Різдво 2023: дати та звичаї свята, як відзначають в Україні

Коли Різдво в Україні та як його прийнято відзначати – розібрався УНІАН.

Віруючі відзначають Різдво Христове 25 грудня або 7 січня – залежно від того, за яким календарем живуть – юліанським чи григоріанським. Зараз йдуть запеклі суперечки про те, коли Різдво – 25 або 7 числа, але незалежно від обраної дати, традиції свята залишаються незмінними. УНІАН розповість, як відзначити Різдво та що не можна робити сьогодні.

Раніше ми говорили про те, які листівки з Різдвом Христовим 2023 можна відправити своїм рідним і близьким.

Різдво Христове – історія і традиції

Події, що призвели до важливого християнського свята, описані в Євангеліє від Матвія та Луки. Діва Марія і Йосип вирушили до Віфлеєма за наказом царя Ірода, який вважав за необхідне провести перепис населення. У місті вільного житла не виявилося, тому Марія і Йосип зупинилися в печері, де був облаштований хлів. Там і народився їхній син – Ісус Христос, якого пізніше назвали Месією і Спасителем людства. Того дня на небі зійшла Вифлеємська зірка, а першими про народження Сина Божого дізналися пастухи – їм розповіли ангели.

Головною традицією Різдва для багатьох християн є сорокаденний піст – цього року – Різдвяний піст 2022-2023. Він вважається одним з найсуворіших, але дозволяє очистити душу і тіло якнайкраще, щоб зустріти свято народження Христа в доброти.

Існують і інші традиційні щорічні різдвяні заходи:

• Святий вечір – відзначається з 6 на 7 січня, неможливий без 12 пісних страв (за кількістю апостолів).
• Колядка – з вечора 6 січня хлопці і дівчата ходять по домівках, співають пісні і читають вірші, залучаючи в оселі людей благополуччя.
• Ворожіння – язичницька традиція, згідно з якою в ніч з 6 на 7 січня можна звернутися до потойбічних сил, щоб дізнатися свою долю.

На Різдво обов’язково потрібно готувати кутю – блюдо з вареної пшениці, змішаної з маком і медом, волоськими горіхами, родзинками. Таку кашу потрібно брати з собою і йти в гості до хрещених батьків, а потім, після повернення додому, можна пригостити нею старших родичів – бабусь і дідусів.

Деякі віруючі переодягаються в костюми і влаштовують вертеп – розігрують сценку народження Христа. Можна зробити простіше і просто встановити таку інсталяцію з тематичних фігурок, головне – віддати данину традиції і вшанувати іменинника.

Що не можна робити на Різдво Христове – головні заборони

Крім традицій, на важливе свято народження Христа існує і те, чого ні в якому разі робити не можна. УНІАН зібрав перелік найважливіших заборон Різдва і з’ясував, що у свято заборонено:

• прибирати в будинку;
• прати, прасувати, шити, будувати;
• виносити сміття, мити підлогу, витирати пил;
• рибалити і полювати;
• лаятися, з’ясовувати стосунки, лихословити;
• відмовляти в допомозі нужденним.

На Різдво можна і потрібно ходити до церкви, ставити свічки за здоров’я і молитися святим про здоров’я і допомоги в справах. Також обов’язково потрібно приймати у себе гостей і самим ходити до друзів і родичів. Слідкуйте за тим, щоб всі страви на столі обов’язково спробували – якщо недоторканим залишиться хоча б одна, то це буде розцінено Вищими силами, як погана прикмета.

Вас также могут заинтересовать новости:

“Питання вирішили 24 лютого”. Коли українці святкуватимуть Різдво цього року

“Старші діти, вже студенти, відповіли чітко: 24 лютого питання було вирішене, Різдво святкуємо з усім цивілізованим світом 25 грудня. І менші з ними чемно погодились”, – розповідає ВВС жінка.

Батьки, бабусі та дідусі, каже Наталя, теж не побивалися за змінами в календарі.

“Майже всі друзі та знайомі вважають це правильним і теж планують Різдво 25-го”, – каже жінка.

А от Валентин із Луцька розповідає, що ще “воює” з родичами за 25 грудня.

“Вони кажуть, що діди і батьки святкували 7-го, змінювати це незручно. Щоб не псувати стосунки, я святкую Різдво двічі”, – розповідає він.

Рік тому, за даними соціологічної групи “Рейтинг”, лише 4% опитаних казали, що святкують Різдво 25 грудня, а 18% святкували двічі. Водночас 58% опитаних були проти перенесення Різдва на грудень. Ще 15% відповідали, що їм байдуже.

Цього року опитувань немає, та і під час війни, коли щодня над головою можуть пролетіти російські ракети, питання про перенесення Різдва здається надто дріб’язковим.

Однак судячи з розповідей українців, для багатьох йдеться про щось більше, ніж просто свята.

“Мій цивілізаційний вибір”

“Певно, найважливіший мотив – це бажання, аби наша дитина росла і формувалася у європейському контексті. Як географічно ближче до Європи, так і ціннісно”, – каже Олександра Герцюк-Багач.

Вона – мама 2-річної Єви та живе в Карпатах, але родом із Черкащини. У її сім’ї, зізнається, не було традиції збиратися за великим столом на Святвечір 6 січня.

Автор фото, Уніан

Дівчинка з дідухом, традиційною українською різдвяною прикрасою

“Тобто баба готувала кутю і всі ці традиційні речі, але прісних страв на столі, дідуха та і самого стола я не пам’ятаю. У перспективі це здалося мені великою втратою, ніби в дитинстві я чогось недоотримала, чогось цінного і фундаментального, а тому рішення перенести Святвечір на 24 грудня для мене не стало порушенням сімейних традицій”, – каже жінка.

Відтепер Олександра планує святкувати Різдво за усіма правилами, і прищеплювати це своїй доньці.

“Після вечері, яку планую робити за всіма пунктами – від прикрашання ялинки 24 грудня до читання уривка з Нового письма від Луки, де йдеться про народження Ісуса, я піду на вечірню службу. Також з родиною плануємо приєднатися до традиційної гуцульської коляди в Криворівні”, – каже жінка.

Хоча і зізнається – якби не війна, питання про перенесення Різдва поки що не стояло б так гостро.

“Але зараз це вибір екзистенційний і цивілізаційний. Як би пафосно це не звучало”.

Історія про два календарі

Павло з Києва почав святкувати 25 грудня ще два роки тому. Не через війну чи Європу, а тому, що “це відповідає здоровому глузду як мінімум”.

За юліанським календарем дата припадає на 7 січня, а за григоріанським – 25 грудня.

Введений в 45 році до н.е. юліанський календар вважався революційним, бо враховував нюанс, що рік триває не рівно 365 діб, а ще шість годин зверху. Вважалося, що саме стільки потрібно Землі, щоб обернутися навколо Сонця. Це здається дрібницею, але вчені порахували, що якщо ігнорувати її та не ввести поняття високосного року, через 240 років 1 січня припадатиме на весну, а ще через 360 це вже буде літо.

Автор фото, Уніан

Уривок із різдвяної вистави минулого року

Тому світ почав жити за юліанським календарем. Але астрономія розвивалася і через декілька століть вчені зрозуміли, що помилилися – насправді рік триває не 365,25 діб, а трошки менше.

І, знову ж таки, якщо це ігнорувати і далі жити за старим юліанським календарем, то через 15 століть він відстане від руху Сонця на 10 днів.

Так 1582 року з’явився новий, покращений календар, який називають григоріанським. Це була велика зміна, і у світі сприйняли її по-різному. Україна (тоді УНР) перейшла на нову схему аж в 1918 році, майже одночасно з Росією.

За новим календарем почали правити більшість православних церков світу, але не російська церква, опираючись на декрет радянського уряду про відокремлення церкви від держави.

Через це вже понад сто років Україна живе за новим календарем, але Різдво та інші церковні свята відзначає за календарем юліанським.

Павло каже, що коли вникнув у цю історію, для нього стало “диким” святкувати Різдво і далі 7 січня.

“Українцям треба максимально просто пояснювати, що це одне і те ж свято і чому вийшло так, що змінились дати, – вважає киянин. – Який сенс святкувати з запізненням в два тижні?”

Він каже, що відтоді терпляче намагається доносити цю думку друзям та колегам, хоча багато з них і досі переконані, що святкувати Різдво 25 грудня – це католицька традиція.

Боротьба Миколая та Діда Мороза

Якщо посунути Різдво, посунуться й інші свята – Маланка, Водохреща.

Святий Миколай, якого люблять українські діти, в Європі кладе подарунки під подушку 6 грудня, а не 19-го, як в Україні. Як з цим бути, бурхливо обговорюють у батьківських групах у соцмережах.

Киянка Богдана Ольшевська, мама Аліси, вирішила, що Різдво цього року її родина святкуватиме 25 грудня, але Миколая – все ще 19-го.

Автор фото, Богдана Ольшевська

Цього року Різдво в родині Ольшевських святкуватимуть по-новому

“Бабусі готують подарунки для Аліси на цю дату, і в садочку чомусь вирішили святкувати ближче до 19-го. Хочу, щоб у доньки було розуміння, що це один день, а не місяць подарунків від Миколая”.

Крім того, вона хоче приймати у своїй сім’ї тільки Святого Миколая, який є прототипом реального священника, а не вигаданого Діда Мороза.

“У мої часи в дитсадку Дідом Морозом була вчителька з малювання”, – сміється Богдана. Вона родом із Рівненщини і натомість має теплі спогади з дитинства про подарунки від Святого Миколая.

Відмова від Діда Мороза – це популярний підхід. У батьківських групах деякі мами пишуть: пояснюють своїм дітям, що “цього року Діда Мороза збила ППО”.

“Аліса знає, що є Дід Мороз, і що він виглядає, як Санта Клаус. Але я їй пояснюю, що Дід Мороз – це в Росії, Санта Клаус – в Америці, а в нас Святий Миколай”, – каже Богдана.

Вона вважає, що доньці буде не менш приємно отримати подарунки на Новий рік від тата з мамою.

У їхньому приватному дитсадку, за словами Богдана, цього року теж не буде Діда Мороза. Декілька років немає його і в деяких державних садочках, розповіли ВВС інші мами.

І тим паче про нього не знають у дитсадках за кордоном, де через війну опинилося багато українок.

“Насадження Діда Мороза, Нового року мене зараз дратує”, – каже Ганна Ярмощук, яка тимчасово живе в Італії.

“Багато моїх російськомовних друзів із початком війни перейшли на українську і абсолютно всі вони цього року святкують по-новому. Це зараз ми кажемо “по-новому”, а через декілька років це буде звичний календар: 6 – Миколая, 25 – Різдво, а потім Новий рік, якщо хочеться – а не спершу Новий рік із ковбасами і шампанським, а потім пісний стіл на Різдво”.

Церква спостерігає

Багато співрозмовників ВВС кажуть, що не цікавилися думкою церкви, ухвалюючи рішення, коли їм святкувати цього року Різдво.

Однак є і ті, які кажуть, що “чекають на церковне рішення”, а тому не можуть визначитися.

ПЦУ дозволила різдвяні богослужіння і 25-го, і 7-го, або в один із цих днів, якщо так вирішить громада.

ПЦУ просить єпархії прозвітувати, на яку службу прийде більше людей, щоб побачити, чи є реальна потреба переходити на новий календар.

Автор фото, Уніан

Наскільки слова та вчинки українців співпадають цього року – поки що невідомо

Ще у 2019 році в інтерв’ю BBC митрополит Епіфаній говорив, що спостерігає “певну ейфорію у соцмережах з приводу 25 грудня”. Однак, за його словами, “не всі люди, які пишуть і підтримують реформу в фейсбуці, так само активно відвідують храми”.

Наскільки слова та вчинки українців співпадають цього року, поки що невідомо.

Інші церкви, зокрема УПЦ (МП) та УГКЦ поки що ніяк не коментують це питання.

“Я поважаю церкву, але в умовах війни вони би мали очолити цей потяг, а не чекати поки їх підштовхнуть громади”, – каже Наталя Роп’яник, прихожанка УГКЦ.

У Коломиї, де існує єпархія УГКЦ, клуб мерів міста закликав місцевих переходити на Різдво 25 грудня.

Щоб повністю перейти на новий календар, треба спільне рішення суспільства та церков, говорить священник ПЦУ Георгій Коваленко, співавтор книги “Навіщо українцям два Різдва”.

“Можливо, треба виносити це на Всеукраїнську Раду Церков, де присутні 90% релігійної спільноти”.

Але для зміни календаря потрібна і політична воля, пояснює Коваленко, бо на різдвяні свята українці мають вихідні (однак не у воєнний стан), а встановлює чи скасовує їх саме держава.

У 2017 році з великими труднощами депутати проголосували за новий вихідний 25 грудня.

“Тому треба консультації з Верховною Радою, Кабінетом міністрів. З одного боку, це нібито релігійне питання, але існує і певна політична воля, що могла би бути допоміжною, у тому числі для вірян, які потерпають від війни і не хочуть мати нічого спільного з Москвою”, – каже він.

Прихильників Різдва 25 грудня найбільше у містах, натомість у деяких громадах, говорить Коваленко, вирішили залишитися в традиції – тобто святкувати Різдво 7 січня.

Автор фото, Уніан

Цього року остаточного рішення про життя за новим календарем ще точно не приймуть

У парафії Софії Київської, де служить Коваленко, є попит і на 25 грудня, і на 7 січня, тому там цього року святкуватимуть двічі.

Головне, каже священник, не протиставляти людей.

“Моя пропозиція – це святки від 25 грудня до 7 січня. Різдво – багатоденне свято, як і Великдень. Мені здається, такий підхід міг би стати першим кроком до ухвалення остаточного рішення”.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!