Заготівля і зберігання кормів

0 Comments

Технологія заготівлі кормів

Виробництво повноцінних кормів і зниження втрат поживних речовин при їх заготівлі і зберіганні є одним із вирішальних факторів зміцнення кормової бази тваринництва. Якість кормів, їх збереження і вміст в них поживних речовин в значній мірі залежить від часу і способу заготівлі, дотримання вимог технологічних процесів. Слід застосовувати такі технологічні процеси, які дозволять звести до мінімуму втрати кормами поживних речовин. Особливо це стосується тих втрат, які можна уникнути. До них відносяться втрати внаслідок порушення оптимальних строків збирання кормових культур, неякісної підготовки збиральної техніки і транспортних засобів тощо. Вирішення проблеми вирощування, заготівлі і збереження кормів можливе лише при впровадженні прогресивних технологій, застосуванні науково-обґрунтованих способів підготовки їх до згодовування.

Технологія заготівлі сіна. В раціонах дійних корів сіно складає в середньому 10-12%. Для забезпечення такої потреби заготовляти його слід по 0,8-1 т на одну голову. Поживна якість сіна і його хімічний склад залежить від виду рослин, строків збирання трав, технології заготівлі тощо.

Оптимальні строки скошування бобових трав на сіно припадають на період бутонізації – початок цвітіння, злакових – вихід в трубку – початок викидання суцвіття. Для збереження кормових якостей сіна, збирання слід починати в оптимальні строки і закінчувати протягом 8-10 днів. Важливе значення має і висота скошування трав. Вона впливає не тільки на збір поживних речовин, але також на кількість і якість травостою в наступні роки. Багаторічні трави і природні сіножаті слід скошувати на висоті 5-6 см, при другому укосі – 6-7 см, однорічні трави і їх сумішки – на висоті 4-6 см, високостеблові трави (суданська трава, буркун) – на висоті 10-12 см від поверхні ґрунту.

Залежно від ботанічного складу сіно поділяють на сіяне бобове, сіяне злакове, сіяне бобово-злакове, природних сіножатей. Основними представниками сіна багаторічних трав є конюшина лучна, люцерна посівна і еспарцет. В період сушки сіна з бобових трав можливі значні втрати внаслідок висушування і обсипання листя. Порівняно з бобовими, злакові трави краще висушуються, їх листя майже не обсипається, а стебла і листя висихають рівномірно. Якість сіна, виготовленого із бобово-злакових травосумішок, залежить від вмісту в них бобових і злакових компонентів. Залежно від місця вирощування трав, сіно природних кормових угідь поділяють на сіно суходільних луків, заливних лук, лісове, гірське.

За технологією приготування сіно поділяють на розсипне, подрібнене, тюковане. Технологічна схема заготівлі розсипного сіна передбачає скошування трав у покоси, плющення, ворушіння, згрібання у валки, складання у копиці, навантаження сіна у транспортні засоби, транспортування і скиртування. Скошування трав проводять косарками КС-2,1, КДП-4,

КСШ-2,1А, КТП-6 та ін. Для прискорення висушування бобових трав застосовують плющення. Плющать одночасно із скошуванням трав косарками- плющилками КВП-3,0, КПРН-3,0, самохідними косарками КПС-5Г, Є-301, або слідом за скошуванням плющилкою ПТП-2. Для рівномірного висушування сіна проводять ворушіння і обертання скошеної трави в покосах і валках. Ворушіння проводять слідом за скошуванням. Повторне ворушіння проводять через 2-3 год. після скошування. В результаті цього трава прив’ялюється, а її вологість зменшується до 50-55%. Для зменшення втрат листя ворушіння припиняють, коли вологість бобових трав досягне 50%, а злакових – 40%. При такій вологості трав’яна маса згрібається в валки. Ворушіння і згрібання в валки здійснюють колісно-пальцевими граблями ГВК-6,0, або граблями- ворушилками Є-247/249, а також тракторними граблями ГПП-6 та ін. Для зменшення втрат згрібання сіна в валки слід проводити у вранішні і вечірні години. В копиці сіно складають при його підсушування до 30-35% за допомогою копнувачів ПК-1,6, ПКС-2М. В копицях діаметром 2,5 м, висотою 2,2 м сіно досушують до вологості 20-22%. Після цього копиці стягують волокушами ВУ-400, ВНШ-3,0 та ін. до місця скиртування, яке є завершальним етапом. Сіно в скирти укладають скиртоукладчиками або пневмотранспортерами (КУН-10, ПФ-0,5, П-10). Вологість складеного на зберігання сіна повинна бути не вище 18%.

Технологія приготування подрібненого сіна включає такі операції: скошування з плющенням або без нього, ворушіння трави в покосах, згрібання у валки, обертання валків, підбирання маси з валків з одночасним подрібненням, транспортування до місця зберігання, завантаження у сховище, досушування сіна активним вентилюванням. Різниця заготівлі подрібненого сіна порівняно з розсипним полягає лише в тому, що масу при вологості 35-40% подрібнюють до часточок 3-5 см за допомогою косарки-подрібнювача КУФ-1,8, КПІ-2,4, комбайнами Є-066, Є-280, силосозбиральними комбайнами КС-2,6, КС-1,8 з підбирачами. Зберігають подрібнене сіно в ажурних баштах різної конструкції. Досушування сіна в баштах проводять інтенсивним вентилюванням маси холодним повітрям на протязі 8-10 год. Подрібнене сіно можна зберігати і в скиртах довжиною 12 м, шириною – 7,5 м, висотою – 6,5-7 м.

При заготівлі пресованого сіна процес збирання і прив’ялювання до вологості 20-22% такий самий, як і при збиранні розсипного сіна. Для пресування сіна з валків використовують прес-підбирачі ПС-1,6, ПСБ-1,6, К-453 та ін. При цьому сіно пресується у тюки і обв’язується шпагатом. Тюки із пресувальної камери механічно вивантажуються на поле для досушування або ж завантажують у транспортні засоби і перевозяться до місця зберігання.

Ефективним способом приготування кормів із трав є брикетування сіна. Перевага цього способу полягає в більш повному збереженні в брикетах поживних речовин. Для пресування брикетів подрібнене сіно вологістю 15-17% подається в накопичувач-дозатор, де вона вирівнюється за вологістю. З дозатора маса надходить у пресувальну камеру. Спресована маса розламується на брикети, які подаються до транспортних засобів. Враховуючи те, що температура при виході із преса сягає 60-700С, перед завантаженням їх в сховище необхідно охолодити в охолоджувальних бункерах. При цьому вологість брикетів зменшується на 2-2,5%.

Технологія приготування сінажу. Сінаж – це корм, виготовлений з прив’яленого та подрібненого травостою бобових і злакових багаторічних трав. Заготівля сінажу проводиться у фазу фізіологічної сухості рослинної маси. В сінажі усуваються процеси пліснявіння завдяки створення необхідних умов за допомогою плющення, подрібнення та ущільнення сінажної маси. Поживність сінажу вища, ніж силосу, в зв’язку з високим вмістом сухої речовини. Технологія приготування сінажу включає наступні операції: скошування трави з плющенням, пров’ялювання, згрібання, подрібнення та навантаження, доставка до місця заготівлі, закладка сінажу в траншеї, укриття сінажу. Підбирання пров’яленої зеленої маси розпочинають тоді, коли вологість її сягає 58-60%. Прив’ялену траву підбирають і подрібнюють. Подрібнену масу транспортують до місця зберігання. Основним типом сінажних споруд є наземні траншеї з бетонною основою. Сінажну масу вивантажують у траншеї і пошарово трамбують бульдозерами та гусеничними тракторами. Траншеї заповнюють вище країв на 1,5 м. Зверху кладуть шар трави товщиною 30-35 см і ретельно утрамбувавши, негайно накривають сінаж повітронепроникною плівкою.

Технологія приготування зневоднених кормів. Штучно висушені трав’яні корми виготовляються у вигляді трав’яного борошна, гранул, брикетів. Основним видом цих кормів є трав’яне борошно. Суттєвою перевагою сушіння трав є зменшення поживних втрат корму, які не перевищують 4-6%, в той час як у сіні вони досягають до 30%.

Кращою сировиною для виготовлення трав’яного борошна є зелена маса багаторічних трав – конюшини, люцерни, еспарцету, буркуна та їх сумішки з злаковими багаторічними травами. Застосовують дві системи збирання трав на трав’яне борошно: без пров’ялювання і з пров’ялюванням скошеної трави. Краще використовувати не пров’ялену траву. В ній зберігаються високі якості зеленої маси і зменшуються втрати каротину. Крім того, скошування, подрібнення і навантаження трави здійснюється в одному технологічному процесі, забезпечується потоковість робіт, які можна виконувати навіть за несприятливих погодних умов. Сушіння трав на трав’яну муку проводять на високотемпературних сушарках барабанного типу АВМ-1,5, ЛКБ-ФЄ-1,5, СБ-1,5 та ін. На цих агрегатах попередньо подрібнена зелена маса на відрізки довжиною 20-30 мм висушується, розмелюється в борошно, запаковується у мішки, або направляється на безтарне зберігання чи на гранулятори ОГМ-0,8, ОГМ-1,5 для виготовлення гранул.

Трав’яне борошно, призначене для довгострокового зберігання або транспортування на далекі відстані доцільно гранулювати. При тривалому зберіганні гранул значно зменшуються втрати каротину. Гранулювання попереджає утворення пилу, злежування і самозаймання. Агрегати для гранулювання АВМ-1,5, СБ-1,5 та ін. складаються з преса, бункера з циклоном, сортувалки, охолоджувача, системи введення рідких компонентів, пульта управління. Технологічний процес виготовлення гранул проходить таким чином: трав’яне борошно подається в бункер, а з бункера в дозатор. У змішувачі борошно зволожується до вологості 14-17%. Гранулювання відбувається в пресі. Після пресування гранули охолоджують і сортують. Готові гранули повинні мати діаметр – 10-14 мм, довжину – 15-25 мм, вологість – 9-14%.

Технологія приготування силосу. Силосування – простий і надійний спосіб консервування і зберігання соковитих кормів: зеленої маси (кукурудзи, соняшнику, сорго, суданської трави, злаково-бобових сумішок та ін.), коренеплодів, бульбоплодів, кормових баштанних культур та ін. Силосування кормів супроводжується молочнокислим бродінням, при якому в силосі нагромаджується молочна та оцтова кислоти. Можливе також утворення інших органічних кислот і спирту. В якісному силосі повинно вміщуватись цукри (0,5-5,6% до силосної маси), вологість не перевищувати 65-75%, силосна маса має бути добре подрібненою. Кукурудза та інші культури з низькою вологістю силосуються з добавкою гички буряків, відходів овочівництва, жому, гарбузів, коренеплодів тощо. Для збагачення силосу протеїном слід вирощувати силосні культури з бобовими, або добавляти в силос зелену масу сої, люпину, буркуну, кормових бобів. Для кращого консервування в силос добавляють сечовину, сульфат амонію, аміачну воду та інші азотні речовини. Для хімічного консервування використовують сольові, кислотні та газоподібні консерванти: оцтову, мурашину, пропіонову, бензойну кислоти, альдегід мурашиної кислоти, метагідросульфіт натрію, вуглекислий газ, бактеріальні закваски.

Збирають кормові культури силосозбиральними комбайнами КСК-100П, КПКУ-75, КСС-2,6, КС-1,8, Є-280 та іншими. Висота зрізу повинна бути не більше 10-12 см для високостеблових культур та 5-7 см для трав’янистих рослин. Для транспортування силосної маси використовують автомобілі і тракторні самоскидні причепи ПСЄ-12,5, ПСЄ-30, ПСЄ-40 та ін. Борти транспортних засобів нарощують на 0,8-1 м зйомними решітками. Розвантажену в траншеї силосну масу розрівнюють і трамбують пошарово бульдозерами та гусеничними тракторами. Силосну масу в межах висоти стін траншеї трамбують в поздовжньому напрямку, особливо ретельно ущільнюючи біля стінок для запобігання утворення щілин при зберіганні силосу. Масу, укладену вище стін траншеї трамбують в поперечному напрямку. При завантаженні траншеї силосною масою різних культур, компоненти необхідно добре перемішувати. Траншеї заповнюють вище країв на 1,5 м, добре утрамбовують і накривають повітронепроникною плівкою.

Зберігання кормів для ВРХ. Огляд технологій та економічні аспекти

В сучасних умовах способи зберігання кормів повинні бути максимально ефективними – забезпечувати мінімальні втрати поживних речовин і бути оптимальними з точки зору економіки та організації праці. При цьому, немає значення це стаціонарне чи тимчасове сховище. Звичайно, кожен спосіб зберігання має свої переваги та недоліки, проте вирішальним фактором при виборі системи зберігання є аспекти економічної доцільності та організації праці.

Далі ми розглянемо детальніше кожен зі способів зберігання і допоможемо Вам зрозуміти, який з них найкраще підійде вашому господарству.

ЗБЕРІГАННЯ КОРМІВ У СИЛОСНИХ ЯМАХ

Більшість сучасних українських аграрних підприємств отримали силосні ями «у спадок» ще з радянських часів. Маючи практично готові силосні сховища, підприємства їх частково відремонтували та реставрували – саме тому в Україні у силосних ямах зберігається найбільша кількість кормів.

Використовувати силосні ями краще для зберігання грубих кормів: кукурудзяного силосу та сінажу. Інші види кормів, як правило, потрібні у меншому обсязі та складніше консервуються у ямах. Заготівля грубих кормів у силосні траншеї (ями) – процес складний і потребує багато менеджерських зусиль. Скошування, логістика, трамбування – в решті закінчуються накриттям корму. Для перекриття доступу кисню до корму та пришвидшення процесу консервації у силосній ямі необхідно застосовувати силосні плівки для накриття.

Чому силосна плівка ефективна?

Доцільність її використання дуже легко побачити при розрахунку втрат, які можуть мати місце, якщо корма не будуть накритими. Припустимо, що одна із ям має розмір 18х50х4 м. Без використання плівки втрати по площині ями складуть від 0,15 м до 0,3 м (зріз).

Отже рахуємо:

18х50 м = 900 м.кв.
0,15 м (втрати) * 900 м.кв. (площа ями) = 135 м.куб.
Переводимо м3 в тонни:
1м3 сінажу = 600 кг
600 кг * 135 м3 = 81 тонна

Як бачимо, на такій ямі втрати корму складуть мінімум – 81 т. У 2017 році орієнтовна ринкова вартість 1 тони якісного сінажу становила близько 1200-1500 грн. 81 т *1500 грн = 121,5 тис грн – сума збитків (викинутого корму), яку понесе підприємство, не використовуючи плівку.

Якщо втрати становитимуть 0,3 м по поверхні – збитки зростуть вдвічі – до 243 000 грн. Натомість, вартість повного комплекту плівки для силосної ями 18х50х4м (основна, підкладна, бокова) становить 17 000 грн. В такому разі різниця у витратах складає 226 тис. грн. Тобто таку суму втрачають господарства при закладці кормів у яму 18х50х4 м та без використання плівки. Отже,

Лише використовуючи силосну плівку, підприємство отримає 226 000 грн. у вигляді якісно збереженого корму

Технологія зберігання кормів у силосних ямах має певну складність у самому технологічному процесі. Оскільки для отримання високоякісного корму необхідно якомога швидше перекрити доступ кисню до маси, а силосна яма має великі розміри – відповідно витрати на швидку доставку з поля до ями та трамбування маси тракторами – досить значні. У порівнянні з іншими технологіями, зберігання у ямах потребує найбільшої кількості людських (працівники, які слідкуватимуть за якістю трамбування, чистотою маси та накриватимуть яму плівкою) та технічних ресурсів (техніки для перевезення та трамбування маси)

Підприємства, які сьогодні знаходяться на етапі вибору технології зберігання кормів, все частіше задаються питанням – яка технологія доцільніша та ефективніша? Чи варто вкладати кошти у капітальне будівництво силосних ям, або ж краще використати технологію зберігання в полімерних рукавах?

ЗБЕРІГАННЯ КОРМІВ В ПОЛІМЕРНИХ РУКАВАХ

Зберігання кормів в рукавах є альтернативою силосуванню в ямах. Зберігати в рукавах можна практично усі види кормів: силос, сінаж, корнаж, жом, пивну дробину, спиртову барду та ін. матеріали. Основною перевагою зберігання в рукавах є краща якість силосування та кормів, а також нижча вартість цієї технології у порівнянні з будівництвом нової силосної ями. У разі потреби збільшити кількість кормів для заготівлі – немає необхідності будувати додаткову яму, а у разі припинення діяльності ферми через економічну ситуацію – це відсутність «заморожених у силосну яму коштів», що є досить актуальним в сьогоднішніх умовах.

Зберігання в рукавах має значний ряд переваг:

  • Моментальне закриття утрамбованої маси
  • Мінімізація небажаних реакцій в процесі консервування, а також втрат при зберіганні
  • Відсутність занесення золи в корм колесами техніки
  • Вибір місця зберігання в залежності від виробничих потреб
  • Недороге доповнення до існуючих можливостей зберігання
  • Заготівля високоякісних грубих кормів

Для того, щоб почати використовувати цю технологію на підприємстві, необхідно придбати техніку для завантаження кормів у рукава, а також самі полімерні рукава. Також можна замовити послуги із завантаження кормів у полімерні рукава.

Як відбувається процес завантаження рукава?

Технологія заготівлі грубих кормів в рукава передбачає, що кормова маса, що попередньо подрібнена, підвозиться до силосного преса BUDISSA BAGGER. Далі, маса подається на кормовий стіл преса – або безпосередньо з самоскида, або ж за допомогою фронтального навантажувача. Конвеєр кормового столу просуває масу до ротора, який просуває масу в рукав. При цьому маса ущільнюється, а доступ повітря до неї перекривається.

Щоб отримати найкращий результат необхідно чітко дотримуватися наших рекомендацій, які викладені у даній Інструкції . Вона допоможе вам краще зрозуміти, як відбувається процес підготовки до застосування технології та основні аспекти її реалізації. Якщо ж ви хочете отримати готові корми в рукавах без придбання техніки – скористайтесь послугами з закладки кормів у рукава.

Зберігання кормів в полімерних рукавах в Україні: сінаж, жом, пивна дробина, корнаж

Чому зберігання в рукавах дешевше ніж будівництво силосної ями?

Щоб дати відповідь на це питання ми приведемо розрахунки, які було зроблено для одного з найбільших тваринницьких комплексів України, який мав потребу зберігати 100 тис. тон кормів щорічно. Для зручності, назвемо це підприємство ТОВ «Успіх». Отже…

Вартість будівництва ями

  • Проаналізувавши дані по вартості будівництва силосних ям в Україні, ми визначили, що середні витрати на будівництво розраховуються наступним чином: 1 тис. грн = вартість будівництва силосної ями на тонну маси, що буде зберігатися.
  • Виходячи з потреби ТОВ «Успіх» зберігати 100 тис.т. кормів, ми отримуємо наступні витрати на будівництво траншей :
  • 1 тис. грн х 100 тис. т. = 100 млн. грн. = 3 млн. 125 тис. € (за курсом 29,5 грн) Вартість силосних плівок для укриття даного обсягу маси на сьогодні становить 16 тис. €
  • Отже, інвестиція в перший рік складе: 3,12 млн. € + 16 тис. € = 3 141 000 €

Вартість технології зберігання в рукавах

  • Продуктивність закладки маси силосним пресом RM 10000 становить 150 т / год. Виходячи з цього, для швидкої закладки необхідного ТОВ «Успіх» обсягу кормів, рекомендовано використовувати 2 силосних преса BUDISSA BAGGER RM 10000. Вартість машин складе- 530 тис. € х 2 = 1 млн. 60 тис. €
  • Для зберігання 100 тис. т. кормів на рік необхідно ~ 58 рукавів місткістю 1700 тон.Вартість рукавів складе –58 рукавів х 2216 € / рукав = 128 тис. €
  • Разом, інвестиція в перший рік складе: 1,06 млн. € + 128 тис. € = 1 188 000 €

Розрахунки показують, що при виборі технології зберігання кормів в полімерних рукавах і придбанні BUDISSA BAGGER RM 10000 початкові вкладення в перший рік будуть в 2,6 рази менше, ніж при будівництві силосних ям:

3 141 000 € – 1 188 000 € = 1 953 000 € – різниця в інвестиціях в перший рік.

Розрахунки показують, що при виборі технології зберігання кормів в рукавах і придбанні силосного преса, початкові вкладення в перший рік будуть в 2,6 рази менше, ніж при будівництві силосних ям

Варто також зауважити, що в дані розрахунки не бралися до уваги:

  • вартість грошей (початкові інвестиції)
  • кількість техніки для трамбування ям
  • обслуговування техніки і ям
  • витрата палива і його вартість
  • кількість задіяних людей при заготівлі кормів та оплата праці
  • кількість необхідної площі під ями і під рукава

Використання технології зберігання кормів в полімерних рукавах у підприємстві «Успіх» навіть через 15 років буде на 400 000 € дешевше, ніж будівництво силосних ям.

Розрахунки, проведені вище, були зроблені для одного з найбільших підприємств України. Проте ми впевнено стверджуємо, що зберігання в рукавах буде ефективним для різних за розміром підприємств. Вартість першочергових вкладень залежить лише від типу необхідної техніки, а також кількості кормів, що ви плануєте зберігати.

Спеціалісти АГ-БАГ-УКРАЇНА розрахують економічну доцільність зберігання кормів в рукавах для Вашого підприємства та проведуть навчання персоналу.

ЗБЕРІГАННЯ КОРМІВ В РУЛОНАХ

Зберігання кормів (в першу чергу трав та соломи) в рулонах є вже працюючим механізмом на багатьох господарствах. Ця технологія забезпечує максимальну гнучкість при заготівлі невеликих об’ємів кормів. Рулони зручні в заготівлі, транспортуванні та згодовуванні. Крім того, ризики, пов’язані з втратою кормів, також менші у порівнянні з іншими способами зберігання. Дана технологія є найкращою для зберігання сіна та соломи, і в той самий час – однією з найдорожчих можливостей зберігання сінажу.

Обв’язка рулонів сіна та соломи можлива сіткою для рулонів або шпагатом. Сітка щільніше вкриває поверхню рулону і значно підвищує захист упакованої маси від будь-яких погодних впливів. Рулони, обмотані сіткою, краще зберігаються на відкритому майданчику, оскільки їх поверхня щільно притиснута сіткою, яка перешкоджає проникненню опадів і повітря. Відповідно – менше відходів і краща якість сінажу (сіна, соломи).

Застосування сітки для обмотки рулонів виключає можливість попадання залишків обв’язувального матеріалу в корм корові (у порівнянні із застосуванням шпагату). Цей нюанс є дуже важливим для збереження здоров’я тварин. Крім того, обмотка рулону сіткою відбувається вдвічі швидше, аніж шпагатом.

Сітка щільніше вкриває поверхню рулону і значно підвищує захист упакованої маси від будь-яких погодних впливів

При зберіганні в рулонах сінажу, варто звернути увагу на те, що обмеження доступу повітря в сінаж досягається не лише завдяки сітці, а й обмотуванням спеціальною стретч-плівкою. Така плівка блокує доступ повітря для кожного рулону окремо і щоб надійно це зробити – варто проводити обмотку рулону в 4-6 шарів. Плівка при обмотці розтягується на 50 – 70 %, і завдяки клеєвому шару – щільно лягає на тюк.

Для заготівлі соломи та трав на сінаж або сіно, в рулонах і тюках використовують рулонні прес-підбирачі і тюкові. Перші діляться на прес-підбирачі з камерами постійного і змінного об’єму, другі ж – усі без виключення працюють за принципом трубо-пруткового механізму з шпагатною обв’язкою.

Сьогодні в Україні зароджується тенденція зберігання кукурудзяного силосу та жому цукрових буряків в рулонах, з метою подальшого транспортування всередині країни або експорту за кордон. Цей спосіб має цілий ряд нюансів та технічних особливостей, а техніка для пресування силосу та жому в тюки, відрізняється від вже відомих нам рулонних прес-підбирачів.

Заготівля кукурудзяного силосу в рулони

Зберігання вже обмотаних рулонів сіна/соломи краще всього здійснювати під спеціальним укриттям у вигляді навісу. Або ж – просто неба, складаючи рулони у імпровізовані «піраміди». Такі піраміди рекомендовано укривати на зиму спеціальним волокном або силосною плівкою (що значно дешевше), для захисту від промерзання та потрапляння вологи.
Зберігання готових рулонів сінажу також можливе під відкритим небом. Складати їх краще не більше ніж 2 рулони один на один.

Для того, аби обрати максимально ефективний спосіб зберігання кормів, ми рекомендуємо ознайомитися з таблицею Переваг та недоліків кожної з технологій. Або ж – зверніться до представника АГ-БАГ-Україна у Вашому регіоні, який допоможе вам прийняти максимально ефективне та економічно вигідне рішення.

Для збільшення таблиці – відкрийте її у новому вкладенні

Таким чином, ми можемо зробити висновок, що знайти одне універсальне рішення при виборі технології зберігання кормів – досить складно. Для кожного господарства оптимальним буде один з існуючих варіантів, або ж комбінування двох чи трьох способів одразу, в залежності від завдань та потреб підприємства.