаприлу при серцевій недостатності/безсимптомній дисфункції лівого шлуночка?

Доза підбирається індивідуально, враховується стан пацієнта та ступінь зниження артеріального тиску при прийомі препарату. Зазвичай початкова доза еналаприлу у пацієнтів із серцевою недостатністю або безсимптомною дисфункцією лівого шлуночка становить 2,5 мг з наступним поступовим титруванням протягом 2–4 тиж до цільової дози (20 мг на добу) або максимально переносимої дози. Максимальна доза становить 20 мг 2 рази на добу. Пацієнтам з нирковою недостатністю рекомендується застосування нижчих доз або збільшення інтервалів між прийомами. Для хворих, які перебувають на амбулаторному гемодіалізі, доза коригується залежно від рівня артеріального тиску. Еналаприл виводиться шляхом гемодіалізу.

З якими препаратами можна комбінувати еналаприл при серцевій недостатності?

У лікуванні пацієнтів із серцевою недостатністю еналаприл може застосовуватися в комплексі з низкою інших препаратів, включаючи:

  • діуретики та антагоністи мінералкортикоїдних рецепторів;
  • серцеві глікозиди;
  • блокатори β-адренорецепторів;
  • інгібітори натрій-залежних котранспортерів глюкози 2-го типу;
  • івабрадин;
  • пероральні антикоагулянти;
  • антитромбоцитарні засоби;
  • інші засоби за наявності показань.

Чи можна застосовувати еналаприл у дітей?

Еналаприл застосовується в педіатричній практиці. Препарат можна призначати при артеріальній гіпертензії у дітей віком від 6 років.

У якій дозі застосовувати еналаприл у дітей?

Еналаприл застосовують у дітей з артеріальною гіпертензією віком від 6 років, якщо вони можуть ковтати таблетки. Доза підбирається індивідуально з урахуванням маси тіла дитини, її стану та ступеня зниження артеріального тиску при прийомі препарату. Рекомендована стартова доза становить 2,5 мг 1 раз на добу для пацієнтів з масою тіла 20–50 кг та 5 мг 1 раз на добу для хворих із масою тіла понад 50 кг. Максимальна доза становить 20 мг для пацієнтів із масою тіла 20–50 кг. Для пацієнтів з масою тіла понад 50 кг — 40 мг/добу (0,58 мг/кг маси тіла дитини). Еналаприл не рекомендується застосовувати у дітей зі швидкістю клубочкової фільтрації

Чи можна застосовувати одночасно еналаприл та препарати калію?

Прийом еналаприлу та одночасне використання препаратів калію, дієтичних добавок, що містять солі калію, або замінників кухонної солі, що містять калій, можуть призвести до розвитку гіперкаліємії. Тому не рекомендується приймати одночасно еналаприл та калійвмісні препарати/дієтичні добавки.

Чи можна застосовувати еналаприл одночасно з іншими антигіпертензивними засобами?

Поєднання еналаприлу з іншими антигіпертензивними засобами може посилювати гіпотензивний ефект еналаприлу. При артеріальній гіпертензії з метою зниження рівня артеріального тиску у разі наявності показань еналаприл можна комбінувати з:

  • діуретиками та блокаторами рецепторів альдостерону (торасемід, фуросемід, гідрохлортіазид, індапамід, спіронолактон, еплеренон);
  • блокаторами β1-адренорецепторів (бісопролол, небіволол, карведилол, метопролол);
  • антагоністами кальцію (блокатори кальцієвих каналів; амлодипін, лерканідипін);
  • антигіпертензивними лікарськими засобами центральної дії (клонідин, метилдопа, моксонідин, раунатин);
  • блокаторами α-адренорецепторів (доксазозин, урапідил).

Чи можна застосовувати одночасно еналаприл та нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП)?

НПЗП, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, можуть послаблювати ефект антигіпертензивних препаратів. Крім того, одночасний прийом еналаприлу та НПЗП обумовлює підвищення рівня калію в плазмі крові та може призвести до порушення функції нирок. Зазвичай це оборотні явища. Однак таку комбінацію рекомендується з обережністю застосовувати у пацієнтів з порушенням функції нирок. У разі необхідності одночасного застосування еналаприлу та НПЗП слід контролювати функцію нирок (рівень креатиніну, сечовини, калію в крові та клінічний аналіз сечі) та вживати достатню кількість рідини.

Чи можна одночасно застосовувати еналаприл та блокатори рецепторів ангіотензину ІІ?

Зазвичай, така комбінація не рекомендується. Поєднане застосування еналаприлу та антагоніста рецепторів ангіотензину ІІ (подвійна блокада ренін-ангіотензинової системи) має обмежуватися окремими випадками. При цьому слід ретельно контролювати рівень артеріального тиску, функцію нирок (рівень креатиніну, сечовини у плазмі крові та клінічний аналіз сечі) та показники електролітів у крові. Так, у дослідженнях показано, що подвійна блокада ренін-ангіотензинової системи підвищує ризик розвитку артеріальної гіпотензії, втрати свідомості, гіперкаліємії та порушення функції нирок, у тому числі гострої ниркової недостатності. Протипоказано одночасне застосування еналаприлу та антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ у пацієнтів з діабетичною нефропатією.

Що робити, якщо при прийомі еналаприлу розвинувся кашель?

Необхідно проконсультуватися з лікарем і встановити, чи пов’язана поява кашлю із застосуванням еналаприлу. Так, при прийомі еналаприлу сухий кашель зазвичай з’являється протягом першого місяця лікування, частіше відзначається у жінок, не супроводжується підвищенням температури тіла або змінами в клінічному аналізі крові, що свідчить про розвиток запального процесу (лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, підвищення швидкості осідання еритроцитів). Також для кашлю, пов’язаного із застосуванням еналаприлу, характерним є підвищення його інтенсивності в нічний час та в положенні лежачи.

Для усунення кашлю, пов’язаного з прийомом еналаприлу, можна зробити наступне:

  • знизити дозу препарату;
  • комбінувати еналаприл з блокаторами кальцієвих каналів;
  • замінити іншим препаратом з групи інгібіторів АПФ;
  • замінити еналаприл на препарат із групи блокаторів ангіотензинових рецепторів ІІ;
  • існують дані, що для зниження інтенсивності кашлю, пов’язаного з прийомом інгібіторів АПФ, ефективним є інгаляційне застосування кромоглікату натрію.

Чи можна вживати алкоголь під час терапії еналаприлом?

Не рекомендується вживати алкоголь хворим, які приймають еналаприл. Алкоголь посилює антигіпертензивний ефект препарату і таке поєднання може призвести до розвитку артеріальної гіпотензії.

Через який час після прийому таблетки еналаприлу знижується артеріальний тиск?

Початкове зниження артеріального тиску відзначається зазвичай вже через 1 год після прийому еналаприлу. У той же час виражене зниження активності АПФ відзначається приблизно через 2–4 год після прийому таблетки еналаприлу. Відповідно, максимальне зниження артеріального тиску розвивається через 4–6 год після прийому дози еналаприлу і зазвичай зберігається протягом доби.

Чи зменшить еналаприл гіпертрофію лівого шлуночка (виявлену при ультразвуковому дослідженні серця/електрокардіографії)?

Так. У дослідженнях було показано, що при тривалому регулярному прийомі еналаприлу спостерігається суттєвий регрес (зменшення вираженості) гіпертрофії лівого шлуночка зі збереженням його систолічної функції.

Якими є протипоказання до застосування еналаприлу?

  • Підвищена чутливість до діючої речовини або допоміжних компонентів препарату;
  • алергічні реакції (включаючи ангіоневротичний набряк Квінке) на інші інгібітори АПФ в анамнезі;
  • спадковий або ідіопатичний набряк Квінке;
  • вагітність та період планування вагітності;
  • супутнє застосування аліскірену у пацієнтів із цукровим діабетом або порушенням функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації
  • одночасне застосування з сакубітрилом, оскільки така комбінація підвищує ризик розвитку ангіоневротичного набряку. Так, між останнім прийомом препаратів, що містять сакубітрил, та застосуванням еналаприлу має минути не менше 36 год.

Чи викликає еналаприл порушення потенції у чоловіків?

Ні, еналаприл не викликає порушень статевої функції.

Якою є невідкладна допомога при передозуванні еналаприлу?

Основний симптом передозування еналаприлу — зниження артеріального тиску (артеріальна гіпотензія). При передозуванні еналаприлу рекомендується:

  • прийняти/надати пацієнтові горизонтальне положення з піднятими ногами (або опущеним узголів’ям);
  • прийняти активоване вугілля;
  • провести зондове промивання шлунка;
  • інфузія фізіологічного розчину хлориду натрію 0,9%;
  • контроль життєво важливих функцій та проведення симптоматичної терапії;
  • у тяжких випадках — проведення гемодіалізу (еналаприл та його активний метаболіт еналаприлат виводяться при гемодіалізі).

Як запобігти розвитку артеріальної гіпотензії при прийомі еналаприлу?

Слід враховувати, що можливість розвитку вираженого зниження артеріального тиску є підвищеною:

  • у хворих з хронічною нирковою недостатністю;
  • в осіб з вираженою гіповолемією (при проведенні терапії діуретиками, у пацієнтів, які перебувають на безсольовій дієті, з діареєю, нестримним блюванням);
  • у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі;
  • в осіб із хронічною серцевою/нирковою недостатністю;
  • при облітеруючому атеросклерозі;
  • у периопераційний період (хірургічні втручання, анестезія).

Таким пацієнтам необхідно починати приймати еналаприл з мінімальної дози — 2,5 мг на добу з подальшою корекцією. Крім того, хворим можна рекомендувати збільшити обсяг рідини, що вживається. При розвитку артеріальної гіпотензії пацієнту необхідно лягти горизонтально. У разі вираженого зниження артеріального тиску слід звернутися за медичною допомогою. Розвиток артеріальної гіпотензії при застосуванні еналаприлу не є протипоказанням до подальшого прийому препарату! Однак необхідно проконсультуватися з лікарем для усунення факторів ризику та підбору оптимальної дози.

При поєднанні еналаприлу з якими лікарськими засобами підвищується ризик розвитку артеріальної гіпотензії?

  • Аналгетики;
  • місцеві анестетики;
  • діуретики (зазвичай при тривалому прийомі препаратів цієї групи);
  • антидепресанти;
  • антипсихотичні засоби з групи фенотіазинів, хлоропромазин;
  • анксіолітики;
  • снодійні лікарські препарати;
  • леводопа;
  • міорелаксанти (баклофен, тизанідин);
  • вазодилататори та антигіпертензивні препарати інших груп.

ЕНАП АБО ЕНАЛАПРИЛ: що краще і в чому різниця (відмінність складів, відгуки лікарів)

Ефективність засобу заснована на дії його активної речовини еналаприлу малеату і входять до складу додаткових інгредієнтів:

  • бікарбонату натрію;
  • стеарата магнію;
  • лактози;
  • крохмалю;
  • гипролоза;
  • тальку.

Енап проводиться у вигляді розчину (1,25 мг / мл) і таблеток (по 2,5, 5, 10 і 20 мг), які показані при есенціальній гіпертензії та хронічної серцевої недостатності, а також в якості профілактики (при комплексній терапії):

  • коронарної ішемії;
  • інфаркту міокарда;
  • стенокардії.

Таблетки Енап рекомендується приймати в один і той же час, незалежно від прийому їжі, запиваючи водою.

Таблетки рекомендується приймати в один і той же час, незалежно від прийому їжі, запиваючи водою. Схема залежить від діагнозу, стану пацієнта, паралельно призначених ліків. Рекомендації до вживання таблеток:

  • при гіпертонії допускається разовий прийом по 2,5-10 мг (бажано вранці);
  • щоб виключити різке зниження тиску, краще починати з дози, що не перевищує 5 мг / сут .;
  • обсяг препарату необхідно підвищувати поступово;
  • підтримуюча доза при хронічній гіпертонії – 20 мг щодня (за 1 або 2 рази);
  • максимальний обсяг ліки – не більше ніж 40 мг в день;
  • прийом таблеток Енап можна призначати спільно з діуретиками, бета-адреноблокаторами, серцевимиглікозидами;
  • в процесі терапії необхідно контролювати роботу нирок, вміст калію в сироватці.

Курс ін’єкційного введення показаний по 1,25 мг через кожні 6 годин. Для виявлення випадків, небезпечних різким зниженням тиску, рекомендована початкова доза ін’єкції – 625 мг. Через 1 годину при адекватному результаті дозу можна повторити в тому ж обсязі, після чого продовжити лікування класичним способом (1,25 мг через 6 годин).

характеристика Еналаприлу

Еналаприл – це препарат, що випускається в таблетках (по 5, 10 і 20 мг). Таблетка містить активний компонент еналаприл малеат і додаткові інгредієнти:

  • гідрокарбонат натрію;
  • стеарат магнію;
  • лактозу;
  • крохмаль;
  • кроскармелоза.

Прийом Еналаприлу сприяє судинорозширювальному ефекту, тому є незамінними ліками для пацієнтів, які страждають:

  • серцевою недостатністю;
  • артеріальної і есенціальною гіпертензією;
  • нестабільною стенокардією;
  • ризиком розвитку інфаркту міокарда.

Прийом препарату не можна проводити самостійно (щоб уникнути гострої гіпотензії). Класична схема призначення Еналаприлу передбачає початковий прийом – 5 мг (1 раз на добу). При подальшому лікуванні можлива середня доза – 10-20 мг (за 1 або 2 рази). Максимальна доза – 80 мг на добу.

Прийом Еналаприлу сприяє судинорозширювальному ефекту.

порівняння

Еналаприл і Енап – найпопулярніші з інгібіторів АПФ. Обидва засоби застосовуються в якості антигіпертензивних препаратів, які контролюють кров’яний тиск і нормалізують кардиальную активність. Чинний компонент цих ліків сприяє формуванню в організмі спеціальних захисних функцій, що поліпшують дихання, знижують навантаження на серце, запобігають серцево-судинні проблеми.

подібність

У препаратів ідентичний механізм дії. Гіпотензивні властивості досягаються шляхом пригнічення активності АПФ, що провокують зниження швидкості перетворення ангіотензину I в ангіотензин II. В результаті зменшення концентрації ангіотензину II, що викликає звуження судин, відбувається:

  • збільшення активності реніну;
  • гальмування секреції альдостерону;
  • зниження розпаду брадикініну;
  • поліпшення ренального кровотоку.

Після потрапляння Енап або Еналаприлу в організм їх активний компонент добре всмоктується. Максимальне його вміст виявляється в крові через 1 годину. Гальмування активності АПФ настає через 2-4 години після прийому навіть 1 таблетки. Гіпотензивну дію триває 8-12 годин (це залежить від дозування). Гемодинамический (протишокових) ефект підтримується протягом доби. Виводиться препарат нирками.

На тлі прийому ліків:

  • розширюються судини;
  • падає тиск;
  • нормалізується частота скорочень серця;
  • збільшується нирковий кровотік;
  • у людей, які страждають на нефропатію, зменшується кількість білка в сечі;
  • у пацієнтів з серцевою недостатністю знижується ОПСС;
  • підвищується фізична витривалість організму (при тривалому застосуванні);
  • гальмується дилатація (збільшення) лівого шлуночка;
  • мінімізується ризик ішемічних інсультів.

Аспірин Кардіо і аспірин: що краще?

Енап і Еналаприл мають однакові протипоказання:

  • алергія на лактозу та інші компоненти;
  • ангіоневротичнийнабряк (спадковий набряк Квінке);
  • порфірія (порушення синтезу гемоглобіну);
  • вагітність і лактація;
  • дитячий та підлітковий вік до 18 років (через відсутність випробувань).

Призначають засоби з обережністю і під наглядом лікаря при наступних станах:

  • патологія надниркових залоз;
  • гіперкаліємія;
  • трансплантація нирки;
  • склеродермія;
  • цукровий діабет;
  • похилий вік (після 70);
  • наслідки захворювань (в т. ч. інсульту), що призвели до розвитку недоумства.

Побічні дії (відзначаються при передозуванні):

  • гіпотонія;
  • інсульт або інфаркт (у групи високого ризику);
  • зниження гемоглобіну;
  • запаморочення;
  • шум у вухах;
  • втрата гостроти зору (рідко);
  • синдром Рейна (рідко);
  • кашель;
  • розлад шлунково-кишкового тракту (діарея, закрепи, метеоризм, коліки);
  • синдром Стівенса-Джонсона;
  • судоми.

Препарати відпускаються за рецептом.

В чому різниця?

Відмінності у ліків несуттєві. Хоча Енап зарекомендував себе, як більш популярний засіб, оскільки:

  • можна купити цей препарат не тільки вітчизняного виробництва, а й фармацевтичної компанії КРКА (Словенія), яка славиться якістю і гарантує споживачеві захист від підробок;
  • рідше викликає алергію, тому що до складу таблеток входить гипролоза – натуральна речовина на основі целюлози, що отримується з дерева;
  • має більшу різноманітність обсягів (починаючи від 2,5 мг);
  • проводиться як в твердих формах, так і ін’єкціях.

Відмінні якості препарату Еналаприл:

  • засіб продається тільки в формі таблеток (але якщо запитати в аптеці уколи з еналаприлом, то фахівці їх запропонують під торговою назвою Енап);
  • в складі компонентів міститься натріюкроскармелоза (замість гипролоза) – це малотоксичний дезінтегрант хімічного походження, що дозволяє таблетці швидше розчинятися;
  • вітчизняний Еналаприл коштує недорого;
  • в аптеках можна зустріти Еналаприл Гексал – це продукт з Німеччини (виробник Салютас Фарма);
  • в продажу є індійський Еналаприл від фірми Інтас;
  • з представленого різноманіття краще вибрати ліки німецької фабрики, навіть якщо воно дорожче.

Що дешевше?

Ціна розчину для ін’єкцій Енап (1,25 мг / мл) 1 мл № 5 – 498 грн. А вартість твердих форм:

  • 2,5 мг № 20 – 55 руб .;
  • 5 мг № 20 – 65 руб .;
  • 10 мг № 20 – 76 грн. (Енап Н – 170 грн.);
  • 20 мг № 20 – 118 грн. (Енап НЛ – 185 грн.).

У чому різниця між Мидокалмом і Сирдалуд?

Ціна на таблетки Еналаприл:

  • 5 мг № 28 – 46 руб .;
  • 10 мг № 20 – 53 грн. (Еналаприл Гексал – 70 грн.);
  • 20 мг № 20 – 90 грн.

Чи можна замінити Енап на Еналаприл?

Щоб визначити взаємозамінність препаратів, вчені провели ряд досліджень. У них брали участь 2 групи пацієнтів, які потребують лікування гіпотензивними засобами. Одна група приймала регулярно Енап, а інша – Еналаприл. Через 2 тижні експерименту учасники помінялися препаратами. Результати для обох груп були ідентичними, з чого фахівці вивели укладення:

  1. Ефект від дії Енап і Еналаприлу однаковий.
  2. Обидва препарати переносяться пацієнтами добре.
  3. Дослідження підтверджують, що Енап і Еналаприл взаємозамінні.

Деякі лікарі навіть взяли за правило в період тривалої терапії чергувати призначення цих ліків-аналогів, що, на їхню думку, забезпечує досягнення максимального ефекту.

Що краще Енап або Еналаприл?

Обидва представники групи інгібіторів ангіотензинперетворюючого принципу дії мають однаковий склад, тому є аналогами.

Вибираючи препарат, краще орієнтуватися на форму випуску, дозування, вартість і виробника.

Найчастіше споживачі віддають перевагу лікам Енап зі Словенії.

показання

Ліки застосовують для зниження артеріального тиску при хронічній серцевій недостатності. Використовується в профілактичних цілях при розвитку безсимптомних поразок лівого шлуночка препарат «Берліприл ® плюс». Аналоги ліки мають такі ж властивості і плавно знижують тиск.

Чим відрізняються препарати?

Незважаючи на схожість лікарські засоби мають відмінності:

  1. Додаткові компоненти складу трохи відрізняються, так як вітчизняний аналог відрізняється іншим ступенем очищення сировини.
  2. Побічні ефекти. У зв’язку з низьким ступенем очищення сировини застосування Еналаприлу часто супроводжується проявом побічних ефектів. Однак в більшості випадків це залежить від індивідуальної реакції організму.
  3. Виробництво. Берліприл ® випускається в Німеччині, Еналаприл в України.
    Вартість. Ціна Берліприлу ® вище, ніж у вітчизняного замінника в 2-3 рази.

Схема прийому і дозування

Існують деякі подібності та відмінності в рекомендованих схемах вживання кожного препарату і прийнятною дозуванні.

Загальні правила прийому:

  • Відсутність прив’язки до прийому їжі. Не має значення до або після вживання їжі хворий приймає препарат.
  • Таблетки приймаються всередину. Їх не слід розжовувати або подрібнювати, потрібно відразу проковтнути, запиваючи достатньою кількістю чистої води.
  • Прив’язка до часу доби. Таблетки найкраще пити вранці і ввечері, або тільки вранці, за умови разового застосування.

Що стосується схем вживання препаратів, то для Еналаприлу вони полягають в наступному:

  • Підвищений тиск. Еналаприл приймають в якості єдиного препарату, без використання додаткової терапії. Початкова доза становить 5 мг. У разі погіршення стану хворого або відсутність видимих результатів, дозу можуть збільшити на 5 мг на добу. Підвищення дозування повинно проводитися поступово під постійним контролем фахівця. Добова доза не повинна перевищувати 40 мг, які поділяють на 2 вживання.
    Також Еналаприл може бути призначений в якості додаткової терапії. В цьому випадку дозування підбирається лікарем, в залежності від картини захворювання. Вона може складати від 10 до 40 мг. При реноваскулярной гіпертонії денна доза починається з 5 мг і не повинна перевищувати 20 мг.
  • Серцева недостатність. Терапію слід починати з мінімальної дози, яка становить 2,5 мг препарату на добу. Лікар повинен оцінити вплив ліків на організм хворого, і при необхідності збільшити дозу. Максимальна допустима доза в цьому випадку не повинна перевищувати 20 мг. Її слід ділити на 2 прийоми. Призначенням ліки має передувати ретельне обстеження хворого з оцінкою показників всіх життєво важливих систем організму.
  • Патологія лівого шлуночка, внаслідок інфаркту. В цьому випадку доза повинна призначатися індивідуально для кожного хворого.

Для Лізиноприлу використовуються такі схеми лікування:

  • Підвищений тиск. Схема багато в чому схожа з тією, що використовується при призначенні Еналаприлу. Але початкова доза при гіпертонії Реноваскулярна типу не повинна перевищувати 2,5 мг. Згодом її можна збільшити. При лікуванні гіпертонії Лізиноприлом результат, як правило, спостерігається через 2 тижні після початку курсу. У рідкісних випадках – через 1 місяць.
  • Серцева недостатність. Схема ідентична яка призначається при прийомі Еналаприлу.
  • Інфаркт. Лізиноприл використовується в комплексі з іншими лікарськими засобами від інфаркту. На початку терапії слід випити 1 таблетку, в якій міститься 5 мг активного компонента. Далі слід почекати 1 день і випити ще 5 мг. Після цього необхідно зробити перерву на 2 дні. Цей час потрібний, щоб дослідити вплив ліків на організм людини, який переніс інфаркт. Якщо показники в нормі, призначається дозування 10 мг на добу. Її слід дотримуватися наступні 6 днів.
    У разі, якщо у хворого присутні симптоми зниженого тиску, починати слід з дози в 2,5 мг, а подальшу дозування підвищити лише до 5 мг в день.
  • Патологія нирок на тлі діабету. Лікування починається з 10 мг Лізиноприлу, який повинен прийматися 1 раз в день. При необхідності дозування збільшують до 20 мг.

Схеми прийому препаратів при гіпертонії і серцевої недостатності в чому схожі. Але для Лізиноприлу існують окремі схеми лікування, які можуть застосовуватися при інфаркті і ураженні нирок, внаслідок діабетичних ускладнень.

Які існують аналоги

Сучасний фармацевтичний ринок може запропонувати безліч антигіпертензивних препаратів, які можуть стати гідною альтернативою даного ліки. Підібрати аналог можна і з медпрепаратів, що відносяться до тієї ж фармакологічної категорії, що і Лізиноприл. Але цей варіант не підійде в випадках відміни лікування через розвитку у пацієнта медикаментозно-індукованого кашлю через те, що всі представники групи інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту мають таке ж побічна дія.

У разі призначення коштів з інших груп потрібно враховувати, що вони мають зовсім інші точки докладання лікувальної дії, тому гіпотензивний може значно відрізнятися.

Диротон або Лізиноприл: що краще

Ефективність порівнюваних лікарських засобів можна прирівняти, так як в їх основі лежить один і той же чинне хімічна сполука – лізиноприлу дигідрат.

Відмінності полягають тільки в тому, що препарати виробляються різними фармфірмами в різних країнах. Диротон випускається в Німеччині і має більш якісним складом додаткових компонентів. Тому він добре зарекомендував себе серед кардіологічних пацієнтів, навіть незважаючи на досить високу вартість ліків. Лізиноприл має нижчу ціну і при цьому досить ефективно знижує тиск, проте він дещо частіше призводить до розвитку ускладнень і побічних ефектів.

Периндоприл або Лізиноприл: що вибрати

Периндоприл, так само як і Лізиноприл, відноситься до фармакологічної групи антагоністів ангіотензинперетворюючого ензиму. Тому також впливає на тонус судинного русла і зменшує загальний периферичний опір. Периндоприл має досить слабким гіпотензивним ефектом, тому не може використовуватися для купірування кризів, але добре допомагає при хронічних серцево-судинних патологіях, які вимагають тривалого системного лікування. Дозувати Периндоприл потрібно з особливою ретельністю, оскільки при призначенні надмірної кількості цього препарату можна викликати різку гіпертензію з нападами синкопе.

замінник Лозартан

Лозартан є чудовою альтернативою в тих випадках, коли у пацієнта виникає кашель у відповідь на прийом інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту. Це пов’язано з тим, що діюча речовина лосартан калію відноситься до групи блокаторів рецепторів до ангіотензину другого типу, і для її представників не характерно розвиток такого ускладнення як сухий кашель.

Обидва медикаменту добре борються з високим тиском і підходять для тривалого систематичного прийому. Для того щоб вирішити питання, які вибрати аналоги, щоб заміна схеми лікування пройшла гладко, потрібно звернутися за консультативною допомогою до кваліфікованого лікаря.

Чи є Еналаприл хорошим аналогом

Як можна здогадатися з назви, Еналаприл відноситься до тієї ж фармакологічної групи. І саме цей факт обмежує спектр клінічних ситуацій, при яких можна взаимозаменять ці кошти. Це пов’язано з тим, що велика ймовірність того, що у хворого на прийом Еналаприлу виникнуть ті ж побічні реакції та ускладнення. Пояснюється такий феномен відносної схожістю молекул діючих речовин.

Після всмоктування Ворсинчасті епітелієм шлунково-кишкового тракту Еналаприл не відразу потрапляє до клітин-мішеней, а спочатку перетвориться в печінці до своєї біологічно активної форми. Лізиноприл ж навпаки потрапляє в організм людини вже повністю готовим до взаємодії з потрібними клітинними і молекулярними субстратами. Тому у пацієнтів, яким потрібно знизити функціональне навантаження на паренхіму печінки підійде саме цей медикамент.

Лозан або Лізиноприл: що краще

Лозан – це комбінований медикамент, до складу якого входить відразу два діючих компонента, причому варто відзначити, що обидва з них сприяють розвитку антигіпертензивної дії в організмі хворого. До складу Лозана входить лозартан калію (блокатор ангіотензинових рецепторів периферичних судин) і гіпохлортіазід (м’який діуретик, який сприяє зниженню артеріального тиску за допомогою зменшення об’єму циркулюючої крові). Таке поєднання забезпечує відмінне протигіпертонічні дію.

Лозан може стати відмінною заміною, коли у пацієнта є свідчення для одночасного призначення анітігіпертензівного і диуретического медзасобів. Це значно полегшить життя хворого, тому що замість кількох таблеток можна випити тільки одну.

Лоріста або Лізиноприл: що вибрати

Лоріста і Лізиноприл – це лікарські засоби, що належать до різних груп і мають різні точки прикладання біохімічного впливу. Але більшість лікарів сходяться на думці про те, що вони мають приблизно однаковою ефективністю і цілком можуть стати замінниками один одного. Подібність цих ліків обумовлено тим, що обидва цих речовини борються з гіпертонічною хворобою завдяки зменшенню тонусу судин і зниження загального периферичного опору.

У медичних колах досі ведуться дискусії з приводу того, яка ж група препаратів більш ефективна, але поки що єдиної думки на це питання немає. Тому зараз при виборі антигіпертензивного засобу в основному орієнтуються на індивідуальну сприйнятливість організму.

ПРЕСТАРІУМ як аналог: чи варто замінювати

Чинним компонентом ПРЕСТАРІУМ є Периндоприл – речовина, що має схожу хімічну структуру з Лізиноприлом. Саме тому відмінності між цими препаратами невеликі. Якщо у пацієнта виникли ускладнення з-за прийому Лізиноприлу, то не рекомендується переходити на Престаріум, так як дуже часто у пацієнтів індивідуальна непереносимість є відразу до всіх засобів лікарського ряду антагоністів ангіотензинперетворюючого ензиму.

Раміприл і Лізиноприл: що краще

Раміприл також відноситься до групи ІАПФ і знижує цифри артеріального тиску завдяки впливу на гладкі м’язи судинних стінок. Більшість пацієнтів не відчувають різниці при переході на Рамиприл, так як ці лікарські засоби дуже подібні.

Що слід вибрати: Каптоприл або Лізиноприл

Каптоприл не може стати повноцінною заміною, так як дія цих медикаментів значно різниться, навіть незважаючи на їх належність до однієї фармакологічної групи. Каптоприл не п’ють на постійній основі, а приймають лише в тих випадках, коли потрібно швидко купірувати різкий напад гіпертонії. Для постійної підтримки нормального тиску він не підходить.

Порівняння лікарських засобів Енап і Лізиноприл

Дія Енап аналогічно лізиноприлом, тому багато лікарів стверджують, що ці препарати має однаковою ефективністю і з однаковим успіхом можуть використовуватися для лікування пацієнтів з гіпертонічною хворобою.

Амлодипін або Лізиноприл: що краще

Амлодипін так само сприяє розслабленню м’язових стінок периферичних судин. Але він реалізує свої лікувальні ефекти завдяки виборчому блокування кальцієвих каналів. Амлодипін може допомогти хворим, які страждають кашлем, розвинувся на фоні прийому ІАПФ.

Берліприл ® як аналог

Діючою речовиною Берліприлу ® є Еналаприл, за своїми лікувальними властивості дуже схожий з Лізиноприлом. Тому в разі потреби ці препарати можуть стати взаємозамінними.

Фозиноприл або Лізиноприл: як правильно підібрати потрібний препарат:

Обидва порівнюваних лікарські препарати відносяться до інгібіторів АПФ тривалої дії, тому і Фозиноприл, і Лізиноприл можна приймати лише один раз в день. За іншими параметрами ці таблетки також практично ідентичні.

Остаточне рішення про вибір препарату в будь-якому випадку повинен приймати кваліфікований кардіолог, самостійно цього робити не можна.

Таблиця сравнненія аналогів препарату за вартістю. Останнє оновлення даних було 21.06.2019 00:00.

При якому тиску приймають?

Берліприл ® (інструкція із застосування не обумовлює, при якому тиску приймати препарат) не дає негайного результату. Отже, при високих показниках АТ, ризик гіпертонічного кризу або його настанні Берліпрін буде малоефективним.

В середньому ефект від прийому таблетки відчувається через 1-1,5 години. Стійкий терапевтичний результат спостерігається через кілька місяців курсового прийому препарату. Отже, його варто пити за призначенням лікаря постійно, а не чекати підвищення артеріального тиску.

Класифікація рівнів артеріального тиску

Відгуки пацієнтів

Дмитро, 65 років, Орел: «Кілька місяців тому я переніс інсульт. Лікар для лікування гіпертонії призначив Лізиноприл. Тиск швидко прийшло в норму, але з працею справляюся з таким побічним ефектом, як сухий кашель, який дошкуляє і вдень, і вночі ».

Олена, 33 роки, Самара: «Багато років тому дали інвалідність, тому що страждаю на важку форму астми. Нещодавно стало ще підвищуватися артеріальний тиск. Яких тільки лікарських коштів не перепробувала, але допоміг лише Еналаприл. Завдяки йому нормалізувався тиск і стало набагато легше дихати ».

У пацієнтів, що приймають Лізиноприл, тиск швидко приходить в норму, тому препарат відрізняється більшою ефективністю.

Загальні риси обох препаратів

І «Каптоприл», і «Лізиноприл» відносяться до групи інгібіторів ангіотезінпревращающего ферменту. Це означає, що вони перешкоджають утворенню в організмі гормону, «відповідає» за звуження судин і внаслідок цього підвищення артеріального тиску. Якщо «Лізиноприл» є препаратом II-го покоління игибиторами АПФ, то «Каптоприл» сміливо можна назвати його попередником.

Таким чином, обидва лікарських засоби активно застосовуються вітчизняної і зарубіжної медициною в якості гіпотензивних препаратів, що підтримують серце, але викликають набряки і сухий кашель. Саме ці поширені побічні ефекти часто стають непереборною перешкодою для прийому деякими пацієнтами.

Медикамент «Ірумед»

Це аналог препарату «Лізиноприл» за діючою речовиною. Випускається в Хорватії компанією Belupo. Принцип дії на організм ідентичний з основним препаратом. Призначається прийом один раз в день. Таблетки можуть містити 5 мг, 10 мг або 20 мг лізиноприлу.

Відгуки медичних фахівців

Ольга, кардіолог, 56 років, Київ: «Диротон нерідко призначаю пацієнтам з хронічною серцевою недостатністю і підвищеним артеріальним тиском. Дозу підбираю індивідуально. Тривалість лікування залежить від ситуації. Побічні реакції практично не виникають ».

Сергій, терапевт, 44 роки, Сизрань: «Препарат Лізиноприл часто виписую пацієнтам з артеріальною гіпертензією. Він швидко знижує тиск. Але в монотерапії медикамент допомагає не всім, тому його необхідно комбінувати з іншими препаратами ».

Чи є різниця в дії на організм?

Еналаприл і Лізиноприл, якщо порівняння вести за такими параметрами, як шляхи евакуації з організму і особливості метаболізму, можна віднести до різних класів. В цьому відношенні інгібітори АПФ розділені на 3 класу:

  1. Ліпофільних лікарських засобів, у яких виведення метаболітів здійснюється через печінку (що властиво Каптоприлу).
  2. Ліпофільних проліків, виведення активних метаболітів у цієї групи відбувається, в основному, через печінку і нирки (Еналаприл відноситься до цього класу).
  3. Гідрофільних медикаментозних засобів, що не метаболізуються в організмі, а виводяться в незміненому вигляді через нирки (в цей клас входить Лізиноприл).

З цього стає ясно – відміну Еналаприлу від Лізиноприлу полягає в тому, що перший на відміну від другого є проліками. Тобто після прийому всередину першого в організмі відбувається його біотрансформація в активний метаболіт – в даному випадку в еналаприлат.

Трансформація в еналаприлат відбувається в більшій мірі в печінці, позасудинні тканини і слизова шлунково-кишкового тракту в цьому процесі беруть участь менш активно. З цього випливає, що основне навантаження при метаболізмі Еналаприлу лягає на печінку. А значить, у пацієнтів з недостатньою функцією цього органу може спостерігатися суттєве зниження утворення активних метаболітів ІАПФ, тобто зниження ефективності ліків.

Таблетки Ордісс: відгуки лікарів, аналоги, інструкція

Знизити артеріальний тиск можна за допомогою спеціалізованих препаратів з гіпотонічним ефектом. Деякі гіпертоніки віддають перевагу сартанів. Непоганим препаратом з цієї групи вважається Ордісс.

Активна речовина таблеток – кандесартану цилексетил. Речовина має гіпотензивну дію, допомагає знизити рівень альдостерону в крові, запобігає розвитку ускладнень артеріальної гіпертензії.

Форма випуску Ордісс – таблетки для перорального застосування (8, 16, 32 мг). Відпускається в аптеках за рецептом від лікаря. Орієнтовна вартість ліків – 350-600 гривень (ціна залежить від кількості активного компонента в таблетці). Виробник ліки Teva Pharmaceutical Industries Ltd. Країна-виробник – Ізраїль.

Механізм дії засоби

З початку 2000-х років в кардіології стали широко застосовуватися Сартана. Ці ліки на сьогоднішній день є препаратами вибору. За своєю ефективністю вони не поступаються інгібіторів АПФ, і при цьому значно краще переносяться пацієнтами.

Ордісс – один з новітніх сартанів. Активна речовина препарату – кандесартану цилексетил. Ще в таблетках містяться допоміжні компоненти, що не володіють фармакологічною активністю.

Розглянемо дію засоби. Кандесартану цилексетил блокує рецептори підтипу АТ-1, тим самим нівелюючи негативний вплив ангіотензину II на серцево-судинну систему.

Речовина допомагає нормалізувати артеріальний тиск, запобігти ішемію і гіпертрофічні процеси в міокарді, нормалізувати загальний периферичний судинний опір, знизити рівень альдостерону.

Кандесартану цилексетил не впливає на ангиотензинпревращающий фермент. Також речовина не робить істотного впливу на частоту серцевих скорочень і рівень цукру в крові. Активний компонент препарату Ордісс не блокує іонні канали та не зв’язується з рецепторами інших гормонів.

Ефективність ліків не залежить від статевої приналежності і вікової групи пацієнта. Відзначалася лише менша чутливість до препарату у пацієнтів, що відносяться до негроїдної раси.

Гіпотензивний ефект настає через 2,5-3 години після вживання таблетки. Зберігається ефект протягом 24 годин.

Інструкція по застосуванню препарату

З Ордіссом інструкція із застосування йде в комплекті. У ній сказано, що використання препарату виправдане при лікуванні артеріальної гіпертензії, як симптоматичної, так і есенціальною.

Ще показанням є хронічна серцева недостатність в поєднанні з порушенням систолічної функції лівого шлуночка. Ліки можна приймати спільно з інгібіторами АПФ.

При лікуванні артеріальної гіпертензії стартова доза становить 8-16 мг. Максимально допустима доза – 32 мг. Вживати таблетки з кратністю 1 раз в день, незалежно від прийому їжі. Можна приймати Ордісс спільно з тіазиднимидіуретиками.

Пацієнтам похилого віку коригувати дозу не потрібно. Кардіологи стверджують, що знизити дозування слід тим гіпертонікам, у яких є порушення в роботі печінки і нирок.

При лікуванні хронічної серцевої недостатності дозування становить 4 мг. Якщо існує необхідність, добова доза поступово підвищується до 8-16 мг. Максимально допустима доза при лікуванні ХСН – 32 мг.

Тривалість прийому в інструкції не регламентується. Тривалість терапії встановлюється лікуючим лікарем.

Протипоказання і побічні ефекти

Варто зазначити, що у ліки відсутня сумісність з алкоголем. Спиртне нівелює лікувальний ефект медикаменту, і підвищує ймовірність появи побічних ефектів.

Поєднувати Ордісс з іншими гіпотензивними таблетками дозволяється. Даний Сартан відмінно поєднується з тіазиднимидіуретиками, антагоністами кальцію і бета-1-адреноблокаторами. Іноді Ордісс призначають спільно з інгібіторами АПФ.

  1. Алергія на складові таблеток.
  2. Вік до 18 років.
  3. Лактазная недостатність.
  4. Прийом аліскірен. Це протипоказання поширюється на гіпертоніків, у яких є цукровий діабет і порушення в роботі нирок.
  5. Холестаз.
  6. Лактація.
  7. Вагітність.
  8. Природжений синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції.
  9. Гострі порушення в роботі печінки.
  10. Непереносимість лактози.

З обережністю ліки призначається пацієнтам, у яких є стеноз аортального та / або мітрального клапана, гострі цереброваскулярні порушення, ГОКМП, недавно перенесена трансплантація нирок.

Ще обережність слід дотримуватися при ІХС, ниркової недостатності, стенозі ниркових артерій, гіперкаліємії, гемодіалізі, первинному гіперальдостеронізм, зниженому ОЦК.

  • Нудота.
  • Тромбоцитопенія.
  • Зниження рівня гемоглобіну.
  • Загострення подагри.
  • Фарингіт.
  • Гіперурикемія.
  • Міалгія.
  • Підвищення активності печінкових ферментів, гепатит.
  • Агранулоцитоз.
  • Болі у спині.
  • Головний біль.
  • Нейтропенія.
  • Гіперкаліємія.
  • Гипонатриемия.
  • Збої в роботі нирок.
  • Припливи крові до обличчя.
  • Інфекції верхніх дихальних шляхів.
  • Запаморочення.
  • Підвищення рівня креатиніну в плазмі.
  • Алергічні реакції.
  • Риніт.
  • Надмірне зниження артеріального тиску.
  • Артралгія.
  • Слабкість.

Передозування препаратів викликає надмірне зниження артеріального тиску, брадикардія або тахікардія.

Відгуки і аналоги

Люди, які використовують препарати Ордісс, відгукуються про медикаменті позитивно. Пацієнти відзначають, що під час лікувальної терапії у них стабілізувався артеріальний тиск, і зникли неприємні симптоми ГБ.

Негативних відгуків про ліки мало. Зазвичай погано відгукуються про ліки пацієнти, які не дотрималися рекомендації лікуючого лікаря, і самостійно коректували дозування, в результаті чого випробували на собі побічні ефекти сартана.

Чи є у препарату Ордісс замінники? Безумовно, такі є. Є й дешевші аналоги, що володіють схожим терапевтичною дією.

Замість Ордісса можна використовувати такі засоби:

  1. Твінста (1700-1800 гривень).
  2. Кандесартан (220-300 гривень).
  3. Амзаар (650-800 гривень).
  4. Ірсар (600-750 гривень).
  5. Кандесар (200-270 гривень).
  6. Лозартан Тева (180-300 гривень).
  7. Блоктран (250-300 гривень).
  8. Апровель (690-750 гривень).
  9. Лозап Плюс (500-650 гривень).

У чому відмінності і подібності у Лізиноприлу і Еналаприлу?

Терапевтичної основою Лізиноприлу і Еналаприлу є різні діючі речовини, проте в цьому полягає єдина різниця між препаратами. У всьому іншому, згідно порівнянні інструкцій до застосування, препарати є ідентичними і рівноцінними.

Дані препарати не підлягають порівнянню, так як ефективність лікування вказує на їх повну аналогичность.

Побічні ефекти

В результаті прийому препаратів може виникнути ряд побічних ефектів, що негативно позначаються на роботі важливих систем організму. Слід зазначити, що розвиток побічних ефектів зустрічається в рідкісних випадках. Як правило, негативні прояви зникають після зміни схеми прийому або скасування препарату.

Порівняння негативних симптомів:

системи організмуОднакові негативні проявилізиноприленалаприл
кровотворназміна складу кровізниження функцій кісткового мозку
анемія
Серцево-судиннаінфарктпоява деяких симптомів серцевої недостатностіхвороба Рейно
біль в області грудей
тахікардія
зниження рівня артеріального тиску до критичної позначки
нервоваголовний більмінливість настроюпоява симптомів депресії
порушення снусудомизапаморочення
розлад свідомостізниження увагипомутніння свідомості, аж до непритомних станів
парестезіївисока стомлюваність
травнарозлад шлункупанкреатитзапори
зміна смаку їжівиразка
нудота і блювотавідчуття сухості в роті
ниркова і печінкова недостатність
розлад харчової поведінки
дихальнаспазм бронхівзадишка
сухий кашельбіль в горлі
набряк легенів
шкірнависипання на шкірілихоманкапрояв різних видів дерматиту
свербіж
потовиділення
облисіння
інші симптомиартритзміна протікання обмінних процесівзниження потенції
порушення зору
шум у вухах

Проявлення побічних ефектів у препаратів, в цілому, схоже. Є деякі незначні відмінності.

Помітно, що Еналаприл надає більш сильний вплив на дихальну і травну системи. У той час як при прийомі Лізиноприлу більшою мірою страждає нервова система хворого.

Препарати «Лізиноприл-Тева», «Лізиноприл ратіофарм», «Лізиноприл Актавіс»: опис та відгуки

Всі аналоги «Лізиноприлу» (відгуки пацієнтів також це відзначають), назва яких починається зі слова «лізиноприл», є ідентичними препаратами, тобто вони схожі за складом, по впливу на організм людини. Відмінність полягає лише в виробника і упаковці.

Йдеться про ліки «Лізиноприл-Тева», випускається воно в Угорщині, виробник – фармацевтичний завод Тева Прайвет Ко. Лтд. Відпускається за рецептом. Аналоги «Лізиноприлу-Тева» – ліки «Лізиноприл Актавіс», випускається в Ісландії, виробник – АТ «Актавіс груп» і препарат «Лізиноприл ратіофарм», проводиться в Німеччині, компанія виробник – Merckle GmbH. Теж відпускаються строго по призначеннях лікарів.

Пацієнти відзначають високу якість саме німецького ліки «Лізиноприл ратіофарм». Аналоги препарату «Лізиноприлу» мають і відмінні від нього назви. Вони описані нижче.

Берліприл ® 10 мг

У складі препарату знаходиться 10 мг еналаприлу малеату. Берліприл ® (таблетки від тиску 10 мг) рекомендується в якості:

  • терапії при м’яких формах артеріальної гіпертензії;
  • при нирковій недостатності (кліренс креатиніну 80-30 мл / хв) і ін.

Крім того, Берліприл ®, інструкція із застосування якого рекомендує одно- або дворазовий прийом, можливо пити двічі на добу при призначенні дозування 20 мг.

Берліприл ® 20 мг

Звичайна ефективна доза Берліприлу ®, що призначається в ряді станів. наприклад:

  • в якості підтримуючої терапії при реноваскулярной гіпертензії;
  • при гіпертонії;
  • в якості підтримуючої терапії при серцевій недостатності хронічного типу;
  • як початкова доза при важких формах артеріальної гіпертензії і т. д.

Самостійно коригувати дозування не варто. Її призначає фахівець, виходячи з індивідуальних особливостей пацієнта.

Що думають лікарі?

Лікарі вважають обидва препарати ефективними для боротьби з гіпертонією. Але при цьому відзначають, що Лізиноприл дозволяє нормалізувати кров’яний тиск на більш тривалий термін, також він відрізняється вираженим терапевтичним ефектом.

У свою чергу, Еналаприл виявляється більш дієвим при лікуванні серцевої недостатності.

Виходячи з цих результатів, медики не можуть дати відповідь, який з препаратів більш ефективний. Вони підкреслюють, що вибір препарату і схеми лікування повинні призначатися виключно фахівцем після повного обстеження хворого та встановлення картини його захворювання. Це дозволить уникнути негативних наслідків.

У чому різниця за складом між Лізиноприлом і Еналаприлом?

Отже, що можна сказати про найбільш популярних представників ІАПФ – Лізиноприл і Еналаприл, що краще, в чому різниця між цими препаратами?

  1. Діючою речовиною Еналаприлу є еналаприлу малеат.
  2. Діючою речовиною другого – Лізиноприлу дигідрат.
  3. Перший є проліками, тобто речовиною, яке в процесі метаболізму перетворюється на активний компонент (метаболіт).
  4. Лізиноприл не береться обмінним процесам в організмі.

Чи є у “Берліприлу ®” український аналог?

Як бути, якщо в аптеці не виявилося препарату «Берліприл ®»? Аналоги в України існують. Один з них – таблетки «Еналаприл-Тева», які користуються великою популярністю серед пацієнтів з гіпертонічною хворобою. Медикамент призначається при гіпертензії і серцевої недостатності. Цим засобом цілком можна замінити препарат «Берліприл ®».

Русский аналог володіє таким же впливом на організм. Початкова доза засобу становить 2,5-5 мг речовини в добу. Все залежить від ступеня ураження судин і від показників артеріального тиску. Середня доза становить 10-20 мг за день. Дозування краще розділити на два прийоми. Ліки не можна призначати при нирковій та печінковій недостатності. Також при ангіоневротичних набряках різної етіології. Медикамент не використовується в період вагітності і лактації.

В період лікування можуть спостерігатися побічні дії у вигляді головного болю, запаморочення, нудоти, блювоти, порушення, болі в епігастрії. Такі ж явища характерні і для таблеток «Берліприл ®».

Аналоги препарату в аптеці можна зустріти і інші. Ще одне популярне засіб буде описано нижче.

Порівняння Диротона і Лізиноприлу

Обидва лікарські препарати мають багато спільного, але є й відмінності між ними.

що спільного

Диротон і Лізиноприл є антигіпертензивними препаратами і містять в складі однаковий активний компонент – лізиноприл. Призначають їх при гіпертонії, т. К. Роблять вони одне і те ж дію. Випускаються у вигляді таблеток. Максимальний ефект при їх прийомі спостерігається через 2-4 тижні.

Препарати не можна приймати під час вагітності та при годуванні груддю. Після їх прийому може розвинутися багато побічних ефектів.

Чим відрізняється

Основна відмінність Диротона від Лізиноприлу полягає в тому, що перший препарат не можна приймати пацієнтам, що мають спадкову схильність до набряку Квінке, а другий – хворим, які не переносять лактозу. Є різниця і в дозуваннях. Диротон слід приймати в кількості 10 мг 1 раз на добу, а Лізиноприл – всього 5 мг. Різні у них і виробники.

що дешевше

Ціни на препарати такі:

Що краще: Лізиноприл або Еналаприл?

Не можна однозначно відповісти на питання, що краще: Лізиноприл або Еналаприл, т. К. Порівняння фармакологічних дій, показань до застосування, побічних ефектів, схем і ефективності лікування обох препаратів вказує на їх повну аналогичность. Згідно відгуками практикуючих лікарів і пацієнтів, також неможливо однозначно відповісти на питання, який препарат ефективніше: на одних пацієнтів сильніше впливає Лізиноприл, на інших – Еналаприл.

Рекомендації лікарів, відгуки пацієнтів

Препарат «Лізиноприл» часто застосовується в лікуванні хворих з підвищеним артеріальним тиском. Ні лікарі, ні пацієнти не відмовляються від його призначень. Він дбайливо впливає на організм, побічні явища хоч і є, але згідно відгуками людей вони рідкісні і непорівнянні з високим ефектом ліки.

Це порівняно недорогий препарат, тому багато його і вважають за краще при проявах артеріальної гіпертензії. Люди, яким ліки прописується для лікування серцевої недостатності, приймають його в комбінації з іншими препаратами, тому своє поліпшення пов’язують не тільки із застосуванням «Лізиноприлу».

У чому відмінності?

Еналаприл заснований на енaлапріле, є пролекрством, потрапляючи в організм провокується структура трансформації і вивільнення активного компонента, який і провокує механіку впливу на організм. Висновок компонентів здійснюється через нирки і печінку, тому провокуються певні протипоказання для прийому препарату пацієнтам, які мають патології даних систем. Відгуки пацієнтів також говорять про те, що з побічних ефектів найчастіше проявляється нападоподібний кашель.

Лізиноприл заснований на Лізиноприлом дигидрата, гидрофильное засіб, який не метаболізується в організмі, виводиться через нирки. Має менш значну кількість протипоказань.

Показання до використання

Берліприл ®, інструкція із застосування якого містить всі вивчені свідчення, ефективний при:

  • первинної / вторинної гіпертонії (включаючи Реноваскулярна гіпертонію);
  • в якості складової комбінованого лікувань пацієнтів, які страждають серцевою недостатністю хронічного типу;
  • ризик розвитку серцевої недостатності.

способи застосування

Дозу медикаменту призначає лікуючий лікар.

Таблетки застосовують незалежно від їжі в один і той же проміжок часу. «Лізиноприл» приймають один раз протягом 24-х годин, якщо провести порівняння то «Еналаприл» іноді приймають двічі. Початкова доза частіше складається з 2,5 або 5 мг, її призначають виходячи зі стану пацієнта і супутніх захворювань. Лікар може коригувати дозу. 20 мг – максимальна доза на добу, рідше – 40 мг (для «Еналаприлу»). Передозування характерна різким падінням артеріального тиску або поява судом. Якщо такі симптоми з’явилися, то необхідно промити шлунок, а у важких випадках підняти тиск за допомогою введення розчинів солей, плазмозаменителей.

При прийомі можуть бути помічені такі побічні дії:

  • сухий кашель;
  • запаморочення;
  • діарея;
  • біль в голові;
  • порушення з боку нирок;
  • алергічні реакції;
  • можливе різке зниження тиску в перші прийоми препаратів;
  • гіперкаліємія, якщо приймати разом з ліками, що містять калій.

Дія препарату на організм людини

Еналаприлу малеат вважається гіпотензивну засобом з розряду інгібіторів АПФ. Головне речовина таблетки складається з малеїновий кислоти і еналаприлу. Ліки в більшості призводить до розширення артерій, а не вен. При цьому підвищення серцевих скорочень не спостерігається. Зниження тиску не впливає на мозковий кровообіг. В судинах кровотік проходить на достатньому рівні, хоч і знижуються показники артеріального тиску.

Еналаприл покращує коронарний і нирковий кровообіг. При тривалому застосуванні ліки зменшує гіпертрофію лівого шлуночка. Зниження тиску йде поступово при прийомі таблеток «Берліприл ®». Аналоги ліки будуть володіти схожим впливом.

Препарат покращує роботу ішемізованого міокарда. Засіб володіє не яскраво виражену сечогінну ефектом. При прийомі всередину терапевтичний ефект спостерігається через одну годину. Максимальна дія – через 4 години. Тиск тримається в нормі цілу добу. Багатьом пацієнтам потрібно приймати ліки кілька місяців поспіль, щоб добитися стійкого і позитивного результату. При запущеній гіпертонії і серцевої недостатності ліки необхідно приймати протягом всього життя. Такі фармакологічні дії надають таблетки «Берліприл ®». Інструкція по застосуванню, аналоги, правильне дозування – всю інформацію необхідно вивчити перед початком терапії.

Leave a Comment Отменить ответ

Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.