Схема мінітрактора

Як альтернативу заводському трактору для невеликих фермерських господарств можна використовувати «народні» конструкції.

Саморобний міні-трактор з мотоблоку, що описується нижче, створений з деталей вантажного моторолера «Мурашка» – він чудово зарекомендував себе при роботі на малогабаритних сільських ділянках. Створити такий міні-трактор своїми руками можна за наявності невеликої майстерні та достатньої частки вміння.

Конструкція саморобного міні-трактора

Дана конструкція була розроблена та випробувана на практиці студентами Харківського інституту механізації та електрифікації сільського господарства.

Зробити самому такий міні-трактор можна з брухту: різних вузлів та деталей від старих серійних машин, що випускаються вітчизняною промисловістю.

Агрегат може бути оснащений великим набором змінних причіпних та навісних знарядь. Завдяки цьому мотоблок можна вважати універсальним помічником у присадибному господарстві. Його можна використовувати для оранки та боронування, культивації та підгортання, а також для інших операцій, пов’язаних з обробкою ґрунту та доглядом за рослинами.

Цей трактор можна також застосовувати в зчіпці з одновісним візком, щоб перевозити різні господарські вантажі, сміття з ділянки, ґрунт, пісок. Для цього проводиться невелика модифікація трактора і водій розміщується на підресореному сидінні спереду візка.

Головні деталі саморобного міні-трактора – двигун ВП-150М, трансмісія, система відбору потужності, ходова частина, система управління та причіпний пристрій. Всі вони компонуються на прямокутній рамі зі швелера. Найбільш підходящим для мотоблока цього апарату можна вважати двигун ВП-150М від моторолера «Електрон» або його аналог, що має потужність 7,5 л. с. (5,5 кВт), одноциліндровий, двотактний та карбюраторний. Він має компактну вбудовану коробку передач і муфту зчеплення, а також має електронне запалювання. Також цінне і те, що даний мотор оснащений відцентровим вентилятором, адже інші двигуни доводиться охолоджувати різними «кустарними» примусовими методами.

Можна, звичайно, використовувати інші двигуни. Але для порівняння достатньо навести основні дані щодо двигуна ВП-150М. Тут передача моменту, що крутить, до коробки передач здійснюється косозубою парою шестерень з передавальним числом 3,045.

Коробка передач – триступінчаста – з шестернями постійного зачеплення. Передавальні числа за щаблями такі: першої передачі — 4,883, другий — 2,888, третьої — 1,800. Двигун та коробка передач зроблено в одному моноблоці. Особливих вимог щодо експлуатації та технічного обслуговування двигуна в комплекті з муфтою зчеплення та коробкою передач немає, у цьому випадку вони регламентуються лише рекомендаціями заводу-виробника.

Трансмісія мотоблока механічна, шестерно-ланцюгова, що складається з серійного диференціала з реверсом (від вантажного моторолера «Мураха»), проміжного валу, двох кінцевих передач та механізму блокування коліс. Проміжний вал у цьому механізмі одночасно служить для відбору потужності та навісних знарядь. Тому момент, що крутить, передається від двигуна на проміжний вал за допомогою ланцюга з кроком 12,75, а його далі – на диференціал за допомогою ланцюга з кроком 15,875 мм. І далі, знову по ланцюгах кінцевих передач з кроком 15,875 мм, – до ведучих колес. Зірочка Z1 відноситься до двигуна, Z4 складає комплект разом з диференціалом, a Z2 та Z3 – від мотоцикла «Схід».

Проміжний вал виготовлений із сталі 40, він встановлений у двох шарикопідшипниках № 180205. Для них можна використовувати стандартні фланцеві корпуси (наприклад, від списаних сільгоспмашин); кріплення до бокових щоків кожуха трансмісії

Діаметри посадкових місць валу слід вибирати за розмірами маточок зірочок. Довжина залежить від ширини кожуха трансмісії плюс невеликий запас (для встановлення з правого боку двострумкового приводного шківа діаметром 100-120 мм).

Як видно на фото, цей саморобний міні-трактор являє собою двоколісну машину, керовану людиною, що йде за нею.

Як зробити міні-трактор для домашнього господарства

Раму мотоблока можна зварити з підходящих профілів. Для поздовжніх лонжеронів рами можна використовувати швелер № 6, а для поперечних – № 8. Знизу до горизонтальних лонжеронів рами та до кронштейнів необхідно прикріпити корпуси підшипників півосей за допомогою болтів. Тут потрібно поставити підшипники №180207 (по два на кожну піввісь). Корпуси до них слід підібрати стандартні (краще зі списаних сільгоспмашин).

Установка цих елементів на кронштейни повинна здійснюватися з особливою ретельністю: необхідно дотримуватися співвісності коліс та перпендикулярності півосей щодо поздовжньої осі рами. Це важливо для подальшої розмітки отворів під кріплення корпусів з підшипниками та подальшого насаджування їх на цілу вісь-оправку, яка згодом повинна бути розпиляна на дві півосі.

При правильній установці корпусів оправлення в підшипниках півосей вільно обертатиметься.

Після цього до рами в задній частині слід приварити куточки 25 х 25 мм. Далі до них пригвинчується кожух трансмісії, виготовлений із сталевого листа завтовшки 5-6 мм. Цей елемент необхідний як основа для встановлення проміжного валу, диференціала і механізму управління. Задня сторона кожуха повинна мати кришку, що знімається, а передня — кронштейн для кріплення паливного бака.

Передня частина рами зсередини оснащується привареними куточками, які будуть служити кронштейном під двигун із вентилятором примусового охолодження.

Вісь (або півосі) необхідно робити з якісної сталі. Розміри цього елемента можна коригувати в залежності від наявних підшипників і розмірів маточок коліс. Далі на півосі із внутрішньої сторони потрібно насадити дві напівмуфти.

Права напівмуфта повинна вільно переміщається на квадраті, а за допомогою важеля, встановленого на штанзі управління, повинна вводитись в зачеплення з лівою напівмуфтою. Таким чином, забезпечується жорстке з’єднання півосей, тобто блокування коліс.

Траверса повинна повертатися на 180° або на проміжний кут, що потребує, щоб були можливі додаткові зручності при керуванні мотоблоком у процесі роботи.

Подивіться відео «Самодельний міні-трактор», щоб наочно побачити, як конструюється ця сільськогосподарська машина:

Пристосування до міні-трактора для швидкого поливу

Для швидкого поливу земельної ділянки великого розміру народними умільцями пропонується ще один різновид саморобного трактора. Точніше, це пристосування, яке приєднується до міні-трактора. У разі використовується чотириколісний варіант міні-трактора.

Крім поливу, міні-трактор для домашнього господарства за допомогою цього пристосування та за допомогою різних причіпних та навісних пристроїв можна використовувати для різних робіт з обробітку ґрунту.

Ця конструкція була розроблена на базі двигуна УД-2 з потужністю 8 л. с. Раму трактора рекомендується зварити із труб діаметром 40 мм. Для її жорсткості потрібно з боків приварити косинці розміром 35 х 35. Задній міст та карданну передачу можна взяти від автомобіля «Шкода». Ці деталі потрібно трохи урізати та підігнати по кресленню. Коробку передач можна взяти від цього автомобіля (вона має три швидкості для руху вперед і одну для руху назад). Передній міст можна розрахувати і виготовити самостійно з труби 40 мм у вигляді коромисла. Тяги беруться від мотоколяски, а рульова колонка – від автомобіля “Волга”. Гальмівна система має бути гідравлічною, гальмівний циліндр – від автомобіля ГАЗ-51, бензобак – від зернонавантажувача. А сидіння трактора можна взяти від бурякозбирального комбайна і трохи переробити. Колеса для трактора, передні та задні, були взяті від тракторних граблів.

У результаті вийшов повноцінний механізм. На передній частині рами зібраного трактора потрібно розташувати лише поливний вузол. Він повинен складатися з шестерного насоса, взятого від гідравлічної системи трактора МТЗ-5, який буде працювати від приводу тракторного двигуна.

На завершення зборки необхідно встановити на рамі трактора бак для води ємністю не менше 200 л. У процесі роботи насос буде качати воду і подавати її по шлангу, поливаючи таким чином землю в радіусі до 10 м.

Мінітрактор своїми руками: саморобки з ниви, мотоблока, креслення, фото та відео Домобуд

Переробка мотоблоку в міні-трактор: основні моменти

На відміну від аматорської техніки професійна та напівпрофесійна має більший моторесурс та потужність. Наприклад, з мотоблоку з дизельним двигуном на 9 л. можна зробити цілком пристойний міні-трактор для орання та культивування. В кінцевому рахунку все залежить від цілей, яких збирається досягти власник модифікованої техніки.

Конструювання та складання саморобного мінітрактора — завдання не просте, але здійсненне. І для успішного її вирішення необхідно зосередитись на двох моментах:

1. Розробка кузова та рами, а також схеми їх з’єднання з основою міні-трактора – мотоблоком.
2. Розробка кінематичної схеми.

Рама та кузов саморобного міні-трактора виконуються з металевих куточків або профільованих труб. При розрахунку конструкції необхідно враховувати співвідношення її ваги з потужністю двигуна, а також опір, який машина долатиме при виконанні різних видів робіт.

Якщо в якості основи для саморобного міні-трактора ви вибираєте потужний мотоблок, це дозволяє використовувати готові автомобільні або мотоциклетні причепи. Більш того, провідні виробники мотоблоків давно передбачають конструктивну можливість підключення таких причепів до техніки, що випускається.

Кінематична схема саморобного міні-трактора є комплексом конструктивних рішень, які забезпечують передачу крутного моменту від двигуна мотоблока до провідних (переважно задніх) коліс. При розрахунку потрібно розподілити навантаження на провідну вісь рівномірно – від цього залежать як надійність і довговічність, так і функціональність, тобто можливості використання техніки.

Міні-трактор своїми руками: з чого почати?

Насправді існує безліч варіантів самостійного конструювання мінітрактора. Однак принципи всюди використовуються приблизно однакові:

1. Коробка передач розвертається у бік оператора та фіксується на рамі.
2. Управління реалізується за допомогою кермових тяг.
3. Застосовується гідравлічне барабанне гальмо.
4. Для гальма та зчеплення використовується педальне керування.
5. Для акселератора та навісного обладнання застосовується ручне керування.
6. Сидіння оператора розміщується над задньою провідною віссю.

Одним із найпростіших способів створення міні-трактора своїми руками є покупка адаптера – двоколісного візка з сидінням для оператора та агрегатною системою (для встановлення навісного обладнання).

Очевидно, що для складання міні-трактора знадобляться різні запчастини. Їх можна легко знайти серед автомобільних. Наприклад, барабанне гальмо для провідних коліс, рульову рейку та вузли педального управління можна взяти з легкового автомобіля ВАЗ. Так само шляхом пошуку на ринку автозапчастин підбирається і ручне управління, і сидіння, та інші конструктивні частини для саморобного міні-трактора.

Але окрім запчастин необхідно мати під руками і цілий арсенал інструменту – зварювальний апарат, дриль, дискову пилку, гайкові ключі тощо. І дуже бажано, щоб у процесі збирання мінітрактора ви мали доступ до спеціально обладнаної майстерні або у разі потреби могли скористатися послугами фахівців зі зварювання, фрезерування, слюсарної справи та авторемонту.

Рама мінітрактора

Ходова частина – основа мінітрактора. Головною її якістю має бути надійність, однак потрібно уважно стежити за загальною вагою конструкції, щоб забезпечити нормальне зчеплення колісної бази з ґрунтом при виконанні роботи та одночасно не перевантажувати двигун.

Для виготовлення рами саморобного міні-трактора середньої потужності підійде полегшений швелер, профільована труба або металевий куточок. Габарити конструкції, складання якої виконується методом зварювання, мають відповідати розмірам машини. По контуру рами необхідно виконати отвори для навішування та закріплення конструктивних елементів мінітрактора.

Співвідношення ваги рами та її міцності має бути оптимальним. Не варто перевантажувати конструкцію додатковими ребрами твердості, як і економити на металі, жертвуючи загальними показниками надійності.

Перед тим як розпочати складання рами необхідно визначитися з тим, які причепи та навісне обладнання ви збираєтеся використовувати при роботі з ним. І щоб не втратити думку у процесі конструювання, перед початком роботи слід виконати креслення майбутньої машини та її основних вузлів із основними розмірами. Для цього можна використовувати готову документацію, яку потрібно адаптувати під конкретні параметри мінітрактора.

Передній та задній мости

Ці вузли створюються з окремих запчастин та вузлів, знятих з легкових або навіть вантажних автомобілів чи іншої сільськогосподарської техніки. Втім, деякі деталі, як і саму збірку, вам доведеться виконати самостійно.

Щоб виготовити передній міст, вам знадобляться:

Саморобний міні-трактор “Муравей” – креслення

Саморобний “Муравей” – який же він? Що його за ховається вдалими формами, що тішать око? кінематика, справді тут повною мірою відповідає задуму дизайнерського.

Опис саморобного міні-трактора Зробити

Мураха міні-трактор Мураха достатньо для просто людей, знайомих з технікою. У ньому двигун використовується двотактний, одноциліндровий, потужністю 14 к.с., має повітряне примусове охолодження. Запозичений від скутера “Тула-Зчеплення”. 200 масляне багатодискове. Встановлено дві задні. МКПП міст – з демультиплікатором, що блокується. Кінематична максимальним – зі схема застосуванням промислових вузлів та деталей. ланцюг, Наприклад ПР-12,7 – від скутера “Турист” (задня), як і Ланцюг Z2 = 38. зірочка ПР-19,05 і зірочки Z1, Z3-Z6 взяті від списаної сільськогосподарської Прі. При цьому зірочка Z6 на ВОМ – знімна. При необхідності її можна замінити токарним патроном Зірочка і т.п. приводу Z7 також запозичена від списаної сільськогосподарської приварки та техніки замість фланця на роздатковій коробці «Наявність». Козлика в саморобному міні-тракторі роздавальної Козлика «коробки» не випадково, так як вона можливість допускає блокування коліс, має саме знижувальну. А передачею головне — там є гальмівний заводський з барабан колодками, що забезпечують «Мураха» як надійним, гальмуванням на стоянці, так і на ходу. Півосі коліс провідних виготовлені з карданних валів “Козлика”. піввісь Кожна встановлюється знизу на коробчастій частині рами конструкції за допомогою двох розташованих підшипників 1680206C17, що самоцентруються разом.

Такі ж підшипники, списані від запозичені соломотряси зернозбирального комбайна «Нива», застосовані для кріплення ВОМ. Як ведучі колеса використані 5,50-16 дюймів від сільськогосподарської машини мод. Л-Для. 182 їх кріплення слід використовувати метод, відомий добре всім любителям майструвати автотранспортні саморобки.

У засобі міні-тракторі необхідно зробити на плоску валу майданчик («лиску»), трохи зточивши вала кінець. У цьому випадку «лиску» слід ділянці на виконати від різьблення M25, де ширина площадки становитиме 20 мм, і далі на 45 мм вздовж валу з «ні на сходу». Диск колеса необхідно приварити по фланцю до кола завтовшки 15 мм, зі маточкою 30 мм. Колесо слід напіввісь на надіти, підготовлену таким чином, і затягнути гайкою M25 з шайбою, товщина якої становить 10 мм.

зробити Як міні-трактор своїми руками

Трактор-міні зроблений своїми руками, повинен мати надійне в експлуатації, зручне в обігу рульове балка. управління переднього мосту біля міні-трактора виготовлена, саморобна із товстої труби. Стійки осей коліс передніх кріпляться на завзятих шарикопідшипниках. Деталі та кермового вузли механізму запозичені у «чотирьохсотого» Києвача. Кожній на Зверху стійці осей – «стакан» з кронштейном переднього кріплення крила, привареним до нього, і кріпильним котрим, в отвором нарізається різьблення під гвинт M6. вал Рульовий запозичений від “п’ятдесят першого” ГАЗу. Передні колеса – від скутера «Тула-200». Рама «володіє» Мураха трапецієвидною (передньою) і коробчастою частинами, а звареною також конструкцією. Лонжерони, балка для знарядь навісних задня та передня поперечки виконані зі 100х80 швелера мм, тоді як інші елементи куточка – з рами 75×75 мм. На передню поперечку підвіски сталеві наварені косинки завтовшки 10 мм. Вони зроблені діаметр (отвори 18 мм) під вісь для поліпшеного переднього кріплення моста. З малюнка, де міні-показаний трактор із відкинутим капотом, ясно розташування вузлів та деталей «Мурашки» на рамі. Спереду – акумулятор, ним над на Г-подібному та T-подібному (спереду) кронштейнах бензобак закріплений. Сам же мотор встановлений на скобах або стійках. Сталеве облицювання, товщина якого пофарбована 1,5 мм, становить автоемалії.

Велику увагу необхідно приділити електрообладнанню коли робите міні-трактор руками своїми. Передбачені освітлення спереду та ззаду, звуковий сигнал, покажчики повороту. На приладовому щитку контрольні встановлені лампи нейтральної передачі, включення далекого та ближнього світла, покажчик роботи гальм, акумуляторів заряджання.

Креслення саморобного міні-трактора

саморобного Компонування міні-трактора «Мурашка» . 1 – покажчик передня, 2 – поворотів фара, 3 – капот, 4 – двигун, 5 – повітряний педаль, 6 – фільтр зчеплення, 7 – важіль перемикання передач, 8 – колонка рульова, 9 – важіль прискореної передачі, 10 – заднє сидіння, 11 – крило, 12 – важіль приводу підвіски, 13 – задня підвіска, 14 – фара, 15 – заднє колесо, 16 – рульове колесо, 17 – декоративна, 18 – світловідбивач грат, 19 – бампер. 20-кермова тяга, 21 – колесо переднє, 22 – буксирна сережка, 23 – переднє крило, 24 – педаль, 25 – бризковик гальма, 26 – полик, 27 – педаль газу, 28 – реверс важіль, 29 3 важіль блокування коліс задніх, 31 – стоп-сигнал та покажчики поворотів, 32 – валу кожух відбору потужності, 33 – глушник.

Кінематична трансмісія схема саморобного міні-трактора із зазначенням відстаней міжосьових валів: 1 — керовані (передні) колеса, 2 — Тула «двигун-200», 3 — коробка зміни передач зірочка-21, 4 — ГАЗ відбору потужності (знімна) 5 – валу коробка ГАЗ-69 з гальмівним барабаном і блокування вузлом коліс, 6 – провідні (задні) колеса.

кріплення Вузол ведучого колеса саморобного міні-вид (трактора знизу): 1 – піввісь ведучого колеса (350 до укорочений мм карданний вал ГАЗ-69), 2 – верх частини коробчатої рами, 3 – підшипники з натяжними соломотряси (від втулками «Ниви») ) 1680206С17, 4 – кронштейн (куточок приварений мм, 75X75 до верху коробчастої частини рами), 5 – колеса диск, 6 – фланець зі маточкою, приварений до диска шайба, 7 – колеса, 8 – гайка М25. 9 – лиска. 10 – болт Передній

М10 міст саморобного міні-трактора: 1 – переднього втулка моста, 2 – поперечна балка, посилена жорсткості ребрами, 3 – стійка осі переднього колеса, 4 – “для” склянка кріплення кронштейна переднього крила, 5 – круглі М6, 6-гвинт гайки М2 (4 шт.), 7 – вісь лівого наведена, колеса до валу стійки та важеля поворотної вісь, 8 – цапфи правого колеса, приварена до валу важеля та стійки кермової трапеції.

Рульове управління міні саморобного трактора: 1 — рульове колесо, 2 — рульова хрестовина, 3 — вал, 4 — рульовий механізм, 5 — важіль поворотної сошки, 6 — цапфи рульового механізму, 7 — рульова тяга, 8 — рульовий наконечник тяги ГАЗ-9 (ГАЗ-21), 9 – важіль трапеції кермової, 10-стійка осі переднього колеса, 11 – переднє (кероване) колесо.

Рама саморобного міні-лонжерон: 1 – трактори (швелер 100X80), 2 – передня поперечка (100X80 швелер), 3 – косинки (для кріплення переднього середні), 4 – мости поперечки (куточок 75X75), 5 – коробчата. кронштейн для додаткового підшипника (75X75 куточок), 7 укосини. 8 – балка для навісних втулок, 9 – знарядь із внутрішнім діаметром 24 мм, 10 – задня поперечка (100X80 швелер).

Розклад деталей без капота.

механічного Конструкція приводу навішування (зі знятим фіксатором): 1 – важіль Z = 16, 2 – зірочка приводу навішування, 3 – втулка з підшипником ланцюг, 4 – ковзання з кроком 19,05 мм, 5 – тяга (шток діаметром 10 мм, ланцюги від довжина до важеля 450 мм); 500 для кріплення стійки до заднього приводу.

борту перемикання швидкостей міні-трактора: 1 – задньої Z = 19 (від зірочки втулки спортивного велосипеда), 2 зірочки Z = 13 (від велосипеда дитячого), 3 підшипники ковзання, 4 – важіль зниженої (передачі) підвищеної, 5 – важіль заднього ходу (реверса), 6 – зміни коробки передач ГАЗ-21.

Не завжди від роботи на присадибній ділянці отримуєш задоволення. Більшість людей намагаються механізувати цю нелегку фізичну працю, купуючи мотоблоки, культиватори або мінітрактори. Деякі умільці після того, як попрацювали мотоблоком, вирішують зробити мінітрактор з мотоблоку «Нева» своїми руками. Щоб полегшити завдання, можна купити спеціальний адаптер із сидінням, завдяки якому мотоблок перетвориться на чотириколісного помічника.

Робимо мінітрактор із мотоблоку «Нева» своїми руками

Зробивши мінітрактор із мотоблоку «Нева» своїми руками, Ви зведе до мінімуму витрати часу та зусиль, результатом яких буде поява відмінного пристосування, щоб виконувати всю роботу на присадибній ділянці. Додатково до адаптера можна докупити: плуг, підгортання, борону та інші пристрої.

Також можна модернізувати мотоблок в міні-трактор своїми руками з частин іншої техніки, що не використовуються. На цей варіант переобладнання піде більше часу, але окупиться дешевизною витрат.

Для створення мінітрактора з мотоблоку «Нева» знадобляться такі компоненти: сам мотоблок, металеві труби, куточки, листи; два колеса; зварювальний апарат; сидіння для водія; набір інструментів.

Покроковий процес модернізації мотоблоку в міні-трактор

• Крок 1. Розробляємо конструкцію кінематичної схеми. Головне у цій схемі – рівновага конструкції, щоб додаткові навантаження не зруйнували майбутню техніку. Ця схема розробляється самостійно, або можна використовувати готову схему, з кінематичним зображенням мінітрактора.
• Крок 2. Виготовляємо раму із куточків та труб. Під час виготовлення рами важливо продумати розташування вилки з втулкою, що забезпечує поворот причепа.
• Крок 3. Виготовляємо кузов. Для кузова чудовим матеріалом виготовлення буде сталевий лист. Висота бортів кузова має перевищувати 30 див.
• Крок 4. Встановлюємо сидіння водія.
• Крок 5. Встановлюємо навісне обладнання.
• Крок 6. Перевіряємо працездатність виготовленого мінітрактору.
• Крок 7. Виробляємо фарбування.

Один із таких варіантів, по створенню мінітрактора, ми розглянемо на прикладі мотоблоку «Нева МБ-2С 7,0 PRO». На цьому мотоблоці встановлено двигун Subaru EX 21D. Якщо зробити оранку присадибної ділянки таким мотоблоком, то потім протягом тижня буде важко розігнутися. Щоб уникнути таких наслідків, переобладнаємо мотоблок в мінітрактор.

Оскільки у двигуна SUBARU відсутній вихід 12в, фари встановлені для декору. Щоб їх задіяти, потрібно встановити блок батарей або акумулятор. При оранці землі не помічається недосконалість і незручність цієї техніки. Тестувався цей міні-трактор на важкій для оранки землі. І хоча під час створення трактора його тягові характеристики ставилися під сумнів, випробування пройшли дуже успішно.

Також великий плюс цієї машини в тому, що водій та передня частина міні-трактора є додатковим вантажем, що допомагає приводним колесам краще зчіплюватись із землею. Встановлені важелі: важіль газу праворуч, важіль розблокування півосей ліворуч. Для підйому навішування використовується зірочка діаметром 150 мм. Виводиться велосипедним ланцюгом на важіль або ручний домкрат.

Встановлені колеса від «Волги» були знайдені на звалищі, попередньо почистені від іржі та пофарбовані. Розташування педалей подібно до автомобільних: права педаль — гальмо, ліва педаль — зчеплення. Швидкості перемикаються за допомогою важеля. Встановлено колодкові гальма, взяті від мопеда “Рига-7”.

Принцип роботи педалі зчеплення такий самий, як у мотоблока: при натисканні мінітрактор їде, якщо відпустити, то зупиняється. До важеля лівого підлокітника виведено трос, що розблокує осі. Він використовується за необхідності повороту. Особливих нюансів при поворотах праворуч або ліворуч відсутні. У правому підлокітнику розміщено важіль газу. Важіль підйому навішування розташовується під сидінням.

Знос ременя приводу на редукторі такий самий як у мотоблока. Сума ваги водія та передньої частини трактора дорівнює 100-110 кг, що утримує перед мінітрактором від піднімання при заглибленні плуга. Величина оброблюваної колії зберігається з мотоблочною – 630 мм. Проблеми зі стійкістю виникають, якщо оранка йде на глибину більше 20 см.

Трактор із мотоблоку «Нева» креслення

Як зробити мінітрактор з мотоблоку «Нева» своїми руками.

Червень 22, 12:50

Можна зробити замовлення на переобладнання Неви на трактор. з виконанням функцій фрези на грядки, картоплесаджалки та картоплекопалки? Я живу у м. Хмельницькому (Україна)

Відповісти на цей коментар

На жаль я не роблю переобладнання, але може хтось із читачів погодитися Вам допомогти, відпишіться якщо знайдете рішення.

Відповісти на цей коментар

Шановні читачі, чи можливо адаптер на мотоблок нева виготовити на замовлення. (Київ та МО)? Якщо хтось цим займається відгукніться.

Як зробити саморобний трактор або мінітрактор із двигуном мотоблоку: фото та відео

Відомо, що мешканцям сільської місцевості не обійтись без трактора. Але далеко не кожен може дозволити собі придбати фабричну техніку в спеціалізованому магазині, оскільки коштує вона чималих коштів. З огляду на сучасні темпи розвитку приватного сектора сільського господарства, цей агрегат став не розкішшю, а необхідністю.

Трактори та мінітрактори

Трактор – один із спеціалізованих засобів, який використовується як тягач. Незважаючи на низьку швидкість, він має сильну тягу, завдяки чому став незамінним засобом у сільському господарстві. Використовується повсюдно і для різних цілей – культивація та меліорація земель, переміщення несамохідної техніки та спеціальних інструментів, оранка, перевезення різних вантажів.

Крім того, трактори знайшли своє застосування і в будівельній сфері. Їхнє основне призначення полягає у переміщенні та транспортуванні будівельних матеріалів, прибиранні територій, зведенні інженерних споруд (котловани, траншеї), каналів для септиків та очисних будівель, транспортних магістралей – загалом, сфера використання дуже широка.

Під час робіт використовується два основних види машин:

1. Трактори. Використовуються на площах та ділянках з великим обсягом робіт. Як правило, це великі сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, будівельні об’єкти тощо.
2. Міні-трактори. Є незамінними помічниками під час роботи на невеликих ділянках і використовуються, переважно, полегшення низки завдань приватного характеру. Вони добре справляються з обробкою та культивацією саду або городу, а висока ефективність у поєднанні з продуктивністю дозволить значно скоротити витрати часу та сил.

Мінітрактор – практично єдиний ефективний засіб для роботи на обмеженій території.

Міні-трактори відносно недавно з’явилися на ринку. Якщо ви не плануєте займатися меліорацією великих територій земельних ділянок, а лише хочете полегшити свою працю і збільшити ефективність своєї діяльності, це ваш вибір. Його головні переваги – невеликі розміри, маневреність та економічність. Як правило, їх головним силовим агрегатом є мотоблок із водяним охолодженням.

Функціональні особливості та типи

Враховуючи сучасні темпи розвитку машинобудівної промисловості, існує безліч різновидів тракторів. Їх градація безпосередньо залежить від функціонального призначення у тій чи іншій сфері діяльності. Серед усіх існуючих типів виділимо найпоширеніші:

• Сільськогосподарські (універсальні). Призначені для роботи на ріллі та великих фермерських господарствах, відрізняються малим радіусом повороту і збільшеним дорожнім просвітом;
• З самохідним шасі. Конструкція передбачає реверсивне розташування двигуна та відкриту напівраму. Часто використовуються для робіт у житлово-комунальному господарстві;
• Трелювальні. Великі технічні засоби, що використовуються для перевезення риштування;
• Промислові. Мають особливу конструкцію та технічну складову, оскільки виконують роботу, яка потребує підвищених тягових зусиль. Залежно від низки завдань, передбачаються різні комплектації – можуть встановлюватися ковші, платформи, навантажувачі тощо. Є як колісні, так і гусеничні моделі;
• Колісні. У більшості випадків, що використовуються для проведення робіт на вологому ґрунті, відрізняються підвищеною зносостійкістю порівняно з іншими типами;
• Гусеничні. Мають хороші показники зчеплення з ґрунтовою поверхнею, що позначається на пробуксуванні та тиску на поверхню.

Як зробити саморобний трактор

Самостійне складання трактора – це досить цікаве, але водночас складне заняття, яке потребує особливої ​​уваги та старанності. Існує безліч варіантів і модифікацій, але нижче описана найбільш оптимальна конструкція, яку може створити навіть проектувальник-початківець.

Загальна конструкція

1. Насамперед – конструкція рами. Незважаючи на зовнішню незграбність, всі сполучні вузли та агрегати шасі (трансмісія, підвіска, двигун) розподіляються раціонально. Основними елементами рами є лонжерони (правий та лівий) та траверс (передній та задній). Тракторні лонжерони мають триступінчасту складову конструкцію. Передні щаблі виконані зі швелерів “десяток”, остання – із сталевої квадратної труби зі сторонами 80х80 мм. Задня траверса також виготовляється зі швелера 16-го розміру, а передня – зі швелера 12-го розміру. Такий самий профіль використовується і для виготовлення поперечки.
2. Силовим агрегатом трактора може бути будь-який двигун, що оптимально підходить за своїми показниками потужності і крутного моменту. Раціональний варіант – це чотирициліндровий дизельний двигун з водяним охолодженням. Потужність складає всього 40 к.с., але як для саморобної моделі для роботи на власній ділянці, цього більш ніж достатньо.
3. Роздавальна коробка ВОМ та коробка передач може використовуватися зі старого ГАЗ-53 (або аналогічної моделі), а механізм зчеплення – з ГАЗ-52. Для стикування кошика зчеплення з силовим агрегатом потрібно переробити маховик двигуна та зварити новий кожух кошика (для підгонки оптимального розміру). Маховик обробляється на токарному верстаті – обрізається задня площина та проточується додатковий отвір по центру.
4. Міст може бути інтегрований у саморобну конструкцію без особливих змін. І знову можна використовувати будь-який відповідний за розмірами міст. Кріплення до рами проводиться за допомогою чотирьох драбин. Допускається варіант складеного валу карданного з різних машин. Позитивну амортизацію можна досягти за рахунок установки 18-дюймових шин низького тиску або пневмошин.
5. Установка коліс на маточини не становить особливої ​​складності. Так, в описуваній моделі з диска вирізалася центральна частина з установочними отворами, місце якої приварилася центральна частина диска від ЗіЛ-130. Передній міст виготовляється самостійно – особливих знань для цього не потрібно, оскільки він не є провідним. Для спрощення процесу конструювання можна переставити міст із інших транспортних засобів.

Рульове управління

Для підвищення маневреності трактора встановлюється гідравлічне кермо. Що таке саморобна гідравліка? Звичайно, самостійно збирати гідравлічну систему не потрібно – достатньо лише знайти подібну до будь-якої списаної сільськогосподарської техніки. Для складання потрібно масляний насос, який буде приведений у дію за допомогою двигуна. Насос же, у свою чергу, забезпечить необхідний тиск у гідросистемі та гідродвигунах, які бажано розміщувати безпосередньо біля провідного валу.

Опис саморобного квадроцикла 4х4 та його характеристик.

У цій статті розказано як створити трицикл з ІЖ своїми руками.

Найкраще, якщо кожне колесо провідного валу могло керуватися за допомогою окремого редуктора. Напрямок обертання може задаватися за допомогою стандартного розподільника на 4 робочі позиції (такі встановлені на тракторі МТЗ-80). До речі, при встановленні подібної конструкції можна не встановлювати карданні вали та диференціал – повноцінне керування колесами проводитиметься за допомогою гідродвигунів. Можна вибрати стандартний та поширений насос НШ-32, а силовий циліндр – з трактора МТЗ-80.

Креслення основних вузлів

Будова рами: 1 – передня траверса; 2 – лонжерон; 3 – поперечка; 4 – кронштейн (два швелери 8-го розміру); 5 – центральна частина лонжерону; 6 – підпільні грати; 7 – третій ступінь лонжерону; 8 – задня траверса; 9 – підкрилки; 10, 11 – кронштейни для підвіски.

Гідравлічний кермовий механізм: 1 – кермо; 2 – дозатор; 3 – шланги (з пропуском високого тиску); 4 – гідроциліндр; 5 – насос; 6 – масляний бак.

Можна самостійно створити трактор з рамою, що ламається. Одна з головних переваг подібної конструкції – це підвищена маневреність.

Разом з цим ускладнюється конструкція, оскільки необхідно зібрати правильний та надійний вал зі з’єднаннями. При створенні саморобних тракторів з рамою, що ламається, використовуються кардани головної передачі з великих транспортних засобів. Також використовуються шарніри рівних кутових швидкостей із вітчизняних вантажівок.

Відео: саморобний трактор із мотоблоку

Саморобний трактор із двигуном від китайського мотоблоку. Дизельний одноциліндровий двигун дуже економічний, тому експлуатація цього саморобного міні-трактора не дуже накладна.

Фотографії саморобних тракторів

До вашої уваги запропоновано кілька знімків саморобних агрегатів.

Загальні відомості про трансмісію

Трансмісія призначена для передачі обертального руху та крутного моменту від двигуна до ходової частини та зміни їх за величиною та напрямом.

Трансмісії тракторів розрізняються за принципом дії (механічні, електричні і комбіновані) і характером зміни обертання ведучих коліс (ступінчасті, безступінчасті і комбіновані).

Механічна ступінчаста трансмісія передає крутний момент від двигуна до ведучих коліс трактора за допомогою шестерень, різноманітних муфт. Перевагами такої трансмісії є простота та надійність конструкції, високий коефіцієнт корисної дії, невисока вартість. Недолік механічної трансмісії полягає у відсутності можливості оптимально використовувати потужність двигуна, що веде до зниження продуктивності та збільшення витрати палива.

Якщо ж до складу трансмісії входять механізм із шестірнями та гідравлічні пристрої, вона називається гідрооб’ємною механічною трансмісією (трактори ХТЗ та інші). Ця силова передача, автоматично і безступінчасто змінюючи швидкість та силу тяги, забезпечує постійну роботу двигуна в оптимальному режимі.

Схеми трансмісій тракторів

Призначення механізмів трансмісії

Муфта зчеплення забезпечує швидке відокремлення двигуна від коробки передач; короткочасне роз’єднання двигуна і трансмісії, необхідне для переключення передач і поступове плавне з’єднання двигуна з трансмісією; захист двигуна і трансмісії від поломок при швидкій зміні навантаження.

Коробка передач забезпечує тривале відключення двигуна від трансмісії; зміну швидкості руху і тягового зусилля трактора при сталій частоті обертання колінчастого вала двигуна; задній хід трактора при незмінному напрямку обертання колінчастого вала двигуна.

Карданна передача і проміжне з’єднання призначені для передачі обертання між валами механізмів трансмісії, співвісність яких порушується під час складання трактора, під дією нерівностей дороги (поля) чи внаслідок деформації рами. Проміжне з’єднання встановлюється між муфтою зчеплення і коробкою передач тракторів ЮМЗ-6, ДТ-75М, ДТ-75С.

Головна передача — забезпечує зменшення частоти обертання і збільшення крутного моменту; передачу обертання під кутом 90° до осі колінчастого вала дизеля.

Диференціал розподіляє обертання і крутний момент між правим і лівим ведучими колесами, а також забезпечує їх обертання з різною частотою при поворотах трактора або несприятливих дорожніх умовах.

Кінцева передача зменшує частоту обертання і збільшує крутний момент.

Планетарні механізми повороту забезпечують поворот трактора і передачу крутного моменту від головної передачі до кінцевої передачі.

Роздавальна коробка передає обертання і крутний момент до передніх ведучих коліс трактора.

Підсилювач крутного моменту полегшує зрушення трактора з місця; забезпечує зміну швидкості руху і тягового зусилля в 1,25 рази на ходу трактора без переключення передач.

Трансмиссия трактора: виды, назначение и показатели

О чем речь? Трансмиссия трактора – незаменимый узел этой техники. Он требуется для передвижения и других обязательных задач данного транспортного средства.

Какие бывают? Эта часть бывает нескольких видов, которые зависят от специфики самого трактора. На гусеничные и колесные устанавливают разные трансмиссии.

В этой статье:

Назначение трансмиссии трактора

Большая часть колесных и гусеничных тракторов работают на базе единого принципа, так как унифицированные конструктивные элементы и узлы позволяют этой строительной и сельскохозяйственной технике передвигаться по дорогам и выполнять поставленные перед ней задачи. Трансмиссия тракторов и автомобилей относится к обязательному составному механизму транспортных средств, при помощи которого энергия от двигателя внутреннего сгорания передается на ведущие колеса (или гусеницы), а также на агрегируемые машины (в случае тракторов).

Тракторы широко используются при строительных и дорожно-ремонтных работах для перемещения тяжелых грузов по труднопроходимой местности. Эта техника также активно применяется для обеспечения работы навесных и прицепных строительных установок. Одна из ключевых технических характеристик этого вида транспорта – максимальное тяговое усилие в ТС (кН), рассчитываемое на крюке трактора при номинальной мощности мотора.

Все тракторы делятся на две большие категории:

Пневмоколесные

Эти машины способы развивать достаточно высокую скорость – до 40 км/ч. Очень мобильны и маневренны на дорогах (особенно с твердым покрытием). Широко применяются в качестве основы для установки навесной техники: крановое, погрузочное, землеройное и бульдозерное оборудование, задействованное в землеройных, дорожных и строительно-монтажных работах и чаще всего работает в паре именно с пневмоколесными тракторами. К главному недостатку таких транспортных средств относится повышенное удельное давление на грунт, которое негативно сказывается на проходимости машин.

Гусеничные

Эта техника используется в строительстве более активно, чем ее колесный аналог, так как гусеничные тракторы обладают весомым набором преимуществ, а именно: повышенный показатель тягового усилия на крюке, плотное сцепление гусеничного хода с грунтовым дорожным покрытием, пониженный коэффициент удельного давления на грунт, большая проходимость. Однако гусеничные тракторы намного медленнее, чем колесные: их максимальная скорость не превышает 10-12 км/ч.

К основным механическим узлам любого трактора, обеспечивающим его работоспособность, относятся двигатель внутреннего сгорания, трансмиссия (силовая передача), рама, ходовой механизм, система управления транспортным средством, а также некоторые вспомогательные компоненты.

Трансмиссия включает в себя узлы и механизмы, при помощи которых вращение от коленвала мотора преобразуется и распределяется между ведущими колесами (либо гусеницами), валом отбора мощности и гидроприводом. Трансмиссия позволяет трактору плавно трогаться с места, менять скорость и направление движения, повышает маневренность при поворотах, а также передает крутящий момент от двигателя к агрегируемым совместно с трактором сельскохозяйственным и строительным транспортным средствам.

Состав и показатели трансмиссии трактора

Трансмиссия пневмоколесного и гусеничного трактора состоит из следующих механизмов и узлов:

1. Сцепление в виде постоянно-замкнутой дисковой фрикционной муфты, соединяющее и разъединяющее работающий двигатель внутреннего сгорания с трансмиссией.
2. Ступенчатая коробка передач, реализованная в тракторе при помощи зубчатого редуктора с переменным передаточным числом, используемая для увеличения и уменьшения крутящего момента, который передается от ДВС к ведущим колесам (или гусеницам).
3. Карданные валы, обеспечивающие транспортировку крутящего момента от мотора под изменяющимся углом коробки передач к заднему мосту, укрепленному рессорами.
4. Одинарная либо двойная главная передача, повышающая показатель тяговой силы на ведущих гусеницах или колесах.
5. Дифференциал, служащий распределительным механизмом при передачи крутящего момента от мотора к ведущей оси и приводящий в движение колеса на заданных коробкой передач скоростях движения при прохождении поворотов и неровных участков дороги.
6. Полуоси, или валы, которые распределяют крутящий момент от ДВС между закрепленными на ведущей оси колесами или гусеницами.

Задний ведущий мост трактора включает в себя главную передачу, дифференциал и помещенные в специальный кожух полуоси.

Работа трансмиссии трактора характеризуется двумя показателями:

• коэффициент передачи и полезного действия;
• передаточное отношение.